Have we reached the end of physics? | Harry Cliff

Перекладач: Marina Kobenko Утверджено: Hanna Leliv

A hundred years ago this month, a 36-year-old Albert Einstein

Сто років тому цього ж місяця 36-річний Альберт Ейнштейн

stood up in front of the Prussian Academy of Sciences in Berlin

постав перед Прусською академією наук у Берліні,

to present a radical new theory of space, time and gravity:

щоб презентувати радикально нову теорію простору, часу та гравітації:

the general theory of relativity.

загальну теорію відносності.

General relativity is unquestionably Einstein's masterpiece,

Загальна відносність - це, безумовно, ейнштейнівський шедевр,

a theory which reveals the workings of the universe at the grandest scales,

теорія, що розкриває функціонування Всесвіту у найоб'ємніших масштабах,

capturing in one beautiful line of algebra

що однією алгебраїчною формулою вираховує

everything from why apples fall from trees to the beginning of time and space.

все: від того, чому яблука падають з дерев униз, до того, звідки починаються час та простір.

1915 must have been an exciting year to be a physicist.

У 1915, напевне, бути фізиком було дуже захопливо.

Two new ideas were turning the subject on its head.

Дві нові ідеї перевернули всю науку догори дриґом.

One was Einstein's theory of relativity,

Одна - теорія відносності Ейнштейна,

the other was arguably even more revolutionary:

інша, можливо, навіть ще революційніша, -

quantum mechanics,

квантова механіка,

a mind-meltingly strange yet stunningly successful new way

незвичайний, аж мозок плавився, але на диво успішний новий спосіб

of understanding the microworld, the world of atoms and particles.

розуміння мікросвіту, світу атомів та часток.

Over the last century, these two ideas have utterly transformed

За останне століття ці дві ідеї абсолютно змінили

our understanding of the universe.

наше розуміння Всесвіту.

It's thanks to relativity and quantum mechanics

Саме завдяки відносності та квантовій механіці

that we've learned what the universe is made from,

ми дізналися, з чого складається Всесвіт,

how it began and how it continues to evolve.

як він з'явився і як далі еволюціонує.

A hundred years on, we now find ourselves at another turning point in physics,

Тепер, через сто років, ми знову стоїмо на роздоріжжі у фізиці,

but what's at stake now is rather different.

але зараз на кону дещо інше.

The next few years may tell us whether we'll be able

Наступні декілька років вирішать, чи будемо ми здатні

to continue to increase our understanding of nature,

далі пізнавати природу,

or whether maybe for the first time in the history of science,

чи, можливо, вперше в історії науки

we could be facing questions that we cannot answer,

стикнемося з питаннями, на які не зможемо відповісти,

not because we don't have the brains or technology,

не тому, що нам бракує мізків чи технологій,

but because the laws of physics themselves forbid it.

а тому, що самі закони фізики забороняють це.

This is the essential problem: the universe is far, far too interesting.

Це і є головна проблема: Всесвіт занадто, занадто цікавий.

Relativity and quantum mechanics appear to suggest

Теорія відносності та квантова механіка натякають,

that the universe should be a boring place.

що Всесвіт мав би бути нудним місцем.

It should be dark, lethal and lifeless.

Він мав би бути темним, смертельним та безживним.

But when we look around us, we see we live in a universe full of interesting stuff,

Але коли ми озираємося навколо, ми бачимо, що живемо у Всесвіті, повному цікавих речей,

full of stars, planets, trees, squirrels.

повному зірок, планет, дерев, білок.

The question is, ultimately,

Зрештою постає питання:

why does all this interesting stuff exist?

чому саме існують всі ці речі?

Why is there something rather than nothing?

Чому радше є щось, аніж нічого?

This contradiction is the most pressing problem in fundamental physics,

Це заперечення - найважча проблема фундаментальної фізики,

and in the next few years, we may find out whether we'll ever be able to solve it.

і за наступні декілька років нам стане зрозуміло, чи зможемо ми колись розв'язати її.

At the heart of this problem are two numbers,

У серці цієї проблеми лежать два числа,

two extremely dangerous numbers.

два дуже небезпечних числа.

These are properties of the universe that we can measure,

Це - атрибути Всесвіту, які ми можемо вимірювати,

and they're extremely dangerous

і вони надзвичайно небезпечні,

because if they were different, even by a tiny bit,

тому що якби вони були іншими хоча б на мізерну часточку,

then the universe as we know it would not exist.

тоді Всесвіту, якого ми з вами знаємо, просто не існувало б.

The first of these numbers is associated with the discovery that was made

Перше число з цих двох асоціюється із відкриттям, яке ми зробили

a few kilometers from this hall, at CERN, home of this machine,

у декількох кілометрах звідси, у CERNі, домівці для цієї машини,

the largest scientific device ever built by the human race,

найбільшого наукового пристрою, що його побудувало людство за свою історію,

the Large Hadron Collider.

Великого адронного колайдера.

The LHC whizzes subatomic particles around a 27-kilometer ring,

ВАК жене субатомні частки по 27-кілометровому колу,

getting them closer and closer to the speed of light

практично зі швидкістю світла,

before smashing them into each other inside gigantic particle detectors.

а потім щосили зіштовхує їх одна з одною всередині гігантських детекторів часток.

On July 4, 2012, physicists at CERN announced to the world

4 липня 2012 року фізики у СERNі сповістили світові,

that they'd spotted a new fundamental particle

що вони віднайшли нову фундаментальну частку,

being created at the violent collisions at the LHC: the Higgs boson.

що виникла в результаті надшвидких зіткнень у Колайдері: бозон Гіґґса.

Now, if you followed the news at the time,

Отже, якщо в той час ви слідкували за новинами,

you'll have seen a lot of physicists getting very excited indeed,

то бачили дуже багато радісних, збуджених фізиків,

and you'd be forgiven for thinking

і ми вас пробачимо, якщо ви думаєте,

we get that way every time we discover a new particle.

що ми поводимося так кожного разу, коли відкриваємо нову частку.

Well, that is kind of true,

Ну, це ніби то так і є,

but the Higgs boson is particularly special.

але бозон Гігґґса особливий.

We all got so excited because finding the Higgs

Ми всі так зраділи, тому що поява Гіґґса

proves the existence of a cosmic energy field.

доводить існування космічного енергетичного поля.

Now, you may have trouble imagining an energy field,

Отже, можливо вам буде складно уявити енергетичне поле,

but we've all experienced one.

але кожен із нас точно відчував його.

If you've ever held a magnet close to a piece of metal

Якщо ви колись тримали магніт близько до шматка металу

and felt a force pulling across that gap,

і відчували силу тяжіння у проміжку між ними,

then you've felt the effect of a field.

тоді ви й відчували ефект цього поля.

And the Higgs field is a little bit like a magnetic field,

І поле Гіґґса трохи схоже на магнітне поле,

except it has a constant value everywhere.

з тією відмінністю, що воно всюди має постійнe значення.

It's all around us right now.

Зараз воно навколо всіх нас.

We can't see it or touch it,

Ми не можемо побачити його, або доторкнутися до нього,

but if it wasn't there,

але якщо його не було б,

we would not exist.

ми б не існували.

The Higgs field gives mass

Поле Гіґґса надає масу

to the fundamental particles that we're made from.

фундаментальним часткам, з яких ми складаємось.

If it wasn't there, those particles would have no mass,

Якщо б його не було, ці частки не мали б маси,

and no atoms could form and there would be no us.

ніякі атоми не могли б сформуватися, і нас не існувало б.

But there is something deeply mysterious about the Higgs field.

Але в полі Гіґґса є дещо глибоко містичне.

Relativity and quantum mechanics tell us that it has two natural settings,

Відносність і квантова механіка говорять нам, що в нього є два природні положення,

a bit like a light switch.

на кшталт перемикача світла.

It should either be off,

Воно має бути або вимкнене,

so that it has a zero value everywhere in space,

тобто його значення всюди у просторі дорівнює нулю,

or it should be on so it has an absolutely enormous value.

або ввімкнене, щоб мати абсолютно максимальне значення.

In both of these scenarios, atoms could not exist,

В обох із цих сценаріїв існування атомів неможливе,

and therefore all the other interesting stuff

тобто всі інші цікаві речі,

that we see around us in the universe would not exist.

які ми бачимо навколо нас, у Всесвіті не існували б.

In reality, the Higgs field is just slightly on,

У реальному житті поле Гіґґса ввімкнене буквально трішки,

not zero but 10,000 trillion times weaker than its fully on value,

не в положенні нуль, але в 10 000 трильйонів слабше, ніж у положенні, ввімкненому на повну,

a bit like a light switch that's got stuck just before the off position.

так наче вимикач світла застряг за мить до позиції "вимкнено".

And this value is crucial.

І це значення дуже важливе.

If it were a tiny bit different,

Якщо б воно було хоч на дрібку більшим,

then there would be no physical structure in the universe.

у Всесвіті не існувало б жодної фізичної структури.

So this is the first of our dangerous numbers,

Тож ось це наше перше небезпечне число -

the strength of the Higgs field.

сила поля Гіґґса.

Theorists have spent decades trying to understand

Теоретики витратили десятиліття, намагаючись зрозуміти,

why it has this very peculiarly fine-tuned number,

чому воно має саме це особливе значення,

and they've come up with a number of possible explanations.

і в них виникало доволі багато можливих пояснень.

They have sexy-sounding names like "supersymmetry"

У них дуже привабливі назви, на кшталт "суперсиметрія"

or "large extra dimensions."

або "великі екстра-виміри".

I'm not going to go into the details of these ideas now,

Я не буду заглиблюватися у деталі цих ідей,

but the key point is this:

але ключове в них ось це:

if any of them explained this weirdly fine-tuned value of the Higgs field,

якщо б хтось із них пояснив це надточне значення сили поля Гіґґса,

then we should see new particles being created at the LHC

то в Колайдері ми спостерігали б за виникненням нових часток

along with the Higgs boson.

разом із бозоном Гіґґса.

So far, though, we've not seen any sign of them.

Але поки що ми не бачили жодних їхніх ознак.

But there's actually an even worse example

Є ще гірший приклад

of this kind of fine-tuning of a dangerous number,

такого ж точного і небезпечного числа,

and this time it comes from the other end of the scale,

і цього разу він походить з іншого кінця шкали -

from studying the universe at vast distances.

з вивчення Всесвіту на величезних відстанях.

One of the most important consequences of Einstein's general theory of relativity

Одним із найважливіших наслідків з ейнштейнівської загальної теорії відносності

was the discovery that the universe began as a rapid expansion of space and time

було відкриття, що Всесвіт зародився внаслідок надшвидкого розширення простору і часу

13.8 billion years ago, the Big Bang.

13.8 міл'ярдів років тому - нам це відомо під назвою Великий Вибух.

Now, according to early versions of the Big Bang theory,

Згідно з ранніми версіями теорії Великого Вибуху,

the universe has been expanding ever since

відтоді Всесвіт невпинно розширюється,

with gravity gradually putting the brakes on that expansion.

і його поволі пригальмовує гравітація.

But in 1998, astronomers made the stunning discovery

Але у 1998 астрономи зробили неймовірне відкриття про те,

that the expansion of the universe is actually speeding up.

що розширення Всесвіту, навпаки, прискорюється.

The universe is getting bigger and bigger faster and faster

Всесвіт стає більшим і більшим, швидше і швидше

driven by a mysterious repulsive force called dark energy.

під впливом містичної гидкої сили, яку називають темною енергією.

Now, whenever you hear the word "dark" in physics,

Кожного разу, коли ви чуєте "темний" у фізиці,

you should get very suspicious

ви маєте насторожитися,

because it probably means we don't know what we're talking about.

тому що це, скоріш за все, означає, що ми не знаємо, про що йдеться.

(Laughter)

(Сміх)

We don't know what dark energy is,

Ми не знаємо, що таке ця темна енергія,

but the best idea is that it's the energy of empty space itself,

але найімовірніше припущення вказує на те, що це енергія самого пустого простору,

the energy of the vacuum.

енергія вакууму.

Now, if you use good old quantum mechanics to work out

Отже, залучивши стару добру квантову механіку у розрахунки

how strong dark energy should be,

реальної сили цієї темної енергії,

you get an absolutely astonishing result.

ви отримаєте абсолютно дивовижний результат.

You find that dark energy

Ви вирахуєте, що темна енергія

should be 10 to the power of 120 times stronger

має бути в 10 в 120-му степені разів сильніша

than the value we observe from astronomy.

від значення, що ми спостерігаємо в астрономії.

That's one with 120 zeroes after it.

А це - одиниця з 120 нулями після неї.

This is a number so mind-bogglingly huge

Це число настільки величезне,

that it's impossible to get your head around.

що його просто неможливо осягнути.

We often use the word "astronomical" when we're talking about big numbers.

Ми часто користуємося словом "астрономічний", коли ми говоримо про великі числа.

Well, even that one won't do here.

Але навіть це слово тут не підійде.

This number is bigger than any number in astronomy.

Це число більше за будь-яке астрономічне число.

It's a thousand trillion trillion trillion times bigger

Це у тисячу трильйонів трильйонів трильйонів разів більше,

than the number of atoms in the entire universe.

ніж число атомів у всьому Всесвіті.

So that's a pretty bad prediction.

Тобто це дуже погане передбачення.

In fact, it's been called the worst prediction in physics,

Фактично, його називають найгіршим передбаченням у фізиці,

and this is more than just a theoretical curiosity.

і це викликає більш ніж теоретичний інтерес.

If dark energy were anywhere near this strong,

Якби сила темної енергії була хоча б наближеною до цього значення,

then the universe would have been torn apart,

Всесвіт розірвало б на шматки,

stars and galaxies could not form, and we would not be here.

зірки та галактики не сформувалися б, а нас із вами тут не було б.

So this is the second of those dangerous numbers,

Тож це і є друге з тих небезпечних чисел -

the strength of dark energy,

сила темної енергії -

and explaining it requires an even more fantastic level of fine-tuning

і його пояснення потребує ще фантастичнішого рівня точності,

than we saw for the Higgs field.

ніж ми бачили у випадку з полем Гіґґса.

But unlike the Higgs field, this number has no known explanation.

Але на відміну від поля Гіґґса, це число не має жодного відомого пояснення.

The hope was that a complete combination

Надія була на те, що поєднання

of Einstein's general theory of relativity,

загальної теорії відносності Ейнштейна,

which is the theory of the universe at grand scales,

що, водночас, є теорією Всесвіту у великих масштабах,

with quantum mechanics, the theory of the universe at small scales,

із квантовою механікою - теорією Всесвіту у малих масштабах,

might provide a solution.

зможуть надати рішення.

Einstein himself spent most of his later years

Сам Ейнштейн витратив більшість своїх останніх років

on a futile search for a unified theory of physics,

на безрезультатний пошук об'єднаної теорії фізики,

and physicists have kept at it ever since.

як - відтоді - багато інших фізиків.

One of the most promising candidates for a unified theory is string theory,

Один із найбільш багатонадійних кандидатів на уніфіковану теорію - теорія струн,

and the essential idea is,

і головна її ідея така:

if you could zoom in on the fundamental particles that make up our world,

якщо б вам вдалося наблизити та збільшити фундаментальні частки світу,

you'd see actually that they're not particles at all,

ви б, скоріше, побачили зовсім не частки,

but tiny vibrating strings of energy,

а дрібнесенькі вібруючі струни енергії,

with each frequency of vibration corresponding to a different particle,

в котрих частота вібрації співвідноситься з окремою часткою,

a bit like musical notes on a guitar string.

на кшталт гітарних струн, відповідних до музичних нот.

So it's a rather elegant, almost poetic way of looking at the world,

Таким чином, це доволі елегантний, майже поетичний спосіб сприйняття світу,

but it has one catastrophic problem.

але в нього є одна катастрофічна проблема.

It turns out that string theory isn't one theory at all,

Виявляється, що теорія струн - це зовсім не єдина теорія,

but a whole collection of theories.

а ціла низка теорій.

It's been estimated, in fact,

За підрахунками, існує

that there are 10 to the 500 different versions of string theory.

від 10 до 500 різних версій теорії струн.

Each one would describe a different universe

Кожна окрема з них описує різні Всесвіти,

with different laws of physics.

що підкоряються різним фізичним законам.

Now, critics say this makes string theory unscientific.

Тож науковці стверждують, що це робить теорію струн ненауковою.

You can't disprove the theory.

Але довести, що ця теорія невалідна, теж неможливо.

But others actually turned this on its head

Інші взагалі перевернули ситуацію догори дриґом,

and said, well, maybe this apparent failure

кажучи: "Добре, можливо, саме ця очевидна похибка

is string theory's greatest triumph.

і є найбільший тріумф теорії струн".

What if all of these 10 to the 500 different possible universes

Що було б, якби всі з цих 10 до 500 всесвітів

actually exist out there somewhere

існували десь насправді

in some grand multiverse?

у якомусь мультивсесвіті?

Suddenly we can understand

Раптом ми можемо зрозуміти

the weirdly fine-tuned values of these two dangerous numbers.

дивні значення цих двох небезпечних чисел.

In most of the multiverse,

У більшості ділянок мультивсесвіту

dark energy is so strong that the universe gets torn apart,

темна енергія настільки сильна, що Всесвіт розривається на шматки,

or the Higgs field is so weak that no atoms can form.

або поле Гіґґса настільки слабке, що жодні атоми не здатні сформуватися.

We live in one of the places in the multiverse

Ми живемо в такому місці цього мультивсесвіту,

where the two numbers are just right.

де обидва числа саме такі, як треба.

We live in a Goldilocks universe.

Ми живемо у всесвіті з ідеальними параметрами.

Now, this idea is extremely controversial, and it's easy to see why.

Ця ідея дуже спірна. І зрозуміло, чому.

If we follow this line of thinking,

Якщо ми притримуємося цього типу мислення,

then we will never be able to answer the question,

ми ніколи не зможемо відповісти на питання:

"Why is there something rather than nothing?"

"Чому радше є щось, аніж нічого?"

In most of the multiverse, there is nothing,

У більшості мультивсесвіту нічого немає,

and we live in one of the few places

і ми живемо в одному з небагатьох місць,

where the laws of physics allow there to be something.

де закони фізики дають змогу чомусь існувати.

Even worse, we can't test the idea of the multiverse.

Навіть гірше, ми не можемо перевірити ідею мультивсесвіту.

We can't access these other universes,

Ми не можемо дістатися тих інших всесвітів,

so there's no way of knowing whether they're there or not.

тож немає жодного способу дізнатися, чи є вони взагалі, чи їх немає.

So we're in an extremely frustrating position.

Тож ми у стані, який дуже розчаровує.

That doesn't mean the multiverse doesn't exist.

Це не означає, что мультивсесвіту не існує.

There are other planets, other stars, other galaxies,

Є інші планети, інші зірки, інші галактики,

so why not other universes?

тож чому б іншим всесвітам не існувати також?

The problem is, it's unlikely we'll ever know for sure.

Проблема в тому, що дуже малоймовірно, що ми колись дізнаємося про це напевне.

Now, the idea of the multiverse has been around for a while,

Отже, ідея існування мультивсесвіту обговорюється досить довго,

but in the last few years, we've started to get the first solid hints

але в останні декілька років ми почали отримувати досить ґрунтовні натяки,

that this line of reasoning may get born out.

що мислення в цьому напрямку може спрацювати.

Despite high hopes for the first run of the LHC,

Незважаючи на високі сподівання, пов'язані з першим запуском ВАКа,

what we were looking for there --

ми намагалися там знайти -

we were looking for new theories of physics:

ми шукали нові теорії фізики:

supersymmetry or large extra dimensions

суперсиметрію або великі екстра-виміри,

that could explain this weirdly fine-tuned value of the Higgs field.

що могли пояснити дивне значення поля Гіґґса.

But despite high hopes, the LHC revealed a barren subatomic wilderness

Та попри великі сподівання, ВАК відкрив безплідний субатомний дикий світ,

populated only by a lonely Higgs boson.

населений самотнім бозоном Гіґґса.

My experiment published paper after paper

Учасники мого експерименту публікували статтю за статтею,

where we glumly had to conclude that we saw no signs of new physics.

із сумом повідомляючи про те, що не побачили жодних ознак нової фізики.

The stakes now could not be higher.

Ставки ще ніколи не сягали такої висоти.

This summer, the LHC began its second phase of operation

Цього літа ВАК розпочав другу фазу своєї роботи,

with an energy almost double what we achieved in the first run.

де вдалося досягти майже подвійної потужності.

What particle physicists are all desperately hoping for

Всі фізики часток відчайдушно сподіваються,

are signs of new particles, micro black holes,

що нові частки, мікроскопічні чорні діри,

or maybe something totally unexpected

або щось взагалі неочікуване

emerging from the violent collisions at the Large Hadron Collider.

з'явиться в результаті сильних зіткнень у Великому адронному колайдері.

If so, then we can continue this long journey

Якщо це станеться, ми зможемо продовжити довгу подорож,

that began 100 years ago with Albert Einstein

яку розпочав 100 років тому Альберт Ейнштейн

towards an ever deeper understanding of the laws of nature.

у напрямку найглибшого розуміння законів природи за всі часи.

But if, in two or three years' time,

Але якщо за два чи три роки,

when the LHC switches off again for a second long shutdown,

коли ВАК вдруге буде відключено на довгий термін,

we've found nothing but the Higgs boson,

ми не знайдемо нічого окрім бозону Гіґґса,

then we may be entering a new era in physics:

можливо, ми вступимо до нової ери фізики:

an era where there are weird features of the universe that we cannot explain;

ери, коли ми не можемо пояснити жодних дивних ознак Всесвіту;

an era where we have hints that we live in a multiverse

ери, де ми ніби розуміємо, що живемо у мультивсесвіті,

that lies frustratingly forever beyond our reach;

який, на привеликий жаль, за межами нашого розуміння;

an era where we will never be able to answer the question,

ери, в яку ми ніколи не зможемо отримати відповідь на запитання:

"Why is there something rather than nothing?"

"Чому радше є щось, аніж нічого?"

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Bruno Giussani: Harry, even if you just said

Бруно Джуссані: Гаррі, навіть попри те, що ти тільки що зауважив,

the science may not have some answers,

що в науки може не бути деяких відповідей,

I would like to ask you a couple of questions, and the first is:

я хотів би поставити тобі декілька питань, і перше з них:

building something like the LHC is a generational project.

конструювання чогось подібного до ВАКа - це проект на ціле покоління.

I just mentioned, introducing you, that we live in a short-term world.

Я зауважив, коли представляв тебе, що ми живемо у світі дуже короткий термін.

How do you think so long term,

Чому ви винаходите щось настільки довготривале,

projecting yourself out a generation when building something like this?

що буде далі існувати ще покоління після вас?

Harry Cliff: I was very lucky

Гаррі Кліфф: Мені дуже пощастило

that I joined the experiment I work on at the LHC in 2008,

приєднатися до експериментальної роботи на Колайдері в 2008,

just as we were switching on,

саме в той час, коли ми все тільки запускали,

and there are people in my research group who have been working on it

і в моїй групі є люди, які працювали над цим пристроєм

for three decades, their entire careers on one machine.

протягом трьох десятиліть, всю свою кар'єру.

So I think the first conversations about the LHC were in 1976,

Я думаю, що розмови про ВАК розпочалися ще у 1976,

and you start planning the machine without the technology

і планувати, як збудувати таку машину, почали

that you know you're going to need to be able to build it.

навіть не маючи технологій, потрібних для його втілення.

So the computing power did not exist in the early '90s

Навіть необхідних обчислювальних потужностей не існувало на початку 90-х,

when design work began in earnest.

коли розпочалася реальна робота над проектуванням.

One of the big detectors which record these collisions,

Один із великих детекторів даних, який реєстрував зіткнення -

they didn't think there was technology

на той момент вважалося, що не існує технології,

that could withstand the radiation that would be created in the LHC,

яка витримає радіацію, що створиться у Колайдері -

so there was basically a lump of lead in the middle of this object

тож, фактично, в середині цього об'єкту знаходився шмат свинцю

with some detectors around the outside,

з різноманітними датчиками навколо та назовні,

but subsequently we have developed technology.

але згодом технологію створили.

So you have to rely on people's ingenuity, that they will solve the problems,

Тож треба покладатися на людську винахідливість, на здатність людей розв'язувати проблеми,

but it may be a decade or more down the line.

але на це можуть піти десятиліття, або навіть більше.

BG: China just announced two or three weeks ago

БДж: Два чи три тижні тому Китай повідомив

that they intend to build

про свої наміри збудувати

a supercollider twice the size of the LHC.

суперколайдер, вдвічі більший за ВАК.

I was wondering how you and your colleagues welcome the news.

Мені цікаво, як ви і ваші колеги ставитеся до цієї новини.

HC: Size isn't everything, Bruno. BG: I'm sure. I'm sure.

ГК: Розмір - це ще не все, Бруно. БДж: Ну звісно, звичайно.

(Laughter)

(Сміх)

It sounds funny for a particle physicist to say that.

Для фізика часток казати таке трохи абсурдно.

But I mean, seriously, it's great news.

Але насправді це прекрасна новина.

So building a machine like the LHC

Щоб збудувати машину на кшталт ВАКа,

requires countries from all over the world to pool their resources.

країни зі всього світу мають поєднати свої ресурси.

No one nation can afford to build a machine this large,

Жодна нація не в змозі самотужки збудувати настільки величезний пристрій,

apart from maybe China,

окрім, мабуть, Китаю,

because they can mobilize huge amounts of resources,

тому що вони можуть мобілізувати величезні запаси ресурсів,

manpower and money to build machines like this.

людських та фінансових, щоб будувати такі машини.

So it's only a good thing.

Тож це дуже добре.

What they're really planning to do is to build a machine

Насправді вони планують збудувати машину,

that will study the Higgs boson in detail and could give us some clues

яка допоможе вивчити бозон Гіґґса в деталях і надати якісь натяки

as to whether these new ideas, like supersymmetry, are really out there,

щодо того, чи всі ті нові ідеї, як-от суперсиметрія, насправді мають право на існування,

so it's great news for physics, I think.

тож для фізики це дійсно добра новина.

BG: Harry, thank you. HC: Thank you very much.

БДж: Гаррі, дякуємо. ГК: Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)