Bruce Feiler: Agile programming -- for your family

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: serhij hajdaj

So here's the good news about families.

Я маю для вас добрі новини про сім'ю.

The last 50 years have seen a revolution

За останні 50 років відбулася революція

in what it means to be a family.

у розумінні, що таке сім'я.

We have blended families, adopted families,

Існують змішані сім'ї, прийомні сім'ї,

we have nuclear families living in separate houses

нуклеарні сім'ї, які живуть у різних будинках,

and divorced families living in the same house.

і розлучені сім'ї, що мешкають в одній хаті.

But through it all, the family has grown stronger.

Але попри це, сім'я зміцніла.

Eight in 10 say the family they have today

Вісім з десяти людей кажуть, що їхня сім'я

is as strong or stronger than the family they grew up in.

не менш міцна, а той міцніша за сім'ю, у якій вони виросли.

Now, here's the bad news.

А тепер погані новини.

Nearly everyone is completely overwhelmed

Майже кожного з нас поглинув

by the chaos of family life.

хаос сімейного життя.

Every parent I know, myself included,

Усі батьки, в тому числі і я, почуваються так,

feels like we're constantly playing defense.

ніби ми постійно обороняємося.

Just when our kids stop teething, they start having tantrums.

Щойно у наших дітей проріжуться зуби, вони починають впадати в істерику.

Just when they stop needing our help taking a bath,

Як тільки вони зможуть самостійно купатися,

they need our help dealing with cyberstalking or bullying.

їм потрібна наша допомога, бо їх хтось переслідує по інтернету чи залякує.

And here's the worst news of all.

А ось найгірші новини.

Our children sense we're out of control.

Наші діти відчувають, що ми не можемо дати ради.

Ellen Galinsky of the Families and Work Institute

Еллен Ґалінські з Інституту сім'ї та праці

asked 1,000 children, "If you were granted

запитала 1000 дітей: "Якби одне ваше побажання стосовно

one wish about your parents, what would it be?"

ваших батьків могло здійснитися, що б ви загадали?"

The parents predicted the kids would say,

Батьки думали, що діти захочуть, щоб

spending more time with them.

вони проводили з ними більше часу.

They were wrong. The kids' number one wish?

Але вони помилилися. Яке було бажання номер один?

That their parents be less tired and less stressed.

Щоб батьки менше втомлювалися і хвилювалися.

So how can we change this dynamic?

Як змінити це становище?

Are there concrete things we can do to reduce stress,

Чи існують якісь конкретні кроки, які зменшать нервове напруження,

draw our family closer,

зблизять сім'ю

and generally prepare our children to enter the world?

та підготують дітей до дорослого життя?

I spent the last few years trying to answer that question,

Останні кілька років я намагаюся знайти відповідь на це питання.

traveling around, meeting families, talking to scholars,

Я подорожую, зустрічаюся із сім'ями, розмовляю із науковцями

experts ranging from elite peace negotiators

та експертами - від фахових посередників на мирних переговорах

to Warren Buffett's bankers to the Green Berets.

та банкірів Воррена Баффета - і до "зелених беретів".

I was trying to figure out, what do happy families do right

Я намагався зрозуміти, як поводяться щасливі сім'ї,

and what can I learn from them to make my family happier?

і що я можу навчитися від них, щоб зробити свою сім'ю щасливішою?

I want to tell you about one family that I met,

Розповім вам про одну сім'ю, з якою я зустрівся,

and why I think they offer clues.

і чому вона може наштовхнути нас на відповідь.

At 7 p.m. on a Sunday in Hidden Springs, Idaho,

Сьома година вечора, неділя, містечко Гідден Спрінґс, Айдахо.

where the six members of the Starr family are sitting down

Шість членів родини Старр сидять за столом,

to the highlight of their week: the family meeting.

чекаючи на головну подію тижня: сімейну зустріч.

The Starrs are a regular American family

Родина Старр - це звичайна американська сім'я,

with their share of regular American family problems.

яка має звичайні американські сімейні проблеми.

David is a software engineer. Eleanor takes care

Девід працює програмістом. Елеанор доглядає

of their four children, ages 10 to 15.

за чотирма дітьми, віком від 10 до 15 років.

One of those kids tutors math on the far side of town.

Одна дитина підробляє репетитором із математики на другому кінці міста.

One has lacrosse on the near side of town.

Друга грає у лакросс у сусідньому районі.

One has Asperger syndrome. One has ADHD.

Третя має синдром Асперґера, а четверта - синдром дефіциту уваги і гіперактивність.

"We were living in complete chaos," Eleanor said.

"Ми жили у повному хаосі", каже Елеанор.

What the Starrs did next, though, was surprising.

Що ж зробили Старри? Дуже цікаву річ.

Instead of turning to friends or relatives,

Замість того, щоб звернутися до друзів чи родичів,

they looked to David's workplace.

вони звернули увагу на робоче місце Девіда.

They turned to a cutting-edge program called agile development

А саме на найновішу систему - гнучку методику розробки,

that was just spreading from manufacturers in Japan

яка поширювалася від японських виробників

to startups in Silicon Valley.

до стартапів у Кремнієвій долині.

In agile, workers are organized into small groups

Гнучка методика передбачає, що робітники діляться

and do things in very short spans of time.

на маленькі групи та виконують завдання за дуже короткий проміжок часу.

So instead of having executives issue grand proclamations,

Замість того, щоб чекати на гучні заяви згори,

the team in effect manages itself.

команди самі собі господарі.

You have constant feedback. You have daily update sessions.

Вони мають постійний зворотній зв'язок. Проводять щоденні зустрічі.

You have weekly reviews. You're constantly changing.

Влаштовують щотижневі підсумки. Постійно змінюються.

David said when they brought this system into their home,

Девід сказав, що коли він запровадив цю систему у себе вдома,

the family meetings in particular increased communication,

сімейні зустрічі допомогли більше спілкуватися,

decreased stress, and made everybody

зняли напруження та заохотили кожного

happier to be part of the family team.

бути частиною сімейної команди.

When my wife and I adopted these family meetings and other techniques

Коли ми з дружиною запровадили сімейні зустрічі та інші прийоми

into the lives of our then-five-year-old twin daughters,

у житті наших близнючок, яким тоді виповнилося п'ять років,

it was the biggest single change we made since our daughters were born.

це була найкардинальніша зміна, яка сталася, відколи народилися наші доньки.

And these meetings had this effect

Наші зустрічі були дієвими,

while taking under 20 minutes.

і при цьому тривали менш ніж 20 хвилин.

So what is Agile, and why can it help

Що ж таке гнучка методика та як вона може

with something that seems so different, like families?

допомогти розв'язати сімейні проблеми?

In 1983, Jeff Sutherland was a technologist

У 1983 році Джефф Сазерленд працював технологом

at a financial firm in New England.

у одній фінансовій компанії у Новій Англії.

He was very frustrated with how software got designed.

Він був страшенно розчарований процесом розробки програмного забезпеченням.

Companies followed the waterfall method, right,

Компанії дотримувалися "методу водоспаду" -

in which executives issued orders that slowly trickled down

керівники нагорі давали накази, які повільно "просочувалися"

to programmers below,

до програмістів унизу,

and no one had ever consulted the programmers.

і ніхто ніколи не радився із програмістами.

Eighty-three percent of projects failed.

83 відсотки проектів зазнавали краху.

They were too bloated or too out of date

Коли вони завершувалися, то були

by the time they were done.

або занадто громіздкими, або вже застарілими.

Sutherland wanted to create a system where

Сазерленд хотів створити систему, за якої

ideas didn't just percolate down but could percolate up from the bottom

ідеї рухалися б знизу догори, а не лише згори вниз,

and be adjusted in real time.

і проект можна було змінювати в режимі реального часу.

He read 30 years of Harvard Business Review

Він прочитав випуски Гарвардського бізнес-оглядача за 30 років,

before stumbling upon an article in 1986

аж поки не натрапив на статтю за 1986 рік

called "The New New Product Development Game."

під назвою "Нова нова гра розробки продукту".

It said that the pace of business was quickening --

У ній ішлося про те, що темп бізнесу пришвидшується -

and by the way, this was in 1986 --

до речі, то був 1986 рік -

and the most successful companies were flexible.

і найуспішніші компанії - гнучкі.

It highlighted Toyota and Canon

Автор статті описував Тойоту і Кенон

and likened their adaptable, tight-knit teams to rugby scrums.

і порівнював їхні гнучкі, дружні команди зі штовханиною довкола м'яча у реґбі.

As Sutherland told me, we got to that article,

Як розповів мені Сазерленд, він прочитав цю статтю

and said, "That's it."

і сказав: "Це воно".

In Sutherland's system, companies don't use

У системі Сазерленда компанії не ведуть

large, massive projects that take two years.

величезні, масивні проекти, що тривають два роки.

They do things in small chunks.

Вони виконують завдання маленькими порціями.

Nothing takes longer than two weeks.

Ніщо не триває довше, ніж два тижні.

So instead of saying, "You guys go off into that bunker

Замість того, щоб сказати: "Хлопці, йдіть у той бункер

and come back with a cell phone or a social network,"

і поверніться із мобільним телефоном чи соціальною мережею",

you say, "You go off and come up with one element,

кажуть: "Ідіть і придумайте один елемент,

then bring it back. Let's talk about it. Let's adapt."

тоді принесіть його сюди. Обговорімо його. Внесімо зміни".

You succeed or fail quickly.

Ви швидко зазнаєте успіху або невдачі.

Today, agile is used in a hundred countries,

Сьогодні гнучку методику використовують у сотнях країн.

and it's sweeping into management suites.

Вона проникла до кабінетів керівників.

Inevitably, people began taking some of these techniques

Не дивно, що люди запозичили окремі прийоми

and applying it to their families.

та застосували їх у своїх сім'ях.

You had blogs pop up, and some manuals were written.

З'явилися блоги та посібники.

Even the Sutherlands told me that they had

Сам Сазерленд розповів мені, що вони святкували

an Agile Thanksgiving,

"гнучкий" День подяки,

where you had one group of people working on the food,

коли одна група людей займалася їжею,

one setting the table, and one greeting visitors at the door.

інша накривала на стіл, а ще одна - зустрічала гостей.

Sutherland said it was the best Thanksgiving ever.

Сазерленд запевнив мене, що це був найкращий День подяки.

So let's take one problem that families face,

Тепер візьмімо для прикладу одну із сімейних проблем -

crazy mornings, and talk about how agile can help.

божевільні ранки - і поговоримо, як тут може стати у пригоді гнучка методика.

A key plank is accountability,

Основний пункт - звітність.

so teams use information radiators,

Для цього команди використовують джерела інформації -

these large boards in which everybody is accountable.

великі дошки, де записано, хто за що відповідає.

So the Starrs, in adapting this to their home,

Родина Старр запозичила цей прийом.

created a morning checklist

Вони створили ранковий список,

in which each child is expected to tick off chores.

у якому кожна дитина відзначає, який обов'язок виконала.

So on the morning I visited, Eleanor came downstairs,

Того ранку, коли я завітав до них, Елеанор спустилася на кухню,

poured herself a cup of coffee, sat in a reclining chair,

налила собі горнятко кави, сіла у крісло

and she sat there,

і сиділа там,

kind of amiably talking to each of her children

приязно розмовляючи з дітьми,

as one after the other they came downstairs,

які одне за одним спускалися по сходах,

checked the list, made themselves breakfast,

ставили галочки у списку, готували собі сніданок,

checked the list again, put the dishes in the dishwasher,

ставили галочки, складали посуд у посудомийну машину,

rechecked the list, fed the pets or whatever chores they had,

ставили галочки, годували домашніх тварин чи виконували ще якісь обов'язки,

checked the list once more, gathered their belongings,

ставили галочки, збирали свої речі

and made their way to the bus.

та йшли на автобус.

It was one of the most astonishing family dynamics I have ever seen.

Я ще ніколи в житті не бачив такого руху у сім'ї.

And when I strenuously objected this would never work in our house,

Я голосно заперечив, що в моєму домі це ніколи не спрацює,

our kids needed way too much monitoring,

бо за нашими дітьми треба весь час наглядати.

Eleanor looked at me.

Елеанор глянула на мене.

"That's what I thought," she said.

"Я думала так само", вона сказала.

"I told David, 'keep your work out of my kitchen.'

"Я попросила Девіда не лізти до моєї кухні зі своїми методами.

But I was wrong."

Але я помилялася".

So I turned to David: "So why does it work?"

Тоді я спитала Девіда: "Чому воно спрацювало?"

He said, "You can't underestimate the power of doing this."

А він відповів: "Не варто недооцінювати силу ось цього".

And he made a checkmark.

І поставив галочку.

He said, "In the workplace, adults love it.

Він сказав: "Дорослі люблять це робити на роботі.

With kids, it's heaven."

А діти просто обожнюють".

The week we introduced a morning checklist into our house,

Того тижня, коли я повісив ранковий список у своєму будинку,

it cut parental screaming in half. (Laughter)

ми з дружиною репетували вдвічі менше. (Сміх)

But the real change didn't come until we had these family meetings.

Але усе по-справжньому змінилося, коли ми запровадили сімейні зустрічі.

So following the agile model, we ask three questions:

Дотримуючись гнучкої методики, ми ставимо три запитання:

What worked well in our family this week,

що доброго відбулося у нашій сім'ї цього тижня,

what didn't work well, and what will we agree to work on in the week ahead?

що не вдалося, і над чим ми всі працюватимемо наступного тижня?

Everyone throws out suggestions

Кожен висловлює свою думку,

and then we pick two to focus on.

а тоді ми вибираємо дві пропозиції.

And suddenly the most amazing things started coming out of our daughters' mouths.

Раптом найдивовижніші слова з'явилися із вуст наших доньок.

What worked well this week?

Що вдалося цього тижня?

Getting over our fear of riding bikes. Making our beds.

Ми перестали боятися їздити на велосипеді. Застеляли свої ліжка.

What didn't work well? Our math sheets,

Що не вдалося? Оцінки з математики

or greeting visitors at the door.

та вітання гостей.

Like a lot of parents, our kids are something like Bermuda Triangles.

Наші діти схожі на Бермудські трикутники.

Like, thoughts and ideas go in, but none ever comes out,

До них потрапляють думки та ідеї, але нічого не виходить назовні.

I mean at least not that are revealing.

Тобто нічого з того, що б свідчило про їхній справжній настрій.

This gave us access suddenly to their innermost thoughts.

Аж раптом вони відкрили нам найпотаємніші думки.

But the most surprising part was when we turned to,

Та найцікавіше нас чекало попереду, коли ми запитали,

what are we going to work on in the week ahead?

над чим будемо працювати наступного тижня.

You know, the key idea of agile is that

Основна ідея гнучкої методики полягає у тому, що

teams essentially manage themselves,

команди самі собі господарі.

and it works in software and it turns out that it works with kids.

Це працює в програмуванні і, як виявилося, з дітьми теж.

Our kids love this process.

Наші діти обожнюють цей процес.

So they would come up with all these ideas.

Вони запропонували цілу купу ідей.

You know, greet five visitors at the door this week,

Зустріти п'ятеро гостей цього тижня,

get an extra 10 minutes of reading before bed.

почитати на десять хвилин довше перед сном.

Kick someone, lose desserts for a month.

Якщо вдариш когось - цілий місяць не їстимеш десерту.

It turns out, by the way, our girls are little Stalins.

Виявляється, що наші дівчатка - це маленькі Сталіни.

We constantly have to kind of dial them back.

Ми весь час мусимо їх стримувати.

Now look, naturally there's a gap between

Звичайно, що під час цих зустрічей вони поводяться

their kind of conduct in these meetings and their behavior the rest of the week,

по-іншому, ніж решту днів тижня.

but the truth is it didn't really bother us.

Але нас це не зовсім хвилювало.

It felt like we were kind of laying these underground cables

Ми почувалися так, ніби прокладали підземні кабелі,

that wouldn't light up their world for many years to come.

що освітлять їхній світ через багато років.

Three years later -- our girls are almost eight now --

Минуло три роки. Нашим дівчаткам вже майже вісім.

We're still holding these meetings.

Ми й далі проводимо ці зустрічі.

My wife counts them among her most treasured moments as a mom.

Моя дружина вважає їх найціннішими моментами свого материнства.

So what did we learn?

Чого ж ми навчилися?

The word "agile" entered the lexicon in 2001

Слово "гнучка методика" з'явилося 2001 року,

when Jeff Sutherland and a group of designers

коли Джефф Сазерланд і група дизайнерів

met in Utah and wrote a 12-point Agile Manifesto.

зустрілися у Юті та написали Маніфест гнучкої розробки, що складався із 12 пунктів.

I think the time is right for an Agile Family Manifesto.

Гадаю, настав час написати Маніфест гнучкої сім'ї.

I've taken some ideas from the Starrs and from many other families I met.

Я запозичив кілька ідей від Старрів і багатьох інших сімей, з якими зустрічався.

I'm proposing three planks.

Пропоную три принципи.

Plank number one: Adapt all the time.

Принцип номер один: увесь час пристосовуйтеся.

When I became a parent, I figured, you know what?

Коли я став батьком, знаєте, що я подумав?

We'll set a few rules and we'll stick to them.

Ми встановимо кілька правил і будемо їх дотримуватися.

That assumes, as parents, we can anticipate every problem that's going to arise.

А це значить, нібито ми - батьки - можемо передбачити всі можливі проблеми.

We can't. What's great about the agile system

Але ж це не так. Гнучка система -

is you build in a system of change

це система змін.

so that you can react to what's happening to you in real time.

Тобто ви реагуєте на події у режимі реального часу.

It's like they say in the Internet world:

Як пишуть в інтернеті:

if you're doing the same thing today you were doing six months ago,

якщо сьогодні ви робите те саме, що й шість місяців тому,

you're doing the wrong thing.

ви на поганому шляху.

Parents can learn a lot from that.

Це добре правило для батьків.

But to me, "adapt all the time" means something deeper, too.

Але для мене "пристосовуватися увесь час" означає не тільки це.

We have to break parents out of this straitjacket

Ми мусимо визволити батьків із полону обмежень

that the only ideas we can try at home

про те, що вдома можна випробовувати тільки ті ідеї,

are ones that come from shrinks or self-help gurus

що їх висловили психіатри, гуру в стилі "допоможи-собі-сам"

or other family experts.

та інші сімейні експерти.

The truth is, their ideas are stale,

Але насправді їхні ідеї закостенілі,

whereas in all these other worlds there are these new ideas

тоді як у інших галузях існують нові теорії,

to make groups and teams work effectively.

що дають групам і командам змогу ефективно працювати.

Let's just take a few examples.

Ось кілька прикладів.

Let's take the biggest issue of all: family dinner.

Одна із найбільших проблем - сімейна вечеря.

Everybody knows that having family dinner

Усі знають, що сімейна вечеря разом із дітьми

with your children is good for the kids.

добре впливає на дітей.

But for so many of us, it doesn't work in our lives.

Але для багатьох із нас це не так.

I met a celebrity chef in New Orleans who said,

Я зустрів відомого шеф-кухаря з Нового Орлеана, який сказав:

"No problem, I'll just time-shift family dinner.

"Та нема проблем, я просто перенесу час сімейної вечері.

I'm not home, can't make family dinner?

Я не вдома і не можу приготувати вечері?

We'll have family breakfast. We'll meet for a bedtime snack.

Тоді ми поснідаємо разом. Разом перекусимо перед тим, як йти спати.

We'll make Sunday meals more important."

Зробимо важливішими недільні обіди".

And the truth is, recent research backs him up.

І нещодавні дослідження стали на його бік.

It turns out there's only 10 minutes of productive time

Виявляється, що в будь-якому сімейному обіді чи вечері

in any family meal.

є тільки 10 хвилин продуктивного часу.

The rest of it's taken up with "take your elbows off the table" and "pass the ketchup."

Решта часу - це "зніми лікті зі столу" та "передай кетчуп".

You can take that 10 minutes and move it

Візьміть тих 10 хвилин і перенесіть їх

to any part of the day and have the same benefit.

у будь-яку частину дня, і отримаєте ту ж саму користь.

So time-shift family dinner. That's adaptability.

Змістити в часі сімейну вечерю - це вміння пристосовуватися.

An environmental psychologist told me,

Психолог, який вивчає вплив довкілля на людину, розповів мені:

"If you're sitting in a hard chair on a rigid surface,

"Якщо ви сидите на твердому стільці чи поверхні,

you'll be more rigid.

то станете суворими і непохитними.

If you're sitting on a cushioned chair, you'll be more open."

А якщо сидите у м'якому кріслі, то будете відкритішими".

She told me, "When you're discipling your children,

За її словами: "Коли ви виховуєте своїх дітей,

sit in an upright chair with a cushioned surface.

то сидіть на стільці, на якому лежить подушка.

The conversation will go better."

Розмова піде краще".

My wife and I actually moved where we sit for difficult conversations

Моя дружина і я пересідаємо на інший стілець, коли маємо складну розмову,

because I was sitting above in the power position.

бо раніше я сидів вище за всіх, наче король.

So move where you sit. That's adaptability.

Отож, пересідайте на інші стільці. Це вміння пристосовуватися.

The point is there are all these new ideas out there.

Існує ціла купа нових ідей.

We've got to hook them up with parents.

Ми мусимо донести їх до батьків.

So plank number one: Adapt all the time.

Отож принцип номер один: увесь час пристосовуйтеся.

Be flexible, be open-minded, let the best ideas win.

Будьте гнучкими і відкритими. Нехай гору візьмуть найкращі ідеї.

Plank number two: Empower your children.

Принцип номер два: зробіть дітей відповідальними.

Our instinct as parents is to order our kids around.

Батьківський інстинкт каже нам керувати дітьми.

It's easier, and frankly, we're usually right.

Це простіше, та й, чесно кажучи, ми зазвичай маємо рацію.

There's a reason that few systems have been more

Сім'я сумлінніше за всі інші системи дотримується

waterfall over time than the family.

"методу водоспаду". І на це є причина.

But the single biggest lesson we learned

Але ми переконалися, що потрібно змусити

is to reverse the waterfall as much as possible.

водоспад текти в інший бік.

Enlist the children in their own upbringing.

Залучіть дітей до їхнього виховання.

Just yesterday, we were having our family meeting,

Учора ми мали сімейну зустріч і проголосували за те,

and we had voted to work on overreacting.

що будемо працювати над істерикою.

So we said, "Okay, give us a reward and give us a punishment. Okay?"

Ми сказали: "Гаразд, запропонуйте винагороду і покарання. Добре?"

So one of my daughters threw out, you get five minutes of overreacting time all week.

Одна донька вигукнула - ви можете впасти в істерику тільки п'ять хвилин на тиждень.

So we kind of liked that.

Нам це сподобалося.

But then her sister started working the system.

Але тоді її сестра почала розбиратися в системі.

She said, "Do I get one five-minute overreaction

Вона запитала: "Я маю п'ять хвилин істерики

or can I get 10 30-second overreactions?"

чи 10 30-секундних істерик?"

I loved that. Spend the time however you want.

Прекрасно. Поводьтеся, як заманеться.

Now give us a punishment. Okay.

А тепер покарання.

If we get 15 minutes of overreaction time, that's the limit.

Ми маємо щонайбільше 15 хвилин на істерику.

Every minute above that, we have to do one pushup.

За кожну понаднормову хвилину треба один раз відтиснутися від підлоги.

So you see, this is working. Now look, this system isn't lax.

Усе працює. Водночас, це сувора система.

There's plenty of parental authority going on.

Батьки не втратили свого авторитету.

But we're giving them practice becoming independent,

Водночас, діти відчули себе незалежними,

which of course is our ultimate goal.

а це наша головна мета.

Just as I was leaving to come here tonight,

Коли я виходив із дому сьогодні ввечері,

one of my daughters started screaming.

моя донька почала репетувати.

The other one said, "Overreaction! Overreaction!"

А інша вигукнула: "Істерика! Істерика!"

and started counting, and within 10 seconds it had ended.

і почала рахувати. Через 10 секунд усе закінчилося.

To me that is a certified agile miracle.

Справжнє чудо гнучкого методу.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

And by the way, research backs this up too.

До речі, дослідження дійшли такого ж висновку.

Children who plan their own goals, set weekly schedules,

Діти, які ставлять цілі, планують свій розклад на тиждень,

evaluate their own work build up their frontal cortex

і самі оцінюють свою роботу розвивають лобну кору головного мозку

and take more control over their lives.

і беруть життя у свої руки.

The point is, we have to let our children succeed on their own terms,

Потрібно дати дітям змогу самотужки досягти успіху,

and yes, on occasion, fail on their own terms.

а часом і самим пережити невдачу.

I was talking to Warren Buffett's banker,

Банкір Воррена Баффета картав мене за те,

and he was chiding me for not letting my children

що я не дозволяв своїм дітям

make mistakes with their allowance.

неправильно розпоряджатися кишеньковими грошима.

And I said, "But what if they drive into a ditch?"

А я заперечив: "А що як вони все пустять коту під хвіст?"

He said, "It's much better to drive into a ditch

Банкір відповів: "Краще, хай вони пустять коту під хвіст

with a $6 allowance than a $60,000-a-year salary

6 доларів кишенькових грошей, ніж 60,000 доларів річної зарплати

or a $6 million inheritance."

чи 6 мільйонів доларів спадку".

So the bottom line is, empower your children.

Отож, зробіть своїх дітей відповідальними.

Plank number three: Tell your story.

Принцип номер три: розкажіть свою історію.

Adaptability is fine, but we also need bedrock.

Вміння пристосовуватися - це чудово, але нам потрібна і якась основа.

Jim Collins, the author of "Good To Great,"

Джим Коллінз, автор книжки "Від доброго до чудового",

told me that successful human organizations of any kind

розповів мені, що успішні людські організації будь-якого типу

have two things in common:

мають дві спільні ознаки:

they preserve the core, they stimulate progress.

вони зберігають основу та заохочують до прогресу.

So agile is great for stimulating progress,

Гнучка методика чудово заохочує до прогресу.

but I kept hearing time and again, you need to preserve the core.

Але я постійно чув, що треба зберегти основу.

So how do you do that?

Як це зробити?

Collins coached us on doing something

Коллінз навчив нас робити так,

that businesses do, which is define your mission

як роблять компанії: визначити своє кредо

and identify your core values.

і обрати головні цінності.

So he led us through the process of creating a family mission statement.

Він допоміг нам створити сімейне кредо.

We did the family equivalent of a corporate retreat.

Ми провели неофіційну нараду сімейного типу.

We had a pajama party.

Влаштували вечірку у піжамах.

I made popcorn. Actually, I burned one, so I made two.

Я посмажив попкорн. Одну порцію я спалив, а іншу таки посмажив.

My wife bought a flip chart.

Моя дружина купила дошку з блокнотом.

And we had this great conversation, like, what's important to us?

Ми чудово подискутували: що для нас важливо?

What values do we most uphold?

Які цінності нам близькі?

And we ended up with 10 statements.

І врешті-решт написали 10 пунктів.

We are travelers, not tourists.

Ми мандрівники, а не туристи.

We don't like dilemmas. We like solutions.

Ми не любимо дилем. Нам до вподоби рішення.

Again, research shows that parents should spend less time

Учені кажуть, що батьки мають менше

worrying about what they do wrong

хвилюватися, що вони зробили неправильно,

and more time focusing on what they do right,

а більше працювати над тим, що їм вдалося.

worry less about the bad times and build up the good times.

Менше хвилюватися про невдачі, а більше дбати про майбутні успіхи.

This family mission statement is a great way to identify

Сімейне кредо - це чудовий спосіб визначити,

what it is that you do right.

що саме вам вдається.

A few weeks later, we got a call from the school.

Через декілька тижнів нам подзвонили зі школи.

One of our daughters had gotten into a spat.

Наша донька зчинила сварку.

And suddenly we were worried, like, do we have a mean girl on our hands?

Ми почали хвилюватися, чи наша дівчинка не виросла злою.

And we didn't really know what to do,

Ми не знали, як діяти, тому покликали її

so we called her into my office.

до мого кабінету.

The family mission statement was on the wall,

На стіні висіло наше сімейне кредо.

and my wife said, "So, anything up there seem to apply?"

Моя дружина запитала: "То про який пункт ми зараз говоримо?"

And she kind of looked down the list, and she said,

Донька переглянула список і сказала:

"Bring people together?"

"Ладнати з іншими?"

Suddenly we had a way into the conversation.

Раптом ми знайшли спосіб почати розмову.

Another great way to tell your story

Ще один чудовий спосіб розповісти свою історію -

is to tell your children where they came from.

це розказати своїм дітям, звідки вони з'явилися.

Researchers at Emory gave children a simple

Вчені з університету Еморі дали дітям простенький

"what do you know" test.

тест типу "чи ви знаєте".

Do you know where your grandparents were born?

Чи ви знаєте, де народилися ваші дідусь та бабуся?

Do you know where your parents went to high school?

Чи ви знаєте, де вчилися ваші батьки?

Do you know anybody in your family

Чи знаєте когось зі своєї родини,

who had a difficult situation, an illness, and they overcame it?

хто подолав труднощі чи хворобу?

The children who scored highest on this "do you know" scale

Діти, які набрали найбільше балів у цьому тесті,

had the highest self-esteem and a greater sense they could control their lives.

мали найвищу самооцінку та відчуття, що вони самі контролюють своє життя.

The "do you know" test was the single biggest predictor

Тест "чи ви знаєте" найкраще визначив

of emotional health and happiness.

стан емоційного здоров'я та щастя.

As the author of the study told me,

За словами автора дослідження,

children who have a sense of -- they're part of a larger narrative

діти, які відчувають, що вони є частиною великої історії,

have greater self-confidence.

впевненіші в собі.

So my final plank is, tell your story.

Отож мій останній принцип - розкажіть свою історію.

Spend time retelling the story of your family's positive moments

Розкажіть про приємні миті, які пережила ваша родина,

and how you overcame the negative ones.

і про те, як вона боролася із прикрощами.

If you give children this happy narrative,

Якщо ви подаруєте дітям щасливу історію,

you give them the tools to make themselves happier.

то покажете їм, як стати щасливими.

I was a teenager when I first read "Anna Karenina"

Я уперше прочитав "Анну Кареніну", коли був підлітком.

and its famous opening sentence,

Усім відоме перше речення:

"All happy families are alike.

"Всі щасливі сім'ї схожі між собою,

Each unhappy family is unhappy in its own way."

кожна нещасна сім'я, нещасна по-своєму".

When I first read that, I thought, "That sentence is inane.

Коли я вперше прочитав його, то подумав: "Яке безглузде речення.

Of course all happy families aren't alike."

Та ж усі щасливі сім'ї зовсім не схожі між собою".

But as I began working on this project,

Але коли я взявся за цей проект,

I began changing my mind.

то змінив свою думку.

Recent scholarship has allowed us, for the first time,

Ми нещодавно отримали ґрант, який дав нам змогу

to identify the building blocks

уперше визначити елементи,

that successful families have.

з яких складається щаслива сім'я.

I've mentioned just three here today:

Сьогодні я згадав три з них:

Adapt all the time, empower the children, tell your story.

увесь час пристосовуватися, наділити дітей відповідальністю та розповісти історію.

Is it possible, all these years later, to say Tolstoy was right?

Чи можемо заявити, що Толстой таки мав рацію?

The answer, I believe, is yes.

Так, він справді був правий.

When Leo Tolstoy was five years old,

Коли Леву Толстому було п'ять років,

his brother Nikolay came to him

до нього підійшов його брат Микола

and said he had engraved the secret to universal happiness

і сказав, що він вирізьбив таємницю людського щастя

on a little green stick, which he had hidden

на зеленому патичку, якого заховав

in a ravine on the family's estate in Russia.

у яру в сімейному маєтку в Росії.

If the stick were ever found, all humankind would be happy.

Хто знайде той патичок, той зробить усе людство щасливим.

Tolstoy became consumed with that stick, but he never found it.

Толстой втратив сон через той патичок, але так і не знайшов його.

In fact, he asked to be buried in that ravine where he thought it was hidden.

Він заповів, щоб його поховали у тому яру, де нібито була закопана ця таємниця.

He still lies there today, covered in a layer of green grass.

І він досі лежить там, вкритий килимом зеленої трави.

That story perfectly captures for me

Ця історія прекрасно підсумовує

the final lesson that I learned:

останнє, що я для себе відкрив:

Happiness is not something we find,

ми не знаходимо щастя,

it's something we make.

ми творимо його.

Almost anybody who's looked at well-run organizations

Подивіться на добре організовані компанії

has come to pretty much the same conclusion.

і ви дійдете того ж висновку.

Greatness is not a matter of circumstance.

Велич - це не витвір обставин.

It's a matter of choice.

Це справа вибору.

You don't need some grand plan. You don't need a waterfall.

Не потрібно ніякого грандіозного плану. Не треба водоспаду.

You just need to take small steps,

Потрібно просто робити маленькі кроки,

accumulate small wins,

накопичувати крихітні перемоги,

keep reaching for that green stick.

і вперто йти до того зеленого патичка.

In the end, this may be the greatest lesson of all.

Врешті-решт, це може стати найкращою наукою для вас.

What's the secret to a happy family? Try.

У чому таємниця щасливої сім'ї? Пробуйте.

(Applause)

(Оплески)