This is your brain on communication | Uri Hasson

Перекладач: Olena Gapak Утверджено: Lydia Chelovska

Imagine that you invented a device

Уявіть, що ви винайшли пристрій,

that can record my memories,

що може записувати мої спогади,

my dreams, my ideas,

мої мрії, мої ідеї

and transmit them to your brain.

і передавати їх у ваш мозок.

That would be a game-changing technology, right?

Це була б революційна технологія, правда?

But in fact, we already possess this device,

Але ми вже маємо такий пристрій,

and it's called human communication system

і це — система комунікації людини

and effective storytelling.

та ефективне оповідання.

To understand how this device works,

Щоб зрозуміти, як працює цей пристрій,

we have to look into our brains.

треба зазирнути у наш мозок.

And we have to formulate the question in a slightly different manner.

І питання треба поставити дещо інакше.

Now we have to ask

Зараз ми маємо запитати,

як нейронні паттерни мого мозку,

how these neuron patterns in my brain

that are associated with my memories and ideas

що відповідають за мої пам'ять та ідеї,

передаються до вашого мозку.

are transmitted into your brains.

And we think there are two factors that enable us to communicate.

На мою думку, є два чинники, що дозволяють нам спілкуватися.

По-перше, ваш мозок зараз фізично з'єднаний із звуковою хвилею,

First, your brain is now physically coupled to the sound wave

яку я передаю до вашого мозку.

that I'm transmitting to your brain.

And second, we developed a common neural protocol

По-друге, ми виробили спільний нейронний протокол

що дозволяє нам спілкуватись.

that enabled us to communicate.

So how do we know that?

Звідки ми це знаємо?

У моїй лабораторії у Прінстоні

In my lab in Princeton,

ми сканували мозок людей на фМРТ в той час,

we bring people to the fMRI scanner and we scan their brains

while they are either telling or listening to real-life stories.

як вони розповідали або слухали історії з реального життя.

And to give you a sense of the stimulus we are using,

І щоб ви мали уявлення, які стимули ми використовуємо,

let me play 20 seconds from a story that we used,

я програю вам 20 секунд історії, що ми використовували,

told by a very talented storyteller,

розказаної талановитим оповідачем — Джимом О'Грейді.

Jim O'Grady.

(Аудіо) Джим О'Грейді: Я починаю строчити історію

(Audio) Jim O'Grady: So I'm banging out my story and I know it's good,

і я знаю, що вона класна.

and then I start to make it better --

І я починаю покращувати її,

(Laughter)

(Сміх)

by adding an element of embellishment.

додаючи елементи вигадки.

Reporters call this "making shit up."

Репортери називають це "вигадувати дурню".

(Laughter)

(Сміх)

And they recommend against crossing that line.

І вони рекомендують не переходити межі.

Та я щойно бачив, як межу було перейдено між високоповажним деканом

But I had just seen the line crossed between a high-powered dean

і тортом, що його атакував.

and assault with a pastry.

І мені це навіть сподобалось."

And I kinda liked it."

Uri Hasson: OK, so now let's look into your brain

Урі Хассон: Тож зазирнімо у ваш мозок

and see what's happening when you listen to these kinds of stories.

і подивімося, що відбувається, коли ви слухаєте такі історії.

And let's start simple -- let's start with one listener and one brain area:

Почнімо з простого — один слухач і одна доля мозку —

the auditory cortex that processes the sounds that come from the ear.

слухова кора, що обробляє сигнали, які йдуть від вуха.

Як бачите, у цій конкретній ділянці головного мозку

And as you can see, in this particular brain area,

the responses are going up and down as the story is unfolding.

реакція дещо коливається із розвитком історії.

Тепер ми можемо взяти ці реакції

Now we can take these responses

and compare them to the responses in other listeners

і порівняти з реакціями інших слухачів

in the same brain area.

у тій самій ділянці мозку.

And we can ask:

Можемо запитати:

наскільки подібними є ці реакції?

How similar are the responses across all listeners?

Зараз ви бачите 5 слухачів.

So here you can see five listeners.

And we start to scan their brains before the story starts,

Ми починаємо сканувати їхній мозок до початку історії,

when they're simply lying in the dark and waiting for the story to begin.

поки вони просто лежать в темряві і чекають на початок історії.

Як бачите,

As you can see,

the brain area is going up and down in each one of them,

у цій долі мозку у кожного є коливання,

but the responses are very different,

але реакції дуже різні

and not in sync.

і не синхронізовані.

However, immediately as the story is starting,

І все ж, щойно історія починається,

something amazing is happening.

стається дещо неймовірне.

(Audio) JO: So I'm banging out my story and I know it's good,

(Аудіо) Дж.О.: Тож я починаю строчити історію, і знаю, що вона класна,

and then I start to make it --

і потім я починаю робити її...

UH: Suddenly, you can see that the responses in all of the subjects

У.Х.: Несподівано можна помітити, що реакції усіх учасників

lock to the story,

пристосовуються до історії,

and now they are going up and down in a very similar way

і тепер вони коливаються дуже подібно

across all listeners.

в усіх слухачів.

And in fact, this is exactly what is happening now in your brains

Фактично, саме це відбувається зараз у вашому мозку,

when you listen to my sound speaking.

поки ви слухаєте звук мого голосу.

We call this effect "neural entrainment."

Ми називаємо цей ефект «нейронним залученням».

And to explain to you what is neural entrainment,

Щоб пояснити, що таке нейронне залучення,

let me first explain what is physical entrainment.

спочатку поясню, що таке фізичне залучення.

Отже, ми бачимо 5 метрономів.

So, we'll look and see five metronomes.

Think of these five metronomes as five brains.

Уявіть, що ці п'ять метрономів — це п'ять мізків.

And similar to the listeners before the story starts,

Подібно до слухачів перед початком історії,

these metronomes are going to click,

метрономи будуть клацати,

but they're going to click out of phase.

але клацати не в такт.

(Клацання)

(Clicking)

Now see what will happen when I connect them together

Поглянемо, що буде, коли я їх з'єднаю,

by placing them on these two cylinders.

поставивши на ці два циліндри.

(Clicking)

(Клацання)

Зараз циліндри починають обертатися.

Now these two cylinders start to rotate.

This rotation vibration is going through the wood

Вібрації від обертання проходять крізь дерево

and is going to couple all the metronomes together.

і поєднуть метрономи.

And now listen to the click.

Послухайте клацання тепер.

(Synchronized clicking)

(Синхронізоване клацання)

This is what you call physical entrainment.

Ось це і є фізичне залучення.

Now let's go back to the brain and ask:

Повернімося до мозку і запитаймо:

What's driving this neural entrainment?

що спричиняє нейронне залучення?

Is it simply the sounds that the speaker is producing?

Чи справа просто у звуках, які вимовляє мовець?

Or maybe it's the words.

Чи, може, у словах.

Чи у сенсі, який мовець намагається донести.

Or maybe it's the meaning that the speaker is trying to convey.

So to test it, we did the following experiment.

Щоб перевірити, ми провели експеримент.

First, we took the story and played it backwards.

Спочатку ми програли історію ззаду наперед.

And that preserved many of the original auditory features,

Це зберегло багато первинних аудіо-ознак,

but removed the meaning.

але прибрало сенс.

And it sounds something like that.

Це звучить приблизно так.

(Audio) JO: (Unintelligible)

(Аудіо) Дж.О.: (Нерозбірливо)

And we flashed colors in the two brains

Ми позначили кольорами два мозки,

to indicate brain areas that respond very similarly across people.

щоб визначити ділянки мозку, які реагують однаково в різних людей.

And as you can see,

І як бачите,

this incoming sound induced entrainment or alignment in all of the brains

цей вхідний звук викликав залучення або вирівнювання в усіх мізках

in auditory cortices that process the sounds,

у ділянці слухової кори, яка обробляє звуки,

but it didn't spread deeper into the brain.

але воно не поширювалося глибше в мозок.

Тепер ми візьмемо ці звуки і побудуємо з них слова.

Now we can take these sounds and build words out of it.

So if we take Jim O'Grady and scramble the words,

Тож якщо ми візьмемо розповідь О'Грейді й перемішаємо слова,

ми отримаємо набір слів.

we'll get a list of words.

(Audio) JO: ... an animal ... assorted facts ...

(Аудіо) Дж.О.: ...тварина... ...різні факти...

and right on ... pie man ... potentially ... my stories

...прямо зараз... людина-пиріг... потенційно... мої історії

UH: And you can see that these words start to induce alignment

У.Х: Як бачите, ці слова викликають вирівнювання

in early language areas, but not more than that.

у ділянках раннього мовлення, але не більше.

Now we can take the words and start to build sentences out of them.

Тепер візьмемо ці слова і почнемо складати з них речення.

(Audio) JO: And they recommend against crossing that line.

(Аудіо) Дж.О.: І вони рекомендують не переходити цю межу.

Він каже "Любий Джиме, чудова історія. Яскраві деталі.

He says: "Dear Jim, Good story. Nice details.

Didn't she only know about him through me?"

Але чи вона дізналася про нього через мене?"

UH: Now you can see that the responses in all the language areas

У.Х.: Зараз видно, що реакція у всіх мовленнєвих ділянках,

that process the incoming language

що обробляють почуте мовлення,

become aligned or similar across all listeners.

стає синхронною чи однаковою в усіх слухачів.

However, only when we use the full, engaging, coherent story

Тим не менш, тільки якщо використати повну, захоплюючу, послідовну історію,

do the responses spread deeper into the brain

реакції поширються глибше у мозок

у зони вищого порядку,

into higher-order areas,

which include the frontal cortex and the parietal cortex,

включаючи фронтальну кору і тім'яну частку,

and make all of them respond very similarly.

і усі вони реагують дуже подібно.

And we believe that these responses in higher-order areas are induced

І ми вважаємо, що ці реакції у вищих відділах викликаються

or become similar across listeners

чи стають подібними в слухачів

because of the meaning conveyed by the speaker,

саме через значення, яке передає мовець,

and not by words or sound.

а не через слова чи звуки.

And if we are right, there's a strong prediction over here

І якщо ми праві, ми маємо обґрунтоване припущення,

if I tell you the exact same ideas

що коли я передаватиму ті самі ідеї,

using two very different sets of words,

використовуючи два дуже різних набори слів,

your brain responses will still be similar.

ваш мозок все одно реагуватиме дуже подібно.

And to test it, we did the following experiment in my lab.

І щоб це перевірити, ми провели такий експеримент.

Ми взяли історію англійською

We took the English story

and translated it to Russian.

і переклали її російською.

Зараз у вас є різні звуки і різні лінгвістичні системи,

Now you have two different sounds and linguistic systems

that convey the exact same meaning.

що передають абсолютно однаковий смисл.

And you play the English story to the English listeners

І ми увімкнемо історію англійською англомовним слухачам,

and the Russian story to the Russian listeners,

історію російською — російськомовним слухачам,

and we can compare their responses across the groups.

і зможемо порівняти їхні реакції поміж груп.

And when we did that, we didn't see responses that are similar

І коли ми зробили це, ми не побачили спільних реакцій

in auditory cortices in language,

у слуховій корі,

because the language and sound are very different.

бо звучання цих мов дуже різне.

Однак можна побачити, що реакція вищих ділянок

However, you can see that the responses in high-order areas

were still similar across these two groups.

лишилася подібною у обох групах.

Ми вважаємо, це так тому, що вони зрозуміли історію досить подібно,

We believe this is because they understood the story in a very similar way,

as we confirmed, using a test after the story ended.

що ми й довели, використавши тест, коли історія завершилася.

And we think that this alignment is necessary for communication.

І ми вважаємо, що таке уподібнення необхідне для спілкування.

Наприклад, як ви могли помітити,

For example, as you can tell,

I am not a native English speaker.

англійська — не моя рідна мова.

I grew up with another language,

Я зростав з іншою мовою,

and the same might be for many of you in the audience.

і це можна сказати про багатьох присутніх у залі.

And still, we can communicate.

І все ж, ми можемо спілкуватися.

How come?

Як таке можливе?

We think we can communicate because we have this common code

На нашу думку, ми можемо спілкуватися, бо маємо цей спільний код,

that presents meaning.

що передає сенс.

So far, I've only talked about what's happening in the listener's brain,

Поки що я говорив тільки про те, що відбувається у мозку слухача,

in your brain, when you're listening to talks.

у вашому мозку, поки ви слухаєте розповідь.

But what's happening in the speaker's brain, in my brain,

Але що відбувається у мозку мовця, у моєму мозку,

when I'm speaking to you?

коли я говорю з вами?

To look in the speaker's brain,

Щоб зазирнути у мозок мовця,

ми попросили його лягти у сканер,

we asked the speaker to go into the scanner,

we scan his brain

ми сканували його мозок,

and then compare his brain responses to the brain responses of the listeners

а потім порівняли реакцію його мозку із реакціями слухачів,

listening to the story.

які слухали історію.

You have to remember that producing speech and comprehending speech

Ви маєте пам'ятати, що говорити і розуміти почуте —

are very different processes.

два дуже різних процеси.

Here we're asking: How similar are they?

І ми спитали: наскільки ці процеси подібні?

На наш подив,

To our surprise,

we saw that all these complex patterns within the listeners

ми побачили, що усі ці складні паттерни у мозку слухачів

actually came from the speaker brain.

насправді походять з мозку мовця.

So production and comprehension rely on very similar processes.

Тож мовлення і розуміння засновано на дуже подібних процесах.

And we also found

Крім того, ми зрозуміли,

the stronger the similarity between the listener's brain

що чим більше схожого між мозком слухача

and the speaker's brain,

і мозком мовця,

the better the communication.

тим краща комунікація.

So I know that if you are completely confused now,

І я знаю, що якщо зараз ви зовсім спантеличені,

and I do hope that this is not the case,

(сподіваюся, це не так),

your brain responses are very different than mine.

значить реакція вашого мозку дуже відрізняється від мого.

But I also know that if you really understand me now,

Але я також знаю, що якщо ви дійсно розумієте мене зараз,

then your brain ... and your brain ... and your brain

то ваш мозок... і ваш, і ваш

are really similar to mine.

дуже подібні до мого.

Now, let's take all this information together and ask:

Тепер зберімо всю цю інформацію докупи й спитаймо:

How can we use it to transmit a memory that I have

як використати це, щоб передати спогади, які я маю,

from my brain to your brains?

з мого мозку до вашого?

Тож ми провели наступний експеримент.

So we did the following experiment.

We let people watch, for the first time in their life,

Ми показали людям, вперше в їхньому житті,

a TV episode from the BBC series "Sherlock," while we scanned their brains.

епізод з серіалу ВВС "Шерлок", поки сканували їхній мозок.

And then we asked them to go back to the scanner

А потім ми попросили їх повернутися до сканера

and tell the story to another person that never watched the movie.

й розповісти сюжет іншій особі, що ніколи не бачила це кіно.

Давайте конкретніше.

So let's be specific.

Think about this exact scene,

Згадайте ту сцену,

when Sherlock is entering the cab in London

де Шерлок сідає в кеб у Лондоні,

driven by the murderer he is looking for.

і за кермом вбивця, якого він шукає.

With me, as a viewer,

У мене як у глядача,

there is a specific brain pattern in my brain when I watch it.

є дуже конкретний паттерн у мозку, поки я дивлюся це.

І саме цей паттерн я можу активувати знов,

Now, the exact same pattern, I can reactivate in my brain again

by telling the word: Sherlock, London, murderer.

вимовляючи слова "Шерлок, Лондон, вбивця".

And when I'm transmitting these words to your brains now,

І коли я передаю ці слова до вашого мозку зараз,

you have to reconstruct it in your mind.

ви маєте реконструювати все у своїй свідомості.

Власне, тепер ми бачимо, як паттерн розгортається у вашому мозку.

In fact, we see that pattern emerging now in your brains.

And we were really surprised to see

І ми насправді здивувалися, коли побачили,

що паттерн, який ви зараз маєте у мозку,

that the pattern you have now in your brains

when I'm describing to you these scenes

коли я описую вам ці сцени,

would be very similar to the pattern I had when I watched this movie

буде дуже подібним до паттерну, який я мав, коли дивився стрічку

a few months ago in the scanner.

кілька місяців тому у сканері.

This starts to tell you about the mechanism

Це починає пояснювати вам механізм,

by which we can tell stories and transmit information.

з яким ми можемо оповідати історії й передавати інформацію.

Because, for example,

Бо, наприклад,

now you're listening really hard and trying to understand what I'm saying.

зараз ви слухаєте дуже уважно й намагаєтесь зрозуміти, що я кажу.

Я знаю, це не просто.

And I know that it's not easy.

But I hope that at one point in the talk we clicked, and you got me.

Але сподіваюся, що в якусь мить ми співпали, і ви мене зрозуміли.

And I think that in a few hours, a few days, a few months,

І я думаю, що за кілька годин, кілька днів, кілька місяців

you're going to meet someone at a party,

ви зустрінете когось на вечірці

and you're going to tell him about this lecture,

і будете розповідати йому про цю лекцію,

and suddenly it will be as if he is standing now here with us.

і раптом це буде так, ніби він стоїть зараз поруч із нами.

Тепер ви бачите, як ми можемо взяти цей механізм

Now you can see how we can take this mechanism

і спробувати передавати спогади і знання між людьми,

and try to transmit memories and knowledge across people,

which is wonderful, right?

і це чудово, правда ж?

Але наша здатність до комунікації спирається на здатність

But our ability to communicate relies on our ability

to have common ground.

знаходити спільну мову.

Because, for example,

От наприклад,

якщо я використаю британський синонім

if I'm going to use the British synonym

"hackney carriage" instead of "cab,"

"найманий екіпаж" замість "кеб",

I know that I'm going to be misaligned with most of you in the audience.

я знаю, що я втрачу синхронізацію з більшістю осіб у залі.

This alignment depends not only on our ability

Ця синхронізація залежить не тільки від здатності

to understand the basic concept;

зрозуміти основне поняття,

it also depends on our ability to develop common ground and understanding

вона також залежить від здібності мати спільну мову, розуміння

and shared belief systems.

і спільну систему вірувань.

Because we know that in many cases,

Бо нам відомо, що в багатьох випадках

people understand the exact same story in very different ways.

люди розуміють ту саму історію у дуже різний спосіб.

So to test it in the lab, we did the following experiment.

Тож щоб перевірити це в лабораторії, ми зробили такий експеримент.

Ми взяли оповідання Дж. Селінджера,

We took a story by J.D. Salinger,

у якому чоловік не бачить, куди пішла його дружина під час вечірки,

in which a husband lost track of his wife in the middle of a party,

and he's calling his best friend, asking, "Did you see my wife?"

тож він телефонує кращому другові, питаючи "Ти не бачив мою дружину?"

For half of the subjects,

Половині учасників

ми сказали, що дружина зраджує з кращим другом.

we said that the wife was having an affair with the best friend.

For the other half,

Іншій половині —

we said that the wife is loyal and the husband is very jealous.

що дружина вірна, а чоловік — занадто ревнивий.

Одного цього речення до початку історії

This one sentence before the story started

was enough to make the brain responses

було достатньо, що реакції мозку

усіх людей у групі, що вірили у зраду,

of all the people that believed the wife was having an affair

be very similar in these high-order areas

були дуже подібними у вищих ділянках —

and different than the other group.

і відмінними від другої групи.

And if one sentence is enough to make your brain similar

І якщо одного речення достатньо, щоб зробити ваш мозок подібним

to people that think like you

до мозку людей, які думають те саме,

and very different than people that think differently than you,

і дуже відмінним з людьми, які думають інакше,

think how this effect is going to be amplified in real life,

уявіть, як цей ефект посилиться у реальному житті,

when we are all listening to the exact same news item

коли ми почуємо однакову новину

after being exposed day after day after day

після щоденного впливу

to different media channels, like Fox News or The New York Times,

різних медіа-каналів, як-от Fox News та The New York Times,

that give us very different perspectives on reality.

які подають нам дуже різний погляд на реальність.

So let me summarize.

Тож я підсумую.

If everything worked as planned tonight,

Якщо сьогодні все пішло за планом,

I used my ability to vocalize sound to be coupled to your brains.

я використав здатність говорити вголос, щоб синхронізуватися з вашим мозком.

And I used this coupling

І я використав цю синхронізацію,

to transmit my brain patterns associated with my memories and ideas

щоб передати паттерни мого мозку, пов'язані зі спогадами та думками,

into your brains.

у ваш мозок.

In this, I start to reveal the hidden neural mechanism

Під час цього, я почав демонструвати прихований нейронний механізм,

за яким ми спілкуємося.

by which we communicate.

And we know that in the future it will enable us to improve

І ми знаємо, що в майбутньому це допоможе нам покращити

and facilitate communication.

й спростити спілкування.

Але ці дослідження також показали,

But these studies also reveal

that communication relies on a common ground.

що спілкування засновано на спільному розумінні.

And we have to be really worried as a society

І ми як суспільство маємо серйозно замислитися,

if we lose this common ground and our ability to speak with people

чи ми не втратимо наше спільне розуміння і здатність спілкуватися з людьми,

that are slightly different than us

які дещо відрізняються від нас,

because we let a few very strong media channels

бо ми дозволяємо кільком сильним медіа-каналам

take control of the mic,

отримати мікрофон,

and manipulate and control the way we all think.

маніпулювати та контролювати те, як ми мислимо.

And I'm not sure how to fix it because I'm only a scientist.

І я не знаю, як це виправити, бо я лише вчений.

But maybe one way to do it

Але, може, єдиний спосіб це зробити —

is to go back to the more natural way of communication,

повернутися до природнішого способу спілкування,

which is a dialogue,

яким є діалог,

коли не тільки я звертаюся до вас,

in which it's not only me speaking to you now,

but a more natural way of talking,

але — у природніший спосіб, —

in which I am speaking and I am listening,

я говорю і я слухаю,

and together we are trying to come to a common ground and new ideas.

і разом ми намагаємося виробити спільне розуміння і нові ідеї.

Because after all,

Бо зрештою,

the people we are coupled to define who we are.

як люди, ми поєднані між собою, щоб з'ясувати, ким ми є.

І наше бажання поєднатися з мозком іншого —

And our desire to be coupled to another brain

is something very basic that starts at a very early age.

дещо дуже базове, воно починається у ранньому віці.

Тож я завершу прикладом з мого особистого життя,

So let me finish with an example from my own private life

який, на мою думку, добре показує, як зв'язок з іншими людьми

that I think is a good example of how coupling to other people

is really going to define who we are.

насправді визначає, ким ви є.

This my son Jonathan at a very early age.

Це мій син Джонатан у дуже ранньому віці.

See how he developed a vocal game together with my wife,

Погляньте, як він вигадав звукову гру разом з моєю дружиною, —

only from the desire and pure joy of being coupled to another human being.

тільки з бажання і чистої насолоди поєднатися з іншою людиною.

(Both vocalizing)

(Обоє вимовляють звуки)

(Laughter)

(Сміх)

Now, think how the ability of my son

Тепер замисліться, як здатність мого сина

поєднуватися з нами і іншими людьми з його життя

to be coupled to us and other people in his life

is going to shape the man he is going to become.

окреслить того чоловіка, яким він стане.

And think how you change on a daily basis

І замисліться, як ви щоденно змінюєтеся

from the interaction and coupling to other people in your life.

через взаємодію і поєднання з іншими людьми з вашого життя.

So keep being coupled to other people.

Тож лишайтеся разом з іншими людьми.

Продовжуйте поширювати ваші ідеї,

Keep spreading your ideas,

because the sum of all of us together, coupled,

бо сума усіх нас разом, поєднаних,

is greater than our parts.

більша за її частини.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)