The surprising thing I learned sailing solo around the world | Dame Ellen MacArthur

Перекладач: Svitlana Gryn Утверджено: Mariya Udud

When you're a child,

Коли ти дитина,

anything and everything is possible.

не існує нічого неможливого.

The challenge, so often, is hanging on to that as we grow up.

Питання в тому, як зберегти це світосприйняття, коли ми дорослішаємо.

And as a four-year-old,

У чотирьохрічному віці

I had the opportunity to sail for the first time.

мені вперше трапилася нагода мандрувати парусником.

I will never forget the excitement as we closed the coast.

Ніколи не забуду, яка я була схвильована, коли ми наблизилися до узбережжя.

I will never forget

Ніколи не забуду відчуття пригоди,

the feeling of adventure as I climbed on board the boat

коли я потрапила на борт

and stared into her tiny cabin for the first time.

і вперше зазирнула в крихітну рубку.

But the most amazing feeling was the feeling of freedom,

Але найбільш приголомшливим було почуття свободи,

the feeling that I felt when we hoisted her sails.

яке охопило мене, коли ми підняли паруса.

As a four-year-old child,

Для чотирьохрічної дитини

it was the greatest sense of freedom that I could ever imagine.

це було почуття такої несамовитої свободи, яку тільки можна собі уявити.

I made my mind up there and then that one day, somehow,

Я вирішила, що одного дня, не знаю, яким саме чином,

I was going to sail around the world.

але я обійду під парусами навколо світу.

So I did what I could in my life to get closer to that dream.

Відтоді я почала робити все можливе, щоб наблизитися до своєї мрії.

Age 10, it was saving my school dinner money change.

В 10 років я відкладала гроші, які мала витрачати на обід.

Every single day for eight years, I had mashed potato and baked beans,

Щодня протягом восьми років я їла картопляне пюре та печені боби,

which cost 4p each, and gravy was free.

які коштували 4 копійки, із безкоштовним соусом.

Every day I would pile up the change on the top of my money box,

Я складала монетки на кришці моєї скарбнички.

and when that pile reached a pound, I would drop it in

Коли їх набиралося на фунт, я скидала їх всередину

and cross off one of the 100 squares I'd drawn on a piece of paper.

і викреслювала один із 100 квадратів, намальованих на папері.

Finally, I bought a tiny dinghy.

Нарешті я купила маленький човен.

I spent hours sitting on it in the garden dreaming of my goal.

Я годинами просиджувала в ньому у нашому садку, мріючи про майбутнє.

I read every book I could on sailing,

Прочитала всі книжки про парусний спорт, що могла дістати.

and then eventually, having been told by my school

Невдовзі по тому в школі мені сказали,

I wasn't clever enough to be a vet,

що я недостатньо розумна, щоб бути ветеринаром.

left school age 17 to begin my apprenticeship in sailing.

Отже, у віці 17 років я залишила школу і почала навчатися ходити під парусом.

So imagine how it felt just four years later

Уявіть, як я могла почуватися чотири роки по тому,

to be sitting in a boardroom

сидячи в кімнаті для нарад напроти людини,

in front of someone who I knew could make that dream come true.

яка могла, я це знала, здійснити мою мрію.

I felt like my life depended on that moment,

Я відчувала, нібито все моє життя залежить від цієї миті.

and incredibly, he said yes.

Неймовірно, але він сказав "так".

And I could barely contain my excitement as I sat in that first design meeting

Під час тієї першої наради по дизайну я ледь стримувала моє хвилювання,

designing a boat on which I was going to sail

обмірковуючи дизайн човна, на якому мені судилося

solo nonstop around the world.

обійти навколо світу наодинці без зупинок.

From that first meeting to the finish line of the race,

Від тієї першої наради до фінішної прямої

it was everything I'd ever imagined.

все було точнісінько так, як я уявляла.

Just like in my dreams, there were amazing parts and tough parts.

Як і в моїх мріях, було чудово і було дуже скрутно.

We missed an iceberg by 20 feet.

Ми пройшли повз айсберг на відстані 7 метрів.

Nine times, I climbed to the top of her 90-foot mast.

9 разів мені довелося видиратися на мачту 30 метрів заввишки.

We were blown on our side in the Southern Ocean.

В Південному океані нас перевернув вітер.

But the sunsets, the wildlife, and the remoteness

Але заходи сонця, зустрічі з мешканцями океану, віддаленість

were absolutely breathtaking.

- від усього цього дух захоплювало.

After three months at sea, age just 24,

Після трьох місяців плавання, у віці 24 років,

I finished in second position.

я фінішувала другою.

I'd loved it, so much so that within six months

Мені так сподобалося, що 6 місяців потому

I decided to go around the world again, but this time not in a race:

я вирішила знов обійти навколо світу, але цього разу вже не в гонці.

to try to be the fastest person ever to sail solo nonstop around the world.

Хотіла встановити рекорд з навколосвітнього одиночного плавання.

Now for this, I needed a different craft:

Для цього мені був потрібний новий човен:

bigger, wider, faster, more powerful.

більший, ширший, швидший, потужніший.

Just to give that boat some scale, I could climb inside her mast

Уявіть, що то був за човен, якщо я могла вилізти

all the way to the top.

на самий верх мачти всередині.

Seventy-five foot long, 60 foot wide.

23 метри завдовжки, 18 метрів завширшки.

I affectionately called her Moby.

Я ніжно називала його Мобі.

She was a multihull.

Це був багатокорпусник.

When we built her, no one had ever made it solo nonstop

На той час ніхто ще не зміг обійти навколо світу

around the world in one, though many had tried,

наодинці в такому човні, дарма що намагалися.

but whilst we built her, a Frenchman took a boat 25 percent bigger than her

Але коли ми над ним працювали, француз не тільки зробив це на човні,

and not only did he make it, but he took the record from 93 days

що був на 25% більший, а ще й встановив новий рекорд:

right down to 72.

72 дні замість 93.

The bar was now much, much higher.

Планку було піднято набагато вище.

And these boats were exciting to sail.

Плавання на цих човнах було захоплюючим.

This was a training sail off the French coast.

Це було тренування біля французького узбережжя.

This I know well because I was one of the five crew members on board.

Я добре це знаю, бо була однією з п'яти в команді.

Five seconds is all it took from everything being fine

Протягом п'яти секунд все могло перетворитися на суцільне пекло,

to our world going black as the windows were thrust underwater,

тільки звідусіль б'є вода,

and that five seconds goes quickly.

і ті 5 секунд проходять дуже швидко.

Just see how far below those guys the sea is.

Тільки подивіться, на якій відстані від води ті хлопці.

Imagine that alone in the Southern Ocean

Тепер уявіть, що ви наодинці у Південному океані

plunged into icy water, thousands of miles away from land.

поринаєте в крижану воду за тисячі кілометрів від землі.

It was Christmas Day.

Це був день Різдва.

I was forging into the Southern Ocean underneath Australia.

Я знаходилася в Південному океані біля берегів Австралії.

The conditions were horrendous.

Умови були жахливі.

I was approaching a part in the ocean

Я підходила до місця в океані,

which was 2,000 miles away from the nearest town.

яке знаходиться на відстані 3 000 км від найближчого міста.

The nearest land was Antarctica, and the nearest people

Найближча земля була Антарктида, а найближчі люди, мабуть, -

would be those manning the European Space Station above me.

екіпаж Європейської космічної станції наді мною.

(Laughter)

(Сміх)

You really are in the middle of nowhere.

Це дійсно невідь-де.

If you need help,

Якщо вам знадобиться допомога,

and you're still alive,

якщо вам пощастило вижити,

it takes four days for a ship to get to you

корабель дістанеться до вас за чотири дні,

and then four days for that ship to get you back to port.

а потім потрібно ще чотири, щоб повернутися в порт.

No helicopter can reach you out there,

Вертоліт туди не долетить,

and no plane can land.

а літак не зможе сісти.

We are forging ahead of a huge storm.

Ми відходимо від величезного шторму.

Within it, there was 80 knots of wind,

Всередині нього швидкість вітру 80 вузлів;

which was far too much wind for the boat and I to cope with.

це забагато і для човна, і для мене - не впораємося.

The waves were already 40 to 50 feet high,

Хвилі вже сягають 12-15 метрів заввишки;

and the spray from the breaking crests

вода з гребнів хвиль летить горизонтально,

was blown horizontally like snow in a blizzard.

наче сніг під час заметілі.

If we didn't sail fast enough, we'd be engulfed by that storm,

Якщо ми не пересуватимемося достатньо швидко, шторм нас проковтне.

and either capsized or smashed to pieces.

Він або переверне човна, або розтрощить його.

We were quite literally hanging on for our lives

Життя висіло на волосині,

and doing so on a knife edge.

ми танцювали на лезі бритви.

The speed I so desperately needed brought with it danger.

Велика швидкість була водночас потрібною і дуже небезпечною.

We all know what it's like driving a car 20 miles an hour, 30, 40.

Це як керувати автівкою на швидкості 50 км на годину, 65, 80.

It's not too stressful. We can concentrate.

Тут не важко тримати під контролем.

We can turn on the radio.

Ми можемо увімкнути радіо.

Take that 50, 60, 70, accelerate through to 80, 90, 100 miles an hour.

Але спробуйте прискоритися до 110, 130, 145, 160 км на годину.

Now you have white knuckles and you're gripping the steering wheel.

Тепер ви стискуєте кермо так, що пальці побіліли.

Now take that car off road at night

Тепер на цій швидкості в ночі з'їжджайте з дороги

and remove the windscreen wipers, the windscreen,

і викидайте на сміття

the headlights and the brakes.

вітрове скло, фари та гальма.

That's what it's like in the Southern Ocean.

Оце так я мандрувала Південним океаном.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

You could imagine

Спробуйте уявити,

it would be quite difficult to sleep in that situation,

як важко було б заснути за таких обставин

even as a passenger.

навіть пасажирові.

But you're not a passenger.

Але ви не пасажир.

You're alone on a boat you can barely stand up in,

Ви у човні, де практично можна тільки стояти,

and you have to make every single decision on board.

самі-самісінькі, всі рішення приймати вам.

I was absolutely exhausted, physically and mentally.

Я була абсолютно виснажена, фізично і психічно.

Eight sail changes in 12 hours.

Вісім перемін вітрил за 12 годин.

The mainsail weighed three times my body weight,

Грот важив втричі більше за мене;

and after each change,

після кожної переміни

I would collapse on the floor soaked with sweat

я падала мокра від поту на підлогу ,

with this freezing Southern Ocean air burning the back of my throat.

а крижане повітря Південного океану обпікало мені горло.

But out there, those lowest of the lows

В тих краях зони низького тиску чергуються

are so often contrasted with the highest of the highs.

з зонами дійсно високого тиску.

A few days later, we came out of the back of the low.

Через декілька днів ми вийшли з зони низького тиску.

Against all odds, we'd been able to drive ahead of the record

Незрозуміло як, але нам вдалося побити рекорд пересування

within that depression.

всередині зони низького тиску.

The sky cleared, the rain stopped,

Небо проясніло, дощ припинився.

and our heartbeat, the monstrous seas around us were transformed

Жахливе море, яке нас оточувало,

into the most beautiful moonlit mountains.

перетворилося на пагорби дивовижної краси, залиті місячним сяйвом.

It's hard to explain, but you enter a different mode when you head out there.

Там світосприйняття цілком відрізняється від звичайного.

Your boat is your entire world,

Ваш човен - це для вас цілковитий світ.

and what you take with you when you leave is all you have.

У вас є тільки те, що завантажено на борт перед відплиттям.

If I said to you all now, "Go off into Vancouver

Якщо б вам зараз сказали: "Їдьте до Ванкувера і знайдіть все,

and find everything you will need for your survival for the next three months,"

що вам потрібно, щоб вижити протягом наступних 3 місяців",

that's quite a task.

ви б погодилися, що це нелегко.

That's food, fuel, clothes,

Це їжа, паливо, одяг,

even toilet roll and toothpaste.

навіть туалетний папір та зубна паста.

That's what we do,

Так ми готуємося до плавання.

and when we leave we manage it

Коли ми вирушаємо, ми дуже обачливо

down to the last drop of diesel and the last packet of food.

розраховуємо всі ресурси до останньої краплі і останнього пакета.

No experience in my life

Ніякий інший досвід в моєму житті

could have given me a better understanding of the definition of the word "finite."

не міг допомогти мені краще зрозуміти, що таке "кінцевий, закінчений".

What we have out there is all we have.

Там ми маємо тільки те, що маємо.

There is no more.

Більше нема.

And never in my life had I ever translated that definition of finite

До певного часу я не переносила це поняття

that I'd felt on board to anything outside of sailing

на світ за межами човна.

until I stepped off the boat at the finish line having broken that record.

Це трапилося, коли я зійшла з човна, побивши той рекорд.

(Applause)

(Оплески)

Suddenly I connected the dots.

Зненацька я подивилася на речі під новим кутом.

Our global economy is no different.

Світова економіка нічим не відрізняється.

It's entirely dependent on finite materials

Вона повністю залежна від вичерпних ресурсів,

we only have once in the history of humanity.

які людство не зможе відновити.

And it was a bit like seeing something you weren't expecting under a stone

Це було схоже, наче я знайшла щось несподіване

and having two choices:

під каменем і маю обрати:

I either put that stone to one side

відсунути камінь і спробувати дізнатися, що воно таке;

and learn more about it, or I put that stone back

або повернути камінь на місце

and I carry on with my dream job of sailing around the world.

і продовжувати замріяно мандрувати світом під вітрилами.

I chose the first.

Я обрала перше.

I put it to one side and I began a new journey of learning,

Відсунула камінь і відправилася у зовсім нову подорож:

speaking to chief executives, experts, scientists, economists

збирала інформацію, розмовляла із вченими, економістами,

to try to understand just how our global economy works.

намагалася зрозуміти, як працює світова економіка.

And my curiosity took me to some extraordinary places.

Завдяки своїй допитливості я потрапляла в дивовижні місця.

This photo was taken in the burner of a coal-fired power station.

Це фото зроблено на електростанції, яка працює на вугіллі.

I was fascinated by coal, fundamental to our global energy needs,

Вугілля - це один з ключових матеріалів для світової енергетики,

but also very close to my family.

і водночас воно щільно пов'язане з моєю родиною.

My great-grandfather was a coal miner,

Мій прадід був шахтарем,

and he spent 50 years of his life underground.

він провів 50 років свого життя під землею.

This is a photo of him, and when you see that photo,

Це його фотографія. Дивлячись на неї,

you see someone from another era.

ви бачите людину іншої епохи.

No one wears trousers with a waistband quite that high

Ніхто не носить ремінь штанів так високо

in this day and age. (Laughter)

в наш час. (Сміх)

But yet, that's me with my great-grandfather,

Тим не менше, це таки я з моїм прадідом,

and by the way, they are not his real ears. (Laughter)

і, до речі, то не справжні його вуха. (Сміх)

We were close. I remember sitting on his knee listening to his mining stories.

Ми були близькими. Пам'ятаю, як сиджу у нього на колінах, слухаю його розповіді

He talked of the camaraderie underground,

про шахтарське життя та дружбу,

and the fact that the miners used to save the crusts of their sandwiches

як вони приберігали хлібні шкоринки зі своїх бутербродів,

to give to the ponies they worked with underground.

щоб частувати поні, з якими працювали під землею.

It was like it was yesterday.

Наче все це було тільки вчора.

And on my journey of learning,

Щодо моїх пізнавальних мандрів,

I went to the World Coal Association website,

на сайті Всесвітньої Асоціації Вугілля

and there in the middle of the homepage, it said,

посеред головної сторінки я прочитала:

"We have about 118 years of coal left."

"Вугілля залишилося на 118 років".

And I thought to myself, well, that's well outside my lifetime,

Я подумала, що це значно більше, ніж на все моє життя,

and a much greater figure than the predictions for oil.

і набагато більше, ніж прогнози для нафти.

But I did the math, and I realized that my great-grandfather

Але потім я поміркувала і зрозуміла, що мій прадід народився

had been born exactly 118 years before that year,

рівно 118 років тому.

and I sat on his knee until I was 11 years old,

Я ще встигла посидіти у нього на колінах, доки мені виповнилося 11.

and I realized it's nothing

Я зрозуміла, що 118 років -

in time, nor in history.

це як одна мить в масштабі життя та історії.

And it made me make a decision I never thought I would make:

Це примусило мене прийняти рішення, на яке, я гадала, я не здатна -

to leave the sport of solo sailing behind me

залишити вітрильний спорт -

and focus on the greatest challenge I'd ever come across:

і зосередитися на найамбітнішій справі усього мого життя -

the future of our global economy.

майбутнє світової економіки.

And I quickly realized it wasn't just about energy.

Я швидко зрозуміла, що проблеми не тільки в енергетиці.

It was also materials.

З іншими матеріалами теж проблема.

In 2008, I picked up a scientific study

В 2008 році я прочитала наукове дослідження,

looking at how many years we have

в якому йшлося про те, на скільки років

of valuable materials to extract from the ground:

залишилося цінних матеріалів в надрах землі:

copper, 61; tin, zinc, 40; silver, 29.

міді - на 61 рік, цинку - на 40, срібла - на 29.

These figures couldn't be exact, but we knew those materials were finite.

Це не точні цифри, але ми знаємо, що ті матеріали вичерпні.

We only have them once.

Людство отримало їх одноразово.

And yet, our speed that we've used these materials has increased rapidly,

Але швидкість їх використання

exponentially.

зростає експоненціально.

With more people in the world with more stuff,

Людей стає все більше, вони більше купують,

we've effectively seen 100 years of price declines

ціни на основні товари, що зменшувалися

in those basic commodities erased in just 10 years.

протягом 100 років, знову виросли за останні 10 років.

And this affects all of us.

Це стосується усіх нас.

It's brought huge volatility in prices,

Ціни стали дуже нестабільними.

so much so that in 2011,

В 2011 році

your average European car manufacturer

для середньостатистичного виробника автівок в Європі

saw a raw material price increase

ціни на матеріали зросли

of 500 million Euros,

на 500 мільйонів євро,

wiping away half their operating profits

знищивши половину операційних прибутків.

through something they have absolutely no control over.

Фактор, який вони не можуть контролювати.

And the more I learned, the more I started to change my own life.

Чим більше я дізнавалася, тим більше я змінювала своє життя.

I started traveling less, doing less, using less.

Я почала менше подорожувати, робити, користуватися.

It felt like actually doing less was what we had to do.

Я відчувала, що ми змушені робити менше.

But it sat uneasy with me.

Але щось із цим було негаразд.

It didn't feel right.

Щось не так.

It felt like we were buying ourselves time.

Наче ми відтягуємо собі час.

We were eking things out a bit longer.

Ми просто відтягували неминуче.

Even if everybody changed, it wouldn't solve the problem.

Навіть якщо кожен змінить своє приватне життя,

It wouldn't fix the system.

це не вирішить проблему, не змінить систему.

It was vital in the transition, but what fascinated me was,

Це важливо для переходу, але переходу до чого?

in the transition to what? What could actually work?

Що дійсно спрацює?

It struck me that the system itself, the framework within which we live,

Мене вразила думка, що сама система, у рамках якої ми існуємо,

is fundamentally flawed,

базується на негідному фундаменті.

and I realized ultimately

Нарешті я зрозуміла,

that our operating system, the way our economy functions,

що спосіб, в який працює економіка,

the way our economy's been built, is a system in itself.

в який вона побудована, це теж система.

At sea, I had to understand complex systems.

В океані мені доводилося вчитися розуміти складні системи.

I had to take multiple inputs,

Я збирала різноманітну інформацію,

I had to process them,

аналізувала її

and I had to understand the system to win.

і намагалася зрозуміти систему, щоб перемогти.

I had to make sense of it.

Я неодмінно мала зрозуміти її.

And as I looked at our global economy, I realized it too is that system,

Дивлячись на світову економіку, я розуміла, що це теж система,

but it's a system that effectively can't run in the long term.

але ця система неефективна, вона працюватиме недовго.

And I realized we've been perfecting what's effectively a linear economy

Я зрозуміла, що протягом 150 років ми намагаємося вдосконалити

for 150 years,

по суті лінійну економіку.

where we take a material out of the ground,

Ми добуваємо матеріал з надр, виготовляємо щось із нього,

we make something out of it, and then ultimately

а потім викидаємо продукт у сміття.

that product gets thrown away, and yes, we do recycle some of it,

Так, дещо ми переробляємо,

but more an attempt to get out what we can at the end,

але це спроба отримати хоча б щось, за цим не стоїть

not by design.

відповідальний дизайн.

It's an economy that fundamentally can't run in the long term,

Така економіка не має майбутнього.

and if we know that we have finite materials,

Якщо ми знаємо, що ресурси вичерпні,

why would we build an economy that would effectively use things up,

чому ми будуємо економіку, яка неминуче їх вичерпає?

that would create waste?

Яка виробляє відходи?

Life itself has existed for billions of years

Життя на планеті існує мільярди років і воно видозмінюється

and has continually adapted to use materials effectively.

задля ефективного використання ресурсів.

It's a complex system, but within it, there is no waste.

Це дуже складна система, але в ній немає відходів.

Everything is metabolized.

Все матаболізується.

It's not a linear economy at all, but circular.

Це зовсім не лінійна економіка, а циркулярна.

And I felt like the child in the garden.

Я знову відчула себе тією дитиною у садку.

For the first time on this new journey, I could see exactly where we were headed.

Вперше під час цієї нової подорожі я побачила, куди нам потрібно дістатися.

If we could build an economy that would use things rather than use them up,

Якщо ми побудуємо економіку, яка буде мудро використовувати матеріали,

we could build a future that really could work in the long term.

замість вичерпувати їх, ми збудуємо майбутнє, що працюватиме.

I was excited.

Я була дуже схвильована.

This was something to work towards.

Заради цього варто було працювати.

We knew exactly where we were headed. We just had to work out how to get there,

Ми точно знали, куди нам потрібно дістатися.

and it was exactly with this in mind

Тепер треба було вирішити, яким чином.

that we created the Ellen MacArthur Foundation in September 2010.

З думкою про це в 2010 році ми заснували фонд Еллен МакАртур.

Many schools of thought fed our thinking and pointed to this model:

Ми черпали натхнення для нашої моделі з багатьох джерел:

industrial symbiosis, performance economy, sharing economy, biomimicry,

індустріальний симбіоз, біомімікрія, економіка взаємодопомоги ,

and of course, cradle-to-cradle design.

і, звісно, регенеративний дизайн.

Materials would be defined as either technical or biological,

Матеріали будуть поділятися на технічні та біологічні,

waste would be designed out entirely,

відходів не буде зовсім,

and we would have a system that could function

абсолютно функціональна система

absolutely in the long term.

в довгостроковій перспективі.

So what could this economy look like?

Якою буде така економіка?

Maybe we wouldn't buy light fittings, but we'd pay for the service of light,

Можливо, ми не купуватимемо електричні дроти і таке інше, але платитимемо за світло,

and the manufacturers would recover the materials

а виробники володітимуть матеріалами та обладнанням

and change the light fittings when we had more efficient products.

і змінюватимуть його у відповідності до технологічного розвитку.

What if packaging was so nontoxic it could dissolve in water

Уявіть абсолютно нетоксичну упаковку, яка розчинюється у воді,

and we could ultimately drink it? It would never become waste.

і ту воду можна пити. Нуль відходів.

What if engines were re-manufacturable,

Двигуни, які підлягають повторній переробці,

and we could recover the component materials

дозволять знову використовувати матеріали

and significantly reduce energy demand.

та значно зменшать витрати енергії.

What if we could recover components from circuit boards, reutilize them,

Що як ми робитимемо те саме з електроплатами,

and then fundamentally recover the materials within them

видобуватимемо із них матеріали

through a second stage?

шляхом повторної переробки?

What if we could collect food waste, human waste?

Що як збирати харчові та людські відходи

What if we could turn that into fertilizer, heat, energy,

і перетворювати їх на добрива, паливо, енергію,

ultimately reconnecting nutrients systems

будуючи циркулярні харчові системи

and rebuilding natural capital?

та відновлюючи природний капітал?

And cars -- what we want is to move around.

Щодо автівок. Вони потрібні нам, щоб пересуватися.

We don't need to own the materials within them.

Нам не потрібні матеріали, з яких вони виготовлені.

Could cars become a service

Що як володіння автівками

and provide us with mobility in the future?

перетвориться на користування сервісом перевезення?

All of this sounds amazing, but these aren't just ideas, they're real today,

Все це не просто чудернацькі ідеї, вже сьогодні вони реальність.

and these lie at the forefront of the circular economy.

Це передовий край циркулярної економіки.

What lies before us is to expand them and scale them up.

Нам доведеться розширювати їх та нарощувати.

So how would you shift from linear to circular?

Тож як перейти від лінійної до циркулярної економіки?

Well, the team and I at the foundation thought you might want to work

Разом із працівниками фонду ми вирішили,

with the top universities in the world,

що треба працювати з провідними університетами

with leading businesses within the world,

та компаніями світу,

with the biggest convening platforms in the world,

з найбільшими громадськими платформами,

and with governments.

з урядами.

We thought you might want to work with the best analysts

Ми вирішили, що треба працювати з найкращими аналітиками

and ask them the question,

та запитати в них:

"Can the circular economy decouple growth from resource constraints?

"Чи здатна циркулярна економіка зменшити використання

Is the circular economy able to rebuild natural capital?

обмежених ресурсів та відновити природний капітал?

Could the circular economy replace current chemical fertilizer use?"

Чи здатна циркулярна економіка знайти заміну хімічним добривам?"

Yes was the answer to the decoupling,

Нам відповіли, що зменшення можливе,

but also yes, we could replace current fertilizer use

що можливо також скоротити використання хімічних добрив

by a staggering 2.7 times.

в неймовірні 2,7 рази.

But what inspired me most about the circular economy

Більш за все в циркулярній економіці мене надихнула

was its ability to inspire young people.

її здатність захоплювати молодь.

When young people see the economy through a circular lens,

Коли молоді люди дивляться на економіку з погляду циркулярності,

they see brand new opportunities on exactly the same horizon.

вони бачать абсолютно нові можливості

They can use their creativity and knowledge

і отримують змогу уживати креативність та знання

to rebuild the entire system,

задля перебудови усієї системи.

and it's there for the taking right now,

Ця справа відкрита для кожного,

and the faster we do this, the better.

і чим шивдше ми візьмемося за неї, тим краще.

So could we achieve this in their lifetimes?

Чи можливо цього досягти вподовж їхнього життя?

Is it actually possible?

Дійсно можливо?

I believe yes.

Я гадаю, що так.

When you look at the lifetime of my great-grandfather, anything's possible.

Коли ви дивитесь на життя мого прадіда, ви розумієте, що все можливо.

When he was born, there were only 25 cars in the world;

Коли він народився, у світі було тільки 25 автівок.

they had only just been invented.

Їх тоді тільки-но винайшли.

When he was 14, we flew for the first time in history.

Коли йому було 14 років, ми уперше в історії полетіли.

Now there are 100,000 charter flights

Сьогодні ми маємо 100 000 чартерних рейсів

every single day.

щоденно.

When he was 45, we built the first computer.

Коли йому було 45, ми створили перший комп'ютер.

Many said it wouldn't catch on, but it did, and just 20 years later

Багато хто казав, що ця штука не приживеться, і помилися.

we turned it into a microchip

Тільки 20 років по тому

of which there will be thousands in this room here today.

ми перетворили її на мікрочіп. Тільки в цьому залі їх сьогодні тисячі.

Ten years before he died, we built the first mobile phone.

За 10 років до його смерті з'явився перший мобільний телефон.

It wasn't that mobile, to be fair,

Чесно кажучи, він був не дуже мобільний.

but now it really is,

Тепер так, дійсно мобільний.

and as my great-grandfather left this Earth, the Internet arrived.

Коли мій прадід залишив цю Землю, з'явився Інтернет.

Now we can do anything,

Тепер ми маємо змогу робити що завгодно.

but more importantly,

Навіть важливіше -

now we have a plan.

ми маємо план.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)