How we can face the future without fear, together | Rabbi Lord Jonathan Sacks

Перекладач: Dina Bezsmertna Утверджено: Khrystyna Romashko

"These are the times,"

"Настали часи, —

said Thomas Paine,

сказав філософ Томас Пейн,

"that try men's souls."

випробувати силу людського духу".

And they're trying ours now.

Зараз наші душі проходять це випробування.

This is a fateful moment in the history of the West.

Це доленосний момент в історії Заходу.

We've seen divisive elections and divided societies.

Ми стали свідками неоднозначних виборів, що розділили суспільство навпіл.

We've seen a growth of extremism

Ми бачили поширення екстремізму

in politics and religion,

як у політиці, так і в релігії.

all of it fueled by anxiety, uncertainty and fear,

Все це провокується тривогою, невизначеністю і страхом

of a world that's changing almost faster than we can bear,

світу, що змінюється зі швидкістю,

до якої ми не в змозі підлаштуватися,

and the sure knowledge that it's going to change faster still.

та усвідомленням того, що він буде змінюватися ще швидше.

I have a friend in Washington.

У Вашингтоні в мене є друг.

I asked him, what was it like being in America

Я запитав у нього: "Що відбувалося в Америці

during the recent presidential election?

під час недавніх президентських виборів?"

He said to me, "Well,

Він відповів:

it was like the man

"Ну, це було схоже на те,

sitting on the deck of the Titanic

як сидячи на палубі Титаніка

with a glass of whiskey in his hand

з чаркою віскі в руці,

and he's saying, 'I know I asked for ice --

ти говориш: "Я знаю, що замовляв лід, —

(Laughter)

(Сміх)

but this is ridiculous.'"

але ж це абсурдно".

So is there something we can do,

Отже, чи можемо ми щось зробити,

each of us,

кожен з нас,

to be able to face the future without fear?

щоб мати можливість подивитися у майбутнє без страху?

I think there is.

Я думаю, що так.

And one way into it is to see

І одним із, мабуть, найлегших способів

that perhaps the most simple way into a culture and into an age

пізнання культур та епох

є відповідь на питання:

is to ask: What do people worship?

"Кому люди поклоняються?"

People have worshipped so many different things --

Люди поклонялись багатьом речам:

the sun, the stars, the storm.

сонцю, зіркам, бурі.

Some people worship many gods, some one, some none.

Деякі люди визнають багато богів, деякі — єдиного, хтось — жодного.

In the 19th and 20th centuries,

У XIX та XX століттях

people worshipped the nation,

люди боготворили народ,

the Aryan race, the communist state.

арійську расу, комуністичну державу.

What do we worship?

Кому поклоняємося ми?

I think future anthropologists

Я думаю, що майбутні антропологи

will take a look at the books we read

поглянуть на книги, які ми читаємо,

on self-help, self-realization,

про самодопомогу, самореалізацію,

self-esteem.

самооцінку.

They'll look at the way we talk about morality

Вони розглянуть наші розмови про те, що мораль —

as being true to oneself,

це необхідність бути чесним з собою,

the way we talk about politics

політика у нашому розумінні —

as a matter of individual rights,

питання особистих прав,

and they'll look at this wonderful new religious ritual we have created.

і вони поглянуть на оцей щойно створений нами

чарівний релігійний ритуал.

You know the one?

Знаєте який?

Called the "selfie."

Називається "селфі".

And I think they'll conclude that what we worship in our time

І, на мою думку, вони вирішать, що об'єктом нашого поклоніння

is the self, the me, the I.

є власне Я.

And this is great.

І це чудово.

It's liberating. It's empowering. It's wonderful.

Це визволення. Це розширення можливостей. Це чудово.

But don't forget that biologically, we're social animals.

Але не забуваймо,

що з біологічної точки зору ми — соціальні тварини.

We've spent most of our evolutionary history

Ми провели більшість часу впродовж еволюції

in small groups.

в малих групах.

We need those face-to-face interactions

Ми потребуємо такої безпосередньої взаємодії

where we learn the choreography of altruism

для того, щоб навчитися альтруїстичній поведінці

and where we create those spiritual goods

і створити такі духовні блага

like friendship and trust and loyalty and love

як дружбу, довіру, вірність та любов,

that redeem our solitude.

що рятують нас від самотності.

When we have too much of the "I" and too little of the "we,"

Коли у нас забагато "я" і замало "ми",

we can find ourselves vulnerable,

ми стаємо вразливими,

fearful and alone.

боязкими і самотніми.

It was no accident that Sherry Turkle of MIT

Професор Массачусетського технологічного інституту Шеррі Таркл

called the book she wrote on the impact of social media

невипадково дала своїй книзі про вплив соцереж назву

"Alone Together."

"Самотні разом".

So I think the simplest way of safeguarding the future "you"

На мою думку, для того, щоб захистити майбутнє "ти",

is to strengthen the future "us"

найпростішим способом буде укріпити майбутнє "ми"

in three dimensions:

у трьох площинах:

the us of relationship,

наші стосунки,

the us of identity

нашу ідентичність,

and the us of responsibility.

нашу відповідальність.

So let me first take the us of relationship.

Розгляньмо спочатку "ми" у контексті стосунків.

And here, forgive me if I get personal.

І перепрошую, якщо я перетинаю кордони особистого.

Once upon a time,

Одного разу,

a very long time ago,

багато років тому

I was a 20-year-old undergraduate

я був 20-річним студентом,

studying philosophy.

який вивчав філософію.

I was into Nietzsche and Schopenhauer and Sartre and Camus.

Я зачитувався Ніцше, Шопенгауером, Сартром і Камю.

I was full of ontological uncertainty

Я перебував у стані онтологічної невизначеності

and existential angst.

та пошуку змісту буття.

It was terrific.

Це було фантастично.

(Laughter)

(Сміх)

I was self-obsessed and thoroughly unpleasant to know,

Я був зациклений на собі і абсолютно нецікавий для знайомства,

until one day I saw

доки одного дня я не побачив

across the courtyard

на іншому боці подвір'я дівчину,

a girl

who was everything that I wasn't.

у котрої зі мною не було нічого спільного.

She radiated sunshine.

Вона випромінювала сонячне сяйво,

She emanated joy.

іскрилася радістю.

I found out her name was Elaine.

Я дізнався, що її звати Ілейн.

We met. We talked.

Ми познайомились, поговорили.

We married.

Одружилися.

And 47 years, three children and eight grandchildren later,

І після 47 років разом,

протягом яких у нас народилися 3 дітей,

а у них — восьмеро,

I can safely say

я можу з упевненістю сказати,

it was the best decision I ever took in my life,

що то було найкраще рішення у моєму житті.

because it's the people not like us

Адже саме не схожі на нас люди

that make us grow.

допомагають нам розвиватися.

And that is why I think

Саме тому, я вважаю,

we have to do just that.

нам треба вчиняти саме так.

The trouble with Google filters,

І проблема з фільтрами Google,

Facebook friends

пропонованими френдами на Facebook

and reading the news by narrowcasting rather than broadcasting

та новинами, які пропонуються для вузького кола людей,

means that we're surrounded almost entirely by people like us

полягає у тому, що ми майже повністю оточені

схожими на нас людьми,

whose views, whose opinions, whose prejudices, even,

чиї погляди, думки, та навіть упередження

are just like ours.

не різняться з нашими.

And Cass Sunstein of Harvard has shown

Гарвардський професор Касс Санштейн довів,

that if we surround ourselves with people with the same views as us,

що оточуючи себе людьми зі схожими на наші поглядами,

we get more extreme.

ми стаємо більш радикальними.

I think we need to renew those face-to-face encounters

Думаю, нам треба поновити буденне спілкування

with the people not like us.

з тими, хто від нас відрізняється.

I think we need to do that

Для усвідомлення того,

in order to realize that we can disagree strongly

що наші погляди можуть кардинально відрізнятися,

and yet still stay friends.

та ми при цьому залишаємося друзями.

It's in those face-to-face encounters

Саме завдяки такій інтерперсональній комунікації

that we discover that the people not like us

ми дізнаємося, що ті, хто на нас не схожий,

are just people, like us.

насправді є такими ж людьми, як і ми.

And actually, every time

І насправді, кожного разу,

we hold out the hand of friendship

коли ми простягаємо руку дружби

to somebody not like us,

несхожому на нас

whose class or creed or color are different from ours,

за класом, вірою або кольором шкіри,

we heal

ми зцілюємо

one of the fractures

одну з тріщин,

of our wounded world.

якими пронизаний наш зранений світ.

That is the us of relationship.

Це "ми" з точки зору стосунків.

Second is the us of identity.

Друге "ми" — у контексті ідентичності.

Let me give you a thought experiment.

Давайте проведемо уявний експеримент.

Have you been to Washington? Have you seen the memorials?

Ви бували у Вашингтоні? Бачили меморіали?

Absolutely fascinating.

Це ж абсолютно дивовижно!

There's the Lincoln Memorial:

Ось Меморіал Лінкольна:

Gettysburg Address on one side, Second Inaugural on the other.

Геттісбурзька промова з одного боку, друга інавгураційна — з іншого.

You go to the Jefferson Memorial,

На Меморіалі Джефферсона —

screeds of text.

довжелезні фрагменти текстів.

Martin Luther King Memorial,

На меморіалі Мартіна Лютера Кінґа

more than a dozen quotes from his speeches.

закарбовано більше десятка цитат з його промов.

I didn't realize, in America you read memorials.

Я й не міг подумати раніше, що в США меморіали читають.

Now go to the equivalent in London in Parliament Square

А тепер подивіться на рівну за значущістю

пам'ятку на Парламентській площі у Лондоні

and you will see that the monument to David Lloyd George

— пам'ятник Девіду Ллойду Джорджу —

contains three words:

на якому є лише три слова:

David Lloyd George.

Девід Ллойд Джордж.

(Laughter)

(Сміх)

Nelson Mandela gets two.

У Нельсона Мандели — два.

Churchill gets just one:

Черчиллю дісталось лише одне:

Churchill.

Черчилль.

(Laughter)

(Сміх)

Why the difference? I'll tell you why the difference.

Чому ж спостерігається така різниця? Я поясню.

Because America was from the outset a nation of wave after wave of immigrants,

Тому що Америка з самого свого зародження

була нацією емігрантів, які прибували хвиля за хвилею,

so it had to create an identity

тож створення образу нації було необхідністю,

which it did by telling a story

що і було зроблено шляхом написання історії,

which you learned at school, you read on memorials

яку ви вчили у школі, читаєте на меморіалах

and you heard repeated in presidential inaugural addresses.

або посилання на яку чули в інавгураційних промовах.

Britain until recently wasn't a nation of immigrants,

Великобританія до останнього часу нацією емігрантів не була,

so it could take identity for granted.

тож вона отримала національну ідентичність як належне.

The trouble is now

Проблема зараз у тому,

that two things have happened which shouldn't have happened together.

що сталися дві події, яким не варто було траплятися одночасно.

The first thing is in the West we've stopped telling this story

Перша — на Заході ми перестали розповідати історію

of who we are and why,

про те, хто ми є і звідкіля взялися,

even in America.

навіть в Америці.

And at the same time,

У той самий час

immigration is higher than it's ever been before.

приплив іммігрантів має найвищі показники за всю історію.

So when you tell a story and your identity is strong,

Тож, коли ви розповідаєте історію

і при цьому маєте сильну національну ідентичність,

you can welcome the stranger,

ви можете відкрити двері незнайомцю.

but when you stop telling the story,

Та коли ви перестаєте розповідати історію,

your identity gets weak

ваша ідентичність слабшає,

and you feel threatened by the stranger.

і незнайомець вам здається небезпечним.

And that's bad.

Це недобре.

I tell you, Jews have been scattered and dispersed and exiled for 2,000 years.

Повірте, євреїв розділяли, розкидали по світу

та витісняли протягом 2,000 років.

We never lost our identity.

Ми не втратили свою ідентичність.

Why? Because at least once a year,

А чому? Бо один раз на рік,

on the festival of Passover,

на Великдень,

we told our story and we taught it to our children

ми повідали нашу історію дітям,

and we ate the unleavened bread of affliction

вкушали прісний хліб

and tasted the bitter herbs of slavery.

та гіркі трави, що нагадують нам про рабство.

So we never lost our identity.

Так ми зберегли нашу ідентичність.

I think collectively

Я думаю, що всім нам

we've got to get back to telling our story,

треба відновити повідання своєї історії:

who we are, where we came from,

того, хто ми є, звідки прийшли

what ideals by which we live.

та які цінності сповідуємо.

And if that happens,

Якщо це вдасться,

we will become strong enough

нам не забракне сили

to welcome the stranger and say,

розчинити перед незнайомцем двері і сказати:

"Come and share our lives,

"Приєднайся до нас і розділи наше життя,

share our stories,

наші історії,

share our aspirations and dreams."

наші прагнення і мрії".

That is the us of identity.

Ось "ми" у контексті ідентичності.

And finally, the us of responsibility.

І нарешті, "ми" як відповідальність.

Do you know something?

А знаєте?

My favorite phrase in all of politics,

Моя найулюбленіша політична фраза

very American phrase,

звучить дуже по-американськи:

is: "We the people."

"Ми, народ".

Why "we the people?"

Чому "ми, народ"?

Because it says that we all share collective responsibility

Бо вона має на увазі, що ми всі

несемо колективну відповідальність

for our collective future.

за наше спільне майбуття.

And that's how things really are and should be.

Саме так це виглядає і має бути.

Have you noticed how magical thinking

Ви помітили, як абсурдне мислення

has taken over our politics?

заполонило наш політичний світ?

So we say, all you've got to do is elect this strong leader

Говорять, що необхідно лише обрати сильного лідера,

and he or she will solve all our problems for us.

і він або вона вирішить усі наші проблеми за нас.

Believe me, that is magical thinking.

Повірте, це абсурд.

And then we get the extremes:

А потім ми пожинаємо плоди:

the far right, the far left,

крайні праві, крайні ліві,

the extreme religious and the extreme anti-religious,

радикальні релігійні та антирелігійні групи,

the far right dreaming of a golden age that never was,

крайні праві, які мріють

про добу золотого віку, що так і не відбулася,

the far left dreaming of a utopia that never will be

крайні ліві, які мріють про утопію, що ніколи не настане,

and the religious and anti-religious equally convinced

релігійні та антирелігійні групи, впевнені однаковою мірою у тому,

that all it takes is God or the absence of God

що лише присутність Бога та відсутність Бога

to save us from ourselves.

стануть нашим спасінням від самих себе.

That, too, is magical thinking,

Це також абсурдно,

because the only people who will save us from ourselves

тому що єдині, хто може врятувати нас від самих себе,

is we the people,

— це ми, народ,

all of us together.

усі ми разом.

And when we do that,

Коли ми так зробимо,

and when we move from the politics of me

коли ми перейдемо від політики, центром якої є "я",

to the politics of all of us together,

до такої, що буде включати кожного з нас,

we rediscover those beautiful, counterintuitive truths:

ми віднайдемо знову ту прекрасну, парадоксальну правду:

that a nation is strong

нація сильна тільки тоді,

when it cares for the weak,

коли піклується про слабких,

that it becomes rich

багата тільки тоді,

when it cares for the poor,

коли піклується про бідних,

it becomes invulnerable when it cares about the vulnerable.

тільки тоді вона стає невразливою,

коли піклується про найнезахищеніших.

That is what makes great nations.

Саме так нація стає великою.

(Applause)

(Оплески)

So here is my simple suggestion.

Ось моя проста порада.

It might just change your life,

Вона може змінити ваше життя,

and it might just help to begin to change the world.

і може стати першим кроком на шляху до зміни світу.

Do a search and replace operation

Виконайте операції пошуку і заміни тексту

on the text of your mind,

у вашій свідомості,

and wherever you encounter the word "self,"

щоразу замінюючи слово "себе"

substitute the word "other."

на "інший".

So instead of self-help, other-help;

Так, замість самодопомоги — допомога іншому,

instead of self-esteem, other-esteem.

замість самооцінки — оцінка іншого.

And if you do that,

Якщо ви це зробите,

you will begin to feel the power

то направду відчуєте глибину,

of what for me is one of the most moving sentences

на мою думку, одного з найхвилюючих висловів

in all of religious literature.

з усієї релігійної літератури:

"Though I walk through the valley of the shadow of death,

"Навіть коли піду я долиною смертної темряви,

I will fear no evil,

не буду боятися зла,

for you are with me."

бо Ти при мені".

We can face any future without fear

Тільки тоді ми можемо безстрашно зустріти

будь-яку долю,

so long as we know

коли знаємо,

we will not face it alone.

що нам не доведеться робити це самотужки.

So for the sake of the future "you,"

Тож задля майбутнього "ти"

together let us strengthen

давайте разом зміцнювати

the future "us."

майбутніх "нас".

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)