Stuart Brown: Play is more than fun

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Khrystyna Romashko

So, here we go: a flyby of play.

Отож, почнемо: оповідь про гру.

It's got to be serious if the New York Times

Мабуть, усе серйозно, якщо часопис New York Times

puts a cover story of their February 17th Sunday magazine about play.

робить гру темою свого номера за неділю, 17 лютого.

At the bottom of this, it says, "It's deeper than gender.

Наприкінці статті пише: "Це сильніше, ніж стать.

Seriously, but dangerously fun.

Це серйозна та водночас небезпечна забава.

And a sandbox for new ideas about evolution."

"Пісочниця" нових теорій щодо еволюції".

Not bad, except if you look at that cover, what's missing?

Непогано. Але погляньте на обкладинку - чого там бракує?

You see any adults?

Ви бачите там хоч одного дорослого?

Well, lets go back to the 15th century.

Гаразд, повернімось до 15 століття.

This is a courtyard in Europe,

Це внутрішній двір у Європі,

and a mixture of 124 different kinds of play.

де люди бавляться у 124 забави.

All ages, solo play, body play, games, taunting.

Люди різного віку бавляться наодинці й групами, штурхаються і дражняться.

And there it is. And I think this is a typical picture

Ось так. Мені здається, це типова картина

of what it was like in a courtyard then.

того, що в ті часи відбувалося на подвір'ях.

I think we may have lost something in our culture.

І ще мені здається, що ми щось втратили у своїй культурі.

So I'm gonna take you through

Отож, я покажу вам

what I think is a remarkable sequence.

одну дуже цікаву підбірку фотографій.

North of Churchill, Manitoba, in October and November,

На північ від міста Черчілл, що в провінції Манітоба, у жовтні й листопаді

there's no ice on Hudson Bay.

Гудзонова затока ще не вкрита кригою.

And this polar bear that you see, this 1200-pound male,

І ось цей білий ведмідь, самець вагою 545 кілограмів,

he's wild and fairly hungry.

дикий і досить голодний.

And Norbert Rosing, a German photographer,

У тому місці перебуває Норберт Розінґ, німецький фотограф.

is there on scene, making a series of photos of these huskies, who are tethered.

Він знімає серію знімків он тих лайок, які сидять на прив'язі.

And from out of stage left comes this wild, male polar bear,

Аж ось зліва на сцену виходить цей дикий, білий ведмідь

with a predatory gaze.

з хижим поглядом.

Any of you who've been to Africa or had a junkyard dog come after you,

Тим, хто бував в Африці, або за ким гнався на вулиці пес,

there is a fixed kind of predatory gaze

знайомий той невідривний хижий погляд,

that you know you're in trouble.

який немовби каже - ви потрапили в халепу.

But on the other side of that predatory gaze

Але по інший бік того хижого погляду

is a female husky in a play bow, wagging her tail.

ми бачимо лайку - самку, що грайливо вигнула спину і вертить хвостом.

And something very unusual happens.

І стається щось дуже несподіване.

That fixed behavior -- which is rigid and stereotyped

Усталена поведінка - жорстока й звична,

and ends up with a meal -- changes.

яка закінчується трапезою - змінюється.

And this polar bear

Білий ведмідь

stands over the husky,

зупиняється навпроти лайки,

no claws extended, no fangs taking a look.

не показуючи ані кігтів, ані ікла, і просто дивиться на неї.

And they begin an incredible ballet.

Розпочинається дивовижний танець.

A play ballet.

Грайливий танок.

This is in nature: it overrides a carnivorous nature

Природа так уміє: вона бере гору над хижацькою натурою

and what otherwise would have been a short fight to the death.

і відвертає, здавалось, неминучу сутичку, що закінчилась би смертю.

And if you'll begin to look closely at the husky that's bearing her throat to the polar bear,

А якщо ви придивитесь ближче до лайки, яка підставила своє горло ведмедю,

and look a little more closely, they're in an altered state.

якщо придивитесь уважніше, то побачите, що вони перебувають в іншому стані.

They're in a state of play.

У стані гри.

And it's that state

І саме цей стан

that allows these two creatures to explore the possible.

дає змогу цим двом створінням досліджувати межі можливого.

They are beginning to do something that neither would have done

Вони починають робити те, чого б нізащо не робили

without the play signals.

без сигналів про те, що це гра.

And it is a marvelous example

Це прекрасний приклад того,

of how a differential in power

як природний процес, що є від народження у всіх нас,

can be overridden by a process of nature that's within all of us.

здатний долати різницю у силі.

Now how did I get involved in this?

Як же я зацікавився цією темою?

John mentioned that I've done some work with murderers, and I have.

Джон згадував, що я деякий час працював із убивцями. Це справді так.

The Texas Tower murderer opened my eyes,

Я досліджував справу техаського снайпера,

in retrospect, when we studied his tragic mass murder,

який скоїв масове убивство. І вона відкрила мені очі

to the importance of play,

на те, яке велике значення має гра.

in that that individual, by deep study,

Детально вивчивши справу, ми виявили, що в дитинстві

was found to have severe play deprivation.

майбутній убивця був позбавлений можливості гратись.

Charles Whitman was his name.

Його звали Чарльз Вітмен.

And our committee, which consisted of a lot of hard scientists,

І наша комісія, до якої входило багато науковців у галузі природничих наук,

did feel at the end of that study

наприкінці дослідження дійшла висновку,

that the absence of play and a progressive suppression of developmentally normal play

що через брак гри й придушення нормальних розвиткових ігор

led him to be more vulnerable to the tragedy that he perpetrated.

він став більш схильним до такого вчинку, який він скоїв.

And that finding has stood the test of time --

Цей висновок пройшов випробування часом -

unfortunately even into more recent times, at Virginia Tech.

на жаль, він ще раз підтвердився під час недавньої стрілянини в Політехнічному інституті штату Вірджинія.

And other studies of populations at risk

Наші дослідження людей, що входять до групи ризику,

sensitized me to the importance of play,

підштовхнули мене до думки про важливість гри,

but I didn't really understand what it was.

але я ніяк не міг збагнути, в чому саме вона полягає.

And it was many years in taking play histories of individuals

Минуло багато років, впродовж яких я вивчав вплив ігор на долю людей,

before I really began to recognize that I didn't really have a full understanding of it.

поки я зрозумів, що до ладу його так і не розумію.

And I don't think any of us has a full understanding of it, by any means.

І не думаю, що хтось із нас це до кінця розуміє.

But there are ways of looking at it

Але я можу ознайомити вас із цією темою,

that I think can give you -- give us all a taxonomy, a way of thinking about it.

надати певну класифікацію, спосіб розгляду проблеми.

And this image is, for humans, the beginning point of play.

На цьому фото для нас, людей - початковий момент гри.

When that mother and infant lock eyes,

Коли мати дивиться в очі немовляті,

and the infant's old enough to have a social smile,

а немовля вже вміє свідомо усміхатися,

what happens -- spontaneously -- is the eruption of joy on the part of the mother.

то матір мимоволі охоплює радість.

And she begins to babble and coo and smile, and so does the baby.

Вона починає щось лепетати до дитини, усміхатися, і немовля лепече у відповідь.

If we've got them wired up with an electroencephalogram,

Якби ми записали їхню електроенцефалограму,

the right brain of each of them becomes attuned,

то побачили б, що в обох активна права частина мозку,

so that the joyful emergence of this earliest of play scenes

тобто ми простежили б зв'язок між радістю, що виникла на самому початку гри,

and the physiology of that is something we're beginning to get a handle on.

й фізіологією явища, що його ми взялися досліджувати.

And I'd like you to think that every bit of more complex play

Хочу наголосити, що кожнісінький елемент складної гри

builds on this base for us humans.

у нас, людей, будується на такій основі.

And so now I'm going to take you through sort of a way of looking at play,

Тепер я розповім вам про один зі способів, як можна розглядати гру,

but it's never just singularly one thing.

але він далеко не єдиний.

We're going to look at body play,

Подивимось на тілесну гру -

which is a spontaneous desire to get ourselves out of gravity.

мимовільне бажання звільнитися від дії сили тяжіння.

This is a mountain goat.

Це гірський козел.

If you're having a bad day, try this:

Якщо у вас поганий день, спробуйте зробити ось так:

jump up and down, wiggle around -- you're going to feel better.

підстрибніть, покрутіться з боку в бік - і ваш настрій відразу поліпшиться.

And you may feel like this character,

Ви почуватиметесь, як цей хлопчик,

who is also just doing it for its own sake.

який теж вирішив пострибати, просто так.

It doesn't have a particular purpose, and that's what's great about play.

Гра немає якоїсь певної мети, і це чудово.

If its purpose is more important

Якщо мета важливіша

than the act of doing it, it's probably not play.

за саму дію, то це, мабуть, не гра.

And there's a whole other type of play, which is object play.

Існує цілком інший тип гри - гра з предметами.

And this Japanese macaque has made a snowball,

Ця японська макака зліпила сніжку,

and he or she's going to roll down a hill.

яку збирається скотити з гірки.

And -- they don't throw it at each other, but this is a fundamental part of being playful.

І хоч вони не кидаються сніжками, це найголовніша частина гри.

The human hand, in manipulation of objects,

Коли людина тримає в руці предмет,

is the hand in search of a brain;

її рука шукає мозок,

the brain is in search of a hand;

мозок шукає руку,

and play is the medium by which those two are linked in the best way.

а гра є посередником, що їх найкраще поєднує.

JPL we heard this morning -- JPL is an incredible place.

Лабораторія реактивного руху (JPL), про яку ми чули сьогодні вранці, це неймовірне місце.

They have located two consultants,

Вони знайшли двох консультантів,

Frank Wilson and Nate Johnson,

Френка Вілсона і Нейта Джонсона.

who are -- Frank Wilson is a neurologist, Nate Johnson is a mechanic.

Френк Вілсон - невролог, а Нейт Джонсон - механік.

He taught mechanics in a high school in Long Beach,

Він викладав механіку в школі у Лонґ-Біч

and found that his students were no longer able to solve problems.

і виявив, що його учні перестали справлятися з навчальною програмою.

And he tried to figure out why. And he came to the conclusion, quite on his own,

Він намагався зрозуміти, чому. І самотужки зробив висновок,

that the students who could no longer solve problems, such as fixing cars,

що учні, які відставали в навчанні, наприклад, не вміли поремонтувати авто,

hadn't worked with their hands.

ніколи нічого не робили руками.

Frank Wilson had written a book called "The Hand."

Френк Вілсон написав книжку "Рука".

They got together -- JPL hired them.

А тоді їх обох найняла Лабораторія реактивного руху.

Now JPL, NASA and Boeing,

І тепер JLP, NASA і Boeing пам'ятають,

before they will hire a research and development problem solver --

перед тим, як взяти на роботу фахівця з досліджень і розвитку -

even if they're summa cum laude from Harvard or Cal Tech --

навіть, якщо вони закінчили з відзнакою Гарвард чи Каліфорнійський технологічний інститут,

if they haven't fixed cars, haven't done stuff with their hands early in life,

але ніколи не ремонтували машини, ніколи нічого не робили своїми руками,

played with their hands, they can't problem-solve as well.

не бавилися руками, то вони не справляться з дослідницькими завданнями.

So play is practical, and it's very important.

Отож, гра має велике практичне значення.

Now one of the things about play is that it is born by curiosity and exploration. (Laughter)

Вона має ще одну властивість - гра народжується з цікавості й дослідження. (Сміх)

But it has to be safe exploration.

Але це має бути безпечне дослідження.

This happens to be OK -- he's an anatomically interested little boy

Тут усе гаразд - маленький хлопчик цікавиться анатомією,

and that's his mom. Other situations wouldn't be quite so good.

а це - його мама. Було б гірше, якби було по-іншому.

But curiosity, exploration, are part of the play scene.

Але цікавість і дослідження - невід'ємні складові гри.

If you want to belong, you need social play.

Якщо ви хочете бути "своїм", ви мусите грати в соціальні ігри.

And social play is part of what we're about here today,

Про соціальну гру ми також сьогодні поговоримо,

and is a byproduct of the play scene.

це побічний продукт гри.

Rough and tumble play.

Гра-бійка.

These lionesses, seen from a distance, looked like they were fighting.

Здалеку здається, що ці левиці б'ються.

But if you look closely, they're kind of like the polar bear and husky:

Але якщо придивитись ближче, то вони ніби той білий ведмідь і лайка:

no claws, flat fur, soft eyes,

кігті втягнуті, шерсть не настовбурчена, погляд лагідний,

open mouth with no fangs, balletic movements,

вони не показують ікла, рухаються граційно

curvilinear movements -- all specific to play.

і плавно - все, як у грі.

And rough-and-tumble play is a great learning medium for all of us.

Гра-бійка - чудове навчальне середовище для всіх нас.

Preschool kids, for example, should be allowed to dive, hit, whistle,

Наприклад, у дитсадку дітям мають дозволяти стрибати, штовхатися, свистіти,

scream, be chaotic, and develop through that a lot of emotional regulation

верещати, бігати стрімголов туди-сюди, і таким чином вчитися керувати своїми емоціями

and a lot of the other social byproducts -- cognitive, emotional and physical --

і переживати когнітивний, емоційний та фізичний розвиток,

that come as a part of rough and tumble play.

що його дає гра-бійка.

Spectator play, ritual play -- we're involved in some of that.

Глядацька гра, ритуальна гра - ми теж беремо в ній участь.

Those of you who are from Boston know that this was the moment -- rare --

Ті, хто з Бостона, знають, що то був рідкісний момент -

where the Red Sox won the World Series.

коли бейсбольна команда Red Sox виграла Світову серію.

But take a look at the face and the body language of everybody

Але подивіться на обличчя й жести глядачів

in this fuzzy picture, and you can get a sense that they're all at play.

на цьому розмитому знімку, й ви побачите, що вони всі задіяні в грі.

Imaginative play.

Гра уяви.

I love this picture because my daughter, who's now almost 40, is in this picture,

Я люблю це фото, бо на ньому моя донька, якій тепер майже 40.

but it reminds me of her storytelling and her imagination,

Цей знімок нагадує мені, як вона любила вигадувати історії, нагадує про її уяву,

her ability to spin yarns at this age -- preschool.

яку вона мала в цьому віці, коли ще не ходила до школи.

A really important part of being a player

Для гравця дуже важливо

is imaginative solo play.

грати в ігри уяви наодинці.

And I love this one, because it's also what we're about.

Я обожнюю це фото, бо воно передає нашу істинну суть.

We all have an internal narrative that's our own inner story.

Ми всі маємо внутрішню оповідь, свою сокровенну внутрішню історію.

The unit of intelligibility of most of our brains is the story.

Наш мозок сприймає світ через історії.

I'm telling you a story today about play.

Сьогодні я розповідаю вам історію про гру.

Well, this bushman, I think, is talking about the fish that got away that was that long,

А цей бушмен, мабуть, розповідає про от таку величезну рибу, яку він спіймав.

but it's a fundamental part of the play scene.

І його оповідь - невід'ємна частина гри.

So what does play do for the brain?

Яке значення має гра для мозку?

Well, a lot.

Величезне.

We don't know a whole lot about what it does for the human brain,

Ми ще не знаємо достеменно, як саме вона впливає на людський мозок,

because funding has not been exactly heavy for research on play.

бо дослідження гри не поспішають фінансувати.

I walked into the Carnegie asking for a grant.

Якось я звернувся за ґрантом до Фонду Карнеґі.

They'd given me a large grant when I was an academician

Коли я викладав в університеті, вони виділили мені щедрий ґрант

for the study of felony drunken drivers, and I thought I had a pretty good track record,

на дослідження водіїв, які скоїли ДТП в стані алкогольного сп'яніння. Тож вони вже знали мене.

and by the time I had spent half an hour talking about play,

Але коли я з добрих півгодини розповідав їм про гру,

it was obvious that they were not -- did not feel that play was serious.

я побачив, що вони не сприймають гру серйозно.

I think that -- that's a few years back -- I think that wave is past,

Але то було кілька років тому, і я думаю, що то вже минуло,

and the play wave is cresting,

що тепер гра - знову в центрі уваги,

because there is some good science.

бо з'явилося кілька авторитетних досліджень.

Nothing lights up the brain like play.

Гра найкраще за все активує мозок.

Three-dimensional play fires up the cerebellum,

Тривимірні ігри активують мозочок,

puts a lot of impulses into the frontal lobe --

посилають чимало імпульсів у лобну долю,

the executive portion -- helps contextual memory be developed,

участь у грі допомагає розвивати контекстуальну пам'ять,

and -- and, and, and.

і так далі, і так далі.

So it's -- for me, its been an extremely nourishing scholarly adventure

Тому для мене то була надзвичайно плідна наукова пригода -

to look at the neuroscience that's associated with play, and to bring together people

досліджувати нейробіологію з погляду гри й об'єднати в одній команді людей,

who in their individual disciplines hadn't really thought of it that way.

які, працюючи кожен у своїй галузі, раніше й гадки не мали про такі дослідження.

And that's part of what the National Institute for Play is all about.

Ось чим, серед іншого, займається Національний інститут гри.

And this is one of the ways you can study play --

І один із методів дослідження гри -

is to get a 256-lead electroencephalogram.

запис 256-електродної електроенцефалограми.

I'm sorry I don't have a playful-looking subject, but it allows mobility,

Учасник дослідження тут страх який серйозний, але насправді ця штука дає змогу рухатися,

which has limited the actual study of play.

що раніше було неможливо й не давало досліджувати гру.

And we've got a mother-infant play scenario

Ми вибрали сценарій гри між матір'ю та немовлям,

that we're hoping to complete underway at the moment.

який, на цей час, я сподіваюсь, вже закінчують досліджувати.

The reason I put this here is also to queue up

Я використав цей знімок ще й для того,

my thoughts about objectifying what play does.

щоб упорядкувати власні думки про реальний вплив гри на життя.

The animal world has objectified it.

Тваринний світ уже підтвердив цей вплив.

In the animal world, if you take rats,

Якщо, наприклад, взяти щурів,

who are hardwired to play at a certain period of their juvenile years

які мають вроджену потребу гри в певні періоди раннього віку,

and you suppress play -- they squeak, they wrestle,

і стримати їхню гру, під час якої вони пищать, вовтузаться,

they pin each other, that's part of their play.

кусають одне одного - це все елементи гри.

If you stop that behavior on one group that you're experimenting with,

Так от, якщо стримати таку поведінку в одній піддослідній групі

and you allow it in another group that you're experimenting with,

і дозволити її в іншій,

and then you present those rats

а тоді покласти біля цих щурів

with a cat odor-saturated collar,

нашийник з запахом кота -

they're hardwired to flee and hide.

а природою в них закладена реакція втікати й ховатися,

Pretty smart -- they don't want to get killed by a cat.

що дуже розумно, бо ж кіт може їх убити -

So what happens?

то що тоді станеться?

They both hide out.

Обидві групи сховаються.

The non-players never come out --

Щурі, які не бавилися, так і не вийдуть зі сховка

they die.

і загинуть.

The players slowly explore the environment,

Натомість гравці почнуть помалу обстежувати середовище,

and begin again to test things out.

усе випробовувати.

That says to me, at least in rats --

Я зробив із цього такий висновок, принаймні щодо щурів -

and I think they have the same neurotransmitters that we do

а вони мають такі ж нейромедіатори як люди

and a similar cortical architecture --

і подібну будову кори -

that play may be pretty important for our survival.

що гра дуже важлива для їхнього виживання.

And, and, and -- there are a lot more animal studies that I could talk about.

Є ще чимало експериментів із тваринами, про які я б міг розповісти.

Now, this is a consequence of play deprivation. (Laughter)

А ось це - наслідки недостатньої гри. (Сміх)

This took a long time --

На це пішло багато часу -

I had to get Homer down and put him through the fMRI and the SPECT

треба було спіймати Гомера, зробити йому функціональну МРТ і гама-томографію,

and multiple EEGs, but as a couch potato, his brain has shrunk.

не одну електроенцефалограму, щоб виявити, що в нього - любителя полежати на дивані - зсохся мозок.

And we do know that in domestic animals

І ми знаємо, що в домашніх тварин,

and others, when they're play deprived,

а також в інших тварин, яким бракує гри, зокрема в щурів,

they don't -- and rats also -- they don't develop a brain that is normal.

мозок не розвивається нормально.

Now, the program says that the opposite of play is not work,

Наша програма каже, що протилежністю гри є не робота,

it's depression.

а депресія.

And I think if you think about life without play --

Уявіть собі життя без гри -

no humor, no flirtation, no movies,

без сміху, флірту, фільмів,

no games, no fantasy and, and, and.

без ігор, фантазій, і так далі.

Try and imagine a culture or a life, adult or otherwise

Уявіть собі культуру чи життя дорослої людини,

without play.

де відсутня гра.

And the thing that's so unique about our species

Наш біологічний вид має унікальну рису -

is that we're really designed to play through our whole lifetime.

в ньому від природи закладена потреба гратися впродовж усього життя.

And we all have capacity to play signal.

Ми всі вміємо подавати й розпізнавати ігрові сигнали.

Nobody misses that dog I took a picture of on a Carmel beach a couple of weeks ago.

Ніхто не сумнівається щодо цього пса, якого я сфотографував кілька тижнів тому на пляжі Кармель.

What's going to follow from that behavior

З його поведінки ясно, що він

is play.

збирається гратись.

And you can trust it.

І ви можете йому довіряти.

The basis of human trust is established through play signals.

Ігрові сигнали встановлюють довіру між людьми.

And we begin to lose those signals, culturally and otherwise, as adults.

Проте, коли ми дорослішаємо, то втрачаємо ці сигнали, і не тільки через культуру.

That's a shame.

Дуже прикро.

I think we've got a lot of learning to do.

Я гадаю, що нам треба ще багато чого навчитися.

Now, Jane Goodall has here a play face along with one of her favorite chimps.

На цьому знімку Джейн Ґуделл кумедно кривляється, граючись із улюбленим шимпанзе.

So part of the signaling system of play

Отож, частина системи ігрових сигналів

has to do with vocal, facial, body, gestural.

пов'язана з голосом, обличчям, тілом, жестами.

You know, you can tell -- and I think when we're getting into collective play,

Коли ми беремо участь у колективній грі,

its really important for groups to gain a sense of safety

дуже важливо, щоб група почувала себе в безпеці,

through their own sharing of play signals.

обмінюючись власними ігровими сигналами.

You may not know this word,

Можливо, ви не знаєте цього слова,

but it should be your biological first name and last name.

але воно має бути вашим біологічним ім'ям і прізвищем.

Because neoteny means the retention of immature qualities into adulthood.

Тому що "неотенія" означає збереження юнацьких рис у дорослому житті.

And we are, by physical anthropologists,

А фізичні антропологи стверджують,

by many, many studies, the most neotenous,

що згідно з десятками досліджень, ми є найбільш неотенічними,

the most youthful, the most flexible, the most plastic of all creatures.

наймолодшими, найгнучкішим й найпластичнішими з усіх живих істот.

And therefore, the most playful.

І тому найбільш охочими до гри.

And this gives us a leg up on adaptability.

І це допомагає нам краще адаптуватися.

Now, there is a way of looking at play

Існує ще один спосіб вивчення ігор,

that I also want to emphasize here,

на якому я б хотів зупинитися.

which is the play history.

Це - історія гри.

Your own personal play history is unique,

Ваша власна історія гри - унікальна,

and often is not something we think about particularly.

проте ми нечасто про неї думаємо.

This is a book written by a consummate player

Цю книжку написав віртуозний гравець

by the name of Kevin Carroll.

на ім'я Кевін Керролл.

Kevin Carroll came from extremely deprived circumstances:

Кевін Керролл мав дуже тяжке дитинство:

alcoholic mother, absent father, inner-city Philadelphia,

мати-пиячка, батька немає, ґетто у Філадельфії,

black, had to take care of a younger brother.

темношкірий, мусив дбати про молодшого брата.

Found that when he looked at a playground

Якось він збагнув, що коли дивиться на дитячий майданчик

out of a window into which he had been confined,

з вікна своєї кімнати, де він нидів у чотирьох стінах,

he felt something different.

то почувається зовсім інакше.

And so he followed up on it.

І він пішов слідом за цим почуттям.

And his life -- the transformation of his life

Його життя кардинально змінилося.

from deprivation and what one would expect -- potentially prison or death --

Замість скрути і - в майбутньому - в'язниці чи смерті, чим усе могло закінчитись,

he become a linguist, a trainer for the 76ers and now is a motivational speaker.

він став мовознавцем, баскетбольним тренером, а тепер він - лектор-мотиватор.

And he gives play as a transformative force

Кевін каже, що його життя

over his entire life.

змінила гра.

Now there's another play history that I think is a work in progress.

Розповім іще одну історію гри, яка триває досі.

Those of you who remember Al Gore,

Ті, хто пам'ятає Ела Ґора,

during the first term and then during his successful

коли він був обраний на перший термін,

but unelected run for the presidency,

а потім успішно балотувався на президента, хоч і не переміг,

may remember him as being kind of wooden and not entirely his own person,

можливо, пригадують, що він поводився дещо сковано й неприродньо,

at least in public.

принаймні на людях.

And looking at his history, which is common in the press,

Якщо подивитися на його біографію, доступну в пресі,

it seems to me, at least -- looking at it from a shrink's point of view --

подивитись очима психіатра, то мені здається,

that a lot of his life was programmed.

що більша частина його життя була запрограмована наперед.

Summers were hard, hard work, in the heat of Tennessee summers.

Влітку він важко працював, спекотного літа в Теннессі.

He had the expectations of his senatorial father and Washington, D.C.

Він мусив виправдати надії свого батька-сенатора й Вашингтона.

And although I think he certainly had the capacity for play --

І хоча я вважаю, що він точно мав схильність до гри -

because I do know something about that --

бо в цій темі я трохи розбираюсь -

he wasn't as empowered, I think, as he now is

він, на мою думку, не мав такої внутрішньої сили, як тепер,

by paying attention to what is his own passion

щоб приділяти увагу власним захопленням

and his own inner drive,

і внутрішнім потягам,

which I think has its basis in all of us in our play history.

що лежать в основі історії гри кожного з нас.

So what I would encourage on an individual level to do,

Заохочую вас зробити ось що:

is to explore backwards as far as you can go

зверніться в думках до свого минулого

to the most clear, joyful, playful image that you have,

і пригадайте найясніший, найрадісніший, найграйливіший образ,

whether it's with a toy, on a birthday or on a vacation.

наприклад, ви тримаєте в руках іграшку, або ви на дні народження чи на канікулах.

And begin to build to build from the emotion of that

А тоді спробуйте встановити зв'язок між тими емоціями

into how that connects with your life now.

й вашим теперішнім життям.

And you'll find, you may change jobs --

Можливо, ви навіть зміните роботу,

which has happened to a number people when I've had them do this --

як це зробили багато людей, яким я запропонував так вчинити,

in order to be more empowered through their play.

щоб краще прислухатися до свого внутрішнього голосу через гру.

Or you'll be able to enrich your life by prioritizing it

Або ви збагатите своє життя,

and paying attention to it.

змінивши пріоритети й приділяючи їм увагу.

Most of us work with groups, and I put this up because

Більшість з нас працює в групах, і я показую вам цей слайд,

the d.school, the design school at Stanford,

бо школа "Д", школа дизайну в Стенфордському університеті,

thanks to David Kelley and a lot of others

що була заснована завдяки Девіду Келлі та іншим людям,

who have been visionary about its establishment,

які про неї мріяли,

has allowed a group of us to get together

дала нашій групі змогу зібратися

and create a course called "From Play to Innovation."

й запустити курс під назвою "Від гри до інновацій".

And you'll see this course is to investigate

Мета цього курсу - дослідити

the human state of play, which is kind of like the polar bear-husky state

стан гри в людини, який нагадує стан гри між білим ведмедем і лайкою,

and its importance to creative thinking:

та його вплив на творче мислення:

"to explore play behavior, its development and its biological basis;

"дослідити ігрову поведінку, її розвиток та біологічні передумови;

to apply those principles, through design thinking,

застосувати ці принципи через конструктивне мислення,

to promote innovation in the corporate world;

сприяти інноваціям у світі бізнесу;

and the students will work with real-world partners

студенти працюватимуть з партнерами з реального світу

on design projects with widespread application."

над розробкою дизайнерських проектів з широким спектром використання".

This is our maiden voyage in this.

Ми вирушили в своє перше плавання.

We're about two and a half, three months into it, and it's really been fun.

Курс триває вже два з половиною, майже три місяці, і досі все було дуже весело.

There is our star pupil, this labrador,

Це - наш зірковий учень, лабрадор,

who taught a lot of us what a state of play is,

який навчив багатьох із нас, що таке стан гри,

and an extremely aged and decrepit professor in charge there.

а он там - старигань-професор, який усім завідує.

And Brendan Boyle, Rich Crandall -- and on the far right is, I think, a person who

А ще на тому знімку Брендан Бойл, Річ Крендалл, а скраю праворуч, по-моєму, чоловік,

will be in cahoots with George Smoot for a Nobel Prize -- Stuart Thompson,

який разом із Джорджом Смутом отримає нобелівську премію з нейробіології -

in neuroscience.

Стюарт Томпсон.

So we've had Brendan, who's from IDEO,

Отож, серед нас був Брендан з дизайнерської компанії IDEO,

and the rest of us sitting aside and watching these students

і всі ми сиділи та спостерігали, як ці студенти

as they put play principles into practice in the classroom.

втілювали принципи гри на практиці у класі.

And one of their projects was to

Одним із їхніх проектів було

see what makes meetings boring,

проаналізувати, чому наради бувають такі нудні,

and to try and do something about it.

і як можна цьому зарадити.

So what will follow is a student-made film

Далі я покажу вам фільм, знятий студентами

about just that.

на цю тему.

Narrator: Flow is the mental state of apparition

Голос за кадром: Потік - це психічний стан піднесення,

in which the person is fully immersed in what he or she is doing.

коли людина повністю занурена в те, що вона робить.

Characterized by a feeling of energized focus,

Характерні риси - відчуття енергійного зосередження,

full involvement and success in the process of the activity.

цілковите заглиблення в діяльність та її успішність.

An important key insight that we learned about meetings

Ми дійшли одного важливого висновку про робочі наради -

is that people pack them in one after another,

люди проводять їх одна за одною,

disruptive to the day.

і це псує їхній день.

Attendees at meetings don't know when they'll get back to the task

Учасники нарад не знають, коли вони повернуться до завдань,

that they left at their desk.

над якими працювали за своїм столом.

But it doesn't have to be that way.

Але ж так не мусить бути.

(Music)

(Музика)

Some sage and repeatedly furry monks

Декілька кмітливих диваків

at this place called the d.school

у цьому місці під назвою школа "Д"

designed a meeting that you can literally step out of when it's over.

вигадали нараду, яку можна буквально скинути з себе, коли вона закінчилась.

Take the meeting off, and have peace of mind that you can come back to me.

Зніміть з себе нараду й перестаньте думати про те, коли на неї знову треба йти.

Because when you need it again,

Бо щойно вона вам знову знадобиться,

the meeting is literally hanging in your closet.

як ви зможете просто відчинити шафу - вона висітиме там.

The Wearable Meeting.

Нарада, яку можна носити на собі.

Because when you put it on, you immediately get everything you need

Як тільки ви вдягаєте її, ви одразу ж маєте все, що треба

to have a fun and productive and useful meeting.

для веселої, продуктивної та корисної наради.

But when you take it off --

А щойно ви її знімаєте -

that's when the real action happens.

як приступаєте до справжньої роботи.

(Music)

(Музика)

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

Stuart Brown: So I would encourage you all

Стюарт Браун: Тому закликаю усіх вас

to engage

не робити різниці

not in the work-play differential --

між роботою та грою,

where you set aside time to play --

коли ви виділяєте певний час на гру -

but where your life becomes infused

а сповнювати своє життя

minute by minute, hour by hour,

щохвилини, щогодини

with body,

тілесними іграми,

object,

іграми з предметами,

social, fantasy, transformational kinds of play.

соціальними, уявними і трансформаційними іграми.

And I think you'll have a better and more empowered life.

Тоді ваше життя стане кращим і могутнішим.

Thank You.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

John Hockenberry: So it sounds to me like what you're saying is that

Джон Гокенберрі: Наскільки я зрозумів,

there may be some temptation on the part of people to look at your work

почувши про вашу роботу, люди можуть відчути спокусу

and go --

піти і ...

I think I've heard this, in my kind of pop psychological understanding of play,

гадаю, ви чули про це... наскільки я, далека від психології людина,

that somehow,

розумію,

the way animals and humans deal with play,

тварини й люди розглядають гру

is that it's some sort of rehearsal for adult activity.

як своєрідну репетицію дорослої діяльності.

Your work seems to suggest that that is powerfully wrong.

Проте ваші дослідження стверджують протилежне.

SB: Yeah, I don't think that's accurate,

СБ: Я справді думаю, що це не так.

and I think probably because animals have taught us that.

І це доводять тварини.

If you stop a cat from playing --

Якщо не дати котові бавитися -

which you can do, and we've all seen how cats bat around stuff --

а це дуже просто, і ми всі знаємо, як коти бавляться -

they're just as good predators as they would be if they hadn't played.

то вони всеодно будуть такими ж вправними мисливцями, якими були б, якби не гралися.

And if you imagine a kid

А якщо уявити собі дитину,

pretending to be King Kong,

яка вдає з себе Кінґ-Конґа,

or a race car driver, or a fireman,

чи гонщика чи пожежника,

they don't all become race car drivers or firemen, you know.

вона ж не обов'язково стане, коли виросте, гонщиком чи пожежником.

So there's a disconnect between preparation for the future --

Як бачите, немає прямого зв'язку між підготовкою до майбутнього,

which is what most people are comfortable in thinking about play as --

чим більшість людей вважає гру,

and thinking of it as a separate biological entity.

і уявленням про неї як про окреме біологічне явище.

And this is where my chasing animals for four, five years

Тварини, яких я ганяю ось уже чотири чи п'ять років,

really changed my perspective from a clinician to what I am now,

кардинально змінили мої погляди, яких я раніше дотримувався як клінічний лікар.

which is that play has a biological place,

Тепер я вважаю, що гра є біологічним процесом,

just like sleep and dreams do.

як сон і сновидіння.

And if you look at sleep and dreams biologically,

Якщо поглянути на сон і сновидіння з погляду біології,

animals sleep and dream,

то тварини сплять і бачать сни,

and they rehearse and they do some other things that help memory

вони повторюють і роблять інші речі, що допомагають пам'яті

and that are a very important part of sleep and dreams.

і є дуже важливою складовою снів і сновидінь.

The next step of evolution in mammals and

Наступним кроком у еволюції

creatures with divinely superfluous neurons

ссавців і створінь з високорозвиненою нервовою системою

will be to play.

буде гра.

And the fact that the polar bear and husky or magpie and a bear

І те, що білий ведмідь і лайка, чи сорока й ведмідь,

or you and I and our dogs can crossover and have that experience

чи ви, я і наші з вами пси можуть перетнутися й пережити такий досвід

sets play aside as something separate.

виокремлює гру як особливе явище.

And its hugely important in learning and crafting the brain.

Гра страшенно важлива для навчання й розвитку мозку.

So it's not just something you do in your spare time.

Отож, це не лише спосіб проведення вільного часу.

JH: How do you keep -- and I know you're part of the scientific research community,

ДжГ: Як вам вдається - я знаю, що ви є членом наукової спільноти

and you have to justify your existence with grants and proposals like everyone else --

і мусите, як і всі решта, шукати ґранти й фінансування на свої дослідження -

how do you prevent --

як вам вдається уникати -

and some of the data that you've produced, the good science that you're talking about you've produced, is hot to handle.

а деякі дані, які ви отримали, не так легко зрозуміти й опрацювати.

How do you prevent either the media's interpretation of your work

Як вам вдається уникати того, щоб медіа чи наукова спільнота

or the scientific community's interpretation of the implications of your work,

не тлумачила результати ваших досліджень

kind of like the Mozart metaphor,

як таку собі метафору Моцарта,

where, "Oh, MRIs show

мовляв "О, МРТ вказує на те,

that play enhances your intelligence.

що гра підвищує інтелект.

Well, let's round these kids up, put them in pens

Тому давайте посадимо всіх діток у коло, поділимо їх на команди,

and make them play for months at a time; they'll all be geniuses and go to Harvard."

і хай собі місяцями бавляться. Вони всі будуть геніями і поступлять в Гарвард".

How do you prevent people from taking that sort of action

Як ми запобігаєте того, щоб люди так тлумачили

on the data that you're developing?

дані, які ви отримуєте?

SB: Well, I think the only way I know to do it

СБ: На мою думку, є один спосіб -

is to have accumulated the advisers that I have

зібрати моїх помічників -

who go from practitioners --

а всі вони - практики -

who can establish through improvisational play or clowning or whatever --

і щоб вони відтворили стан гри

a state of play.

через імпровізаційну гру, клоунаду чи щось інше в тому ж дусі.

So people know that it's there.

Тоді люди побачать, що мається на увазі.

And then you get an fMRI specialist, and you get Frank Wilson,

А тоді треба залучити фахівця з функціональної МРТ, і Френка Вілсона,

and you get other kinds of hard scientists, including neuroendocrinologists.

і спеціалістів із природничих наук, зокрема, нейроендокринологів.

And you get them into a group together focused on play,

І зібрати їх у групу, що буде досліджувати гру.

and it's pretty hard not to take it seriously.

Тоді її доведеться сприйняти всерйоз.

Unfortunately, that hasn't been done sufficiently

На жаль, цього не робиться достатньо,

for the National Science Foundation, National Institute of Mental Health

щоб Національний науковий фонд, Національний інститут психічного здоров'я

or anybody else to really look at it in this way seriously.

чи інші установи сприймали гру серйозно.

I mean you don't hear about anything that's like cancer or heart disease

Я маю на увазі, що сьогодні ви не почуєте, що рак чи серцеві захворювання

associated with play.

можуть бути пов'язані з грою.

And yet I see it as something that's just as basic for survival -- long term --

Натомість я певний, що гра необхідна для виживання,

as learning some of the basic things about public health.

що це засіб, який допоможе нам зрозуміти загальні принципи охорони здоров'я.

JH: Stuart Brown, thank you very much.

ДжГ: Дуже дякую Вам, Стюарте Браун.

(Applause)

(Оплески)