The difference between winning and succeeding | John Wooden | TED

Перекладач: Khrystyna Kunets Утверджено: Olena Sovyn

I coined my own definition of success in 1934,

Я склав власне визначення успіху

в 1934, коли викладав у старшій школі міста Саут-Бенд, штат Індіана,

when I was teaching at a high school in South Bend, Indiana,

being a little bit disappointed, and [disillusioned] perhaps,

і трохи розчарувався в своїх ілюзіях

by the way parents of the youngsters in my English classes

на рахунок батьків та їх очікувань,

expected their youngsters to get an A or a B.

що їхні діти

отримають 5 чи 4 на моїх уроках англійської. Вони думали, що 3 – це нормально хіба для сусідських дітей,

They thought a C was all right for the neighbors' children,

бо всі сусідські діти – посередності.

because they were all average.

But they weren't satisfied when their own --

Але тільки не їх власні діти -

it would make the teacher feel that they had failed, or the youngster had failed.

тоді б це означало, що або вчитель зазнав невдачі, або самі діти зазнали невдачі.

And that's not right.

І це неправильно. Господь Бог у своїй доброті і мудрості

The good Lord in his infinite wisdom didn't create us all equal

не сотворив нас всіх однаковими що стосується розумових здібностей,

as far as intelligence is concerned,

так само як ми не є однаковими у своїй зовнішності, розмірах.

any more than we're equal for size, appearance.

Not everybody could earn an A or a B, and I didn't like that way of judging,

Не кожен міг отримати 5 чи 4, і мені не подобалось, як до цього ставилися.

and I did know how the alumni of various schools

І я знав, як випускники різних шкіл

back in the '30s judged coaches and athletic teams.

в далеких 30-х оцінювали тренерів і спортивні команди.

If you won them all, you were considered to be reasonably successful --

Якщо ви перемогли їх всіх, то ви вважалися доволі успішною командою –

not completely.

але не цілком. Бо я довідався –

Because I found out --

we had a number of years at UCLA where we didn't lose a game.

бували роки, коли UCLA не програвав жодної гри.

But it seemed that we didn't win each individual game

Але здавалося, що окремі ігри ми вигравали не з тією різницею,

by the margin that some of our alumni had predicted --

якої очікували деякі випускники,

і досить часто я –

(Laughter)

(сміх)

And quite frequently I really felt that they had backed up their predictions

– досить часто я відчував, що в них були радше

in a more materialistic manner.

матеріальні підстави для своїх очікувань.

(Laughter)

But that was true back in the 30s, so I understood that.

Але ж це було в 30-х, тож я це міг зрозуміти.

But I didn't like it, I didn't agree with it.

Проте мені це не подобалось. І я з цим не погоджувався.

I wanted to come up with something I hoped could make me a better teacher,

Я хотів знайти рішення, яке б допомогло мені стати кращим вчителем,

і дати своїм учням –

and give the youngsters under my supervision,

чи то спортсменам, чи то учням на уроках англійської –

be it in athletics or the English classroom,

something to which to aspire,

дати щось, до чого вони могли б прагнути,

other than just a higher mark in the classroom,

щось більше, ніж висока оцінка на уроці

or more points in some athletic contest.

чи більше очок в спортивному змаганні.

I thought about that for quite a spell,

Я досить довго про це думав,

and I wanted to come up with my own definition.

і я хотів прийти до власного визначення. Я думав, це могло б допомогти.

I thought that might help.

And I knew how Mr. Webster defined it,

І я знав, яке визначення давав пан Вебстер:

as the accumulation of material possessions

нагромадження матеріальних благ

or the attainment of a position of power or prestige, or something of that sort,

або здобуття влади і престижу, чи ще щось в цьому роді –

worthy accomplishments perhaps,

варте досягнення,

but in my opinion, not necessarily indicative of success.

та на мою думку не обов’язково воно все було свідченням успіху.

So I wanted to come up with something of my own.

Тож я хотів дати власне визначення успіху.

And I recalled --

Я почав згадувати – я виріс на маленькій фермі в Південній Індіані,

I was raised on a small farm in Southern Indiana,

and Dad tried to teach me and my brothers

і тато намагався пояснити нам з братами,

that you should never try to be better than someone else.

що ніколи не треба старатися бути кращим за когось.

Я впевнений, тоді він так і робив. Я не...це не...,

I'm sure at the time he did that, I didn't -- it didn't --

well, somewhere, I guess in the hidden recesses of the mind,

що ж, це виринуло значно пізніше,

it popped out years later.

десь із закутків пам’яті.

Never try to be better than someone else,

Ніколи не намагайтеся бути кращим за когось,

always learn from others.

завжди вчіться в інших. Ніколи не припиняйте

Never cease trying to be the best you can be --

намагатися робити все, що в ваших силах.

that's under your control.

If you get too engrossed and involved and concerned

Якщо ви будете надто поглинуті речами,

in regard to the things over which you have no control,

які вам не під силу,

it will adversely affect the things over which you have control.

це негативно позначиться на тому, що вам під силу.

Then I ran across this simple verse that said,

І тоді я натрапив на наступні рядки:

"At God's footstool to confess,

«До Гопода на сповідь прийшла душа, вклонилась.

a poor soul knelt, and bowed his head.

Вона вигукнула: «Не вдалося!»

'I failed!' he cried.

«Старалась ж як могла, - сказав їй Бог, -і в цьому успіх».

The Master said, 'Thou didst thy best, that is success.'"

From those things, and one other perhaps,

На основі всього цього, та й не тільки,

I coined my own definition of success, which is:

я прийшов до власного визначення успіху:

Peace of mind attained only through self-satisfaction

спокій душі, досягнений

через задоволення від розуміння того, що ви спробували зробити все

in knowing you made the effort to do the best of which you're capable.

в ваших силах.

I believe that's true.

Вірю, що це правда. Якщо ви докладаєте зусиль,

If you make the effort to do the best of which you're capable,

щоб зробити все, що в ваших силах, аби покращити ситуацію –

trying to improve the situation that exists for you,

думаю, це і є успіх.

I think that's success,

and I don't think others can judge that;

І я не думаю, що інші можуть таке засуджувати. Це як характер і репутація.

it's like character and reputation --

your reputation is what you're perceived to be;

репутація – це те, як вас сприймають;

your character is what you really are.

характер – те, чим ви є насправді.

And I think that character is much more important

Думаю, характер значно важливіший,

than what you are perceived to be.

ніж те, як вас сприймають.

You'd hope they'd both be good,

Ви можете надіятись, що те й інше буде непоганим

but they won't necessarily be the same.

але вони необов’язково співпадатимуть.

Well, that was my idea that I was going to try to get across to the youngsters.

Що ж, саме це я хотів донести до молоді.

I ran across other things.

Я також натрапив на інші речі. Я люблю навчати,

I love to teach, and it was mentioned by the previous speaker

і, як вже було сказано попереднім промовцем,

that I enjoy poetry, and I dabble in it a bit, and love it.

мені подобається поезія, і я нею трохи займаюсь, на аматорському рівні.

There are some things that helped me, I think,

Є речі, які допомогли мені

be better than I would have been.

стати кращим, ніж я міг би бути. Я знаю, що я не той, ким мені слід би бути.

I know I'm not what I ought to be, what I should be,

Але, думаю, я кращий за того, ким міг би стати,

but I think I'm better than I would have been

if I hadn't run across certain things.

якби свого часу не наткнувся на ті чи інші речі.

One was just a little verse that said,

Серед таких речей був і вірш, в якому говорилося

«Жодне слово чи прохання

"No written word, no spoken plea

can teach our youth what they should be;

не достатньо для навчання.

nor all the books on all the shelves --

Можеш мати книг обитель –

it's what the teachers are themselves."

важливіше, ким є вчитель»

That made an impression on me in the 1930s.

Це справило на мене враження

в 30-х.

And I tried to use that more or less in my teaching,

І я спробував застосувати це в навчанні –

whether it be in sports, or whether it be in the English classroom.

чи то в спортзалі, чи то на уроках англійської.

I love poetry and always had an interest in that somehow.

Я люблю поезію, і завжди нею цікавився.

Maybe it's because Dad used to read to us at night,

Можливо, тому що її нам читав тато на ніч.

by coal oil lamp --

Гасова лампа – в нашому будинку на фермі

we didn't have electricity in our farm home.

не було електрики.

And Dad would read poetry to us. So I always liked it.

І тато читав нам поезію. Тож вона мені завжди подобалась.

And about the same time I ran across this one verse,

Так я натрапив на цей вірш,

I ran across another one.

потім на інший. Хтось запитав

Someone asked a lady teacher why she taught,

в однієї вчительки, чому вона викладає.

and after some time, she said she wanted to think about that.

І вона – через якийсь час, вона сказала, що хоче подумати –

Then she came up and said,

і потім вона підійшла і сказала:

"They ask me why I teach, and I reply,

«Мене питають, чому я викладаю,

і я відповідаю: де ще я могла б знайти таке чудове товариство?

'Where could I find such splendid company?'

There sits a statesman, strong, unbiased, wise;

Тут сидить державний діяч, сильний, неупереджений, мудрий;

another Daniel Webster, silver-tongued.

наступний Деніел Вебстер, красномовний.

A doctor sits beside him, whose quick, steady hand may mend a bone,

Поряд з ним сидить лікар,

чиї вмілі руки можуть вправити кістку

or stem the life-blood's flow.

чи зупинити кровотечу.

And there a builder; upward rise the arch of a church he builds,

А он-там – будівельник. Під аркою церкви, яку він зводить,

wherein that minister may speak the word of God,

отой священик може голосити слово Боже

and lead a stumbling soul to touch the Christ.

і вести заблукалу душу до Христа.

And all about, a gathering of teachers,

Всі разом, вчителі,

farmers, merchants, laborers --

фермери, торговці, робітники:

those who work and vote and build

ті, хто працює, голосує, будує, планує, і молиться за день завтрашній.

and plan and pray into a great tomorrow.

And I may say, I may not see the church,

Можливо, я ніколи не побачу церкви

or hear the word, or eat the food their hands may grow,

чи не почую їх слів, чи не скуштую їжі створеної їхніми руками.

but yet again I may;

А можливо побачу. І колись зможу сказати,

And later I may say,

I knew him once, and he was weak, or strong, or bold or proud or gay.

що я його знала, і він був слабкий, чи сильний,

чи сміливий, чи гордий, чи веселий.

I knew him once, but then he was a boy.

Я його знала, коли він ще був хлопчиком.

They ask me why I teach and I reply,

Мене питають, чому я викладаю, і я відповідаю:

'Where could I find such splendid company?'"

де ще я могла б знайти таке чудове товариство?»

And I believe the teaching profession --

І я думаю, це правда, щодо професії вчителя,

it's true, you have so many youngsters,

в класі стільки молодих людей.

and I've got to think of my youngsters at UCLA --

І я подумав про своїх хлопців з UCLA

30 з лишнім юристів, 11 дантистів і лікарів,

30-some attorneys, 11 dentists and doctors,

many, many teachers and other professions.

багато-багато вчителів і представників інших професій.

And that gives you a great deal of pleasure,

І це справжня насолода –

to see them go on.

спостерігати за їхніми успіхами.

I always tried to make the youngsters feel that they're there to get an education,

Я завжди намагався змусити їх відчути,

що вони тут перш за все для того, аби здобути освіту.

number one; basketball was second, because it was paying their way,

на другому місці – баскетбол, бо вони жили за його рахунок,

and they do need a little time for social activities,

а також їм потрібно трохи часу для суспільної діяльності,

but you let social activities take a little precedence over the other two,

якій ви надаєте деяку перевагу над навчанням і баскетболом,

але нею ви не будете займатись дуже довго.

and you're not going to have any very long.

So that was the idea that I tried to get across

Отже, ці ідеї я і намагався передати

to the youngsters under my supervision.

молодим людям під моїм керівництвом.

I had three rules, pretty much,

У мене було три правила, яких я намагався весь час дотримуватись.

that I stuck with practically all the time.

I'd learned these prior to coming to UCLA, and I decided they were very important.

Я засвоїв ці правила ще до приходу в UCLA,

і я вирішив, що вони дуже важливі.

One was "Never be late."

Перше правило – ніколи не запізнюватись.

Later on I said certain things --

Потім я казав гравцям –

the players, if we were leaving for somewhere, had to be neat and clean.

якщо ми кудись їдемо, все має бути чисте і охайне.

There was a time when I made them wear jackets and shirts and ties.

Були часи, коли я змушував їх вдягати піджаки, сорочки і краватки.

Then I saw our chancellor coming to school in denims and turtlenecks,

Потім я побачив, що наш ректор

ходить в джинсах і водолазці, і тоді я подумав,

and thought, it's not right for me to keep this other [rule] so I let them just --

що не годиться мені дотримуватись іншого порядку.

Тож я дозволив їм вдягатися як хочуть, аби тільки чисто й охайно.

they had to be neat and clean.

I had one of my greatest players that you probably heard of, Bill Walton.

Ви, мабуть, чули, про одного з моїх кращих гравців,

Біла Волтона. Він прийшов до автобусу,

He came to catch the bus; we were leaving for somewhere to play.

ми саме їхали на якусь гру.

And he wasn't clean and neat, so I wouldn't let him go.

Але він не був одягнений чисто й охайно, так що я не дозволив йому їхати.

He couldn't get on the bus,

Він не міг сісти на автобус. Він повинен був поїхати додому і переодягтися,

he had to go home and get cleaned up

to get to the airport.

щоб поїхати в аеропорт.

So I was a stickler for that. I believed in that.

Для мене це було дуже важливо. Я в це вірив.

I believe in time; very important.

Я вірю в час, що важливо.

I believe you should be on time, but I felt at practice, for example --

Я вірю в те, що приходити треба вчасно. На практиці я відчув -

we start on time, we close on time.

ми починаємо вчасно, ми закінчуємо вчасно.

The youngsters didn't have to feel that we were going to keep them over.

Хлопці мали відчувати, що їх не затримуватимуть.

When I speak at coaching clinics, I often tell young coaches --

На курсах тренерів я часто кажу

молодим тренерам, а там в основному збираються молоді,

and at coaching clinics, more or less,

they'll be the younger coaches getting in the profession.

які тільки починають професійну діяльність, тренери.

Most of them are young, you know, and probably newly-married.

Більшість з них молоді, знаєте, і, напевно, щойно одружилися.

And I tell them, "Don't run practices late,

Отже, я кажу їм: «Не затримуйте тренування допізна.

because you'll go home in a bad mood,

Тому що ви підете додому в поганому гуморі.

and that's not good, for a young married man to go home in a bad mood.

І нема нічого доброго в тому, щоб молодий одружений чоловік йшов додому в поганому гуморі.

When you get older, it doesn't make any difference, but --"

Коли ви старієте, це вже не має значення». Але...

(Сміх)

(Laughter)

So I did believe: on time.

Отож, я вірив в час. Вірю, що починати треба вчасно,

I believe starting on time, and I believe closing on time.

і закінчувати треба вчасно.

And another one I had was, not one word of profanity.

І ще одне моє правило – ніякого лихослів’я.

One word of profanity, and you are out of here for the day.

Одне непристойне слово – і я вас вижену на цілий день.

If I see it in a game, you're going to come out and sit on the bench.

Якщо я почую щось таке під час гри, ви закінчите її на лаві запасних.

And the third one was, never criticize a teammate.

Третє правило – ніколи не критикувати партнера по команді.

I didn't want that. I used to tell them I was paid to do that.

Я не хотів такого. Я казав їм, що мені за це платять.

That's my job. I'm paid to do it. Pitifully poor, but I am paid to do it.

Це моя робота. Мені платять, щоб я це робив. Небагато, але платять.

Not like the coaches today, for gracious sakes, no.

Не так, звичайно ж, як теперішнім тренерам, ні.

It's a little different than it was in my day.

В мої часи це було трохи по-іншому.

Those were three things that I stuck with pretty closely all the time.

Такі були три правила, яких я досить чітко дотримувався весь час.

І вони, власне, прийшли від мого батька.

And those actually came from my dad.

That's what he tried to teach me and my brothers at one time.

Це те, чого він колись намагався навчити мене і моїх братів.

I came up with a pyramid eventually,

Зрештою, вийшла така собі піраміда,

that I don't have the time to go on that.

немає часу детально про неї розказати.

Але, думаю, вона допомогла мені стати кращим вчителем.

But that helped me, I think, become a better teacher.

It's something like this:

Щось на кшталт цього:

And I had blocks in the pyramid,

піраміда складалася з блоків,

and the cornerstones being industriousness and enthusiasm,

по кутах були старанність і ентузіазм,

working hard and enjoying what you're doing,

працьовитість і насолода від того, що ти робиш,

coming up to the apex,

які вели до верхівки,

according to my definition of success.

де, за моїм визначенням, був успіх.

And right at the top, faith and patience.

І зверху – віра і терпеливість.

And I say to you, in whatever you're doing,

І я кажу вам, що б ви не робили,

you must be patient.

мусите бути терплячими. Якщо хочете чогось досягти,

You have to have patience to -- we want things to happen.

треба мати терпіння. Ми говоримо про те, яка нетерпелива сучасна молодь.

We talk about our youth being impatient a lot, and they are.

They want to change everything. They think all change is progress.

І вона таки нетерпелива. Вони хочуть все змінити.

Вони думають, що всякі зміни ведуть до прогресу.

And we get a little older -- we sort of let things go.

Але з літами ми трохи заспокоюємось.

And we forget there is no progress without change.

І забуваємо, що без змін нема прогресу.

Отже, треба мати терпіння.

So you must have patience,

and I believe that we must have faith.

І, думаю, ми повинні вірити.

I believe that we must believe, truly believe.

Я вірю, що ми повинні вірити,

по-справжньому вірити. Не просто на словах,

Not just give it word service,

believe that things will work out as they should,

а справді вірити, що все складеться як треба,

providing we do what we should.

тільки якщо ми робитимемо, що повинні робити.

I think our tendency is to hope things will turn out the way we want them to

Думаю, ми схильні надіятись, що все складеться так, як ми того хочемо.

Але ми не робимо того, що потрібно,

much of the time,

but we don't do the things that are necessary

to make those things become reality.

аби це стало реальністю.

I worked on this for some 14 years,

Я працював над цим 14 років,

and I think it helped me become a better teacher.

і, думаю, це допомогло мені стати кращим вчителем.

But it all revolved around that original definition of success.

Але все це обертається довкола початкового визначення успіху.

You know, a number of years ago,

Знаєте, кілька років тому

there was a Major League Baseball umpire by the name of George Moriarty.

суддею Головної Бейсбольної Ліги був Джордж Моріарті.

He spelled Moriarty with only one 'i'.

Він писав «Моріярті» з одною «я».

I'd never seen that before, but he did.

Ніколи такого не бачив, але так він це писав.

Big league baseball players --

Гравці бейсбольної ліги

they're very perceptive about those things,

дуже сприйнятливі до таких речей,

and they noticed he had only one 'i' in his name.

і вони зауважили, що в нього одна «я» в імені.

You'd be surprised how many also told him

Ви б здивувалися, якби почули, скільки людей йому казали,

that that was one more than he had in his head

що це на одне «я» більше,

at various times.

ніж в нього в голові.

(Laughter)

(Сміх)

But he wrote something where I think he did

Але він написав щось схоже на те,

what I tried to do in this pyramid.

що я хотів сказати своєю пірамідою. Він називав це «Дорога попереду,

He called it "The Road Ahead, or the Road Behind."

або Дорога позаду».

He said, "Sometimes I think the Fates must grin as we denounce them and insist

«Часом мені здається, що доля насміхається над нами,

коли ми звинувачуємо її і кажемо,

the only reason we can't win, is the Fates themselves have missed.

що не можемо виграти, тільки тому що не судилося. .

Yet there lives on the ancient claim:

Є також давній вислів:

we win or lose within ourselves.

ми перемагаємо і програємо всередині самих себе. Блискучі трофеї на полицях

The shining trophies on our shelves can never win tomorrow's game.

не допоможуть нам перемогти в завтрашній грі.

You and I know deeper down, there's always a chance to win the crown.

Десь глибоко в душі ми з вами знаємо, що завжди є шанс на перемогу.

But when we fail to give our best,

Але якщо нам не вдалося зробити все для перемоги,

we simply haven't met the test, of giving all and saving none

значить ми не пройшли тест, заданням якого було віддавати все,

не жаліючи нічого, аж поки не виграно гру;

until the game is really won;

показати, що таке твердість характеру;

of showing what is meant by grit;

продовжувати гру, коли інші здалися.

of playing through when others quit;

of playing through, not letting up.

і не зупинятися.

It's bearing down that wins the cup.

Треба триматися стійко, щоб отримати кубок. Мріяти про те, що попереду буде досягнуто ціль;

Of dreaming there's a goal ahead; of hoping when our dreams are dead;

надіятись, коли мрії не здійснилися;

молитися, коли надія вмерла.

of praying when our hopes have fled; yet losing, not afraid to fall,

І не боятися програти,

if, bravely, we have given all.

якщо ми віддали все для перемоги. Бо хто може просити в людини більше,

For who can ask more of a man than giving all within his span.

ніж віддати все, що було в її силах.

Giving all, it seems to me, is not so far from victory.

Віддати все, мені здається, близьке до поняття перемоги.

And so the Fates are seldom wrong, no matter how they twist and wind.

А, отже, доля рідко помиляється, якими б неочікуваними не здавалися її раптові повороти.

It's you and I who make our fates --

Ми самі творимо свою долю

we open up or close the gates on the road ahead or the road behind."

ми відчиняємо або зачиняємо ворота на дорогу вперед чи дорогу назад.»

Reminds me of another set of threes that my dad tried to get across to us:

Нагадує мені про інші три правила, яким мій тато намагався нас навчити.

Don't whine. Don't complain. Don't make excuses.

Не скигли. Не скаржся. Не шукай виправдань.

Just get out there,

Просто роби все, що робиш,

and whatever you're doing, do it to the best of your ability.

так добре, як тільки можеш.

And no one can do more than that.

І ніхто не може зробити більше цього.

I tried to get across, too, that --

Я ще хотів сказати...

my opponents will tell you -- you never heard me mention winning.

мої опоненти не говорять про це...ви не чули, щоб я згадував перемогу.

Never mention winning.

Ніколи не згадував перемогу. Я хочу сказати,

My idea is that you can lose when you outscore somebody in a game,

що програти можна і тоді, коли набереш більше очок.

and you can win when you're outscored.

І можна перемогти, коли набереш менше.

I've felt that way on certain occasions, at various times.

Були випадки, коли я це відчував,

в різний час.

And I just wanted them to be able to hold their head up after a game.

І лише хотів, щоб вони

виходили з гри із високо піднятою головою.

I used to say that when a game is over,

Бувало, я казав, що коли гра закінчиться,

and you see somebody that didn't know the outcome,

і ви зустрінете когось, хто не знав рахунку,

I hope they couldn't tell by your actions

я сподіваюсь, цей хтось не здогадається з вашого вигляду,

whether you outscored an opponent or the opponent outscored you.

виграли ви чи програли.

That's what really matters:

Ось що насправді важливо: якщо ви регулярно докладатимете зусиль,

if you make an effort to do the best you can regularly,

щоб зробити все, що в ваших силах,

the results will be about what they should be.

результат буде такий, який має бути.

Not necessarily what you'd want them to be but they'll be about what they should;

Він не обов’язково буде таким, як ви хочете,

але він буде таким, яким має бути,

only you will know whether you can do that.

і лише ви знатимете, чи вам це під силу.

And that's what I wanted from them more than anything else.

І це те, чого я найбільше хотів від них.

And as time went by, and I learned more about other things,

Проходив час, я дізнавався щось нове,

I think it worked a little better,

і все почало складатися трохи краще,

as far as the results.

якщо судити за результатами. Та я хотів, щоб рахунок

But I wanted the score of a game to be the byproduct of these other things,

був побічним продуктом всіх цих речей,

and not the end itself.

а не сам по собі метою.

I believe it was one great philosopher who said --

Я думаю це...

один великий філософ сказав...ні, ні

no, no -- Cervantes.

Сервантес, Сервантес сказав:

Cervantes said, "The journey is better than the end."

"Сама подорож краща, ніж її фінал"

And I like that.

І це мені подобається. Думаю, це воно і є -

I think that it is -- it's getting there.

сама дорога. Буває, добираєшся до місця призначення, і відчуваєш мало не розчарування.

Sometimes when you get there, there's almost a let down.

But it's the getting there that's the fun.

Але сама по собі дорога весела.

As a basketball coach at UCLA, I liked our practices to be the journey,

Мені подобались, що...коли я був тренером баскетбольної команди UCLA, мені подобалось, що наші тренування були подорожжю,

and the game would be the end, the end result.

а гра – її завершенням. Кінцевим результатом.

I liked to go up and sit in the stands and watch the players play,

Мені подобалось сидіти на трибуні і спостерігати за грою,

and see whether I'd done a decent job during the week.

і дивитись, чи добру роботу я виконав

цього тижня.

There again, it's getting the players to get that self-satisfaction,

І, знову ж таки, важливо, щоб гравці були задоволені собою,

in knowing that they'd made the effort to do the best of which they are capable.

і розумінням того, що вони зробили все,

що на що вони були здатні.

Sometimes I'm asked who was the best player I had, or the best teams.

Часом мене запитують, хто був

моїм найкращим гравцем, чи командою.

I can never answer that.

Я ніколи не можу відповісти на такі питання,

As far as the individuals are concerned --

що стосуються окремих особистостей.

I was asked one time about that,

Одного разу мені задали питання,

and they said,

і сказали: «Уявіть, що ви могли б

"Suppose that you, in some way, could make the perfect player.

створити ідеального гравця. Яким би він був?»

What would you want?"

And I said, "Well, I'd want one that knew why he was at UCLA:

І я відповів: «Що ж, я б хотів, щоб він знав, для чого він в UCLA:

to get an education, he was a good student,

здобути освіту, щоб він був хорошим студентом,

really knew why he was there in the first place.

і перш за все знав, для чого він тут.

But I'd want one that could play, too.

Але я б хотів, щоб він також вмів грати.

I'd want one to realize that defense usually wins championships,

Хотів би, щоб він розумів,

що саме від захисту залежить перемога в чемпіонаті, і працював над захистом.

and who would work hard on defense.

But I'd want one who would play offense, too.

Але я б також хотів, щоб він був добрим нападаючим.

I'd want him to be unselfish,

Хотів би, щоб він не був егоїстичним,

and look for the pass first and not shoot all the time.

щоб дивився, кому можна передати пас, а не тільки як закинути м’яча в кошик.

And I'd want one that could pass and would pass.

І я б хотів, щоб він вмів пасувати, і пасував.

(Laughter)

(Сміх)

I've had some that could and wouldn't,

В мене були гравці, які могли передати пас, і не робили цього.

and I've had some that would and could.

А були такі, які пас передевали, хоч і не вміли.

(Сміх)

(Laughter)

So, yeah, I'd want that.

And I wanted them to be able to shoot from the outside.

Я хотів, щоб вони могли закинути з далекої дистанції.

I wanted them to be good inside too.

Хотів, щоб могли і з середньої.

(Сміх)

(Laughter)

I'd want them to be able to rebound well at both ends, too.

Я б хотів, щоб вони могли підібрати відскок під щитами.

Why not just take someone like Keith Wilkes and let it go at that.

Взяти хоча б Кіта Вілкса.

He had the qualifications.

Він підходив за всіма параметрами.

Not the only one, but he was one that I used in that particular category,

Не тільки він,

але я згадав його

because I think he made the effort to become the best.

бо він намагався бути найкращим.

There was a couple.

I mention in my book, "They Call Me Coach,"

Я писав про це в своїй книжці, «Вони називають мене тренером».

two players that gave me great satisfaction,

Двоє гравців принесли мені особливу радість;

that came as close as I think anyone I ever had to reach their full potential:

вони як ніхто наблизилися до використання свого потенціалу на повну:

один з них - Конрад Берк, а інший – Даг Макінтош.

one was Conrad Burke, and one was Doug McIntosh.

When I saw them as freshmen, on our freshmen team --

Вперше я їх побачив

в команді першокурсників

freshmen couldn't play varsity when I taught.

тоді першокурсники не могли грати за університет.

I thought, "Oh gracious, if these two players, either one of them" --

І я подумав: «Боже, якщо ці двоє, або хоч один з них»...

they were different years, but I thought about each one at the time he was there --

вони були різного віку, але я так думав про кожного з них свого часу...

"Якщо він колись потрапить в університетську команду

"Oh, if he ever makes the varsity,

our varsity must be pretty miserable, if he's good enough to make it."

то наша університетська команда, виходить, досить жалюгідна, якщо вже навіть він може туди потрапити.

And you know, one of them was a starting player for a season and a half.

І ви знаєте, один з них виходив

в стартовій п’ятірці півтора сезону.

The other one, his next year, played 32 minutes in a national championship game,

А другий – на наступний рік –

зіграв 32 хвилини в фінальному матчі національного чемпіонату,

Did a tremendous job for us.

виконав для нас надзвичайну роботу. І наступного року виходив в стартовій п’ятірці

The next year, he was a starting player on the national championship team,

команди-переможниці.

and here I thought he'd never play a minute, when he was --

А я думав, що він не відіграє і хвилини –

so those are the things that give you great joy,

і саме такі речі приносять радість

і задоволення.

and great satisfaction to see.

Neither one of those youngsters could shoot very well.

Вони обоє не дуже вправно закидали.

But they had outstanding shooting percentages,

Але в них був високий відсоток попадань

because they didn't force it.

так як вони не намагалися закинути.

And neither one could jump very well,

І в обох був не найкращий стрибок,

but they kept good position, and so they did well rebounding.

але вони добре тримали позицію,

і добре обводили. Кожен раз, коли закидали,

They remembered that every shot that's taken, they assumed would be missed.

вони думали, що не влучать.

I've had too many stand around and wait to see if it's missed,

Я бачив багатьох, які стояли і чекали – мимо чи ні,

і лише тоді підбігали, і було запізно.

then they go and it's too late, somebody else is in there ahead of them.

Хтось інший їх випереджав.

They weren't very quick, but they played good position,

Вони не були дуже швидкі, але вони добре тримали позицію,

kept in good balance.

зберігали рівновагу.

And so they played pretty good defense for us.

І вони добре грали в захисті.

So they had qualities that -- they came close to --

Тож в них були якості, які дозволили їм

as close to reaching possibly their full potential

максимально використовувати свій потенціал,

as any players I ever had.

це їм вдавалося, як нікому.

So I consider them to be as successful as Lewis Alcindor or Bill Walton,

І я вважаю їх такими ж успішними,

як Льюїс Алсіндор чи Білл Волтон

or many of the others that we had;

чи багато інших наших гравців – серед них було багато видатних гравців.

there were some outstanding players.

Have I rambled enough?

Я вже досить наговорив?

I was told that when he makes his appearance, I was supposed to shut up.

Мені казали, коли він з’явиться – пора закритися.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)