Paper towns and why learning is awesome | John Green

Перекладач: Tetiana Batrak Утверджено: Mariya Udud

This is a map of New York State

Ось мапа штату Нью-Йорк,

that was made in 1937 by the General Drafting Company.

складена в 1937 році "General Drafting Company".

It's an extremely famous map among cartography nerds,

Це надзвичайно популярна мапа серед фанатів картографії,

because down here at the bottom of the Catskill Mountains,

тому що внизу, у підніжжя Катскільських гір,

there is a little town called Roscoe --

нанесено маленьке місто Роско -

actually, this will go easier if I just put it up here --

насправді, буде простіше, якщо я покладу мапу.

There's Roscoe, and then right above Roscoe is Rockland, New York,

Тут Роско, і потім зразу над Роско - Рокленд, штат Нью-Йорк,

and then right above that is the tiny town of Agloe, New York.

і потім ще вище - крихітне містечко Аґлое, штат Нью-Йорк.

Agloe, New York, is very famous to cartographers,

Аґлое, штат Нью-Йорк, дуже відоме серед картографів,

because it's a paper town.

бо це - паперове місто.

It's also known as a copyright trap.

Цей випадок ще відомий, як копі-пастка.

Mapmakers -- because my map of New York and your map of New York

Укладачі мап - а моя та ваша мапи Нью-Йорку

are going to look very similar, on account of the shape of New York --

виглядатимуть дуже подібними через обриси Нью-Йорку -

often, mapmakers will insert fake places onto their maps,

часто укладачі мап наносять вигадані місця на свої мапи,

in order to protect their copyright.

щоб захистити авторські права.

Because then, if my fake place shows up on your map,

Тому що, коли вигадане місце з'являється на вашій мапі,

I can be well and truly sure that you have robbed me.

я можу бути абсолютно впевненим, що ви пограбували мене.

Agloe is a scrabblization of the initials of the two guys who made this map,

Аґлое - анаграма з ініціалів двох хлопців, які уклали цю мапу.

Ernest Alpers and Otto [G.] Lindberg,

Ернест Алперс та Отто Ґ. Ліндберг

and they released this map in 1937.

видали цю мапу в 1937 році.

Decades later, Rand McNally releases a map

Десятиріччями пізніше Ренд МакНейлі видав свою мапу

with Agloe, New York, on it, at the same exact intersection

з нанесеним на неї Аґлое, штат Нью-Йорк, на тому ж самому перетині

of two dirt roads in the middle of nowhere.

двох брудних доріг на порожньому місці.

Well, you can imagine the delight over at General Drafting.

Можете уявити у якому захваті були "General Drafting".

They immediately call Rand McNally, and they say,

Вони негайно зателефонували Ренду МакНейлі та заявили:

"We've caught you! We made Agloe, New York, up.

"Ми спіймали тебе! Ми вигадали Аґлое, штат Нью-Йорк.

It is a fake place. It's a paper town.

Це вигадане місце. Це паперове місто.

We're going to sue your pants off!"

Ми залишимо тебе без штанів!"

And Rand McNally says, "No, no, no, no, Agloe is real."

Ренд МакНейлі відповідає: "Ні-ні-ні-ні, Аґлое справжнє".

Because people kept going to that intersection of two dirt roads --

Тому що люди продовжують прямувати до того перетину двох брудних доріг -

(Laughter)

(Сміх)

in the middle of nowhere, expecting there to be a place called Agloe --

на порожнє місце, очікуючи, що там буде місце, під назвою Аґлое -

someone built a place called Agloe, New York.

хтось побудував місце під назвою Аґлое, штат Нью-Йорк.

(Laughter)

(Сміх)

It had a gas station, a general store, two houses at its peak.

Там є заправка, універсальний магазин, два будинки на пагорбі.

(Laughter)

(Сміх)

And this is of course a completely irresistible metaphor to a novelist,

Звичайно, абсолютно неперевершена метафора, знахідка для романіста,

because we would all like to believe that the stuff that we write down on paper

тому що ми всі ладні вірити, що те, що написано на папері,

can change the actual world in which we're actually living,

може змінити реальний світ, в якому ми тепер живемо,

which is why my third book is called "Paper Towns".

тому моя третя книга називається "Паперові міста".

But what interests me ultimately more than the medium in which this happened,

Але що зацікавило мене значно більше, ніж обставини, за яких це сталося, -

is the phenomenon itself.

це феномен сам по собі.

It's easy enough to say that the world shapes our maps of the world, right?

Досить просто стверджувати, що світ формує наші мапи світу, чи не так?

Like the overall shape of the world is obviously going to affect our maps.

Як загальні обриси земної поверхні, напевне, впливають на наші мапи.

But what I find a lot more interesting is the way

Набагато цікавішим є те, що спосіб,

that the manner in which we map the world changes the world.

у який ми наносимо на мапу світ, сам змінює світ.

Because the world would truly be a different place if North were down.

Світ був би дійсно іншим, якщо Північний полюс був би розміщений внизу.

And the world would be a truly different place

Світ був би дійсно іншим,

if Alaska and Russia weren't on opposite sides of the map.

якщо б Аляска та Росія не були б навпроти одна одної,

And the world would be a different place

Світ був би дійсно іншим,

if we projected Europe to show it in its actual size.

якби ми зобразили Європу так, щоб відтворити її справжній розмір.

The world is changed by our maps of the world.

Світ можна змінити за допомогою наших мап світу.

The way that we choose -- sort of, our personal cartographic enterprise,

Спосіб, який ми обираємо - типу, наше особисте картографічне підприємство,

also shapes the map of our lives,

також формує мапу наших життів,

and that in turn shapes our lives.

і це, в свою чергу, формує наше життя.

I believe that what we map changes the life we lead.

Я вважаю, що те, що ми наносимо на мапу, змінює життя, яке ми ведемо.

And I don't mean that in some, like, secret-y Oprah's Angels network, like,

І я не маю на увазі щось подібне до "таємної мережі Ангелів Опри", чи скажімо,

you-can-think-your-way- out-of-cancer sense.

"ви можете позбавитись раку за допомогою думок".

But I do believe that while maps don't show you where you will go in your life,

Але я справді вважаю, що мапа якщо й не показує вам, куди ви підете в житті,

they show you where you might go.

то, принаймні, показує, куди можете піти.

You very rarely go to a place that isn't on your personal map.

Ви дуже рідко потрапляєте в місце, якого немає на вашій особистій мапі.

So I was a really terrible student when I was a kid.

Змалку я був просто жахливим учнем.

My GPA was consistently in the low 2s.

Мій середній бал постійно був нижче двох.

And I think the reason that I was such a terrible student

Думаю, я був настільки жахливим учнем,

is that I felt like education was just a series of hurdles

бо освіта здавалася мені лише ланцюгом перешкод,

that had been erected before me,

що їх звели переді мною,

and I had to jump over in order to achieve adulthood.

і я змушений був перестрибувати через них, щоб стати дорослим.

And I didn't really want to jump over these hurdles,

Насправді, я не хотів через них перестрибувати,

because they seemed completely arbitrary, so I often wouldn't,

бо вони виглядали необґрунтованими, тому часто я не "стрибав".

and then people would threaten me, you know,

Люди ставилися до мене, ви розумієте,

they'd threaten me with this "going on [my] permanent record,"

вони ставилися до мене типу: "як з гори котиться",

or "You'll never get a good job."

або "Ти ніколи не отримаєш гарної роботи".

I didn't want a good job!

Я не хотів "гарної роботи".

As far as I could tell at eleven or twelve years old,

Наскільки я розумів в одинадцять або дванадцять років,

like, people with good jobs woke up very early in the morning,

то люди, які мали "гарну роботу", прокидалися вранці дуже рано,

(Laughter)

(Сміх)

and the men who had good jobs, one of the first things they did

і чоловіки, які мали гарну роботу, вони насамперед

was tie a strangulation item of clothing around their necks.

затягували навколо своїх ший краватку, засіб для удушення.

They literally put nooses on themselves,

Вони буквально одягали на шию петлю,

and then they went off to their jobs, whatever they were.

і потім йшли на свої роботи.

That's not a recipe for a happy life.

Це не рецепт щасливого життя.

These people -- in my, symbol-obsessed, twelve year-old imagination --

Ці люди в моїй заповненій символами дванадцятирічній уяві,

these people who are strangling themselves

ці люди, які намагалися задушити самі себе -

as one of the first things they do each morning,

кожного ранку вони робили у першу чергу це -

they can't possibly be happy.

вони ніяк не могли бути щасливими.

Why would I want to jump over all of these hurdles

Як я міг хотіти перескакувати через усі перешкоди,

and have that be the end?

щоб у кінці отримати ось таке?

That's a terrible end!

Це жахливий кінець!

And then, when I was in tenth grade, I went to this school,

Коли я був у десятому класі, я перейшов до школи

Indian Springs School, a small boarding school,

"Indian Springs School", маленької школи-інтернату,

outside of Birmingham, Alabama.

за межами Бірмінгема, штат Алабама.

And all at once I became a learner.

Я відразу став старанним учнем.

And I became a learner, because I found myself

Став старанним учнем тому, що я опинився

in a community of learners.

у спільноті старанних учнів.

I found myself surrounded by people

Опинився в оточенні людей,

who celebrated intellectualism and engagement,

які звеличували інтелектуалізм та захопленість,

and who thought that my ironic oh-so-cool disengagement

які думали, що моя іронічна прохолодно-стильна відстороненість

wasn't clever, or funny,

не була розумною чи кумедною,

but, like, it was a simple and unspectacular response

а була різновидом простої та непереконливої відповіді

to very complicated and compelling problems.

на дуже складні та нездоланні проблеми.

And so I started to learn, because learning was cool.

Я почав навчатися, бо навчатися було круто.

I learned that some infinite sets are bigger than other infinite sets,

Я вивчив, що є нескінченні множини, більші за інші нескінченні множини,

and I learned that iambic pentameter is and why it sounds so good to human ears.

вивчив, що таке ямб, і чому він такий приємний для людського вуха.

I learned that the Civil War was a nationalizing conflict,

Вивчив, що Громадянська війна була конфліктом через націоналізацію.

I learned some physics,

Вивчив також дещо з фізики.

I learned that correlation shouldn't be confused with causation --

Вивчив, що не можна плутати кореляцію та причинність.

all of these things, by the way,

Всі ці речі, між іншим,

enriched my life on a literally daily basis.

збагачували моє життя буквально щодня.

And it's true that I don't use most of them for my "job,"

Хоча насправді я не користуюся ними в своїй "роботі",

but that's not what it's about for me.

але ця доповідь не про мене.

It's about cartography.

Вона - про картографію.

What is the process of cartography?

Як виглядає процес картографії?

It's, you know, sailing upon some land, and thinking,

Ви знаєте, пропливаючи обабіч якоїсь землі і роздумуючи:

"I think I'll draw that bit of land,"

"Я, напевне, намалюю трохи цієї землі",

and then wondering, "Maybe there's some more land to draw."

потім виникає цікавість: "Можливо, є ще землі, які можна намалювати".

And that's when learning really began for me.

Саме так для мене справді почалося навчання.

It's true that I had teachers that didn't give up on me,

Правда в тім, що в мене були вчителі, які не полишали спроб,

and I was very fortunate to have those teachers,

і мені дуже пощастило мати таких вчителів,

because I often gave them cause to think there was no reason to invest in me.

тому що я часто давав їм привід думати, що інвестувати в мене - марна справа.

But a lot of the learning that I did in high school

Проте багато знань, які я отримав у старшій школі,

wasn't about what happened inside the classroom,

не стосувалися того, що відбувалося у самому класі.

it was about what happened outside of the classroom.

Вони стосувалися того, що відбувалося поза класом.

For instance, I can tell you

Наприклад, я досі пам'ятаю:

that "There's a certain Slant of light, Winter Afternoons --

"Є специфічний нахил світла в зимовий день,

That oppresses, like the Heft Of Cathedral Tunes --"

він гнітить, як тяжкість мелодії собору"

not because I memorized Emily Dickinson in school

не тому, що вивчив напам'ять Емілі Дікінсон у школі,

when I was in high school,

у старшій школі,

but because there was a girl when I was in high school,

а через одну дівчину в старшій школі.

and her name was Amanda, and I had a crush on her,

Її звали Аманда, я закохався в неї по самі вуха,

and she liked Emily Dickinson poetry.

а вона любила поезію Емілі Дікінсон.

The reason I can tell you what opportunity cost is,

Скажу вам, яка ціна втраченої можливості,

is because one day when I was playing Super Mario Kart on my couch,

тільки тому, що одного дня, коли я на дивані грав у "Super Mario Kart",

my friend Emmet walked in, and he said,

зайшов мій товариш Еммет та спитав:

"How long have you been playing Super Mario Kart?"

"Скільки часу ти вже граєш у "Super Mario Kart"?

And I said, "I don't know, like, six hours?" and he said,

Я відповів: "Не знаю, напевне, годин шість", і він запитав:

"Do you realize that if you'd worked at Baskin-Robbins those six hours,

"Ти розумієш, що якби ти ці шість годин попрацював у Баскін-Роббінс,

you could have made 30 dollars, so in some ways,

ти міг би заробити 30 доларів, і певним чином,

you just paid thirty dollars to play Super Mario Kart."

ти щойно заплатив 30 доларів за гру "Super Mario Kart".

And I was, like, "I'll take that deal."

Я відмахнувся, типу: "Я згоден".

(Laughter)

(Сміх)

But I learned what opportunity cost is.

Але так я дізнався, яка ціна втраченої можливості.

And along the way, the map of my life got better.

Крок за кроком мапа мого життя ставала кращою.

It got bigger; it contained more places.

Вона ставала більшою; вона містила більше місць.

There were more things that might happen,

Там було більше подій, які могли трапитися,

more futures I might have.

більше майбутнього, яке я міг отримати.

It wasn't a formal, organized learning process,

Це не був офіційний, організований навчальний процес,

and I'm happy to admit that.

я щасливий визнати це.

It was spotty, it was inconsistent, there was a lot I didn't know.

Він був плямистий, непослідовний, багато чого я не знав.

I might know, you know, Cantor's idea

Я міг знати, приміром, про дослідження Кантора,

that some infinite sets are larger than other infinite sets,

що нескінченні множини більші за інші нескінченні множини,

but I didn't really understand the calculus behind that idea.

але я не розумів, які розрахунки лежать в основі цієї ідеї.

I might know the idea of opportunity cost,

Я міг знати про ціну втраченої можливості,

but I didn't know the law of diminishing returns.

але я не знав закону спадання прибутковості.

But the great thing about imagining learning as cartography,

При тренуванні уяви, як у картографії, важливо,

instead of imagining it as arbitrary hurdles

що замість уявляти довільні перешкоди,

that you have to jump over,

які необхідно перестрибнути,

is that you see a bit of coastline, and that makes you want to see more.

можна уявити, що розглядаєш узбережжя, що спонукає тебе побачити більше.

And so now I do know at least some of the calculus

Тепер я вже знаю хоча б частину розрахунків,

that underlies all of that stuff.

які лежать за тим усім.

So, I had one learning community

Отже, я мав одну навчальну спільноту

in high school, then I went to another for college,

у старшій школі, потім перейшов до іншої у коледжі,

and then I went to another,

і потім перейшов ще,

when I started working at a magazine called "Booklist,"

коли влаштувався на роботу в журнал "Booklist",

where I was an assistant, surrounded by astonishingly well-read people.

де я працював помічником, оточений напрочуд начитаними людьми.

And then I wrote a book.

Потім я написав книгу.

And like all authors dream of doing,

Як мріють зробити усі письменники,

I promptly quit my job.

негайно полишив свою роботу.

(Laughter)

(Сміх)

And for the first time since high school,

Вперше після старшої школи,

I found myself without a learning community, and it was miserable.

я опинився поза навчальною спільнотою, і це було жалюгідне відчуття.

I hated it.

Я зненавидів його.

I read many, many books during this two-year period.

Прочитав багато-багато книжок за ці два роки.

I read books about Stalin,

Прочитав книжки про Сталіна

and books about how the Uzbek people came to identify as Muslims,

та книжки про те, як узбеки прийшли до мусульманства,

and I read books about how to make atomic bombs,

про те, як робити ядерні бомби,

but it just felt like I was creating my own hurdles,

але було таке відчуття, ніби я сам собі встановлюю перешкоди,

and then jumping over them myself, instead of feeling the excitement

і потім сам через них перескакую, замість того, щоб відчувати захват

of being part of a community of learners, a community of people

від того, що я - частина спільноти тих, хто навчається, спільноти людей,

who are engaged together in the cartographic enterprise

які зібралися разом у картографічне підприємство,

of trying to better understand and map the world around us.

щоб спробувати краще зрозуміти навколишній світ та накласти його на мапу.

And then, in 2006, I met that guy.

Тоді, у 2006 році, я зустрів цього хлопця.

His name is Ze Frank.

Його ім'я - Зей Франк.

I didn't actually meet him, just on the Internet.

Я не зустрівся з ним особисто, тільки в Інтернеті.

Ze Frank was running, at the time, a show called "The Show with Ze Frank,"

Зей Франк на той час випускав шоу, яке звалось "Шоу з Зей Франком".

and I discovered the show,

І я відкрив для себе це шоу,

and that was my way back into being a community learner again.

що стало моїм поверненням знову до навчальної спільноти.

Here's Ze talking about Las Vegas:

Ось Зей Франк розказує про Лас-Вегас:

(Video) Ze Frank: Las Vegas was built in the middle of a huge, hot desert.

(Відео) Зей Франк: Лас-Вегас побудовано посеред величезної пустелі.

Almost everything here was brought from somewhere else --

Майже все, що тут є, було привезено звідкілясь -

the sort of rocks, the trees, the waterfalls.

різноманітне каміння, дерева, водоспади.

These fish are almost as out of place as my pig that flew.

Ця риба тут так само недоречна, як свиня, що літає.

Contrasted to the scorching desert that surrounds this place,

Контрастує з палаючою пустелею, яка оточує це місце,

so are these people.

так само, як і ці люди.

Things from all over the world have been rebuilt here, away from their histories,

Речі з усього світу заново збудовані тут, відірвані від їхньої історії,

and away from the people that experience them differently.

відірвані від людей, які використовували їх різним чином.

Sometimes improvements were made -- even the Sphinx got a nose job.

Іноді робилися покращення, навіть Сфінксу приставили носа.

Here, there's no reason to feel like you're missing anything.

У такому місці не має виникати відчуття, що чогось бракує.

This New York means the same to me as it does to everyone else.

Цей Нью-Йорк значить для мене те саме, що й для будь-кого.

Everything is out of context, and that means context allows for everything:

Геть усе висмикнуто з контексту, це значить контекст дозволяє все:

Self Parking, Events Center, Shark Reef.

паркінг, концертний зал, акулячий риф.

This fabrication of place could be one of the world's greatest achievements,

Ця фабрикація місць могла б бути одним із найбільших світових досягнень:

because no one belongs here; everyone does.

нічого не належить цьому місцю, і все належить йому.

As I walked around this morning, I noticed most of the buildings

Коли прогулювався цим ранком, я зауважив, що більшість будівель

were huge mirrors reflecting the sun back into the desert.

є великими дзеркалами, які відбивають сонце назад у пустелю.

But unlike most mirrors,

Але більшість дзеркал

which present you with an outside view of yourself embedded in a place,

зображують вас та оточення, прикутих до місця,

these mirrors come back empty.

ці дзеркала лишаються пустими.

John Green: Makes me nostalgic for the days

Джон Ґрін: Викликає ностальгію за часом,

when you could see the pixels in online video.

коли в онлайн відео було видно пікселі.

(Laughter)

(Сміх)

Ze isn't just a great public intellectual, he's also a brilliant community builder,

Зей не лише знаний суспільний інтелектуал, він - блискучий будівельник спільнот,

and the community of people that built up around these videos

і спільнота людей, побудована навколо цих відео,

was in many ways a community of learners.

була багато в чому навчальною спільнотою.

So we played Ze Frank at chess collaboratively, and we beat him.

Ми спільно грали в шахи проти Зей Франка і перемогли.

We organized ourselves to take a young man on a road trip across the United States.

Організувалися, щоб взяти юнака у подорож через усі Сполучені Штати.

We turned the Earth into a sandwich,

Перетворили Землю на сендвіч:

by having one person hold a piece of bread at one point on the Earth,

одна людина тримала кусень хліба в одній точці Землі,

and on the exact opposite point of the Earth,

а точнісінько у протилежній точці Землі -

have another person holding a piece of bread.

інша людина тримала другий кусень хліба.

I realize that these are silly ideas, but they are also "learny" ideas,

Усвідомлюю, що це виглядає, як дурниці, але це також "навчальні" дурниці.

and that was what was so exciting to me,

Це було так захоплююче для мене.

and if you go online, you can find communities like this all over the place.

Якщо пошукаєте в Інтернеті, ви знайде подібні спільноти повсюди.

Follow the calculus tag on Tumblr,

Виберіть тег "обчислення" у Tumblr,

and yes, you will see people complaining about calculus,

звісно, ви побачите людей, які скаржаться на обчислення,

but you'll also see people re-blogging those complaints,

але також побачите людей, які відповідають скаржникам

making the argument that calculus is interesting and beautiful,

аргументом, що обчислення - цікаве та прекрасне.

and here's a way in to thinking about the problem that you find unsolvable.

Це інший спосіб думати про проблему, яку ви вважаєте нерозв'язною.

You can go to places like Reddit, and find sub-Reddits,

Ми можете відвідати Reddit та знайти такі підрозділи,

like "Ask a Historian" or "Ask Science,"

як "Запитай історика" або "Запитай науку",

where you can ask people who are in these fields

де ви можете поставити людям, які працюють у відповідних сферах,

a wide range of questions,

широкий спектр питань

from very serious ones to very silly ones.

від дуже серйозних до абсолютно дурних.

But to me, the most interesting communities of learners

Як на мене, найцікавіші навчальні спільноти ті,

that are growing up on the Internet right now are on YouTube,

які виростають в Інтернеті прямо зараз на YouTube.

and admittedly, I am biased.

Зізнаюся, я упереджений.

But I think in a lot of ways, the YouTube page resembles a classroom.

Думаю, що сторінка YouTube у багатьох сенсах нагадує клас.

Look for instance at "Minute Physics,"

Візьмімо, скажімо, "Хвилину фізики",

a guy who's teaching the world about physics:

хлопець, який навчає світ фізики:

(Video) Let's cut to the chase.

(Відео) Не будемо гаяти часу.

As of July 4, 2012, the Higgs boson is the last fundamental piece

4 липня 2012 року було відкрито бозон Гіґґса - останню фундаментальну частину

of the standard model of particle physics to be discovered experimentally.

Стандартної моделі фізики елементарних частинок.

But, you might ask, why was the Higgs boson

Ви можете запитати, чому бозон Гіґґса

included in the standard model,

включено до Стандартної моделі

alongside well-known particles like electrons and photons and quarks,

поряд із добре відомими частинками, як-от електронами, протонами чи кварками,

if it hadn't been discovered back then in the 1970s?

якщо цього бозона ще не відкрили тоді, в 1970-тих?

Good question. There are two main reasons.

Слушне питання. Є дві головні причини.

First, just like the electron is an excitation in the electron field,

По-перше, як електрон є збудженням в електронному полі,

the Higgs boson is simply a particle which is an excitation

так бозон Гіґґса є просто частинкою, яка є збудженням

of the everywhere-permeating Higgs field.

усюди-проникного поля Гіґґса.

The Higgs field in turn plays an integral role

Поле Гіґґса, в свою чергу, відіграє ключову роль

in our model for the weak nuclear force.

в моделі слабкої ядерної взаємодії,

In particular, the Higgs field helps explain why it's so weak.

зокрема, поле Гіґґса допомагає пояснити, чому вона така слабка.

We'll talk more about this in a later video,

Ми поговоримо про це більше в іншому відео,

but even though weak nuclear theory was confirmed in the 1980s, in the equations,

але хоча теорію слабкості ядер підтвердили в 1980-тих,

the Higgs field is so inextricably jumbled with the weak force, that until now

поле Гіґґса нерозривно пов'язане зі слабкою взаємодією.

we've been unable to confirm its actual and independent existence.

До цього часу ми не могли підтвердити її актуальності та незалежного існування.

JG: Or here's a video that I made

ДҐ: Або маємо відео, яке я зробив

as part of my show "Crash Course," talking about World War I:

частиною шоу "Прискорений курс", розказуючи про Першу світову війну:

(Video) The immediate cause was of course the assassination in Sarajevo

(Відео) Безпосередньою причиною, звичайно, було вбивство в Сараєві

of the Austrian Archduke Franz Ferdinand,

австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда

on June 28, 1914, by a Bosnian-Serb nationalist named Gavrilo Princip.

28 червня 1914 року боснійсько-сербським націоналістом на ім'я Гаврило Принцип.

Quick aside: It's worth noting

Ремарка: варто відзначити,

that the first big war of the twentieth century began

що перша велика війна двадцятого століття розпочалася

with an act of terrorism.

з акту тероризму.

So Franz Ferdinand wasn't particularly well-liked

Франц Фердинанд не був особливим улюбленцем

by his uncle, the emperor Franz Joseph -- now that is a mustache!

свого дядька, імператора Франца Йосифа. Оце так вуса!

But even so, the assassination led Austria to issue an ultimatum to Serbia,

Навіть якщо й так, вбивство призвело до того, що Австрія оголосила ультиматум Сербії,

whereupon Serbia accepted some, but not all, of Austria's demands,

після якого Сербія прийняла деякі, але не всі, вимоги Австрії,

leading Austria to declare war against Serbia.

що призвело до того, що Австрія оголосила війну Сербії.

And then Russia, due to its alliance with the Serbs, mobilized its army.

Тоді Росія, яка перебувала в союзі з Сербією, мобілізувала свою армію.

Germany, because it had an alliance with Austria,

Німеччина, яка була в союзі з Австрією,

told Russia to stop mobilizing,

веліла Росії спинити мобілізацію, чого Росія не зробила.

which Russia failed to do, so then Germany mobilized its own army,

Тоді Німеччина мобілізувала власну армію,

declared war on Russia, cemented an alliance with the Ottomans,

оголосила війну Росії, закріпила союз з Османською імперією,

and then declared war on France, because, you know, France.

і потім оголосила війну Франції, тому що, ви розумієте, це ж Франція.

(Laughter)

(Сміх)

And it's not just physics and world history

Це не просто фізика чи світова історія,

that people are choosing to learn through YouTube.

що їх люди збираються вивчати за допомогою YouTube.

Here's a video about abstract mathematics.

Ось відео про абстрактну математику.

(Video) So you're me, and you're in math class yet again,

(Відео) Ви - це я, і ви знову на уроці математики,

because they make you go every single day.

тому що вам доводиться ходити туди щодня.

And you're learning about, I don't know, the sums of infinite series.

Ви вивчаєте, не знаю, суми нескінченних рядів.

That's a high school topic, right?

Це тема зі старшої школи, так?

Which is odd, because it's a cool topic, but they somehow manage to ruin it anyway.

Дивно, адже це крута тема, а вони все одно примудряються її зіпсувати.

So I guess that's why they allow infinite series in the curriculum.

Дивовижно, як нескінченні ряди потрапили в шкільну програму.

So, in a quite understandable need for distraction, you're doodling

З цілком зрозумілої потреби відволіктися ви малюєте

and thinking more about what the plural of "series" should be

та думаєте більше про те, як написати іменник "series" (ряди)

than about the topic at hand: "serieses," "seriese," "seriesen," and "serii?"

в заголовку теми: "serieses," "seriese," "seriesen," та "serii?"

Or is it that the singular should be changed: one "serie," or "serum,"

Або чи змінюється він у однині: один "serie" чи "serum",

just like the singular of "sheep" should be "shoop."

типу, як однина від "ві́вці" буде "ві́вець".

But the whole concept of things

Але цілісна концепція виразів,

like 1/2 + 1/4 + 1/8 + 1/16 and so on approaches one, is useful if, say,

як-от 1/2 + 1/4 + 1/8 + 1/16 і так далі, наближаючись до 1, корисна коли

you want to draw a line of elephants,

ви хочете намалювати ряд слонів,

each holding the tail of the next one:

кожен із яких тримає хвіст попереднього:

normal elephant, young elephant, baby elephant, dog-sized elephant,

просто слон, молодий слон, дитинча слона, слон завбільшки з собаку,

puppy-sized elephant, all the way down to Mr. Tusks and beyond.

слон завбільшки з цуценя, аж до містера Таскса [із коміксів] та далі.

Which is at least a tiny bit awesome,

Що, як мінімум, трохи дивно,

because you can get an infinite number of elephants in a line,

тому що ви можете отримати нескінченну множину слонів в ряду,

and still have it fit across a single notebook page.

і все ще розмістити їх на одній сторінці блокнота.

JG: And lastly, here's Destin, from "Smarter Every Day,"

ДҐ: Наостанок, ось Дестін з "Розумніший щодня",

talking about the conservation of angular momentum,

який розказує про збереження моменту імпульсу,

and, since it's YouTube, cats:

і, оскільки це YouTube, коти:

(Video) Hey, it's me, Destin. Welcome back to "Smarter Every Day."

(Відео) Привіт, це Дестін. Ласкаво просимо до "Розумніший щодня".

So you've probably observed that cats almost always land on their feet.

Як ви, можливо, помічали, коти майже завжди приземляються на лапи.

Today's question is: why?

Питання сьогодні таке: чому?

Like most simple questions, there's a very complex answer.

Як і на більшість простих питань, відповідь дуже складна.

For instance, let me reword this question:

Наприклад, я перефразую це питання:

How does a cat go from feet-up to feet-down in a falling reference frame,

Як кіт міняє позицію з "лапами догори" на "лапами донизу" за час падіння,

without violating the conservation of angular momentum?

не порушуючи при цьому закону збереження моменту імпульсу?

(Laughter)

(Сміх)

JG: So, here's something all four of these videos have in common:

ДҐ: Отже, усі чотири відео мають дещо спільне:

They all have more than half a million views on YouTube.

Усі вони отримали більш, ніж півмільйона переглядів на YouTube.

And those are people watching not in classrooms,

Люди дивилися їх не в класних кімнатах,

but because they are part of the communities of learning

а тому, що вони є частиною навчальних спільнот,

that are being set up by these channels.

які були створені цими каналами.

And I said earlier that YouTube is like a classroom to me,

Як я вже казав, YouTube для мене наче клас,

and in many ways it is, because here is the instructor --

в багатьох сенсах так і є, тому що ось наставник -

it's like the old-fashioned classroom: here's the instructor,

усе як у старих добрих класах: ось наставник,

and then beneath the instructor are the students,

нижче наставника- студенти,

and they're all having a conversation.

між ними відбувається діалог.

And I know that YouTube comments have a very bad reputation

Знаю, що коментарі на YouTube мають дуже погана репутацію

in the world of the Internet,

на теренах Інтернету,

but in fact, if you go on comments for these channels,

але насправді, коли ви дивитеся коментарі на цих каналах,

what you'll find is people engaging the subject matter,

ви помічаєте, що люди цікавляться темою предмету,

asking difficult, complicated questions that are about the subject matter,

ставлять складні питання по суті справи,

and then other people answering those questions.

а потім інші люди відповідають на ті питання.

And because the YouTube page is set up so that the page in which I'm talking to you

Тому що сторінка YouTube налаштована так, що сторінка, де я читаю лекції,

is on the exact -- the place where I'm talking to you is on the exact same page

це саме те місце, де я читаю лекцію, та сама сторінка,

as your comments,

де ваші коментарі,

you are participating in a live and real and active way in the conversation.

ви задіяні живим, справжнім, та активним чином у розмову.

And because I'm in comments usually, I get to participate with you.

Тому що я зазвичай тут, в коментарях, взаємодію з вами.

And you find this whether it's world history,

Ви побачите це скрізь, чи це світова історія,

or mathematics, or science, or whatever it is.

чи математика, чи інша наука, абощо.

You also see young people using the tools and the sort of genres of the Internet

Ви також побачите молодь, яка використовує інструменти та можливості Інтернету,

in order to create places for intellectual engagement,

щоб створити місця для інтелектуальних зустрічей,

instead of the ironic detachment

замість іронічної відстороненості,

that maybe most of us associate with memes and other Internet conventions --

які, можливо, більше за нас зв'язані з мемами та іншими інтернет-звичаями.

you know, "Got bored. Invented calculus."

Знаєте: "Удався в тугу. Винайшов числення".

Or, here's Honey Boo Boo criticizing industrial capitalism:

Або серіал "Солоденька Бу-Бу", який засуджує індустріальний капіталізм:

["Liberal capitalism is not at all the Good of humanity.

["Ліберальний капіталізм - це не царство людяності.

Quite the contrary; it is the vehicle of savage, destructive nihilism."]

Зовсім навпаки; це машина дикого, руйнівного нігілізму".]

In case you can't see what she says ... yeah.

на випадок, якщо не видно, що вона говорить...

I really believe that these spaces,

Я глибоко переконаний, що ці місця,

these communities, have become for a new generation of learners,

ці спільноти стали новими поколіннями учнів,

the kind of communities, the kind of cartographic communities

різні спільноти, як-от картографічні спільноти,

that I had when I was in high school, and then again when I was in college.

в якій я перебував, коли вчився у старшій школі, в коледжі.

And as an adult, re-finding these communities

І вже дорослим знову знаходив такі спільноти,

has re-introduced me to a community of learners,

які заново рекомендували мене навчальним спільнотам

and has encouraged me to continue to be a learner even in my adulthood,

та заохочували мене залишатися учнем навіть у дорослому віці.

so that I no longer feel like learning is something reserved for the young.

Я більше не відчував, що навчання - це щось, призначене для зовсім юних.

Vi Hart and "Minute Physics" introduced me

Вай Гарт та "Хвилина фізики" познайомили мене

to all kinds of things that I didn't know before.

з усіма речами, яких я не знав раніше.

And I know that we all hearken back

Знаю, що ми всі дивимося назад

to the days of the Parisian salon in the Enlightenment,

в епоху паризьких салонів Просвітництва,

or to the Algonquin Round Table, and wish,

або Алгонкінського круглого столу, мріємо:

"Oh, I wish I could have been a part of that,

"О, я би хотів би бути частиною того,

I wish I could have laughed at Dorothy Parker's jokes."

я хотів би посміятися над жартами Дороті Паркер".

But I'm here to tell you that these places exist, they still exist.

Але я тут, і повторюю вам, що такі місця існують, вони все ще існують.

They exist in corners of the Internet, where old men fear to tread.

Вони існують у куточках Інтернету, куди старші чоловіки бояться ступити.

(Laughter)

(Сміх)

And I truly, truly believe that when we invented Agloe, New York, in the 1960s,

Глибоко переконаний, що коли ми придумали Аґлое, штат Нью-Йорк, у 60-тих,

when we made Agloe real, we were just getting started.

коли ми зробили Аґлое реальним, це був усього-на-всього початок.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)