Chip Kidd: The art of first impressions — in design and life

Перекладач: Igor Shvets Утверджено: Hanna Leliv

Blah blah blah blah blah.

Бла бла бла бла бла.

Blah blah blah blah,

Бла бла бла бла,

blah blah, blah blah blah blah blah blah.

бла бла, бла бла бла бла бла бла.

Blah blah blah, blah.

Бла бла бла, бла.

So what the hell was that?

Що це за маячня?

Ви її не втямили, тому що було незрозуміло.

Well, you don't know because you couldn't understand it.

It wasn't clear.

Нічого не було ясно.

But hopefully, it was said with enough conviction

Але сподіваюсь, це було сказано досить впевнено,

that it was at least alluringly mysterious.

щоб принаймні заінтригувати вас.

Clarity or mystery?

Ясність чи таємниця?

I'm balancing these two things in my daily work as a graphic designer,

Я за фахом графічний дизайнер і мушу шукати баланс між цими двома явищами.

as well as my daily life as a New Yorker

Так само як і в своєму житті в Нью-Йорку

every day,

кожного дня.

and there are two elements that absolutely fascinate me.

І я абсолютно зачарований цими двома поняттями.

Наприклад,

Here's an example.

Now, how many people know what this is?

хто знає, що це таке?

Okay. Now how many people know what this is?

Добре. А тепер?

Okay. Thanks to two more deft strokes by the genius Charles M. Schulz,

Завдяки ще двом вправним штрихам генія - Чарльза М. Шульца.

Ось ці сім вправних помахів пензля

we now have seven deft strokes that in and of themselves

самі по собі створюють ціле емоційне життя,

create an entire emotional life,

one that has enthralled hundreds of millions of fans

яке захоплює сотні мільйонів фанатів

for over 50 years.

уже понад 50 років.

This is actually a cover of a book

Насправді це обкладинка,

that I designed about the work of Schulz and his art,

яку я створив для книжки про роботу і творчість Шульца.

which will be coming out this fall,

Вона з'явиться на полицях цієї осені,

and that is the entire cover.

і це все, що буде на обкладинці.

There is no other typographic information or visual information on the front,

Більше ніяких написів чи малюнків.

Книжка матиме назву - "Лише необхідне".

and the name of the book is "Only What's Necessary."

So this is sort of symbolic about the decisions I have to make every day

І все це до певної міри символізує рішення, які я мушу приймати щодня

about the design that I'm perceiving,

стосовно дизайну, що його я бачу,

and the design I'm creating.

і дизайну, який створюю.

So clarity.

Отож, ясність.

Clarity gets to the point.

Ясність - це коли у вас не виникає питань.

It's blunt. It's honest. It's sincere.

Вона пряма, чесна, відверта.

We ask ourselves this. ["When should you be clear?"]

Ми питаємо себе ["Коли я маю бути зрозумілим?"]

Наприклад, ось такі малюнки, читабельні вони чи ні,

Now, something like this, whether we can read it or not,

мають бути дуже, дуже зрозумілими.

needs to be really, really clear.

Is it?

Чи це справді так?

This is a rather recent example of urban clarity that I just love,

Це яскравий приклад міської ясності, мій улюблений,

головним чином тому, що я постійно поспішаю і завжди запізнююсь.

mainly because I'm always late and I am always in a hurry.

So when these meters started showing up a couple of years ago on street corners,

Тому коли ці лічильники почали вперше з'являтися на вулицях,

I was thrilled, because now I finally knew

я страшенно зрадів - нарешті мені відомо,

скільки я маю часу, щоб перебігти дорогу,

how many seconds I had to get across the street

before I got run over by a car.

перш ніж мене розчавить автівка.

Six? I can do that. (Laughter)

Шість секунд? Встигну. (Сміх)

So let's look at the yin to the clarity yang,

Тепер розглянемо зворотню сторону ясності.

and that is mystery.

Це таємничість.

Mystery is a lot more complicated by its very definition.

Таємничість за визначенням набагато складніша.

Таємниця жадає бути розкритою,

Mystery demands to be decoded,

and when it's done right, we really, really want to.

та лише правильне її виконання створює жагу до розкриття.

["When should you be mysterious?"]

["Коли варто бути загадковим?"]

In World War II, the Germans really, really wanted to decode this,

Упродовж Другої світової війни німці жадали розшифрувати це,

але марно.

and they couldn't.

Here's an example of a design that I've done recently

Ось зразок обкладинки, яку я нещодавно розробив

for a novel by Haruki Murakami,

для роману Хірукі Муракамі.

who I've done design work for for over 20 years now,

Я займаюсь дизайном його книжок понад 20 років.

and this is a novel about a young man who has four dear friends

Роман розповідає про хлопця і його чотирьох нерозлучних друзів,

who all of a sudden, after their freshman year of college,

які після першого року в коледжі

completely cut him off with no explanation,

раптово припиняють спілкуватися з ним без усіляких пояснень.

and he is devastated.

Він спустошений.

And the friends' names each have a connotation in Japanese to a color.

Ім'я кожного з друзів на японській мові асоціюється з кольором.

So there's Mr. Red, there's Mr. Blue, there's Ms. White, and Ms. Black.

Є пан Червоний, пан Блакитний, пані Біла та пані Чорна.

Головний герой - Цукуру Тазакі, його ім'я не відповідає жодному кольору,

Tsukuru Tazaki, his name does not correspond to a color,

so his nickname is Colorless, and as he's looking back on their friendship,

тому його прізвисько - Безбарвний, і, озираючись на їхню дружбу,

він згадує, що вони були як ті п'ять пальців на руці,

he recalls that they were like five fingers on a hand.

So I created this sort of abstract representation of this,

тому я створив доволі абстрактне зображення історії,

but there's a lot more going on underneath the surface of the story,

але під поверхнею сюжету коїться набагато більше,

and there's more going on underneath the surface of the jacket.

так само як і під поверхнею обкладинки.

Чотири пальці перетворюються на чотири колії

The four fingers are now four train lines

in the Tokyo subway system,

в метро Токіо,

which has significance within the story.

що переплітається з сюжетом роману.

And then you have the colorless subway line

Ми бачимо одну безбарвну колію,

intersecting with each of the other colors,

що перетинає усі інші кольори,

which basically he does later on in the story.

як і головний герой пізніше у книжці.

He catches up with each of these people

Він зустрічає кожного з друзів,

щоб з'ясувати причину їхньої поведінки.

to find out why they treated him the way they did.

And so this is the three-dimensional finished product

Так виглядає тривимірний кінцевий екземпляр роману,

sitting on my desk in my office,

and what I was hoping for here is that you'll simply be allured

який стоїть на столі в моєму офісі.

Я сподівався заінтригувати вас

by the mystery of what this looks like,

загадковою зовнішністю книжки,

and will want to read it

щоб викликати бажання прочитати її,

to decode and find out and make more clear why it looks the way it does.

розшифрувати і з'ясувати напевно, чому вона так виглядає.

["The Visual Vernacular."]

["Мова візуального сприйняття"]

This is a way to use a more familiar kind of mystery.

Цей спосіб застосовує більш знайомий нам тип загадки.

What does this mean?

Що це означає?

This is what it means. ["Make it look like something else."]

А ось що. ["Змусити щось виглядати як щось інше"]

Це коли ми беремо якусь річ

The visual vernacular is the way we are used to seeing a certain thing

і поєднуємо її з чимось кардинально іншим, щоб вона сприймалась по-іншому.

applied to something else so that we see it in a different way.

This is an approach I wanted to take to a book of essays by David Sedaris

Я хотів застосувати цей підхід до збірки есе Девіда Седаріса,

that had this title at the time. ["All the Beauty You Will Ever Need"]

яка мала цю назву. ["Вся краса, яка вам колись знадобиться"]

Now, the challenge here was that this title actually means nothing.

Сенс назви в тому, що сенсу в ній немає.

It's not connected to any of the essays in the book.

Вона не стосується жодного есе в книжці.

It came to the author's boyfriend in a dream.

Насправді, назва наснилась коханому автора.

Thank you very much, so -- (Laughter) -- so usually, I am creating a design

Дуже йому дякую. (Сміх) Зазвичай я розробляю дизайн

that is in some way based on the text, but this is all the text there is.

до книжок, у яких назва й текст пов'язані, але тут я працював лише з назвою.

So you've got this mysterious title that really doesn't mean anything,

Загадковою назвою без усілякого сенсу.

Тому я задумався:

so I was trying to think:

Where might I see a bit of mysterious text that seems to mean something but doesn't?

де я міг зустрічати текст, що на перший погляд, має сенс, але насправді ні?

And sure enough, not long after,

І невдовзі після цього,

one evening after a Chinese meal,

після вечері в китайському ресторані

this arrived, and I thought, "Ah, bing, ideagasm!" (Laughter)

в мене з'явилась ідея, і я подумав: "Бінго, ідеагазм!" (Сміх)

Я завжди любив загадкові рядки, заховані в печиві з передбаченнями,

I've always loved the hilariously mysterious tropes of fortune cookies

that seem to mean something extremely deep

які, на перший погляд, щось означають,

but when you think about them -- if you think about them -- they really don't.

але коли починаєш розмірковувати, то не бачиш ніякого сенсу.

This says, "Hardly anyone knows how much is gained by ignoring the future."

Тут пише: "Мало хто уявляє, як багато здобуваєш, нехтуючи майбутнім".

Дуже дякую. (Сміх)

Thank you. (Laughter)

But we can take this visual vernacular and apply it to Mr. Sedaris,

Але це передбачення можна використати для книжки Девіда Седаріса.

Передбачення з китайського печива так добре нам знайомі,

and we are so familiar with how fortune cookie fortunes look

that we don't even need the bits of the cookie anymore.

що нам навіть не потрібно самого печива.

We're just seeing this strange thing

Ми просто бачимо цю дивовижу,

and we know we love David Sedaris,

відразу зацікавлюємося книжкою Девіда Седаріса

and so we're hoping that we're in for a good time.

та сподіваємося на приємне читання.

["'Fraud' Essays by David Rakoff"] David Rakoff was a wonderful writer

["Збірка есе "Шахрай" Девіда Ракоффа"] Отже, Девід Ракофф -

and he called his first book "Fraud"

чудовий письменник, який назвав свою першу книжку "Шахрай",

because he was getting sent on assignments by magazines

тому що різні журнали відсилали його у відрядження

to do things that he was not equipped to do.

робити речі, яких він не вмів.

So he was this skinny little urban guy

Він був низьким, худорлявим хлопцем з міста,

and GQ magazine would send him down the Colorado River

якого журнал "GQ" сплавляє, як ту колоду, вниз по річці Колорадо,

whitewater rafting to see if he would survive.

щоб подивитись, чи він випливе.

And then he would write about it, and he felt that he was a fraud

А потім він пише про це і почувається шахраєм,

and that he was misrepresenting himself.

видаючи себе не за того, ким він був.

And so I wanted the cover of this book to also misrepresent itself

Тому я хотів відобразити на обкладинці його слова,

а також реакцію читача на них.

and then somehow show a reader reacting to it.

This led me to graffiti.

Це привело мене до ґрафіті.

Це мистецтво мене приголомшує.

I'm fascinated by graffiti.

I think anybody who lives in an urban environment

Гадаю, що всякий мешканець міста

encounters graffiti all the time, and there's all different sorts of it.

постійно стикається з ґрафіті, а воно буває різноманітне.

Я зробив це фото на Нижньому Іст-Сайді.

This is a picture I took on the Lower East Side

of just a transformer box on the sidewalk

Звичайну трансформаторну будку на тротуарі

and it's been tagged like crazy.

розписали вздовж і впоперек.

Now whether you look at this and think, "Oh, that's a charming urban affectation,"

І незалежно, як ви це назвете - сучасним мистецтвом

or you look at it and say, "That's illegal abuse of property,"

чи хуліганством -

the one thing I think we can all agree on

всі погодяться з одним:

is that you cannot read it.

тут неможливо нічого прочитати.

Right? There is no clear message here.

Немає ніякого сенсу.

There is another kind of graffiti that I find far more interesting,

Але існує інший вид ґрафіті, як на мене, набагато цікавіший.

which I call editorial graffiti.

Я назвав його редакторським графіті.

This is a picture I took recently in the subway,

Це фото я зробив недавно в метро.

and sometimes you see lots of prurient, stupid stuff,

У більшості випадків ми стикаємось з непристойністю та лайкою,

but I thought this was interesting, and this is a poster that is saying

але цей мене заінтригував.

Це агітка за "Airbnb",

rah-rah Airbnb,

and someone has taken a Magic Marker

але хтось взяв маркер

and has editorialized about what they think about it.

і написав, що він думає з цього приводу.

And it got my attention.

Це і привернуло мою увагу.

So I was thinking, how do we apply this to this book?

Я подумав, що це можна якось застосувати до книжки.

So I get the book by this person, and I start reading it, and I'm thinking,

Тож я розпочав читати книжку Ракоффа і невдовзі подумав:

"Стійте! Цей хлопець не той, за кого себе видає. Він...Він - шахрай!"

this guy is not who he says he is; he's a fraud.

And I get out a red Magic Marker,

Я дістав маркер

and out of frustration just scribble this across the front.

і в відчаї нашкрябав це упоперек книги.

Обкладинка готова. (Сміх)

Design done. (Laughter)

And they went for it! (Laughter)

І це спрацювало! (Сміх)

Author liked it, publisher liked it,

Автору сподобалось, видавцю також.

and that is how the book went out into the world,

І саме в цьому вигляді книжка з'явилась на полицях.

and it was really fun to see people reading this on the subway

Згодом було приємно бачити людей, які читали її в метро,

and walking around with it and what have you,

і взагалі ходили з книжкою під пахвою по всьому місту.

and they all sort of looked like they were crazy.

Всі вони виглядали трохи дивакуватими.

(Laughter)

(Сміх)

["'Perfidia' a novel by James Ellroy"] Okay, James Ellroy, amazing crime writer,

[""Перфідія" - роман Джеймса Еллроя"] Джеймс Еллрой пише детективи.

a good friend, I've worked with him for many years.

Дивовижний письменник, з яким я працюю досить довго.

Його найвидатніші романи:

He is probably best known as the author

of "The Black Dahlia" and "L.A. Confidential."

"Чорна орхідея" і "Секрети Лос-Анджелеса".

Назва його останнього роману [Перфідія] дуже загадкова.

His most recent novel was called this, which is a very mysterious name

Впевнений, багатьом відомо, що це, але багатьом - ні.

that I'm sure a lot of people know what it means, but a lot of people don't.

And it's a story about a Japanese-American detective in Los Angeles in 1941

За сюжетом японсько-американський детектив у Лос-Анджелесі в 1941

розслідує вбивство.

investigating a murder.

And then Pearl Harbor happens,

І тут стаються події у Перл-Гарбор,

and as if his life wasn't difficult enough,

наче лише цього йому не вистачало,

now the race relations have really ratcheted up,

а тепер ще й вороже ставлення оточення.

and then the Japanese-American internment camps are quickly created,

І масові ув'язнення японської діаспори американською владою.

and there's lots of tension

Напруга зростає,

and horrible stuff as he's still trying to solve this murder.

але він все ще продовжує розслідування.

And so I did at first think very literally about this in terms of

Cпочатку я розмірковував про все це дуже буквально.

Візьмемо і з'єднаємо Перл-Гарбор разом із Лос-Анджелесом

all right, we'll take Pearl Harbor and we'll add it to Los Angeles

and we'll make this apocalyptic dawn on the horizon of the city.

і створимо апокаліптичний світанок на обрії міста.

And so that's a picture from Pearl Harbor

Ось фото з Перл-Гарбора,

just grafted onto Los Angeles.

накладене на фото Лос-Анджелеса.

My editor in chief said, "You know, it's interesting

Але головний редактор сказав: "Цікаво, але

but I think you can do better and I think you can make it simpler."

ти можеш зробити це краще і простіше".

And so I went back to the drawing board, as I often do.

Це означало, що треба все починати з нуля. Та це не вперше.

But also, being alive to my surroundings,

Я маю звичку роздивлятися навкруги.

I work in a high-rise in Midtown,

Бачите, я працюю у багатоповерхівці в центрі міста.

and every night, before I leave the office,

І кожного вечора, перед тим, як вийти з будівлі,

I have to push this button to get out,

я маю натиснути цю червону кнопку,

and the big heavy glass doors open and I can get onto the elevator.

щоб відчинилися великі, важкі скляні двері ліфта.

And one night, all of a sudden,

Раптом, одного вечора,

I looked at this and I saw it in a way that I hadn't really noticed it before.

натискаючи кнопку, я подивився на неї зовсім іншими очима.

Велика червона куля - небезпека.

Big red circle, danger.

Ідея здалась мені настільки простою,

And I thought this was so obvious

that it had to have been done a zillion times,

що я подумав, що хтось колись це вже робив.

and so I did a Google image search, and I couldn't find another book cover

Пошукавши в Ґуґлі, я не знайшов жодної книжки

that looked quite like this,

з подібною обкладинкою.

and so this is really what solved the problem,

Це й стало рішенням.

and graphically it's more interesting

Графічно це цікавіше,

and creates a bigger tension between the idea

виразніший натяк

of a certain kind of sunrise coming up over L.A. and America.

на нове сонце, що сходить над Лос-Анджелесом і Америкою.

["'Gulp' A tour of the human digestive system by Mary Roach."]

[""Ковток. Подорож системою травлення людини" Мері Роуч"]

Mary Roach is an amazing writer

Мері Роуч - дивовижна письменниця,

who takes potentially mundane scientific subjects

яка бере нудні наукові теми

and makes them not mundane at all; she makes them really fun.

і робить з них щось надзвичайно цікаве.

У цьому випадку

So in this particular case,

it's about the human digestive system.

йдеться про систему травлення людини.

So I'm trying to figure out what is the cover of this book going to be.

То як має виглядати обкладинка такої книги?

Це автопортрет. (Сміх)

This is a self-portrait. (Laughter)

Every morning I look at myself in the medicine cabinet mirror

Кожного ранку я дивлюсь у дзеркало,

щоб переконатись, що в мене не почорнів язик.

to see if my tongue is black.

And if it's not, I'm good to go.

Якщо ні - все добре.

(Laughter)

(Сміх)

І вам раджу.

I recommend you all do this.

І тут я подумав, що це може бути презентацією.

But I also started thinking, here's our introduction.

Right? Into the human digestive system.

Як вам? З рота починається вся система травлення.

But I think what we can all agree on

Гадаю, всі погодяться, що

is that actual photographs of human mouths, at least based on this,

справжні фото рота людини, наприклад, цієї,

are off-putting. (Laughter)

огидні. (Сміх)

So for the cover, then, I had this illustration done

Тому для обкладинки я розробив цю ілюстрацію,

which is literally more palatable

на яку приємніше дивитись.

and reminds us that it's best to approach the digestive system

Вона нагадує, що краще наближатись до системи травлення

from this end.

зверху ніж...

(Laughter)

I don't even have to complete the sentence. All right.

(Сміх)

Навіть не треба завершувати речення.

["Unuseful mystery"]

["Непотрібна таємничість"]

What happens when clarity and mystery get mixed up?

Що трапляється, коли ясність і таємниця переплутані?

Це трапляється постійно.

And we see this all the time.

This is what I call unuseful mystery.

Перед вами наочний доказ непотрібної таємничості.

I go down into the subway -- I take the subway a lot --

Я спускаюсь у метро, (користуюсь метро доволі часто),

and this piece of paper is taped to a girder.

і бачу цей папірець.

Right? And now I'm thinking, uh-oh,

Я думаю: "Що за...?"

Вагон уже на підході, а я все намагаюсь зрозуміти, що воно таке,

and the train's about to come and I'm trying to figure out what this means,

І взагалі красно їм дякую.

and thanks a lot.

Part of the problem here is that they've compartmentalized the information

Частково проблема в тому, що інформацію поділили так,

in a way they think is helpful, and frankly, I don't think it is at all.

як вони гадали корисно, але насправді маємо зворотній ефект.

So this is mystery we do not need.

Це і є непотрібна таємничість.

What we need is useful clarity, so just for fun, I redesigned this.

Нам потрібна корисна ясність, тому для розваги, я переробив оголошення.

Використовуючи ті самі елементи.

This is using all the same elements.

(Applause)

(Оплески)

Thank you. I am still waiting for a call from the MTA. (Laughter)

Дякую. Я все ще чекаю на дзвінок з адміністрації метрополітену.

You know, I'm actually not even using more colors than they use.

Насправді, я не використав більше кольорів ніж вони.

They just didn't even bother to make the 4 and the 5 green,

Адміністрація навіть не потурбувалась зафарбувати 4 і 5 в зелений,

those idiots. (Laughter)

ну і бовдури. (Сміх)

So the first thing we see is that there is a service change,

Перше, що впадає в очі, це зміна графіку,

and then, in two complete sentences with a beginning, a middle and an end,

а потім - двома повними реченнями, з початком, серединою і кінцем,

it tells us what the change is and what's going to be happening.

пояснюється, що і як змінюється.

Call me crazy! (Laughter)

А кажуть, що я навіжений! (Сміх)

["Корисна таємничість"]

["Useful mystery"] All right.

Now, here is a piece of mystery that I love:

Наступну форму таємничості я обожнюю -

packaging.

упаковка.

This redesign of the Diet Coke can

Новий дизайн дієтичної коли,

by Turner Duckworth is to me truly a piece of art.

що його розробив Тернер Дакворт - витвір мистецтва,

справжній шедевр.

It's a work of art. It's beautiful.

Мене як дизайнера надихає те,

But part of what makes it so heartening to me as a designer

is that he's taken the visual vernacular of Diet Coke --

що він узяв візуальні образи дієтичної коли -

шрифт, кольори, сріблясте тло -

the typefaces, the colors, the silver background --

and he's reduced them to their most essential parts,

а потім зменшив їх до найсуттєвіших частин.

so it's like going back to the Charlie Brown face.

Те саме я зробив із обкладинкою книжки Шульца.

It's like, how can you give them just enough information so they know what it is

Дав лише натяк,

який викликає спогади, засновані на вже наявних у нас знаннях

but giving them the credit for the knowledge that they already have

стосовно певної речі.

about this thing?

It looks great, and you would go into a delicatessen

Це дійсно вдалий дизайн. Зайшовши в будь-який гастроном,

ви впізнаєте цю банку на полиці. Її неможливо не помітити.

and all of a sudden see that on the shelf, and it's wonderful.

Але наступна річ має зворотний ефект,

Which makes the next thing --

["Unuseful clarity"] -- all the more disheartening,

["Непотрібна ясність"]

принаймні на мою думку.

at least to me.

Знову повертаємось до метро.

So okay, again, going back down into the subway,

after this came out,

Після редизайну,

these are pictures that I took.

коли я зробив декілька фото

Times Square subway station:

на станціі метро "Таймс Сквер",

Coca-Cola has bought out the entire thing for advertising. Okay?

Кока-Кола викупила всю площу для реклами.

Може хтось з вас знає, до чого це все.

And maybe some of you know where this is going.

Хм.

"Ти переїхав до Нью-Йорка з торбою на плечі,

Ahem.

"You moved to New York with the clothes on your back,

готівкою в кишені й блиском в очах.

the cash in your pocket, and your eyes on the prize.

You're on Coke." (Laughter)

Ти на Кока-Колі". (Сміх)

"Ти переїхав до Нью-Йорка з дипломом MBA, одним чистим костюмом

"You moved to New York with an MBA, one clean suit,

and an extremely firm handshake.

та надзвичайно міцним потиском.

You're on Coke." (Laughter)

Ти на Кока-Колі". (Сміх)

These are real! (Laughter)

Це не сон! (Сміх)

Not even the support beams were spared,

Вони не пошкодували навіть опорних стовпів.

except they switched into Yoda mode. (Laughter)

Хіба що переключили слоган в режим Йоди.

"На Кока-Колі - ти".

"Coke you're on." (Laughter)

["Excuse me, I'm on WHAT??"]

["Перепрошую, я на ЧОМУ??"]

This campaign was a huge misstep.

Ця рекламна кампанія була великою помилкою.

It was pulled almost instantly due to consumer backlash

Її негайно припинили через негативну реакцію споживачів

and all sorts of unflattering parodies on the web --

та кепкування в мережі.

(Laughter) --

(Сміх)

and also that dot next to "You're on," that's not a period, that's a trademark.

І крапка поруч з "Ти на" зовсім не крапка, а знак торгівельної марки.

So thanks a lot.

Тож велике їм спасибі.

So to me, this was just so bizarre

Мені все це здалось дуже дивним.

about how they could get the packaging so mysteriously beautiful and perfect

Маю на увазі таку таємничу і гарну обгортку з одного боку -

and the message so unbearably, clearly wrong.

і таку її бездарну презентацію з іншого.

It was just incredible to me.

Повна нісенітниця, як на мене.

So I just hope that I've been able to share with you some of my insights

Отож, сподіваюся, мені вдалося поділитися з вами своїми поглядами

on the uses of clarity and mystery in my work,

на застосування таємничості і ясності у моїй роботі.

and maybe how you might decide to be more clear in your life,

Можливо, це допоможе вам бути яснішим у житті

чи, навпаки, більш таємничим і не ділитись надміру особистим у соцмережах.

or maybe to be a bit more mysterious and not so over-sharing.

(Laughter)

(Сміх)

And if there's just one thing that I leave you with from this talk,

І останнє, що я хотів сказати,

це ось що:

I hope it's this:

Blih blih blih blah. Blah blah blih blih. ["'Judge This,' Chip Kidd"]

Бла бла бла бла. Бла бла бла бла. ["Оцініть це", Чіп Кідд"]

Бла бла бла бла бла. Бла бла бла.

Blih blih blah blah blah. Blah blah blah.

Бла бла.

(Оплески)

Blah blah.

(Applause)