3 ways to fix a broken news industry | Lara Setrakian

Перекладач: Anastasiia Putilina Утверджено: Hanna Leliv

Five years ago, I had my dream job.

П'ять років тому в мене була робота мрії.

I was a foreign correspondent in the Middle East

Я була іноземною кореспонденткою на Близькому Сході

reporting for ABC News.

і працювала для каналу ABC.

But there was a crack in the wall,

Але в системі була тріщина,

a problem with our industry,

проблема в нашій індустрії,

that I felt we needed to fix.

і я розуміла, що ми повинні її розв'язати.

You see, I got to the Middle East right around the end of 2007,

Я потрапила на Близький Схід приблизно в кінці 2007 року,

which was just around the midpoint

у розпал

of the Iraq War.

війни в Іраку.

But by the time I got there, it was already nearly impossible

Але на той час уже було практично неможливо

to find stories about Iraq on air.

знайти якісь сюжети про Ірак.

Coverage had dropped across the board,

Їх майже перестали показувати

across networks.

по всіх телеканалах.

And of the stories that did make it,

Понад 80 процентів сюжетів на цю тему

more than 80 percent of them were about us.

розповідали про нас.

We were missing the stories about Iraq,

У нас було дуже мало сюжетів про Ірак,

the people who live there,

про тамтешніх людей

and what was happening to them under the weight of the war.

і про те, що відбувалося з ними під гнітом війни.

Afghanistan had already fallen off the agenda.

Афганістан уже зник з порядку денного.

There were less than one percent of all news stories in 2008

Менше одного проценту всіх новин у 2008 році

that went to the war in Afghanistan.

стосувалися війни в Афганістані.

It was the longest war in US history,

Це була найдовша війна в історії CША,

but information was so scarce

але інформації було так мало,

that schoolteachers we spoke to

що шкільні вчителі, з якими ми говорили,

told us they had trouble explaining to their students

казали, що вони не могли пояснити школярам,

what we were doing there,

що ми там робимо,

when those students had parents

тоді як батьки цих школярів

who were fighting and sometimes dying overseas.

воювали, а то й гинули за кордоном.

We had drawn a blank,

Ми зазнали поразки,

and it wasn't just Iraq and Afghanistan.

і не тільки в Іраку та в Афганістані.

From conflict zones to climate change

Від зон конфлікту і змін клімату

to all sorts of issues around crises in public health,

до всіх питань щодо кризи у сфері охорони здоров'я,

we were missing what I call the species-level issues,

ми втрачали те, що я називаю проблемами на рівні видів,

because as a species, they could actually sink us.

тому що як види, вони насправді могли б потопити нас.

And by failing to understand the complex issues of our time,

Не розуміючи серйозних проблем нашого часу,

we were facing certain practical implications.

ми зіткнулися з реальними наслідками.

How were we going to solve problems

Як ми хотіли розв'язати проблеми,

that we didn't fundamentally understand,

яких ми до кінця не розуміли,

that we couldn't track in real time,

яких не могли відстежити в режимі реального часу,

and where the people working on the issues

і над якими працювали люди,

were invisible to us

яких ми не бачили,

and sometimes invisible to each other?

і які іноді не бачили одне одного?

When you look back on Iraq,

Коли згадуєш Ірак,

those years when we were missing the story,

роки, коли було мало сюжетів, -

were the years when the society was falling apart,

це роки, коли суспільство розпадалося,

when we were setting the conditions for what would become the rise of ISIS,

коли ми встановлювали умови, які спричинилися до злету ІДІЛ,

the ISIS takeover of Mosul

перевороту ІДІЛ у Мосулі

and terrorist violence that would spread

і терористичного насилля, яке вихлюпнулося

beyond Iraq's borders to the rest of the world.

за межі Іраку на цілий світ.

Just around that time where I was making that observation,

У той час

I looked across the border of Iraq

я подивилася за межі Іраку

and noticed there was another story we were missing:

і усвідомила, що є інша історія, яку ми пропускаємо:

the war in Syria.

війна в Сирії.

If you were a Middle-East specialist, you knew that Syria was that important

Якщо б ви були фахівцем із Близького Сходу, ви б знали, що Сирія грала важливу роль

from the start.

з самого початку.

But it ended up being, really,

Але, врешті-решт, вона стала

one of the forgotten stories of the Arab Spring.

однією з забутих історій Арабської весни.

I saw the implications up front.

Я відразу бачила, чим це закінчиться.

Syria is intimately tied to regional security,

Сирія тісно пов’язана з регіональною безпекою та

to global stability.

глобальною стабільністю.

I felt like we couldn't let that become

Я вважала, що ми не можемо дозволити цьому

another one of the stories we left behind.

стати однією з чергових забутих історій.

So I left my big TV job to start a website, called "Syria Deeply."

Тому я залишила свою роботу на телебаченні і створила сайт "Детально про Сирію".

It was designed to be a news and information source

Там мали розміщуватися новини та інформаційні ресурси,

that made it easier to understand a complex issue,

які допомагали зрозуміти це складне питання,

and for the past four years, it's been a resource

і останні чотири роки сайт був ресурсом

for policymakers and professionals working on the conflict in Syria.

для політиків та фахівців, які працювали над конфліктом у Сирії.

We built a business model

Ми розробили бізнес-модель

based on consistent, high-quality information,

на основі систематичної та достовірної інформаціїї,

and convening the top minds on the issue.

що зібрала найкращих фахівців з цього питання.

And we found it was a model that scaled.

Ми побачили, що модель працює.

We got passionate requests to do other things "Deeply."

І отримали багато запитів розглянути інші проблеми "Детально".

So we started to work our way down the list.

Отож, ми почали працювати за списком.

I'm just one of many entrepreneurs,

Я - лише одна з багатьох підприємців,

and we are just one of many start-ups

і ми - лише один із багатьох стартапів,

trying to fix what's wrong with news.

що намагаються виправити те, що не так з новинами.

All of us in the trenches know

Всі ми в окопах знаємо,

that something is wrong with the news industry.

що індустрія новин страждає.

It's broken.

Вона зламана.

Trust in the media has hit an all-time low.

Довіра до засобів масової інформації досягла рекордно низького рівня.

And the statistic you're seeing up there is from September --

Статистика, яку ви бачите вище - ще з вересня

it's arguably gotten worse.

і стрімко погіршується.

But we can fix this.

Але ми можемо це змінити.

We can fix the news.

Ми можемо змінити індустрію новин.

I know that that's true.

Я знаю, що це так.

You can call me an idealist; I call myself an industrious optimist.

Ви назвете мене ідеалісткою; сама я називаю себе працьовитою оптимісткою.

And I know there are a lot of us out there.

І я знаю, що нас таких багато.

We have ideas for how to make things better,

В нас є ідеї, як покращити ситуацію,

and I want to share three of them that we've picked up in our own work.

і я хочу поділитися з вами трьома з них.

Idea number one:

Перша ідея:

we need news that's built on deep-domain knowledge.

нам потрібні новини, що базуються на глибокому знанні предметної галузі.

Given the waves and waves of layoffs at newsrooms across the country,

Через хвилю звільнень в індустрії новин по всій країні

we've lost the art of specialization.

ми втратили мистецтво спеціалізації.

Beat reporting is an endangered thing.

Вузькоспеціалізована журналістика - явище, яке вимирає.

When it comes to foreign news,

Щодо новин про події у світі,

the way we can fix that is by working with more local journalists,

то ми можемо їх змінити, працюючи з місцевими журналістами

treating them like our partners and collaborators,

як зі своїми партнерами та колегами,

not just fixers who fetch us phone numbers and sound bites.

а не як з тими, хто просто допоможе нам з номерами телефонів і аудіозаписами.

Our local reporters in Syria and across Africa and across Asia

Наші місцеві ЗМІ в Сирії та по всій Африці і Азії

bring us stories that we certainly would not have found on our own.

дають нам такі сюжети, яких ми б не відзняли самостійно.

Like this one from the suburbs of Damascus, about a wheelchair race

Наприклад, сюжет із передмістя Дамаску про перегони на інвалідних візках,

that gave hope to those wounded in the war.

які дають надію пораненим на війні.

Or this one from Sierra Leone,

Або сюжет зі Сьерра-Леоне

about a local chief who curbed the spread of Ebola

про місцевого голову, який завадив поширенню Еболи,

by self-organizing a quarantine in his district.

запровадивши карантин у своєму районі.

Or this one from the border of Pakistan,

Або сюжет з кордону Пакистану

about Afghan refugees being forced to return home before they are ready,

про афганських біженців, яких силою змусили повернутися додому

under the threat of police intimidation.

через погрози з боку поліції.

Our local journalists are our mentors.

Місцеві журналісти - наші наставники.

They teach us something new every day,

Вони щодня вчать нас чомусь новому,

and they bring us stories that are important for all of us to know.

вони дають нам сюжети, про які важливо знати всім.

Idea number two:

Друга ідея:

we need a kind of Hippocratic oath for the news industry,

індустрії новин потрібно щось на зразок клятви Гіпократа,

a pledge to first do no harm.

обітниця з самого початку не завдавати шкоди.

(Applause)

(Оплески)

Journalists need to be tough.

Журналісти мають бути сильними.

We need to speak truth to power,

Ми повинні говорити владі правду,

but we also need to be responsible.

а також бути відповідальними.

We need to live up to our own ideals,

Ми повинні жити відповідно до наших ідеалів

and we need to recognize

і визнавати,

when what we're doing could potentially harm society,

що, коли щось, що ми робимо, може зашкодити суспільству,

where we lose track of journalism as a public service.

тоді ми втрачаємо журналістику як публічну послугу.

I watched us cover the Ebola crisis.

Я стежила за перебігом епідемії Еболи.

We launched Ebola Deeply. We did our best.

Ми створили ресурс "Детально про Еболу". Зробили все можливе.

But what we saw was a public

Але ми бачили публіку,

that was flooded with hysterical and sensational coverage,

на яку накотилася хвиля істеричних та сенсаційних сюжетів,

sometimes inaccurate, sometimes completely wrong.

іноді не зовсім правдивих, іноді геть недостовірних.

Public health experts tell me that that actually cost us in human lives,

Експерти в галузі охорони здоров’я стверджують, це коштувало людських життів,

because by sparking more panic and by sometimes getting the facts wrong,

адже поширення паніки та недостовірної інформації

we made it harder for people to resolve

заважало людям залагоджувати те,

what was actually happening on the ground.

що насправді відбувалося.

All that noise made it harder to make the right decisions.

Увесь той шум заважав прийняттю правильних рішень.

We can do better as an industry,

Наша галузь може стати краща,

but it requires us recognizing how we got it wrong last time,

але для цього треба усвідомити минулі помилки

and deciding not to go that way next time.

і вирішити більше не йти тим шляхом наступного разу.

It's a choice.

Це вибір.

We have to resist the temptation to use fear for ratings.

Ми маємо чинити опір спокусі використовувати страх задля рейтингу.

And that decision has to be made in the individual newsroom

І це рішення має прийняти кожна окрема редакція новин

and with the individual news executive.

і кожен керівник агенції.

Because the next deadly virus that comes around

Тому що інший смертельний вірус

could be much worse and the consequences much higher,

може бути набагато cильніший, а наслідки набагато страшнішими,

if we do what we did last time;

якщо ми вчинимо так, як минулого разу;

if our reporting isn't responsible and it isn't right.

якщо журналістика не буде відповідальною і правдивою.

The third idea?

Третя ідея?

We need to embrace complexity

Ми маємо приймати складнощі,

if we want to make sense of a complex world.

якщо хочемо розуміти цей складний світ.

Embrace complexity --

Прийми складнощі -

(Applause)

(Оплески)

not treat the world simplistically, because simple isn't accurate.

не сприймай світ спрощено, бо насправді він не такий.

We live in a complex world.

Ми живемо у складному світі.

News is adult education.

Новини - це освіта для дорослих.

It's our job as journalists to get elbow deep in complexity

І завдання журналістів - зануритись у цю складність,

and to find new ways to make it easier for everyone else to understand.

знайти нові шляхи, щоб допомогти всім усе зрозуміти.

If we don't do that,

Якщо ми не зробимо це,

if we pretend there are just simple answers,

вдамо, що існують тільки прості відповіді,

we're leading everyone off a steep cliff.

ми все зруйнуємо.

Understanding complexity is the only way to know the real threats

Усвідомлення складностей - єдиний шлях дізнатися про реальні загрози,

that are around the corner.

які нас оточують.

It's our responsibility to translate those threats

Наш обов'язок - повідомити про ці загрози

and to help you understand what's real,

і допомогти зрозуміти що є правда,

so you can be prepared and know what it takes to be ready

підготувати та пояснити, як підготуватися

for what comes next.

до того, що буде далі.

I am an industrious optimist.

Я працьовита оптимістка.

I do believe we can fix what's broken.

Я дійсно вірю, що ми можемо виправити ситуацію.

We all want to.

Ми всі хочемо цього.

There are great journalists out there doing great work --

Є дивовижні журналісти, які добре роблять свою роботу -

we just need new formats.

нам лиш потрібні нові формати.

I honestly believe this is a time of reawakening,

Я щиро вірю, що це час пробудження,

reimagining what we can do.

переосмислення наших можливостей.

I believe we can fix what's broken.

Я вірю, що ми можемо полагодити цю систему.

I know we can fix the news.

Я знаю, що ми можемо змінити новини.

I know it's worth trying,

Знаю, що варто спробувати,

and I truly believe that in the end,

і щиро вірю, що зрештою

we're going to get this right.

нам це вдасться.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)