These bacteria eat plastic | Morgan Vague

Transcriber: Ivana Korom Reviewer: Joanna Pietrulewicz

Перекладач: Anastasiia Dehtiarova Утверджено: Ilya Rozenberg

Plastics: you know about them, you may not love them,

Пластик: всі про нього знають, ви можете не любити його,

but chances are you use them every single day.

але, скоріш за все, використовуєте його у повсякденому житті.

By 2050, researchers estimate

Дослідники припускають, що до 2050 року

that there will be more plastic in the ocean than fish.

в океанах буде більше пластику, ніж риби.

Despite our best efforts,

Незважаючи на всі зусилля,

only nine percent of all plastic we use winds up being recycled.

лише девять відсотків усього пластику, що використовується, проходить переробку.

And even worse,

Ще гірше те,

plastic is incredibly tough and durable

що пластик неймовірно міцний та зносостійкий:

and researchers estimate

вчені підрахували,

that it can take anywhere from 500 to 5,000 years

що потрібно від 500 до 5000 років

to fully break down.

для його повного розпаду.

It leaches harmful chemical contaminants into our oceans, our soil,

Він розпадається на шкідливі хімічні забруднювачі, що потрапляють в океани,

our food, our water, and into us.

ґрунт, їжу, воду та в нас самих.

So how did we wind up with so much plastic waste?

Чому ж така кількість відходів із пластику?

Well, it's simple.

Усе просто,

Plastic is cheap, durable, adaptable, and it's everywhere.

пластик - це дешевий, зносостійкий, адаптивний матеріал, доступний усюди.

But the good news is

Хороша новина в тому,

there's something else that's cheap, durable, adaptable and everywhere.

що існує й дещо інше, дешеве, витривале, адаптивне й розповсюджене.

And my research shows it may even be able to help us

І, як показало моє дослідження, може допомогти нам

with our plastic pollution problem.

із вирішенням проблеми забруднення пластиком.

I'm talking about bacteria.

Я говорю про бактерії.

Bacteria are microscopic living beings invisible to the naked eye

Бактерії - це мікроскопічні живі істоти, невидимі для неозброєного ока,

that live everywhere,

і живуть всюди,

in all sorts of diverse and extreme environments,

в найрізноманітніших та екстремальних умовах,

from the human gut, to soil, to skin,

від людських кишок, до ґрунту, шкіри

to vents in the ocean floor, reaching temperatures of 700 degrees Fahrenheit.

і до тріщин на дні океану, де температура досягає 370 градусів за Цельсієм.

Bacteria live everywhere,

Бактерії живуть всюди.

in all sorts of diverse and extreme environments.

У найрізноманітніших та екстремальних умовах.

And as such, they have to get pretty creative with their food sources.

Таким чином, вони мають бути досить винахідливими щодо джерел харчування.

There's also a lot of them.

До того ж їх велика кількість.

Researchers estimate that there are roughly five million trillion trillion --

Дослідники оцінюють, що іх близько п'яти мільйонів трильйонів трильйонів --

that's a five with 30 zeros after it -- bacteria on the planet.

це п'ять з 30-ма нулями -- бактерій живе на планеті.

Now, considering that we humans produce

Враховуючи те, що ми, люди,

300 million tons of new plastic each year,

щорічно виробляємо 300 мільйонів тонн нового пластику,

I'd say that our plastic numbers

можна сказати, що кількість пластику

are looking pretty comparable to bacteria's.

легко порівняти з кількістю бактерій.

So, after noticing this

Помітивши це

and after learning about all of the creative ways

і дослідивши, як винахідливо бактерії

that bacteria find food,

підходять до пошуку їжі,

I started to think:

я став міркувати:

could bacteria in plastic-polluted environments

чи не могли б бактерії у забрудненому пластиком середовищі

have figured out how to use plastic for food?

з'ясувати, як цей пластик споживати?

Well, this is the question that I decided to pursue a couple of years ago.

Саме цим питанням я і вирішила зайнятись кілька років тому.

Now, fortunately for me,

Мені пощастило

I'm from one of the most polluted cities in America,

жити в одному з найбільш забруднених міст Америки --

Houston, Texas.

Х'юстоні, що у штаті Техас.

(Laughs)

(Сміх)

In my hometown alone,

Лише у моєму рідному місті

there are seven EPA-designated Superfund sites.

є сім ділянок програми Superfund Управління з охорони довкілля США.

These are sites that are so polluted,

Ці ділянки настільки забруднені,

that the government has deemed their cleanup a national priority.

що уряд оголосив їхнє очищення національним пріоритетом.

So I decided to trek around to these sites

Тож я вирішила пройтися цими ділянками

and collect soil samples teeming with bacteria.

і зібрати зразки ґрунту, що кишать бактеріями.

I started toying with a protocol,

Я почала бавитися з протоколом,

which is fancy science talk for a recipe.

а якщо простою ненауковою мовою - з рецептом.

And what I was trying to cook up was a carbon-free media,

Я намагалась приготувати середовище без карбону,

or a food-free environment.

тобто без їжі.

An environment without the usual carbons, or food,

Середовище без звичних вуглеців, або їжі,

that bacteria, like us humans, need to live.

яку бактерії, як і люди, потребують для життя.

Now, in this environment,

У цьому середовищі

I would provide my bacteria with a sole carbon, or food, source.

я забезпечила бактерії єдиним джерелом карбону або їжі.

I would feed my bacteria polyethylene terephthalate,

Я згодовувала моїм бактеріям поліетилентерефталат,

or PET plastic.

або ПЕТ.

PET plastic is the most widely produced plastic in the world.

ПЕТ - найбільш широко розповсюджений пластик у світі.

It's used in all sorts of food and drink containers,

Він використовується для різноманітної тари для їжі та напоїв.

with the most notorious example being plastic water bottles,

Найбільш відомий приклад -- пластикові пляшки для води,

of which we humans currently go through at a rate of one million per minute.

яких ми, люди, викидаємо один мільйон штук за хвилину.

So, what I would be doing,

Я робила наступне -

is essentially putting my bacteria on a forced diet of PET plastic

садила бактерії на примусову дієту з ПЕТ-у

and seeing which, if any, might survive or, hopefully, thrive.

і дивилась, чи зможуть якісь із них принаймні вижити і навіть процвітати.

Розумієте, такого типу експеримент мав сприяти пошуку

See, this type of experiment would act as a screen

for bacteria that had adapted to their plastic-polluted environment

бактерій, що пристосувалися до середовища, забрудненого пластиком,

and evolved the incredibly cool ability to eat PET plastic.

і розвинули в собі неймовірно круту здібність споживати ПЕТ.

And using this screen,

Таким чином,

I was able to find some bacteria that had done just that.

я знайшла бактерії, що саме це і робили.

These bacteria had figured out how to eat PET plastic.

Ці бактерії з'ясували, як споживати ПЕТ.

So how do these bacteria do this?

Як же їм це вдається?

Well, it's actually pretty simple.

Насправді, все досить просто.

Just as we humans digest carbon or food into chunks of sugar

Так само, як ми, люди, перетравлюємо вуглець, тобто їжу, у шматочки цукру,

that we then use for energy,

які використовуємо для вироблення енергії,

so too do my bacteria.

так і мої бактерії.

My bacteria, however, have figured out how to do this digestion process

Однак, мої бактерії з'ясували, як перетравити

to big, tough, durable PET plastic.

великий, міцний, зносостійкий ПЕТ.

Now, to do this, my bacteria use a special version

Для цього мої бактерії використовують

of what's called an enzyme.

особливий тип так званого ензиму.

Now, enzymes are simply compounds that exist in all living things.

Просто кажучи, ензими - це сполуки, що існують у всьому живому.

There are many different types of enzymes,

Існує багато різних типів ензимів,

but basically, they make processes go forward,

але всі вони, по суті, активізують процеси

such as the digestion of food into energy.

перетворення їжі в енергію.

For instance, we humans have an enzyme called an amylase

Приміром, ми, люди, маємо ензими, що звуться амілазами,

that helps us digest complex starches, such as bread,

і допомагають нам перетравити складні крохмалі, такі як хліб,

into small chunks of sugar that we can then use for energy.

на маленькі шматки цукру, які ми використовуємо для підтримки життя.

Now, my bacteria have a special enzyme called a lipase

У моїх же бактерій є особливий ензим - ліпаза,

that binds to big, tough, durable PET plastic

що прив'язується до великого, міцного, зносостійкого ПЕТ-у

and helps break it into small chunks of sugar

і допомагає розщепити його на маленькі шматки цукру,

that my bacteria can then use for energy.

який мої бактерії можуть використовувати для вироблення енергії.

So basically,

Тобто

PET plastic goes from being a big, tough, long-lasting pollutant

ПЕТ перетворюється з великого, міцного, зносостійкого забруднювача

to a tasty meal for my bacteria.

на смачну страву для моїх бактерій.

Sounds pretty cool, right?

Звучить круто, чи не так?

And I think, given the current scope of our plastic pollution problem,

При нинішньому масштабі забруднення пластиком,

I think it sounds pretty useful.

гадаю, що це має допомогти.

The statistics I shared with you

Як я вже казала, статистика

on just how much plastic waste has accumulated on our planet

кількості відходів пластику, що накопичилися по нашій планеті,

are daunting.

приголомшує.

They're scary.

Вона лякає.

And I think they highlight

Думаю, вона підкреслює,

that while reducing, reusing and recycling are important,

що хоч зменшення вживання, повторне використання і переробка пластику важливі,

they alone are not going to be enough to solve this problem.

їх самих недостатньо для вирішення цієї проблеми.

And this is where I think bacteria might be able to help us out.

І саме тут, мені здається, бактерії мають допомогти.

But I do understand why the concept of bacterial help

Проте, зрозуміло, чому ідея бактеріальної допомоги

might make some people a little nervous.

може когось трішки лякати.

After all, if plastic is everywhere and these bacteria eat plastic,

Зрештою, якщо пластик усюди, а ці бактерії їдять саме пластик,

чи нема ризику того, що ці бактерії потраплять в навколишнє середовище

isn't there a risk of these bacteria getting out in the environment

and wreaking havoc?

і спричинять руйнування?

Well, the short answer is no, and I'll tell you why.

Коротко відповім - ні, і ось чому:

These bacteria are already in the environment.

ці бактерії вже присутні в навколишньому середовищі.

The bacteria in my research are not genetically modified frankenbugs.

Бактерії, що я досліджую, не якісь генетично модифіковані мутанти.

These are naturally occurring bacteria

Це природні бактерії.

that have simply adapted to their plastic-polluted environment

Просто вони пристосувалися до середовища, забрудненого пластиком,

and evolved the incredibly gnarly ability to eat PET plastic.

і розвинули надзвичайне вміння вперто їсти ПЕТ.

So the process of bacteria eating plastic is actually a natural one.

Тож поїдання бактеріями пластику є цілком природнім процесом.

But it's an incredibly slow process.

Проте неймовірно повільним процесом.

And there remains a lot of work to be done

Попереду ще багато роботи,

to figure out how to speed up this process to a useful pace.

щоб з'ясувати, як прискорити цей процес до потрібного нам темпу.

My research is currently looking at ways of doing this

Я зараз досліджую імовірні способи

through a series of UV, or ultraviolet, pretreatments,

з допомогою багаторазової попередньої обробки ультрафіолетом.

which basically means we blast PET plastic with sunlight.

Іншими словами, ми опромінюємо ПЕТ сонячним світлом.

We do this because sunlight acts a bit like tenderizer on a steak,

Ми це робимо, бо сонячне світло допомагає в цьому процесі, як маринад м'ясу,

turning the big, tough, durable bonds in PET plastic

перетворюючи великі, міцні, тривкі зв'язки в ПЕТ-і

a bit softer and a bit easier for my bacteria to chew on.

на дещо м'якші, які моїм бактеріям трішки легше прожувати.

Ultimately, what my research hopes to do

Насамкінець, моє дослідження намагається

is create an industrial-scale contained carbon-free system,

створити автономну безвуглецеву систему промислового масштабу,

similar to a compost heap,

схожу на компостну яму,

where these bacteria can thrive in a contained system,

де ці бактерії можуть процвітати в закритій системі

where their sole food source is PET plastic waste.

і де їхнім єдиним джерелом їжі будуть відходи з ПЕТ-у.

Imagine one day being able to dispose of all of your plastic waste

Уявіть, як одного дня ви зможете викинути всі свої пластикові відходи

in a bin at the curb

у спеціальний бак на вулиці,

that you knew was bound for a dedicated bacteria-powered plastic waste facility.

де відходи утилізуються за допомогою бактерій.

I think with some hard work this is an achievable reality.

Гадаю, приклавши зусиль, ми зможемо зробити це реальністю.

Plastic-eating bacteria is not a cure-all.

Бактерії, що їдять пластик - це не панацея.

But given the current statistics, it's clear that we humans,

Але з огляду на нинішню статистику, стає зрозуміло, що нам, людям,

we could use a little help with this problem.

не завадила б допомога з цією проблемою.

Because people,

Тому що ми,

we possess a pressing problem of plastic pollution.

люди, маємо нагальну проблему забруднення пластиком

And bacteria might be a really important part of the solution.

А бактерії можуть стати важливою частиною рішення.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)