Naomi Klein: Addicted to risk

Перекладач: Kato Despati Утверджено: Vira Ivanova

I just did something I've never done before.

Я щойно зробила щось, чого ніколи досі не робила.

I spent a week at sea on a research vessel.

- Я провела тиждень в морі на науково-дослідному судні.

Now I'm not a scientist,

Ні, я не вчений,

but I was accompanying a remarkable scientific team

але я супроводжувала визначну наукову команду

from the University of South Florida

з університету Південної Флориди

who have been tracking the travels of BP's oil

, що відстежували рух нафти концерну Бі Пі

in the Gulf of Mexico.

в Мексиканській Затоці.

This is the boat we were on, by the way.

Це човен на якому ми були, між іншим.

The scientists I was with

Вчені, з якими я була

were not studying the effect of the oil and dispersants on the big stuff --

не вивчали вплив нафти та дисперсуючих агентів на великих істот

the birds, the turtles,

- птахів, черепах,

the dolphins, the glamorous stuff.

на дельфінів - гламурну царину.

They're looking at the really little stuff

Вони розглядають насправді дрібноту

that gets eaten by the slightly less little stuff

що з’їдається трохи менш малою штукою,

that eventually gets eaten by the big stuff.

що насамкінець з’їдається великими істотами.

And what they're finding

І що вони виявляють

is that even trace amounts of oil and dispersants

- що навіть залишкові дози нафти та дисперсуючого агента

can be highly toxic to phytoplankton,

можуть бути високотоксичними для фітопланктону,

which is very bad news,

що є дуже поганою новиною,

because so much life depends on it.

тому що так багато життів залежить від нього.

So contrary to what we heard a few months back

Отже - попри те, що ми почули кілька місяців тому

about how 75 percent of that oil

про те, як 75 відсотків тієї нафти

sort of magically disappeared

свого роду чарівним чином зникли

and we didn't have to worry about it,

і ми не повинні турбуватися про це,

this disaster is still unfolding.

- ця катастрофа і досі розгортається.

It's still working its way up the food chain.

Вона продовжує працювати в свій спосіб за харчовим ланцюгом.

Now this shouldn't come as a surprise to us.

Тепер це не має стати для нас несподіванкою.

Rachel Carson --

Рейчел Карсон - (Rachel Carson)

the godmother of modern environmentalism --

Хрещена мати сучасного руху за навколишнє середовище -

warned us about this very thing

попереджала нас саме про це

back in 1962.

ще в 1962 році.

She pointed out that the "control men" --

Вона зазначила, що контролери

as she called them --

як вона їх називала -

who carpet-bombed towns and fields

що бомбардували міста і поля, вкривши їх килимом

with toxic insecticides like DDT,

токсичних інсектицидів, як ДДТ ,

were only trying to kill the little stuff, the insects,

намагалися вбити тільки дрібноту, комах,

not the birds.

- не птахів.

But they forgot this:

Але вони забули про це:

the fact that birds dine on grubs,

про той факт, що птахи частуються лічинками,

that robins eat lots of worms

що малинівки їдять багато хробаків

now saturated with DDT.

тепер просякнутих ДДТ .

And so, robin eggs failed to hatch,

Відтак яйця дрозда не змогли вилупитись,

songbirds died en masse,

масово загинули співочі птахи,

towns fell silent.

міста потонули в тиші.

Thus the title "Silent Spring."

Внаслідок - назва "Безмовна весна". ("Silent Spring.")

I've been trying to pinpoint

Я намагаюся точно визначити

what keeps drawing me back to the Gulf of Mexico,

що продовжує повертати мене до Мексиканської Затоки,

because I'm Canadian,

бо я Канадійка,

and I can draw no ancestral ties.

і я не можу намалювати жодних племінних зв'язків.

And I think what it is

І я думаю в чому сенс

is I don't think we have fully come to terms

- в тім, що я не певна, що ми повністю усвідомили

with the meaning of this disaster,

значення цього лиха,

with what it meant to witness a hole

що значило б стати свідками діри

ripped in our world,

продертої в нашому світі,

with what it meant to watch the contents of the Earth

що значило-б спостерігати, як нутрощі Землі

gush forth on live TV,

фонтанують в прямому ефірі

24 hours a day,

24 години на добу

for months.

місяцями.

After telling ourselves for so long

Після довгих розповідей собі про те,

that our tools and technology can control nature,

що наші інструменти та технології можуть контролювати природу,

suddenly we were face-to-face

раптово ми опинилися віч-на-віч

with our weakness,

з нашою слабкістю,

with our lack of control,

з нашим браком контролю,

as the oil burst out

щойно нафта випорскнула наззовні

of every attempt to contain it --

- усіх наших спроб зібрати її

"top hats," "top kills"

системи стримування розливів та неконторльованих викидів нафти

and, most memorably, the "junk shot" --

і, що особливо пам'ятне - Постріл Сміттям

the bright idea

- блискуча ідея

of firing old tires and golf balls

- постріл місивом старих шин та м'ячів для гольфу

down that hole in the world.

просто в ту діру в світі.

But even more striking

Але навіть більш вражаючим

than the ferocious power emanating from that well

за несамовиту силу, що струменіє з тієї свердловини

was the recklessness

була нерозсудливість

with which that power was unleashed --

з якою цю силу було розв’язано

the carelessness, the lack of planning

недбалість, брак планування,

that characterized the operation

що характеризують цю операцію

from drilling to clean-up.

від буріння до зачистки.

If there is one thing

Якщо є одна річ,

BP's watery improv act made clear,

яку прояснив цей "водоочисний захід" BP plc.

it is that, as a culture,

це те, що, як культура,

we have become far too willing to gamble

ми стали надто схильними до авантюр

with things that are precious

з речами, які є дорогоцінними

and irreplaceable,

і незамінними -

and to do so without a back-up plan,

авантюр без запасних планів,

without an exit strategy.

без стратегій відходу.

And BP was hardly

І ВР навряд був

our first experience of this in recent years.

нашим першим подібним досвідом за останні роки.

Our leaders barrel into wars,

Наші лідери поринають у війни,

telling themselves happy stories

колисаючи себе щасливими історіями

about cakewalks and welcome parades.

про переможні танці і вітальні паради,

Then, it is years of deadly damage control,

- а тоді це обертається роками усунення наслідків смертельних ушкоджень,

Frankensteins of sieges and surges

Франкенштейнами облог та атак

and counter-insurgencies,

й придушувачами опорів,

and once again, no exit strategy.

і знову - жодної відхідної стратегії.

Our financial wizards routinely fall victim

Наші фінансові чарівники, зазвичай стають жертвами

to similar overconfidence,

аналогічної самовпевненості,

convincing themselves that the latest bubble

переконуючи себе, що новомодна бульбашка

is a new kind of market --

це новий вид ринку -

the kind that never goes down.

того типу, що ніколи не занепаде.

And when it inevitably does,

І коли він неминуче занепадає,

the best and the brightest

найкращі й найбільш тямущі

reach for the financial equivalent of the junk shot --

дістають фінансового еквіваленту Пострілу Сміттям

in this case, throwing massive amounts

в цьому випадку - швигорляння вагомих кількостей

of much-needed public money

над-потрібних державних коштів

down a very different kind of hole.

в дуже відмінний тип діри.

As with BP, the hole does get plugged,

Як і з ВР, діра закупорюється,

at least temporarily,

принаймні тимчасово,

but not before

але не завчасно,

exacting a tremendous price.

не уникаючи жахливих витрат.

We have to figure out

Ми повинні з'ясувати,

why we keep letting this happen,

чому ми продовжуємо дозволити цьому статися,

because we are in the midst

тому що ми в самій гущині

of what may be our highest-stakes gamble of all --

того, що може бути грою з найвищими ставками з усіх:

deciding what to do, or not to do,

вирішуючи, що робити або не робити,

about climate change.

стосовно кліматичних змін.

Now as you know,

Тепер, як ви знаєте,

a great deal of time is spent,

безліч часу марнується,

in this country and around the world,

в цій країні і в усьому світі,

inside the climate debate,

в кліматичних дискусіях.

on the question of, "What if the IPC scientists

Довколо питання, "Що коли науковці Міжурядової Групи Експертів зі Зімн Клімату

are all wrong?"

всі помиляються? "

Now a far more relevant question --

Зараз набагато більш влучним є питання -

as MIT physicist Evelyn Fox Keller puts it --

як фізик Массачусетського Технологічного Інституту Евелін Фокс Келлер ставить його -

is, "What if those scientists are right?"

- "Що, якщо ці вчені мають рацію?"

Given the stakes, the climate crisis

Враховуючи ставки - кліматична криза

clearly calls for us to act

явно закликає нас до дій

based on the precautionary principle --

заснована на принципах застережності

the theory that holds

- теорія, свідчить,

that when human health and the environment

що коли здоров'я людини і навколишнє середовище

are significantly at risk

знаходяться під істотною загрозою

and when the potential damage is irreversible,

і коли потенційна шкода є незворотньою,

we cannot afford to wait

- ми не можемо дозволити собі чекати

for perfect scientific certainty.

на довершену науковоу достовірність.

Better to err on the side of caution.

Ліпше помилитися у бік перестороги.

More overt, the burden of proving

Ще доступніше: тягар доведення

that a practice is safe

, що практика є безпечною

should not be placed on the public that would be harmed,

не має лягати на громадськість, що ризикує постраждати

but rather on the industry that stands to profit.

, а швидше на промисловість, що одержує зиски.

But climate policy in the wealthy world --

Та кліматична політика в заможному світі -

to the extent that such a thing exists --

тою мірою, якою така річ взагалі існує

is not based on precaution,

- не грунтується на запобіжних заходах,

but rather on cost-benefit analysis --

, радше на аналізі видатків і прибутків -

finding the course of action that economists believe

знаходячи курс діяльності, який на думку економістів,

will have the least impact

буде мати найменший вплив

on our GDP.

на наш ВВП.

So rather than asking, as precaution would demand,

Тому замість запитувати, як обережність би цього вимагала,

what can we do as quickly as possible

- що ми можемо зробити якнайшвидше

to avoid potential catastrophe,

щоб уникнути можливої катастрофи,

we ask bizarre questions like this:

ми ставимо неоковирні питання на кшталт цього:

"What is the latest possible moment we can wait

"До якого найостаннішого можливого моменту ми можемо зачекати

before we begin seriously lowering emissions?

перш ніж ми почнемо серйозне зниження викидів в атмосферу?

Can we put this off till 2020,

Чи можемо ми відкласти це до 2020 року,

2030, 2050?"

2030, 2050? "

Or we ask,

Або ми запитуємо:

"How much hotter can we let the planet get

"Наскільки гарячішою ми можемо дозволити стати планеті

and still survive?

і заразом - вижити?

Can we go with two degrees, three degrees, or --

Чи можемо ми дозволити собі два градуси? Три градуси? Або... -

where we're currently going --

де ми там в даний момент -

four degrees Celsius?"

чотири градуси за Цельсієм? "

And by the way,

І, до речі,

the assumption that we can safely control

припущення, що ми можемо безпечно контролювати

the Earth's awesomely complex climate system

невимовно заплутану кліматичну систему Землі

as if it had a thermostat,

так, наче вона має термостат,

making the planet not too hot, not too cold,

що робить планету не надто спекотною, не надто холодною,

but just right -- sort of Goldilocks style --

а саме як треба - на кшталт Економіки Золотоволоски

this is pure fantasy,

- це чиста фантазія,

and it's not coming from the climate scientists.

і вона не походить від вчених-кліматологів;

It's coming from the economists

це лізе з економістів

imposing their mechanistic thinking

що хизуються своїм механічним мисленням

on the science.

перед наукою.

The fact is that we simply don't know

Справа в тому, що ми просто не знаємо,

when the warming that we create

коли потепління що ми створюємо

will be utterly overwhelmed

буде начисто перекрите

by feedback loops.

зворотньою реакцією.

So once again,

Тому ще раз,

why do we take these crazy risks

- чому ж ми божевільно ризикуємо

with the precious?

дорогоцінним?

A range of explanations

Шеренга пояснень

may be popping into your mind by now,

вже вишикувалася у ваших думках,

like "greed."

- як от пожадливість.

This is a popular explanation, and there's lots of truth to it,

Це популярне пояснення, і є в ньому багато правди.

because taking big risks, as we all know,

Тому що великі ризики, ям ми всі знаємо

pays a lot of money.

- приносять багато грошей.

Another explanation that you often hear for recklessness

Інше пояснення для нерозсудливості, що ви часто чуєте

is hubris.

це зарозумілість.

And greed and hubris

І жадібність, і зарозумілість

are intimately intertwined

тісно переплетені

when it comes to recklessness.

коли справа доходить до безголовості.

For instance, if you happen to be a 35-year-old banker

Наприклад, якщо ви ненароком - 35-річний банкір

taking home 100 times more

берете будинок в 100 разів більший

than a brain surgeon,

за нейрохірурга,

then you need a narrative,

- то вам потрібні оповідки,

you need a story

вам потрібна історія

that makes that disparity okay.

що робить цю нерівність прийнятною.

And you actually don't have a lot of options.

І ви насправді не маєте багато варіантів.

You're either an incredibly good scammer,

Ви або неймовірно гарний шахрай,

and you're getting away with it -- you gamed the system --

і ви накивуєте п`ятами з цим - ви обіграли систему -

or you're some kind of boy genius,

або ви якийсь хлопчик геній,

the likes of which the world has never seen.

подібних яким світ ще не бачив.

Now both of these options -- the boy genius and the scammer --

Зараз обидва ці варіанти - хлопчики-генії і шахраї -

are going to make you vastly overconfident

збираються зробити вас вельми легковажними

and therefore more prone

і, відтак - більш схильними

to taking even bigger risks in the future.

до більших ризиків в майбутньому.

By the way, Tony Hayward, the former CEO of BP,

До речі, Тоні Хейворд, колишній генеральний директор BP,

had a plaque on his desk

мав табличку на своєму столі

inscribed with this inspirational slogan:

підписану цим надихаючим гаслом:

"What would you attempt to do

"Що б ви намагатиметесь зробити

if you knew you could not fail?"

знаючи, що не можете провалитись?"

Now this is actually a popular plaque,

Тепер це дійсно популярна табличка,

and this is a crowd of overachievers,

і є цілий натовп тих, що перевершують сподівання ,

so I'm betting that some of you have this plaque.

тож я тримаю парі, що деякі з вас мають таку дощечку.

Don't feel ashamed.

Не соромтесь.

Putting fear of failure out of your mind

Вигнати страх невдачі зі свого розуму

can be a very good thing

може бути дуже доброю справою,

if you're training for a triathlon

якщо ви тренуєтеся як тріатлоніст

or preparing to give a TEDTalk,

або готуються дати TEDПромову,

but personally, I think people with the power

але особисто я думаю, що люди з владою

to detonate our economy and ravage our ecology

підірвати нашу економіку і знищити нашу екологію

would do better having

ліпше б мали

a picture of Icarus hanging from the wall,

зображення Ікара на стіні

because -- maybe not that one in particular --

тому що - можливо не саме це зображення -

but I want them thinking about the possibility of failure

але я хочу щоб вони думали про можливість провалу

all of the time.

весь час.

So we have greed,

Таким чином, ми маємо жадібність,

we've got overconfidence/hubris,

у нас є легковажність / зарозумілість,

but since we're here at TEDWomen,

але коли ми вже тут, на TEDWomen,

let's consider one other factor

- давайте врахуємо ще один фактор

that could be contributing in some small way

, що в певний малий спосіб може сприяти

to societal recklessness.

суспільній нерозсудливості.

Now I'm not going to belabor this point,

Зараз я не збираюся обсмоктувати цю тему,

but studies do show that, as investors,

але дослідження свідчать, що, як інвестори,

women are much less prone

жінки набагато менше схильні

to taking reckless risks than men,

до нерозважливих ризиків, ніж чоловіки,

precisely because, as we've already heard,

саме тому, що, як ми вже чули,

women tend not to suffer from overconfidence

жінки не схильні страждати від завищеної самооцінки

in the same way that men do.

тою мірою, що страждають чоловіки.

So it turns out

Ось і виходить,

that being paid less and praised less

, що бути менш оплачуваними і менше премійованими

has its upsides --

має свої переваги -

for society at least.

суспільні, принаймні.

The flipside of this

Зворотним боком цього

is that constantly being told

є те, що ті, кому постійно тлумачать

that you are gifted, chosen

що вони обдаровані, обрані

and born to rule

і народжениі, щоб правити

has distinct societal downsides.

- мають виразні соціальні мінуси.

And this problem -- call it the "perils of privilege" --

І ця проблема - назвемо її небезпекою привілей -

brings us closer, I think,

наближає нас, я думаю,

to the root of our collective recklessness.

до кореня нашої колективної легковажності.

Because none of us -- at least in the global North --

Оскільки жоден з нас - принаймні в країнах Півночі -

neither men nor women,

чоловіки, ані жінки,

are fully exempt from this message.

- жоден повністю не осторонь цього послання.

Here's what I'm talking about.

Ось про що я говорю.

Whether we actively believe them

Чи будемо ми активно вірити їм

or consciously reject them,

або свідомо відкинути їх,

our culture remains in the grips

наша культура залишається в лещатах

of certain archetypal stories

певних архетипових байок

about our supremacy

про наше верховенство

over others and over nature --

над іншими і над природою.

the narrative of the newly discovered frontier

Оповідки про нововиявлені кордони

and the conquering pioneer,

і завойовників-першопроходців,

the narrative of manifest destiny,

розповіді про Божий промисел,

the narrative of apocalypse and salvation.

повісті апокаліпсису і збавлення.

And just when you think these stories are fading into history,

І щойно ви думаєте, що ці оповіді вже стали історією,

and that we've gotten over them,

і що ми вже подолали їх

they pop up in the strangest places.

- вони вигулькують у найнесподіваніших місцях.

For instance, I stumbled across this advertisement

Наприклад, я натрапила на цю рекламу

outside the women's washroom

ззовні жіночої вбиральні

in the Kansas City airport.

в аеропорті Канзас-Сіті.

It's for Motorola's new Rugged cell phone,

Це для нових костурбатих телефон Motorola,

and yes, it really does say,

і так, там дійсно написано,

"Slap Mother Nature in the face."

"Дай ляпаса матері-природі".

And I'm not just showing it to pick on Motorola --

І я не показую це, лише щоб шпильнути Motorola -

that's just a bonus.

це тільки бонус.

I'm showing it because --

Я показую це тому, що -

they're not a sponsor, are they? --

вони ж не спонсори, чи не так? -

because, in its own way,

тому що, у певний спосіб

this is a crass version

це грубий варіант

of our founding story.

історії наших витоків.

We slapped Mother Nature around and won,

Ми відляскали мати-природу і перемогли.

and we always win,

І ми завжди перемагаємо,

because dominating nature is our destiny.

тому що домінувати над природою - наше призначення.

But this is not the only fairytale we tell ourselves about nature.

Але це не єдина казка, яку ми говоримо собі, про природу.

There's another one, equally important,

Є ще одна, рівно-важлива,

about how that very same Mother Nature

про те, що та сама мати-природа

is so nurturing and so resilient

така всетерпляча годувальниця,

that we can never make a dent in her abundance.

що ми ніколи не зможемо зашкодити її рясному достатку.

Let's hear from Tony Hayward again.

Давайте послухаємо Тоні Хейворда знову.

"The Gulf of Mexico is a very big ocean.

"Мексиканська затока - дуже великий океан.

The amount of oil and dispersants that we are putting into it

Кількість нафти і диспергуючих агентів, що ми виливаємо в нього

is tiny in relation to the total water volume."

дуже мала, порівняно з загальним обсягом води. "

In other words, the ocean is big;

Іншими словами, - океан великий;

she can take it.

вона це схаває.

It is this underlying assumption of limitlessness

Ось це першопричинне припущення про безлімітність

that makes it possible

, що робить можливим

to take the reckless risks that we do.

так нерозсудливо ризикувати, як це робимо ми.

Because this is our real master-narrative:

Бо це наша справжня ключова оповідка:

however much we mess up,

як би ми ни облажалися

there will always be more --

завжди буде більше -

more water, more land,

більше води, більше землі,

more untapped resources.

більше невикористаних ресурсів.

A new bubble will replace the old one.

Нова бульбашка замінить стару.

A new technology will come along

Нова технологія вихопиться,

to fix the messes we made with the last one.

щоб виправити халепу, що ми накоїли попередньою.

In a way, that is the story

У певному сенсі - така є історія

of the settling of the Americas,

про заселення Америки,

the supposedly inexhaustible frontier

- вірогідно безмежних обріїв,

to which Europeans escaped.

до яких тікали європейці.

And it's also the story of modern capitalism,

І це також історія сучасного капіталізму.

because it was the wealth from this land

Тому що це багатство цієї землі

that gave birth to our economic system,

дало життя нашоій економічній системі,

one that cannot survive without perpetual growth

тій, що не може вижити без невпинного зростання

and an unending supply

і нескінченного постачання

of new frontiers.

нових кордонів.

Now the problem is

А проблема в тім,

that the story was always a lie.

що оповідь завжи була брехнею.

The Earth always did have limits.

Земля завжди мала межі,

They were just beyond our sights.

вони просто були за межами поля нашого зору.

And now we are hitting those limits

І тепер ми бумбардуємо ці межі

on multiple fronts.

на кількох фронтах.

I believe that we know this,

Я вважаю, що ми знаємо це,

yet we find ourselves trapped in a kind of narrative loop.

тим не менше ми знаходимо себе в пастці свого роду оповідної петлі.

Not only do we continue to tell and retell

Ми не тільки продовжуємо розповідати і переповідати

the same tired stories,

ті самі зашарпані історії,

but we are now doing so

але ми робимо це зараз

with a frenzy and a fury

шалено і звар`йовано

that, frankly, verges on camp.

що, чесно кажучи, межує з військовою пропагандою.

How else to explain the cultural space

Як ще пояснити культурний простір

occupied by Sarah Palin?

окупований Сарами Пейлін?

Now on the one hand,

Тепер, з одного боку,

exhorting us to "drill, baby, drill,"

нас закликають "свердли, лялю, свердли",

because God put those resources into the ground

бо Бог заклав ці ресурси в землю

in order for us to exploit them,

для того, щоб ми розробляли їх

and on the other, glorying in the wilderness

а з іншого - незаймана велич

of Alaska's untouched beauty

неторканої краси Аляски

on her hit reality TV show.

в її хітовому шоу на телебаченні.

The twin message is as comforting as it is mad.

Цей подвійний меседж такий самий втішний, як і божевільний.

Ignore those creeping fears

Ігноруйте ці пластуваті острахи

that we have finally hit the wall.

що ми таки вперлися в стіну.

There are still no limits.

Меж досі не існує.

There will always be another frontier.

Завжди будуть нові обрії.

So stop worrying and keep shopping.

Тож припиніть хвилюватися і продовжуйте закупи.

Now, would that this were just about

Якби ж це було лише про

Sarah Palin and her reality TV show.

Сару Пейлін і її реаліті-шоу.

In environmental circles,

В екологічних колах,

we often hear that, rather than shifting to renewables,

ми часто чуємо, що, замість переходу на відновлювані джерела енергії,

we are continuing with business as usual.

Ми правимо бізнес як звикли.

This assessment, unfortunately,

Ця судження, на жаль,

is far too optimistic.

є занадто оптимістичним.

The truth is that we have already exhausted

Правда така, що ми вже вичерпали

so much of the easily accessible fossil fuels

так багато легкодоступних видів викопного палива,

that we have already entered

що ми вже вступили

a far riskier business era,

в набагато ризикованішу бізнес-еру,

the era of extreme energy.

- еру екстремальної енергії.

So that means drilling for oil in the deepest water,

Це значить буріння для видобутку нафти в найглибших водах,

including the icy Arctic seas,

в тому числі - в крижаних арктичних морях

where a clean-up may simply be impossible.

де очищення може бути просто неможливим.

It means large-scale hydraulic fracking for gas

Це означає, великомаштабні гідравлічні розколювання кори для видобутку горючого газу

and massive strip-mining operations for coal,

і масивні відкриті розробки родовищ вугілля

the likes of which we haven't yet seen.

подібних яким ми ще не бачили.

And most controversially, it means the tar sands.

І найбільш неоднозначне - це означає бітумні піски.

I'm always surprised by how little

Я досі дивуюся тим, як мало

people outside of Canada

люди за межами Канади

know about the Alberta Tar Sands,

знатють про бітумні піски Альберти,

which this year are projected to become

які цього року за проектом мають стати

the number one source of imported oil

джерелом номер один нафти

to the United States.

імпортованої до Сполучених Штатів.

It's worth taking a moment to understand this practice,

Це варте кількох митей, щоб зрозуміти цю практику,

because I believe it speaks to recklessness

тому що, я вважаю - це говорить про легковажність

and the path we're on

і про шлях, яким ми прямуємо

like little else.

як трошки про інше.

So this is where the tar sands live,

Отже тут живуть бітумні піски,

under one of the last magnificent

під одним з останніх величних

Boreal forests.

лісів тайги.

The oil is not liquid.

Нафта не рідка.

You can't just drill a hole and pump it out.

Ви не можете просто просвердлити діру і викачувати її.

Tar sand's oil is solid,

Нафти смолистих (бітумних) пісків - густа

mixed in with the soil.

змішана з грунтом.

So to get at it,

тому щоб дістатись її,

you first have to get rid of the trees.

вам спершу треба позбутись дерев.

Then, you rip off the topsoil

тоді ви відгрібаєте верхній шар грунту

and get at that oily sand.

і одержуєте цей нафтяний пісок.

The process requires a huge amount of water,

Процес вимагає величезної кількості води,

which is then pumped into massive toxic tailing ponds.

, що потім надходить у масивні токсичні сховища-відстійники.

That's very bad news for local indigenous people

Це дуже погана новина для тубільних корінних народів,

living downstream

які живуть нижче за течією

who are reporting alarmingly high cancer rates.

і які повідомляють про тривожно високий рівень захворюваності на рак.

Now looking at these images,

Зараз, дивлячись на ці зображення,

it's difficult to grasp the scale of this operation,

важко осягнути маштаби цієї операції,

which can already be seen from space

які вже можна побачити з космосу

and could grow to an area the size of England.

і які можуть охопити територію розміром з Англію.

I find it helps actually

Я вважаю, це помічне, направду

to look at the dump trucks that move the earth,

- дивитись на самоскиди, що вивозять землю,

the largest ever built.

- найбільші з будь-коли збудованих.

That's a person down there by the wheel.

Це людина там, біля колеса.

My point is that

Я вважаю, що

this is not oil drilling.

це не буріння нафтових свердловин,

It's not even mining.

це навіть не видобутку корисних копалин.

It is terrestrial skinning.

Це скальпування Землі.

Vast, vivid landscapes

Неосяжні, яскраві ландшафти

are being gutted,

випатрано,

left monochromatic gray.

лишився безбарвний сірий.

Now I should confess that as [far as] I'm concerned

Тепер я маю зізнатись, що на моє переконання

this would be an abomination

- це було б мерзенно,

if it emitted not one particle of carbon.

навіть якби це не вивільняло навіть і часточки вуглецю .

But the truth is that, on average,

Але правда в тому, що в середньому

turning that gunk into crude oil

перетворення того перегною на нафту-сирець

produces about three times more greenhouse gas pollution

спричиняє приблизно втричі більше забруднення парниковими газами,

than it does to produce conventional oil

, ніж за виробництва звичайної нафти

in Canada.

в Канаді.

How else to describe this,

А як ще пояснити це,

but as a form of mass insanity?

як не формою масового божевілля?

Just when we know we need to be learning

Просто, коли ми знаємо, що ми повинні вчитись

to live on the surface of our planet,

жити на поверхні нашої планети,

off the power of sun, wind and waves,

від сил сонця, вітру і хвиль,

we are frantically digging

- ми відчайдушно риємо

to get at the dirtiest,

щоб дістатися найбрудніших,

highest-emitting stuff imaginable.

високовипромінюючих речей, що лиш можна собі уявити.

This is where our story of endless growth

Ось куди наша історія нескінченного зростання

has taken us,

привела нас,

to this black hole at the center of my country --

до цих чорних дір у центрі моєї країни -

a place of such planetary pain

місць такого планетарного болю

that, like the BP gusher,

що, як і фонтан ВР,

one can only stand to look at it for so long.

спокійно спостерігати так довго може не кожен.

As Jared Diamond and others have shown us,

Як Джаред Даймонд та інші продемонстрували нам

this is how civilizations commit suicide,

- так цивілізації завершують самогубством,

by slamming their foot on the accelerator

, втопивши своєю ногою педаль газу

at the exact moment

в той момент,

when they should be putting on the brakes.

, коли слід було-б витиснути гальма.

The problem is that our master-narrative

Проблема в тому, що наша найголовніша казка

has an answer for that too.

містить відповідь і на це.

At the very last minute, we are going to get saved

В найостаннішу мить ми збираємось бути врятованими

just like in every Hollywood movie,

просто як в кожному голлівудському фільмі,

just like in the Rapture.

як і в Вознесінні.

But, of course, our secular religion is technology.

Але звісно наша мирська релігія - технології.

Now, you may have noticed

Тепер ви, певно, помітили

more and more headlines like these.

більше і більше заголовків, подібних цим.

The idea behind this form of "geoengineering" as it's called,

Ідея цієї форми геоінжинірінгу, як її називають,

is that, as the planet heats up,

така, що як планета нагріється,

we may be able to shoot sulfates and aluminum particles

ми зможемо вистрілити сульфатами і частками алюмінію

into the stratosphere

в стратосферу

to reflect some of the sun's rays

щоб відбити трохи сонячних променів

back to space,

назад в космос,

thereby cooling the planet.

тим чином охолоджуючи планету.

The wackiest plan -- and I'm not making this up --

Найбезглуздіший план - і я не вигадую -

would put what is essentially a garden hose

був - стромити те, що по суті є садовим шлангом

18-and-a-half miles high into the sky,

на 18,5 миль високо в небо

suspended by balloons,

підвішене до повітряних куль,

to spew sulfur dioxide.

щоб розпурскувати там сірчаний двоокис .

So, solving the problem of pollution with more pollution.

Таким чином, вирішення проблеми забруднення - було ще більше забруднення навколишнього середовища.

Think of it as the ultimate junk shot.

Думайте про це як про Остаточний Постріл Сміттям.

The serious scientists involved in this research

Серйозні вчені, що беруть участь в цьому дослідженні

all stress that these techniques

всі підкреслюють, що ці методи

are entirely untested.

абсолютно не тестувалася.

They don't know if they'll work,

Вони не знають, чи це спрацює

and they have no idea

і вони уявлення не мають

what kind of terrifying side effects they could unleash.

які страшні побічні ефекти, вони можуть спричинити

Nevertheless, the mere mention of geoengineering

Тим не менш, навіть згадка про геоінженірінг

is being greeted in some circles,

зустрічається в певних колах -

particularly media circles,

особливо медійних колах -

with a relief tinged with euphoria.

з полегшенням, відтіненим ейфорією.

An escape hatch has been reached.

Аварійний люк було віднайдено.

A new frontier has been found.

Новий кордон було відкрито.

Most importantly,

Найголовніше,

we don't have to change our lifestyles after all.

- ми не повинні змінювати наш спосіб життя кінець-кінцем.

You see, for some people,

Бачите, для певних людей,

their savior is a guy in a flowing robe.

рятівник - це хлопець в мантії.

For other people, it's a guy with a garden hose.

Для інших людей, це хлопець з садовим шлангом.

We badly need some new stories.

Ми гостро потребуємо нових історій.

We need stories that have different kinds of heroes

Нам потрібні історії, з іншими різновидами героїв

willing to take different kinds of risks --

готових ризикувати інакше

risks that confront recklessness head on,

ризикувати в протистоянні віч-на-віч з нерозсудливістю,

that put the precautionary principle into practice,

, що втілять на практиці принципи застереження

even if that means through direct action --

навіть якщо це передбачає рішучі дії -

like hundreds of young people willing to get arrested,

як сотні молодих людей, заарештованих

blocking dirty power plants

за блокування брудних електростанцій

or fighting mountaintop-removal coal mining.

або борючись з розробкою родовищ вугілля за рахунок знесення гірських верхівок.

We need stories

Нам потрібні історії

that replace that linear narrative of endless growth

що замінять ті лінійні байки про нескінченне зростання

with circular narratives

- циклічними розповідями

that remind us

,що нагадують нам

that what goes around comes around.

- те, що відбувається і стається довкола

That this is our only home.

- це наш єдиний дім;

There is no escape hatch.

не існує аварійного люка.

Call it karma, call it physics,

Називайте це кармою, називайте це фізикою,

action and reaction, call it precaution --

причиною та наслідком, називайте це запобіжним кроком:

the principle that reminds us

принцип, що нагадує нам

that life is too precious to be risked

- життя надто коштовне, щоб ризикувати ним

for any profit.

задля будь-яких прибутків.

Thank you.

Дякую!

(Applause)

(Оплески)