Intimate photos of a senior love triangle | Isadora Kosofsky

Перекладач: Svitlana Zapolskykh Утверджено: Khrystyna Romashko

Jeanie, Will and Adina are three senior citizens

Джині, Віл та Адіна — троє літніх людей,

connected by a special relationship.

яких пов’язують особливі стосунки.

They view their bond as a shield from the loneliness of aging.

Вони вважають свій зв’язок захистом від самотності старіння.

I first met them at a retirement home in Los Angeles,

Я зустріла їх у домі для літніх людей у Лос-Анджелесі,

where I had been photographing for three years.

де робила фото впродовж трьох років.

I saw as they approached the gate one night,

Якось увечері вони підійшли до воріт,

and felt an immediate connection to them.

і я одразу відчула зв’язок із ними.

Although I didn't know the details of their love triangle,

Я нічого не знала про їхній любовний трикутник,

I intuitively felt that I had to find out who they were.

але інтуїтивно відчула, що повинна з'ясувати, хто ці люди.

Questioning a nurse a day later, she said to me,

Розпитуючи медсестру наступного дня, я почула:

"Oh, you're talking about the threesome."

«О, то ви говорите про тріо».

(Laughter)

(Сміх)

I was intrigued.

Я була заінтригована.

(Laughter)

(Сміх)

The trio set out on a daily adventure to coffee and doughnut shops,

Щодня тріо вирушало до кав’ярень, за пончиками,

bus stops and street corners.

на автобусні зупинки, гуляти по вулицях.

I soon learned that the purpose of these outings was solace

Скоро я зрозуміла, що метою цих прогулянок було заспокоєння

and a search for meaning.

та пошук смислу.

The trio sought to combat their alienation

Тріо намагалося побороти самотність,

by literally integrating themselves in public streets.

буквально зливаючись із натовпом на вулицях міста.

Yet, even when arm in arm, no one saw them.

Вони тримались за руки, але ніхто не звертав на них уваги.

We often think that as we age, we lose the desires held in our youth.

Кажуть, що з віком ми втрачаємо юнацькі бажання.

Actually, as a teenage photojournalist when I met the trio,

Раніше я фотографувала підлітків, а коли зустріла тріо,

I saw their behavior as a mirror

то сприйняла їхню поведінку як віддзеркалення

to the fears of exclusion and desires for intimacy

страху ізоляції та бажання приватності,

that I also carried.

які були мені також знайомі.

I related to their invisibility,

Я розуміла це відчуття невидимості,

which pained me during my childhood

яке завдавало мені болю у дитинстві,

but has become my greatest asset as an immersive documentarian,

але стало у нагоді, коли я поринула в документалістику,

because I can just fade into my empathy.

тому що я могла просто розчинитись у своїх співчуттях.

As we walked down the streets of Hollywood,

Ідучи разом вулицями Голлівуду,

in a neighborhood of screenwriters, actors and filmmakers,

по сусідству зі сценаристами, акторами та режисерами,

the trio assumed the invisibility that each senior does.

тріо вважало себе невидимим, як будь-яка літня людина.

I would ask myself,

Я запитувала себе:

"How is it that no one else sees these three human beings?

«Хіба можливо, що ніхто більше не помічає цих трьох людей?

Why is it that I am the only one who sees them?"

Чому тільки я їх бачу?»

Years later, as I began to share this work with the public,

Пізніше, коли я показувала свої роботи публіці,

I noticed that people are largely uncomfortable with this story.

я помітила, що більшість людей почували себе незручно.

Perhaps it is because the trio doesn't assume conventional notions

Можливо тому, що тріо не відповідає нашим стереотипам,

associated with love, romance or partnership.

які пов’язані з коханням, романтикою та стосунками.

They were unseen in public and shunned by their peers.

Оточуючі їх не помічали, однолітки не розуміли.

They wanted to belong somewhere

Вони хотіли відчути себе комусь потрібними,

but only seemed to belong with each other.

але потрібні були тільки одне одному.

I wanted to belong somewhere, too.

Я також хотіла бути потрібною.

And my camera has been a catalyst for me to belong everywhere.

І моя камера допомагала мені стати частиною всього світу.

But beyond challenging sociocultural norms about the elderly,

Але крім виклику соціокультурним нормам для літніх людей,

the trio sheds light on fear of remoteness.

тріо ще й проливає світло на страх віддаленості.

At the end of each day, they return to their respective retirement homes.

Кожного вечора вони знову повертаються до своєї домівки у притулку для літніх.

Under the surface of their aloneness,

Їхня самотність приховує

there is a desire for community, for their people.

бажання стати частиною суспільства, знайти однодумців.

There was a sense that they were each yearning for their tribe,

Здавалося, що вони прагнули до свого племені,

but that comfort comes with compromise,

але для цього потрібен компроміс —

because Will cannot commit to one woman.

Вілл не може бути відданим лише одній жінці.

Sitting with Jeanie one day in her apartment, she said to me,

Одного разу Джині сказала мені:

"Sharing Will is a thorn in your side.

«Ділити Вілла — це як сіль на рану.

A relationship between a man and a woman is private.

Відносини між жінкою та чоловіком — це особисте.

It is a couple, not a trio."

Це відносини у парі, а не у тріо».

My process is to essentially become the people I document

Моє завдання – перевтілитись у людей, за якими спостерігаю,

by spending years with them as an observer-occupant,

проводячи з ними роки як спостерігач-співмешканець,

to create a safe space, to then become hidden in plain sight.

створити безпечний простір, щоб стати непомітною.

I was about 17 when I met the trio,

Мені було приблизно 17, коли я зустріла тріо,

and I shadowed them for four years.

я ходила тінню за ними чотири роки.

We actually see, in the breakdown of social development,

Кризові моменти соціального розвитку

that adolescence and old age look strikingly alike,

юнаків та літніх людей є вражаюче схожими

because both are periods of identity confusion.

тому, що це два періоди визначення своєї особистості.

I identified with the women.

Я відчувала себе тими жінками.

But also with Will, who made me aware of the divide in me.

але також і Віллом, що змусило мене усвідомити розкол у собі.

The schism that we each often have

Розкол, який ми часто відчуваємо,

about what we crave and the actuality of our situation.

дуже важливий для нас самих і реальної ситуації.

Before shooting this series,

Перед тим, як відзняти ці фото,

I was also in love with two different people who knew about each other,

я також була закохана у двох різних людей, котрі знали один про одного,

being the object over which they fought.

і я була об'єктом, за який вони боролися.

But I also knew what it was like to be at the base of the triangle,

Я розуміла також, як воно - бути в основі трикутника,

like Jeanie or Adina,

як Джині або Адіна,

asking myself,

запитувати себе:

"Why aren't I enough?"

«Чого в мені не вистачає?»

I would look through my viewfinder and see three elderly figures,

Я переглядала відзнятий матеріал, бачила трьох літніх людей,

and it became impossible to deny that regardless of age,

і неможливо було заперечити, що незалежно від віку,

we were each in pursuit of filling the proverbial hole through other people.

кожен із нас прагне заповнити цей горезвісний розрив за допомогою інших.

Perhaps the discomfort of looking at Jeanie, Will and Adina's story

Можливо, дискомфорт від спостереження за Джині, Віллом та Адіною —

is truly a reminder that even at the end of life,

це дійсно нагадування про те, що навіть наприкінці життя,

we may never reach the fantasy we have envisioned for ourselves.

ми можемо не досягти того, чого прагнули у своїй уяві.

Thank you for listening.

Дякую за увагу.

(Applause)

(Оплески)