His Holiness the Karmapa: The technology of the heart

Перекладач: Marina Kobenko Утверджено: Hanna Leliv

Tyler Dewar: The way I feel right now

Тайлер Дьюар: Зараз я почуваюся так,

is that all of the other speakers

ніби всі інші спікери

have said exactly what I wanted to say.

сказали саме те, що хотів сказати я.

(Laughter)

(Сміх)

And it seems that the only thing left for me to say

І мені здається, що єдине, що залишилось мені,

is to thank you all for your kindness.

це висловити подяку за вашу сердечність.

TD: But maybe in the spirit

ТД: Але може через піднесений стан вдячності

of appreciating the kindness of you all,

за доброзичливість кожного з вас

I could share with you

я маю нагоду поділитися з вами

a little story about myself.

маленькою історією про себе.

TD: From the time I was very young, onward,

ТД: З часу, коли я був зовсім малий, і потім,

I was given

мені давали

a lot of different responsibilities,

багато різних обов'язків,

and it always seemed to me, when I was young,

і мені завжди здавалося, коли я був молодшим,

that everything was laid out before me.

що все було вже вирішено за мене.

All of the plans for me were already made.

Всі плани для мене були збудовані.

I was given the clothes that I needed to wear

Мені давали одяг, який мені треба було носити,

and told where I needed to be,

і мені казали, де я мав бути,

given these very precious

мені надали ці дорогоцінні

and holy looking robes to wear,

святі одіяння, які я мав носити

with the understanding

з розумінням, що це було щось

that it was something sacred or important.

священне чи важливе.

TD: But before that kind of formal lifestyle happened for me,

ТД: Але ще до того, як моє життя стало таким формалізованим,

I was living in eastern Tibet with my family.

я жив у східному Тибеті зі своєю сім'єю.

And when I was seven years old,

І коли мені було сім років,

all of a sudden,

зненацька,

a search party arrived at my home.

пошукова група завітала до мого дому.

They were looking the next Karmapa,

Вони шукали наступного Кармапу,

and I noticed they were talking to my mom and dad,

і я помітив, що вони говорили з моіми мамою і татом,

and the news came to me that they were telling me

і мені передали новину, що вони казали,

that I was the Karmapa.

ніби я і був Кармапа.

And these days, people ask me a lot,

І тепер люди часто запитують в мене,

how did that feel.

що я відчував тоді.

How did that feel when they came and whisked you away,

Що я відчував, коли вони прийшли і вкрали мене,

and your lifestyle completely changed?

повністю змінивши спосіб мого життя?

And what I mostly say is that,

І частіше за все я відповідаю,

at that time,

що в той час

it was a pretty interesting idea to me.

ця ідея здавалась мені доволі цікавою.

I thought that things would be pretty fun

Я думав, що все стане набагато веселішим,

and there would be more things to play with.

і в мене буде більше іграшок.

(Laughter)

(Сміх)

TD: But it didn't turn out to be so fun and entertaining,

ТД: Але насправді все обернулося не так весело і цікаво,

as I thought it would have been.

як я думав це мало би бути.

I was placed

Мене помістили

in a pretty strictly controlled environment.

у доволі жорстко контрольоване середовище.

And immediately,

І миттєво на мене

a lot of different responsibilities,

навалилося безліч всіляких обов'язків

in terms of my education and so forth, were heaped upon me.

щодо моєї освіти, тощо.

I was separated, largely, from my family,

Мене роз'єднали з моєю родиною,

including my mother and father.

зокрема з мамою і татом.

I didn't have have many personal friends

В мене не було друзів,

to spend time with,

з якими можна було проводити час.

but I was expected to perform

Натомість від мене очікували, що я буду

these prescribed duties.

виконувати прописану місію.

So it turned out that my fantasy

Тож сталося так, що моїм мріям про те,

about an entertaining life of being the Karmapa

що життя Кармапи буде дуже веселим,

wasn't going to come true.

не судилося справдитися.

It more felt to be the case to me

Натомість я почувався, як статуя,

that I was being treated like a statue,

і я був повинен

and I was to sit in one place

сидіти на одному й тому ж місці,

like a statue would.

саме як статуя.

TD: Nevertheless, I felt that,

ТД: Та попри це, я почувався саме так,

even though I've been separated from my loved ones --

навіть коли мене відділили від тих, кого я любив --

and, of course, now I'm even further away.

і, звичайно, тепер я ще далі від них.

When I was 14, I escaped from Tibet

Коли мені було 14, я втік з Тибету

and became even further removed

і ще більше віддалився від

from my mother and father,

моїх матері та батька,

my relatives, my friends

моїх родичів, друзів

and my homeland.

і моєї батьківщини.

But nevertheless,

Але незважаючи на це,

there's no real sense of separation from me in my heart,

у моєму серці немає почуття відділеності

in terms of the love that I feel

через любов, що я почуваю

for these people.

до цих людей.

I feel, still, a very strong connection of love

Я й досі відчуваю сильний зв'язок любові

for all of these people

зі всіма цими людьми

and for the land.

і з країною.

TD: And I still do

ТД: І я так само

get to keep in touch with my mother and father,

підтримую зв'язок з мамою і батьком,

albeit infrequently.

хоча й не часто.

I talk to my mother

Дуже рідко я говорю з моєю матір'ю

once in a blue moon on the telephone.

по телефону.

And my experience is that,

І мій досвід показує,

when I'm talking to her,

коли я розмовляю з нею,

with every second that passes

що з кожною хвилиною нашого

during our conversation,

спілкування,

the feeling of love that binds us

почуття любові, що поєднує нас,

is bringing us closer and closer together.

зв'язує нас обох тісніше і тісніше.

TD: So those were just a few remarks

ТД: Це були декілька заміток

about my personal background.

про моє походження.

And in terms of other things that I wanted to share with you,

Щодо інших речей, якими я хотів поділитися з вами,

in terms of ideas,

щодо ідей,

I think it's wonderful to have a situation like this,

я думаю, що те, що ось такі ситуації, як ця,

where so many people from different backgrounds and places

коли так багато людей з різним походженням і з різних місць

can come together,

збираються разом,

exchange their ideas

обмінюються ідеями

and form relationships of friendship with each other.

і налагоджують дружні взаємини одне з одним - це прекрасно.

And I think that's symbolic

Я думаю, що це символізує те,

of what we're seeing in the world in general,

що ми бачимо у світі взагалі, те, що

that the world is becoming smaller and smaller,

світ зменшується,

and that all of the peoples in the world

і що всі люди в світі

are enjoying more opportunities for connection.

насолоджуються можливостями єднання.

That's wonderful,

Це - чудово,

but we should also remember

але ми повинні пам'ятати,

that we should have a similar process happening on the inside.

що подібні процеси мають відбуватися у нас всередині.

Along with outward development

Поряд із зовнішнім розвитком

and increase of opportunity,

і збільшенням можливостей

there should be inward development

має відбуватися внутрішнє зростання

and deepening of our heart connections

і поглибшення наших сердечних зв'язків

as well as our outward connections.

так само , як і зовнішніх.

So we spoke and we heard some

Тож ми говорили і чули дещо про

about design this week.

дизайн на цьому тижні.

I think that it's important for us to remember

Я думаю, що нам важливо пам'ятати,

that we need

що нам треба

to keep pushing forward

продовжувати наполегливо рухатися

on the endeavor

до спроби зрозуміти

of the design of the heart.

устрій серця.

We heard a lot about technology this week,

Ми багато чули про технології на цьому тижні,

and it's important for us to remember

і нам важливо пам'ятати

to invest a lot of our energy

вкладати нашу енергію

in improving the technology of the heart.

у поліпшення технології серця.

TD: So, even though I'm somewhat happy

ТД: Тож, хоча я й тішуся

about the wonderful developments that are happening in the world,

з приводу чудових проривів, які трапляються у світі,

still, I feel a sense of impediment,

все ж у мене є відчуття перешкоди, коли

when it comes

йдеться про

to the ability that we have

вміння, яким ми всі наділені,

to connect with each other on a heart-to-heart, or a mind-to-mind, level.

єднатися одне з одним на рівні сердець чи розуму.

I feel that there are some things

Я відчуваю, що деякі речі

that are getting in the way.

перешкоджають цьому.

TC: My relationship

ТД: Моє відношення до цієї концепції -

to this concept of heart-to-heart connection, or mind-to-mind connection,

єднання через серця, абе єднання через розум -

is an interesting one,

доволі цікаве,

because, as a spiritual leader, I'm always attempting

тому що, як духовний лідер, я завжди намагаюся

to open my heart to others

відкрити своє серце іншим

and offer myself up

і запропонувати себе всього

for heart-to-heart and mind-to-mind connections

для єднання серцем чи розумом

in a genuine way with other people,

з іншими людьми щиро.

but at the same time,

Та водночас

I've always been advised

мені завжди радили, що

that I need to emphasize intelligence

треба наголошувати, що необхідно дуже розумно

over the heart-to-heart connections,

ставитися до єднання серцем,

because, being someone in a position like mine,

адже коли ти займаєш таку позицію, як я,

if I don't rely primarily on intelligence,

якщо я насамперед не покладаюся на розум,

then something dangerous may happen to me.

зі мною може статися дещо небезпечне.

So it's an interesting paradox at play there.

Тож перед нами розгортається цікавий парадокс.

But I had a really striking experience once,

Але колись в мене був вражаючий досвід,

when a group from Afghanistan

коли група з Афганістану

came to visit me,

приїхала до мене з візитом,

and we had a really interesting conversation.

і в нас точилася дійсно цікава розмова.

TD: So we ended up talking about the Bamiyan Buddhas,

ТД: І ми підійшли до обговорення Баміанських Будд,

which, as you know,

які, як ви знаєте,

were destroyed some years ago in Afghanistan.

були знищені в Афганістані кілька років тому.

But the basis of our conversation

Але головним у нашій розмові

was the different approach to spirituality

були різні підходи до духовності

on the part of the Muslim

з боку мусульманських

and Buddhist traditions.

і буддійських традицій.

Of course, in Muslim,

Звичайно, у мусульманстві,

because of the teachings around the concept of idolatry,

через вчення, які розвинені навколо концепції ідолопоклонення,

you don't find as many

ви не знайдете стільки

physical representations of divinity

фізичних втілень божественого

or of spiritual liberation

або духовного вивільнення,

as you do in the Buddhist tradition,

скільки є в традиціях буддизму,

where, of course, there are many statues of the Buddha

де, звичайно, дуже багато статуй Будди,

that are highly revered.

які глибоко шануються.

So, we were talking about the differences

Тож ми говорили про відмінності

between the traditions

між традиціями

and what many people perceived

і тим, що багато людей сприймали як

as the tragedy of the destruction of the Bamiyan Buddhas,

трагедію знищення Баміанських Будд,

but I offered the suggestion

але я припустив,

that perhaps we could look at this in a positive way.

що можливо є сенс сприймати це позитивно.

Те, чому ми стали свідками при знищенні Баміанських Будд,

What we saw in the destruction of the Bamiyan Buddhas

було вичерпуванням матерії,

was the depletion of matter,

коли якась тверда субстанція

some solid substance

руйнується і розкладається.

falling down and disintegrating.

Можливо нам варто сприймати це як щось подібне

Maybe we could look at that to be more similar

до повалення Берлінської стіни,

to the falling of the Berlin Wall,

яка розділяла

where a divide

два типи людей,

that had kept two types of people apart

а, впавши, відкрила двері для

had collapsed and opened up a door

подальшого спілкування.

for further communication.

Тому я думаю, що таким чином,

So I think that, in this way,

нам завжди можливо

it's always possible for us

діставати щось позитивне,

to derive something positive

що допоможе нам розуміти одне одного краще.

that can help us understand one another better.

ТД: Таким чином, стосовно розвитку,

TD: So, with regard to the development

про який ми говорили

that we've been talking about

тут на конференції,

here at this conference,

я насправді думаю,

I really feel

що наш розвиток

that the development that we make

не повинен створювати додатковий тягар

shouldn't create a further burden

для нас як для людських істот,

for us as human beings,

а навпаки повинен використовуватися

but should be used

для поліпшення

to improve

нашого фундаментального способу життя

our fundamental lifestyle

у цьому світі.

of how we live in the world.

ТД: Звичайно я радію

TD: Of course, I rejoice

розвитку, зростанню і підйому

in the development and the growth and the rise

величної землі Індії, прекрасної країни Індії,

of the noble land of India, the great country of India,

але водночас я думаю,

but at the same time, I think,

як деякі з нас вже зауважили,

as some of us have acknowledged,

що нам треба усвідомлювати,

we need to be aware

що деякі аспекти цього зростання

that some aspects of this rise

коштують нам саме

are coming at the cost

цієї землі,

of the very ground

на якій ми стоїмо.

on which we stand.

Наприклад, коли ми ліземо на дерево,

So, as we are climbing the tree,

деякі рухи, які ми робимо,

some of the things that we're doing

щоб вилізти на нього,

in order to climb the tree

насправді руйнують

are actually undermining

самий корінь цього дерева.

the tree's very root.

Тож,

And so,

я думаю, що все зводиться до

what I think it comes down to

питання не тільки володіння інформацією щодо

is a question of, not only having information of what's going on,

того, що відбувається довкола, але й до уваги,

but paying attention to that

і дозволу, щоб це змінило нашу мотивацію

and letting that shift our motivation

стати більш щирими

to become more sincere

і невдавано позитивними.

and genuinely positive.

На цьому тижні ми почули

We have hear, this week,

про страшні страждання, наприклад,

about the horrible sufferings, for example,

стількох жінок світу,

that so many women of the world

які вони переносять день у день.

are enduring day-to-day.

В нас є ця інформація,

We have that information,

але доволі часто стається так,

but what often happens to us

що ми свідомо не звертаємо на це увагу.

is that we don't really choose to pay attention to it.

Ми зазвичай не дозволяємо цьому

We don't really choose to allow that

стати причиною зміни у наших серцях.

to cause there to be a shift in our hearts.

Тож я думаю, що подальший рух цього світу

So I think the way forward for the world --

стежкою до зовнішнього розвитку

one that will bring the path of outer development

у гармонії

in harmony

зі справжньою причиною щастя

with the real root of happiness --

можливий через дозвіл,

is that we allow

щоб та інформація, яку ми отримуємо,

the information that we have

могла насправді змінювати наші серця.

to really make a change in our heart.

ТД: І я також вважаю, що щира мотивація

TD: So I think that sincere motivation

надзвичайно важлива для нашого мабутнього благополуччя

is very important for our future well-being,

чи глибокого відчуття благополуччя людства.

or deep sense of well-being as humans,

Я вважаю, що це означає поринути

and I think that means sinking in

саме в те, чим ви зараз займаєтесь.

to whatever it is you're doing now.

Незалежно від того, що ви намагаєтесь досягнути задля

Whatever work you're trying to do now to benefit the world,

блага світу, пориньте у це,

sink into that,

отримайте від цього повне задоволення.

get a full taste of that.

ТД: За весь час, що ми були разом на цьому тижні,

TD: So, since we've been here this week,

ми зробили мільйони подихів, всі разом,

we've taken millions of breaths, collectively,

і можливо, ми не стали свідками

and perhaps we haven't witnessed

якихось змін,

any course changes

що відбулися у наших життях,

happening in our lives,

але ми часто не зважаємо на ледве помітні зміни.

but we often miss the very subtle changes.

І я думаю,

And I think

що іноді ми розробляємо

that sometimes we develop

грандіозні концепції того,

grand concepts

як для нас виглядатиме

of what happiness

щастя.

might look like for us,

Але якщо ми звернемо увагу,

but that, if we pay attention,

ми зрозуміємо, що маленькі ознаки щастя є

we can see that there are little symbols of happiness

у кожнім нашім подиху.

in every breath that we take.

ТД: І кожний з вас, хто прийшов сюди,

TD: So, every one of you who has come here

дуже талановитий

is so talented,

і може так багато запропонувати світові.

and you have so much to offer to the world,

Наостанок, мені здається, варто

I think it would be a good note to conclude on then

приділити хвильку часу, щоб

to just take a moment

задуматися над тим, які ми щасливі,

to appreciate how fortunate we are

що зібралися разом, щоб обмінятися ідеями

to have come together in this way and exchanged ideas

і сформувати сильне бажання

and really form a strong aspiration

і енергію всередині,

and energy within ourselves

взяти те хороше,

that we will take the good

що далося на цій конференції -

that has come from this conference,

цю рушійну силу, позитивність -

the momentum, the positivity,

і розповсюдити, зростити це

and we will spread that and plant it

у всіх куточках світу.

in all of the corners of the world.

Його Святість Кармапа: Завтра моя Промова.

His Holiness the Karmapa: Tomorrow is my Talk.

ТД: Лакшмі доклала чимало зусиль,

TD: Lakshmi has worked incredibly hard,

навіть щоб просто запросити мене,

even in inviting me,

не говорячи про багато інших речей, які

let alone everything else that she has done

трапились завдяки їй.

to make this happen,

Іноді я пручався

and I was somewhat resistant at times,

і весь цей тиждень я дуже нервував.

and I was also very nervous throughout this week.

Я почувався приголомшеним і розгубленим,

I was feeling under the weather and dizzy and so forth,

і люди запитували мене - чому.

and people would ask me, why.

І я відповідав: "Тому що завтра моя Промова".

I would tell them, "It's because I have to talk tomorrow."

Лакшмі довелося терпіти мене такого,

And so Lakshmi had to put up with me through all of that,

але я дуже вдячний

but I very much appreciate

за можливість, яку вона дала мені,

the opportunity she's given me

бути тут.

to be here.

І також вам, всім, щиро дякую.

And to you, everyone, thank you very much.

(Оплески)

(Applause)

Його Святість: Щиро дякую.

HH: Thank you very much.

(Оплески)

(Applause)

(Оплески)