The secrets of the world’s most famous symphony - Hanako Sawada

Перекладач: Anna Zaremba Утверджено: Khrystyna Romashko

These eight ferocious notes

Ці вісім зловісних нот

open one of the most explosive pieces of music ever composed.

розпочинають одну з найбільш експресивних музичних композицій за всю історію.

Ludwig van Beethoven’s Symphony Number Five

Симфонія номер 5 Людвіга ван Бетховена

premiered in 1808, on a blisteringly cold Vienna night.

пролунала вперше у 1808 році одної крижаної віденської ночі.

The piece was just one small part of a lengthy program,

Цей уривок був лише малою частиною довгої програми,

and the orchestra had been hastily assembled and under-rehearsed.

а оркестр, зібраний поспіхом, був недостатньо зіграним.

But despite this inauspicious premiere, the symphony quickly won acclaim.

Та попри несприятливу прем’єру симфонія швидко знайшла визнання.

One critic likened the piece to “glowing beams of light,

Один критик описав її так: “сяючий промінь світла,

piercing through the darkness.”

що пронизує темряву“.

This intensity persists throughout the composition,

Уся композиція надзвичайно палка,

and its dramatic musicality continues to move listeners today.

її драматична музикальність і до сьогодні зворушує слухачів.

So what exactly makes Beethoven’s Fifth so captivating?

Що ж робить симфонію №5 Бетховена такою чарівною?

When the symphony premiered, Beethoven already had a formidable reputation.

На момент прем’єри у Бетховена вже була блискуча репутація.

While his peers produced music exclusively for religious functions or private events

На відміну від своїх колег, що писали музику для релігійних цілей

held by their wealthy patrons,

чи приватних заходів багатих патронів,

Beethoven was one of the first freelance composers.

Бетховен був одним з перших композиторів-фрілансерів.

He made his living composing and selling his music

Він заробляв тим, що писав і продавав свою музику

to publishers in multiple countries

видавництвам у багатьох країнах

and showcasing his compositions to an adoring public.

і виконував її для захопленої публіки.

This career choice gave him the flexibility to compose for self-expression

Такий кар’єрний вибір дав йому гнучкість для самовираження.

and Beethoven was always pursuing new ways

Бетховен завжди шукав нові шляхи

to translate his powerful emotions into music.

втілити свої бурхливі емоції в музику.

At the time, most composers worked within the Classical style,

На той момент більшість композиторів працювали в класичному стилі,

which offered limited options for a piece’s overarching structure

що обмежував варіанти загальної структури композиції,

and instrumentation.

як і її інструментал.

Beethoven composed most of his earlier pieces in this tradition,

Більшість своїх ранніх творів Бетховен написав саме у цій традиції,

following in the footsteps of role models like Mozart and Haydn.

наслідуючи Моцарта і Гайдна.

But with his Fifth Symphony, he experimented with elements of Romanticism.

Але в симфонії №5 він експериментував з елементами романтизму.

This blossoming mode of composition was known for its expressive melodies,

Цей стиль був знаний за експресивність мелодії,

extended forms and surprising instrumentations.

розширені форми й неочікувані інструменти.

The first movement of Beethoven’s Fifth uses a Classical sonata form,

Перша частина симфонії №5 побудована як класичний сонет,

in which a central musical idea is explored, developed, and repeated

у якому центральна музична ідея по-різному досліджується,

in an altered manner.

розвивається і повторюється.

Within these parameters, he explores a simple idea with incredible depth.

Таким чином він досліджує просту ідею надзвичайно глибоко.

A single rhythmic motif serves as the building block for most of the movement:

Простий ритмічний малюнок слугує основою для майже всієї композиції:

three short notes, followed by a lingering fourth.

три короткі ноти і довга четверта.

One of Beethoven’s biographers would later call this pattern the “fate motif,”

Один з біографів Бетховена пізніше назве цю послідовність “мотивом долі”,

because it suggests the figure of fate knocking at the door.

бо вона відображає долю, що стукає у двері.

While it's not clear if Beethoven composed the motif with fate in mind,

І хоч не зрозуміло, чи дійсно про долю думав Бетховен,

these notes certainly create a gripping hook.

ці ноти створюють мелодію, що дійсно не лишає байдужим.

The rhythmic pattern creates forward movement,

Ритмічна схема відображає рух уперед,

while the prolonged fourth note signals doom.

а подовжена четверта нота символізує приреченість.

This motif haunts the symphony,

Цей мотив пронизує усю симфонію,

including its accompanying parts and rhythmic flourishes.

включно з акомпанементом і ритмічними фанфарами.

Beethoven experiments with dozens of variations,

Бетховен експериментує з десятками варіацій,

playing out across different instruments and pitches.

граючи на різних інструментах і в різних тональностях.

Throughout the piece, this motif is passed around the orchestra like a whisper,

Через усю композицію цей мотив передається оркестром, як шепіт,

gradually reaching more and more instruments until it becomes a roar.

поступово вступають нові інструменти, доки музика не перетворюється на рев.

The motif’s inventive repetition is a large part

Креативне повторення мотиву - важлива складова,

of what makes this piece so memorable,

що робить композицію такою впізнаваною,

but it’s not the only innovation on display.

але це не єдина впроваджена інновація.

This was the first major orchestral composition to use trombones,

Це перша велика оркестральна композиція, у якій є труби,

and Beethoven also employs a high-pitched piccolo

також Бетховен використовує пронизливі флейти

and a low-pitched contrabassoon

та низькі контрафаготи,

to give the orchestra a wider range than most classical compositions.

щоб урізноманітнити звучання, порівняно з класичним стилем.

Exaggerated musical dynamics further heighten the drama.

Гіперболізована музична динаміка лише додає драми.

And harmonically, the piece has a clear emotional arc—

З точки зору гармонії, у композиції є чітка емоційна арка,

beginning in a somber C minor and ending in a triumphant C major.

яку розпочинає сумний С мінор і закінчує тріумфальний С мажор.

This progression, from ominous unease to majestic resolution,

Шлях від зловісної невирішеності до величного осяяння - свідчення

is a testament to Beethoven’s ability to inject raw emotionality into his music.

вміння Бетховена перетворювати яскраві емоції на музику.

He wrote this symphony while battling with hearing loss,

Він писав цю симфонію, борючись із втратою слуху:

and his anguish can be heard in the composition’s

цю тугу можна відчути в громі

thunderous and repeating musical phrases.

й повторюваних музичних фразах композиції.

Beethoven continued to compose even after he became completely deaf,

Бетховен продовжував писати навіть після повної втрати слуху,

producing innovative music until his death in 1827.

створюючи інноваційну музику до самої смерті в 1827 році.

And the Fifth Symphony’s central motif has continued to resound through the ages.

Центральний мотив симфонії №5 продовжує звучати крізь віки.

Outside of concert halls,

Поза концертними залами

the piece has become a symbol for suspense, revelation, and triumph.

композиція стала символом очікування, одкровення й тріумфу.

The fate motif sounds out the letter V in Morse code,

Мотивом долі звучить літера V в азбуці Морзе,

and during World War II,

а в Другу світову війну

the Fifth Symphony became a code for victory amongst the Allies.

симфонія №5 стала кодом для перемоги серед союзників.

The iconic composition can be found in film scores,

Іконічна композиція ставала музичним супроводом для фільмів,

and it’s even been explored through musical reinterpretations and visual art.

її реінтерпретували в музичному й образотворчому мистецтвах.

But whatever the context,

Але незалежно від контексту,

Beethoven’s Fifth takes its listeners through a dark world,

симфонія №5 Бетховена проводить своїх слухачів крізь темний світ,

then guides them into the light.

вказуючи дорогу до світла.