Debra Jarvis: Yes, I survived cancer. But that doesn't define me

Перекладач: Marta Oliynyk Утверджено: Hanna Leliv

I just met you on a bus,

Ми щойно зустрілись в автобусі,

and we would really like to get to know each other,

ми б дуже хотіли дізнатись один про одного,

but I've got to get off at the next stop,

але мені вже виходити на наступній запинці,

so you're going to tell me three things about yourself

тому назвіть мені три речі,

that just define you as a person,

які характеризують вас як особистість,

three things about yourself

три речі про себе,

that will help me understand who you are,

які допоможуть мені пізнати ким ви є,

three things that just get to your very essence.

які відкриють вашу справжню сутність.

And what I'm wondering

Що мені насправді цікаво

is, of those three things,

в цих трьох речах,

is any one of them

чи має хоча б одна з них

surviving some kind of trauma?

відбиток якоїсь пережитої травми?

Cancer survivor, rape survivor,

Рак, напад,

Holocaust survivor, incest survivor.

Голокост, інцест.

Ever notice how we tend to identify ourselves

Ніколи не помічали, що ми схильні

by our wounds?

ототожнювати себе з нашими ранами?

And where I have seen this survivor identity

Прояви такого ототожнювання

have the most consequences

з його найбільшими наслідками

is in the cancer community.

я помітила у Спілці пацієнтів, хворих на рак.

And I've been around this community for a long time,

Я доволі довго працювала у цій Спілці,

because I've been a hospice and a hospital chaplain

тому що я майже 30 років була

for almost 30 years.

капеланом у хоспісах та лікарнях.

And in 2005, I was working at a big cancer center

Був 2005, тоді я саме працювала у великому онкологічному центрі,

when I received the news that

коли я отримала звістку,

my mother had breast cancer.

що у моєї матері рак молочної залози.

And then five days later,

Через 5 днів я дізналась,

I received the news that I had breast cancer.

що я сама хвора на рак молочної залози.

My mother and I can be competitive —

Ми з мамою завжди любили позмагатись -

(Laughter) —

(Сміх)

but I was really not trying to compete with her on this one.

але в цьому я навіть і не намагалась її перемогти.

And in fact, I thought, well,

Мені навіть спало на думку,

if you have to have cancer,

що якщо в тебе рак,

it's pretty convenient to be working

то це досить непогано працювати там,

at a place that treats it.

де його лікують.

But this is what I heard from a lot of outraged people.

Багато хто обурено казав:

What?

"Що?

You're the chaplain.

Ти ж капелан.

You should be immune.

Ти маєш бути захищена від цього".

Like, maybe I should have just gotten off

Начебто я спочатку мала отримали

with a warning instead of an actual ticket,

попередження, замість реального штрафу,

because I'm on the force.

тому що я ж на службі.

So I did get my treatment at the cancer center where I worked,

Я пройшла курс лікування в тому центрі, де працювала,

which was amazingly convenient,

що було надзвичайно зручно.

and I had chemotherapy

Я пройшла курс хіміотерапії,

and a mastectomy, and a saline implant put in,

мені зробили мастектомію, і поставили сольовий імплант.

and so before I say another word, let me just say right now,

Перед тим, як я щось додам, скажу,

this is the fake one. (Laughter)

що ця штучна. (Сміх)

I have found that I need to get that out of the way,

Я подумала, що потрібно покінчити з цим.

because I'll see somebody go

Ось, наприклад, я зустріну когось,

"Oh, I know it's this one."

а вони скажуть: "О, я знаю - це вона".

And then I'll move or I'll gesture and they'll go,

Коли я зроблю рух або жест, вони -

"No, it's that one."

"Ні, ось вона".

So now you know.

Тому тепер ви все знаєте.

I learned a lot being a patient,

Під час лікування я багато чого дізналась,

and one of the surprising things was

і найбільш несподіваним було те,

that only a small part of the cancer experience

що лише мала частина досвіду хворого на рак

is about medicine.

стосується медицини.

Most of it is about feelings and faith

Здебільшого це – почуття та віра,

and losing and finding your identity

втрата та відкриття своєї особистості

and discovering strength

набуття сили і гнучкості,

and flexibility you never even knew you had.

про що ви навіть гадки не мали.

It's about realizing that

Це усвідомлення того,

the most important things in life are

що найважливіші речі у житті -

not things at all, but relationships,

це зовсім не речі, а взаємостосунки;

and it's about laughing in the face of uncertainty

це сміх в обличчя невідомому,

and learning that the way to get out of almost anything

та розуміння того, що з будь-якої ситуації

is to say, "I have cancer."

можна вийти зі словами - "У мене рак".

So the other thing I learned was that

Окрім цього, я дізналась,

I don't have to take on "cancer survivor"

що мені не потрібно сприймати себе,

as my identity,

як "ту, що пережила рак",

but, boy, are there powerful forces

проте, ох, які ж потужні сили

pushing me to do just that.

змушували мене зробити це.

Now, don't, please, misunderstand me.

Прошу, зрозумійте мене правильно.

Cancer organizations

Організації боротьби з раком,

and the drive for early screening

кампанії з ранньої діагностики раку,

and cancer awareness and cancer research

поінформованість про рак і наукові досліди

have normalized cancer,

нормалізували ставлення до раку.

and this is a wonderful thing.

І це чудово.

We can now talk about cancer

Тепер ми можемо говорити про рак

without whispering.

не пошепки.

We can talk about cancer and we can support one another.

Ми можемо говорити про нього і підтримувати одне одного.

But sometimes, it feels

Хоча, часом здається, начебто

like people go a little overboard

люди дещо перегинають палицю

and they start telling us how we're going to feel.

і починають розповідати, як ми будемо себе почувати.

So about a week after my surgery,

Десь тиждень після операції

we had a houseguest.

ми запросили гостя.

That was probably our first mistake.

Ось тут ми мабуть і вперше схибили.

And keep in mind that

Не забувайте,

at this point in my life

що на той момент,

I had been a chaplain for over 20 years,

я вже як 20 років працювала капеланом,

and issues like dying and death

і такі речі як смерть

and the meaning of life,

та сенс життя

these are all things I'd been yakking about forever.

про ці всі речі, я вже давно балакала.

So at dinner that night,

Того дня за вечерею

our houseguest proceeds to stretch his arms up over his head,

наш гість дозволив собі простягти руки над головою,

and say, "You know, Deb,

і сказати: "Знаєш, Деб,

now you're really going to learn what's important.

тепер ти зрозумієш, що є насправді важливим.

Yes, you are going to make some big changes

Так, великі зміни стануться

in your life,

у твоєму житті,

and now you're going to start thinking about your death.

і зараз ти почнеш думати про смерть.

Yep, this cancer is your wakeup call."

Так-так, цей рак – твій дзвіночок".

Now, these are golden words

Звісно, це будуть золоті слова,

coming from someone who is speaking about

якщо їх скаже хтось

their own experience,

з власного досвіду,

but when someone is telling you

але якщо хтось говорить тобі

how you are going to feel,

що ти будеш відчувати,

it's instant crap.

це – повна нісенітниця.

The only reason I did not kill him

Єдиною причиною, чому я не вбила його

with my bare hands

голими руками,

was because I could not lift my right arm.

було те, що я не могла підняти праву руку.

But I did say a really bad word to him,

Я йому відповіла таким нецензурним словом,

followed by a regular word, that —

а потім вже звичайними словами,

(Laughter) —

(Сміх)

made my husband say, "She's on narcotics."

що мій чоловік сказав: "Вона під наркотиками".

(Laughter)

(Сміх)

And then after my treatment, it just felt like

Коли я видужала, мені здавалось,

everyone was telling me what my experience was going to mean.

що кожен вказує мені, що мій досвід має означати для мене.

"Oh, this means you're going to be doing the walk."

"Тепер ти будеш гуляти".

"Oh, this means you're coming to the luncheon."

"Тепер ти прийдеш на обід".

"This means you're going to be wearing

"Тепер ти будеш носити

the pink ribbon and the pink t-shirt

рожеву стрічку і футболку,

and the headband and the earrings

рожеву пов’язку, сережки,

and the bracelet and the panties."

браслет і нижню білизну".

Panties. No, seriously, google it.

Нижню білизну. Погугліть.

(Laughter)

(Сміх)

How is that raising awareness?

Незнаю як це підвищує поінформованість?

Only my husband should be seeing my panties.

Але лиш мій чоловік може її бачити.

(Laughter)

(Сміх)

He's pretty aware of cancer already.

Він вже достатньо знає про рак.

It was at that point where I felt like, oh my God,

В той момент я збагнула,

this is just taking over my life.

що це поглинає моє життя.

And that's when I told myself, claim your experience.

І тоді я сказала собі – "Керуй своїм досвідом,

Don't let it claim you.

І не дай йому керувати тобою".

We all know that

Всім відомо, що для того, щоб

the way to cope with trauma, with loss,

справитись з травмою, втратою,

with any life-changing experience,

переломним моментом в житті,

is to find meaning.

потрібно знайти сенс.

But here's the thing:

Ось в чому справа -

No one can tell us

ніхто не може вказувати вам,

what our experience means.

що означає ваш досвід.

We have to decide what it means.

Це ваше рішення.

And it doesn't have to be some gigantic,

Це не обов’язково має бути велетенський

extroverted meaning.

та явний сенс.

We don't all have to start a foundation

Не обов’язково засновувати фонд

or an organization or write a book

чи організацію, або писати книгу

or make a documentary.

або знімати документальний фільм.

Meaning can be quiet

Сенс може бути скромним

and introverted.

та внутрішнім.

Maybe we make one small decision about our lives

Можливо одне маленьке рішення в нашому житті

that can bring about big change.

може привести до великих змін.

Many years ago, I had a patient,

Багато років тому, у мене був пацієнт,

just a wonderful young man

чудовий молодий чоловік,

who was loved by the staff,

якого обожнювали колеги,

and so it was something of a shock to us to realize

але ми були шоковані, коли дізнались,

that he had no friends.

що у нього немає друзів.

He lived by himself,

Жив він один,

he would come in for chemotherapy by himself,

на хіміотерапію проходив теж один,

he would receive his treatment,

лікувався один,

and then he'd walk home alone.

і додому йшов один.

And I even asked him. I said, "Hey,

Я запитала його: "Чому ти ніколи

how come you never bring a friend with you?"

не приводиш з собою друзів?"

And he said, "I don't really have any friends."

Він відповів, що у нього зовсім немає друзів.

But he had tons of friends on the infusion floor.

Але він мав купу друзів у центрі переливання.

We all loved him, and people were going in and out of his room all the time.

Ми всі любили його. До нього весь час хтось приходив.

So at his last chemo,

На його останньому сеансі хіміотерапії

we sang him the song

ми заспівали йому пісню,

and we put the crown on his head and we blew the bubbles,

вдягли йому корону та пускали мильні бульбашки,

and then I asked him, I said,

потім я запитала у нього,

"So what are you going to do now?"

"Що ти плануєш робити тепер?"

And he answered,

Він відповів:

"Make friends."

"Шукати друзів".

And he did.

І він зробив це.

He started volunteering and he made friends there,

Він став волонтером, де і знайшов багато друзів.

and he began going to a church and he made friends there,

Він почав ходити до церкви, і там теж він знайшов друзів.

and at Christmas he invited my husband and me to a party in his apartment,

На Різдво він запросив нас з чоловіком до себе на вечірку,

and the place was filled with his friends.

де було купа його друзів.

Claim your experience.

Керуй своїм досвідом.

Don't let it claim you.

Не дай йому керувати тобою.

He decided that the meaning of his experience

Він вирішив, що сенс його досвіду полягає

was to know the joy of friendship,

у пізнанні радості дружби,

and then learn to make friends.

і він навчився знаходити друзів.

So what about you?

А що ви?

How are you going to find meaning

Як ви збираєтесь шукати сенс

in your crappy experience?

свого кепського досвіду?

It could be a recent one,

Це міг би бути ваш нещодавній досвід,

or it could be one that you've been carrying around

або той, що ви вже переживаєте

for a really long time.

вже довгий час.

It's never too late to change what it means,

Ніколи не пізно змінити його сенс,

because meaning is dynamic.

адже він постійно міняється.

What it means today

Сьогодні він може бути не таким,

may not be what it means a year from now,

яким був рік тому назад,

or 10 years from now.

або 10 років тому назад.

It's never too late to become someone other

Ніколи не пізно стати кимось іншим,

than simply a survivor.

аніж просто "тим, що пережив травму".

Hear how static that word sounds?

Чуєте, як статично це звучить?

Survivor.

Той, що пережив травму.

No movement, no growth.

Жодного руху, жодного росту.

Claim your experience.

Керуйте своїм досвідом.

Don't let it claim you, because if you do,

Не дайте йому керувати вами. Бо дозволивши,

I believe you will become trapped,

ви опинитесь в пастці,

you will not grow, you will not evolve.

припините рости та розвиватись.

But of course, sometimes it's not outside pressures

Звісно, не завжди зовнішні обставини

that cause us to take on that identity of survivor.

змушують нас сприймати себе жертвою.

Sometimes we just like the perks.

Інколи нам просто подобаються ці прерогативи.

Sometimes there's a payoff.

Інколи нас чекає винагорода.

But then we get stuck.

Потім ми застрягаємо.

Now, one of the first things I learned

Однією з перших речей, що я дізналась,

as a chaplain intern was the three C's

коли була капеланом-інтерном,

of the chaplain's job:

було правило 3-х П у роботі капелана:

Comfort, clarify and, when necessary, confront

Підтримай, Поясни, а інколи, і Протистій

or challenge.

або Піддай сумніву.

Now, we all pretty much love the comforting

Нам всім подобається Підтримка

and the clarifying.

та Пояснення.

The confronting, not so much.

Але Протистояння не дуже.

One of the other things that I loved

Поміж інших речей, що подобались мені

about being a chaplain was

в роботі капелана, було

seeing patients a year, or even several years

бачити пацієнтів через рік, або декілька

after their treatment, because

після їхнього одужання,

it was just really cool to see how they had changed

тому що було чудово бачити, як змінились вони

and how their lives had evolved

та їхні життя,

and what had happened to them.

і що сталось з ними.

So I was thrilled one day

Якось я була схвильована, коли отримала

to get a page down into the lobby of the clinic

у прийомному відділенні документи пацієнтки,

from a patient who I had seen the year before,

за якою я доглядала рік назад.

and she was there with her two adult daughters,

Вона була з двома дорослими доньками, яких я знала,

who I also knew, for her one year follow-up exam.

для контрольного тесту через рік.

So I got down to the lobby, and they were ecstatic

Я спустилась у приймальню, вони були шоковані,

because she had just gotten all of her test results back

коли отримали результати тесту,

and she was NED: No Evidence of Disease.

там було написано ЗНП - "Захворювання Немає Прояву",

Which I used to think meant Not Entirely Dead.

а раніше я думала, що це - "Зовсім Не Покійник".

So they were ecstatic, we sat down to visit,

Неймовірне щастя переповнювало їх. Ми присіли поговорити,

and it was so weird, because

і мені здалось дивним,

within two minutes, she started retelling me the story

що через дві хвилини вона почала переказувати мені історію хвороби,

of her diagnosis and her surgery and her chemo,

про операцію, хіміотерапію,

even though, as her chaplain, I saw her every week,

при тому що я, як її капелан, бачила її щотижня,

and so I knew this story.

і знала її історію.

And she was using words like suffering,

В розмові вона використовувала такі слова

agony, struggle.

як страждання, агонія, боротьба.

And she ended her story with,

Закінчила вона розповідь словами:

"I felt crucified."

"Мене начебто розіп’яли".

And at that point, her two daughters got up and said,

В той самий момент її доньки встали

"We're going to go get coffee."

і пішли взяти собі кави.

And they left.

І вони пішли.

Tell me three things about yourself before the next stop.

Назвіть мені три речі про себе до наступної зупинки.

People were leaving the bus before she even got

Пасажири виходили з автобусу до того,

to number two or number three.

як вона навіть дійшла до пункту 2 або 3.

So I handed her a tissue,

Я дала їй хустинку,

and I gave her a hug,

обняла її,

and then, because I really cared for this woman,

і оскільки вона була мені не байдужа,

I said,

я сказала,

"Get down off your cross."

"Звільнись від свого хреста".

And she said, "What?"

Вона перепитала: "Що?"

And I repeated, "Get down off your cross."

І я повторила.

And to her credit, she could talk about her reasons

Треба віддати їй належне, вона змогла розповісти про причини,

for embracing and then clinging to this identity.

чому вона трималась за цей образ.

It got her a lot of attention.

Так їй приділяли багато уваги.

People were taking care of her for a change.

Люди піклувались про неї.

But now, it was having the opposite effect.

Але тепер – все стало навпаки -

It was pushing people away.

це відштовхувало людей.

People kept leaving to get coffee.

Люди лишали її і йшли пити каву.

She felt crucified by her experience,

ЇЇ досвід був її хрестом,

but she didn't want to let that crucified self die.

але вона не хотіла залишатись помирати на ньому.

Now, perhaps you are thinking

Тепер ви мабуть вважаєте,

I was a little harsh with her,

що я була трохи різкою з нею.

so I must tell you that

Тому я маю сказати,

I was speaking out of my own experience.

що я говорила з нею з власного досвіду.

Many, many years before,

Багато років тому

I had been fired from a job that I loved,

мене звільнили з улюбленої роботи,

and I would not stop talking about my innocence

і я б ніколи не припинила говорити про свою безневинність,

and the injustice and the betrayal and the deceipt,

про несправедливість, зраду та фальш,

until finally, just like this woman,

поки від мене, як від

people were walking away from me,

цієї жінки, не почали відвертатись люди.

until I finally realized

Допоки я нарешті не зрозуміла,

I wasn't just processing my feelings,

що я не перетравлювала свої відчуття,

I was feeding them.

а навпаки - підживлювала їх.

I didn't want to let that crucified self die.

Я не хотіла помирати такою.

But we all know that with any resurrection story,

Нам всім відомо, що в кожній історії про воскресіння

you have to die first.

потрібно спершу померти.

The Christian story,

За християнським вченням,

Jesus was dead a whole day in the tomb

тіло Христа весь день покоїлось в печері,

before he was resurrected.

перш ніж воскреснути.

And I believe that for us,

Я вірю, що і для нас

being in the tomb

поховання в печері

means doing our own deep inner work

означає необхідність провести глибоку внутрішню роботу

around our wounds

над своїми ранами

and allowing ourselves to be healed.

і дозволити собі зцілитись.

We have to let that crucified self die

Ми маємо померти на тому хресті,

so that a new self, a truer self,

аби народитись

is born.

новими. Справжніми.

We have to let that old story go

Ми маємо звільнитись від старої історії,

so that a new story, a truer story,

аби розповісти

can be told.

нову історію. Справжню.

Claim your experience. Don't let it claim you.

Керуйте своїм досвідом. Не дайте йому керувати вами.

What if there were no survivors,

Що було б, якби не існувало тих, хто пережив травму,

meaning, what if people decided

тобто, якби люди вирішили

to just claim their trauma as an experience

сприймати свою травму як пережитий досвід

instead of taking it on as an identity?

замість того, аби ототожнювати себе з нею?

Maybe it would be the end of being

Можливо ви визволитесь

trapped in our wounds

із пастки своїх ран,

and the beginning of amazing

і розпочнете чудову подорож

self-exploration and discovery and growth.

самодослідження, відкриття і зростання.

Maybe it would be the start of defining ourselves

Можливо це був би початок

by who we have become

визначення тими нами, якими ми стали

and who we are becoming.

та якими ми стаємо.

So perhaps survivor was not

Напевно,однією з трьох речей, які ви б мені розповіли,

one of the three things that you would tell me.

No matter.

Байдуже.

I just want you all to know that

Я хочу, щоб ви всі знали,

I am really glad that we are on this bus together,

я рада, що ми разом в цьому автобусі.

and this is my stop.

Ось вже і моя зупинка.

(Applause)

(Оплески)