Carlo Ratti: Architecture that senses and responds

Перекладач: Mariia Krytchak Утверджено: Christina Vovchuk

Good afternoon, everybody.

Добрий день.

I've got something to show you.

Я хочу дещо вам показати.

(Laughter)

(Сміх)

Think about this as a pixel, a flying pixel.

Уявіть, що це піксель, піксель, який літає.

This is what we call, in our lab, sensible design.

У нашій лабораторії ми це називаємо чутливим дизайном.

Let me tell you a bit about it.

Дозвольте трохи про це розповісти.

Now if you take this picture -- I'm Italian originally,

Візьмемо, наприклад, цю картинку - я родом з Італії,

and every boy in Italy grows up

і кожен італійський хлопчисько зростає

with this picture on the wall of his bedroom --

з таким постером на стіні у своїй спальні.

but the reason I'm showing you this

Але я показую вам її тому,

is that something very interesting

що щось дуже цікаве

happened in Formula 1 racing

відбулося в світі гонок Формули 1

over the past couple of decades.

за останні пару десятиліть.

Now some time ago,

Отже, колись,

if you wanted to win a Formula 1 race,

якщо ви хотіли перемогти в гонці Формули 1,

you take a budget, and you bet your budget

ви брали гроші і ставили їх

on a good driver and a good car.

на хорошого гонщика і хорошу машину.

And if the car and the driver were good enough, then you'd win the race.

Якщо болід і пілот були досить хороші, то ви вигравали гонку.

Now today, if you want to win the race,

Сьогодні, якщо ви хочете виграти заїзд,

actually you need also something like this --

вам, насправді, знадобиться щось подібне:

something that monitors the car in real time,

система, яка контролює болід в реальному часі,

has a few thousand sensors

має кілька тисяч датчиків,

collecting information from the car,

які читають інформацію з боліда,

transmitting this information into the system,

передають цю інформацію в систему,

and then processing it

потім система обробляє її в міру надходження інформації.

and using it in order to go back to the car with decisions

і використовує для подальшої передачі рішень боліду,

and changing things in real time

змінюючи ситуацію в реальному часі

as information is collected.

під час збирання інформації.

This is what, in engineering terms,

В інженерії це називають

you would call a real time control system.

системою управління в реальному часі.

And basically, it's a system made of two components --

По суті, це система, створена з 2 компонентів:

a sensing and an actuating component.

сприймання та виконання.

What is interesting today

Сьогодні цікавим є той факт,

is that real time control systems

що система управління в реальному часі

are starting to enter into our lives.

починає проникати в наше життя.

Our cities, over the past few years,

За останні кілька років наші міста

just have been blanketed

просто вкрилися

with networks, electronics.

інформаційними мережами та електронікою.

They're becoming like computers in open air.

Вони стають схожими на комп'ютери під відкритим небом.

And, as computers in open air,

І як комп'ютери під відкритим небом,

they're starting to respond in a different way

вони починають відповідати по-іншому,

to be able to be sensed and to be actuated.

щоб їх можна було відчути і активувати.

If we fix cities, actually it's a big deal.

Якщо ми зосередимося на містах, то це стане дуже помітно.

Just as an aside, I wanted to mention,

Як відступ, я б хотів зазначити,

cities are only two percent of the Earth's crust,

міста займають лише 2 % земної поверхні,

but they are 50 percent of the world's population.

але в них живе 50% всього світового населення.

They are 75 percent of the energy consumption --

На них припадає 75% споживання енергії

up to 80 percent of CO2 emissions.

і до 80% викидів вуглекислого газу.

So if we're able to do something with cities, that's a big deal.

Якщо ми зможемо покращити цю ситуацію, це буде чудово.

Beyond cities,

Крім міст,

all of this sensing and actuating

ці сприйняття і виконання

is entering our everyday objects.

проникають в предмети нашого щоденного користування .

That's from an exhibition that

Це з виставки,

Paola Antonelli is organizing

організованої Паоло Антонеллі

at MoMA later this year, during the summer.

в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку цього літа.

It's called "Talk to Me."

Вона називається "Поговори зі мною".

Well our objects, our environment

Предмети навколо нас, наше навколишнє середовище

is starting to talk back to us.

починають розмовляти з нами.

In a certain sense, it's almost as if every atom out there

В деякій мірі, ніби кожен атом

were becoming both a sensor and an actuator.

ставав і датчиком, і виконавцем.

And that is radically changing the interaction we have as humans

Це радикально змінює взаємодію людей

with the environment out there.

з навколишнім середовищем.

In a certain sense,

У певному сенсі

it's almost as if the old dream of Michelangelo ...

це дуже схоже на старий міф про Мікеланджело ...

you know, when Michelangelo sculpted the Moses,

Пам'ятаєте, коли Мікеланджело ліпив статую Мойсея,

at the end it said that he took the hammer, threw it at the Moses --

в кінці він взяв молоток, кинув його в статую Мойсея -

actually you can still see a small chip underneath --

до цих пір можна побачити невеликий скол внизу

and said, shouted,

і прокричав:

"Perché non parli? Why don't you talk?"

"Perché non parli? Чому ти не розмовляєш?"

Well today, for the first time,

Ну, а сьогодні вперше

our environment is starting to talk back to us.

навколишнє середовище починає говорити з нами.

And I'll show just a few examples --

Я покажу вам тільки декілька прикладів,

again, with this idea of sensing our environment and actuating it.

знову ж стосовно ідеї про те, як ми відчуваємо і приводимо в дію наш світ.

Let's starting with sensing.

Почнемо з відчуття.

Well, the first project I wanted to share with you

Перший проект, про який я б хотів вам розповісти,

is actually one of the first projects by our lab.

є одним з перших у нашій лабораторії.

It was four and a half years ago in Italy.

Це сталося 4 з половиною роки тому в Італії.

And what we did there

Проект полягав

was actually use a new type of network at the time

у використанні нового, на той момент, різновиду мережі,

that had been deployed all across the world --

якою був охоплений весь світ -

that's a cellphone network --

це мережа мобільного зв'язку,

and use anonymous and aggregated information from that network,

і у використанні анонімної і узагальненої інформації з цієї мережі,

that's collected anyway by the operator,

яка в будь-якому випадку збирається оператором,

in order to understand

з метою зрозуміти,.

how the city works.

як функціонує місто

The summer was a lucky summer -- 2006.

Те літо 2006 року було щасливим.

It's when Italy won the soccer World Cup.

Тоді Італія виграла Чемпіонат світу з футболу.

Some of you might remember, it was Italy and France playing,

Можливо, деякі з вас пам'ятають, це був матч між Італією і Францією,

and then Zidane at the end, the headbutt.

а потім наприкінці удар Зідана головою.

And anyway, Italy won at the end.

У всякому разі, в кінці Італія виграла.

(Laughter)

(сміх)

Now look at what happened that day

А тепер поглянемо на те, що відбувалося в той день

just by monitoring activity

тільки за допомогою моніторингу активності,

happening on the network.

що відбувалася в мережі.

Here you see the city.

Ось ви бачите місто.

You see the Colosseum in the middle,

Ви бачите Колізей посередині,

the river Tiber.

річку Тибр.

It's morning, before the match.

Це ранок перед матчем.

You see the timeline on the top.

Нагорі ви бачите шкалу часу.

Early afternoon,

Близько полудня,

people here and there,

люди тут і там

making calls and moving.

дзвонять і пересуваються.

The match begins -- silence.

Матч починається - тиша.

France scores. Italy scores.

Франція забиває, Італія забиває.

Halftime, people make a quick call and go to the bathroom.

Перерва, люди роблять короткі дзвінки і йдуть у туалет.

Second half. End of normal time.

Другий тайм.Закінчується основний час.

First overtime, second.

Перший овертайм, другий.

Zidane, the headbutt in a moment.

Зідан, удар головою через секунду.

Italy wins. Yeah.

Італія виграє.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

Well, that night, everybody went to celebrate in the center.

Того вечора всі вийшли в центр святкувати.

You saw the big peak.

Ви бачили пік зростання.

The following day, again everybody went to the center

На наступний день всі приїхали в центр,

to meet the winning team

щоб зустріти переможців

and the prime minister at the time.

і тодішнього прем'єр-міністра.

And then everybody moved down.

А потім всі розійшлися.

You see the image of the place called Circo Massimo,

Ви бачите зображення місця під назвою Великий цирк,

where, since Roman times, people go to celebrate,

куди з часів римлян люди приходять святкувати,

to have a big party, and you see the peak at the end of the day.

бенкетувати, і ви бачите пік в кінці дня.

Well, that's just one example of how we can sense the city today

Це лише один приклад того, як ми можемо сьогодні відчувати місто так,

in a way that we couldn't have done

як ще не могли

just a few years ago.

всього кілька років тому.

Another quick example about sensing:

Ще один приклад відчуття:

it's not about people,

він стосується не людей,

but about things we use and consume.

а речей, які ми використовуємо і споживаємо.

Well today, we know everything

Сьогодні ми знаємо про те,

about where our objects come from.

звідки приходять предмети нашого користування.

This is a map that shows you

Ось карта, яка показує вам

all the chips that form a Mac computer, how they came together.

всі чіпи, що входять в комп'ютер Мак, як вони збиралися.

But we know very little about where things go.

Але ми знаємо дуже мало про те, куди діваються речі.

So in this project,

Отже, в цьому проекті

we actually developed some small tags

ми розробили кілька невеликих бирок,

to track trash as it moves through the system.

щоб відслідковувати рух сміття за допомогою системи.

So we actually started with a number of volunteers

Ми почали з того, що волонтери,

who helped us in Seattle,

які допомагали нам в Сіетлі

just over a year ago,

трохи більше року тому,

to tag what they were throwing away --

прикріплювали бирки до того, що вони викидали у сміття -

different types of things, as you can see here --

різні предмети, як ви можете бачити зараз -

things they would throw away anyway.

до речей, які вони б викинули коли-небудь.

Then we put a little chip, little tag,

Ми прикріплювали невеликий чіп, бирку

onto the trash

на сміття,

and then started following it.

а потім починали стежити за ним.

Here are the results we just obtained.

Ось результати, які ми отримали.

(Music)

(Музика)

From Seattle ...

З Сіетла ...

after one week.

через один тиждень.

With this information we realized

За допомогою цієї інформації ми зрозуміли,

there's a lot of inefficiencies in the system.

що в системі багато недоліків.

We can actually do the same thing with much less energy.

Ми можемо робити те ж саме з набагато меншою витратою енергії.

This data was not available before.

Раніше ця інформація була недоступна.

But there's a lot of wasted transportation and convoluted things happening.

Але випадки непотрібного перевезення і плутанина відбуваються часто.

But the other thing is that we believe

Але з іншого боку, ми переконуємося,

that if we see every day

якщо бачимо це кожен день,

that the cup we're throwing away, it doesn't disappear,

що чашка, яку ми викидаємо, не зникає,

it's still somewhere on the planet.

вона досі залишається на планеті.

And the plastic bottle we're throwing away every day still stays there.

І пластикова пляшка, яку ми викидаємо, залишається тут.

And if we show that to people,

І якщо ми покажемо це людям,

then we can also promote some behavioral change.

ми також зможемо сприяти деякій зміні в поведінці.

So that was the reason for the project.

І це стало причиною для створення проекту.

My colleague at MIT, Assaf Biderman,

Мій колега з МІТ, Ассаф Бідерман,

he could tell you much more about sensing

він міг би вам більше розповісти про відчуття

and many other wonderful things we can do with sensing,

і багатьох інших чудових способів його застосування,

but I wanted to go to the second part we discussed at the beginning,

але я б хотів перейти до другої частини, яку ми обговорювали на початку,

and that's actuating our environment.

і це приведення в дію навколишнього середовища.

And the first project

І перший проект

is something we did a couple of years ago in Zaragoza, Spain.

ми провели пару років тому в Сарагосі, Іспанія.

It started with a question by the mayor of the city,

Він розпочався з питання мера міста,

who came to us saying

який прийшов до нас і сказав,

that Spain and Southern Europe have a beautiful tradition

що в Іспанії і південній Європі є прекрасна традиція

of using water in public space, in architecture.

використовувати воду в громадських місцях, в архітектурі.

And the question was: How could technology, new technology,

І питання було таке: як можна технології, нові технології

be added to that?

залучити до цього?

And one of the ideas that was developed at MIT in a workshop

І однією з ідей, розроблених в майстерні МІТ,

was, imagine this pipe, and you've got valves,

стала, уявіть цю трубу, клапани,

solenoid valves, taps,

електромагнітні клапани, планки,

opening and closing.

які відкриваються і закриваються.

You create like a water curtain with pixels made of water.

Ви створюєте своєрідну водну завісу з пікселів - крапельок води.

If those pixels fall,

Якщо ці пікселі падають,

you can write on it,

ви можете писати на воді,

you can show patterns, images, text.

зображати візерунки, картинки, текст.

And even you can approach it, and it will open up

Ви навіть можете підійти до неї, і вона відкриється,

to let you jump through,

щоб ви змогли застрибнути,

as you see in this image.

як ви бачите на цьому зображенні.

Well, we presented this to Mayor Belloch.

Ми представили цю ідею мерові Белочу.

He liked it very much.

Йому вона дуже сподобалася.

And we got a commission to design a building

Ми отримали замовлення спроектувати спорудження

at the entrance of the expo.

при вході у виставковий зал.

We called it Digital Water Pavilion.

Ми назвали його Цифровий водяний павільйон.

The whole building is made of water.

Будівля повністю зроблено з води.

There's no doors or windows,

У ньому немає ні дверей, ні вікон,

but when you approach it,

але коли ви підходите до неї,

it will open up to let you in.

вона відкривається, щоб пропустити вас всередину.

(Music)

(Музика)

The roof also is covered with water.

Дах також покритий водою.

And if there's a bit of wind,

Якщо дме несильний вітер,

if you want to minimize splashing, you can actually lower the roof.

якщо ви хочете зменшити виплеск води, ви можете опустити дах.

Or you could close the building,

Або ви можете закрити споруду,

and the whole architecture will disappear,

і вся споруда зникне,

like in this case.

як у цьому випадку.

You know, these days, you always get images during the winter,

Сьогодні можна часто побачити знімки будинку в зимовий час,

when they take the roof down,

коли опускають дах,

of people who have been there and said, "They demolished the building."

і люди, які були там, кажуть: "Вони зруйнували будівлю".

No, they didn't demolish it, just when it goes down,

Ні, вони не зруйнували будівлю, просто коли дах опускається,

the architecture almost disappears.

споруда майже зникає.

Here's the building working.

Ось споруда в дії.

You see the person puzzled about what was going on inside.

Бачите, людина спантеличена тим, що відбувається всередині.

And here was myself trying not to get wet,

А от я сам намагаюся не промокнути,

testing the sensors that open the water.

перевіряючи датчики, які відкривають воду.

Well, I should tell you now what happened one night

Я хочу розповісти вам, що сталося одного разу ввечері,

when all of the sensors stopped working.

коли всі датчики перестали працювати.

But actually that night, it was even more fun.

Але тієї ночі було ще веселіше.

All the kids from Zaragoza came to the building,

Всі діти Сарагоси прийшли до будівлі,

because the way of engaging with the building became something different.

тому що будівля стала привабливою з іншої причини.

Not anymore a building that would open up to let you in,

Вона більше не відкривалася, щоб впустити вас всередину,

but a building that would still make cuts and holes through the water,

у водній завісі будівлі з'являлися отвори і дірки,

and you had to jump without getting wet.

і доводилося стрибати, щоб не промокнути.

(Video) (Crowd Noise)

(Відео) (Шум натовпу)

And that was, for us, was very interesting,

І це для нас було дуже цікавим,

because, as architects, as engineers, as designers,

тому що ми, будучи архітекторами, інженерами, дизайнерами,

we always think about how people will use the things we design.

завжди думаємо, як люди будуть використовувати створені нами речі.

But then reality's always unpredictable.

Але реальність завжди непередбачувана.

And that's the beauty of doing things

І в цьому принадність створення речей,

that are used and interact with people.

які використовуються і взаємодіють з людьми.

Here is an image then of the building

Це зображення будівлі

with the physical pixels, the pixels made of water,

з фізичних пікселів, крапок з води,

and then projections on them.

а також проекцій на них.

And this is what led us to think about

Саме це змусило нас задуматися про

the following project I'll show you now.

наступний проект, який я вам зараз покажу.

That's, imagine those pixels could actually start flying.

Ось, уявіть, що ці пікселі могли б літати.

Imagine you could have small helicopters

Уявіть, що у вас були б маленькі гелікоптери,

that move in the air,

які рухалися б у повітрі,

and then each of them with a small pixel in changing lights --

і кожен складався б з пікселя, що змінює світло,

almost as a cloud that can move in space.

майже як хмара, яка може рухатися в просторі.

Here is the video.

Ось відео.

(Music)

(Музика)

So imagine one helicopter,

Уявіть вертоліт,

like the one we saw before,

як той, що ми бачили раніше,

moving with others,

що рухається разом з іншими,

in synchrony.

синхронно.

So you can have this cloud.

Так, у вас вийде така хмара.

You can have a kind of flexible screen or display, like this --

Ви можете створити своєрідний гнучкий екран або дисплей, як цей:

a regular configuration in two dimensions.

звичайна конфігурація в двох вимірах.

Or in regular, but in three dimensions,

Або звичайна конфігурація, але в трьох вимірах,

where the thing that changes is the light,

де змінна складова - світло,

not the pixels' position.

а не позиція пікселів.

You can play with a different type.

Ви можете спробувати й інший вигляд.

Imagine your screen could just appear

Уявіть, що ваш екран міг би змінюватися

in different scales or sizes,

в різних масштабах та розмірах,

different types of resolution.

в різних розширеннях.

But then the whole thing can be

А потім усе це може стати просто

just a 3D cloud of pixels

тривимірною хмарою з пікселів,

that you can approach and move through it

до неї можна наблизитися і крізь неї можна пройти,

and see from many, many directions.

і її можна побачити з різних напрямів.

Here is the real Flyfire

Ось справжній літаючий механічний світлячок,

control and going down to form the regular grid as before.

який приземляється, щоб створити звичайну сітку як раніше.

When you turn on the light, actually you see this. So the same as we saw before.

Коли ви включаєте світло, ось, що ви бачите. Те ж саме ми бачили раніше.

And imagine each of them then controlled by people.

І уявіть, кожен з них контролюється людьми.

You can have each pixel

У кожен піксель

having an input that comes from people,

ви можете вкласти певну установку, яка йде від людей,

from people's movement, or so and so.

їх рухів, і так далі.

I want to show you something here for the first time.

Зараз я хочу показати вам дещо вперше.

We've been working with Roberto Bolle,

Ми працювали з Роберто Боллом,

one of today's top ballet dancers --

одним з провідних артистів балету,

the étoile at Metropolitan in New York

зіркою Метрополітен-опери в Нью-Йорку

and La Scala in Milan --

і Ла Скала в Мілані,

and actually captured his movement in 3D

і ми зафіксували його рухи в 3D-форматі,

in order to use it as an input for Flyfire.

щоб використовувати їх як установку для механічного світлячка.

And here you can see Roberto dancing.

Ось ви бачите, як танцює Роберто.

You see on the left the pixels,

Зліва ви бачите пікселі,

the different resolutions being captured.

зафіксовані в різних вимірах.

It's both 3D scanning in real time

Це і 3D сканування в реальному часі,

and motion capture.

і відображення руху.

So you can reconstruct a whole movement.

Так, ви можете відтворити цілий рух.

You can go all the way through.

Відтворити досконало.

But then, once we have the pixels, then you can play with them

Але тому у нас є пікселі, ви можете пограти з ними,

and play with color and movement

з кольором і рухом,

and gravity and rotation.

гравітацією і обертаннями.

So we want to use this as one of the possible inputs

І ми хочемо використовувати це, як можливу установку

for Flyfire.

для механічного світлячка.

I wanted to show you the last project we are working on.

Я хотів би показати вам останній проект, над яким ми працюємо.

It's something we're working on for the London Olympics.

Ми працюємо над цим для Олімпіади в Лондоні.

It's called The Cloud.

Він називається Хмара.

And the idea here is, imagine, again,

Ідея така: уявіть знову,

we can involve people

що ми можемо залучити людей

in doing something and changing our environment --

в дію і у зміну нашого світу,

almost to impart what we call cloud raising --

щоб практично розділити те, що ми називаємо вирощуванням хмари,

like barn raising, but with a cloud.

як колективне вирощування врожаю, але тільки тут хмара.

Imagine you can have everybody make a small donation for one pixel.

Уявіть, що кожен зробить невеличкий внесок в один піксель.

And I think what is remarkable

Що вражаючим

that has happened over the past couple of years

за останні пару років,

is that, over the past couple of decades,

як і протягом останніх двох десятиліть

we went from the physical world to the digital one.

ми перейшли від фізичного світу до цифрового.

This has been digitizing everything, knowledge,

знання були оцифровані

and making that accessible through the Internet.

і стали доступними завдяки інтернету.

Now today, for the first time --

Сьогодні ж вперше -

and the Obama campaign showed us this --

і передвиборна кампанія Обами показала нам це -

we can go from the digital world,

ми можемо перейти від цифрового світу,

from the self-organizing power of networks,

від самоорганізованих сил інформаційних мереж

to the physical one.

до світу фізичного.

This can be, in our case,

У нашому випадку ми хочемо це

we want to use it for designing and doing a symbol.

використовувати для проектування і створення символу.

That means something built in a city.

Тобто побудувати щось в місті.

But tomorrow it can be,

Але завтра це може стати можливим

in order to tackle today's pressing challenges --

для вирішення проблем, які насуваються вже сьогодні --

think about climate change or CO2 emissions --

подумайте про зміну клімату або викиди СО2-

how we can go from the digital world to the physical one.

перехід від цифрового світу до фізичного.

So the idea that we can actually involve people

Ідея полягає в тому, щоб залучити людей

in doing this thing together, collectively.

до колективної роботи над цим.

The cloud is a cloud, again, made of pixels,

Знову ж таки, хмара з пікселів -

in the same way as the real cloud

це таке ж хмара, як і сьогодення,

is a cloud made of particles.

що складається з частинок.

And those particles are water,

А ці частинки - вода,

where our cloud is a cloud of pixels.

тоді як наша хмара - це хмара з пікселів.

It's a physical structure in London, but covered with pixels.

У Лондоні - це фізичний каркас, покритий пікселями.

You can move inside, have different types of experiences.

Ви можете зайти всередину і отримати найрізноманітніші враження.

You can actually see from underneath,

Ви можете зазирнути знизу,

sharing the main moments

спостерігати за основними моментами

for the Olympics in 2012 and beyond,

Олімпіади 2012 і не тільки,

and really using it as a way to connect with the community.

і дійсно використовувати його для взаємодії з суспільством.

So both the physical cloud in the sky

Це і фізична хмара в небі,

and something you can go to the top [of],

і своєрідна вершина, на яку можна піднятися,

like London's new mountaintop.

як нова лондонська гірська вершина.

You can enter inside it.

Ви можете зайти всередину.

And a kind of new digital beacon for the night --

Це свого роду новий нічний цифровий маяк,

but most importantly,

але що важливіше,

a new type of experience for anybody who will go to the top.

це новий вид вражень для будь-кого, хто піднімається вгору.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

Оплески