Ed Gavagan: A story about knots and surgeons

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Suzan Al-Jholani Утверджено: Khrystyna Romashko

You know, we wake up in the morning,

Всі ми зранку прокидаємось,

you get dressed, put on your shoes,

вдягаємось, взуваємось

you head out into the world.

та виходимо у світ.

You plan on coming back, getting undressed,

Ми думаємо про те, як повернемось додому, роздягнемось,

going to bed,

ляжемо спати

waking up, doing it again,

і тоді знову прокинемось.

and that anticipation, that rhythm,

І це передчуття, цей ритм,

helps give us a structure

дає нам структуру

to how we organize ourselves and our lives,

в якій ми організовуємо наше життя,

and gives it a measure of predictability.

і надає їй критерію передбачуваності.

Living in New York City, as I do,

Я живу в Нью-Йорку,

it's almost as if, with so many people doing so many things

де впритул один до одного величезна кількість людей

at the same time in such close quarters,

одночасно займається різними справами так,

it's almost like life is dealing you extra hands

що, здається, життя наділяє вас

out of that deck.

ще однією парою рук.

You're never, there's just, juxtapositions are possible

Тут можуть трапитись такі зіткнення,

that just aren't, you don't think they're going to happen.

про які ви навіть не здогадувались.

And you never think you're going to be the guy

І вам ніколи б не прийшло в голову, що саме ви

who's walking down the street

будете йти по цій вулиці,

and, because you choose to go down one side or the other,

і саме через те, що ви вибрали цю сторону, а не іншу,

the rest of your life is changed forever.

ваше життя зміниться назавжди.

And one night, I'm riding the uptown local train.

Одного вечора я їхав у метро.

I get on. I tend to be a little bit vigilant

Сів на потяг. Зазвичай, я дуже пильний,

when I get on the subway.

коли сідаю в метро.

I'm not one of the people zoning out with headphones

Я не з тих, що відсторонено від світу сидять в навушниках

or a book.

чи з книгою.

And I get on the car, and I look, and I

І я заходжу в вагон, дивлюсь

notice this couple,

і помічаю цю пару,

college-aged, student-looking kids,

студентського віку.

a guy and a girl, and they're sitting next to each other,

Хлопець та дівчина сидять разом.

and she's got her leg draped over his knee,

Її нога звисає з його колін,

and they're doing -- they have this little contraption,

і у них в руках ця маленька штукенція.

and they're tying these knots,

Вони в'яжуть вузли,

and they're doing it with one hand,

і роблять це то однією рукою,

they're doing it left-handed and right-handed very quickly,

то іншою і дуже швидко.

and then she'll hand the thing to him and he'll do it.

Тоді вона віддає все йому і він починає в'язати.

I've never seen anything like this.

Я в житті не бачив нічого схожого.

It's almost like they're practicing magic tricks.

Так, ніби вони практикують магічні трюки.

And at the next stop, a guy gets on the car,

А на наступній зупинці в потяг заходить чоловік,

and he has this sort of visiting professor look to him.

схожий на професора.

He's got the overstuffed leather satchel

Він має переповнену шкіряну сумку,

and the rectangular file case and a laptop bag

квадратну папку, сумку з ноутбуком,

and the tweed jacket with the leather patches,

твідовий піджак з шкіряними вставками,

and — (Laughter) —

та - (сміх) -

he looks at them, and then

дивиться на пару.

in a blink of an eye, he kneels down in front of them,

І в той же момент стає перед ними на коліна і

and he starts to say,

каже:

"You know, listen, here's how you can do it. Look,

"Дивіться, це робиться ось так.

if you do this -- " and he takes the laces out of their hand,

І, якщо ви зробите так...",-

and instantly, he starts tying these knots,

Він бере в них мотузки і починає в'язати вузли

and even better than they were doing it, remarkably.

і навіть краще, ніж це робили вони.

And it turns out they are medical students

Виявляється, вони студенти-медики,

on their way to a lecture about the latest

які їдуть на лекцію про новітні техніки накладання швів,

suturing techniques, and he's the guy giving the lecture.

а він - викладач цієї дисципліни.

(Laughter)

(Сміх)

So he starts to tell them, and he's like,

Професор починає їх повчати:

"No, this is very important here. You know,

"Цей момент дуже важливий.

when you're needing these knots,

Коли вам будуть необхідні ці вузли,

it's going to be, you know, everything's

все буде відбуватись одночасно.

going to be happening at the same time, it's going to be --

На вас навалиться велика

you're going to have all this information coming at you,

кількість інформації,

there's going to be organs getting in the way,

будуть заважати органи,

it's going to be slippery,

все буде слизьким

and

і

it's just very important that you be able to do these

дуже важливо, щоб це ввійшло вам у звичку.

beyond second nature, each hand, left hand, right hand,

Чи то лівою чи правою рукою,

you have to be able to do them without seeing your fingers."

ви маєте навчитись це робити, навіть не бачачи своїх пальців" .

And at that moment, when I heard that,

Як тільки я це почув,

I just got catapulted out of the subway car into a night

я перенісся думками в ту ніч,

when I had been getting a ride in an ambulance

коли мене везли в кареті швидкої допомоги,

from the sidewalk where I had been stabbed

після того як підібрали пораненого з тротуару,

to the trauma room of St. Vincent's Hospital in Manhattan,

до травматичного відділу лікарні Святого Вінсета в Манхеттені.

and what had happened was

Що трапилось до цього?

a gang had come in from Brooklyn.

З Брукліну приїхала банда.

As part of an initiation for three of their members,

Посвятою для трьох з них

they had to kill somebody,

було вбивство,

and I happened to be the guy walking down Bleecker Street

а я виявився тим, хто тієї ночі

that night,

проходив по вулиці Блекер,

and they jumped on me without a word.

і вони накинулись на мене, не промовивши ні слова.

One of the very lucky things,

Мені пощастило,

when I was at Notre Dame, I was on the boxing team,

що, коли я вчився в Нотр-Дамі, я займався боксом,

so I put my hands up right away, instinctively.

тому інстинктивно виставив блок руками.

The guy on the right had a knife with a 10-inch blade,

Хлопець справа мав 25-сантиметровий ніж

and he went in under my elbow,

і встромив його мені під лікоть.

and it went up and cut my inferior vena cava.

Він пройшов вверх і зачепив нижню порожнисту вену.

If you know anything about anatomy,

Якщо ви знаєте анатомію,

that's not a good thing to get cut,

то це не дуже вдале місце для порізів,

and everything, of course, on the way up,

як і інші органи в цій ділянці.

and then — I still had my hands up —

А потім, коли мої руки були досі в блоці,

he pulled it out and went for my neck,

він витяг ніж, потягнувся до моєї шиї

and sunk it in up to the hilt in my neck,

і встромив його по самісіньку рукоятку.

and I got one straight right punch

Мені вдалося ударом справа

and knocked the middle guy out.

знешкодити хлопця посередині.

The other guy was still working on me,

Другий був досі при справі,

collapsing my other lung,

і поранив мені легені,

and I managed to, by hitting that guy, to get a minute.

але мені вдалось вдарити нападника, щоб виграти час.

I ran down the street and collapsed,

Я вибіг на вулицю і впав на тротуар,

and the ambulance guys intubated me on the sidewalk

там мене знайшли медики, встромили трубку

and let the trauma room know

і повідомили травматологію,

they had an incoming.

що в них новий пацієнт.

And one of the

Одним з

side effects of having major massive blood loss

побічних ефектів великої втрати крові

is you get tunnel vision,

є різке звуження поля зору.

so I remember being on the stretcher

Я пам'ятаю, як лежав на ношах,

and having a little nickel-sized cone of vision,

і бачив все через тунель, розміром з монетку.

and I was moving my head around

Я крутив головою,

and we got to St. Vincent's,

ми приїхали в лікарню Святого Вінсента,

and we're racing down this hallway,

їхали по коридору,

and I see the lights going,

я бачив світло і....

and it's a peculiar effect of memories like that.

провал в пам'яті.

They don't really go to the usual place that memories go.

Такі моменти зберігаються десь в іншому місці.

They kind of have this vault where they're stored in high-def,

Вони мають свій склеп, є дуже виразними,

and George Lucas did all the sound effects. (Laughter)

і Джордж Лукас там займається звуковими ефектами. (сміх)

So sometimes, remembering them, it's like,

Тому деколи згадати їх

it's not like any other kind of memories.

не так легко, як інші події.

And I get into the trauma room,

Я потрапляю в травмпункт,

and they're waiting for me, and the lights are there,

мене чекають лікарі, світло ввімкнене

and I'd been able to breathe a little more now,

і дихати мені вже легше

because the blood has left, had been filling up my lungs

тому, що з легень викачали кров,

and I was having a very hard time breathing,

а до того

but now it's kind of gone into the stretcher.

було просто нестерпно.

And I said, "Is there anything I can do to help?"

Я сказав: "Чи можу я чимось допомогти?",

and — (Laughter) —

і - (Сміх) -

the nurse kind of had a hysterical laugh, and

медсестра істерично засміялась.

I'm turning my head trying to see everybody,

Я повертаю голову, щоб побачити всіх,

and I had this weird memory of being in college

і раптово згадую,

and raising,

як збирав гроші

raising money for the flood victims of Bangladesh,

для постраждалих від потопу в Бангладеші.

and then I look over and my anesthesiologist

Тоді дивлюсь на анастезіолога,

is clamping the mask on me, and I think,

що саме надягає на мене маску, і думаю

"He looks Bangladeshi," — (Laughter) —

"Він схожий на бангладешця". (Сміх)

and I just have those two facts, and I just think,

В голові ці два факти і я думаю:

"This could work somehow." (Laughter)

"Може, це якось спрацює".

And then I go out, and

Тоді я відключаюсь

they work on me for the rest of the night,

і вони працюють зі мною всю ніч.

and I needed about 40 units of blood to keep me there

Їм потрібно було 40 пакетів крові,

while they did their work,

щоб не дати мені померти на операційному столі.

and the surgeon took out about a third of my intestines,

Хірург видалив третину мого кишечнику,

my cecum, organs I didn't know that I had,

сліпу кишку та органи, про існування яких я не здогадувався.

and he later told me one of the last things he did

Пізніше він сказав мені,

while he was in there was to remove my appendix for me,

що останнім він видалив апендикс.

which I thought was great, you know,

Мені здалось це єдиною

just a little tidy thing there at the end. (Laughter)

корисною річчю. (Сміх)

And I came to in the morning.

Зранку я відійшов від наркозу.

Out of anesthetic, he had let them know

Лікар повідомив, що хоче мене бачити,

that he wanted to be there, and he had given me

коли я опритомнію.

about a two percent chance of living.

Він давав лише 2%, що я виживу,

So he was there when I woke up,

тому був поруч, коли я прийшов до тями.

and it was, waking up was like

Я відчував себе так,

breaking through the ice into a frozen lake of pain.

ніби проломив лід і впав в холодне озеро болю.

It was that enveloping,

Мене боліло все тіло.

and there was only one spot that didn't hurt

Лише в стопі я відчував такий біль,

worse than anything I'd ever felt,

який ніколи

and it was my instep,

не відчував до того.

and he was holding the arch of my foot

Лікар масував її

and rubbing the instep with his thumb.

великим пальцем.

And I looked up, and he's like,

Я глянув на нього, і він промовив:

"Good to see you,"

"Радий тебе бачити".

and I was trying to remember what had happened

Я намагався пригадати, що трапилось,

and trying to get my head around everything,

і розгледіти все навколо.

and the pain was just overwhelming, and he said,

Біль був просто нестерпним. Тоді він сказав:

"You know, we didn't cut your hair. I thought

"Ми не стригли тобі волосся. Я подумав, що

you might have gotten strength from your hair like Samson,

воно надасть тобі сили як Самсону,

and you're going to need all the strength you can get."

і ця сила тобі була дуже необхідною".

And in those days, my hair was down to my waist,

На той час моє волосся було по пояс,

I drove a motorcycle, I was unmarried,

я їздив на мотоциклі, був неодруженим,

I owned a bar, so those were different times. (Laughter)

мав свій бар - тобто це було зовсім інше життя.(Сміх)

But

Три дні

I had three days of life support,

я пролежав у реанімації,

and everybody was expecting,

і після тієї роботи наді мною

due to just the massive amount of what they had had to do

всі змирилися,

that I wasn't going to make it,

що я не опритомнію.

so it was three days of

Так що три дні

everybody was either waiting for me to die or poop,

всі чекали, що я або помру, або накладу в штани.

and — (Laughter) —

(Сміх)

when I finally pooped, then that somehow,

Коли я нарешті наклав в штани,

surgically speaking, that's like you crossed some good line,

на мові медицини це означає, що я ніби повернувся з того світу.

and, um — (Laughter) —

І - (Сміх)-

on that day, the surgeon came in

того ж дня прийшов хірург

and whipped the sheet off of me.

і забрав з-під мене це простирадло.

He had three or four friends with him,

З ним було троє чи четверо друзів,

and he does that, and they all look,

які на все це дивились.

and there was no infection,

Інфекції не було,

and they bend over me and they're poking and prodding,

вони нахиляються наді мною, натискають, колять,

and they're like, "There's no hematomas, blah blah,

а тодi: " Гематом немає,бла-бла-бла,

look at the color," and they're talking amongst themselves

подивіться на колір". Розмовляють між собою,

and I'm, like, this restored automobile

а я відчуваю себе старим автомобілем після ремонту.

that he's just going, "Yeah, I did that." (Laughter)

І хірург: "Так, я це зробив". (Сміх)

And it was just,

І це було просто чудово.

it was amazing, because these guys are high-fiving him

Ці хлопці йому кажуть: "Дай п'ять.

over how good I turned out, you know? (Laughter)

Чудова робота". (Сміх)

And it's my zipper, and I've still got the staples in

А це моя застібка і я досі маю шви

and everything.

та інші сліди.

And

І

later on, when I got out

пізніше, коли мене вже виписали,

and the flashbacks and the

спогади та кошмари

nightmares were giving me a hard time,

не давали мені спокою.

I went back to him

І я прийшов до нього

and I was sort of asking him,

і запитав:

you know, what am I gonna do?

"Що мені робити?".

And I think, kind of, as a surgeon, he basically said,

І він, як хірург, сказав:

"Kid, I saved your life.

"Хлопче, я врятував тобі життя.

Like, now you can do whatever you want, like,

Тепер ти можеш робити, що хочеш.

you gotta get on with that.

Ти справишся.

It's like I gave you a new car

Це ніби я подарував тобі нову машину,

and you're complaining about not finding parking.

а ти скаржишся на відсутність стоянки.

Like, just, go out, and, you know, do your best.

Так що всього тобі найкращого.

But you're alive. That's what it's about."

Ти живий, а це головне".

And then I hear, "Bing-bong," and the subway doors

Тут я чую "дін-дон", двері метро закриваються

are closing, and my stop is next, and I look at these kids,

і мені виходити на наступній зупинці. Я дивлюсь на цих дітей

and I go, I think to myself,

і думаю:

"I'm going to lift my shirt up

"Зараз підніму футболку

and show them," — (Laughter) —

та покажу їм". (Сміх)

and then I think, "No, this is the New York City subway,

А тоді думаю :" Це ж Нью-йоркське метро,

that's going to lead to other things." (Laughter)

невідомо, до чого це приведе". (сміх)

And so I just think, they got their lecture to go to.

Зараз у них буде лекція.

I step off, I'm standing on the platform,

Я виходжу з вагону, стою на пероні,

and I feel my index finger

і проводжу вказівним пальцем

in

по

the first scar that I ever got,

найпершому шрамі

from my umbilical cord,

від пуповини,

and then around that, is traced

а навколо нього -

the last scar that I got

шрам

from my surgeon,

від мого лікаря.

and I think that, that chance encounter

І думаю про те, що зустріч

with those kids on the street with their knives

з хлопцями на вулиці, з ножами,

led me

привела мене

to my surgical team,

до моєї команди хірургів,

and their training

чия підготовка,

and their skill

вміння,

and, always, a little bit of luck

та, звичайно ж, трішки удачі,

pushed back against chaos.

витягнули мене з хаосу.

Thank you. (Applause)

Дякую. (Оплески)

(Applause)

(Оплески)

Thank you. Very lucky to be here. Thank you. (Applause)

Дякую. Мені пощастило бути тут. Дякую. (Оплески)