Should you trust unanimous decisions? - Derek Abbott

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Hanna Leliv

Imagine a police lineup where ten witnesses

Уявіть собі поліцейський відділок, де десятьох свідків

are asked to identify a bank robber they glimpsed fleeing the crime scene.

просять впізнати грабіжника банку, якого вони бачили під час втечі з місця злочину.

If six of them pick out the same person,

Якщо шість із них виберуть ту ж людину,

there's a good chance that's the real culprit,

то є велика ймовірність, що це справжній злочинець,

and if all ten make the same choice,

а якщо всі десять виберуть одного,

you might think the case is rock solid,

ви, ймовірно, подумаєте що це залізний доказ -

but you'd be wrong.

і помилитеся.

For most of us, this sounds pretty strange.

Для більшості з нас це звучить дивно.

After all, much of our society relies on majority vote and consensus,

Адже більшість людей із нашого суспільства сподівається на більшість та одностайність -

whether it's politics,

чи це політика,

business,

бізнес

or entertainment.

чи розваги.

So it's natural to think that more consensus is a good thing.

Природно думати, що одностайність - це хороша річ.

And up until a certain point, it usually is.

І до певного моменту саме так і є.

But sometimes, the closer you start to get to total agreement,

Та іноді що ближче ви до загального схвалення,

the less reliable the result becomes.

то менш надійним буде результат.

This is called the paradox of unanimity.

Це зветься парадоксом одностайності.

The key to understanding this apparent paradox

Щоб зрозуміти цей очевидний парадокс,

is in considering the overall level of uncertainty

треба проаналізувати загальний рівень невпевненості

involved in the type of situation you're dealing with.

у тій ситуації, з якою ви маєте справу.

If we asked witnesses to identify the apple in this lineup, for example,

Якби ми, наприклад, попросили свідків показати в цьому ряду яблуко,

we shouldn't be surprised by a unanimous verdict.

нас би не здивувало одностайне рішення.

But in cases where we have reason to expect some natural variance,

Та у випадках, коли ми очікуємо на певну природну розбіжність,

we should also expect varied distribution.

ми також маємо чекати й різноманітного розподілу результатів.

If you toss a coin one hundred times,

Якби ви підкидували монетку тисячу разів,

you would expect to get heads somewhere around 50% of the time.

то сподівалися б отримати тисячу орлів десь приблизно у 50% спроб.

But if your results started to approach 100% heads,

Та якщо ваш результат став би наближатись до 100% орлів,

you'd suspect that something was wrong,

ви б запідозрили, що щось не так,

not with your individual flips,

не з тим як ви кидаєте,

but with the coin itself.

а з самою монеткою.

Of course, suspect identifications aren't as random as coin tosses,

Звичайно, підозрюваного не вибирають навмання,

but they're not as clear cut as telling apples from bananas, either.

але вибір усе одно не такий однозначний, як у випадку з яблуками та бананами.

In fact, a 1994 study found that up to 48% of witnesses

В 1994 дослідження показало, що 48% свідків

tend to pick the wrong person out of a lineup,

мають схильність вибирати неправильну особу в ряді,

even when many are confident in their choice.

навіть коли більшість впевнена у своєму виборі.

Memory based on short glimpses can be unreliable,

Спогади, які залишилися в вас після одного-двох поглядів - не надійні,

and we often overestimate our own accuracy.

і ми часто переоцінюємо власну точність.

Knowing all this,

Якщо знаєш про все це,

a unanimous identification starts to seem less like certain guilt,

ситуація, коли люди одноголосно впізнають винуватця починає здаватися

and more like a systemic error,

систематичною помилкою

or bias in the lineup.

або неправильним підбором людей для впізнання.

And systemic errors don't just appear in matters of human judgement.

А систематичні помилки не з'являються у людських судженнях ні з того ні з сього.

From 1993-2008,

З 1993 по 2008

the same female DNA was found in multiple crime scenes around Europe,

той же взірець жіночої ДНК знайшли в численних місцях злочинів у Європі,

incriminating an elusive killer dubbed the Phantom of Heilbronn.

в яких звинувачували невловимого вбивцю, так званого фантома з Гайльбронна.

But the DNA evidence was so consistent precisely because it was wrong.

Але взірці ДНК постійно сходилися тому, що були неправильні.

It turned out that the cotton swabs used to collect the DNA samples

Виявилось, що ватні тампони, якими брали зразки ДНК,

had all been accidentally contaminated by a woman working in the swab factory.

випадково забруднила жінка, яка працювала на фабриці тампонів.

In other cases, systematic errors arise through deliberate fraud,

В інших випадках систематичні помилки виникають через умисний обман,

like the presidential referendum held by Saddam Hussein in 2002,

як-от президентський референдум, проведений Саддамом Гуссейном в 2002,

which claimed a turnout of 100% of voters with all 100% supposedly voting in favor

який засвідчував стовідсоткову явку зі стовідсотковою перемогою

of another seven-year term.

і переобрання на ще один 7-річний термін.

When you look at it this way,

З цього погляду

the paradox of unanimity isn't actually all that paradoxical.

парадокс одностайності не є парадоксальним.

Unanimous agreement is still theoretically ideal,

Спільна згода досі є теоретично ідеальною,

especially in cases when you'd expect very low odds of variability and uncertainty,

особливо у випадках, коли очікується низька ймовірність несходжень та невпевненості,

but in practice,

та на практиці,

achieving it in situations where perfect agreement is highly unlikely

в ситуаціях, коли повна згода досить неправдоподібна,

should tell us that there's probably some hidden factor affecting the system.

на систему, скоріш за все, впливає якийсь прихований фактор.

Although we may strive for harmony and consensus,

Хоча ми всі прагнемо до гармонії та згоди,

in many situations, error and disagreement should be naturally expected.

в багатьох ситуаціях помилка та розбіжності природні.

And if a perfect result seems too good to be true,

Ідеальний результат видається занадто гарним, щоб бути правдивим,

it probably is.

саме так, ймовірно, і є.