You have no idea where camels really come from | Latif Nasser

Перекладач: Olha Dubas Утверджено: Hanna Leliv

So, this is a story

Отже, це історія

about how we know what we know.

про джерело наших знань.

It's a story about this woman,

Це історія ось про цю жінку,

Natalia Rybczynski.

Наталію Рубчинські.

She's a paleobiologist,

За професією вона палеонтолог,

which means she specializes in digging up really old dead stuff.

тобто спеціалізується на викопуванні старих відмерлих решток.

(Audio) Natalia Rybczynski: Yeah, I had someone call me "Dr. Dead Things."

Наталія Рубчинські: Так, деякі знайомі звуть мене"Лікар-мертвечина".

Latif Nasser: And I think she's particularly interesting

Латіф Нассер: І я вважаю,що вона особливо цікава

because of where she digs that stuff up,

через те, де вона викопує ці рештки -

way above the Arctic Circle in the remote Canadian tundra.

далеко за полярним колом у віддаленій канадській тундрі.

Now, one summer day in 2006,

Отож, одного літнього дня 2006 року,

she was at a dig site called the Fyles Leaf Bed,

вона була на місці розкопок під назвою "Фаєлс Ліф Бед",

which is less than 10 degrees latitude away from the magnetic north pole.

що становить менш ніж 10 градусів широти від північного магнітного полюса.

(Audio) NR: Really, it's not going to sound very exciting,

(Аудіо) НР:Насправді, це звучатиме не дуже захопливо,

because it was a day of walking with your backpack and your GPS

адже цілий день прямуєш з рюкзаком, GPS-навігатором

and notebook and just picking up anything that might be a fossil.

та записником, підбираючи все схоже на копалину.

LN: And at some point, she noticed something.

ЛН: І в якийсь момент вона помітила щось.

(Audio) NR: Rusty, kind of rust-colored,

НР: Щось іржаве, майже рудуватого кольору,

about the size of the palm of my hand.

завбільшки, десь, як моя долоня.

It was just lying on the surface.

Воно просто лежало на поверхні.

LN: And at first she thought it was just a splinter of wood,

ЛН: Спершу вона подумала, що це лише тріска з дерева,

because that's the sort of thing people had found

тому що саме це люди знаходили

at the Fyles Leaf Bed before -- prehistoric plant parts.

на "Фаєлс Ліф Бед" раніше-- доісторичні частини рослин.

But that night, back at camp ...

Але тієї ночі, повернувшись до табору...

(Audio) NR: ... I get out the hand lens,

НР:... Я виймаю ручний об'єктив,

I'm looking a little bit more closely and realizing

придивляюсь ближче та розумію:

it doesn't quite look like this has tree rings.

не схоже, що тут є річні кільця

Maybe it's a preservation thing,

Можливо, ця річ добре збереглася,

but it looks really like ...

проте, на вигляд вона як...

bone.

кістка.

LN: Huh. So over the next four years,

ЛН: Хм! Отож,протягом наступних чотирьох років

she went to that spot over and over,

вона поверталася на це місце знову і знову,

and eventually collected 30 fragments of that exact same bone,

і, зрештою, зібрала 30 фрагментів тієї самої кістки,

most of them really tiny.

більшість з яких зовсім крихітні.

(Audio) NR: It's not a whole lot. It fits in a small Ziploc bag.

(Аудіо) НР:Загалом, їх не багато. Все вміщується у невеликий пакетик.

LN: And she tried to piece them together like a jigsaw puzzle.

ЛН: І вона спробувала з'єднати їх в єдине ціле як головоломку.

But it was challenging.

Але це було непросто.

(Audio) NR: It's broken up into so many little tiny pieces,

НР: Ця кістка роздріблена на стільки маленьких частинок!

I'm trying to use sand and putty, and it's not looking good.

Я намагаюся використовувати пісок і шпаклівку, але це не має вигляду.

So finally, we used a 3D surface scanner.

Отже, врешті-решт, ми використали 3D сканер поверхні.

LN: Ooh! NR: Yeah, right?

ЛН: Ух ти! НР: Ага!

(Laughter)

(Сміх)

LN: It turns out it was way easier to do it virtually.

ЛН: Виявляється, віртуально зробити це було набагато легше.

(Audio) NR: It's kind of magical when it all fits together.

(Аудіо) НР: На вигляд - просто диво, коли з'єднано в ціле.

LN: How certain were you that you had it right,

ЛН: Наскільки ви впевнені, що все правильно,

that you had put it together in the right way?

що всі фрагменти на своїх місцях?

Was there a potential that you'd put it together a different way

Чи була ймовірність, що якщо з'єднати їх трохи по-іншому,

and have, like, a parakeet or something?

вийде щось на кшталт папуги чи іще щось?

(Laughter)

(Сміх)

(Audio) NR: (Laughs) Um, no. No, we got this.

(Аудіо) НР: (Cміється) Гммм! Немає. Ні, маємо ось це.

LN: What she had, she discovered, was a tibia, a leg bone,

ЛН: Кістка, яку вона знайшла, виявилася великою гомілкою, кісткою ноги,

and specifically, one that belonged to a cloven-hoofed mammal,

яка належала парнокопитному ссавцю,

so something like a cow or a sheep.

на кшталт корови чи вівці.

But it couldn't have been either of those.

Все ж, вона не могла належати жодній з цих тварин,

It was just too big.

бо була занадто велика.

(Audio) NR: The size of this thing, it was huge. It's a really big animal.

(Аудіо) НР: ЇЇ розміри були величезні. Це дійсно велика тварина.

LN: So what animal could it be?

ЛН: Отож, що ж це могла бути за тварина?

Having hit a wall, she showed one of the fragments

Зіткнувшись з труднощами, вона показала один фрагмент

to some colleagues of hers in Colorado,

своїм колегам в Колорадо,

and they had an idea.

і в них з'явилася ідея.

(Audio) NR: We took a saw, and we nicked just the edge of it,

(Аудіо) НР: Ми взяли пилку та відпиляли лише краєчок кістки,

and there was this really interesting smell that comes from it.

і звідти долинув направду цікавий запах.

LN: It smelled kind of like singed flesh.

ЛН: Пахло наче обпаленою плоттю.

It was a smell that Natalia recognized

Цей запах був відомий Наталії

from cutting up skulls in her gross anatomy lab:

ще коли вона розпилювала черепи в своїй лабораторії макроскопічної анатомії:

collagen.

колаген.

Collagen is what gives structure to our bones.

Колаген надає нашим кісткам структуру.

And usually, after so many years,

І звичайно, після стількох років

it breaks down.

він руйнується.

But in this case, the Arctic had acted like a natural freezer and preserved it.

Але в цьому випадку Арктика зіграла роль природнього заморожувача та зберегла його.

Then a year or two later, Natalia was at a conference in Bristol,

Рік чи два по тому Наталія була на конференції в Бристолі

and she saw that a colleague of hers named Mike Buckley

і бачила як її колега - Майк Баклі -

was demoing this new process that he called "collagen fingerprinting."

демонстрував новий процес, який називався "колагенною дактилоскопією".

It turns out that different species have slightly different structures

Виявляється, що різні види мають злегка різну структуру

of collagen,

колагену,

so if you get a collagen profile of an unknown bone,

наприклад, якщо у вас є зразки колагену невідомої кістки,

you can compare it to those of known species,

ви можете їх порівняти з відомими видами,

and, who knows, maybe you get a match.

і, хтозна, може буде якийсь збіг.

So she shipped him one of the fragments,

Отож, вона відправила йому один із фрагментів

FedEx.

через Федекс.

(Audio) NR: Yeah, you want to track it. It's kind of important.

(Аудіо) НР:Звичайно ж слід відстежити. Це ж важливе.

(Laughter)

(Cміх)

LN: And he processed it,

ЛН: І він обробив їх

and compared it to 37 known and modern-day mammal species.

та порівняв з 37-ма відомими та сучасними видами ссавців.

And he found a match.

І дещо зійшлося.

It turns out that the 3.5 million-year-old bone

Виявляється, що кістка, якій 3,5 мільйонів років,

that Natalia had dug out of the High Arctic

яку Наталія розкопала у високих широтах Арктики,

belonged to ...

належала

a camel.

верблюду.

(Laughter)

(Сміх)

(Audio) NR: And I'm thinking, what? That's amazing -- if it's true.

(Аудіо) НР: І я собі думаю - що? Дивовижно - якщо це правда.

LN: So they tested a bunch of the fragments,

ЛН: Так, вони перевірили багато фрагментів

and they got the same result for each one.

і всюди одержали однаковий результат.

However, based on the size of the bone that they found,

Проте, беручи до уваги розміри знайденої кістки,

it meant that this camel was 30 percent larger than modern-day camels.

цей верблюд був на 30% більший за сучасних верблюдів.

So this camel would have been about nine feet tall,

Отже, він мав би бути заввишки з дев'ять футів

weighed around a ton.

та важити близько тонни.

(Audience reacts)

(Аудиторія реагує)

Yeah.

Так.

Natalia had found a Giant Arctic camel.

Наталія знайшла гігантського арктичного верблюда.

(Laughter)

(Сміх)

Now, when you hear the word "camel,"

Отож, коли чуєш слово "верблюд",

what may come to mind is one of these,

на думку спадає щось таке:

the Bactrian camel of East and Central Asia.

двогорбий верблюд Східної та Центральної частин Азії.

But chances are the postcard image you have in your brain

Але швидше за все, картинка у вашій голові

is one of these, the dromedary,

схожа на цю: одногорбий верблюд,

quintessential desert creature --

найголовніше створіння в пустелі,

hangs out in sandy, hot places like the Middle East and the Sahara,

мешкає в піщаних, посушливих місцях, таких як Близький Схід чи Сахара,

has a big old hump on its back

на спині у нього великий горб,

for storing water for those long desert treks,

щоб зберігати воду для тривалих пустельних походів,

has big, broad feet to help it tromp over sand dunes.

його великі, широкі ступні допомагають пересуватися піщаними дюнами.

So how on earth would one of these guys end up in the High Arctic?

То як же одне з цих створінь потрапило до високих широт Арктики?

Well, scientists have known for a long time, turns out,

Ученим вже давно відомо, виявляється,

even before Natalia's discovery,

навіть ще до знахідки Наталії,

that camels are actually originally American.

що верблюди, насправді, за походженням - американці.

(Music: The Star-Spangled Banner)

(Музика: гімн США)

(Laughter)

(Сміх)

They started here.

Вони походять звідси.

For nearly 40 of the 45 million years that camels have been around,

Протягом майже 40 з 45 мільйонів років, упродовж яких верблюди населяють земну кулю,

you could only find them in North America,

їх можна було зустріти лише в Північній Америці,

around 20 different species, maybe more.

близько 20-ти різноманітних видів, а може й більше.

(Audio) LN: If I put them all in a lineup, would they look different?

(Аудіо) ЛН: Якщо їх поставити в ряд, вони будуть відрізнятися?

NR: Yeah, you're going to have different body sizes.

НР: Так, розмірами тіла.

You'll have some with really long necks,

Деякі матимуть дуже довгі шиї,

so they're actually functionally like giraffes.

тобто вони більше схожі на жирафів.

LN: Some had snouts, like crocodiles.

ЛН: Інші матимуть морди як у крокодилів.

(Audio) NR: The really primitive, early ones would have been really small,

(Аудіо) НР: Найпримітивніші - найперші, були дуже маленькі за розміром,

almost like rabbits.

майже як кролики.

LN: What? Rabbit-sized camels?

ЛН: Що? Верблюди як кролики?

(Audio) NR: The earliest ones.

Так, найперші.

So those ones you probably would not recognize.

Вам і на думку б не спало, ще це верблюди.

LN: Oh my God, I want a pet rabbit-camel.

ЛН: Боже,як я хочу такого кролико-верблюда!

(Audio) NR: I know, wouldn't that be great?

(Аудіо) НР: Знаю, це було б чудово, еге ж?

(Laughter)

(Сміх)

LN: And then about three to seven million years ago,

ЛН: І тоді, десь 3-7 мільйонів років тому,

one branch of camels went down to South America,

одне стадо верблюдів вирушило до Південної Америки,

where they became llamas and alpacas,

де вони стали ламами та альпаками,

and another branch crossed over the Bering Land Bridge

а інше стадо перетнуло перешийок Беринґа

into Asia and Africa.

і ввійшло до Азії та Африки.

And then around the end of the last ice age,

Тоді, під кінець останнього льодовикового періоду,

North American camels went extinct.

верблюди Північної Америки вимерли.

So, scientists knew all of that already,

Отже, вченим вже давно про це було відомо,

but it still doesn't fully explain how Natalia found one so far north.

все ж, це не до кінця пояснює, як Наталія знайшла цю кістку так далеко на півночі.

Like, this is, temperature-wise, the polar opposite of the Sahara.

Адже зрозуміло, що температура там - цілковита протилежність Сахарі.

Now to be fair,

Слід зазначити, що

three and a half million years ago,

3 з половиною мільйони років тому

it was on average 22 degrees Celsius warmer than it is now.

температура була, в середньому, на 22 °C вища ніж зараз.

So it would have been boreal forest,

Отже, це була тайга,

so more like the Yukon or Siberia today.

більше схожа на теперішній Юкон або Сибір.

But still, like, they would have six-month-long winters

І все ж, зима тут тривала півроку,

where the ponds would freeze over.

і ставки повністю замерзали.

You'd have blizzards.

Тут були хуртовини.

You'd have 24 hours a day of straight darkness.

І вночі і вдень стояла цілковита темрява.

Like, how ... How?

Ну, як....як?

How is it that one of these Saharan superstars

Як таке можливо, що одні з цих суперзірок Сахари

could ever have survived those arctic conditions?

змогли вижити в умовах такого арктичного клімату?

(Laughter)

(Сміх)

Natalia and her colleagues think they have an answer.

Наталія та її колеги вважають, що вони можуть дати відповідь.

And it's kind of brilliant.

І вона просто блискуча.

What if the very features that we imagine make the camel so well-suited

А якщо ті самі особливості, які нам добре відомі, та більше відповідають

to places like the Sahara,

таким місцям як Сахара,

actually evolved to help it get through the winter?

насправді сформувалися, щоб допомогти верблюдам пережити зиму?

What if those broad feet were meant to tromp not over sand,

А якщо ці широкі ступні зовсім не для пересування по піску,

but over snow, like a pair of snowshoes?

а по снігу, як пара снігоступів?

What if that hump -- which, huge news to me,

А якщо ж цей горб,який, до речі, новина для мене,

does not contain water, it contains fat --

містить не воду, а жир ...

(Laughter)

(Сміх)

was there to help the camel get through that six-month-long winter,

був потрібен, щоб допомогти верблюду пережити цю піврічну зиму,

when food was scarce?

коли було недостатньо їжі?

And then, only later, long after it crossed over the land bridge

І лише пізніше, після того, як верблюд перетнув перешийок,

did it retrofit those winter features for a hot desert environment?

його горб замінив ці зимові особливості на спекотні пустельні?

Like, for instance, the hump may be helpful to camels in hotter climes

Ось, наприклад, горб може допомагати верблюдам у спекотному кліматі,

because having all your fat in one place,

адже коли увесь жир зібраний в одному місці

like a, you know, fat backpack,

ось як, скажімо, такий рюкзак жиру,

means that you don't have to have that insulation

означає, що всі інші частини тіла

all over the rest of your body.

повністю вільні від цієї ізоляції.

So it helps heat dissipate easier.

Отже, це допомагає швидше розсіюватись теплу.

It's this crazy idea,

Ця божевільна ідея -

that what seems like proof of the camel's quintessential desert nature

те, що, здається, є доказом приналежності верблюда до пустелі,

could actually be proof of its High Arctic past.

може свідчити про його арктичне минуле.

Now, I'm not the first person to tell this story.

Я не перший, хто розповідає цю історію.

Others have told it as a way to marvel at evolutionary biology

Інші говорили про це, захоплюючись еволюційною біологією

or as a keyhole into the future of climate change.

чи вбачаючи у цьому відповіді на майбутні зміни клімату.

But I love it for a totally different reason.

Мені вона подобається із зовсім іншої причини.

For me, it's a story about us,

Для мене, це історія про нас,

about how we see the world

про те, як ми бачимо світ,

and about how that changes.

і як усе змінюється.

So I was trained as a historian.

Я навчався на історика.

And I've learned that, actually, a lot of scientists are historians, too.

І, зрештою, довідався, що багато вчених - також історики.

They make sense of the past.

Вони осмислюють минуле.

They tell the history of our universe, of our planet, of life on this planet.

Вони розповідають історію нашого Всесвіту, життя на цій планеті.

And as a historian,

І як історик,

you start with an idea in your mind of how the story goes.

ви починаєте з ідеї у вашій голові, як розвивається історія.

(Audio) NR: We make up stories and we stick with it,

Ми придумуємо історії та віримо у них,

like the camel in the desert, right?

як ця про верблюдів в пустелі, так?

That's a great story! It's totally adapted for that.

Чудова історія! Він повністю пристосований до неї.

Clearly, it always lived there.

Зрозуміло, що він завжди там жив.

LN: But at any moment, you could uncover some tiny bit of evidence.

ЛН: Але в будь-який момент можуть розкритися якісь крихітні свідчення.

You could learn some tiny thing

Ти можеш дізнатися щось таке незначне,

that forces you to reframe everything you thought you knew.

що змусить переосмислити все, що, як здавалося, тобі відомо.

Like, in this case, this one scientist finds this one shard

Як у цьому випадку, один науковець знаходить одну тріску,

of what she thought was wood,

яка, як вона думала, з дерева,

and because of that, science has a totally new and totally counterintuitive theory

і саме через це в науці з'являється ця нова та суперечлива теорія

about why this absurd Dr. Seuss-looking creature

про те, чому ця абсурдна істота, схожа на лікаря Сьюза,

looks the way it does.

виглядає так, як виглядає.

And for me, it completely upended the way I think of the camel.

Для мене, це перевернуло догори дриґом моє уявлення про верблюдів.

It went from being this ridiculously niche creature

З істот досить "вузькоспеціалізованих",

suited only to this one specific environment,

здатних жити лише в певному середовищі,

to being this world traveler that just happens to be in the Sahara,

вони перетворилися в отаких мандрівників світом, що зупинилися в Сахарі,

and could end up virtually anywhere.

але, зрештою, могли зупинитися будь-де.

(Applause)

(Оплески)

This is Azuri.

Це Азурі.

Azuri, hi, how are you doing?

Азурі, привіт, як справи?

OK, here, I've got one of these for you here.

Я тут маю дещо для тебе.

(Laughter)

(Сміх)

So Azuri is on a break from her regular gig

В Азурі зараз перерва між її звичними концертами

at the Radio City Music Hall.

в Radio City Music Hall.

(Laughter)

(Сміх)

That's not even a joke.

Це навіть не жарт.

Anyway --

У всякому разі --

But really, Azuri is here as a living reminder

Насправді, Азурі тут як живе нагадування

that the story of our world is a dynamic one.

про те, що історія нашого світу постійно змінюється

It requires our willingness to readjust, to reimagine.

Вона вимагає готовності пристосовуватися до чогось заново, уявляти щось по-іншому.

(Laughter)

(Сміх)

Right, Azuri?

Правда, Азурі?

And, really, that we're all just one shard of bone away

І справді: ми всі лише на уламок кістки від того,

from seeing the world anew.

щоб побачити світ по-іншому.

Thank you very much.

Велике спасибі.

(Applause)

(Оплески)