Diana Nyad: Extreme swimming with the world's most dangerous jellyfish

Перекладач: Halyna Ryfyak Утверджено: Marta Ryphyak

Yeah, so a couple of years ago I was turning 60,

Отож кілька років тому мені мало виповнитися 60 років,

and I don't like being 60.

а мені не до вподоби бути 60-літньою.

(Laughter)

(Сміх)

And I started grappling

І я почала боротися

with this existential angst

із цим жахом усвідомлення того,

of what little I had done with my life.

наскільки мало я досягнула за своє життя.

It wasn't the resume

Це було не зовсім підсумком

of breaking this record here,

усіх моїх досягнень,

it was more like, who had I become?

а швидше, ким я стала?

How had I spent my valuable time?

Як я витратила свій дорогоцінний час?

How could this have gone by

Чому все промайнуло

like lightning?

так швидко, мов блискавка?

And I couldn't forgive myself

І я не могла пробачити собі

for the countless, countless hours

за незліченні, незліченні години,

I had lost

витрачені

in negative thought --

на негативні думки --

all the time I had spent beating myself up

увесь той час, коли я докоряла собі

for losing my marriage

за незбережений шлюб

and not stopping the sexual abuse when I was a kid

і те, що не чинила опір сексуальному насиллю, коли я була дитиною,

and career moves

і кар'єрне зростання,

and this and this and this.

і це, і це, і оце.

Just why, why didn't I do it better? Why? Why? Why?

Ну чому, чому я не впоралася із усім цим краще? Чому? Чому? Чому?

And then my mother died at 82.

А тоді моя мама померла у віці 82 років.

And so I starting thinking,

І я почала думати,

not only am I not happy with the past,

що я не лише не задоволена минулим,

now I'm getting choked with,

мене ще й почало душити те, що

"I've only got 22 years left."

"В мене залишилося лише 22 роки".

What am I going to do with this short amount of time

Що ж я зроблю із цим невеликим проміжком часу,

that's just fleeting?

що так швидко минає?

And I'm not in the present whatsoever.

І я не жила теперішнім днем.

And I decided the remedy to all this malaise

І я вирішила, що, щоб зцілитися від цього усього нездужання,

was going to be

мені треба

for me to chase

погнатися

an elevated dream,

за якоюсь величною мрією,

an extreme dream,

екстремальною мрією,

something that would require

чимось таким, що вимагало б

utter conviction

невимовної упевненості

and unwavering passion,

та непохитної пристрасті,

something that would make me

чимось, що примусило б мене

be my best self

перевершити себе

in every aspect of my life,

у кожному аспекті мого життя,

every minute of every day,

в кожній хвилині кожного дня,

because the dream was so big

тому що мрія була настільки великою,

that I couldn't get there

що мені б її не досягнути

without that kind of behavior and that kind of conviction.

без такої поведінки і такої впевненості.

And I decided,

І я вирішила,

it was an old dream that was lingering,

це було моєю давньою мрією, що сягала

that was from so many years ago,

на стільки років у минуле,

three decades ago --

тридцять років тому --

the only sort of world class swim

єдиний вид змагань із плавання світового рівня,

I had tried and failed at back in my 20s --

в якому я взяла участь і зазнала поразки у віці 20-ти років --

was going from Cuba to Florida.

заплив від Куби до Флориди.

It was deep in my imagination.

Ось що було глибоко у закутках моєї уяви.

No one's ever done it without a shark cage.

Ніхто ще ніколи не робив цього без клітки, що захищає від акул.

It's daunting.

Це страшно.

It's more than a hundred miles across a difficult passage of ocean.

Більше сотні миль крізь складну ділянку океану.

It's probably, at my speed, at my age --

Мабуть, із моєю швидкістю, в моєму віці --

for anybody's speed at anybody's age --

хоча з будь-якою швидкість та у будь-якому віці --

going to take 60, maybe 70, hours

збиратися провести 60 чи навіть 70 годин

of continuous swimming,

у безперервному запливі,

never getting out on the boat.

жодного разу не вилазячи із води у човен.

And I started to train.

Тож я почала тренуватися.

I hadn't swum for 31 years, not a stroke.

Я не плавала ось уже 31 рік, жодного помаху.

And I had kept in good shape, but swimming's a whole different animal.

І я зберегла хорошу фізичну форму, але плавання - це зовсім інший звір.

As a matter of fact,

Коли вже зайшла за це мова,

this picture is supposed to be me during training.

ось фото зі мною під час тренування.

It's a smiling face.

Усміхнене лице.

And when you're training for this sport, you are not smiling.

А коли готуєшся до цього змагання, тобі не до посмішок.

(Laughter)

(Сміх)

It's an arduous, difficult sport,

Це напружений, важкий спорт,

and I don't remember smiling

і я не пригадую, щоб посміхнулася

at any time during this sport.

хоча б раз під час цього запливу.

As I said, I respect other sports,

Як я вже казала, я поважаю інші види спорту

and I compare this sport sometimes

і часом я порівнюю цей вид спорту

to cycling and to mountain climbing

із велоспортом чи скалелазанням

and other of the expedition type events,

та іншими заходами, що по суті нагадують експедицію,

but this is a sensory deprivation,

але тут ви позбавляєтеся чутливості,

a physical duress.

випробовується ваша фізична витривалість.

And when I started in

І коли я розпочала

with the eight hours and the 10 hours and the 12 hours

із восьми годин, а тоді 10 годин і 12 годин,

and the 14 hours and the 15 hours and the 24-hour swims,

і 14 годин, і 15 годин, і 24 годин запливу,

I knew I had it,

я знала, що маю цю витривалість,

because I was making it through these.

бо я могла витримати ці навантаження.

And when I said I'm going to go out and do a 15-hour swim,

І коли я казала, що збираюся зробити 15-годинний заплив,

and we're coming into the dock after a long day

й ось ми поверталися в док після довгого дня

and it's now night,

вже поночі,

and we come in and it's 14 hours and 58 minutes

й було 14 годин та 58 хвилин,

and I can touch the dock and we're done,

я могла торкнутися дока й закінчити тренування,

the trainer says, "That's great.

тренер казав: "Чудово.

It's 14 hours 58 minutes. Who cares the last two minutes?"

14 годин 58 хвилин. Кому яка різниця до тих двох останніх хвилин?"

I say, "No, it's got to be 15 hours,"

Я казала: "Ні, має бути 15 годин"

and I swim another minute out and another minute back

і я пропливала іще хвилину туди й хвилину назад,

to make the 15 hours.

щоб було рівно 15 годин.

And I put together an expedition.

І я зібрала експедицію.

It's not that I didn't have help,

Не те, щоб мені ніхто не допомагав,

but honestly, I sort of led, I was the team leader.

правду кажучи, я усіма керувала, була лідером команди.

And to get the government permissions,

А щоб отримати дозвіл від уряду,

you read in the paper,

про які ви читаєте у газетах,

you think it's easy to get into Cuba everyday?

думаєте, дістатися до Куби - це звична щоденна справа?

Try going in with an armada like we had

Спробуйте "попертися" туди із такою зграєю, як наша -

of 50 people and five boats

50 людей, 5 човнів

and CNN's crew, etc.

та команда із телеканалу CNN і т.д.

The navigation is difficult.

Навігація складна.

There's a big river called the Gulf Stream

Там є велика ріка Гольфстрім,

that runs across

що тече крізь океан

and it's not going in the direction you are.

і, звісно ж, не у той бік, куди ви пливете.

It's going to the east and you'd like to go north.

Вона прямує на схід, а вам треба на північ.

It's tricky.

Не все так просто.

And there's dehydration.

А ще зневоднення.

And there's hypothermia.

І гіпотермія.

And there are sharks.

І там є акули.

And there are all kinds of problems.

Й іще купа різних проблем.

And I gathered together, honestly,

А я зібрала, чесно кажучи,

the world's leading experts in every possible way.

провідних експертів світу в яких тільки завгодно галузях.

And a month ago,

Місяць тому,

the 23rd of September,

23-го вересня

I stood on that shore

я стояла на тому березі

and I looked across

й дивилася

to that long, long faraway horizon

у далечінь на горизонт,

and I asked myself,

я запитала себе,

do you have it?

чи ти зможеш?

Are your shoulders ready?

Чи твої плечі готові?

And they were. They were prepared.

І вони були готові. Вони були натреновані.

No stone left unturned.

Назад шляху вже не було.

Was the mind ready?

Чи був мій розум готовий?

You know, you're swimming with the fogged goggles,

Знаєте, коли пливеш у затуманених окулярах

you're swimming at 60 strokes a minute,

60 помахів за хвилину,

so you're never really focused on anything, you don't see well.

то насправді ні на що конкретно не дивишся, тобі не дуже добре видно, що там довкола тебе.

You've got tight bathing caps over your ears

Вуха тобі закриває тісна шапочка для купання,

trying to keep the heat of the head,

щоб не переохолодити голову,

because it's where the hypothermia starts,

бо тоді може початися гіпотермія,

and so you don't hear very well.

тож ти не дуже добре чуєш.

You're really left alone with your own thoughts.

Ти справді залишаєшся наодинці із власними думками.

And I had all kinds of counting systems ready there

І я собі підготувала стільки різних рахувалочок

in English, followed by German,

англійською, тоді німецькою,

followed by Spanish, followed by French.

тоді іспанською і французькою.

You save the French for last.

Французьку завжди залишаєш собі насамкінець.

And I had songs, I had a playlist in my head --

А ще я мала пісеньки, у голові я мала список пісень --

not through headphones, in my own head --

я їх слухала не крізь навушники, а прокручувала у думках --

of 65 songs.

список із 65 пісень.

And I couldn't wait to get into the dark in the middle of the night,

І я не могла дочекатися того, щоб поринути у темряву посеред ночі,

because that's when Neil Young comes out.

бо саме тоді настає час Ніла Янга.

(Laughter)

(Сміх)

And it's odd, isn't it?

І це дивно, правда ж?

You'd think you'd be singing Leonard Cohen's "Hallelujah"

Ви б подумали, що самі співали б "Алелуя" Леонарда Коуена

out in the majesty of the ocean,

там посеред величі океану,

not songs about heroin addiction in New York City.

а не пісні про наркотичну залежність від героїну у Місті Нью Йорку.

But no, for some reason

Але ж ні, чомусь

I couldn't wait to get into the dark of the night

я із нетерпінням чекала того, щоб пірнути у темряву ночі,

and be singing,

наспівуючи:

♫ "A heard you knocking at my cellar door ♫

♫ "Я почув, як ти стукала у двері підвалу ♫

♫ I love you baby and I want some more ♫

♫ Я кохаю тебе, мала, і хочу ще ♫

♫ Ooh, ooh, the damage done" ♫

♫ О-о, о-о, ото напаскудили" ♫

(Applause)

(Оплески)

The night before I started,

Напередодні запливу

I finished Stephen Hawking's "The Grand Design."

я саме дочитала "Великий задум" Стівена Хокінга.

And I couldn't wait

І я з нетерпінням чекала

to trip the mind fantastic.

своєї мандрівки у світ фантазій.

About the 50th hour,

Упродовж тих 50-ти годин

I was going to start thinking about the edge of the universe.

я збиралася розмірковувати про край всесвіту.

Is there an edge?

Чи є там той край?

Is this an envelope we're living inside of,

Чи це ми живемо в оболонці,

or no, does it go onto infinity in both time and space?

чи ні, чи він прямує до безкінечності у часі та просторі?

And there's nothing like swimming for 50 hours in the ocean

І ніщо не може порівнятися із 50-годинним запливом у океані,

that gets you thinking about things like this.

коли до голови починають лізти такі думки.

I couldn't wait to prove the athlete I am,

Я із нетерпінням чекала нагоди показати, яка я спортсменка,

that nobody else in the world can do this swim.

що більше ніхто у світі не може зробити такий заплив.

And I knew I could do it.

І я знала, що зможу це зробити.

And when I jumped into that water,

Коли я стрибнула у воду,

I yelled in my mother's French, "Courage!"

то прокричала маминою рідною французькою: "Кураж!"

And I started swimming,

І я почала плисти,

and, oh my God, it was glassy.

і, о Господи, усе довкола було прозоре, мов скло.

And we knew it, all 50 people on the boat,

І ми це знали, усі 50 людей у човні,

we all knew this was it,

усі ми знали, що ось він,

this was our time.

наш час настав.

And I reminded myself a couple hours in,

І після кількох годин запливу я собі нагадала,

you know, the sport is sort of a microcosm of life itself.

знаєте, спорт сам по собі є, ніби мікрокосмосом життя.

First of all, you're going to hit obstacles.

Перш за все, ти зіткнешся із перешкодами.

And even though you're feeling great at any one moment,

І навіть якщо ти почуваєшся чудово увесь час,

don't take it for granted, be ready,

не сприймай це як належне, будь напоготові,

because there's going to be pain, there's going to be suffering.

бо буде іще боляче, будуть страждання.

It's not going to feel this good all the way across.

Тобі не буде хороше упродовж всього шляху.

And I was thinking of the hypothermia

І я думала про переохолодження

and maybe some shoulder pain

і, мабуть, біль у плечах,

and all the other things --

та усе інше --

the vomiting that comes from being in the saltwater.

коли блюєш від надмірного перебування у солоній воді.

You're immersed in the liquid.

Ти занурений у рідину.

Your body doesn't like the saltwater.

Твоєму тілу не подобається солона вода.

After a couple of days, three days,

Через кілька днів, три дні,

you tend to rebel

твоє тіло починає пручатися

in a lot of physical ways.

по-різному.

But no, two hours in,

Але ж ні, через дві години,

wham! Never in my life ...

бац! Ніколи за все своє життя...

I knew there were Portuguese men o' war,

Я знала, що там будуть португальські кораблики,

all kinds of moon jellies, all kinds of things,

усілякі медузи тощо,

but the box jellyfish from the southern oceans

але кубомедуза із Південного океану

is not supposed to be in these waters.

не мала б водитися у тих водах.

And I was on fire --

Мене обійняло полум'я --

excruciating, excruciating pain.

нестерпний, нестерпний біль.

I don't know if you can still see

Я не знаю, чи ще помітна

the red line here and up the arm.

червона лінія ось тут й до верху по руці.

Evidently, a piece this big of tentacle

Як виявляється, ось таке завбільшки щупальце

has a hundred-thousand little barbs on it

має на поверхні сотні тисяч маленьких шипів

and each barb is not just stinging your skin,

і кожен шип не просто жалить шкіру,

it's sending a venom.

він впорскує отруту.

The most venomous animal that lives in the ocean

Найотруйнішою твариною, що живе в океані

is the box jellyfish.

є кубомедоза.

And every one of those barbs

І кожен з цих шипів

is sending that venom into this central nervous system.

впорскує ту отруту у центральну нервову систему.

So first I feel like boiling hot oil,

Спершу я почувалася, мов олія, що закипає,

I've been dipped in.

Мене накрило відчуттями.

And I'm yelling out, "Fire! Fire! Fire! Fire!

І я кричу: "Вогонь! Вогонь! Вогонь! Вогонь!

Help me! Somebody help me!"

Рятуйте! Хто-небудь допоможіть мені!"

And the next thing is paralysis.

А далі почався параліч.

I feel it in the back and then I feel it in the chest up here,

Спершу я відчуваю його у спині, а тоді у грудях ось тут зверху,

and I can't breathe.

і я не можу дихати.

And now I'm not swimming with a nice long stroke,

І тепер вже я пливу не гарними довгими помахами,

I'm sort of crabbing it this way.

а рухаюся боком, мов краб.

Then come convulsions.

Тоді починаються конвульсії.

A young man on our boat is an EMT. He dives in to try to help me.

Один юнак на нашому човні парамедик. Він пірнає, щоб спробувати допомогти мені.

He's stung.

Його жалить.

They drag him out on the boat,

Вони витягують його у човен,

and he's -- evidently, I didn't see any of this -- but lying on the boat

а він -- насправді, нічого цього я не бачила -- лежить у човні

and giving himself epinephrine shots

і робить собі уколи епінефрину

and crying out.

й кричить.

He's 29 years old,

Йому 29 років,

very well-built, lean, he's six-foot, five,

дуже статний, стрункий, під два метри зросту,

weighs 265 lbs.,

вага 120 кілограмів,

and he is down.

і він лежить.

And he is crying and he's yelling to my trainer

І він плаче й кричить моєму тренеру,

who's trying to help me.

який намагається допомогти мені.

And he's saying, "Bonnie, I think I'm going to die.

І він каже: "Бонні, здається, я вмираю.

My breath is down to three breaths a minute.

Яне можу зробити більше трьох подихів за хвилину.

I need help, and I can't help Diana."

Мені потрібна допомога і я не можу допомогти Діані."

So that was at eight o'clock at night.

Ось це трапилося о восьмій годині вечора.

The doctor, medical team from University of Miami

Лікар, медична команда з Університету Маямі

arrived at five in the morning.

прибули о п'ятій ранку.

So I swam through the night,

Тож я проплавала усю ніч,

and at dawn they got there and they started with prednisone shots.

а на світанку вони дісталися туди й почали колоти мені преднізон.

I didn't get out,

Я не вилізла із води,

but was in the water taking prednisone shots, taking Xanax,

поки вони обколювали мене преднізоном, давали мені Xanax

oxygen to the face.

та кисневу маску.

It was like an ICU unit

Це був ніби відділ інтенсивної терапії

in the water.

на воді.

(Laughter)

(Сміх)

And I guess the story is

Гадаю, що насправді

that even Navy SEALS who are stung by the box jelly,

навіть "морські котики", коли їх жалить кубомедуза,

they're done.

не можуть впоратися.

They either die or they quickly get to a hospital.

Вони або вмирають, або їх швидко везуть до лікарні.

And I swam through the night and I swam through the next day.

А я плила усю ніч на весь наступний день.

And the next night at dusk,

А наступної ночі, коли сутеніло,

again, wham!

знову, бац!

The box jelly again --

Знову кубомедуза --

all across the neck, all across here.

крізь усю шию й ось тут.

And this time,

І цього разу

I don't like it, I didn't want to give into it,

мені це не сподобалося, я не хотіла цьому піддатися,

but there's a difference between a non-stop swim

але ж є різниця між безперервним запливом

and a staged swim.

та поетапним запливом.

And I gave in

І я піддалася обставинам

to the staged swim.

і перейшла на поетапний заплив.

And they got me out and they started again

Мене витягнули з води й знову почали

with the epinephrine and the prednisone

обколювати епінефрином та преднізоном,

and with the oxygen and with everything they had on board.

одягати на лице кисневі маски і що там іще у них було на борті.

And I got back in.

І я повернулася у воду.

And I swam through that night and into the next day.

Й проплила ту ніч, і поки не настав наступний день.

And at 41 hours,

А на 41-ій годині

this body couldn't make it.

це тіло не впоралося.

The devastation of those stings

Від руйнівної дії тих жал

had taken the respiratory system down

моя дихальна система відмовила,

so that I couldn't make the progress I wanted.

тож я не могла досягнути того результату, якого хотіла.

And the dream was crushed.

І моя мрія пішла крахом.

And how odd

І наскільки дивакувата

is this intelligent person who put this together

ця інтелігентна людина, котра усе це затіяла

and got all these world experts together.

та зібрала усіх оцих світових експертів разом.

And I knew about the jellyfish,

І я знала про медузу,

but I was sort of cavalier.

але я переоцінювала свої можливості.

A lot of athletes have this, you know,

Багато спортсменів цим грішать, знаєте,

sort of invincibility.

вважають себе непереможними.

They should worry about me. I don't worry about them.

Їм варто перейматися за мене. Я за них не переймаюся.

I'll just swim right through them.

Я просто пропливу прямісінько повз них.

We've got benadryl on board. If I get stung, I'll just grin and bear it.

У нас є бенадрил на борті. Якщо мене вжалять, я просто посміхнуся і перетерплю.

Well there was no grin and bearing this.

Але ось це не можна було перетерпіти із посмішкою.

As a matter of fact, the best advice I got

До речі, найкращою порадою, яку я отримала,

was from an elementary school class

була від класу початкової школи

in the Caribbean.

на Карибах.

And I was telling these kids, 120 of them --

Я розповідала цим дітям, їх було 120-еро --

they were all in the school on the gymnasium floor --

вони усі були в школі у спортзалі --

and I was telling them about the jellyfish

і я розповідала їм про медузу

and how they're gelatinous

й те, які вони желеподібні,

and you can't see them at night especially.

і вночі їх особливо важко розгледіти.

And they have these

І у них оті

long 30 to 40 to 50-ft. tentacles.

довгі десяти чи п'ятнадцятиметрові щупальця.

And they do this wrapping.

І вони отак обгортаються довкола тебе.

And they can send the poison into the system.

І вони можуть впорскувати отруту тобі у тіло.

And a little kid from the back was like this.

А маленький хлопчик позаду робив отак.

And I said, "What's your name?" "Henry."

Я запитала: "Як тебе звати?" "Генрі."

"Henry, what's your question?"

"Генрі, про що ти хотів запитати?"

He said, "Well, I didn't have a question so much

Він сказав: "Ну, в мене не питання,

as I had a suggestion."

а радше пропозиція."

He said, "You know those guys

Він сказав: "Ви знаєте тих людей,

who really believe in what they believe in

що настільки вірять у те, в що вони вірять,

and so they wear bombs?"

що аж одягають на себе бомби?"

And I said, "Well it's odd that you've learned of this

І я сказала: "Ну, мені дивно, що ти взнав про ці речі,

as a noble kind of pursuit, but yeah, I know those guys."

як щось таке, що варте пошани, але так, я знаю про таких людей."

He said, "That's what you need.

Він сказав: "Ось це вам і потрібно.

You need like a school of fish

Вам потрібне щось таке, як школа риб,

that would swim in front of you like this."

які б плавали перед вами ось так."

(Laughter)

(Сміх)

"And when the jellyfish come and they wrap their tentacles around the fish,

"І коли медузи припливуть, вони обгорнуть щупальцями риб,

they're going to be busy with them,

вони будуть зайняті ними,

and you'll just scoot around."

а ви просто собі пропливете повз."

I said, "Oh, it's like a suicide army."

Я сказала: "О, це мовби армія самогубців."

He said, "That's what I'm talking about. That's what you need."

Він сказав: "Ось про це я й кажу. Ось, що вам потрібно."

And little did I know,

А я тоді ще не знала,

that you should listen to eight year-olds.

що варто прислухатися до порад восьмирічних дітей.

And so I started that swim

Тож я розпочала той заплив,

in a bathing suit like normal,

як зазвичай, у купальнику,

and, no joke, this is it; it came from the shark divers.

і, я не жартую, оце й усе; ось це я отримала від пірнальників з акулами.

I finished the swim like this.

Закінчила заплив я ось у такому вигляді.

I was swimming with this thing on.

Я плавала ось із цією штукою.

That's how scared of the jellyfish I was.

Настільки я боялася медуз.

So now what do I do?

А зараз, що я маю робити?

I wouldn't mind

Я б не була проти,

if every one of you came up on this stage tonight

якби усі ви вийшли на сцену сьогодні

and told us how you've gotten over the big disappointments of your lives.

й розповіли, як ви впоралися із великими розчаруваннями у своєму житті.

Because we've all had them, haven't we?

Тому що у кожного з нас вони були, чи не так?

We've all had a heartache.

У всіх нас колись краялося серце.

And so my journey now

Тож зараз я вирушила

is to find some sort of grace

на пошуки тої благодаті,

in the face of this defeat.

із якою я могла б прийняти цю поразку.

And I can look at the journey,

І я можу поглянути на свій шлях,

not just the destination.

а не лише саму ціль.

I can feel proud. I can stand here in front of you tonight

Я можу пишатися цим. Я можу стояти ось тут перед вами сьогодні

and say I was courageous.

і казати, що я була мужньою.

Yeah.

Так.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

And with all sincerity, I can say,

І від щирого серця, я можу сказати,

I am glad I lived those two years of my life that way,

що я рада, що прожила ті два роки свого життя таким чином,

because my goal to not suffer regrets anymore,

тому що моєю метою було більше ні про що не шкодувати,

I got there with that goal.

і та мета довела мене туди.

When you live that way, when you live with that kind of passion,

Коли живете таким чином, коли ви живете ось так пристрасно,

there's no time, there's no time for regrets,

немає часу, нема часу шкодувати за чимось,

you're just moving forward.

ви просто йдете далі уперед.

And I want to live every day of the rest of my life that way,

І я хочу проживати таким чином кожен день решту свого життя,

swim or no swim.

плавати чи не плавати.

But the difference

Але різниця

in accepting this particular defeat

у прийнятті ось цієї конкретної поразки

is that sometimes,

у тому, що часом,

if cancer has won,

якщо рак переміг,

if there's death and we have no choice,

якщо на порозі чатує смерть і у нас немає вибору,

then grace and acceptance

то достойність і прийняття

are necessary.

необхідні.

But that ocean's still there.

Але той океан й досі там.

This hope is still alive.

Ця надія й досі жива.

And I don't want to be the crazy woman

І я не хочу бути тою божевільною,

who does it for years and years and years,

що пробує рік за роком,

and tries and fails and tries and fails and tries and fails,

пробує і зазнає поразки, знову і знову,

but I can swim from Cuba to Florida,

але я можу проплисти від Куби до Флориди,

and I will swim from Cuba to Florida.

і я пропливу від Куби до Флориди.

Thank you.

Дякую.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

And so, what after that?

Отож що тепер?

Are you going to swim the Atlantic?

Чи ти збираєшся переплисти Атлантичний океан?

No, that's the last swim.

Ні, це в останню чергу.

It's the only swim I'm interested in.

Це єдиний заплив, який мене цікавить.

But I'm ready.

Але я готова.

And by the way, a reporter called me the other day

І до речі, репортер зателефонував мені одного дня

and he said he looked on Wikipedia

й він сказав, що подивився у Вікіпедії

and he said he saw my birthday was August 22nd 1949,

й побачив там, що мій день народження 22 серпня 1949,

and for some odd reason in Wikipedia,

і з якоїсь дивини на Вікіпедії

they had my death date too.

вони й мою дату смерті написали.

(Laughter)

(Сміх)

He said, "Did you know you're going to die the same place you were born, New York City,

Він сказав: "Ви знали, що помрете у тому ж місці, де й народилися, у Нью Йорку,

and it's going to be in January of '35?"

і що це трапиться у січні '35?"

I said, "Nope. I didn't know."

Я сказала: "Ні. Я не знала."

And now I'm going to live to 85.

І тепер я доживу до 85-ти років.

I have three more years than I thought.

На три роки більше, ніж я думала.

And so I ask myself,

Тож я питаю себе,

I'm starting to ask myself now,

зараз я починаю запитувати себе,

even before this extreme dream

навіть до того, як я досягну

gets achieved for me,

цієї екстремальної мрії,

I'm asking myself,

Я запитую себе,

and maybe I can ask you tonight too,

і, можливо, я й вас можу запитати сьогодні,

to paraphrase the poet

чи змогли б ви перефразувати слова поетеси

Mary Oliver,

Мері Олівер,

she says, "So what is it,

вона каже: "То що ж це,

what is it you're doing,

що це ти робиш

with this one wild and precious life of yours?"

із цим одним шаленим та дорогоцінним своїм життям?"

Thank you very much.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)

Thank you. Thank you.

Дякую. Дякую.

Thank you. Thank you.

Дякую. Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Live it large. Live it large.

Живіть на повну. Живіть на повну.