How yarn bombing grew into a worldwide movement | Magda Sayeg

Перекладач: Nataliya Datsyuk Утверджено: Khrystyna Romashko

I'm a textile artist

Я майстер по текстилю,

most widely known for starting the yarn bombing movement.

здебільшого відома через заснування руху в'язаного графіті.

Yarn bombing is when you take knitted or crocheted material

В'язане графіті - це виведення трикотажу або в'язання

out into the urban environment, graffiti-style --

в міське середовище, у стилі графіті -

or, more specifically,

якщо конкретніше,

without permission and unsanctioned.

без дозволу та несанкціоновано.

But when I started this over 10 years ago,

Але, коли я почала займатися цим 10 років тому,

I didn't have a word for it,

я не знала, як назвати цю справу,

I didn't have any ambitious notions about it,

не мала ніяких амбіцій,

I had no visions of grandeur.

не мала грандіозних планів.

All I wanted to see was something warm and fuzzy and human-like

Я всього лиш хотіла бачити щось тепле, пухнасте і людяне

on the cold, steel, gray facade that I looked at everyday.

на холодному, сталевому, сірому фасаді, на який дивилась кожного дня.

So I wrapped the door handle.

Тож я обгорнула дверну ручку.

I call this the Alpha Piece.

І назвала це Альфа-часткою.

Little did I know that this tiny piece would change the course of my life.

Я й уявити не могла, що ця крихітна деталь змінить напрямок мого життя.

So clearly the reaction was interesting.

Звісно, що люди відреагували з цікавленням.

It intrigued me and I thought, "What else could I do?"

Це інтригувало мене, і я подумала: "Що ще я можу зробити?"

Could I do something in the public domain that would get the same reaction?

Можу я зробити щось для громадськості, що отримає таку ж реакцію?

So I wrapped the stop sign pole near my house.

І я обв'язала знак "СТОП" коло мого будинку.

The reaction was wild.

Реакція була дикою.

People would park their cars

Люди стали паркувати авто

and get out of their cars and stare at it,

і виходити зі своїх машин, щоб подивитись на це,

and scratch their heads and stare at it,

чухати потилиці і витріщатись,

and take pictures of it and take pictures next to it,

і робити фото цього, і робити фото біля нього.

and all of that was really exciting to me

Мене це нереально захоплювало

and I wanted to do every stop sign pole in the neighborhood.

і я хотіла обв'язати кожен знак "СТОП" у районі.

And the more that I did, the stronger the reaction.

І щоразу реакція людей була сильнішою.

So at this point I'm smitten.

мене це все дуже вразило.

I'm hooked.

Я підсіла.

This was all seductive.

Все це було спокусливо.

I found my new passion

Я знайшла моє нове захоплення

and the urban environment was my playground.

і міське середвище було моїм ігровим майданчиком.

So this is some of my early work.

Ось дещо з моїх ранніх робіт.

I was very curious about this idea of enhancing the ordinary,

Мені було цікаво давати нове життя речам звичайним,

the mundane, even the ugly,

буденним, навіть потворним,

and not taking away its identity or its functionality

не змінюючи їх сутності чи функціональністі.

but just giving it a well-tailored suit out of knitting.

Просто даючи їм добре підігнаний в'язаний костюм.

And this was fun for me.

І це було весело.

It was really fun to take inanimate objects

Було дійсно весело брати неживі предмети

and have them come to life.

і вдихати в них життя.

So ...

Отже...

I think we all see the humor in this,

Я думаю, ми всі бачимо жарт в цьому всьому,

but --

але -

(Laughter)

(Сміх)

I was at a point where I wanted to take it seriously.

Я була в тому стані, коли я хотіла сприймати це всерйоз

I wanted to analyze it.

і хотіла аналізувати це.

I wanted to know why I was letting this take over my life,

Я хотіла знати, чому я дозволила цьому поглинути весь мій вільний час,

why I was passionate about it,

чому я була цим настільки захоплена,

why were other people reacting so strongly to it.

чому інші люди реагували на це так сильно.

And I realized something.

І я зрозуміла дещо.

We all live in this fast-paced, digital world,

Всі ми живемо в цьому швидкозмінному, цифровому світі,

but we still crave and desire something that's relatable.

але ми всі жадаємо і бажаємо чогось рідного.

I think we've all become desensitized

Я думаю, всі ми стаємо нечутливими

by our overdeveloped cities that we live in,

від наших надмірно розвинених міст, в яких живемо,

рекламних щитів і реклами,

and billboards and advertisements,

and giant parking lots,

і гігантських парковок,

and we don't even complain about that stuff anymore.

і ми навіть не скаржимося на ці речі.

Так що, коли ви натрапляєте

So when you stumble upon

a stop sign pole that's wrapped in knitting

на знак "СТОП", обгорнутий в'язаним виробом,

це виглядає так недоречно,

and it seems so out of place

and then gradually -- weirdly --

а потім поступово, якимось чином,

you find a connection to it,

ви знайдете зв'язок із ним.

that is the moment.

Це і є той момент.

That is the moment I love

Цей момент я люблю,

and that is the moment I love to share with others.

і це момент, яким я люблю ділитися з іншими.

So at this point, my curiosity grew.

Моя цікавість росла.

It went from the fire hydrants and the stop sign poles

Все почалося з гідрантів та знаків "СТОП",

і дійшло до питання, що ще я могла зробити з цим матеріалом.

to what else can I do with this material.

Can I do something big and large-scale and insurmountable?

Чи можу я зробити щось грандіозне і неповторне?

Тоді з'явився автобус.

So that's when the bus happened.

Він перевернув все з ніг на голову.

This was a real game changer for me.

I'll always have a soft spot in my heart for this one.

Для нього я завжди матиму особливе місце в моєму серці.

На той момент люди вже впізнавали мої роботи.

At this point, people were recognizing my work

but there wasn't much out there

Але було не так багато обв'язаних речей,

that was wrapped in knitting that was large-scale,

які були б грандіозними,

and this definitely was the first city bus to be wrapped in knitting.

і це був, безумовно, перший міський автобус, покритий в'язанням.

Я переживала,

So at this point, I'm experiencing,

чи була свідком чогось цікавого.

or I'm witnessing something interesting.

Можливо, я започаткувала в'язане графіті, але я однозначно не є єдиним майстром.

I may have started yarn bombing but I certainly don't own it anymore.

It had reached global status.

Воно набуло всесвітнього статусу.

People from all over the world were doing this.

Люди з усього світу робили це.

And I know this because I would travel to certain parts of the world

І я знаю це, тому що я подорожую до різних куточків світу,

that I'd never been to,

в яких ніколи не була,

and I'd stumble upon a stop sign pole and I knew I didn't wrap it.

і наштовхуюсь на знак "СТОП", і я знаю, я не обв'язувала його.

Я переслідувала особисті цілі своїм мистецтвом -

So as I pursued my own goals with my art --

this is a lot of my recent work --

в основному, у моїх ранніх роботах -

а разом зі мною розвивалось і в'язане графіті.

so was yarn bombing.

Yarn bombing was also growing.

В'язане графіті поширювалося.

And that experience showed me the hidden power of this craft

І цей досвід показав мені приховану силу цього мистецтва,

and showed me

і показав мені,

що я знайшла спільну мову з рештою світу.

that there was this common language I had with the rest of the world.

It was through this granny hobby --

Це було саме завдяки цьому бабусиному хобі -

this unassuming hobby --

цьому скромному хобі -

that I found commonality with people

я знайшла щось спільне з людьми,

з якими ніколи не думала знайти зв'язок.

that I never thought I'd have a connection with.

Одночасно зі своєю розповіддю сьогодні

So as I tell my story today,

I'd also like to convey to you

я також хочу донести вам,

that hidden power can be found in the most unassuming places,

що прихована сила може бути знайдена в найтихіших місцях,

і ми всі володіємо вміннями, які чекають, щоб їх віднайшли.

and we all possess skills that are just waiting to be discovered.

Якщо подумати про наші руки, ці інструменти, які з'єднані з нами,

If you think about our hands, these tools that are connected to us,

and what they're capable of doing --

і що вони можуть робити -

будувати будинки та меблі,

building houses and furniture,

and painting giant murals --

створювати гігантські фрески -

and most of the time we hold a controller or a cell phone.

але більшість часу ми тримаємо ними пульт або мобільний телефон.

And I'm totally guilty of this as well.

Я також цим грішу.

But if you think about it,

Але, якщо подумати,

що станеться, якщо відкласти ці предмети вбік?

what would happen if you put those things down?

What would you make? What would you create with your own hands?

Що б ви зробили? Що б створили своїми руками?

A lot of people think that I am a master knitter

Багато людей думають, що я - майстер в'язання,

but I actually couldn't knit a sweater to save my life.

але я, насправді, не зумію зв'язати светер, навіть, щоб врятувати своє життя.

But I did something interesting with knitting

Але я зробила щось цікаве з в'язанням,

that had never been done before.

чого не робили ніколи раніше.

I also wasn't "supposed to be" an artist

Також, я не була вродженим митцем,

in the sense that I wasn't formally trained to do this --

в сенсі, що я не здобувала освіти в цій галузі.

Насправді, я математик.

I'm a math major actually.

Тож і не вважала це моїм покликанням.

So I didn't think this was in the cards for me,

but I also know that I didn't stumble upon this.

Але я також знала, що не просто так натрапила на це.

And when this happened to me, I held on tight,

І коли це сталося зі мною, я міцно вхопилась за це,

я боролась за це, і можу гордо сказати, що сьогодні я - митець.

I fought for it and I'm proud to say that I am a working artist today.

Отже, поки ви переживаєте за майбутнє,

So as we ponder the future,

знайте, що воно, може, не таке безнадійне.

know that your future might not be so seamless.

And one day, you might be as bored as I was

І одного дня вам може стати нудно, як було мені,

and knit a door handle to change your world forever.

і ви обв'яжете ручку дверей, щоб змінити свій світ назавжди.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)