Bran Ferren: To create for the ages, let's combine art and engineering

Перекладач: Iryna Florkiv Утверджено: Hanna Leliv

Good morning.

Доброго ранку.

When I was a little boy,

Коли я був маленьким хлопчиком,

I had an experience that changed my life,

стався випадок, який змінив моє життя і,

and is in fact why I'm here today.

власне, ось чому я зараз тут.

Цей єдиний момент

That one moment

дуже вплинув на мої думки

profoundly affected how I think about

art, design and engineering.

про мистецтво, дизайн та інженерію.

В минулому мені пощастило вирости

As background, I was fortunate enough to grow up

в сім'ї люблячих і талановитих митців

in a family of loving and talented artists

in one of the world's great cities.

в одному з найбільших міст у світі.

My dad, John Ferren, who died when I was 15,

Мій батько, Джон Феррен, який помер, коли мені було 15,

was an artist by both passion and profession,

був пристрасним художником,

as is my mom, Rae.

як і моя мама, Рей.

He was one of the New York School

Він був представником Нью-Йоркської школи

abstract expressionists who,

абстрактних експресіоністів, який

together with his contemporaries,

разом зі своїми сучасниками,

invented American modern art,

винайшов сучасне американське мистецтво

and contributed to moving the American zeitgeist

та зробив внесок в розвиток американського духу часу

towards modernism in the 20th century.

модернізму ХХ століття.

Isn't it remarkable that, after thousands of years

Хіба це не чудово, що через тисячі років

of people doing mostly representational art,

практики реалістичного мистецтва,

that modern art, comparatively speaking,

сучасне мистецтво, порівняно,

is about 15 minutes old,

не таке зріле,

yet now pervasive.

але вже настільки поширене.

As with many other important innovations,

Як і з багатьма іншими важливими змінами,

those radical ideas required no new technology,

ці радикальні ідеї не потребують новітньої технології,

just fresh thinking and a willingness to experiment,

лише свіжого мислення та готовності експериментувати,

plus resiliency in the face of near-universal criticism

а ще стійкості в зіткненні з загальної критикою

and rejection.

та відторгненням.

In our home, art was everywhere.

В нашому домі мистецтво було всюди.

It was like oxygen,

Воно було наче кисень,

around us and necessary for life.

навколо нас і необхідним для життя.

Коли я спостерігав, як він малює,

As I watched him paint,

Dad taught me that art

батько вчив мене, що мистецтво

was not about being decorative,

не для декору,

but was a different way of communicating ideas,

а є іншим шляхом передачі ідеї,

and in fact one that could bridge the worlds

і фактично єдиним шляхом, який міг би збудувати міст

of knowledge and insight.

між світами знань та інтуїції.

Given this rich artistic environment,

Враховуючи це багате художнє оточення,

you'd assume that I would have been compelled

ви припустите, що я був змушеним

to go into the family business,

піти стопами сімейної справи,

but no.

але сталось не так.

I followed the path of most kids

Я пішов шляхом більшості дітей,

who are genetically programmed

які спадково запрограмовані

to make their parents crazy.

зводити батьків з розуму.

I had no interest in becoming an artist,

Мені не було цікаво ставати митцем,

certainly not a painter.

і аж ніяк художником.

What I did love was electronics and machines --

Що мені подобалось робити, - електроніка та механізми, -

taking them apart, building new ones,

розбирати їх, створювати нові

and making them work.

та змушувати їх працювати.

Fortunately, my family also had engineers in it,

На щастя, в моїй сім'ї були й інженери,

and with my parents,

як і мої батьки,

these were my first role models.

вони були взірцем для мене.

What they all had in common

Їх всіх об'єднувало те,

was they worked very, very hard.

що вони працювали дуже важко.

My grandpa owned and operated a sheet metal

Мій дідусь володів та керував фабрикою

kitchen cabinet factory in Brooklyn.

кухонних шаф в Брукліні.

On weekends, we would go together to Cortlandt Street,

На вихідних ми їздили на Кортланд-Стріт,

which was New York City's radio row.

яка була в Нью-Йорку радіоринком.

There we would explore massive piles

Там ми досліджували величезну купу

зайвої електроніки

of surplus electronics,

and for a few bucks bring home treasures

і за кілька баксів приносили додому такі скарби,

like Norden bombsights

як бомбові приціли та

and parts from the first IBM tube-based computers.

запчастини з перших лампових комп'ютерів IBM.

I found these objects both useful and fascinating.

Я виявив ці предмети корисними та чарівними.

I learned about engineering and how things worked,

Я дізнався про будову механізмів та принципи їх роботи,

not at school

but by taking apart and studying

не в школі

а розбираючи і вивчаючи

these fabulously complex devices.

ці фантастично складні пристрої.

I did this for hours every day,

Я робив це годинами кожен день,

apparently avoiding electrocution.

очевидно, уникаючи удару електричним струмом.

Life was good.

Життя було прекрасним.

However, every summer, sadly,

Однак, кожне літо, на жаль,

the machines got left behind

механізми залишались осторонь,

while my parents and I traveled overseas

поки мої батьки і я подорожували за кордоном,

to experience history, art and design.

вивчаючи історію, мистецтво та дизайн.

We visited the great museums and historic buildings

Ми відвідували величні музеї та історичні будівлі

of both Europe and the Middle East,

Європи та Близького Сходу,

but to encourage my growing interest

але щоб підтримати мій щораз більший інтерес

in science and technology,

до науки і технологій,

they would simply drop me off in places

вони просто залишали мене в таких місцях,

like the London Science Museum,

як Лондонський музей науки,

where I would wander endlessly for hours by myself

де я міг годинами блукати сам,

studying the history of science and technology.

вивчаючи історію науки й техніки.

Then, when I was about nine years old,

Потім, коли мені було близько 9 років,

we went to Rome.

ми поїхали в Рим.

On one particularly hot summer day,

І в один спекотний літній день

we visited a drum-shaped building that from the outside

ми відвідали будівлю у формі барабана, яка ззовні

was not particularly interesting.

не була особливо цікавою.

Мій батько пояснив, що це зветься Пантеоном,

My dad said it was called the Pantheon,

a temple for all of the gods.

храмом всіх богів.

It didn't look all that special from the outside,

Він не виглядав ззовні таким особливим,

as I said, but when we walked inside,

як я і говорив, але коли ми зайшли всередину,

I was immediately struck by three things:

я був відразу вражений трьома речами:

First of all, it was pleasantly cool

перш за все, він був приємно прохолодним

на відміну від гнітючої спеки ззовні.

despite the oppressive heat outside.

It was very dark, the only source of light

Там було темно, єдиним джерелом світла

being an big open hole in the roof.

був величезний відкритий отвір в даху.

Dad explained that this wasn't a big open hole,

Батько пояснив, що це не просто дірка,

but it was called the oculus,

це називається Окулус,

an eye to the heavens.

око в небеса.

And there was something about this place,

І було щось в цьому місці,

I didn't know why, that just felt special.

я не знаю що, просто відчув щось особливе.

As we walked to the center of the room,

Коли ми рушили до центру приміщення,

I looked up at the heavens through the oculus.

я глянув на небо через окулус.

This was the first church that I'd been to

Це була перша церква, в якій я

that provided an unrestricted view

отримав необмежений вид

between God and man.

між Богом та людиною.

But I wondered, what about when it rained?

Але мене хвилювало, що станеться, коли піде дощ?

Dad may have called this an oculus,

Батько може і називає це окулусом,

but it was, in fact, a big hole in the roof.

але фактично, дірка в даху є дірка в даху.

I looked down and saw floor drains

Я подивився вниз і побачив в підлозі стоки,

had been cut into the stone floor.

вирізані в кам'яній підлозі.

As I became more accustomed to the dark,

Як тільки я краще звик до темряви,

I was able to make out details of the floor

я зміг детальніше розглянути підлогу

and the surrounding walls.

і стіни навколо.

No big deal here, just the same statuary stuff

Нічого особливого, просто якісь скульптури,

that we'd seen all over Rome.

які ми бачили по всьому Римі.

In fact, it looked like the Appian Way

По суті це нагадувало Аппієву дорогу,

marble salesman showed up

з'явився продавець мармуру

with his sample book, showed it to Hadrian,

з його каталогом примірників, показав його Адріану,

and Hadrian said, "We'll take all of it."

і Адріан сказав: «Ми візьмемо все».

(Сміх)

(Laughter)

But the ceiling was amazing.

Але стеля була вражаюча.

Вона була схожою на геодезичний купол Бакмінстера Фуллера.

It looked like a Buckminster Fuller geodesic dome.

I'd seen these before,

Я бачив такі і раніше,

and Bucky was friends with my dad.

тим більше Бакі був другом мого батька.

It was modern, high-tech, impressive,

Стеля була сучасною, високотехнологічною, вражаючою,

a huge 142-foot clear span

висотою в 45 метрів,

which, not coincidentally, was exactly its height.

які невипадково були точною його висотою.

I loved this place.

Я полюбив це місце.

It was really beautiful and unlike anything I'd ever seen before,

Воно дійсно було красивим, на відміну від того, що я бачив раніше,

so I asked my dad, "When was this built?"

тому я спитав свого тата: "Коли він був збудованим?"

He said, "About 2,000 years ago."

Він відповів: "Близько 2000 років тому".

And I said, "No, I mean, the roof."

І я сказав: "Ні, я маю на увазі дах".

You see, I assumed that this was a modern roof

Розумієте, я припускав, що це сучасний дах,

that had been put on because the original

який був збудований тому, що справжній

was destroyed in some long-past war.

був зруйнований внаслідок якоїсь тривалої війни.

He said, "It's the original roof."

Він сказав: "Це справжній дах".

That moment changed my life,

Ця мить змінила моє життя,

and I can remember it as if it were yesterday.

і я пам'ятаю це, наче це було вчора.

For the first time, I realized people were smart

Вперше я зрозумів, що люди були розумними

2,000 years ago. (Laughter)

і 2000 років тому. (Сміх)

This had never crossed my mind.

Це ніколи не приходило мені в голову.

I mean, to me, the pyramids at Giza,

Я маю на увазі, що для мене, наприклад, піраміди в Гізі,

we visited those the year before,

які ми відвідали роком раніше,

and sure they're impressive, nice enough design,

звичайно, вони вражаючі, досить добре спроектовані,

but look, give me an unlimited budget,

але погляньте: дайте мені безлімітний бюджет,

20,000 to 40,000 laborers, and about 10 to 20 years

від 20 тис. до 40 тис. чорноробів, та близько 10-20 років

to cut and drag stone blocks across the countryside,

обтесати та перетягнути кам'яні блоки через всю країну,

and I'll build you pyramids too.

і я теж збудую піраміди.

But no amount of brute force

Але ніяка кількість грубої сили

gets you the dome of the Pantheon,

не допоможе звести купол Пантеона,

not 2,000 years ago, nor today.

ні 2000 років тому, ні сьогодні.

And incidentally, it is still the largest

І до речі, це все ще найбільший

unreinforced concrete dome that's ever been built.

коли-небудь збудований неармований бетонний купол.

To build the Pantheon took some miracles.

Щоб збудувати Пантеон, потрібно було кілька чудес.

By miracles, I mean things that are

Чудесами я називаю речі, які

technically barely possible,

заледве можливі технічно,

very high-risk, and might not be

дуже ризиковані і, можливо,

actually accomplishable at this moment in time,

насправді нездійсненні на даний час,

certainly not by you.

принаймні для нас із вами.

For example, here are some of the Pantheon's miracles.

Наприклад, ось деякі чудеса Пантеону.

To make it even structurally possible,

Щоб зробити це структурно можливим,

they had to invent super-strong concrete,

вони повинні були винайти надміцний бетон,

and to control weight,

а для контролю ваги

varied the density of the aggregate

змінити щільність конструкції

as they worked their way up the dome.

по мірі просування конструкції вверх купола.

For strength and lightness, the dome structure

Для міцності та освітлення опора купола

used five rings of coffers,

містила в собі 5 пластів обшивки,

each of diminishing size,

кожен з яких зменшувався в розмірі,

which imparts a dramatic forced perspective

і які надають споруді

to the design.

драматичну перспективу.

It was wonderfully cool inside

Всередині було на диво прохолодно

because of its huge thermal mass,

через величезну теплову масу,

natural convection of air rising up

природне перенесення повітря вверх

through the oculus,

and a Venturi effect when wind blows across

через окулус,

та ефект Вентурі, - коли вітер обдуває

the top of the building.

верхню частину споруди.

I discovered for the first time that light itself

Я вперше виявив, що саме світло

has substance.

матеріальне.

The shaft of light beaming through the oculus

Колона світла, що пробивається через окулус,

was both beautiful and palpable,

була красивою і в той же час відчутною,

and I realized for the first time

і я вперше зрозумів -

that light could be designed.

світло може бути спроектованим.

Further, that of all of the forms of design,

Більше того, будучи лише формою дизайну,

visual design,

візуальний дизайн

they were all kind of irrelevant without it,

надає сенсу всім іншим,

because without light, you can't see any of them.

тому що без світла ви не зможете нічого більше побачити.

I also realized that I wasn't the first person

Я також усвідомив, що я не перша людина,

to think that this place was really special.

яка думає, що це місце особливе.

Воно пережило гравітацію, варварів, мародерів, будівників

It survived gravity, barbarians, looters, developers

and the ravages of time to become

та занепад, щоб стати

what I believe is the longest

найдовготривалішою

continuously occupied building in history.

постійно заселеною будівлею в історії.

Largely because of that visit,

Саме відвідавши те місце,

I came to understand that,

я зрозумів, що

contrary to what I was being told in school,

всупереч тому, що мені розповідали в школі,

the worlds of art and design

світ мистецтва та дизайну

were not, in fact, incompatible

насправді, несумісний

with science and engineering.

з наукою і технологією.

I realized, when combined,

Я усвідомив, що комбінуючи,

you could create things that were amazing

можна створити захоплюючі речі,

that couldn't be done in either domain alone.

які не можна зробити в одній окремій області.

But in school, with few exceptions,

Але в школі, з кількома винятками,

they were treated as separate worlds,

до них ставилися як до роздільних світів,

and they still are.

і так відбувається досі.

My teachers told me that I had to get serious

Мої вчителі казали мені, що мені слід бути серйознішим

and focus on one or the other.

та зосередитись на одному з них.

However, urging me to specialize

Однак, кваплячи мене з визначенням професії,

only caused me to really appreciate those polymaths

тільки змусили мене оцінити таких ерудитів

like Michelangelo, Leonardo da Vinci,

як Мікеланджело, Леонардо да Вінчі,

Benjamin Franklin,

Бенджамін Франклін,

people who did exactly the opposite.

людей, які робили з точністю до навпаки.

And this led me to embrace

І це привело мене до прийняття обох

and want to be in both worlds.

та бажання бути в обох світах.

So then how do these projects of unprecedented creative vision and technical complexity

Як же створювалися ці проекти безпрецедентного творчого бачення

like the Pantheon actually happen?

і технічної складності, подібні Пантеону?

Someone themselves, perhaps Hadrian,

Хтось сам, можливо Адріан,

needed a brilliant creative vision.

мав потребу в блискучому творчому баченні.

They also needed the storytelling and leadership skills

Їм також були необхідні якості оповідача і лідера,

necessary to fund and execute it,

обов'язкові для фінансування та виконання проекту,

and a mastery of science and technology

а також майстерність володіння мистецтвом науки і технології

with the ability and knowhow

to push existing innovations even farther.

зі здатністю та вмінням

штовхати інновації вперед.

It is my belief that to create these rare game changers

Я вірю в те, що створення цих шедеврів

requires you to pull off at least five miracles.

вимагає звершення як мінімум п'яти чудес.

The problem is, no matter how talented,

Проблема в тому, що хоч який талановитий,

rich or smart you are,

багатий чи тямущий ти є,

you only get one to one and a half miracles.

ти зможеш зробити лише одне або півтора чуда.

That's it. That's the quota.

І все. Це межа.

Then you run out of time, money, enthusiasm,

Потім ти виходиш за межі часу, грошей, ентузіазму,

whatever.

чи чогось іще.

Remember, most people can't even imagine

Пам'ятай, що більшість людей не можуть навіть уявити

one of these technical miracles,

одне з цих технічних чудес,

and you need at least five to make a Pantheon.

а тобі потрібно п'ять, щоб створити Пантеон.

In my experience, these rare visionaries

З мого досвіду, ці рідкісні провидці,

who can think across the worlds of art,

які можуть думати крізь світи мистецтва,

design and engineering

дизайну та техніки,

have the ability to notice

мають здатність помічати,

when others have provided enough of the miracles

коли інші вже створили достатньо чудес,

to bring the goal within reach.

щоб мета була в межах досяжності.

Під проводом їхнього чистого бачення,

Driven by the clarity of their vision,

they summon the courage and determination

вони проявляють хоробрість та рішучість,

to deliver the remaining miracles

щоб довести залишені чудеса,

and they often take what other people think to be

і часто беруться за те, що іншим здається

insurmountable obstacles

нездоланними перешкодами,

and turn them into features.

і перетворюють їх в особливі достоїнства.

Take the oculus of the Pantheon.

Візьмемо окулус Пантеону.

By insisting that it be in the design,

Помістити його в конструкцію

it meant you couldn't use much of the structural technology

означало неможливість використати більшість структурних технологій,

that had been developed for Roman arches.

розроблених для римських арок.

However, by instead embracing it

Однак, помістивши його,

and rethinking weight and stress distribution,

переосмислюючи вагу та розподіл перевантаження,

they came up with a design that only works

вони зрозуміли, що ця конструкція працює

if there's a big hole in the roof.

тільки з великим отвором в покритті.

That done, you now get the aesthetic

Зробивши це, ви отримуєте естетичну

and design benefits of light, cooling

та дизайнерську користь світла, прохолоди

and that critical direct connection with the heavens.

і цього прямого возз'єднання з небесами.

Not bad.

Непогано.

These people not only believed

Ці люди не тільки вірили,

that the impossible can be done,

що неможливе - можливе,

but that it must be done.

але й, що це повинно бути зроблено.

Enough ancient history.

Досить стародавньої історії.

What are some recent examples of innovations

А як щодо нещодавніх прикладів інновацій,

that combine creative design

які поєднують творчий дизайн

and technological advances in a way so profound

і технологічні досягнення настільки майстерно,

that they will be remembered

що їх згадуватимуть

a thousand years from now?

тисячі років потому?

Well, putting a man on the moon was a good one,

Що ж, відправити людину на Місяць було хорошою ідеєю

and returning him safely to Earth wasn't bad either.

і повернути її безпечно на Землю також непогано.

Talk about one giant leap:

Поговоримо про цей гігантський стрибок:

It's hard to imagine a more profound moment

важко уявити важливіший момент

in human history

у людській історії,

than when we first left our world

ніж той, коли ми перший раз покинули наш світ,

to set foot on another.

щоб вступити в інший.

So what came after the moon?

Так що ж було після Місяця?

One is tempted to say that today's pantheon

Так і хочеться сказати, що сьогоднішній Пантеон

is the Internet,

- це інтернет,

but I actually think that's quite wrong,

але насправді, я думаю це неправильно

or at least it's only part of the story.

або, принаймні, це тільки одна частина історії.

The Internet isn't a Pantheon.

Інтернет - не Пантеон.

It's more like the invention of concrete:

Це більше схоже на винахід бетону:

important, absolutely necessary

важливий, абсолютно необхідний,

to build the Pantheon,

щоб збудувати Пантеон,

and enduring,

звичайно, дуже міцний,

but entirely insufficient by itself.

але зовсім не потрібен сам по собі.

However, just as the technology of concrete

Однак, як і бетон був потрібен

was critical in realization of the Pantheon,

для побудови Пантеону,

new designers will use the technologies of the Internet

нові творці будуть використовувати інтернет

to create novel concepts that will endure.

для створення новий концепцій, які будуть вічними.

The smartphone is a perfect example.

Смартфон - прекрасний приклад.

Soon the majority of people on the planet

Скоро більшість людей планети

will have one,

будуть мати хоча б один;

and the idea of connecting everyone

ідея зв'язку з кожним,

to both knowledge and each other will endure.

а також зі знаннями, житиме вічно.

So what's next?

Так що ж далі?

What imminent advance will be the equivalent of the Pantheon?

Який неминучий прорив буде схожим на Пантеон?

Thinking about this,

Думаючи про це,

I rejected many very plausible

я відкинув дуже достойні

and dramatic breakthroughs to come,

і драматичні досягнення,

such as curing cancer.

такі, як лікування раку.

Why? Because Pantheons are anchored

Чому? Тому що Пантеони кріпляться

in designed physical objects,

як спроектовані фізичні об'єкти,

ones that inspire by simply seeing

які надихають простим спостереженням

and experiencing them,

and will continue to do so indefinitely.

і фізичною присутністю,

і далі робитимуть це безкінечно.

It is a different kind of language, like art.

Іншими словами, це як мистецтво.

These other vital contributions that extend life

Ці та інші життєво важливі внески, які продовжують життя

and relieve suffering are, of course, critical,

та полегшують страждання, звичайно дуже важливі

and fantastic,

та чудові,

but they're part of the continuum of

але вони є частиною континууму

our overall knowledge and technology,

нашого знання та технологій,

like the Internet.

подібно інтернету.

So what is next?

Так що ж далі?

Perhaps counterintuitively,

Можливо парадоксально,

I'm guessing it's a visionary idea

але, я припускаю, що примарна ідея

from the late 1930s

кінця 1930-х років,

that's been revived every decade since:

до якої повертались кожне десятиліття:

autonomous vehicles.

автомобілі дистанційного керування.

Now you're thinking, give me a break.

Тепер ви думаєте: та не може бути.

How can a fancy version of cruise control

Як може прокачана версія круїз-контролю

be profound?

перетворитися у щось варте уваги?

Look, much of our world

Погляньте, більшість речей у нашому світі

has been designed around roads and transportation.

було спроектовано навколо доріг і транспорту.

These were as essential to the success

Вони були настільки ж суттєвими для успіху

of the Roman Empire

Римської Імперії

as the interstate highway system

як будівництво системи міжштатних автомагістралей

to the prosperity and development

для процвітання та розвитку

of the United States.

Сполучених Штатів.

Today, these roads that interconnect our world

Сьогодні на цих дорогах, які сполучають наш світ,

are dominated by cars and trucks

домінують автомобілі та вантажівки,

that have remained largely unchanged

і так продовжується

for 100 years.

вже 100 років.

Although perhaps not obvious today,

Хоча, можливо, сьогодні й не скажеш,

autonomous vehicles will be the key technology

що автономний транспорт стане ключовою технологією,

that enables us to redesign our cities

яка підштовхне нас до зміни наших міст і,

and, by extension, civilization.

як наслідок, цивілізації.

Here's why:

А ось чому:

Once they become ubiquitous,

Коли вони стануть всюдисущими,

each year, these vehicles will save

щороку ці транспортні засоби врятують

tens of thousands of lives in the United States alone

десятки тисяч життів тільки в Сполучених Штатах

and a million globally.

і близько мільйона глобально.

Automotive energy consumption and air pollution

Споживання енергії і забруднення повітря автомобілями

will be cut dramatically.

істотно скоротиться.

Much of the road congestion

Пробки на дорогах, як такі,

in and out of our cities will disappear.

в містах і поза ними зникнуть.

They will enable compelling new concepts

Вони уможливлять нові підходи

in how we design cities, work,

в проектуванні міст, роботі

and the way we live.

і способі життя.

We will get where we're going faster

Ми швидше досягнемо мети,

and society will recapture vast amounts

і суспільство поверне величезну кількість

of lost productivity

now spent sitting in traffic basically polluting.

втраченої продуктивності,

яку ми витрачаємо нині, сидячи в пробках та забруднюючи повітря.

But why now? Why do we think this is ready?

Але чому саме тепер? Чому ми думаємо, що це готове для реалізації?

Because over the last 30 years,

Тому що за останні 30 років

people from outside the automotive industry

люди поза межею автомобільної індустрії

have spent countless billions

вже витратили безліч мільярдів

creating the needed miracles,

для створення необхідних чудес,

but for entirely different purposes.

але для зовсім інших цілей.

It took folks like DARPA, universities,

Знадобилися люди з DARPA, університетів,

and companies completely outside of the automotive industry

компаній поза межами автомобільної індустрії,

to notice that if you were clever about it,

щоб помітити, що при грамотному підході

autonomy could be done now.

вже можна досягти автономії.

So what are the five miracles needed for autonomous vehicles?

Так які ж п'ять чудес необхідні для створення автономного транспорту?

One, you need to know

По-перше, ти повинен знати,

where you are and exactly what time it is.

де ти і котра точно година.

This was solved neatly by the GPS system,

Це було майстерно вирішено за допомогою системи GPS,

Global Positioning System,

системи глобального позиціонування,

that the U.S. Government put in place.

яку розробив уряд США.

You need to know where all the roads are,

Тобі потрібно знати, де розташовані всі дороги,

what the rules are, and where you're going.

які правила руху, і куди ти їдеш.

The various needs of personal navigation systems,

Різні персональні

in-car navigation systems,

і вбудовані навігаційні системи

and web-based maps address this.

та веб-карти розв'язують цю проблему.

You must have near-continuous communication

Ви повинні мати безперервний зв'язок

with high-performance computing networks

з високопродуктивними обчислювальними мережами

and with others nearby

та з іншими,

to understand their intent.

щоб зрозуміти їхні наміри.

The wireless technologies developed for mobile devices,

Бездротові технології, розроблені для мобільних пристроїв,

with some minor modifications,

з деякими незначними змінами,

are completely suitable to solve this.

повністю підходять для цього завдання.

You'll probably want some restricted roadways

Вам, напевно, будуть потрібні полігони для обкатки,

to get started

з безпекою використання

that both society and its lawyers

яких погодиться як суспільство,

agree are safe to use for this.

так і юристи.

This will start with the HOV lanes

Це почнеться з роздільних смуг

and move from there.

і піде далі.

But finally, you need to recognize

І нарешті, вам потрібно розпізнавати

people, signs and objects.

людей, знаки та об'єкти.

Machine vision, special sensors, and high-performance computing

Машинний зір, спеціальні сенсори і високопродуктивні обчислення

can do a lot of this,

можуть зробити багато чого з цього,

but it turns out a lot is not good enough

але виявляється, «багато» недостатньо,

when your family is on board.

коли в машині - твоя сім'я.

Occasionally, humans will need to do sense-making.

Іноді людям потрібно буде розпізнавання.

For this, you might actually have to wake up

Для цього вам може доведеться розбудити

your passenger and ask them what the hell

вашого пасажира і запитати його, що це за

that big lump is in the middle of the road.

брила посередині дороги.

Not so bad, and it will give us a sense of purpose

Не так уже це й погано, і це додасть вам почуття усвідомленості

in this new world.

в цьому новому світі.

Besides, once the first drivers explain

Крім того, як тільки перші водії пояснять

to their confused car

своїй розгубленій машині,

that the giant chicken at the fork in the road

що величезна курка на розвилці дороги -

is actually a restaurant,

всього лише ресторан,

and it's okay to keep driving,

і все гаразд, можна продовжувати рух,

every other car on the surface of the Earth

кожна машина на Землі

will know that from that point on.

дізнається про це.

Five miracles, mostly delivered,

П'ять чудес уже майже розроблено,

and now you just need a clear vision

і тепер вам потрібно тільки ясне бачення

of a better world filled with autonomous vehicles

кращого світу, наповненого автономним транспортом

with seductively beautiful and new functional designs

зі спокусливим прекрасним новим функціональним дизайном.

plus a lot of money and hard work

А ще - купа грошей і важкої роботи,

to bring it home.

щоб цього досягти.

The beginning is now only a handful of years away,

Все почнеться вже через кілька років,

and I predict that autonomous vehicles

і я передбачаю, що автономний транспорт

will permanently change our world

назавжди змінить наш світ

over the next several decades.

протягом наступних десятиліть.

In conclusion, I've come to believe

Отож, я збагнув

that the ingredients for the next Pantheons

що складові для наступних Пантеонів

are all around us,

довкола нас,

just waiting for visionary people

просто чекають спостережливих людей,

with the broad knowledge,

з великими знаннями,

multidisciplinary skills,

універсальними навичками,

and intense passion

і сильною пристрастю,

to harness them to make their dreams a reality.

щоб використовувати їх для втілення своїх мрій в реальність.

But these people don't spontaneously

Але ці люди не вливаються

pop into existence.

в процес спонтанно.

They need to be nurtured and encouraged

Вони мусять розвиватися і діставати заохочення

from when they're little kids.

змалечку.

We need to love them and help them

Ми повинні любити їх і допомагати їм

discover their passions.

розкривати свої нахили.

We need to encourage them to work hard

Ми маємо надихати їх старанно працювати

and help them understand that failure

і допомагати їм сприймати невдачі,

is a necessary ingredient for success,

як необхідний інгредієнт успіху

as is perseverance.

та бути наполегливими.

We need to help them to find their own role models,

Нам потрібно допомагати їм знаходити свої рольові моделі

and give them the confidence to believe in themselves

і давати їм впевненість повірити в себе

and to believe that anything is possible,

і в те, що все можливо,

and just as my grandpa did when he took me shopping for surplus,

так само, як і мій дідусь робив, коли брав мене за покупками,

and just as my parents did

як робили мої батьки,

when they took me to science museums,

коли брали мене в наукові музеї,

we need to encourage them to find their own path,

нам потрібно спонукати їх знайти власний шлях,

even if it's very different from our own.

навіть якщо цей шлях дуже відрізняється від нашого.

But a cautionary note:

І застереження:

We also need to periodically pry them away

Нам також потрібно періодично витягувати їх

from their modern miracles,

від сучасних чудес,

the computers, phones, tablets,

комп'ютерів, телефонів, планшетів,

game machines and TVs,

ігрових приставок і телевізорів,

take them out into the sunlight

витягувати їх на сонячне світло,

so they can experience both the natural

щоб вони могли експериментувати як з природними,

and design wonders of our world,

так і зі спроектованими чудесами нашого світу,

our planet and our civilization.

нашої планети і нашої цивілізації.

If we don't, they won't understand

Якщо ми не будемо цього робити, вони не зрозуміють,

what these precious things are

чим є ці чудові речі,

that someday they will be resopnsible

за захист і поліпшення яких

for protecting and improving.

вони одного разу відповідатимуть.

We also need them to understand

Нам також потрібно, щоб вони зрозуміли те,

something that doesn't seem adequately appreciated

що наразі не цінують як належить

in our increasingly tech-dependent world,

в нашому все більш технологічному світі -

that art and design

мистецтво і дизайн

are not luxuries,

не є предметами розкоші

nor somehow incompatible

чи несумісними

with science and engineering.

з наукою і технологією.

They are in fact essential to what makes us special.

Насправді вони ключові в тому, що робить нас особливими.

Someday, if you get the chance,

Одного разу, якщо у вас буде шанс,

perhaps you can take your kids

можливо, ви зможете привезти своїх дітей

to the actual Pantheon,

у справжній Пантеон,

as we will our daughter Kira,

як ми зробимо з нашою дочкою Кірою,

щоб вона самостійно побачила

to experience firsthand

the power of that astonishing design,

захоплюючу силу цього проекту,

which on one otherwise unremarkable day in Rome,

який зі звичайного римського дня

reached 2,000 years into the future

дістався через 2000 років у майбутнє,

to set the course for my life.

щоб встановити курс мого життя.

Thank you.

Дякую

(Applause)

(Оплески)