We train soldiers for war. Let's train them to come home, too | Hector Garcia

Перекладач: Inna Kebchuk Утверджено: Khrystyna Romashko

Carlos,

Карлос,

the Vietnam vet Marine

В'єтнамський ветеран морського флоту,

who volunteered for three tours and got shot up in every one.

тричі добровільно вступав на воєнну службу і щоразу отримував поранення.

In 1971, he was medically retired

У 1971 році його відправили у відставку,

because he had so much shrapnel in his body

тому що у його тілі було так багато осколків,

that he was setting off metal detectors.

що він викликав реакцію металошукачів.

For the next 42 years, he suffered from nightmares,

Протягом наступних 42 років він страждав від нічних кошмарів,

extreme anxiety in public,

сильної тривоги в громадських місцях,

isolation, depression.

самотності, депресії.

He self-medicated with alcohol.

Він самостійно лікувався алкоголем.

He was married and divorced three times.

Він був одружений і розлучався три рази.

Carlos had post-traumatic stress disorder.

Карлос страждав від посттравматичного стресового розладу.

Now, I became a psychologist to help mitigate human suffering,

Я став психологом, щоб допомагати людям полегшити їхні страждання,

and for the past 10 years, my target has been the suffering caused by PTSD,

і протягом останніх 10 років об'єктом моїх досліджень були страждання, спричинені

as experienced by veterans like Carlos.

ПТСР, від якого страждали ветерани, такі як Карлос.

Until recently, the science of PTSD just wasn't there.

До недавнього часу науки про ПТСР просто не було.

And so, we didn't know what to do.

Тому ми не знали, що робити.

We put some veterans on heavy drugs.

Ми призначили кільком ветеранам серйозні ліки.

Others we hospitalized and gave generic group therapy,

Інших ми госпіталізували і призначили загальну групову терапію,

and others still we simply said to them,

а іншим ми просто казали:

"Just go home and try to forget about your experiences."

"Просто йдіть додому і спробуйте забути про все пережите.''

More recently, we've tried therapy dogs, wilderness retreats --

Недавно ми випробовували каністерапію, ізоляцію в психіатричній лікарні

many things which may temporarily relieve stress,

- багато речей, які можуть тимчасово зняти стрес,

but which don't actually eliminate PTSD symptoms over the long term.

але які, насправді, не усувають симптоми ПТСР в довгостроковій перспективі.

But things have changed.

Але все змінилося.

And I am here to tell you that we can now eliminate PTSD,

І я стою тут, щоб сказати вам, що тепер ми можемо лікувати ПТСР,

not just manage the symptoms,

а не тільки усунути симптоми,

and in huge numbers of veterans.

і до того ж у великої кількості ветеранів.

Because new scientific research has been able to show,

Оскільки новим науковим дослідженням вдалося показати

objectively, repeatedly,

об'єктивно, неодноразово,

which treatments actually get rid of symptoms and which do not.

яке лікування насправді допоможе позбутися симптомів, а яке - ні.

Now as it turns out,

Як з'ясовується,

the best treatments for PTSD use many of the very same training principles

найкращі методи лікування ПТСР використовують багато тих самих

that the military uses in preparing its trainees for war.

принципів навчання, що військові використовують при підготовці до війни.

Now, making war --

Воювати -

this is something that we are good at.

це те, що ми добре робимо.

We humans have been making war since before we were even fully human.

Ми, люди, вели війну ще до того, як ми стали повністю людьми.

And since then, we have gone from using stone and sinew

І з тих пір ми перейшли від використання каміння і фізичної сили

to developing the most sophisticated and devastating weapon systems imaginable.

до розробки найбільш складних і руйнівних систем зброї, які тільки можна уявити.

І щоб дати можливість нашим воїнам використовувати цю зброю,

And to enable our warriors to use these weapons,

we employ the most cutting-edge training methods.

ми використовуємо ультрасучасні методи навчання.

We are good at making war.

Ми вміло ведемо війну.

And we are good at training our warriors to fight.

І ми вміло вчимо наших воїнів воювати.

Проте, коли ми розглянемо досвід нинішнього бойового ветерана,

Yet, when we consider the experience of the modern-day combat veteran,

we begin to see that we have not been as good

ми розуміємо, що ми не були настільки ж вмілими

at preparing them to come home.

в підготовці їх повернення додому.

Why is that?

Чому це так?

Well, our ancestors lived immersed in conflict,

Наші предки жили, занурившись в конфлікт,

and they fought right where they lived.

і вони боролися саме там, де вони й жили.

Отож, тільки зовсім донедавна в нашій еволюційній історії навряд

So until only very recently in our evolutionary history,

чи необхідно було знати, як повернутися до нормального життя після війни,

there was hardly a need to learn how to come home from war,

because we never really did.

тому що ми ніколи цього не робили.

But thankfully, today,

Але, на щастя, сьогодні

most of humanity lives in far more peaceful societies,

велика частина людства живе в мирному суспільстві,

and when there is conflict, we, especially in the United States,

і коли виникає конфлікт, ми, особливо в Сполучених Штатах,

now have the technology to put our warriors through advanced training,

маємо технологію для того, щоб підготувати наших воїнів,

drop them in to fight anywhere on the globe

кинути їх боротися в будь-якій точці земної кулі,

and when they're done,

і, коли вони виконають завдання,

jet them back to peacetime suburbia.

повернути їх назад в мирний час у передмісті.

But just imagine for a moment what this must feel like.

Але тільки уявіть собі на хвилину, яке це відчуття.

I've spoken with veterans who've told me

Я розмовляв з ветеранами, які сказали мені,

that one day they're in a brutal firefight in Afghanistan

що одного дня вони опинилися в жорстокій перестрілці в Афганістані,

where they saw carnage and death,

де вони побачили різанину і смерть,

and just three days later, they found themselves

а всього три дні потому, вони

toting an ice chest to their kid's soccer game.

несли холодильник з льодом для дитячого футбольного матчу.

"Mindfuck" is the most common term.

"Вибух мозку" є найбільш поширеним терміном.

(Laughter)

(Сміх)

It's the most common term I've heard to describe that experience.

Це найпоширеніший термін, який я чув, щоб описати ці переживання.

And that's exactly what that is.

І це саме те, що воно означає.

Because while our warriors spend countless hours training for war,

Оскільки, в той час як наші воїни проводять незліченну кількість годин

готуючись до війни, ми тільки недавно зрозуміли,

we've only recently come to understand

that many require training on how to return to civilian life.

що багатьох з них потрібно навчити того, як повернутися до мирного життя.

Як і будь-яке тренування, найкращі засоби лікування ПТСР потребують

Now, like any training, the best PTSD treatments require repetition.

повторного використання. У військовій справі,

In the military,

we don't simply hand trainees Mark-19 automatic grenade launchers

ми не просто даємо учням автоматичний гранатомет Марк-19

and say, "Here's the trigger, here's some ammo and good luck."

і кажемо: "Ось спусковий гачок, ось деякі боєприпаси і удачі."

No. We train them, on the range and in specific contexts,

Ні, ми навчаємо їх, на полігоні і в конкретних ситуаціях,

over and over and over

знову, і знову, і знову, до тих пір,

until lifting their weapon and engaging their target

поки процес того, як вони беруть до рук зброю і влучають в ціль

is so engrained into muscle memory

настільки вкорениться в м'язову пам'ять,

that it can be performed without even thinking,

що його виконуватимуть, навіть не замислюючись,

even under the most stressful conditions you can imagine.

навіть в найбільш стресових умовах, які ви можете собі уявити.

Now, the same holds for training-based treatments.

Те ж саме використовується і для навчання на основі терапії.

The first of these treatments is cognitive therapy,

Перший з цих методів лікування є когнітивна терапія,

and this is a kind of mental recalibration.

і це є свого роду ментальне перекалібрування.

Коли ветерани приходять додому з війни,

When veterans come home from war,

their way of mentally framing the world is calibrated

спосіб їхнього мисленнєвого сприйняття світу калібрується

to an immensely more dangerous environment.

на багато небезпечнішому середовищі.

So when you try to overlay that mind frame onto a peacetime environment,

Так що, коли ви намагаєтеся спроектувати цей спосіб мислення на мирне середовище,

you get problems.

ви отримаєте проблеми.

You begin drowning in worries about dangers that aren't present.

Ви починаєте тонути в занепокоєнні з приводу небезпек, яких немає.

You begin not trusting family or friends.

Ви починаєте не довіряти сім'ї або друзям.

Which is not to say there are no dangers in civilian life; there are.

Не кажучи про те, що немає небезпек в цивільному житті; вони є.

It's just that the probability of encountering them

Просто ймовірність зустріти їх

compared to combat

в порівнянні з боєм

is astronomically lower.

астрономічно низька.

So we never advise veterans to turn off caution completely.

Таким чином, ми радимо ветеранам ніколи не втрачати обережність.

We do train them, however, to adjust caution

Однак, ми навчаємо їх, як відрегулювати свій стан обережності

according to where they are.

згідно з тим, де вони перебувають.

If you find yourself in a bad neighborhood,

Якщо ви опинилися в поганому районі,

you turn it up.

ви вмикаєте його.

Out to dinner with family?

На вечері з сім'єю?

You turn it way down.

Ви вимикаєте його.

We train veterans to be fiercely rational,

Ми навчаємо ветеранів бути дуже раціональними,

to systematically gauge the actual statistical probability

систематично оцінювати фактичну статистичну ймовірність

of encountering, say, an IED here in peacetime America.

натрапити, скажімо, на СВП саме в мирний час Америки.

With enough practice, those recalibrations stick.

З достатньою практикою, ці калібрування працюють.

Наступний з цих методів лікування - застосування терапії,

The next of these treatments is exposure therapy,

and this is a kind of field training,

і це є свого роду польова підготовка,

and the fastest of the proven effective treatments out there.

і найшвидший з перевірених ефективних методів лікування.

You remember Carlos?

Ви пам'ятаєте Карлоса?

This was the treatment that he chose.

Це було саме те лікування, яке він обрав.

And so we started off by giving him exercises,

І таким чином ми почали, даючи йому вправи,

for him, challenging ones:

кидаючи йому виклики:

going to a grocery store,

йти в продуктовий магазин,

going to a shopping mall, going to a restaurant,

в торговий центр, в ресторан,

sitting with his back to the door.

сидіти спиною до дверей.

And, critically --

І, що особливо важливо -

staying in these environments.

залишатися в цих умовах.

Now, at first he was very anxious.

Спочатку він почувався тривожно.

He wanted to sit where he could scan the room,

Він хотів сидіти там, де міг пильно розгледіти кімнату

where he could plan escape routes,

де міг спланувати маршрути евакуації,

where he could get his hands on a makeshift weapon.

де він міг би дістати саморобну зброю.

And he wanted to leave, but he didn't.

І він хотів піти геть, але він цього не зробив.

He remembered his training in the Marine Corps,

І згадавши своє навчання в морській піхоті,

and he pushed through his discomfort.

він поборов свій дискомфорт.

And every time he did this, his anxiety ratcheted down a little bit,

І кожен раз, коли він робив це, його тривога поступово зменшувалася,

and then a little bit more and then a little bit more,

все більше і більше,

until in the end,

поки, зрештою,

he had effectively relearned how to sit in a public space

він ефективно перевчився, як сидіти в громадському місці

and just enjoy himself.

і просто насолоджуватися життям.

He also listened to recordings of his combat experiences,

Він також слухав записи про свої враження від пережитого на війні,

over and over and over.

знову, і знову, і знову.

He listened until those memories no longer generated any anxiety.

Він слухав доти, поки ці спогади більше не викликали тривоги.

Він повертався до своїх спогадів так довго,

He processed his memories so much

that his brain no longer needed to return to those experiences

що його мозок більше не звертався до тих переживань

in his sleep.

уві сні.

And when I spoke with him a year after treatment had finished,

І коли я говорив з ним через рік після закінчення лікування,

he told me,

він сказав мені:

"Doc, this is the first time in 43 years

"Лікарю, це перший раз за 43 роки,

that I haven't had nightmares."

коли мені не сняться кошмари."

Now, this is different than erasing a memory.

Це відрізняється від стирання пам'яті.

Ветерани завжди пам'ятатимуть про свої переживання, які завдали їм травму.

Veterans will always remember their traumatic experiences,

але з достатньою практикою ці спогади

but with enough practice,

those memories are no longer as raw or as painful as they once were.

вже не будуть вразливим місцем або настільки ж болючими, як вони були колись.

They don't feel emotionally like they just happened yesterday,

Вони не почуваються емоційно так, як вони почувалися тоді,

and that is an immensely better place to be.

і не думають, що набагато краще їм бути там.

But it's often difficult.

Але це часто буває важко.

And, like any training, it may not work for everybody.

І, як будь-яке тренування, це може працювати не для всіх.

І це питання довіри.

And there are trust issues.

Sometimes I'm asked,

Іноді мене запитують:

"Якщо ви не були там, лікарю, як ви можете мені допомогти?''

"If you haven't been there, Doc, how can you help me?"

Which is understandable.

Що цілком зрозуміло.

But at the point of returning to civilian life,

Але в момент повернення до мирного життя,

you do not require somebody who's been there.

вам не потрібен хтось, хто був там.

You don't require training for operations on the battlefield;

Вам не потрібна підготовка для проведення операцій на полі бою,

you require training on how to come home.

вам потрібно навчитися тому, як повернутися до нормального життя.

For the past 10 years of my work,

За останні 10 років моєї роботи,

I have been exposed to detailed accounts

мені показували докладні звіти

of the worst experiences that you can imagine,

про найгірші події, які ви можете тільки уявити,

daily.

щодня.

And it hasn't always been easy.

І це не завжди було легко.

There have been times where I have just felt my heart break

Були часи, коли я відчував тільки сильну печаль

або, що я занадто втягнувся.

or that I've absorbed too much.

Але ці навчання на основі терапії працюють так добре,

But these training-based treatments work so well,

that whatever this work takes out of me, it puts back even more,

що ця робота вимагає від мене тільки повернути все назад ще більше,

because I see people get better.

тому що я бачу, що людям стає краще.

I see people's lives transform.

Я бачу, що життя людей змінюються.

Carlos can now enjoy outings with his grandchildren,

Карлос тепер може насолоджуватися прогулянками зі своїми внуками,

це щось, чого він не міг робити навіть зі своїми дітьми.

which is something he couldn't even do with his own children.

And what's amazing to me is that after 43 years of suffering,

І дивовижним для мене є те, що після 43 років страждань йому треба було

тільки 10 тижнів інтенсивних тренувань, щоб повернутися назад до свого життя.

it only took him 10 weeks of intense training to get his life back.

І коли я говорив з ним, він сказав мені:

And when I spoke with him, he told me,

"I know that I can't get those years back.

"Я знаю, що я не можу повернути ці роки назад.

Але, принаймні, зараз, всі дні, які залишилися мені на цій землі,

But at least now, whatever days that I have left on this Earth,

я можу прожити їх в спокої."

I can live them in peace."

Він також сказав: "Я сподіваюся, що ці молодші ветерани не чекають того,

He also said, "I hope that these younger veterans don't wait

to get the help they need."

щоб отримати необхідну їм допомогу."

And that's my hope, too.

І я теж на це сподіваюся.

Тому що ...

Because ...

this life is short,

це життя коротке,

and if you are fortunate enough to have survived war

і якщо вам досить пощастило, щоб пережити війну

or any kind of traumatic experience,

чи будь-яке травматичне переживання,

you owe it to yourself to live your life well.

заради себе ви зобов'язані прожити щасливо своє життя.

And you shouldn't wait to get the training you need

І вам не слід чекати на отримання потрібного лікування,

to make that happen.

щоб це відбулося.

Now, the best way of ending human suffering caused by war

Найкращий спосіб припинення людських страждань, спричинених війною,

is to never go to war.

- ніколи не йти на війну.

But we are just not there yet as a species.

Але ми просто ще не доросли до того як вид.

І поки не доростемо,

Until we are,

the mental suffering that we create in our sons and in our daughters

психічне страждання, яке ми завдаємо нашим синам і дочкам

when we send them off to fight

відправляючи їх на війну,

can be alleviated.

можна пом'якшити.

But we must ensure that the science, the energy level, the value

Але ми повинні гарантувати, щоб наука, рівень енергії, значення,

that we place on sending them off to war

яке ми вкладаємо в те, що відправляємо їх на війну,

це принаймні відображалося в тому,

is at the very least mirrored

in how well we prepare them to come back home to us.

як добре ми готуємо їх до повернення додому.

This much, we owe them.

Це те, в чому ми перед ними зобов'язані.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)