Is life meaningless? And other absurd questions - Nina Medvinskaya

Перекладач: Dariia Berestiuk Утверджено: Олена Сьомак

Albert Camus grew up surrounded by violence.

Альбер Камю виріс в умовах насильства.

His homeland of Algeria was mired in conflict between native Algerians

Його батьківщина, Алжир, потопала у війні між корінними алжирцями

and colonizing French Europeans.

та франкомовними європейцями-колонізаторами.

He lost his father in the First World War,

Під час Першої світової війни він втратив батька,

and was deemed unfit to fight in the second.

а під час Другої Камю визнали небоєздатним.

Battling tuberculosis in France and confronting the war's devastation

В умовах боротьби з туберкульозом у Франції та протистояння руйнівній війні

as a resistance journalist, Camus grew despondent.

в якості опозиційного журналіста, Камю впав у відчай.

He couldn’t fathom any meaning behind all this endless bloodshed and suffering.

Він не міг знайти жодного сенсу в цьому безкінечному кровопролитті та стражданнях.

He asked: if the world was meaningless,

Він запитав: “Якщо світ втратив сенс,

could our individual lives still hold value?

чи здатне кожне окреме життя все ще зберігати цінність?”

Many of Camus’ contemporaries were exploring similar questions

Багато хто з сучасників Камю досліджували подібні питання

under the banner of a new philosophy called existentialism.

в рамках нової філософії під назвою екзистенціалізм.

Existentialists believed people were born as blank slates,

Екзистенціалісти вірили, що люди народжуються як чисті аркуші,

each responsible for creating their life’s meaning amidst a chaotic world.

кожен з яких відповідає за створення сенсу свого життя в хаотичному світі.

But Camus rejected their school of thought.

Але Камю не сприйняв їхню філософську концепцію.

He argued all people were born with a shared human nature

Він стверджував, що всі люди народжуються зі схожою людською природою,

that bonded them toward common goals.

яка об’єднує їх для досягнення спільних цілей.

One such goal was to seek out meaning despite the world’s arbitrary cruelty.

Однією з таких цілей був пошук сенсу всупереч свавільній жорстокості світу.

Camus viewed humanity’s desire for meaning and the universe’s silent indifference

Камю вважав прагнення людства до пошуку сенсу і мовчазну байдужість Всесвіту

as two incompatible puzzle pieces,

двома несумісними частинами головоломки,

and considered trying to fit them together to be fundamentally absurd.

а спроби зібрати їх докупи — принципово абсурдними.

This tension became the heart of Camus’ Philosophy of the Absurd,

Ця напруга лягла в основу “Філософії абсурду” Камю,

which argued that life is inherently futile.

в якій стверджувалося, що життя за своєю природою є безглуздим.

Exploring how to live without meaning

Пошук відповіді на питання, як жити без сенсу,

became the guiding question behind Camus’ early work,

став провідним у ранній творчості Камю,

which he called his “cycle of the absurd.”

яку він назвав “Циклом абсурду“.

The star of this cycle, and Camus’ first published novel,

Зірка цього циклу і перший опублікований роман Камю

offers a rather bleak response.

містить доволі похмуру відповідь.

"The Stranger" follows Meursault, an emotionally detached young man

“Сторонній” — це Мерсо, емоційно відсторонений молодий чоловік,

who doesn’t attribute much meaning to anything.

який нічому не надає особливого значення.

He doesn’t cry at his mother’s funeral,

Він не плаче на похороні матері,

he supports his neighbor’s scheme to humiliate a woman,

він підтримує задум сусіда познущатися над жінкою,

he even commits a violent crime — but Meaursault feels no remorse.

він навіть скоює жорстокий злочин — але Мурсо не відчуває докорів сумління.

For him the world is pointless and moral judgment has no place in it.

Він вважає світ безглуздим, в якому немає місця для морального осуду.

This attitude creates hostility between Meursault

Таке ставлення породжує ворожість між Мерсо

and the orderly society he inhabits,

та усталеним суспільством, в якому він мешкає,

slowly increasing his alienation until the novel’s explosive climax.

і повільно посилює його відчуження, аж до епічної кульмінації роману.

Unlike his spurned protagonist, Camus was celebrated for his honest philosophy.

На відміну від свого знеславленого героя, Камю прославився своєю чесною філософією.

"The Stranger" catapulted him to fame, and Camus continued producing works

“Сторонній” приніс йому славу, і Камю продовжував писати твори,

that explored the value of life amidst absurdity

які досліджували цінність життя серед абсурду,

many of which circled back to the same philosophical question:

чимало з яких поверталися до одного й того ж філософського питання:

if life is truly meaningless,

якщо життя справді позбавлене сенсу,

is committing suicide the only rational response?

чи є самогубство єдиним раціональним рішенням?

Camus’ answer was an emphatic “no.”

Камю відповів категоричним “Ні“.

There may not be any explanation for our unjust world,

Можливо, не існує жодного виправдання нашому несправедливому світу,

but choosing to live regardless is the deepest expression

але вибір жити, незважаючи ні на що,

є найглибшим проявом нашої істинної свободи.

of our genuine freedom.

Camus explains this in one of his most famous essays

Камю пояснює це в одному зі своїх найвідоміших творів,

which centers on the Greek myth of Sisyphus.

присвяченому грецькому міфу про Сізіфа.

Sisyphus was a king who cheated the gods,

Сізіф був царем, який обдурив богів,

and was condemned to endlessly roll a boulder up a hill.

і був засуджений до довічного закочування величезного каменю на гору.

The cruelty of his punishment lies in its singular futility,

Жорстокість цього покарання полягає в його абсолютній безглуздості,

but Camus argues all of humanity is in the same position.

але Камю стверджує, що все людство знаходиться в такому ж становищі.

And only when we accept the meaninglessness of our lives

І тільки тоді, коли ми визнаємо безглуздість нашого життя,

can we face the absurd with our heads held high.

ми зможемо прийняти цей абсурд з високо піднятою головою.

As Camus says, when the king chooses to begin his relentless task once more,

Коли король вирішує знову приступити до свого невідступного завдання,

“One must imagine Sisyphus happy.”

Камю каже: “Потрібно уявляти собі Сізіфа щасливим.“.

Camus’ contemporaries weren’t so accepting of futility.

Сучасники Камю не сприймали цю безглуздість.

Many existentialists advocated for violent revolution

Багато екзистенціалістів виступали за насильницьку революцію,

to upend systems they believed were depriving people of agency and purpose.

щоб зруйнувати системи, які, на їх думку, позбавляли людей волі та сенсу життя.

Camus responded with his second set of work: the cycle of revolt.

У відповідь на це Камю створив свою другу серію творів: “Цикл бунту“.

In "The Rebel," he explored rebellion as a creative act,

У творі “Бунтівна людина” він досліджував бунт як творчий,

rather than a destructive one.

а не руйнівний процес.

Camus believed that inverting power dynamics

Камю вважав, що інверсія динаміки влади

only led to an endless cycle of violence.

призводить лише до нескінченного циклу насильства.

Instead, the way to avoid needless bloodshed

Натомість, спосіб уникнути непотрібного кровопролиття

is to establish a public understanding of our shared human nature.

полягає у формуванні суспільного розуміння нашої спільної людської природи.

Ironically, it was this cycle of relatively peaceful ideas

Як не дивно, саме цей цикл відносно мирних ідей

that triggered his fallout with many fellow writers and philosophers.

став причиною його конфлікту з багатьма колегами-письменниками та філософами.

Despite the controversy,

Незважаючи на суперечки,

Camus began work on his most lengthy and personal novel yet:

Камю розпочав роботу над своїм найдовшим і найбільш відвертим романом:

an autobiographical work entitled "The First Man."

автобіографічним твором під назвою “Перша людина“.

The novel was intended to be the first piece in a hopeful new direction:

Роман мав стати першим твором у новій багатообіцяючій серії:

the cycle of love.

Цикл кохання.

But in 1960, Camus suddenly died in a car accident

Але в 1960 році Камю раптово загинув в автокатастрофі,

that can only be described as meaningless and absurd.

яку можна описати лише як безглузду та абсурдну.

While the world never saw his cycle of love,

Хоча світ так і не побачив творів його Циклу кохання,

his cycles of revolt and absurdity continue to resonate with readers today.

його Цикли бунту й абсурду продовжують резонувати з читачами і сьогодні.

His concept of absurdity has become a part of world literature,

Його концепція абсурду стала частиною світової літератури,

20th century philosophy, and even pop culture.

філософії 20-го століття і навіть поп-культури.

Today, Camus remains a trusted guide for moments of uncertainty;

Камю і сьогодні залишається надійним орієнтиром у моменти невизначеності;

his ideas defiantly imbuing a senseless world with inspiration

його ідеї зухвало наповнюють безглуздий світ натхненням,

rather than defeat.

радше ніж розпачем.