Iwan Baan: Ingenious homes in unexpected places

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Kateryna Kozhukhar

Throughout my career, I've been fortunate enough

За життя мені пощастило

to work with many of the great

попрацювати з багатьма чудовими

international architects,

архітекторами світового рівня.

documenting their work and observing

Я фотографував їхні проекти і стежив за тим,

how their designs have the capacity

як їхні розробки

to influence the cities in which they sit.

змінюють міста, де їх було втілено у життя.

I think of new cities like Dubai

Я маю на увазі міста на кшталт Дубаю

or ancient cities like Rome

чи стародавні міста як-от Рим,

with Zaha Hadid's incredible MAXXI museum,

де Зага Гадід спроектувала неймовірний Національний музей мистецтв XXI століття - MAXXI,

or like right here in New York with the High Line,

чи то парк Гай-Лайн тут, у Нью-Йорку,

a city which has been so much influenced

проект, що докорінно

by the development of this.

змінив вигляд міста.

But what I find really fascinating

Однак найбільше мене цікавить те,

is what happens when architects and planners leave

що відбувається, коли архітектори та інженери закінчують свою роботу,

and these places become appropriated by people,

і збудовані ними місця займають люди,

like here in Chandigarh, India,

як-от у індійському місті Чандіґарх,

the city which has been completely designed

що його від початку до кінця спроектував

by the architect Le Corbusier.

архітектор Ле Корбюзьє.

Now 60 years later, the city has been taken over

Минуло 60 років - і місто заполонили люди,

by people in very different ways

які користуються міським простором

from whatever perhaps intended for,

не зовсім так, як це запланував архітектор.

like here, where you have the people

Ось, до прикладу, люди

sitting in the windows of the assembly hall.

сидять у вікнах актового залу.

But over the course of several years,

Останні кілька років я робив зйомку

I've been documenting Rem Koolhaas's

проекту Рема Кулгааса -

CCTV building in Beijing

Штаб-квартири Китайського центрального телеканалу CCTV у Пекіні -

and the olympic stadium in the same city

та олімпійського стадіону у цьому ж місті,

by the architects Herzog and de Meuron.

що його спроектувало архітектурне бюро Герцоґ і де Мюрон.

At these large-scale construction sites in China,

На цих величезних будівельних майданчиках у Китаї

you see a sort of makeshift camp

розташовані тимчасові наметові містечка,

where workers live during the entire building process.

де будівельники мешкають, поки не завершиться проект.

As the length of the construction takes years,

Будівництво триває роками, тому

workers end up forming a rather rough-and-ready

робітники живуть у такому зробленому нашвидкуруч

informal city, making for quite a juxtaposition

містечку, якого не існує на карті. Воно різко контрастує

against the sophisticated structures that they're building.

з найсучаснішими спорудами, що їх будують ці робітники.

Over the past seven years, I've been following

Останні сім років я із захопленням

my fascination with the built environment,

знімаю забудований простір,

and for those of you who know me, you would say

тому мої знайомі кажуть,

that this obsession has led me to live

що через свою пристрасть

out of a suitcase 365 days a year.

я живу на валізах 365 днів у році.

Being constantly on the move

Я постійно у дорозі,

means that sometimes I am able

а це інколи дарує мені змогу

to catch life's most unpredictable moments,

вловити найнесподіваніші миті у житті,

like here in New York

як-от тут, у Нью-Йорку,

the day after the Sandy storm hit the city.

у день після того, як містом пронісся ураган Сенді.

Just over three years ago,

Три роки тому

I was for the first time in Caracas, Venezuela,

я уперше побував у Каракасі, що у Венесуелі.

and while flying over the city, I was just amazed

Коли я пролітав над містом, то був вражений,

by the extent to which the slums

що нетрі сягають

reach into every corner of the city,

кожного його куточка.

a place where nearly 70 percent of the population

У цьому місті близько 70 відсотків населення

lives in slums,

мешкає у нетрях,

draped literally all over the mountains.

що вкривають усі гори довкола.

During a conversation with local architects Urban-Think Tank,

Поспілкувавшись із архітекторами з місцевого бюро Urban-Think Tank,

I learned about the Torre David,

я дізнався про хмародер Torre David -

a 45-story office building which sits

45-поверхову офісну будівлю

right in the center of Caracas.

у самісінькому центрі Каракаса.

The building was under construction

Цей хмародер будували доти,

until the collapse of the Venezuelan economy

доки економіка Венесуели не зазнала краху,

and the death of the developer in the early '90s.

а забудовник не помер на початку 90-х років.

About eight years ago, people started moving

Вісім років тому у покинутій будівлі

into the abandoned tower

почали поселятися люди,

and began to build their homes right in between

які влаштовували собі оселі

every column of this unfinished tower.

поміж опорами недобуду.

There's only one little entrance to the entire building,

Цей будинок має один-єдиний вхід,

and the 3,000 residents come in and out

і всі 3 000 мешканців заходять і виходять

through that single door.

через оці одні двері.

Together, the inhabitants created public spaces

Жителі гуртом створили громадський простір -

and designed them to feel more like a home

щоб почуватися як удома,

and less like an unfinished tower.

а не як у незавершеній будові.

In the lobby, they painted the walls and planted trees.

У вестибюлі вони розмалювали стіни та посадили дерева.

They also made a basketball court.

Облаштували баскетбольний майданчик.

But when you look up closely,

Однак підніміть голову - і ви побачите

you see massive holes where elevators

величезні колодязі там, де мали бути ліфти

and services would have run through.

та внутрішні інженерні мережі.

Within the tower, people have come up

Мешканці хмародера

with all sorts of solutions

винайшли цілу купу способів

in response to the various needs

задовольнити потреби,

which arise from living in an unfinished tower.

що виникають внаслідок життя у недобуді.

With no elevators,

Тут немає ліфта,

the tower is like a 45-story walkup.

тож 45 поверхів доводиться долати пішки.

Designed in very specific ways

Особливий вигляд будинку -

by this group of people

заслуга цих людей,

who haven't had any education in architecture or design.

які не мають жодної освіти у галузі архітектури чи дизайну.

And with each inhabitant finding their own

Кожен мешканець

unique way of coming by,

по-своєму дає собі раду,

this tower becomes like a living city,

тож цей хмародер став жвавим містом

a place which is alive with micro-economies

зі своєю мікроекономікою

and small businesses.

та малим бізнесом.

The inventive inhabitants, for instance,

Винахідливі жителі

find opportunities in the most unexpected cases,

користають із найнесподіваніших можливостей.

like the adjacent parking garage,

До прикладу, прилеглий багатоповерховий гараж

which has been reclaimed as a taxi route

використовують як маршрут для таксі,

to shuttle the inhabitants up through the ramps

які везуть людей на верхні поверхи стоянки,

in order to shorten the hike

щоб ті не мусили підніматися до своїх осель

up to the apartments.

пішки.

A walk through the tower

Пройдіться будинком, і ви побачите,

reveals how residents have figured out

як його мешканці навчилися

how to create walls, how to make an air flow,

будувати стіни, створювати потік повітря,

how to create transparency,

забезпечувати вільний простір

circulation throughout the tower,

і пересування у стінах споруди -

essentially creating a home

тобто організувати домівку,

that's completely adapted

цілком пристосовану

to the conditions of the site.

до довколишніх умов.

When a new inhabitant moves into the tower,

Коли у будинок вселяються нові мешканці,

they already have a roof over their head,

вони вже мають дах над головою,

so they just typically mark their space

тому вони просто обгороджують свій простір

with a few curtains or sheets.

кількома занавісками чи простирадлами.

Slowly, from found materials, walls rise,

Поволі ростуть стіни з усякої всячини,

and people create a space out of any found objects

люди створюють простір із найрізноманітніших

or materials.

речей і матеріалів, які їм вдасться знайти.

It's remarkable to see the design decisions

Ці люди дуже цікаво

that they're making,

облаштовують свій простір.

like when everything is made out of red bricks,

Скажімо, усе збудовано з червоної цегли.

some residents will cover that red brick

Тож деякі мешканці наклеюють на неї

with another layer of red brick-patterned wallpaper

шпалери, розмальовані під червону цеглу,

just to make it a kind of clean finish.

щоб усе мало закінчений вигляд.

The inhabitants literally built up these homes

Жителі хмародера спорудили ці домівки

with their own hands, and this labor of love

власними руками, з любов'ю.

instills a great sense of pride

Через це відчуваєш велику гордість

in many families living in this tower.

за сім'ї, що тут мешкають.

They typically make the best out of their conditions,

Вони роблять справжню "цукерочку" із того, що мають,

and try to make their spaces look nice and homey,

намагаються зробити своє житло гарним і затишним,

or at least up until as far as they can reach.

принаймні, наскільки це їм під силу.

Throughout the tower, you come across

У будівлі можна скористатися

all kinds of services, like the barber,

найрізноманітнішими послугами: тут є перукарня,

small factories, and every floor has

міні-фабрики, а на кожному поверсі -

a little grocery store or shop.

крамничка з продуктами чи товарами домашнього вжитку.

And you even find a church.

Тут навіть церква є.

And on the 30th floor, there is a gym

А на 30-му поверсі - спортзал

where all the weights and barbells

зі штангами та гирями,

are made out of the leftover pulleys

які зробили з блоків для ліфтів,

from the elevators which were never installed.

що так ніколи і не були встановлені.

From the outside, behind this always-changing facade,

Ззовні, поза фасадом, який чи не щодня змінюється,

you see how the fixed concrete beams

видно, як нерухомі залізобетонні балки

provide a framework for the inhabitants

формують каркас, у межах якого

to create their homes

мешканці створюють власні оселі

in an organic, intuitive way

природним, інтуїтивним способом,

that responds directly to their needs.

що відповідає їхнім потребам.

Let's go now to Africa, to Nigeria,

А тепер подамося до Африки. У Нігерії

to a community called Makoko,

є спільнота під назвою Макоко -

a slum where 150,000 people

нетрі, де 150 000 людей

live just meters above the Lagos Lagoon.

мешкають усього кілька метрів над рівнем Лаґоської затоки.

While it may appear to be a completely chaotic place,

На перший погляд здається, що у цьому місці панує безлад.

when you see it from above, there seems to be

Однак згори видно

a whole grid of waterways and canals

цілу мережу водних шляхів і каналів,

connecting each and every home.

що ведуть до кожнісінького дому.

From the main dock, people board long wooden canoes

На головному причалі люди сідають у довгі дерев'яні каное,

which carry them out to their various homes and shops

які везуть їх до будівель і крамниць,

located in the expansive area.

розташованих на величезній території.

When out on the water, it's clear

Коли ви пливете каналом, то переконуєтеся,

that life has been completely adapted

що тут усе повністю пристосоване

to this very specific way of living.

до такого особливого способу життя.

Even the canoes become variety stores

Самі каное перетворюються на універсальні крамнички:

where ladies paddle from house to house,

жінки пливуть від будинку до будинку,

selling anything from toothpaste to fresh fruits.

продаючи усяку всячину - від зубної пасти до свіжих фруктів.

Behind every window and door frame,

З кожного вікна чи дверей

you'll see a small child peering back at you,

визирає маленька дитина.

and while Makoko seems to be packed with people,

Здається, що Макоко переповнений людьми,

what's more shocking is actually

однак найбільше приголомшує те,

the amount of children pouring out of every building.

скільки дітей вибігає з кожного дому.

The population growth in Nigeria,

Зростання кількості населення у Нігерії,

and especially in these areas like Makoko,

особливо у районах на кшталт Макоко,

are painful reminders

болісно нагадує,

of how out of control things really are.

наскільки все вийшло з-під контролю.

In Makoko, very few systems

У Макоко практично відсутня

and infrastructures exist.

інфраструктура.

Electricity is rigged and freshest water

Люди самотужки проводять електрику, а найсвіжішу воду

comes from self-built wells throughout the area.

черпають із власноруч викопаних колодязів.

This entire economic model

Уся економічна модель

is designed to meet a specific way of living

пристосована до такого особливого способу життя

on the water, so fishing and boat-making

на воді, тож більшість мешканців

are common professions.

рибалять або виготовляють човни.

You'll have a set of entrepreneurs

Підприємці

who have set up businesses throughout the area,

займаються власною справою:

like barbershops, CD and DVD stores,

тут є перукарні, крамниці музичних дисків та відео,

movie theaters, tailors, everything is there.

кінотеатри, кравці.

There is even a photo studio

Навіть фотостудія,

where you see the sort of aspiration

де на знімках можна побачити прагнення

to live in a real house or to be associated

жити у справжньому будинку чи мати якийсь зв'язок

with a faraway place, like that hotel in Sweden.

із далекими землями, наприклад, готелем у Швеції.

On this particular evening,

Одного вечора

I came across this live band

я зустрів ось цей музичний гурт,

dressed to the T in their coordinating outfits.

усі учасники якого були однаково вбрані.

They were floating through the canals

Вони пливли каналами

in a large canoe with a fitted-out generator

у великому каное, оснащеному генератором,

for all of the community to enjoy.

а вся громада насолоджувалася їхньою музикою.

By nightfall, the area becomes almost pitch black,

Уночі на цих теренах наступає кромішня темрява,

save for a small lightbulb

хіба десь світиться невеличка жарівка

or a fire.

або палає пожежа.

What originally brought me to Makoko

Я приїхав до Макоко

was this project from a friend of mine,

через проект мого приятеля,

Kunlé Adeyemi, who recently finished building

Кунле Адеємі, який нещодавно завершив будівництво

this three-story floating school

ось цієї триповерхової школи на воді

for the kids in Makoko.

для дітей Макоко.

With this entire village existing on the water,

Усе село розташоване на воді,

public space is very limited,

тому громадського простору обмаль.

so now that the school is finished,

Ця школа вже працює:

the ground floor is a playground for the kids,

перший поверх - це ігровий майданчик для дітей,

but when classes are out, the platform

а після уроків ця платформа

is just like a town square,

стає такою собі міською площею,

where the fishermen mend their nets

де рибалки латають сіті,

and floating shopkeepers dock their boats.

а плавучі крамарі пришвартовують свої човни.

Another place I'd like to share with you

Також я хочу розповісти вам

is the Zabbaleen in Cairo.

про касту Заббалін у Каїрі.

They're descendants of farmers who began migrating

Це нащадки фермерів, які переселилися сюди

from the upper Egypt in the '40s,

з верхнього Єгипту у 40-х роках.

and today they make their living

Вони заробляють на життя,

by collecting and recycling waste from homes

збираючи та переробляючи сміття з будинків

from all over Cairo.

з усього Каїру.

For years, the Zabbaleen would live in makeshift villages

Громада Заббалін роками жила у споруджених нашвидкуруч поселеннях,

where they would move around

переселяючись із місця на місце,

trying to avoid the local authorities,

щоб уникнути місцевої влади.

but in the early 1980s, they settled

Однак на початку 1980-х років вони поселилися

on the Mokattam rocks

на пагорбах Мокаттам

just at the eastern edge of the city.

у східній окраїні міста.

Today, they live in this area,

Вони й досі там живуть.

approximately 50,000 to 70,000 people,

Від 50 000 до 70 000 людей

who live in this community of self-built

мешкають у цьому кварталі зведених власноруч

multi-story houses

багатоповерхівок,

where up to three generations live in one structure.

де в одній будівлі мешкає часом три покоління.

While these apartments that they built for themselves

Будинки, які ці люди збудували самотужки,

appear to lack any planning or formal grid,

не мають жодного планування чи єдиної системи.

each family specializing in a certain form of recycling

Кожна сім'я спеціалізується на певному виді переробки сміття,

means that the ground floor of each apartment

тому перший поверх кожної квартири

is reserved for garbage-related activities

відведений для обробки сміття,

and the upper floor is dedicated to living space.

а другий поверх - для проживання.

I find it incredible to see

Я був приголомшений,

how these piles and piles of garbage

що мешканці цих будинків

are invisible to the people who live there,

не звертають уваги на ці гори сміття.

like this very distinguished man who is posing

Ось дуже поважний чоловік позує до фотографії,

while all this garbage is sort of streaming out behind him,

а позаду нього - ціла гора сміття.

or like these two young men who are sitting

Або цих двоє юнаків,

and chatting amongst these tons of garbage.

які балакають поміж тоннами відходів.

While to most of us, living amongst

Для більшості з нас життя посеред

these piles and piles of garbage

гігантських куп сміття

may seem totally uninhabitable,

є чимось немислимим,

to those in the Zabbaleen, this is just

тоді як для громади Заббалін -

a different type of normal.

це цілком нормально.

In all these places I've talked about today,

У всіх місцях, про які я згадував сьогодні,

what I do find fascinating is that there's really

мене вражає одне:

no such thing as normal,

там не існує поняття "нормального".

and it proves that people are able to adapt

Люди здатні пристосуватися

to any kind of situation.

до яких завгодно ситуацій.

Throughout the day, it's quite common

Удень можна стати свідком

to come across a small party taking place

невеличкої вуличної вечірки,

in the streets, just like this engagement party.

наприклад, з нагоди заручин.

In this tradition, the bride-to-be

За традицією, наречена

displays all of their belongings,

показує усе своє придане,

which they soon bring to their new husband.

яке незабаром подарує своєму чоловікові.

A gathering like this one

Такі колекції

offers such a juxtaposition

поєднують старе і нове:

where all the new stuff is displayed

нові речі виставляють на показ,

and all the garbage is used

а сміття виконує роль

as props to display all their new home accessories.

підставки для нових предметів для дому.

Like Makoko and the Torre David,

Як і в Макоко чи у хмародері Torre David,

throughout the Zabbaleen you'll find all

у спільноті Заббалін ви побачите

the same facilities as in any typical neighborhood.

ту ж саму інфраструктуру, що й у звичайному районі міста.

There are the retail shops, the cafes

Крамниці, кав'ярні,

and the restaurants, and the community

ресторани. Члени громади

is this community of Coptic Christians,

належать до християн-коптів,

so you'll also find a church,

тому тут є і церква,

along with the scores of religious iconographies

а також чимало релігійних ікон

throughout the area,

по всьому району.

and also all the everyday services

А ще побутові послуги -

like the electronic repair shops,

майстерні електроприладів,

the barbers, everything.

перукарні та все решта.

Visiting the homes of the Zabbaleen

Похід у гості у Заббалін

is also full of surprises.

також сповнений несподіванок.

While from the outside,

Ззовні ці будинки

these homes look like any other informal structure

нічим не відрізняються від інших будівель

in the city, when you step inside,

у місті, а от усередині на вас чекають

you are met with all manner of design decisions

найрізноманітніші рішення у галузі дизайну

and interior decoration.

та внутрішньої оздоби.

Despite having limited access to space and money,

Попри обмежений простір і фінансові можливості,

the homes in the area are designed

будинки у цьому районі

with care and detail.

декоровані дбайливо, з увагою до дрібниць.

Every apartment is unique,

Кожна квартира унікальна

and this individuality tells a story

і розповідає історію

about each family's circumstances and values.

про умови життя та цінності родини.

Many of these people take their homes

Багато з цих людей дуже серйозно

and interior spaces very seriously,

ставляться до свого дому та інтер'єру,

putting a lot of work and care

докладаючи чимало зусиль і уваги

into the details.

до дрібниць.

The shared spaces are also treated in the same manner,

Вони так само ставляться і до спільного простору,

where walls are decorated in faux marble patterns.

оздоблюючи стіни під мармур.

But despite this elaborate decor,

Однак попри вишукану оздобу,

sometimes these apartments are used

інколи ці квартири використовують

in very unexpected ways,

у дуже несподіваний спосіб.

like this home which caught my attention

Мою увагу привернула ось ця квартира,

while all the mud and the grass was literally

з-під дверей якої виднілося

seeping out under the front door.

болото і трава.

When I was let in, it appeared that this fifth-floor apartment

Коли я зайшов усередину, виявилося, що цю оселю на п'ятому поверсі

was being transformed into a complete animal farm,

перетворили на тваринну ферму,

where six or seven cows stood grazing

де на місці вітальні

in what otherwise would be the living room.

пасуться шестеро чи семеро корів.

But then in the apartment across the hall

А у квартирі навпроти

from this cow shed lives a newly married couple

цієї стайні мешкають молодята -

in what locals describe

за словами місцевих,

as one of the nicest apartments in the area.

у чи не найкращому в цьому районі помешканні.

The attention to this detail astonished me,

Мене вразила їхня увага до деталей.

and as the owner of the home so proudly

Коли власник оселі гордо

led me around this apartment,

провів мені екскурсію помешканням,

from floor to ceiling, every part was decorated.

я побачив, що кожна частинка - від підлоги до стелі - оздоблена.

But if it weren't for the strangely familiar

Однак на диво знайомий

stomach-churning odor that constantly

огидний сморід, який постійно

passes through the apartment,

долинає до квартири,

it would be easy to forget

не дає забути,

that you are standing next to a cow shed

що ви стоїте біля хліва,

and on top of a landfill.

на вершині сміттєзвалища.

What moved me the most was that despite

Найбільше мене зворушило те, що

these seemingly inhospitable conditions,

попри такі, здавалось би, негостинні умови,

I was welcomed with open arms

мене зустрічали з розкритими обіймами

into a home that was made with love, care,

в оселях, створених із любов'ю, турботою

and unreserved passion.

та нестримним запалом.

Let's move across the map to China,

А тепер вирушаймо до Китаю,

to an area called Shanxi, Henan and Gansu.

до провінцій Шаньсі, Хенань і Ганьсу.

In a region famous for the soft, porous Loess Plateau soil,

На Льоссовому плато, що славиться м'яким, пористим ґрунтом,

there lived until recently an estimated

у підземних будинках проживало

40 million people in these houses underground.

донедавна 40 мільйонів людей.

These dwellings are called the yaodongs.

Такі помешкання звуться яодуни.

Through this architecture by subtraction,

Це будівництво спрямоване углиб, а не угору.,

these yaodongs are built literally inside of the soil.

адже яодуни споруджені у ґрунті.

In these villages, you see an entirely altered landscape,

Ви побачите у цих селах зовсім інший ландшафт.

and hidden behind these mounds of dirt

За насипами землі приховані

are these square, rectangular houses

квадратні чи прямокутні будинки,

which sit seven meters below the ground.

що розташовані на глибині семи метрів.

When I asked people why they were digging

Коли я запитав місцевих, чому вони викопують

their houses from the ground,

собі помешкання у землі,

they simply replied that they are poor wheat

то вони відповіли, що є бідними фермерами,

and apple farmers who didn't have the money

які вирощують пшеницю та яблука, і не мають грошей

to buy materials, and this digging out

на матеріали. Тому викопування оселі -

was their most logical form of living.

це найлогічніший спосіб життя.

From Makoko to Zabbaleen, these communities

Усі спільноти - від Макоко до Заббалін -

have approached the tasks of planning,

подбали про планування,

design and management of their communities

оздобу та управління своєю громадою

and neighborhoods in ways that respond

та районом у спосіб, що відповідає

specifically to their environment and circumstances.

саме їхньому довкіллю та обставинам.

Created by these very people who live,

Люди, що самі мешкають,

work and play in these particular spaces,

працюють та живуть у цьому просторі,

these neighborhoods are intuitively designed

підсвідомо спланували свої житлові квартали так,

to make the most of their circumstances.

щоб якнайкраще скористатися наявними умовами.

In most of these places, the government

Влада зазвичай не звертає жодної уваги

is completely absent, leaving inhabitants

на ці місця, тож мешканці не мають

with no choice but to reappropriate found materials,

іншого вибору, як по-новому застосувати знайдені матеріали.

and while these communities are highly disadvantaged,

І хоча ці спільноти живуть у крайній скруті,

they do present examples

вони є взірцями

of brilliant forms of ingenuity,

неймовірної винахідливості

and prove that indeed we have the ability

і доводять, що ми, безсумнівно, здатні

to adapt to all manner of circumstances.

пристосуватися до найрізноманітніших обставин.

What makes places like the Torre David

Місця на кшталт хмародера Torre David

particularly remarkable

варті особливої уваги

is this sort of skeleton framework

через те, що дають каркас,

where people can have a foundation

який стає основою для людей,

where they can tap into.

що можуть довкола нього щось збудувати.

Now imagine what these already ingenious communities

А тепер уявіть, що б ці винахідливі спільноти

could create themselves,

могли створити самотужки,

and how highly particular their solutions would be,

і якими дбайливо продуманими були б їхні рішення,

if they were given the basic infrastructures

якби їм дали базову інфраструктуру,

that they could tap into.

від якої можна було б відштовхуватися.

Today, you see these large residential development projects

Сьогодні ми бачимо грандіозні житлобудівні проекти,

which offer cookie-cutter housing solutions

які пропонують стандартне житло

to massive amounts of people.

для мільйонів людей.

From China to Brazil, these projects attempt

Усюди - від Китаю до Бразилії - намагаються

to provide as many houses as possible,

збудувати якомога більше житла,

but they're completely generic

але воно занадто типове

and simply do not work as an answer

і не відповідає

to the individual needs of the people.

індивідуальним потребам людей.

I would like to end with a quote

На завершення процитую слова

from a friend of mine and a source of inspiration,

своєї приятельки і натхненниці.

Zita Cobb, the founder of the wonderful

Її звуть Зіта Кобб, вона заснувала чудовий

Shorefast Foundation,

фонд Shorefast Foundation

based out of Fogo Island, Newfoundland.

на острові Фоґо, Ньюфаундленд.

She says that "there's this plague of sameness

Вона каже, що "нашестя однаковості

which is killing the human joy,"

вбиває людську радість".

and I couldn't agree with her more.

Не можу з нею не погодитися.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)