David Binder: The arts festival revolution

Translator: Thu-Huong Ha Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Natalia Shevchenko Утверджено: Khrystyna Romashko

Sydney. I had been waiting my whole life to get to Sydney.

Сідней. Все життя я чекав того, щоб потрапити у Сідней.

I got to the airport, to the hotel, checked in,

Я добрався до аеропорту, потім до готелю, поселився,

and, sitting there in the lobby, was a brochure

і сидячи там, в лоббі, я побачив брошуру

for the Sydney Festival. I thumbed through it,

про Сіднейський Фестиваль. Я проглянув її

and I came across a show called "Minto: Live."

і натрапив на шоу, що називалося "Мінто: Наживо".

The description read: "The suburban streets of Minto

В описі йшлося: "Вулиці передмістя Мінто

become the stage for performances

перетворюються на сцену для вистави,

created by international artists

створеної міжнародними митцями

in collaboration with the people of Minto."

у співпраці з жителями Мінто".

What was this place called Minto?

Що це за місце таке під назвою Мінто?

Sydney, as I would learn, is a city of suburbs,

Сідней, як я потім дізнався, це місто передмість,

and Minto lies southwest, about an hour away.

і Мінто знаходиться на південному заході, на відстані близько години.

I have to say, it wasn't exactly what I had in mind

Маю зізнатися, це було не зовсім те, що я планував

for my first day down under.

для мого першого дня у Австралії.

I mean, I'd thought about the Harbour Bridge or Bondi Beach,

Я маю на увазі, що подумував про міст Харбор-Брідж чи про пляж Бонді,

but Minto? But still, I'm a producer,

але Мінто? Тим не менш, я продюсер,

and the lure of a site-specific theater project

і спокуса побачити місцевий театральний проект

was more than I could resist. (Laughter)

була сильнішою за мене. (Сміх)

So, off I went into Friday afternoon traffic,

І ось я поринув у п'ятничний дорожній рух

and I'll never forget what I saw when I got there.

і тепер ніколи не забуду того, що я побачив, коли потрапив туди.

For the performance, the audience walked

Глядачі ходили від будинку до будинку,

around the neighborhood from house to house,

щоб подивитися виставу,

and the residents, who were the performers,

а місцеві жителі, які були учасниками дійства,

they came out of their houses, and they performed

виходили зі своїх будинків і виконували

these autobiographical dances on their lawns,

ці автобіографічні танці прямо на власних газонах

on their driveways. (Laughter)

та на під'їзних доріжках. (Сміх)

The show is a collaboration with a U.K.-based

Це шоу - результат співпраці з Британською

performance company called Lone Twin.

театральною компанією "Lone Twin".

Lone Twin had come to Minto and worked

"Lone Twin" приїхали до Мінто та працювали

with the residents, and they had created these dances.

з місцевими жителями, щоб створити ці танці.

This Australian-Indian girl, she came out and started

Ця австралійсько-індійська дівчинка вийшла з дому і почала

to dance on her front lawn,

танцювати на своєму власному газоні,

and her father peered out the window to see

а її батько виглядав з вікна, щоб дізнатися,

what all the noise and commotion was about,

що там за шум,

and he soon joined her.

і скоро сам приєднався до доньки.

And he was followed by her little sister.

Вслід за ним вийшла її маленька сестричка.

And soon they were all dancing this joyous,

Згодом вони усі танцювали цей радісний,

exuberant dance right there on their lawn. (Laughter)

яскравий танок прямо перед власним будинком.

And as I walked through the neighborhood,

Гуляючи вулицями далі,

I was amazed and I was moved by the incredible

я був здивований та вражений неймовірним

sense of ownership this community clearly felt

почуттям спільності, яким була наповнена

about this event.

ця подія.

"Minto: Live" brought Sydneysiders into dialogue

"Мінто: наживо" ввів жителів Сіднею у діалог

with international artists, and really celebrated

з митцями з різних країн, і вони по праву відзначили

the diversity of Sydney on its own terms.

усю різноманітність цього міста.

The Sydney Festival which produced "Minto: Live" I think

Я вважаю, що Сіднейський Фестиваль, який створив "Мінто: наживо",

represents a new kind of 21st-century arts festival.

представляє новий вид мистецьких фестивалів 21 сторіччя.

These festivals are radically open.

Ці фестивалі надзвичайно відкриті.

They can transform cities and communities.

Вони трансформують міста та спільноти.

To understand this, I think it kind of makes sense

І я думаю, щоб зрозуміти це, важливо

to look where we've come from.

поглянути, звідки вони походять.

Modern arts festivals were born

Сучасні арт-фестивалі народилися

in the rubble of World War II.

на руїнах Другої Світової війни.

Civic leaders created these annual events

Громадські лідери створили ці щорічні події,

to celebrate culture as the highest

щоб затвердити культуру як найвищий

expression of the human spirit.

вияв людського духу.

In 1947, the Edinburgh Festival was born

У 1947 році був створений Единбурзький фестиваль

and Avignon was born and hundreds of others

та Авіньйонський, так само як і сотні інших,

would follow in their wake.

що слідували прикладу.

The work they did was very, very high art,

Те, що вони робили, було дуже високим мистецтвом,

and stars came along like Laurie Anderson

і долучалися такі зірки, як Лорі Ендерсен,

and Merce Cunningham and Robert Lepage

Мерс Канінгем, та Роберт Лепаж,

who made work for this circuit,

які співпрацювали з фестивалями,

and you had these seminal shows like "The Mahabharata"

і ми мали такі вистави, як епохальна "Махабхарата"

and the monumental "Einstein on the Beach."

та монументальний "Енштейн на пляжі".

But as the decades passed,

Але проходили десятиліття,

these festivals, they really became the establishment,

ці фестивалі перетворилися на організації,

and as the culture and capital accelerated,

і в той час, як культура прискорено розвинулася,

the Internet brought us all together,

а Інтернет об'єднав нас,

high and low kind of disappeared,

і межі низького і високого стерлися,

a new kind of festival emerged.

з'явився новий вид фестивалів.

The old festivals, they continued to thrive, but

Старі фестивалі продовжували існування, але

from Brighton to Rio to Perth, something new was emerging,

від Брайтона до Ріо та Перта виникало щось нове,

and these festivals were really different.

і ці фестивалі були насправді відмінними від попередніх.

They're open, these festivals, because, like in Minto,

Вони відкриті, тому що так само, як в Мінто,

they understand that the dialogue

вони розуміють,що діалог між

between the local and the global is essential.

місцевим та глобальним є життєво необхідним.

They're open because they ask the audience to be a player,

Вони відкриті, тому що просять глядача бути учасником,

a protagonist, a partner, rather than a passive spectator,

головним героєм, партнером, а не просто пасивним спостерігачем.

and they're open because they know that imagination

І вони відкриті, бо знають, що уяву

cannot be contained in buildings,

не можна обмежувати будівлями,

and so much of the work they do

і тому так багато робіт

is site-specific or outdoor work.

проводять на відкритому просторі.

So, the new festival, it asks the audience to play

Отже, цей новий вид фестивалів просить публіку виконувати

an essential role in shaping the performance.

важливу роль у виставі.

Companies like De La Guarda, which I produce, and Punchdrunk

Такі компанії, як De La Guarda, яку я представляю, та Punchdrunk,

create these completely immersive experiences

створюють таку атмосферу з ефектом присутності,

that put the audience at the center of the action,

яка ставить глядачів у центр подій,

but the German performance company Rimini Protokoll

але німецька театральна компанія Rimini Protokoll

takes this all to a whole new level.

виводить це на абсолютно новий рівень.

In a series of shows that includes "100 Percent Vancouver,"

У низці шоу, серед яких - "100-процентний Ванкувер"

"100 Percent Berlin," Rimini Protokoll makes shows

та "100-процентний Берлін", Rimini Protokoll створюють шоу,

that actually reflect society.

які дійсно відображають суспільство.

Rimini Protokoll chooses 100 people that represent that city

Rimini Protokoll вибирають 100 людей, які представляють те чи інше місто

at that moment in terms of race and gender and class,

на той момент, включаючи расу, стать та соціальний статус,

through a careful process that begins three months before,

шляхом ретельного відбору, що починається за 3 місяці до вистави,

and then those 100 people share stories about

і згодом ці 100 людей діляться історіями

themselves and their lives, and the whole thing

про себе та власні життя, і все це

becomes a snapshot of that city at that moment.

перетворюється на знімок того міста в той момент.

LIFT has always been a pioneer in the use of venues.

LIFT завжди були першопрохідцями у використанні різних місць для виступів.

They understand that theater and performance

Вони розуміють, що театр та вистава

can happen anywhere.

може трапитися будь-де.

You can do a show in a schoolroom,

Можна зробити шоу у класній кімнаті,

in an airport, — (Laughter) —

в аеропорту, (Сміх)

in a department store window.

у вітрині універмагу.

Artists are explorers. Who better to show us the city anew?

Митці - це дослідники. Хто краще за них покаже нам місто по-новому?

Artists can take us to a far-flung part of the city

Митці можуть відвести нас у віддалену частину міста,

that we haven't explored, or they can take us into

яку ми ще не знаємо, або у будівлю,

that building that we pass every day but we never went into.

повз яку ми щодня проходимо, але ніколи не заходили всередину.

An artist, I think, can really show us people

Я вважаю, що лише митець може показати людям те,

that we might overlook in our lives.

що ми часто не помічаємо в житті.

Back to Back is an Australian company of people

Back to Back - це австралійська компанія людей

with intellectual disabilities. I saw their amazing show

з розумовими вадами. Я бачив їхнє вражаюче шоу

in New York at the Staten Island Ferry Terminal

у Нью-Йорку на вокзалі дя паромів Стейтен Айленд

at rush hour.

у годину пік.

We, the audience, were given headsets and seated

Ми, глядачі, отримали навушники та сіли

on one side of the terminal.

з одного боку вокзалу.

The actors were right there in front of us,

Актори були одразу перед нами,

right there among the commuters,

серед натовпу пасажирів,

and we could hear them,

і ми могли їх чути,

but we might not have otherwise seen them.

але ніяк не могли побачити.

So Back to Back takes site-specific theater and uses it

Таким чином, Back to Back використовує локальні вистави,

to gently remind us about who and what we choose

щоб обережно нагадати нам про те, кого та що

to edit out of our daily lives.

ми викреслюємо з нашого щоденного життя.

So, the dialogue with the local and the global,

Отже, діалог між місцевим та глобальним,

the audience as participant and player and protagonist,

глядачі як учасник та головний герой,

the innovative use of site, all of these things

інноваційне використання театрального майданчика - це все

come to play in the amazing work

застосовується у приголомшливій роботі

of the fantastic French company Royal de Luxe.

фантастичної французької компанії Royal de Luxe.

Royal de Luxe's giant puppets come into a city

Гігантські ляльки Royal de Luxe приходять в місто

and they live there for a few days.

та живуть там декілька днів.

For "The Sultan's Elephant," Royal de Luxe

Виставою "Слон Султана" Royal de Luxe

came to central London and brought it to a standstill

привели центральний Лондон у нерухомий стан

with their story of a giant little girl and her friend,

- історією гігантської маленької дівчинки та її друга,

a time-traveling elephant.

слона, що подорожував у часі.

For a few days, they transformed a massive city

На декілька днів вони перетворили величезне місто

into a community where endless possibility reigned.

на спільноту, де панувала безкінечна можливість.

The Guardian wrote, "If art is about transformation,

The Guardian писали: "Якщо мистецтво, це перевтілення,

then there can be no more transformative experience.

тоді більш перевтілюючої вистави бути не може.

What 'The Sultan's Elephant' represents is no less

"Слон Султана" репрезентує

than an artistic occupation of the city

мистецьке використання міста

and a reclamation of the streets for the people."

і вимогу повернути вулиці людям."

We can talk about the economic impacts of these festivals

Можемо говорити про економічний вплив цих фестивалів

on their cities, but I'm much [more] interested in many more things,

на їхні міста, але я набагато більше зацікавлений у тому,

like how a festival helps a city to express itself,

як фестивалі допомагають містам самовиразитися,

how it lets it come into its own.

як вони допомагають створити свої власні фестивалі.

Festivals promote diversity,

Фестивалі сприяють різноманітності,

they bring neighbors into dialogue,

схиляють сусідів до діалогу,

they increase creativity,

підвищують рівень творчості,

they offer opportunities for civic pride,

надають можливості вираження громадянської гідності,

they improve our general psychological well-being.

покращують наш психологічний стан.

In short, they make cities better places to live.

Коротко кажучи, вони роблять наші міста кращими.

Case in point:

Конкретний приклад:

When "The Sultan's Elephant" came to London

коли "Слон Султана" прийшов у Лондон,

just nine months after 7/7, a Londoner wrote,

лише дев'ять місяців після 7/7, один лондонець написав:

"For the first time since the London bombings,

"Уперше після лондонських бомбардувань

my daughter called up with that sparkle back in her voice.

моя донька подзвонила мені з колишньою іскрою в голосі.

She had gathered with others

Вона зібралася з іншими

to watch 'The Sultan's Elephant,' and, you know,

подивитися "Слона Султана", і, знаєте,

it just made all the difference."

це все змінило."

Lyn Gardner in The Guardian has written

Лін Гарднер з The Guardian написав,

that a great festival can show us a map of the world,

що чудовий фестиваль може показати нам мапу світу,

a map of the city and a map of ourselves,

мапу міста та мапу нас самих,

but there is no one fixed festival model.

але не існує конкретної моделі фестивалю.

I think what's so brilliant about the festivals,

Я вважаю, що найгеніальніше у фестивалях,

the new festivals, is that they are really fully capturing

у нових фестивалях, це те, що вони насправді повністю відображають

the complexity and the excitement

складність та захоплення того,

of the way we all live today.

як ми усі зараз живемо.

Thank you very much. (Applause)

Дуже дякую. (Оплески)