Refugees want empowerment, not handouts | Robert Hakiza

Перекладач: Myroslava Krugliak Утверджено: Andriy Drozd

Currently, most refugees live in the cities

На сьогодні більшість біженців мешкають у містах,

rather than in the refugee camps.

а не в таборах для біженців.

We represent over 60 percent

Понад 60% від загальної кількості біженців у світі

of the number of refugees globally.

мешкають у містах.

With the majority of refugees living in urban areas,

І той факт, що більшість біженців зараз оселилися в містах,

there is a strong need for a paradigm shift and new thinking.

означає, що ми маємо суттєво змінити підхід, нам потрібне нове мислення.

Rather than wasting money on building walls,

Замість того, щоб марнувати гроші на спорудження стін,

it would be better to spend on programs

ліпше їх витратити на програми, які допоможуть біженцям

to help refugees to help themselves.

самим впоратись зі своїми проблемами.

(Applause)

(Оплески)

We always have to leave behind all our possessions.

Ми, біженці, були змушені втратити всю свою власність,

But not our skills and knowledge.

але не свої знання та вміння.

If allowed to live a productive life,

Якщо біженцям дати змогу жити продуктивним життям,

refugees can help themselves

вони зможуть себе забезпечити,

and contribute to the development of their host country.

а також зробити свій внесок у розвиток країни, яка їх прийняла.

I was born in the city called Bukavu,

Я народився в Букаву, це місто

South Kivu,

у Південному Ківу, одній із провінцій

in the Democratic Republic of Congo.

Демократичної Республіки Конго.

I am the fifth-born in a family of 12 children.

Я був п'ятою дитиною у сім'ї, де було 12 дітей.

My father, a mechanic by profession,

Мій батько, механік за фахом, дуже важко працював,

worked very hard to send me to school.

щоб забезпечити мені можливість навчатись у школі.

Just like other young people,

Як і в багатьох інших молодих людей,

I had a lot of plans and dreams.

у мене було багато мрій і планів.

I wanted to complete my studies,

Я хотів здобути освіту,

get a nice job,

знайти хорошу роботу,

marry and have my own children

одружитись, мати дітей

and support my family.

і забезпечувати свою сім'ю.

But this didn't happen.

Але цим мріям не судилось здійснитись.

War in my homeland forced me to flee to Uganda in 2008,

Війна на батьківщині змусила мене переїхати до Уганди у 2008-му,

nine years ago.

тобто 9 років тому.

My family joined a steady exodus of refugees

Моя сім'я приєдналась до масового потоку біженців,

who settled in Uganda's capital, Kampala.

які осіли в Кампалі, столиці Уганди.

In my country,

У себе на батьківщині

I lived already in the city,

я теж жив у місті,

and we felt Kampala was much better than a refugee camp.

тож ми почувались у Кампалі значно краще, ніж у таборі біженців.

Refugees in the cities

Біженці у містах

have always been denied international assistance,

завжди були позбавлені міжнародної допомоги,

even after their recognition by UNHCR in 1997.

навіть після того, як УВКБ ООН у 1997-му визнало їхні права.

In addition to the poverty problem we were confronted with

На додачу до проблеми бідності, від якої ми потерпали так само,

as the local urban poor,

як і місцеві міські бідняки,

we were facing challenges due to our refugee status,

перед нами, як біженцями, поставали додаткові виклики,

such as a language barrier.

такі як мовний бар'єр.

In Congo, the official language is French.

Офіційною мовою у Конго була французька,

But in Uganda, it is English.

тоді як в Уганді - англійська.

We didn't have access to education and health.

У нас не було доступу до освіти й медицини.

We were exposed to harassment,

Ми зазнавали утисків,

exploitation, intimidation and discrimination.

експлуатації, залякувань і дискримінації.

Humanitarian organizations mostly focused

Гуманітарні організації переважно зосереджувались

on the formal settlement in rural areas,

на поселеннях для біженців у сільських районах,

and there was nothing in place for us.

а мешканці міст не отримували допомоги.

But we didn't want handouts.

Але ми не хотіли подачок.

We wanted to work and support ourselves.

Ми хотіли працювати і забезпечувати себе.

I joined my other two colleagues in exile

Я і ще двоє біженців створили організацію,

and set up an organization to support other refugees.

яка мала на меті надавати підтримку біженцям.

YARID -- Young African Refugees for Integral Development --

YARID - Юні Африканські Біженці за Комплексний Розвиток -

began as a conversation within the Congolese community.

починалась як спілкування у межах спільноти вихідців із Конго.

We asked the community

Ми цікавились, яким чином спільнота мігрантів

how they could organize themselves to solve these challenges.

може самоорганізуватись, щоб вирішити проблеми, які постали перед нею.

The YARID programs for support evolve in stages,

Програми підтримки, розроблені YARID, розвивались поступово,

progressing from soccer community, to English language

від організації футбольної команди до вивчення англійської

to sewing livelihoods.

і створення можливостей заробити на прожиток.

The soccer changed the energy

Футбол спрямував енергію безробітної молоді

of unemployed youth

в конструктивне русло,

and connected people from different communities.

і поєднав людей із різних спільнот.

The free English classes

Безкоштовні уроки англійської

help empower people to engage with the Ugandan community,

відкрили більше можливостей для контактів із місцевим населенням,

allowing them to get to know their neighbors and sell wares.

дозволивши іммігрантам спілкуватись із сусідами і торгувати з ними.

The vocational training program offers livelihood skills,

Програми професійної підготовки дають вміння, які допомагають

and with them, important opportunities for economic self-reliance.

знайти роботу і забезпечувати себе.

We've seen so many families

І ми побачили, як дуже багато сімей

become self-sustaining.

змогли себе забезпечувати.

We've seen who no longer needs our help.

Ми побачили людей, які вже могли обходитись без нашої допомоги.

As YARID's programs have expanded,

Програми YARID розширювались,

it has included an increasing range of nationalities --

охоплюючи все більше людей різних національностей -

Congolese, Rwandan, Burundian,

конголезців, руандійців, бурундійців,

Somalis, Ethiopian, South Sudanese.

сомалійців, ефіопів, південних суданців.

Today, YARID has supported over 3,000 refugees across Kampala

Сьогодні YARID надав допомогу понад 3 тисячам біженців у районі Кампали,

and continues supporting more.

і продовжує допомагати іншим.

(Applause)

(Оплески)

Refugees want empowerment, not handouts.

Біженцям потрібні можливості, а не подачки.

We know our community better than anyone.

Ми знаємо потреби нашої спільноти ліпше, ніж будь-хто.

We understand the challenges and opportunities we face

Ми розуміємо, які перед нами постають виклики, і які у нас можливості,

to become self-reliant.

щоб стати самостійними.

I know better than anyone

Я ліпше, ніж будь-хто знаю

that initiatives created by refugees work.

ці ініціативи, створені працею біженців.

They need to be internationally recognized and supported.

Їм потрібне міжнародне визнання і підтримка.

Give us the support we deserve,

Дайте нам підтримку, на яку ми заслуговуємо,

and we will pay you back with interest.

і ми вам повернемо борг із лихвою.

Thank you so much.

Дуже вам дякую.

(Applause)

(Оплески)