Philippe Starck: Design and destiny

Перекладач: Anna Latsanitch Утверджено: Sergii Kauk

You will understand nothing with my type of English.

Ви й так нічого не зрозумієте з моєю англійською.

It's good for you because you can have a break after all these fantastic people.

Це добре, бо ви зможете відпочити після всіх цих чудових людей.

I must tell you I am like that, not very comfortable,

Мушу зізнатися, що почуваюся тут не дуже зручно,

because usually, in life, I think my job is absolutely useless.

бо зазвичай, у житті, я вважаю свою роботу нікому непотрібною.

I mean, I feel useless.

Тобто я почуваюся непотрібним.

Now after Carolyn, and all the other guys, I feel like shit.

Після Каролін та інших виступів я почуваюся лайном.

And definitively, I don't know why I am here,

Мені дійсно незрозуміло, чому я тут.

but -- you know the nightmare you can have, like you are an impostor,

Це як у якомусь кошмарі. Наче ти якийсь шахрай.

you arrive at the opera, and they push you, "You must sing!"

Приходиш в оперний, а тебе пхають співати.

I don't know. (Laughter)

Я не вмію!

So, so, because I have nothing to show, nothing to say,

Оскільки в мене нема що показати, нема що сказати,

we shall try to speak about something else.

спробуємо поговорити про щось інше.

We can start, if you want, by understanding --

Для початку ми можемо розібратися –

it's just to start, it's not interesting, but -- how I work.

лише для початку, це не цікаво, але – як я працюю.

When somebody comes to me and ask for what I am known,

Коли хтось до мене приходить по те, завдяки чому я відомий,

I mean, yes, lemon squeezer, toilet brush, toothpick, beautiful toilet seats,

лимоновичавлювачка, щітка для унітазу, зубочистка, гарні сидіння для унітазів,

and why not -- a toothbrush?

і, чому б і ні, зубна щітка.

I don't try to design the toothbrush.

Я не придумую дизайн для зубної щітки.

I don't try to say, "Oh, that will be a beautiful object," or something like that.

Я не кажу: «Який же ж це буде гарний об'єкт» чи щось таке.

That doesn't interest me.

Це мене не цікавить.

Because there is different types of design.

Бо є різні види дизайну.

The one, we can call it the cynical design,

Перший вид можна назвати «цинічний» дизайн.

that means the design invented by Raymond Loewy in the '50s,

Це дизайн, винайдений Реймондом Лоеві в 50-х.

who said, what is ugly is a bad sale, la laideur se vend mal, which is terrible.

Він казав, що потворне не продається, і це жахливо.

It means the design must be just the weapon for marketing,

Це означає, що дизайн має бути лише зброєю для маркетингу,

for producer to make product more sexy, like that,

щоб виробник міг зробити свй виріб привабливішим.

they sell more: it's shit, it's obsolete, it's ridiculous.

Тоді він краще продається. Це фігня, це застаріло, це смішно.

I call that the cynical design.

Це я називаю «цинічним» дизайном.

After, there is the narcissistic design:

Потім є «нарцисичний» дизайн.

it's a fantastic designer who designs only for other fantastic designers. (Laughter)

Це коли фантастичний дизайнер створює дизайн тільки для інших фантастичних дизайнерів.

After, there is people like me, who try to deserve to exist,

Потім є такі, як я, хто намагається виправдати своє існування,

and who are so ashamed to make this useless job, who try to do it in another way,

і настільки соромиться своєї непотрібної професії, що намагається працювати по-іншому.

and they try, I try, to not make the object for the object but for the result,

І намагається – я намагаюсь створювати об'єкт не заради об'єкта, а заради результату,

for the profit for the human being, the person who will use it.

на користь людини, яка ним буде користуватися.

If we take the toothbrush -- I don't think about the toothbrush.

Наприклад, зубна щітка. Я не думаю про зубну щітку.

I think, "What will be the effect of the brush in the mouth?"

Я думаю: «Який ефект ця щітка буде мати в роті?»

And to understand what will be the effect of the toothbrush in the mouth,

Аби зрозуміти, яким буде ефект від зубної щітки в роті,

I must imagine: Who owns this mouth?

я маю уявити, кому належить цей рот.

What is the life of the owner of this mouth? In what society [does] this guy live?

Яке життя у власника цього рота? В якому суспільстві він живе?

What civilization creates this society?

Яка цивілізація створила це суспільство?

What animal species creates this civilization?

Який вид тварин утворює цю цивілізацію?

When I arrive -- and I take one minute, I am not so intelligent --

Коли я доходжу – мені на це потрібна хвилина, я не такий розумний –

when I arrive at the level of animal species, that becomes real interesting.

коли я доходжу до виду тварин, стає по-справжньому цікаво.

Me, I have strictly no power to change anything.

Я не маю права щось міняти.

But when I come back, I can understand why I shall not do it,

Але коли я повертаюсь назад, то я розумію, чому мені не варто цього робити.

because today to not do it, it's more positive than do it, or how I shall do it.

Тому що сьогодні позитивніше взагалі не зробити, аніж зробити або зробити так, як я.

But to come back, where I am at the animal species, there is things to see.

Коли я доходжу до виду тварин, можна багато чого побачити.

There is things to see, there is the big challenge.

Є що побачити, є велике завдання.

The big challenge in front of us.

Великий виклик – перед нами.

Because there is not a human production

Тому що немає такого людського виробництва,

which exists outside of what I call "the big image."

яке б існувало за межами того, що я називаю «великою картиною».

The big image is our story, our poetry, our romanticism.

Велика картина – це наша історія, наша поезія, наша романтика.

Our poetry is our mutation, our life.

Наша поезія – це наша мутація, наше життя.

We must remember, and we can see that in any book of my son of 10 years old,

Ми повинні пам'ятати, і це можна прочитати в книжках мого 10-річного сина,

that life appears four billion years ago, around -- four billion point two?

що життя з'явилося 4 мільярди років тому, приблизно – 4,2 мільярда?

Voice offstage: Four point five.

[голос за кадром] 4,5.

Yes, point five, OK, OK, OK! (Laughter) I'm a designer,

Так, 4,5, окей! Я дизайнер.

that's all, of Christmas gifts.

Це все. Весь подарунок на Різдво.

And before, there was this soup, called "soupe primordiale,"

Перед тим в нас був суп, так званий «первинний бульйон».

this first soup -- bloop bloop bloop --

Така собі первинна юшка – хлюп-хлюп-хлюп –

sort of dirty mud, no life, nothing.

як брудне болото, без життя, без нічого.

So then -- pshoo-shoo -- lightning -- pshoo -- arrive --

Тоді – пшу-у-у-у-у – блискавка – пшу-у-у-у – приходить –

pshoo-shoo -- makes life -- bloop bloop -- and that dies.

пшу-у-у-у-у – робить життя – хлюп-хлюп – а воно вмирає.

Some million years after -- pshoo-shoo, bloop-bloop -- ah, wake up!

Через пару мільйонів років – пшу-у-у-у-у, хлюп-хлюп – а, прокидається!

At the end, finally, that succeeds, and life appears.

Врешті-решт, воно виживає, і з'являється життя.

We was so, so stupid. The most stupid bacteria.

Ми були неймовірно тупі! Найтупіші бактерії.

Even, I think, we copy our way to reproduce, you know what I mean,

Ми, здається, навіть досі так само розмножуємося, ви розумієте,

and something of -- oh no, forget it.

а також трохи – нє, забудьте.

After, we become a fish; after, we become a frog;

Потім ми стали рибою, потім жабою,

after, we become a monkey; after, we become what we are today: a super-monkey,

потім мавпою, а потім ми стали тим, чим є на сьогодні – надмавпою.

and the fun is, the super-monkey we are today, is at half of the story.

Прикол у тому, що надмавпи, якими ми зараз є, це тільки половина історії.

Can you imagine? From that stupid bacteria to us,

Уявляєте? Від отих тупих бактерій до нас –

with a microphone, with a computer, with an iPod: four billion years.

з мікрофоном, комп'ютером, айподом – 4 мільярди років.

And we know, and especially Carolyn knows, that when the sun will implode,

А ми вже знаємо, зокрема Каролін, що коли вибухне сонце,

the earth will burn, explode, I don't know what,

то Земля згорить, вибухне, чи що там,

and this is scheduled for four, four billion years?

і це заплановано на – через 4 мільярди років?

Yes, she said, something like that. OK, that means we are at half of the story.

Так, вона каже, що приблизно так. Добре, це означає, що ми посередині історії.

Fantastic! It's a beauty!

Це фантастично! Це прекрасно!

Can you imagine? It's very symbolic.

Уявляєте? Це дуже символічно.

Because the bacteria we was had no idea of what we are today.

Бо бактерії, якими ми були, поняття не мали, що стануть такими, як ми зараз.

And today, we have no idea of what we shall be in four billion years.

А сьогодні ми поняття не маємо, якими будемо через 4 мільярди років.

And this territory is fantastic.

І ця територія – фантастична.

That is our poetry. That is our beautiful story.

Це – наша поезія, наша прекрасна історія.

It's our romanticism. Mu-ta-tion. We are mutants.

Це – наша романтика. Му-та-ція. Ми – мутанти.

And if we don't deeply understand, if we don't integrate that we are mutants,

Якщо ми до кінця не зрозуміємо, не усвідомимо, що ми – мутанти,

we completely miss the story.

то ми взагалі нічого не зрозуміємо.

Because every generation thinks we are the final one.

Бо кожне покоління думає, що воно – остаточне.

We have a way to look at Earth like that, you know,

Ми переважно дивимося на Землю, думаючи, що

"I am the man. The final man.

«Я – людина. Остаточна людина.

You know, we mutate during four billion years before, but now, because it's me, we stop. Fin. (Laughter)

Чотири мільярди років ми мутували, але тепер це припиниться, бо це – я.

For the end, for the eternity, it is one with a red jacket."

«Тепер назавжди залишимося такими, в червоній куртці.»

Something like that. I am not sure of that. (Laughter)

Або якось так. Я не впевнений, що це так.

Because that is our intelligence of mutation and things like that.

Тому що це розум нашої мутації.

There is so many things to do; it's so fresh.

Можна стільки всього зробити, все таке свіже.

And here is something: nobody is obliged to be a genius,

І тут треба сказати: не кожен мусить бути генієм,

but everybody is obliged to participate.

але кожен мусить брати участь.

And to participate, for a mutant, there is a minimum of exercise, a minimum of sport.

Для того, щоб бути активним учасником, мутант мусить робити руханку.

We can say that.

Можна так сказати.

The first, if you want -- there is so many --

Перший вид, так би мовити, є багато різних,

but one which is very easy to do, is the duty of vision.

але той, який дуже простий, це обов'язок бачити.

I can explain you. I shall try.

Я зараз поясню. Я спробую.

If you walk like that, it's OK, it's OK, you can walk,

Якщо ходити отак, то це можна робити. Ходити можна,

but perhaps, because you walk with the eyes like that, you will not see, oh, there is a hole.

але якщо ходити і дивитися отак, то можна не побачити, що тут яма.

And you will fall, and you will die. Dangerous.

Можна впасти і померти. Це небезпечно.

That's why, perhaps, you will try to have this angle of vision.

Тому краще мати такий кут зору.

OK, I can see, if I found something, up, up, and they continue, up up up.

Я бачу, якщо я щось знайшов, вище, вище, і продовжують, вище, вище.

I raise the angle of vision, but it's still very -- selfish, selfish, egoiste -- yes, selfish.

Я піднімаю кут зору, але він поки що дуже зациклений на собі, егоїстичний.

You, you survive. It's OK.

Але можна вижити, так що нормально.

If you raise the level of your eyes a little more you go,

Якщо підняти погляд ще трохи, то буде

"I see you, oh my God you are here, how are you, I can help you,

«Я тебе бачу! О боже, ти тут! Як ти? Як тобі допомогти?»

I can design for you a new toothbrush, new toilet brush," something like that.

«Я можу придумати для тебе нову зубну щітку, нову щітку для унітазу». Якось так.

I live in society; I live in community.

Я живу в суспільстві. Я живу в серед людей.

It's OK. You start to be in the territory of intelligence, we can say.

Це добре. Можна сказати, що починаєш жити на території розуму.

From this level, the more you can raise this angle of view,

Починаючи з цього рівня, чим вище піднімаєш погляд,

the more you will be important for the society.

тим важливішим робишся для суспільства.

The more you will rise, the more you will be important for the civilization.

Чим вище піднімаєшся, тим важливішим стаєш для цивілізації.

The more you will rise, to see far and high, like that,

Чим вище піднімаєшся, ...

the more you will be important for the story of our mutation.

тим важливішим стаєш для історії нашої мутації.

That means intelligent people are in this angle. That is intelligence.

Тобто розумні люди мають ось такий кут зору. Це – розум

From this to here, that, it's genius.

Звідси до цього рівня в нас геніальність.

Ptolemy, Eratosthenes, Einstein, things like that.

Птолемей, Ератосфен, Айнштайн тощо.

Nobody's obliged to be a genius.

Ніхто не мусить бути генієм.

It's better, but nobody.

Це добре, але це не обов'язково.

Take care, in this training, to be a good mutant.

Будьте уважними, навчаючись, як бути хорошим мутантом.

There is some danger, there is some trap. One trap: the vertical.

Є небезпека, є пастки. Одна з них – вертикаль.

Because at the vertical of us, if you look like that,

Тому що по вертикалі, якщо дивитися отак, то буде

"Ah! my God, there is God. Ah! God!"

«О боже, там Бог! О Господи!»

God is a trap. God is the answer when we don't know the answer.

Бог – це пастка. Бог – це відповідь, коли ми не знаємо відповіді.

That means, when your brain is not enough big, when you don't understand,

Тобто коли мозок недостатньо великий, коли не розумієш,

you go, "Ah, it's God, it's God." That's ridiculous.

то починається оце «О боже, я бачу Бога!» Це просто смішно.

That's why -- jump, like that? No, don't jump.

Тому – стрибати отак? Ні, не стрибати.

Come back. Because, after, there is another trap.

Повертайтеся. Тому що там чекає нова пастка.

If you look like that, you look to the past,

Якщо дивитися отак, то дивишся в минуле,

or you look inside if you are very flexible, inside yourself.

або якщо заглянути всередину, якщо дуже гнучкий, то всередину самого себе.

It's called schizophrenia, and you are dead also.

Це називається шизофренія, і тоді ти так само мертвий.

That's why every morning, now, because you are a good mutant,

Тому ти кожного ранку, оскільки ти хороший мутант,

you will raise your angle of view.

будеш піднімати кут зору.

Out, more of the horizontal. You are an intelligence.

Далі, з горизонталі. Ви – розум.

Never forget -- like that, like that.

Пам'ятайте – отак.

It's very, very, very important.

Це дуже-дуже важливо.

What, what else we can say about that? Why do that?

Що ще можна про це сказати. Навіщо це робити?

It's because we -- if we look from far, we see our line of evolution.

Тому, що якщо дивитися здалека, то бачимо свою лінію еволюції.

This line of evolution is clearly positive.

Лінія еволюції однозначно позитивна.

From far, this line looks very smooth, like that.

Здалека ця лінія здається дуже рівною.

But if you take a lens, like that, this line is ack, ack, ack, ack, ack. Like that.

Але якщо взяти лупу, то ця лінія виглядатиме отак.

It's made of light and shadow.

Вона складається зі світла і тіні.

We can say light is civilization, shadow is barbaria.

Можна сказати, що світло – це цивілізація, а тінь – це дикунство.

And it's very important to know where we are.

Дуже важливо розуміти, де ми знаходимось.

Because some cycle, there is a spot in the cycle,

Тому що це цикл, є єтап в циклі.

and you have not the same duty in the different parts of the cycle.

І на кожному єтапі ми маємо різні обов'язки.

That means, we can imagine -- I don't say it was fantastic,

Це означає, можна собі уявити – я не кажу, що це було фантастично,

but in the '80s, there was not too much war, like that, it was --

але у 80-і роки було небагато воєн, от стілечки.

we can imagine that the civilization can become civilized.

Можна собі уявити, що цивілізація може стати цивілізованою.

In this case, people like me are acceptable.

Тоді такі люди, як я, стають прийнятними.

We can say, "It's luxurious time."

Можна сказати, що це епоха розкоші.

We have time to think, we have time to I don't know what,

У нас є час подумати, є час – не знаю,

speak about art and things like that.

поговорити про мистецтво.

It's OK. We are in the light.

Все чудово. Ми в світлі.

But sometimes, like today, we fall, we fall so fast, so fast to shadow, we fall so fast to barbaria.

Але буває, що, як от тепер, ми скочуємося так швидко в тінь, у дикунство.

With many, many, many, many face of barbaria.

Дикунство має багато-багато облич.

Because it's not, the barbaria we have today, it's perhaps not the barbaria we think.

Тому що наше нинішнє дикунство – це не те дикунство, що ми думаємо.

There is different type of barbaria.

Це – інший вид дикунства.

That's why we must adapt.

Тому ми мусимо пристосовуватися.

That means, when barbaria is back, forget the beautiful chairs, forget the beautiful hotel,

Тобто коли повертається дикунство, забудь про гарні стільці, гарний готель,

forget design, even -- I'm sorry to say -- forget art.

забудь про дизайн, ба навіть про мистецтво.

Forget all that. There is priority; there is urgency.

Забуть про все це. Є пріоритети, є нагальність.

You must go back to politics, you must go back to radicalization,

Треба повертатися до політики, до радикалізації.

I'm sorry if that's not very English.

Я вибачаюсь, якщо це не дуже по-англійськи.

You must go back to fight, to battle.

Треба повертатися до боротьби, до бою.

That's why today I'm so ashamed to make this job.

Ось чому я соромлюся займатися цією професією.

That's why I am here, to try to do it the best possible.

Ось чому я тут – щоб старатися працювати якнайкраще.

But I know that even I do it the best possible

Але я розумію, що незважаючи на це,

-- that's why I'm the best -- it's nothing.

– тому я найкращий! – це нічого не значить.

Because it's not the right time.

Тому що це – не підходящий час.

That's why I say that. I say that, because, I repeat, nothing exist if it's not in the good rhythym,

Тому я це говорю. Повторюю, що не існує нічого невиправданого,

the rhythym of our beautiful dream, of this civilization.

все зроблено задля прекрасної мрії про цю цивілізацію.

And because we must all work to finish this story.

І тому ми всі мусимо працювати, щоб завершити цю історію.

Because the scenario of this civilization

Тому що сценарій цієї цивілізації

-- about love, progress, and things like that -- it's OK,

– про кохання, прогрес, такі речі – це добре,

but there is so many different, other scenarios of other civilizations.

але є стільки інших сценаріїв розвитку для інших цивілізацій.

This scenario, of this civilization, was about becoming powerful, intelligent,

У сценарії цієї цивілізації йшлося про те, щоб стати могутнім, розумним,

like this idea we have invented, this concept of God.

як ця концепція Бога, яку ми придумали.

We are God now. We are. It's almost done.

Ми тепер стали Богом. Процес майже завершено.

We have just to finish the story.

Залишилося тільки завершити історію.

That is very, very important.

Це дуже-дуже важливо.

And when you don't understand really what's happened,

Якщо не розуміти, що відбулося,

you cannot go and fight and work and build and things like that.

то не можна боротися, працювати, будувати і таке інше.

You go to the future back, back, back, back, like that.

Ідеш в майбутнє, задкуючи.

And you can fall, and it's very dangerous.

Так можна впасти. Це дуже небезпечно.

No, you must really understand that.

Ні, це треба дійсно зрозуміти.

Because we have almost finished, I'll repeat this story.

Оскільки ми майже завершили цю нашу історію.

And the beauty of this, in perhaps 50 years, 60 years, we can finish completely this civilization,

Це прекрасно, що через років 50-60 ми можемо завершити цю цивілізацію,

and offer to our children the possibility to invent a new story,

і дати нашим дітям можливість придумати нову історію,

a new poetry, a new romanticism.

нову поезію, нову романтику.

With billions of people who have been born, worked, lived and died before us,

До нас жили мільярди людей, які народжувались, працювали, вмирали.

these people who have worked so much,

Ці люди стільки працювали.

we have now bring beautiful things, beautiful gifts, we know so many things.

У нас тепер є стільки прекрасного. Ми стільки всього знаємо.

We can say to our children, OK, done, that was our story. That passed.

Ми можемо сказати своїм дітям: «Все. Це була наша історія. Це закінчилось.»

Now you have a duty: invent a new story. Invent a new poetry.

«Твій обов'язок тепер – придумати нову історію. Придумай нову поезію.»

The only rule is, we have not to have any idea about the next story.

Єдине правило – не можна мати жодного уявлення про наступну історію.

We give you white pages. Invent.

Ми даємо тобі чисті аркуші. Придумуй.

We give you the best tools, the best tools, and now, do it.

Ми даємо тобі найкращі інструменти. А тепер – твори.

That's why I continue to work, even if it's for toilet brush.

Ось чому я продовжую працювати, навіть якщо це тільки заради щітки для унітазу.