How did Dracula become the world's most famous vampire? - Stanley Stepanic

Як Дракула став найвідомішим у світі вампіром? - Стенлі Степанік

Перекладач: Viktoriia Kravchuk Утверджено: Khrystyna Romashko

How did Dracula become the world's most famous vampire?

Як Дракула став всесвітньовідомим вампіром?

More than 100 years after his creator was laid to rest,

За більш ніж 100 років від смерті автора

Dracula lives on as the most famous vampire in history.

жив Дракула - найвідоміший вампір в історії.

But this Transylvanian noble,

Але цей Трансильванський дворянин

neither the first fictional vampire nor the most popular of his time,

не був першим вигаданим вампіром, та не мав популярності в його час,

may have remained buried in obscurity if not for a twist of fate.

і залишався б таким, якби не доленосні зміни.

Dracula's first appearance was in Bram Stoker's 1897 novel of the same name.

Вперше Дракулу було згадано в одноіменному романі Брема Стокера 1897-го року.

But that was far from the beginning of vampire myths.

Але це було задовго до початку цієї легенди.

Blood-sucking monsters had already been part of folklore for at least 800 years.

Монстри, що пили кров, зустрічалися в фольклорі протягом 800 років.

It was Slavic folklore that gave us the word vampire,

Слов'янський фольклор розповідає нам про вампірів,

or "upir" in Old Russian.

або "упирів" (старослов'янська назва).

The term's first known written mention comes from the 11th century.

Назву було вперше загадано в писемному джерелі ще в 11 столітті.

Vampire lore in the region predated Christianity's arrival

Про вампірів говорили ще до християнства та згадували про них

and persisted despite the church's efforts to eliminate pagan beliefs.

після його затвердження, попри спроби викорінити язичницькі вірування.

Stories of vampires originated from misinterpretations of diseases,

Історії виникнення вампірів з'явилися через неправильне трактування хвороб,

such as rabies,

таких як сказ,

and pellagra,

пелагра

and decomposition.

та розкладання.

In the case of the latter, gasses swelling the body and blood oozing from the mouth

В останньому випадку через набрякле тіло, гази та кров, що сочилися з рота,

could make a corpse look like it had recently been alive and feeding.

тіло померлого виглядало, неначе воно було ще недавно живим.

Vampires were describe as bloated with overgrown teeth and nails.

Вампірів описували як людей з виступаючими іклами та пазурями.

This gave rise to many rituals intended to prevent the dead from rising,

Це породило безліч ритуалів, які запобігали вставанню мерців,

such as burying bodies with garlic or poppyseeds,

наприклад, закопування тіла з часником та насінням маку,

as well as having them staked,

використання списів,

burned,

спалювання,

or mutilated.

або понівечення.

Vampire lore remained a local phenomenon until the 18th century

Згадки про вампірів були місцевою легендою до 18 століття,

when Serbia was caught in the struggle between two great powers,

коли Сербія опинилась в епіцентрі боротьби

the Habsburg Monarchy

між Габсбурзьким королівством

and Ottoman Empire.

та Османською Імперією.

Austrian soldiers and government officials observed and documented

Австрійське військо і представники уряду спостерігали та описували

the strange local burial rituals,

дивні поховальні ритуали,

and their reports became widely publicized.

а їх дослідження набули широкого розголосу.

The resulting vampire hysteria got so out of hand that in 1755,

Це призвело до істерії, яка вийшла з-під контролю в 1755 році,

the Austrian Empress was forced to dispatch her personal physician.

Австрійська імператриця була змушена відправити в розвідку свого лікаря.

He investigated and put an end to the rumors

Він провів дослідження та спростував чутки,

by publishing a thorough, scientific refutation.

опублікувавши свою детальну наукову роботу.

The panic subsided, but the vampire had already taken root

Паніка зникла, але вампіри залишилися

in Western Europe's imagination,

в уяві жителів Західної Європи,

spawning works like "The Vampyre" in 1819,

та з'являючись у таких роботах як "The Vampyre" 1819 року,

and Joseph Sheridan Le Fanu's "Carmilla" in 1872.

та в творі Джозефа Шеридана Le Fanu's "Carmilla", датованому 1872.

This book would greatly influence a young Irish drama critic named Bram Stoker.

Ця книга надихнула молодого ірландського театрального критика Брама Стокера.

Stoker, who was born in Dublin in 1847,

Стокер народився в Дубліні у 1847 році,

was famously bedridden with an unknown illness until the age of seven.

він був прикутий до ліжка через невідому хворобу з семи років.

During that time, his mother told him folktales

Протягом того часу його мати розповідала йому народні казки,

and true tales of horror,

включно з правдивими казками-жахіттями,

including her experiences during an outbreak of cholera in 1832.

а також про пережиті нею часи холери, що спалахнула в 1832 році.

There, she described victims buried alive in mass graves.

Вона розказала про те, як заживо ховали людей в спільних могилах.

Later in his life, Stoker went on to write fantasy, romance, adventure stories,

Пізніше Стокер напише твори з фантастики, романси та пригодницькі історії,

and, in 1897, "Dracula."

і в 1897 з'явиться твір "Дракула".

Although the book's main villain and namesake

Хоч і фігуруючою постаттю та героєм

is thought to be based on the historical figure of Vlad III Dracula,

залишається Влад III Дракула,

or Vlad the Impaler,

знаний як Влад Цепеш,

the association is mostly just that they share a name.

але спільного в них є хіба що ім'я.

Other elements and characters were inspired directly and indirectly

На інші елементи та героїв його надихнули безпосередньо чи опосередковано

by various works in the Victorian Era,

твори Вікторіанської епохи,

such as "The Mysterious Stranger."

наприклад, "Таємничий незнайомець."

The novel, upon release, was only a moderate success in its day,

Роман після публікації не був дуже успішним у свій час,

nor was it even Stoker's most well-known work,

не був навіть серед найвідоміших творів Стокера

mentioned only briefly in a 1912 obituary.

і згадувався лише декілька разів у 1912 році.

But a critical copyright battle would completely change Dracula's fate,

Але вирішальна битва за авторські права остаточно змінили долю Графа Дракули

and catapult the character into literary renown.

та зробила його широковідомим.

In 1922, a German studio adapted the novel into the now classic silent film "Nosferatu"

У1922 році німецька кіностудія випустила класичний фільм-адаптацію "Nosferatu"

without paying royalties.

без сплати за ліцензію.

Despite changes in character names and minor plot points,

Незважаючи на змінені імена героїв та другорядні елементи сюжету

the parallels were obvious, and the studio was sued into bankruptcy.

паралелі були очевидні і студію засудили, що привело її до банкрутства.

To prevent more plagiarism attempts,

Щоб запобігти плагіату,

Stoker's widow decided to establish copyright

вдова Стокера вирішила отримати авторські права

over the stage version of "Dracula"

на сценічну версію "Дракули",

by approving a production by family-friend Hamilton Deane.

затвердивши постановку товариша сім'ї Гелільтона Дейна.

Although Deane's adaptation made drastic cuts to the story,

Хоча в адаптації Дейна були значні скорочення історії,

it became a classic,

вона стала класикою,

thanks largely to Bela Lugosi's performance on Broadway.

завдяки грі Бели Лугоші в театрі Бродвей.

Lugosi would go on to star in the 1931 film version by Universal,

Лугоші пізніше зніметься в кіноверсії Universal, в 1931 році,

lending the character many of his signature characteristics.

де зіграє героя, втіливши характерні особливості, притаманні прототипу.

And since then, Dracula has risen again in countless adaptations,

Відтоді постать Дракули постає в численних адаптаціях,

finding eternal life far beyond the humble pages of his birth.

знайшовши вічне життя далеко за межами сторінок свого народження.