Zeresenay Alemseged: Finding the origins of humanity

Перекладач: Надя Ткаченко Утверджено: Hanna Leliv

I have 18 minutes to tell you what happened

Я маю 18 хвилин, аби розповісти вам,

over the past six million years.

про те, що відбулося за останні 6 мільйонів років.

All right.

Отже,

We all have come from a long way,

ми всі пройшли довгий шлях стежкою

here in Africa, and converged in this region of Africa,

з Африки і зійшлися в цьому регіоні Африки,

which is a place where 90 percent of our evolutionary process took place.

де відбулося 90% еволюційного процесу.

And I say that not because I am African,

І я говорю так не тому, що я африканець,

а тому що саме в Африці знайдено найбільш ранні останки

but it's in Africa that you find the earliest evidence

людських предків, сліди прямоходіння,

for human ancestors, upright walking traces,

even the first technologies in the form of stone tools.

навіть найперші інструменти у вигляді кам'яних знарядь праці.

So we all are Africans, and welcome home.

Тому ми всі - африканці, ласкаво прошу додому.

All right.

Отже,

I'm a paleoanthropologist, and my job is to define

я - палеоантрополог, і моя робота - визначати

man's place in nature and explore what makes us human.

місце людини в природі і досліджувати, що робить нас людьми.

And today, I will use Selam, the earliest child ever discovered,

Сьогодні я скористаюсь прикладом Селам - найдавнішого скелету дитини,

to tell you a story of all of us.

щоб розповісти вам історію походження всіх нас.

Selam is our most complete skeleton of a three-year-old girl

Селам - це найповніший скелет трирічної дівчинки,

who lived and died 3.3 million years ago.

яка жила більше 3.3 мільйонів років тому.

She belongs to the species known as Australopithecus afarensis.

Вона належить до виду, відомого як Австралопітек афарський.

You don't need to remember that.

Вам не потрібно запам'ятовувати це.

That's the Lucy species, and was found by my research team

Це той самий вид, що і Люсі, її віднайшла моя дослідницька команда

in December of 2000 in an area called Dikika.

в грудні 2000 в місцевості, що має назву Дікіка.

It's in the northeastern part of Ethiopia.

Це північно-західна частина Ефіопії.

And Selam means peace in many Ethiopian languages.

У багатьох ефіопських мовах "селам" означає "мир".

We use that name to celebrate peace in the region and in the planet.

Ми використовуємо це ім'я, аби відзначити мир в регіоні і на планеті.

And the fact that it was the cover story of all these famous magazines

Той факт, що ця історія була на перших шпальтах популярних журналів,

gives you already an idea of her significance, I think.

вже дає вам уявлення про її величність, я думаю.

After I was invited by TED, I did some digging,

Після того, як мене запросили на TED, я зайнявся "розкопками",

because that's what we do, to know about my host.

оскільки це те, чим ми займаємось, щоб дізнатись більше про нього.

You don't just jump into an invitation.

Ви не повинні одразу приймати запрошення.

And I learned that the first technology appeared

І я дізнався, що перші інструменти з'явились

in the form of stone tools, 2.6 million years ago.

у вигляді кам'яних знарядь 2,6 мільйонів років тому.

First entertainment comes evidence from flutes that are 35,000 years old.

Першою розвагою були флейти, яким вже 35 тисяч років.

And evidence for first design comes 75,000 years old -- beads.

А перший дизайн, датований 75 тисячами років тому - намисто.

And you can do the same with your genes and track them back in time.

Можна зробити те ж саме із генами і відслідкувати їх в часі.

And DNA analysis of living humans and chimpanzees

ДНК-аналіз людей і шимпанзе, які живуть нині,

teaches us today that we diverged sometime around seven million years ago

свідчить про те, що зміни відбулися приблизно 7 мільйонів років тому,

and that these two species share over 98 percent of the same genetic material.

і про те, що ці два види мають більш ніж 98% однакового генетичного матеріалу.

I think knowing this is a very useful context

Я вважаю, що ці знання забезпечують нас корисною базою

within which we can think of our ancestry.

для вивчення нашого походження.

However, DNA analysis informs us only about

Однак, ДНК-аналіз інформує нас лише про

the beginning and the end, telling us nothing

початок і кінець, не говорячи нічого про те,

about what happened in the middle.

що відбувалось у проміжку.

So, for us, paleoanthropologists, our job is to find the hard evidence,

Тому для нас, палеоантропологів, важливо знайти "залізні" докази,

the fossil evidence, to fill in this gap

матеріальні докази, щоб заповнити цей проміжок

and see the different stages of development.

і побачити різні ступені нашого розвитку.

Because it's only when you do that, that you can talk about --

Оскільки тільки тоді ми зможемо говорити про...

(Laughter) --

(Сміх)

it's only when you do that, [that] you can talk about

Тільки тоді ми зможемо говорити про те,

how we looked like and how we behaved at different times,

як ми виглядали і поводились у різні часи,

and how those likes and looks and behaviors changed through time.

і як наші вигляд і поведінка змінилися у часі.

That then gives you an access

Це надає вам доступ

to explore the biological mechanisms

до відкриття біологічних механізмів

and forces that are responsible for this gradual change

і рушійних сил, відповідальних за ці поступові зміни,

that made us what we are today.

які зробили нас тими, ким ми є сьогодні.

But finding the hard evidence is a very complicated endeavor.

Проте потрібно докласти багато зусиль, щоб віднайти докази.

It's a systematic and scientific approach,

Застосовується систематичний і науковий підхід,

which takes you to places that are remote, hot, hostile and often with no access.

який закидає вас у віддалені, важкодоступні, спекотні, ворожі місця.

Just to give you an example, when I went to Dikika,

Як приклад - коли я прибув до Дікіки,

where Selam was found, in '99 -- and it's about 500 kilometers

де ми знайшли Селам в 1999, це у 500 кілометрах

from Addis Ababa, the capital of Ethiopia.

від Аддіс-Абеби - столиці Ефіопії.

It took us only seven hours to do the first 470 kilometers of the 500,

Перші 470 кілометрів із 500 ми подолали за 7 годин,

but took four, solid hours to do the last only 30 kilometers.

але на останні 30 кілометрів ми витратили 4 години.

With the help of the locals and using just shovels and picks, I made my way.

Я пройшов цей шлях з допомогою місцевих жителів, використовуючи лише лопати і кірку.

I was the first person to actually drive a car to the spot.

Я був першим, хто дістався пункту призначення машиною.

When you get there, this is what you see,

Коли ви прибуваєте туди - перше, що ви бачите -

and it's the vastness of the place which makes you feel helpless and vulnerable.

обширне місце, яке змушує вас почуватися безпомічним і вразливим.

And once you make it there, the big question is where to start.

І як тільки ви на місці - виникає питання, з чого почати.

(Laughter)

(Сміх)

And you find nothing for years and years.

І впродовж років ви не знаходите нічого.

When I go to places like this, which are paleontological sites,

Коли я відвідую місця на кшталт цього, які є палеонтологічними,

it's like going to a game park, an extinct game park.

це видається мені заповідником, повним вимираючих видів.

But what you find are not the human remains,

Але те, що ви знаходите щодня - не останки людей,

such as Selam and Lucy, on a day-to-day basis.

як Селам і Люсі.

You find elephants, rhinos, monkeys, pigs, etc.

Ви натрапляєте на слонів, носорогів, мавп, свиней тощо.

But you could ask, how could these large mammals

Ви можете спитати, як ці великі ссавці могли

live in this desert environment?

жити у таких пустельних умовах.

Of course, they cannot, but I'm telling you already

Звісно, вони не могли, але я вже зазначав,

that the environment and the carrying capacity

що довкілля і ємність екологічної системи

of this region was drastically different from what we have today.

цієї місцини значно відрізнялись від того, що ми маємо на сьогодні.

A very important environmental lesson could be learned from this.

З цього всього ми можемо винести один важливий екологічний урок.

Anyway, once we made it there, then it's a game park, as I said, an extinct game park.

Дослідження заповідника показало, що він сповнений вимираючими видами.

And our ancestors lived in that game park,

Наші предки жили в цьому заповіднику,

but were just the minorities. They were not as successful

але вони були у меншості. вони не були такими ж успішними,

and as widespread as the Homo sapiens that we are.

такими ж розповсюдженими, як ми - Homo Sapiens.

To tell you just an example, an anecdote about their rarity,

Наведу приклад - анекдот про їхню рідкісність.

I was going to this place every year and would do fieldwork here,

Я відвідував це місце щороку і проводив польові дослідження,

and the assistants, of course, helped me do the surveys.

асистенти, звісно, допомагали мені проводити дослідження.

They would find a bone and tell me, "Here is what you're looking for."

Вони знаходили кістки і говорили мені: "Ось те, що ви шукаєте".

I would say, "No, that's an elephant."

Я відповідав, що це слон.

Again, another one, "That's a monkey." "That's a pig," etc.

Іншого разу: "Це мавпа", "Це свиня" і т.п.

So one of my assistants, who never went to school, said to me, "Listen, Zeray.

Тому один з моїх асистентів, який ніколи не вчився в школі, сказав:

You either don't know what you're looking for,

"Послухай, Зерай. Ти або не знаєш, що ти шукаєш,

or you're looking in the wrong place," he said.

або ти шукаєш не в тому місці".

(Laughter)

(Сміх)

And I said, "Why?" "Because there were elephants and lions,

І я спитав: "Чому?" "Тому що тут жили слони і леви,

and the people were scared and went somewhere else.

а люди їх боялися і мігрували в інше місце.

Let's go somewhere else."

Поїдьмо ще кудись".

Well, he was very tired, and it's really tiring.

Звісно, він був дуже стомлений. Це справді дуже виснажує.

It was then, after such hard work and many frustrating years that we found Selam,

Після такої важкої праці і багатьох розпачливих років ми знайшли Селам,

and you see the face here covered by sandstone.

і ви бачите її обличчя, яке вкрите піщаником.

And here is actually the spinal column

Це - хребет,

and the whole torso encased in a sandstone block,

а весь тулуб занурений у шар пісковика,

because she was buried by a river.

тому що вона була похована у річці.

What you have here seems to be nothing,

Те, що ви бачите, може здаватися нічим,

but contains an incredible amount of scientific information

проте тут міститься величезний шматок наукової інформації,

that helps us explore what makes us human.

який допомагає нам зрозуміти, що робить нас людьми.

This is the earliest and most complete juvenile human ancestor

Це найранніший і найповніший молодий предок людини,

ever found in the history of paleoanthropology,

який був відкритий у історії палеоантропології,

an amazing piece of our long, long history.

вражаюча частина нашої довгої, довгої історії.

There were these three people and me, and I am taking the pictures,

Там були ці три людини і я, я фотографую,

that's why I am not in.

тому мене не видно.

How would you feel if you were me? You have something extraordinary in your hand,

Як би ви почувалися, якби були мною? У вас в руках щось незвичне,

but you are in the middle of nowhere?

але ви невідомо де.

The feeling I had was a deep and quiet happiness and excitement,

Почуття, які мене супроводжували - глибоке щастя і схвильованість,

of course accompanied by a huge sense of responsibility,

звісно, у супроводі відчуття неймовірної відповідальності.

of making sure everything is safe.

Потрібно було переконатись, що все у безпеці.

Here is a close-up of the fossil, after five years of cleaning,

Це копалина крупним планом, після 5 років очистки,

preparation and description, which was very long,

підготовки і описання, що зайняло дуже тривалий час,

as I had to expose the bones from the sandstone block

оскільки я повинен був дістати кістки від піщаника,

I just showed you in the previous slide.

який я щойно показував вам на попередньому слайді.

It took five years.

Це тривало 5 років.

In a way, this was like the second birth for the child, after 3.3 million years,

Насправді, це було як друге народження для дитини після 3,3 мільйонів років,

but the labor was very long.

але праця була дуже довготривалою.

And here is full scale -- it's a tiny bone.

Це дрібні кістки у повному масштабі.

And in the middle is the minister of Ethiopian tourism,

В центрі - міністр туризму Ефіопії,

who came to visit the National Museum of Ethiopia while I was working there.

який прибув, щоб відвідати Національний музей Ефіопії, коли я працював там.

And you see me worried and trying to protect my child,

Ви бачите мене схвильованим, і я намагаюсь захистити свою "дитину",

because you don't leave anyone with this kind of child,

тому що не можна лишити нікого з нею,

even a minister.

навіть міністра.

So then, once you've done that, the next stage is to know what it is.

Наступне завдання - дізнатись, що ж це таке.

(Laughter)

(Сміх)

Once that was done, then it was possible to compare.

Як тільки ми дізнались, ми змогли порівняти.

We were able to tell that she belonged

Ми мали змогу сказати, що вона належала

to the human family tree because the legs, the foot,

до людського виду, оскільки ноги, ступні і деякі

and some features clearly showed that she walked upright,

ознаки ясно свідчили про те, що вона ходила прямо,

and upright walking is a hallmark in humanity.

а прямоходіння - характерна ознака людей.

But in addition, if you compare the skull

Окрім того, якщо ви порівняєте череп

with a comparably aged chimpanzee and little George Bush here,

з черепом шимпанзе того ж віку і черепом Джорджа Буша молодшого,

you see that you have vertical forehead.

ви побачите вертикальне чоло.

And you see that in humans, because of the development

Ми бачимо це в людей завдяки розвитку

of the pre-frontal cortex, it's called.

так званої префрональної кори.

You don't see that in chimpanzees,

Ви не спостерігаєте такого у шимпанзе

and you don't see this very projecting canine.

і не бачите у нього клика.

So she belongs to our family tree, but within that, of course,

Тому вона належить до людського виду, але перед цим

you do detailed analysis, and we know now

ми провели аналіз і тепер знаємо,

that she belongs to the Lucy species,

що вона належить до виду Люсі,

known as Australopithecus afarensis.

відомого як Австралопітек афарський.

The next exciting question is, girl or boy?

Наступне хвилююче питання - дівчинка це чи хлопчик.

And how old was she when she died?

І скільки років було їй, коли вона померла.

You can determine the sex of the individual

Ми можемо визначити стать індивіда

based on the size of the teeth.

за розміром його зубів.

How?

Як?

You know, in primates, there is this phenomenon

Як ви знаєте, у приматів цей феномен

called sexual dimorphism, which simply means

називається статевим диморфізмом, що означає,

males are larger than females and males have larger teeth

що зуби особини чоловічої статі - більші,

than the females.

ніж зуби представниці жіноцтва.

But to do that, you need the permanent dentition,

Але провести такий аналіз можна тільки на основі постійних зубів,

which you don't see here, because what you have here

чого ми не бачимо тут,

are the baby teeth.

бо в даному випадку зуби - молочні.

But using the CT scanning technology,

Але з використанням комп'ютерної томографії,

which is normally used for medical purposes,

яка зазвичай використовується в медичних цілях,

you can go deep into the mouth and come up with this beautiful image

ви можете зазирнути глибше і отримати цю прекрасну картинку,

showing you both the baby teeth here

на якій видно і молочні зуби,

and the still-growing adult teeth here.

і постійні зуби, які ростуть.

So when you measure those teeth,

Отже, коли ми виміряли ці зуби,

it was clear that she turned out to be a girl

стало очевидним, що це - дівчинка

with very small canine teeth.

з дуже маленькими кликами.

And to know how old she was when she died, what you do is

А для того, щоб дізнатись вік, у якому вона померла,

you do an informed estimate, and you say, how much time would be required

необхідно було провести дослідження, яке показувало, за яку кількість років

to form this amount of teeth, and the answer was three.

відбулося формування такої кількості зубів. Відповідь - 3.

So, this girl died when she was about three,

Отже, дівчинка померла у віці близько трьох років

3.3 million years ago.

3,3 мільйони років тому.

So, with all that information, the big question is --

На основі всієї цієї інформації, виникає інше питання -

what do we actually -- what does she tell us?

що ми насправді дізналися, про що вона говорить нам.

To answer this question, we can phrase another question.

Щоб відповісти на це запитання, ми перефразуємо його.

What do we actually know about our ancestors?

Що ми насправді знаємо про наших предків?

We want to know how they looked like, how they behaved,

Ми хочемо знати, як вони виглядали, поводилися,

how they walked around,

пересувалися,

and how they lived and grew up.

як жили і росли.

And among the answers that you can get from this skeleton

І серед відповідей, які ми можемо отримати з огляду на цей скелет,

are included: first, this skeleton documents,

наступні: по-перше,

for the first time, how infants looked over three million years ago.

як діти виглядали більш ніж 3 мільйони років тому.

And second, she tells us that she walked upright,

І друге - він свідчить про те, що вона ходила прямо,

but had some adaptation for tree climbing.

але мала задатки до лазання про деревах.

And more interesting, however,

Ще цікавішим, однак,

is the brain in this child was still growing.

є той факт, що мозок цієї дитини все ще ріс.

At age three, if you have a still-growing brain,

Якщо у віці трьох років мозок ще зростає -

it's a human behavior.

це представник людського виду.

In chimps, by age three, the brain is formed over 90 percent.

У шимпанзе до 3-річного віку, мозок сформований на 90%.

That's why they can cope with their environment

Ось чому вони легко пристосовуються до навколишнього середовища

very easily after birth -- faster than us, anyway.

після народження - так чи інакше, раніше за нас.

But in humans, we continue to grow our brains.

Але у людей мозок продовжує формуватися.

That's why we need care from our parents.

Через це нам потрібне піклування наших батьків.

But that care means also you learn.

Але піклування також означає, що ви навчаєтесь.

You spend more time with your parents.

Ви проводите більше часу з батьками.

And that's very characteristic of humans and it's called childhood,

І для людей є характерним період дитинства,

which is this extended dependence of human children

який передбачає всеосяжну залежність людської дитини

on their family or parents.

від родини чи батьків.

So, the still-growing brain in this individual

Отже, зростаючий мозок цієї особини

tells us that childhood, which requires

свідчить про те, що дитинство, яке вимагає

an incredible social organization,

неймовірної соціальної організації,

a very complex social organization,

дуже складної організації соціуму,

emerged over three million years ago.

виникло більш, ніж 3 мільйони років тому.

So, by being at the cusp of our evolutionary history,

Так, символ поворотного моменту в історії еволюції,

Selam unites us all and gives us a unique account

Селам об'єнує нас і дає нам унікальне бачення

on what makes us human.

того, що робить нас людьми.

But not everything was human, and I will give you

Але не все було людським, і я надам вам

a very exciting example.

вражаючий приклад.

This is called the hyoid bone. It's a bone which is right here.

Це називається "під'язикова кістка". Ось ця кістка.

It supports your tongue from behind.

Вона підтримує наш язик ззаду.

It's, in a way, your voice box.

Це, по суті, ваша гортань.

It determines the type of voice you produce.

Вона визначає тип вашого голосу.

It was not known in the fossil record,

Вона не була відомою у палеонтологічних записах,

and we have it in this skeleton.

але ми віднайшли її у цьому скелеті.

When we did the analysis of this bone, it was clear

Проаналізувавши цю кістку, ми побачили,

that it looked very chimp-like, chimpanzee-like.

що вона дуже подібна до кістки шимпанзе.

So if you were there 3.3 million years ago,

Тому якби 3,3 мільйони років тому

to hear when this girl was crying out for her mother,

ви б почули там плач цієї дівчинки за її мамою,

she would have sounded more like a chimpanzee than a human.

це б звучало більш, як крик шимпанзе, аніж як людський.

Maybe you're wondering, "So, you see this ape feature, human feature, ape feature.

Можливо, ви здивовані: "Отже, ми бачимо ознаку мавпи, ознаку людини,

What does that tell us?"

ознаку мавпи. Про що це говорить?"

You know, that is very exciting for us,

Знаєте, це дуже нас хвилює,

because it demonstrates that things were changing slowly and progressively,

тому що це демонструє, що все змінювалось дуже повільно

and that evolution is in the making.

і прогресивно, і еволюція - ще в процесі.

To summarize the significance of this fossil,

Підбиваючи підсумки дослідження цієї неймовірної копалини,

we can say the following.

ми можемо зробити такі висновки.

Up to now, the knowledge that we had about our ancestors

До сьогоднішнього дня, знання, яке ми мали про наших предків

came essentially from adult individuals

ми отримували, досліджуючи дорослих індивідів,

because the fossils, the baby fossils, were missing.

оскільки дитячі копалини були втрачені.

They don't preserve well, as you know.

Як вам відомо, вони добре не зберігаються.

So the knowledge that we had about our ancestors,

Отже, знання, яке у нас було стосовно наших предків,

on how they looked like, how they behaved,

їхньої зовнішності і поведінки,

was kind of biased toward adults.

деякою мірою обмежувалось розглядом дорослих.

Imagine somebody coming from Mars

Уявіть, що хтось прилетів з Марсу,

and his job is to report on the type of people

і його робота - писати про людей,

occupying our planet Earth, and you hide all the babies,

які перебувають на Землі, а ви сховали всіх немовлят

the children, and he goes back and reports.

і дітей. З цими даними "хтось" повернувся і описав побачене.

Can you imagine how much biased his report would be?

Можете собі уявити, наскільки викривленим буде цей опис?

That's what somehow we were doing so far

Так ось, щось на кшталт цього робили і ми,

in the absence of the fossil children,

бо в нас не було дитячих останків.

so I think the new fossil fixes this problem.

Тому я думаю, що нова копалина знімає цю проблему.

So, I think the most important question at the end is,

Отже, я вважаю, що, врешті-решт, найважливішим питанням є

what do we actually learn from specimens like this

те, які висновки ми можемо зробити з подібних зразків

and from our past in general?

і з нашого минулого в цілому.

Of course, in addition to extracting this huge amount

Звісно, ми отримали величезну кількість

of scientific information as to what makes us human,

наукової інформації про те, що робить нас людьми.

you know, the many human ancestors that have existed

Ви знаєте, що багато людських предків, які жили

over the past six million years -- and there are more than 10 --

впродовж останніх 6 мільйонів років тому - їх налічується більше 10 -

they did not have the knowledge, the technology and sophistications

не мали знання, технологій, всіляких "шедеврів",

that we, Homo sapiens, have today.

яких у нас, Homo Sapiens, вдосталь.

But if this species, ancient species,

Але якби давні види

would travel in time and see us today,

подорожували б у часі і побачили б сьогодення,

they would very much be very proud of their legacy,

вони б дуже пишалися своєю спадщиною,

because they became the ancestors of

тому що вони стали предками

the most successful species in the universe.

найуспішнішого виду у Всесвіті.

And they were probably not aware of this future legacy,

Можливо, вони не здогадувались про майбутній спадок,

but they did great.

але вони зробили неймовірний внесок.

Now the question is, we Homo sapiens today

Тепер варто говорити про те, що ми - Homo Sapiens сьогодні

are in a position to decide about the future of our planet, possibly more.

перебуваємо у ролі тих, хто визначає долю нашої планети, може, й більше.

So the question is, are we up to the challenge?

Постає питання, чи готові ми до виклику.

And can we really do better than these primitive,

І чи можемо ми справді роз'язувати проблеми краще,

small-brained ancestors?

ніж наші примітивні предки з маленьким мозком?

Among the most pressing challenges that our species

Серед найсерйозніших викликів для нашого виду

is faced with today are the chronic problems of Africa.

сьогодні є споконвічні проблеми Африки.

Needless to list them here, and there are more competent people

Немає сенсу згадувати про них тут - є більш компетентні люди,

to talk about this.

які можуть про це розповісти.

Still, in my opinion, we have two choices.

Але, на мою думку, у нас є два варіанти.

One is to continue to see a poor, ill, crying Africa,

Один - і далі дивитись на бідну, хвору, заплакану Африку,

carrying guns, that depends on other people forever,

зі зброєю в руках, назавжди залежну від інших.

or to promote an Africa which is confident,

І другий - розвивати Африку, впевнену,

peaceful, independent, but cognizant of its huge problems

мирну, незалежну, яка водночас

and great values at the same time.

усвідомлює свої величезні проблеми

I am for the second option, and I'm sure many of you are.

і грандіозну цінність. Я надаю перевагу другому варіанту.

And the key is to promote a positive African attitude towards Africa.

Вкрай важливо забезпечити позитивне ставлення до Африки.

That's because we Africans concentrate --

Це тому що ми, африканці, сконцентровані -

I am from Ethiopia, by the way --

я з Ефіопії, до речі -

we concentrate too much on how we are seen

ми сконцентровані занадто на тому, як нас бачать

from elsewhere, or from outside.

звідусіль і ззовні.

I think it's important to promote in a more positive way

Я думаю, що важливіше пропагувати позитивніше

on how we see ourselves.

сприймання самих себе.

That's what I call positive African attitude.

Це те, що я називаю позитивним африканським ставленням.

So finally, I would like to say,

Насамкінець, хочу попросити,

so let's help Africa walk upright and forward,

допоможімо Африці,

then we all can be proud of our future legacy as a species.

тоді ми зможемо пишатися нашою спадщиною як біологічного виду.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)