Eve Ensler: Security and insecurity

Перекладач: Marina Kobenko Утверджено: Khrystyna Romashko

I think it'll be a relief to some people and a disappointment to others

that I'm not going to talk about vaginas today.

Я думаю, що дехто зітхне з полегшенням, а дехто розчарується

I began "The Vagina Monologues" because I was worried about vaginas.

через те, що сьогодні я не говоритиму про вагіни.

Я почала "Монологи вагіни" через те, що я хвилювалася за вагіни.

I'm very worried today about this notion, this world,

Сьогодні я дуже переживаю через це понятяя, цей світ,

this prevailing kind of force of security.

в якому ніби превалює сила безпеки.

I see this word, hear this word, feel this word everywhere.

Я бачу цей світ, чую цей світ, відчуваю його всюди.

Real security, security checks, security watch, security clearance.

Why has all this focus on security made me feel so much more insecure?

Реальна безпека, перевірки на безпеку, нагляд за безпекою, допуск до секретних матеріалів.

Чому ж весь цей фокус на безпеці викликає в мене таке відчуття незахищеності?

What does anyone mean when they talk about real security?

Що мають на увазі ті, хто говорить про реальну безпеку?

And why have we, as Americans particularly,

become a nation that strives for security above all else?

І чому ми, а саме американці,

стали нацією, що женеться за безпекою передусім?

In fact, I think that security is elusive. It's impossible.

До речі, я вважаю, що безпека невловима. Вона неможлива.

We all die. We all get old. We all get sick. People leave us.

Ми всі помираємо. Ми всі старіємо. Люди залишають нас.

People change us. Nothing is secure.

And that's actually the good news.

Люди змінюють нас. Немає нічого постійного.

This is, of course, unless your whole life is about being secure.

І якраз це - добра новина.

Це, звичайно, у тому випадку, якщо безпека не є сенсом вашого життя.

I think that when that is the focus of your life,

these are the things that happen.

Я вважаю, що коли вона стає фокусом вашого життя,

You can't travel very far or venture too far outside a certain circle.

трапляються такі речі.

Ви не можете подорожувати чи наважитися вийти за межі певного осередку.

You can't allow too many conflicting ideas into your mind at one time,

У вас в голові не можуть одночасно миритися декілька конфліктуючих між собою ідей,

as they might confuse you or challenge you.

You can't open yourself to new experiences, new people,

бо вони заплутають вас чи кинуть вам виклик.

new ways of doing things -- they might take you off course.

Ви не відкриєтесь новому досвіду, новим людям,

You can't not know who you are, so you cling to hard-matter identity.

новому способу діяти - все це зіб'є вас зі шляху.

Ви не знаєте, хто ви, тож ви хапаєтесь за "затверділу" ідентичність.

You become a Christian, Muslim, Jew.

You're an Indian, Egyptian, Italian, American.

Ви стаєте християнином, мусульманином, євреєм.

You're a heterosexual or a homosexual, or you never have sex.

Ви - індієць, єгиптянин, італієць або американець.

Or at least, that's what you say when you identify yourself.

Ви - гетеро- або гомосексуаліст, або ніколи не займаєтесь сексом.

You become part of an "us."

Саме ці речі ви перераховуєте, коли ідентифікуєте себе.

In order to be secure, you defend against "them."

Ви стаєте частиною "нас".

You cling to your land because it is your secure place.

Щоб почуватися у безпеці, ви захищаєтеся від "них".

You must fight anyone who encroaches upon it.

Ви прикипаєте до своєї землі через те, що вона - безпечне місце.

You become your nation. You become your religion.

Ви повинні атакувати будь-кого, хто зазіхає на неї.

You become whatever it is that will freeze you, numb you

Ви стаєте вашою нацією. Ви стаєте вашою релігією.

and protect you from doubt or change.

Ви стаєте будь-чим, що заморозить вас, притупить почуття

But all this does, actually, is shut down your mind.

і захистить вас від сумнівів або змін.

Але все це робить єдину річ - вимикає ваш розум.

In reality, it does not really make you safer.

I was in Sri Lanka, for example, three days after the tsunami,

У реальному житті все це не додає вам безпеки.

Наприклад, я була на Шри Ланці через три дні після цунамі,

and I was standing on the beaches

and it was absolutely clear that, in a matter of five minutes,

я стояла на пляжі,

a 30-foot wave could rise up

і було очевидно, що за лічені хвилини

and desecrate a people, a population and lives.

може здійнятися 10-метрова хвиля

All this striving for security, in fact,

і спаплюжити народ, населення і життя.

has made you much more insecure

Все це прагнення безпеки насправді

because now you have to watch out all the time.

зробило вас набагато непевнішим,

There are people not like you -- people who you now call enemies.

тому що тепер ви маєте постійно бути на сторожі.

You have places you cannot go, thoughts you cannot think,

Там є люди, що не такі, як ви - люди, яких зараз ви звете ворогами.

worlds that you can no longer inhabit.

Також є місця, куди ви не можете поїхати, думки, які ви не можете мати,

And so you spend your days fighting things off, defending your territory

світи, які ви більше не можете населяти.

І ви витрачаєте своє життя на те, щоб боротися проти всього, щоб захистити свою територію

and becoming more entrenched in your fundamental thinking.

Your days become devoted to protecting yourself.

і ще більше загрузнути у своєму фундаментальному мисленні.

This becomes your mission. That is all you do.

Ваші дні присвячуються захисту самих себе.

Ideas get shorter. They become sound bytes.

Це стає вашою місією. Це - все, чим ви займаєтесь.

There are evildoers and saints, criminals and victims.

Ідей стає менше. Вони стають уривчастими.

There are those who, if they're not with us, are against us.

З'являються лиходії і святі, злочинці і жертви.

It gets easier to hurt people because you do not feel what's inside them.

З'являються ті, хто, якщо вони не з нами, то вони проти нас.

It gets easier to lock them up, force them to be naked, humiliate them,

Стає легше робити людям боляче, бо ви не відчуваєте, що у них всередині.

Стає легше ув'язнювати їх, роздягати догола, принижувати їх,

occupy them, invade them and kill them,

because they are only obstacles now to your security.

окупувати їх, захоплювати їх та вбивати,

тому що тепер вони просто перепони на вашому шляху до безпеки.

In six years, I've had the extraordinary privilege through V-Day,

За шість років в мене була унікальна можливість завдяки В-дню,

a global movement against [violence against] women,

to travel probably to 60 countries,

and spend a great deal of time in different portions.

всесвітньому руху проти [жорстокості проти] жінок,

подорожувати по 60 країнах

і проводити багато часу за різними заняттями.

I've met women and men all over this planet,

who through various circumstances --

Я зустрічалася по всій планеті з жінками і чоловіками,

war, poverty, racism, multiple forms of violence --

які через різні обставини:

війну, бідність, расизм, безліч форм насилля,

have never known security,

or have had their illusion of security forever devastated.

ніколи не знали, що таке безпека,

або чиї ілюзії щодо безпеки вичерпалися назавжди.

I've spent time with women in Afghanistan under the Taliban,

who were essentially brutalized and censored.

Я проводила час із жінками з режиму Талібану,

I've been in Bosnian refugee camps.

яких постійно і абсолютно зневажали і цензурували.

I was with women in Pakistan

Я була у боснійських таборах біженців.

who have had their faces melted off with acid.

Я була із жінками Пакистану,

I've been with girls all across America who were date-raped,

яким спотворили обличчя кислотою.

or raped by their best friends when they were drugged one night.

Я зустрічалася з дівчатами зі всіх куточків Америки, зґвалтованими на побаченні,

One of the amazing things that I've discovered in my travels

або зґвалтованих їхнім найкращим другом, який підсипав їм одного вечора наркотиків.

Одна з найдивовижніших речей, яку я відкрила у своїх подорожах, -

is that there is this emerging species.

I loved when he was talking about this other world that's right next to this world.

це існування цього виникаючого особливого виду.

Я із захопленням слухала, як вони говорили про інший світ, який існує поруч з цим світом.

I've discovered these people, who, in V-Day world,

we call Vagina Warriors.

Я відкрила цих людей, яких у світі В-дня

These particular people, rather than getting AK-47s,

ми звемо Воїни Вагіни.

Саме ці люди замість того, щоб взяти АК-47,

or weapons of mass destruction, or machetes,

in the spirit of the warrior, have gone into the center, the heart of pain, of loss.

іншу зброю масового знищення або мачете,

що було б у дусі воїна, дійшли до самого центру, серця болю, втрати.

They have grieved it, they have died into it,

and allowed and encouraged poison to turn into medicine.

Вони перегорювали це, вмерли в ньому

і дозволили, примусили отруту перетворитися на ліки.

They have used the fuel of their pain to begin to redirect that energy

Вони використали паливо свого болю на те, щоб почати перенаправляти ту енергію

towards another mission and another trajectory.

These warriors now devote themselves and their lives

у напрямку іншої місії і за іншою траєкторією.

to making sure what happened to them doesn't happen to anyone else.

Ці воїни тепер присвячують себе і свої життя тому,

щоб впевнитися, що те, що сталося із ними, не скоїться з кимось ще.

There are thousands if not millions of them on the planet.

I venture there are many in this room.

Їх тисячі, якщо не мільйони, на планеті.

They have a fierceness and a freedom

Я присягаюся, що їх багато навіть у цій аудиторії.

that I believe is the bedrock of a new paradigm.

Вони мають відчайдушність і свободу,

They have broken out of the existing frame of victim and perpetrator.

які, я вважаю, є основними принципами нової парадигми.

Вони вирвалися за межі існуючої моделі "жертви і злочинця".

Their own personal security is not their end goal,

and because of that, because, rather than worrying about security,

Їхня особиста безпека не є їхньою кінцевою ціллю,

і саме чере з це, саме тому, їхньою кінцевою ціллю є не хвилювання через безпеку,

because the transformation of suffering is their end goal,

I actually believe they are creating real safety

а трансформація страждання,

and a whole new idea of security.

я дійсно думаю, що вони створюють реальну захищеність

I want to talk about a few of these people that I've met.

і абсолютно нову ідею безпеки.

Tomorrow, I am going to Cairo,

Я хочу розповісти про декількох з цих людей, яких мені пощастило зустріти.

and I'm so moved that I will be with women in Cairo

Завтра я від'їжджаю до Каїру,

і я так зворушена тим, що буду з жінками Каїру,

who are V-Day women, who are opening the first safe house

for battered women in the Middle East.

з жінками В-дня, які відкривають перший дім безпеки

That will happen because women in Cairo made a decision to stand up

для жінок з Середнього Сходу, що стали жертвами побиття.

Це станеться через те, що жінки Каїру вирішили піднятися

and put themselves on the line,

and talk about the degree of violence that is happening in Egypt,

і захистити себе,

and were willing to be attacked and criticized.

і розповісти вголос про насилля, що коїться у Єгипті,

розуміючи, що їх будуть атакувати з критикою.

And through their work over the last years,

this is not only happening that this house is opening,

І завдяки своїй роботі протягом останніх років вони домоглися того, що

but it's being supported by many factions of the society

відбудеться не просто відкриття цього дому,

who never would have supported it.

але він відкриється за підтримки багатьох верств суспільства,

Women in Uganda this year,

які раніше ніколи б такого не підтримали.

who put on "The Vagina Monologues" during V-Day,

Жінки в Уганді в цьому році,

actually evoked the wrath of the government.

ті, що показали виставу "Монологи Вагіни" під час В-дня,

And, I love this story so much.

викликали обурення влади.

There was a cabinet meeting and a meeting of the presidents

І я так люблю саме цю історію.

to talk about whether "Vaginas" could come to Uganda.

Була скликана зустріч уряду і президента, щоб прийняти рішення,

And in this meeting -- it went on for weeks in the press,

чи варто дозволити "Вагінам" приїхати до Уганди.

two weeks where there was huge discussion.

І на цій зустрічі - про це йшлося у пресі протягом тижнів, -

The government finally made a decision

два тижні точилися величезні дискусії.

that "The Vagina Monologues" could not be performed in Uganda.

Нарешті влада прийняла рішення,

But the amazing news was that because they had stood up, these women,

що "Монологи Вагіни" не можна показувати в Уганді.

Але чудовою новиною стало те, що завдяки їхньому наміру, цих жінок,

and because they had been willing to risk their security,

it began a discussion that not only happened in Uganda,

і завдяки тому, що вони були готові пожертвувати своєю безпекою,

but all of Africa.

подібні дискусії розпочалися не тільку в Уганді,

As a result, this production, which had already sold out,

а й по всій Африці.

every single person in that 800-seat audience, except for 10 people,

В результаті, вистава, квитки на яку було вже розпродано,

кожен глядач з аудиторії на 800 місць, окрім 10 людей,

made a decision to keep the money.

They raised 10,000 dollars on a production that never occurred.

вирішив залишити гроші.

Таким чином, вистава, яка ніколи не відбулася, зібрала 10 000 доларів коштів.

There's a young woman named Carrie Rethlefsen in Minnesota.

She's a high school student.

У Мінессоті є молода жінка на ім'я Кері Ратлефсен.

She had seen "The Vagina Monologues" and she was really moved. And as a result,

Вона старшокласниця.

Вона подивилася "Монологи Вагіни" і була дійсно зворушена. Після цього

she wore an "I heart my vagina" button to her high school in Minnesota.

вона носила значок "Я серце свою вагіну" у школі в Мінессоті.

(Laughter)

She was basically threatened to be expelled from school.

(Сміх)

За це її фактично погрожували виключити зі школи.

They told her she couldn't love her vagina in high school,

that it was not a legal thing, that it was not a moral thing,

Їй сказали, що вона не може любити свою вагіну у школі,

that it was not a good thing.

що це проти закону і проти моралі,

So she really struggled with this, what to do,

що це погано.

because she was a senior and she was doing well in her school

Тож вона пережила важкі часи борючись, з цим, а що ти зробиш,

and she was threatened expulsion. So what she did is she got all her friends together --

тому що вона була випускницею і добре вчилася,

а їй загрожувало виключення. Тож вона замотивувала всіх своїх друзів -

I believe it was 100, 150 students

all wore "I love my vagina" T-shirts,

здається, йшлося про 100 - 150 учнів,

and the boys wore "I love her vagina" T-shirts to school.

надягти футболки з написом "Я люблю свою вагіну",

(Laughter)

і навіть хлопців, і носити їх у школі.

Now this seems like a fairly, you know, frivolous,

(Сміх)

but what happened as a result of that, is that that school now

Зараз це видається доволі, ну знаєте, фривольним,

але те, що сталося у результаті цього - це те, що та школа зараз

is forming a sex education class. It's beginning to talk about sex,

формує програму предмету сексуального виховання. Вона починає говорити про секс,

it's beginning to look at why it would be wrong

for a young high school girl to talk about her vagina publicly

вона починає дивитися на те, чому ж це неправильно

or to say that she loved her vagina publicly.

молодій випускниці школи публічно говорити про свою вагіну

I know I've talked about Agnes here before,

або казати суспільству, що вона любить свою вагіну.

but I want to give you an update on Agnes.

Я вже раніше розповідала вам про Агнес,

I met Agnes three years ago in the Rift Valley.

але я хочу нагадати вам про неї.

When she was a young girl, she had been mutilated against her will.

Я зустріла Агнес три роки тому у Ріфт Веллі.

Коли вона була маленькою дівчинкою, її скалічили проти її волі.

That mutilation of her clitoris

had actually obviously impacted her life

Обрізання її клітора

and changed it in a way that was devastating.

насправді вплинуло на її життя

She made a decision not to go and get a razor or a glass shard,

і спустошило її.

Але вона прийняла рішення заміть того, щоб взяти в руки лезо або шматок скла,

but to devote her life to stopping that happening to other girls.

присвятити своє життя тому, щоб іншим дівчаткам не довелося пройти через те саме.

For eight years, she walked through the Rift Valley.

She had this amazing box that she carried and it had a

Протягом восьми років вони ходила по Ріфт Веллі.

torso of a woman's body in it, a half a torso,

В неї з собою був ящик, в якому знаходився

and she would teach people, everywhere she went,

жіночий тулуб, насправді, половина тулуба,

what a healthy vagina looked like and what a mutilated vagina looked like.

і всюди, куди вона йшла, вона показувла людям,

In the years that she walked, she educated parents, mothers, fathers.

як виглядала здорова вагіна, і як виглядала спотворена вагіна.

За роки своєї подорожі вона навчала батьків, матерів.

She saved 1,500 girls from being cut.

When V-Day met her, we asked her how we could support her

Вона врятувала 1500 дівчат від обрізання клітора.

and she said, "Well, if you got me a Jeep,

Коли ми зустрілися з нею на В-день, ми запитали в неї, як ми могли б підтримати її,

I could get around a lot faster." So, we bought her a Jeep.

і вона відповіла: "Ох, якщо б ви дали мені джип,

In the year she had the Jeep, she saved 4,500 girls from being cut.

я могла б пересуватися набагато швидше". Тож ми купили їй джип.

За рік, відколи в неї з'явився джип, вона врятувала від обрізання клітору 4 500 дівчаток.

So, we said, what else could we do?

She said, "If you help me get money, I could open a house."

"А все ж таки, - говорили ми, - як ще ми могли б допомогти?"

Three years ago, Agnes opened a safe house in Africa to stop mutilation.

Вона сказала: " Якщо б ви дали мені гроші, я відкрила б дім".

Три роки тому Агнес відкрила в Африці притулок, де жінки могли бути врятовані від жіночого обрізання.

When she began her mission eight years ago, she was reviled,

Коли вісім років назад вона почала свою місію, її громада засуджувала,

she was detested, she was completely slandered in her community.

ненавиділа і жорстоко ганьбила її.

I am proud to tell you that six months ago,

she was elected the deputy mayor of Narok.

Я горджуся сказати вам, що шість місяців тому

(Applause)

її обрали заступником мера Нароку.

(Оплески)

I think what I'm trying to say here

is that if your end goal is security,

Я намагаюся сказати вам про те,

що якщо ваша кінцева ціль - це безпека,

and if that's all you're focusing on, what ends up happening

is that you create not only more insecurity in other people,

і якщо це все, на чому ви концентруєтесь, то згодом стається те,

but you make yourself far more insecure.

що ви створюєте в людях не тільки ще більше невпевненості,

Real security is contemplating death, not pretending it doesn't exist.

але й починаєте боятися самі.

Справжня безпека - це розуміння існування смерті, а не вдавання, що її не існує.

Not running from loss, but entering grief, surrendering to sorrow.

Не уникання втрати, а поринання у горе, занурення в нього.

Real security is not knowing something, when you don't know it.

Справжня безпека - це розуміння, що нормально не знати чогось.

Real security is hungering for connection rather than power.

Справжня безпека - це прагнення єдності, а не впливовості.

It cannot be bought or arranged or made with bombs.

It is deeper, it is a process, it is acute awareness

Цього не можна купити, або влаштувати за допомогою бомб.

Вона набагато глибша, це - процес, це - гостра інформованість

that we are all utterly inter-bended,

and one action by one being in one tiny town

про те, що ми, насправді, абсолютно перемішані,

has consequences everywhere.

і що єдина дія єдиною людиною у єдиному маленькому містечку

Real security is not only being able

має наслідки повсюди.

to tolerate mystery, complexity, ambiguity, but hungering for them

Справжня безпека - це не просто можливість

толерувати таємничість, складність, незрозумілість, але прагнення зрозуміти їх,

and only trusting a situation when they are present.

Something happened when I began traveling in V-Day, eight years ago. I got lost.

прагнення довіритися ситуації навіть за їх присутності.

Одного разу дещо сталося зі мною, коли я почала подорожувати з В-днем 8 років тому. Я заблукала.

I remember being on a plane going from Kenya to South Africa,

Я пам'ятаю, що була на літаку, що летів з Кенії до Південної Африки,

and I had no idea where I was.

I didn't know where I was going, where I'd come from,

і я не мала жодного уявлення, де я опинилася.

and I panicked. I had a total anxiety attack.

Я не знала, куди я прямувала і звідки я приїхала,

And then I suddenly realized that it absolutely didn't matter

і я запанікувала. Я пережила реальну панічну атаку.

where I was going, or where I had come from

Але раптом я зрозуміла, що зовсім не мало значення,

because we are all essentially permanently displaced people.

куди я їхала, і звідки я прибула,

тому що ми всі, зрештою, просто постійно загублені люди.

All of us are refugees.

We come from somewhere and we are hopefully traveling all the time,

Всі ми біженці.

moving towards a new place.

Ми приходимо звідкись, і ми, я надіюся, постійно продовжуємо подорожувати,

Freedom means I may not be identified as any one group,

прямуючи до нового місця.

Воля означає, що я необов'язково мушу ідентифікуватися з якоюсь однією групою,

but that I can visit and find myself in every group.

але що я можу відвідувати і знаходитися у будь-якій групі.

It does not mean that I don't have values or beliefs,

but it does mean I am not hardened around them.

Це не означає, що в мене немає цінностей і вірувань,

I do not use them as weapons.

але це таки означає, що я не зацементована довкола них.

In the shared future, it will be just that, shared.

Я не використовую їх як зброю.

У розділеному майбутньому, а воно обов'язково стане розділеним.

The end goal will [be] becoming vulnerable,

realizing the place of our connection to one another,

Кінцевою ціллю стане вміння бути уразливим,

rather than becoming secure, in control and alone.

вміння осягнути місце, в якому ми всі пов'язані один з одним,

замість того, щоб отримати безпеку, контроль і самотність.

Thank you very much.

(Applause)

Щиро дякую.

Chris Anderson: And how are you doing? Are you exhausted?

(Оплески)

Кріс Андерсон: І як ваші справи? Ви втомлена?

On a typical day, do you wake up with hope or gloom?

У звичайний день ви прокидаєтесь з надією чи журбою?

Eve Ensler: You know, I think Carl Jung once said

that in order to survive the twentieth century,

Ів Енслер: Знаєте, здається, Карл Юнг якось сказав,

we have to live with two existing thoughts, opposite thoughts, at the same time.

що для того, щоб нам вижити у двадцятому столітті,

ми маємо жити з двома співіснуючими, протилежними думками одночасно.

And I think part of what I'm learning in this process

І мені здається, що частина того, чому я вчуся у цьому процесі -

is that one must allow oneself to feel grief.

це те, що людина має дозволити собі відчувати горе.

And I think as long as I keep grieving, and weeping,

and then moving on, I'm fine.

І я думаю, що допоки я горюю і плачу,

When I start to pretend that what I'm seeing isn't impacting me,

щоб потім відродитися і жити далі, доти я в порядку.

Коли я починаю вдавати, що те, що я бачу, не зачіпає мене,

and isn't changing my heart, then I get in trouble.

що це не змінює мене всередині, от тоді я в небезпеці.

Because when you spend a lot of time going from place to place,

Тому що, коли ти проводиш багато часу у різних місцях, подорожуючи

country to country, and city to city,

the degree to which women, for example, are violated,

з країни до країни, з міста до міста,

and the epidemic of it, and the kind of ordinariness of it,

осягаючи масштаб, у якому над жінками, наприклад, здійснюється насилля,

яка це насправді епідемія, і як повсякденно це в тім краю,

is so devastating to one's soul that you have to take the time,

це настільки спустошує людську душу, що ти просто зобов'язаний приділити час,

or I have to take the time now, to process that.

CA: There are a lot of causes out there in the world that have been talked about,

принаймні, мені зараз потрібен час, щоб це осягнути.

КА: Є багато проблем у світі, про які багато говорять останнім часом,

you know, poverty, sickness and so on. You spent eight years on this one.

бідність, хвороби, і таке інше. Ви присвятили 8 років життя цій проблемі.

Why this one?

EE: I think that if you think about women,

Чому саме їй?

women are the primary resource of the planet. They give birth,

ІЕ: Гадаю, якщо ви задумаєтесь, ви зрозумієте,

що жінки - це головний ресурс планети. Вони дають життя,

we come from them, they are mothers, they are visionaries,

they are the future. If you think that the U.N. now says

ми всі виходимо з них, вони - матері, вони - провидці,

that one out of three women on the planet

вони - майбутнє. Якщо ви знаєте, що ООН зараз каже,

will be raped or beaten in their lifetime,

що кожна третя жінка на планеті обов'язково

we're talking about the desecration of the primary resource of the planet,

постраждає у своєму житті від насилля або побиття,

тоді ми говоримо про паплюження головного ресурсу планети,

we're talking about the place where we come from, we're talking about parenting.

Imagine that you've been raped and you're bringing up a boy child.

ми говоримо про місце, звідки ми всі походимо, ми говоримо про батьківство.

How does it impact your ability to work, or envision a future,

Уявіть собі, що вас зґвалтували, і ви виховуєте хлопчика.

Як це вплине на вашу здатність працювати, дивитися у майбутнє,

or thrive, as opposed to just survive? What I believe is

процвітати замість того, щоб просто виживати? Я вірю в те,

if we could figure out how to make women safe and honor women,

що якщо б ми знайшли спосіб захистити жінок і шанувати їх,

it would be parallel or equal to honoring life itself.

ми б наблизилися до шанування самого життя.