The Story We Tell About Poverty Isn't True | Mia Birdsong | TED Talks

Перекладач: Svitlana Gryn Утверджено: Daryna Voytko

For the last 50 years,

За останні 50 років

a lot of smart, well-resourced people -- some of you, no doubt --

багато розумних впливових людей — напевно, дехто з вас —

have been trying to figure out how to reduce poverty

намагалися знайти спосіб, як зменшити бідність

in the United States.

у Сполучених Штатах.

People have created and invested millions of dollars

Люди інвестували мільйони доларів

into non-profit organizations

у безприбуткові організації,

with the mission of helping people who are poor.

мета яких — допомагати бідним.

They've created think tanks

Вони створюють аналітичні центри,

that study issues like education, job creation and asset-building,

що досліджують проблеми освіти, зайнятості, фінансування,

and then advocated for policies to support our most marginalized communities.

та впроваджують політику підтримки найбільш знедолених верств суспільства.

They've written books and columns and given passionate speeches,

Вони пишуть книги та статті, виступають з палкими промовами,

decrying the wealth gap that is leaving more and more people

критикуючи матеріальну прірву, яка прирікає

entrenched at the bottom end of the income scale.

дедалі більшу кількість людей до низького рівеня життя.

And that effort has helped.

Всі ці зусилля допомагають.

But it's not enough.

Але не достатньо.

Our poverty rates haven't changed that much in the last 50 years,

Рівень бідності в нашій країні майже не змінився за останні 50 років,

since the War on Poverty was launched.

з того часу, коли розпочалася боротьба з бідністю.

I'm here to tell you

І я прийшла сюди, щоб сказати вам,

that we have overlooked the most powerful and practical resource.

що ми зіґнорували найпотужніший та найбільш практичний ресурс.

Here it is:

Цей ресурс —

people who are poor.

це люди, що живуть у бідності.

Up in the left-hand corner is Jobana, Sintia and Bertha.

У верхньому лівому куті Джобана, Синтія і Берта.

They met when they all had small children,

Вони познайомилися, коли їхні діти були маленькими,

through a parenting class at a family resource center

на заняттях для батьків у сімейному центрі

in San Francisco.

Сан-Франциско.

As they grew together as parents and friends,

Зростаючи разом як батьки та друзі, вони багато розмовляли про те,

they talked a lot about how hard it was

як важко заробляти гроші,

to make money when your kids are little.

коли маєш маленьких дітей.

Child care is expensive,

Догляд за дитиною коштує більше,

more than they'd earn in a job.

ніж заробітна плата.

Their husbands worked,

Жінки хотіли допомагати

but they wanted to contribute financially, too.

своїм чоловікам забезпечувати родину.

So they hatched a plan.

І у них з'явився план:

They started a cleaning business.

вони започаткували прибиральний бізнес.

They plastered neighborhoods with flyers

Вони обклеїли свій район флаєрами,

and handed business cards out to their families and friends,

роздавали візитки членам родини та друзям,

and soon, they had clients calling.

і невдовзі їм почали дзвонити клієнти.

Two of them would clean the office or house

Домовилися, що двоє прибирають офіс чи домівку,

and one of them would watch the kids.

а третя доглядає за дітьми.

They'd rotate who'd cleaned and who'd watch the kids.

Так по черзі.

(Laughs) It's awesome, right?

(Сміх) Чудово, чи не так?

(Laughter)

(Сміх)

And they split the money three ways.

А гроші ділили нарівно.

It was not a full-time gig,

Це не була повна зайнятість;

no one could watch the little ones all day.

ніхто не міг доглядати за дітьми увесь день.

But it made a difference for their families.

Але родини відчули різницю.

Extra money to pay for bills when a husband's work hours were cut.

Додаткові гроші, щоб сплачувати рахунки, коли чоловікові скоротили робочий час.

Money to buy the kids clothes as they were growing.

Гроші на одяг для дітей, які швидко ростуть.

A little extra money in their pockets

Трохи грошей для себе,

to make them feel some independence.

щоб почуватися більш незалежною.

Up in the top-right corner is Theresa and her daughter, Brianna.

У верхньому правому куті Тереза та її донька Бріана.

Brianna is one of those kids

Бріана з тих підлітків,

with this sparkly, infectious, outgoing personality.

що мають жваву товариську вдачу.

For example, when Rosie,

Наприклад, коли Розі, маленька дівчинка,

a little girl who spoke only Spanish, moved in next door,

яка розмовляла тільки іспанською, переїхала на їхню вулицю,

Brianna, who spoke only English,

Бріана, яка розмовляла тільки англійською,

borrowed her mother's tablet and found a translation app

попросила у мами планшет і знайшла програму-перекладач,

so the two of them could communicate.

щоб спілкуватися з Розі.

(Laughter)

(Сміх)

I know, right?

Як вам таке?

Rosie's family credits Brianna with helping Rosie to learn English.

Родина Розі вдячна Бріані за те, що вона допомагає Розі вивчати англійську.

A few years ago,

Кілька років тому

Brianna started to struggle academically.

у Бріани виникли труднощі у навчанні.

She was growing frustrated and kind of withdrawn

Вона це болісно переживала, навіть стала замкненою,

and acting out in class.

почала дивно поводитися у класі.

And her mother was heartbroken over what was happening.

Її мамі було дуже важко дивитися на це; а коли вони дізналися,

Then they found out that she was going to have to repeat second grade

що Бріані доведеться залишитися на другий рік,

and Brianna was devastated.

Бріана була убита горем.

Her mother felt hopeless and overwhelmed and alone

Мати теж втратила надію і почувалася безпорадною та самотньою.

because she knew that her daughter was not getting the support she needed,

Вона розуміла, що її донька не отримує потрібної допомоги,

and she did not know how to help her.

але як їй допомогти - вона не знала.

One afternoon, Theresa was catching up with a group of friends,

Одного дня Тереза розмовляла з подругами,

and one of them said,

і одна з них спитала:

"Theresa, how are you?"

"Тереза, як твої справи?"

And she burst into tears.

І Тереза розридалася.

After she shared her story, one of her friends said,

Вислухавши її розповідь, одна подруга сказала:

"I went through the exact same thing with my son about a year ago."

"Рік тому ми пройшли через те саме з моїм сином".

And in that moment,

В ту мить

Theresa realized that so much of her struggle

Тереза зрозуміла, що їй було так важко,

was not having anybody to talk with about it.

бо не було з ким поділитися.

So she created a support group for parents like her.

Отже вона організувала групу підтримки для батьків.

The first meeting was her and two other people.

На перші збори, окрім неї, прийшли тільки двоє.

But word spread, and soon 20 people, 30 people

Але чутка поширювалася, і невдовзі 20, потім 30 чоловік

were showing up for these monthly meetings that she put together.

почали відвідувати ці щомісячні збори.

She went from feeling helpless

Замість почуватися безпорадною,

to realizing how capable she was of supporting her daughter,

вона тепер зрозуміла, наскільки сильна допомогти доньці

with the support of other people who were going through the same struggle.

завдяки підтримці інших людей, які мають такі самі проблеми.

And Brianna is doing fantastic -- she's doing great academically

І у Бріани тепер все добре - і в школі,

and socially.

і з друзями.

That in the middle is my man Baakir,

Посередині - фотографія Бакіра.

standing in front of BlackStar Books and Caffe,

Він стоїть біля входу до кафе BlackStar Books and Caffe,

which he runs out of part of his house.

яке займає частину його домівки.

As you walk in the door,

Коли ви заходите до кафе,

Baakir greets you with a "Welcome black home."

Бакір вітає вас: "Ласкаво просимо до чорної домівки!"

(Laughter)

(Сміх)

Once inside, you can order some Algiers jerk chicken,

Там ви можете замовити курча по-алжирські,

perhaps a vegan walnut burger,

чи вегетаріанський бургер з волоськими горіхами,

or jive turkey sammich.

чи джайв-сендвіч з індюшатиною.

And that's sammich -- not sandwich.

Саме сендвіч, не якийсь звичайний бутерброд.

You must finish your meal with a buttermilk drop,

Ви повинні завершити свою трапезу Краплею Маслянки -

which is several steps above a donut hole

різновидом печива, набагато смачнішого від пончиків,

and made from a very secret family recipe.

виготовленого за особливим сімейним рецептом.

For real, it's very secret, he won't tell you about it.

Рецепт дійсно секретний, навіть не питайте.

But BlackStar is much more than a café.

Але BlackStar - набагато більше, ніж кафе.

Дітлахи з цього району можуть піти

For the kids in the neighborhood,

it's a place to go after school to get help with homework.

туди після школи робити разом домашнє завдання.

For the grown-ups, it's where they go

Дорослі дізнаються там про те,

to find out what's going on in the neighborhood

що діється в районі,

and catch up with friends.

як справи у друзів.

It's a performance venue.

Тут відбуваються перфоманси,

It's a home for poets, musicians and artists.

виступають поети, музиканти та художники.

Baakir and his partner Nicole,

Бакір та його подруга Ніколь

with their baby girl strapped to her back,

з їхньою дитиною за плечима

are there in the mix of it all,

завжди в центрі подій,

serving up a cup of coffee,

подають каву,

teaching a child how to play Mancala,

або навчають дітлахів грати в Mancala,

or painting a sign for an upcoming community event.

або малюють оголошення про якусь місцеву подію.

I have worked with and learned from people just like them

Я працювала разом з такими людьми і вчилася у них

for more than 20 years.

протягом 20 років.

I have organized against the prison system,

Я організувала громадський рух проти тюремної системи,

which impacts poor folks,

яка б'є по бідних,

especially black, indigenous and Latino folks,

чорних, індіанцях та "латинос" в першу чергу,

at an alarming rate.

надзвичайно сильно.

I have worked with young people who manifest hope and promise,

Я працювала з молодими людьми, які випромінюють надію,

despite being at the effect of racist discipline practices in their schools,

незважаючи на расистські дісциплінарні заходи в їхніх школах

and police violence in their communities.

та поліцейське насильство в їхніх районах.

I have learned from families

Я вчилася у сімей,

who are unleashing their ingenuity and tenacity

які застосовують свою винахідливість та стійкість,

to collectively create their own solutions.

щоб разом знайти рішення до проблем.

And they're not just focused on money.

Не тільки проблем із грішми.

They're addressing education, housing, health, community --

Вони розв'язують проблеми, пов'язані з освітою, здоров'ям,

the things that we all care about.

суспільним життям.

Everywhere I go,

Куди б я не поїхала,

I see people who are broke but not broken.

я скрізь бачу людей знедолених, але не зламаних.

I see people who are struggling to realize their good ideas,

Я бачу людей, які важко працюють заради реалізації своїх ідей,

so that they can create a better life for themselves,

щоб побудувати краще життя для себе,

their families, their communities.

своїх родин, своїх громад.

Jobana, Sintia, Bertha, Theresa and Baakir are the rule,

Джобана, Синтія, Берта, Тереза та Бакір - це правило,

not the shiny exception.

а не якийсь яскравий виняток.

I am the exception.

Виняток - це я.

I was raised by a quietly fierce single mother in Rochester, New York.

Мене ростила мати-одиначка, всередині якої постійно кипіла тиха лють.

I was bussed to a school in the suburbs, from a neighborhood

Мене возили до школи на автобусі з району,

that many of my classmates and their parents considered dangerous.

який багато хто з моїх однокласників та їх батьків вважали небезпечним.

At eight, I was a latchkey kid.

У вісім років я вже залишалася дома одна.

I'd get myself home after school every day and do homework and chores,

Я сама поверталася додому зі школи, робила завдання, домашню роботу,

and wait for my mother to come home.

та чекала на повернення мами.

After school, I'd go to the corner store

Після уроків я заходила до крамниці на розі,

and buy a can of Chef Boyardee ravioli,

купувала банку равіолі

which I'd heat up on the stove as my afternoon snack.

та розігрівала їх собі на обід.

Якщо було трошки "зайвих" грошей, я купувала ще фруктовий пиріг.

If I had a little extra money, I'd buy a Hostess Fruit Pie.

(Laughter)

(Сміх)

Cherry.

З вишнями.

Not as good as a buttermilk drop.

Не такий смачний, як Крапля Маслянки.

(Laughter)

(Сміх)

We were poor when I was a kid.

Тоді ми були бідними.

But now, I own a home in a quickly gentrifying neighborhood

Зараз я маю будинок у гарному районі

in Oakland, California.

в Окленді (Каліфорнія).

I've built a career.

Я зробила кар'єру.

My husband is a business owner.

Мій чоловік - бізнесмен.

I have a retirement account.

Маю заощадження на пенсійному рахунку.

My daughter is not even allowed to turn on the stove

Я не дозволяю дочці навіть вмикати плиту,

unless there's a grown-up at home

якщо вдома немає дорослих.

and she doesn't have to,

Та їй це й не потрібно;

because she does not have to have the same kind of self-reliance

їй не доводиться бути такою самостійною,

that I had to at her age.

як була я в її віці.

My kids' raviolis are organic

Равіолі зі шпинатом, які їдять мої діти,

and full of things like spinach and ricotta,

виготовлені з органічних інгредієнтів з додаванням шпинату та рікоти.

because I have the luxury of choice

бо я маю розкіш вибору,

when it comes to what my children eat.

коли йдеться про їжу для дітей.

I am the exception,

Я - виняток,

not because I'm more talented than Baakir

і не тому, що я талановитіша за Бакіра;

or my mother worked any harder than Jobana, Sintia or Bertha,

не тому, що моя мама працювала більше, ніж Джобана, Синтія та Берта,

or cared any more than Theresa.

чи піклувалася більше, ніж Тереза.

Marginalized communities are full of smart, talented people,

В бідних громадах сила-силенна розумних, талановитих людей,

hustling and working and innovating,

таких само творчих і працьовитих,

just like our most revered and most rewarded CEOs.

як найбільш поважані і високооплачувані керівники компаній.

They are full of people tapping into their resilience

Там сила-силенна людей, які виявляють неабияку стійкість,

to get up every day, get the kids off to school

коли кожного ранку встають, відвозять дітей до школи,

їдуть працювати за мізерну зарплату

and go to jobs that don't pay enough,

or get educations that are putting them in debt.

або отримувати освіту, яка збільшує борги.

They are full of people applying their savvy intelligence

Їм потрібна неабияка винахідливість,

to stretch a minimum wage paycheck,

щоб жити на мінімальну зарплату,

or balance a job and a side hustle to make ends meet.

щоб поєднувати роботу з підробітком.

They are full of people doing for themselves and for others,

Там багато людей, які ще допомагають іншим:

whether it's picking up medication for an elderly neighbor,

купують ліки для стареньких сусідів,

or letting a sibling borrow some money to pay the phone bill,

позичають родичам гроші, щоб ті заплатили за телефон,

or just watching out for the neighborhood kids

наглядають за сусідськими дітьми

from the front stoop.

зі свого ґанку.

I am the exception because of luck and privilege,

Я - виняток, бо мені поталанило, а не тому,

not hard work.

що я більше працювала.

And I'm not being modest or self-deprecating --

Я це кажу не через скромність -

I am amazing.

я дивовижна.

(Laughter)

(Сміх)

But most people work hard.

Але більшість людей важко працюють.

Hard work is the common denominator in this equation,

Це спільний знаменник у цьому рівнянні.

and I'm tired of the story we tell

Мені набридло чути про те,

that hard work leads to success,

як важка праця призводить до успіху,

because that allows --

бо це дозволяє --

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

... because that story allows those of us who make it to believe we deserve it,

... бо це дозволяє тим, хто досяг успіху, вважати, що ми на те заслуговуємо;

and by implication,

і що інші,

those who don't make it don't deserve it.

хто не досяг успіху, на нього не заслуговують.

We tell ourselves, in the back of our minds,

Ми кажемо собі іноді підсвідомо,

and sometimes in the front of our mouths,

іноді свідомо:

"There must be something a little wrong with those poor people."

"З цими людьми має бути щось негаразд".

We have a wide range of beliefs

Ми маємо багато думок про те,

about what that something wrong is.

що з ними може бути не так.

Some people tell the story that poor folks are lazy freeloaders

Дехто каже, що бідні - то ледащі дармоїди,

who would cheat and lie to get out of an honest day's work.

здатні на шахрайство та брехню, аби тільки не працювати.

Others prefer the story that poor people are helpless

Інші вважають, що бідні - зовсім безпорадні,

and probably had neglectful parents that didn't read to them enough,

бо мали поганих батьків, які їм не читали книжок у дитинстві;

and if they were just told what to do

і якби їм хтось сказав, що робити,

and shown the right path,

вказав правильний шлях,

they could make it.

вони б теж досягли успіху.

For every story I hear demonizing low-income single mothers

На кожну історію, що глумиться над матерями-одиначками

чи батьками, що кидають родину -

or absentee fathers,

which is how people might think of my parents,

саме так деякі люди бачать моїх батьків -

I've got 50 that tell a different story about the same people,

у мене є 50 історій про тих самих людей, які розповідають зовсім про інше;

showing up every day and doing their best.

вони про те, як ці люди кожного дня роблять усе, що в їх силах.

I'm not saying that some of the negative stories aren't true,

Я не кажу, що усі негативні історії брехливі,

but those stories allow us to not really see who people really are,

але вони дозволяють нам ігнорувати, ким насправді є ці люди,

because they don't paint a full picture.

тому що вони не дають повної картини.

The quarter-truths and limited plot lines have us convinced

Окремі рядки з їхнього життя переконують нас,

that poor people are a problem that needs fixing.

що бідні люди - проблема, і їх треба виправляти.

What if we recognized that what's working is the people

А якщо припустити, що з бідними все гаразд,

and what's broken is our approach?

і що проблема з нашим ставлення?

What if we realized that the experts we are looking for,

Якщо ми усвідомимо, що експерти, яких ми шукаємо,

the experts we need to follow,

щоб отримати цінну пораду,

are poor people themselves?

це і є ті самі бідні люди?

What if, instead of imposing solutions,

Що якщо замість нав'язувати рішення,

we just added fire

ми тільки додаватимемо вогню

to the already-burning flame that they have?

до багаття, що вже розгоряється.

Not directing --

Не керуватимемо

not even empowering --

чи дозволятимемо,

but just fueling their initiative.

а тільки додаватимемо вогню до їхньої ініціативи.

Just north of here,

На північ звідси

we have an example of what this could look like:

ми маємо приклад, як це може виглядати:

Silicon Valley.

Кремнієва долина.

A whole venture capital industry has grown up around the belief

Вся індустрія венчурного капіталу базується на впевненості,

that if people have good ideas and the desire to manifest them,

що якщо люди мають цікаві ідеї та бажання їх втілити у реальність,

we should give them lots and lots and lots of money.

ми повинні дати їм багато грошей.

(Laughter)

(Сміх)

Right? But where is our strategy for Theresa and Baakir?

А як же тоді Тереза та Бакір?

There are no incubators for them,

Для них немає бізнес-інкубаторів

no accelerators, no fellowships.

чи ґрантів.

How are Jobana, Sintia and Bertha really all that different

Чи насправді Джобана, Синтія і Берта так відрізняються

from the Mark Zuckerbergs of the world?

від Марків Цукерберґів цього світу?

Baakir has experience and a track record.

У Бакіра є досвід та стаж.

I'd put my money on him.

Я вклала б у нього свої гроші.

So, consider this an invitation to rethink a flawed strategy.

Вважайте це пропозицією переглянути хибну стратегію.

Let's grasp this opportunity

Закликаю вас скористатися цією нагодою,

to let go of a tired, faulty narrative

щоб відмовитися від старої казки

and listen and look for true stories,

і слухати та шукати правдиві історії,

more beautifully complex stories,

чудово складні історії про те,

about who marginalized people and families and communities are.

хто такі знедолені люди, родини та громади.

I'm going to take a minute to speak to my people.

Я знаходитиму час на розмови з людьми.

We cannot wait

Ми не можемо чекати,

for somebody else to get it right.

доки хтось це виправить.

Let us remember what we are capable of;

Ми повинні пам'ятати, на що ми здатні;

all that we have built with blood, sweat and dreams;

що ми створили своєю кров'ю, потом та мріями; про всі гвинтики, завдяки яким

all the cogs that keep turning;

машина працює безперебійно;

and the people kept afloat because of our backbreaking work.

про людей, які виживають завдяки виснажливій праці.

Let us remember that we are magic.

Ми повинні пам'ятати, що ми - диво.

If you need some inspiration to jog your memory,

Якщо вам потрібно освіжити пам'ять і отримати натхнення,

read Octavia Butler's "Parable of the Sower."

прочитайте "Притчу про сіятеля" Октавії Батлер.

Listen to Reverend King's "Letter from Birmingham Jail."

Послухайте "Лист із Бірмінгемської тюрми" Мартіна Лютера Кінґа.

Listen to Suheir Hammad recite "First Writing Since,"

Послухайте, як Сугір Гаммад читає "Пишу уперше"

or Esperanza Spalding perform "Black Gold."

чи Есперанса Спалдінґ виконує "Чорне золото".

Set your gaze upon the art of Kehinde Wiley

Подивіться на твори Кегінде Вайлі

or Favianna Rodriguez.

чи Фабіани Родріґес.

Look at the hands of your grandmother

Подивіться на руки своєї бабусі

or into the eyes of someone who loves you.

чи в очі комусь, хто вас кохає.

We are magic.

Ми - диво.

Individually, we don't have a lot of wealth and power,

Поодинці ми маємо небагато грошей чи влади,

but collectively, we are unstoppable.

але коли ми разом - нас не зупинити.

And we spend a lot of our time and energy

І ми витрачаємо багато часу та енергії

organizing our power to demand change from systems that were not made for us.

на організацію своєї влади, щоб вимагати змінити хибні системи.

Instead of trying to alter the fabric of existing ways,

Замість перекроювати стару одежину,

let's weave and cut some fierce new cloth.

ми повинні пошити нову.

Let's use some of our substantial collective power

Я закликаю вас використовувати нашу колективну владу,

toward inventing and bringing to life

щоб втілювати у життя нові принципи та практики,

new ways of being that work for us.

що працюють на нас.

Десмонд Туту розповідає про концепцію убунту в контексті діяльності

Desmond Tutu talks about the concept of ubuntu,

in the context of South Africa's Truth and Reconciliation process

південноафриканської Комісії з правди і примирення,

that they embarked on after apartheid.

яку вони заснували після перемоги над апартеїдом.

He says it means,

Він пояснює, що убунту означає

"My humanity is caught up, is inextricably bound up, in yours;

"Моя людяність щільно переплетена з твоєю;

we belong to a bundle of life."

ми належимо до оберемку життя".

A bundle of life.

Оберемок життя.

Процес Правди і примирення розпочався,

The Truth and Reconciliation process

started by elevating the voices of the unheard.

коли отримали право голосу ті, кого раніше не чули.

If this country is going to live up to its promise of liberty and justice for all,

Якщо ця країна насправді збирається дати кожному свободу та справедливість,

then we need to elevate the voices of our unheard,

як обіцяла, ми повинні чути голоси усіх:

of people like Jobana, Sintia and Bertha,

таких людей, як Джобана, Синтія і Берта,

Theresa and Baakir.

Тереза та Бакір.

We must leverage their solutions and their ideas.

Ми повинні підтримувати їхні ідеї.

We must listen to their true stories,

Ми повинні слухати їхні правдиві історії,

their more beautifully complex stories.

їхні чудово складні історії.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)