Color blind or color brave? | Mellody Hobson

Перекладач: Khrystyna Khoma Утверджено: Hanna Leliv

So it's 2006.

Що ж, 2006 рік.

My friend Harold Ford calls me.

Мені телефонує мій друг Гарольд Форд,

He's running for U.S. Senate in Tennessee,

який балотується до Сенату від штату Теннессі,

and he says, "Mellody, I desperately need some national press. Do you have any ideas?"

і каже: "Мелоді, мені дуже потрібна допомога преси. Маєш якісь ідеї?"

So I had an idea. I called a friend

Що ж, я мала ідею. Я подзвонила подрузі,

who was in New York

яка працювала

at one of the most successful media companies in the world,

в одній із найуспішніших медіа-компаній світу,

and she said, "Why don't we host

і вона спитала: "Чом би нам не влаштувати

an editorial board lunch for Harold?

обід із редакційною колегією для Гарольда?

You come with him."

Ти можеш піти з ним".

Harold and I arrive in New York.

Я прибула з Гарольдом в Нью-Йорк.

We are in our best suits.

Ми мали на собі наш найкращий одяг.

We look like shiny new pennies.

Виглядали, наче новенькі золоті монети.

And we get to the receptionist, and we say,

Ми наблизились до адміністраторки і сказали:

"We're here for the lunch."

"Ми прибули сюди на обід".

She motions for us to follow her.

Вона подає знак іти за нею.

We walk through a series of corridors,

Ми рухаємось низкою коридорів,

and all of a sudden we find ourselves

і раптом опиняємось

in a stark room,

в порожній кімнаті.

at which point she looks at us and she says,

Якраз у цей момент вона дивиться на нас і запитує:

"Where are your uniforms?"

"Де ваша форма?"

Just as this happens,

Як тільки це трапляється,

my friend rushes in.

моя подруга вривається в кімнату.

The blood drains from her face.

Вся кров втікає з її обличчя.

There are literally no words, right?

Тут нема чого й сказати, чи не так?

And I look at her, and I say,

Я глянула на неї

"Now, don't you think we need

і сказала: "Як ти думаєш, чи не треба нам

more than one black person in the U.S. Senate?"

більше ніж одну чорношкіру особу в Сенаті?

Now Harold and I --

Ми з Гарольдом...

(Applause) —

(Оплески)

we still laugh about that story,

ми досі сміємось із цієї історії,

and in many ways, the moment caught me off guard,

і хоча це все трапилось зненацька,

but deep, deep down inside,

десь глибоко всередині

I actually wasn't surprised.

я насправді не була здивована.

And I wasn't surprised because of something

Я не була здивована, бо

my mother taught me about 30 years before.

ще близько 30 років тому моя мати мене дечому навчила.

You see, my mother was ruthlessly realistic.

Знаєте, моя мати була невблаганно реалістична.

I remember one day coming home from a birthday party

Пам'ятаю, як одного дня, прийшовши із дня народження,

where I was the only black kid invited,

на якому я була єдина чорношкіра дитина,

and instead of asking me the normal motherly questions

моя мама замість запитати мене щось нормальне,

like, "Did you have fun?" or "How was the cake?"

на кшалт: "Тобі сподобалось?" чи "Який був торт?"

my mother looked at me and she said,

просто глянула на мене і спитала:

"How did they treat you?"

"Як інші діти до тебе ставились?"

I was seven. I did not understand.

Мені було лише сім. Я цього не розуміла.

I mean, why would anyone treat me differently?

Я маю на увазі, чому хтось мав би ставитись до мене по-іншому?

But she knew.

Але моя мама розуміла.

And she looked me right in the eye and she said,

І вона поглянула мені прямо в очі і сказала:

"They will not always treat you well."

"Вони не завжди добре відноситимуться до тебе".

Now, race is one of those topics in America

В наш час питання раси є однією з тих тем в США,

that makes people extraordinarily uncomfortable.

яка примушує людей почуватися не в своїй тарілці.

You bring it up at a dinner party

Коли ви порушуєте цю тему на вечірці,

or in a workplace environment,

чи в робочому середовищі,

it is literally the conversational equivalent

це те ж саме, якби ви зачепили

of touching the third rail.

якусь табуйовану тему в політиці.

There is shock,

Спершу в людей шок,

followed by a long silence.

після якого настає повна тиша.

And even coming here today,

І навіть, перед тим, як прийти сюди,

I told some friends and colleagues

я сказала декому із своїх друзів та колег,

that I planned to talk about race,

що планую говорити про расизм,

and they warned me, they told me, don't do it,

і вони застерегли мене не робити цього,

that there'd be huge risks

бо я дуже сильно ризикую,

in me talking about this topic,

говорячи на цю тему,

that people might think I'm a militant black woman

бо люди можуть сприйняти мене за войовничу чорношкіру жінку,

and I would ruin my career.

і це зруйнує мою кар'єру.

And I have to tell you,

І я мушу зізнатись,

I actually for a moment was a bit afraid.

що, насправді, якусь мить мені було страшно.

Then I realized,

Але тоді я зрозуміла,

the first step to solving any problem

що першим кроком до розв'язання будь-якої проблеми

is to not hide from it,

є не ховатись від неї,

and the first step to any form of action

і що першим кроком на шляху до дії

is awareness.

є її усвідомлення.

And so I decided to actually talk about race.

І таким чином я все-таки вирішила поговорити про проблему раси.

And I decided that if I came here and shared with you

І вирішила, що, якщо я прийду сюди і поділюсь із вами

some of my experiences,

дечим із свого досвіду, то тоді,

that maybe we could all be a little less anxious

можливо, ми усі могли б бути менш збентежені

and a little more bold

та трішки сміливіші,

in our conversations about race.

розмовляючи про расу.

Now I know there are people out there who will say

Я знаю, що дехто в залі може сказати,

that the election of Barack Obama meant

що обрання Барака Обами

that it was the end of racial discrimination

означало, що расовій дискримінації

for all eternity, right?

назавжди покладено кінець, чи не так?

But I work in the investment business,

Та все ж, я - в інвестиційному бізнесі,

and we have a saying:

і ми маємо таку приказку:

The numbers do not lie.

"Цифри не обманюють".

And here, there are significant,

І тут на цифрах можна побачити значну

quantifiable racial disparities

расову нерівність,

that cannot be ignored,

яку не можна ігнорувати,

in household wealth, household income,

і в багатствах, і в доходах,

job opportunities, healthcare.

і в плані роботи, і в забезпеченні охорони здоров'я.

One example from corporate America:

Ось один приклад на корпораціях Америки:

Even though white men

попри те, що білі люди

make up just 30 percent of the U.S. population,

становлять лише 30% населення Америки,

they hold 70 percent of all corporate board seats.

вони займають 70% усіх керівних посад.

Of the Fortune 250,

У компаніях, що входять до рейтингу Fortune 250,

there are only seven CEOs that are minorities,

лише сім директорів походять з меншин,

and of the thousands of publicly traded companies today, thousands,

а з тисяч публічних компаній, з десятків тисяч,

only two are chaired by black women,

наразі лише двома керують чорношкірі жінки,

and you're looking at one of them,

і ви дивитесь на одну із них.

the same one who, not too long ago,

На ту саму, яку зовсім недавно

was nearly mistaken for kitchen help.

прийняли за робітника на кухні.

So that is a fact.

Що ж, це факт.

Now I have this thought experiment

Проведімо такий уявний експеримент,

that I play with myself, when I say,

який зараз у мене на думці:

imagine if I walked you into a room

уявіть, що я ввійшла в офіс,

and it was of a major corporation, like ExxonMobil,

і це офіс якоїсь більшої компанії, наприклад, ExxonMobil,

and every single person around the boardroom were black,

і кожна особа в залі засідань директорів чорношкіра.

you would think that were weird.

Це вам би здалось дивним.

But if I walked you into a Fortune 500 company,

Але, якщо б я зайшла в офіс компанії, що входить до рейтингу Fortune 500,

and everyone around the table is a white male,

і всі за столом були б білошкірими,

when will it be that we think that's weird too?

чи це також би здалось вам дивним?

And I know how we got here.

І я знаю, чому воно так.

(Applause)

(Оплески)

I know how we got here.

Я знаю, чому це трапилось.

You know, there was institutionalized,

Знаєте, якось були встановили,

at one time legalized, discrimination in our country.

на деякий час навіть легалізували, дискримінацію в нашій країні.

There's no question about it.

З цього приводу немає жодних сумнівів.

But still, as I grapple with this issue,

Але й досі, коли переді мною ця проблема,

my mother's question hangs in the air for me:

в моїй голові звучить запитання моєї мами:

How did they treat you?

"Як вони з тобою поводилися?"

Now, I do not raise this issue to complain

Я не порушую це питання, щоб пожалітися,

or in any way to elicit any kind of sympathy.

чи щоб викликати у вас співчуття.

I have succeeded in my life

Я добилась у житті такого успіху,

beyond my wildest expectations,

що й уявити собі не могла,

and I have been treated well by people of all races

і люди усіх рас набагато частіше ставились до мене добре,

more often than I have not.

ніж погано.

I tell the uniform story because it happened.

Я розказую історію з уніформою лише тому, що вона трапилась.

I cite those statistics around corporate board diversity

Я наводжу статистику щодо походження глав компаній

because they are real,

тому, що вона реальна,

and I stand here today

і я стою тут сьогодні,

talking about this issue of racial discrimination

говорячи про цю проблему расової дискримінації

because I believe it threatens to rob

тому, що я переконана, що це може вкрасти

another generation of all the opportunities

у наступного покоління усі можливості,

that all of us want for all of our children,

яких усі ми прагнемо для наших дітей,

no matter what their color

не важливо, якого кольору іхня шкіра

or where they come from.

чи звідки вони походять.

And I think it also threatens to hold back businesses.

І я вважаю, що це також загрожує самому бізнесу.

You see, researchers have coined this term

Бачте, дослідники викували цей термін

"color blindness"

"расовий дальтонізм",

to describe a learned behavior where we pretend

щоб описати завчену поведінку, коли ми вдаємо,

that we don't notice race.

начебто не звертаємо уваги на расу.

If you happen to be surrounded by a bunch of people

Якщо вас оточить група людей,

who look like you, that's purely accidental.

які виглядають так само, як і ви, тоді він непомітний.

Now, color blindness, in my view,

Расовий дальтонізм, на мою думку,

doesn't mean that there's no racial discrimination,

означає не те, що не існує жодної расової дискримінації,

and there's fairness.

а на її місці - справедливість.

It doesn't mean that at all. It doesn't ensure it.

Це взагалі не те. Це його не пояснює.

In my view, color blindness is very dangerous

На мою думку, расовий дальтонізм є дуже небезпечним,

because it means we're ignoring the problem.

тому що ним ми ігноруємо проблему.

There was a corporate study that said that,

Результати одного корпоративного дослідження показали,

instead of avoiding race,

що замість того, аби уникати

the really smart corporations actually deal with it head on.

расового питання, справді розумні корпорації розв'язують його.

They actually recognize that embracing diversity

Вони, власне, усвідомлюють, що приймати різноманітність

means recognizing all races,

означає визнавати всі раси,

including the majority one.

зокрема ту, яка складає більшість.

But I'll be the first one to tell you,

Але я буду першою, хто вам скаже,

this subject matter can be hard,

що це питання може бути складним

awkward, uncomfortable -- but that's kind of the point.

та незручним, але й у цьому вся суть.

In the spirit of debunking racial stereotypes,

Розвіюючи стереотипи, один з яких той,

the one that black people don't like to swim,

що чорношкірі не люблять плавати,

I'm going to tell you how much I love to swim.

я розкажу, як сильно я люблю плавати.

I love to swim so much

Я люблю плавати так сильно,

that as an adult, I swim with a coach.

що у мене є навіть свій тренер.

And one day my coach had me do a drill

І одного дня мій тренер дав мені завдання

where I had to swim to one end of a 25-meter pool

проплисти 25-метрову відстань

without taking a breath.

лише за одне дихання.

And every single time I failed,

І кожного разу, коли мені це не вдавалось,

I had to start over.

я мусила розпочинати знову.

And I failed a lot.

І я провалювалась багато разів.

By the end, I got it, but when I got out of the pool,

Нарешті мені це вдалось, але коли я вилізла з басейну,

I was exasperated and tired and annoyed,

то була виснажена та роздратована,

and I said, "Why are we doing breath-holding exercises?"

і запитала: "Чому ми робимо вправи на затримку дихання?"

And my coach looked me at me, and he said, "Mellody,

А мій тренер глянув на мене і відповів:

that was not a breath-holding exercise.

"Мелоді, це не була вправа на затримку дихання.

That drill was to make you comfortable

Ця вправа була для того, аби ти себе почувала

being uncomfortable,

комфортно, перебуваючи в дискомфорті,

because that's how most of us spend our days."

бо саме так буває для більшості з нас".

If we can learn to deal with our discomfort,

Якщо ми зможемо навчитись

and just relax into it,

розслаблятись, коли нам некомфортно,

we'll have a better life.

тоді наше життя стане набагато кращим.

So I think it's time for us to be comfortable

Тому я думаю. що для нас всіх має бути

with the uncomfortable conversation about race:

зручною незручна розмова про расу:

black, white, Asian, Hispanic,

чорну, білу, азійську, іспанську,

male, female, all of us,

чоловічу, жіночу, усіх з нас.

if we truly believe in equal rights

Якщо ми справді віримо в рівні права

and equal opportunity in America,

та рівні можливості в Америці,

I think we have to have real conversations

тоді нам варто серйозно поговорити

about this issue.

на цю тему.

We cannot afford to be color blind.

Ми не можемо вдавати з себе расово сліпих.

We have to be color brave.

Ми повинні бути расово сміливими.

We have to be willing, as teachers and parents

Ми як вчителі та батьки,

and entrepreneurs and scientists,

як підприємці та науковці

we have to be willing to have

маємо хотіти

proactive conversations about race

проводити активні розмови про расу -

with honesty and understanding and courage,

чесно, сміливо і з розумінням.

not because it's the right thing to do,

І робити це не тому, що це правильно,

but because it's the smart thing to do,

а тому, що розумно так робити,

because our businesses and our products

тому, що наш бізнес та наша продукція

and our science, our research,

а також наша наука та дослідження -

all of that will be better with greater diversity.

все це стане кращим, якщо буде різноманітність.

Now, my favorite example of color bravery

Мій улюблений приклад расової сміливості -

is a guy named John Skipper.

чоловік на ім'я Джон Скіппер.

He runs ESPN.

Він керує компанією ESPN.

He's a North Carolina native,

Вихідець із Північної Кароліни,

quintessential Southern gentleman, white.

він - типовий білошкірий джентльмен.

He joined ESPN, which already had a culture

Він приєднався до ESPN тоді, коли компанія

of inclusion and diversity, but he took it up a notch.

вже була відкрита до різноманітності, але він пішов іще далі.

He demanded that every open position

Він вимагав, щоб на кожну відкриту посаду

have a diverse slate of candidates.

був список різноманітних кандидатів.

Now he says the senior people

Так ось, він казав, що старші в компанії

in the beginning bristled,

спершу злились,

and they would come to him and say,

і, приходячи до нього, запитували:

"Do you want me to hire the minority,

"Ти точно хочеш, щоб ми наймали когось із меншості,

or do you want me to hire the best person for the job?"

а не людину, яка найбільше нам підходить?"

And Skipper says his answers were always the same:

І відповідь Скіппера завжди була таж сама:

"Yes."

"Так".

And by saying yes to diversity,

І я щиро вірю, що завдяки своєму

I honestly believe that ESPN

різноманіттю, компанія ESPN

is the most valuable cable franchise in the world.

є найдорожчим у світі кабельним телевізійним каналом.

I think that's a part of the secret sauce.

Думаю, що саме це секретний інгрідієнт успіху.

Now I can tell you, in my own industry,

Також скажу, що в моїй індустрії,

at Ariel Investments, we actually view our diversity

в Ariel Investments, різноманітність вважають

as a competitive advantage,

за перевагу над конкурентами,

and that advantage can extend way beyond business.

і ця перевага може поширитись і за межі бізнесу.

There's a guy named Scott Page at the University of Michigan.

Є в у Мічиганському університеті один чоловік на ім'я Скотт Пейдж.

He is the first person to develop

Він перший, хто розробив

a mathematical calculation for diversity.

математичний розрахунок різноманітності.

He says, if you're trying to solve a really hard problem,

Він каже, що якщо ви намагаєтесь розв'язати

really hard,

складну проблему,

that you should have a diverse group of people,

тоді у вашій групі мають бути різні люди,

including those with diverse intellects.

і з різним складом розуму.

The example that he gives is the smallpox epidemic.

Він подає приклад із епідемією віспи.

When it was ravaging Europe,

Коли вона лютувала в Європі,

they brought together all these scientists,

вони зібрали усіх вчених,

and they were stumped.

які були просто спантеличені.

And the beginnings of the cure to the disease

І ідею лікування цієї хвороби

came from the most unlikely source,

черпнули з найменш очікуваного джерела:

a dairy farmer who noticed that the milkmaids

зі спостереження фермера, який помітив,

were not getting smallpox.

що доярки не заражувалися віспою.

And the smallpox vaccination is bovine-based

Саме завдяки тому фермеру нині існує

because of that dairy farmer.

вакцина від віспи.

Now I'm sure you're sitting here and you're saying,

Я впевнена, що багато з вас собі думає:

I don't run a cable company,

"Я не очолюю ні телевізійну компанію,

I don't run an investment firm,

ні інвестиційну фірму,

I am not a dairy farmer.

і я не фермер.

What can I do?

Що ж я можу зробити?"

And I'm telling you, you can be color brave.

І я скажу, що ви можете бути расово сміливі.

If you're part of a hiring process

Якщо ви є частиною процесу найму

or an admissions process,

чи процесу прийому на роботу,

you can be color brave.

тоді ви можете бути расово сміливими.

If you are trying to solve a really hard problem,

Якщо перед вами складна проблема,

you can speak up and be color brave.

ви можете взяти слово і бути расово сміливими.

Now I know people will say,

І тепер люди скажуть:

but that doesn't add up to a lot,

"Але це майже нічого не міняє".

but I'm actually asking you to do something really simple:

Проте я прошу вас зробити дещо справді просте:

observe your environment,

поспостерігайте за своїм оточенням

at work, at school, at home.

на роботі, в школі, вдома.

I'm asking you to look at the people around you

Я прошу вас старанно спосерігати за людьми,

purposefully and intentionally.

які оточують вас.

Invite people into your life

Запрошуйте тих у своє життя,

who don't look like you, don't think like you,

які не виглядають, як ви, які не думають, як ви,

don't act like you,

які не поводяться, як ви,

don't come from where you come from,

які не походять звідти, звідки й ви.

and you might find that they will challenge your assumptions

І ви побачите, що вони змінять ваші звичні уявлення

and make you grow as a person.

і допоможуть вам зростати як особистість.

You might get powerful new insights

Ви зможете багато чого зрозуміти нового

from these individuals,

завдяки цим людям.

or, like my husband, who happens to be white,

Чи, як і мій білошкірий чоловік,

you might learn that black people,

ви зможете дізнатись, що чорношкірі

men, women, children,

чоловіки, жінки та діти щодня

we use body lotion every single day.

користуються лосьйоном.

Now, I also think that this is very important

Я думаю, що це дуже важливо і для того,

so that the next generation really understands

щоб наступне покоління справді розуміло, що

that this progress will help them,

такі зміни поведуть їх вперед,

because they're expecting us to be great role models.

адже воно хоче, аби було кого наслідувати.

Now, I told you, my mother,

Як я вже казала, моя мама була

she was ruthlessly realistic.

до невблаганності реалістична.

She was an unbelievable role model.

Вона була чудовим прикладом для мене.

She was the kind of person

Вона стала тією,

who got to be the way she was

ким вона стала, тому, що їй

because she was a single mom

потрібно було виростити самій

with six kids in Chicago.

шістьох дітей в Чикаго.

She was in the real estate business,

Вона дуже важко працювала

where she worked extraordinarily hard

в сфері нерухомості, але

but oftentimes had a hard time making ends meet.

інколи не могла звести кінці з кінцями.

And that meant sometimes we got

І це означало, що часом нам

our phone disconnected,

відключали телефон,

or our lights turned off,

світло,

or we got evicted.

чи нас виселяли.

When we got evicted, sometimes we lived

Коли нас виселяли, ми жили

in these small apartments that she owned,

в маленьких найманих квартирах,

sometimes in only one or two rooms,

з однією чи двома кімнатами,

because they weren't completed,

тому що вони ще були недобудовані,

and we would heat our bathwater on hot plates.

і ми мусили гріти воду, щоб помитись.

But she never gave up hope, ever,

Але вона ніколи не занепадала духом

and she never allowed us to give up hope either.

і не дозволяла цього робити нам.

This brutal pragmatism that she had,

Вона була до болю прагматична.

I mean, I was four and she told me,

Коли мені було чотири, вона сказала:

"Mommy is Santa." (Laughter)

"Мамуся - Санта-Клаус". (Сміх)

She was this brutal pragmatism.

В неї був цей брутальний прагматизм.

She taught me so many lessons,

Вона навчила мене багато чому,

but the most important lesson

але найбільш важливим уроком було те,

was that every single day she told me,

що вона кожного дня казала мені:

"Mellody, you can be anything."

"Мелоді, ти можеш стати будь-ким".

And because of those words,

І завдяки цим словам

I would wake up at the crack of dawn,

я вставала з самісінького ранку.

and because of those words,

Завдяки цим словам

I would love school more than anything,

я любила школу понад усе в світі.

and because of those words, when I was on a bus

Завдяки цим словам, по дорозі

going to school, I dreamed the biggest dreams.

до школи, я мріяла про велике.

And it's because of those words that I stand here right now

І саме завдяки цим словам я стою тут перед вами,

full of passion,

сповнена запалу,

asking you to be brave for the kids

і прошу вас бути сміливими заради

who are dreaming those dreams today.

своїх дітей, які мріють про велике.

(Applause)

(Оплески)

You see, I want them to look at a CEO on television

Я хочу, щоб вони, дивлячись на виконавчих директорів по телевізору,

and say, "I can be like her,"

казали: "Я можу стати таким же",

or, "He looks like me."

або: "Він схожий на мене".

And I want them to know

І я хочу, аби вони знали,

that anything is possible,

що можливо все, що вони

that they can achieve the highest level

можуть досягнути таких вершин,

that they ever imagined,

яких вони собі навіть не уявляли,

that they will be welcome in any corporate boardroom,

що їх чекатимуть в будь-якій залі засідань,

or they can lead any company.

чи, що вони можуть очолювати будь-яку компанію.

You see this idea of being the land

Бачите, ідея того, що Америка

of the free and the home of the brave,

є землею вільних та домом сміливих,

it's woven into the fabric of America.

є тим, що визначає США.

America, when we have a challenge,

Американці, коли перед нами виклик,

we take it head on, we don't shrink away from it.

ми приймаємо його, а не ухиляємось.

We take a stand. We show courage.

Ми стаємо і проявляємо сміливість.

So right now, what I'm asking you to do,

Зараз я прошу вас

I'm asking you to show courage.

проявити сміливість.

I'm asking you to be bold.

Я прошу вас бути відважними.

As business leaders, I'm asking you

Як бізнес лідерів, я вас прошу ніколи

not to leave anything on the table.

не залишати чогось необговореним.

As citizens, I'm asking you not to leave any child behind.

Як громадян, я вас прошу ніколи не забувати про своїх дітей.

I'm asking you not to be color blind,

Я прошу вас не бути расово сліпими,

but to be color brave,

а бути расово сміливими, для того, аби

so that every child knows that their future matters

кожна дитина знала, що її майбутнє має вагу

and their dreams are possible.

і що здійснення її мрій можливе.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Thank you. Thanks. Thanks. (Applause)

Дякую вам. Дякую. Дякую. (Оплески)