What we're missing in the debate about immigration | Duarte Geraldino

Перекладач: Олександр Притула Утверджено: Khrystyna Romashko

Мама намагалась щось пояснити мені

So, Ma was trying to explain something to me

about Grandma and when they grew up,

про бабусю та час, в якому вони виростали,

but I couldn't pay attention to her

але я не міг зосередитися на її словах,

because I was five years old, and I was petrified.

тому що мені було п'ять років і я був приголомшений.

I had just seen The Green Lady.

Я тільки-но побачив Зелену Леді.

Now, about a week earlier, I'd watched that movie "Godzilla,"

За тиждень до цього я подивився фільм "Годзила",

the one about that huge lizard-like beast storming a major city,

про величезного монстра-ящірку, який вдерся у велике місто,

and the thought of a green monster coming for me was stuck in my mind.

і думка про зеленого монстра застрягла в моїй голові.

And yet there I was, at the tip of Lower Manhattan with my mom,

І я сидів там, у нижньому Манхеттені з мамою,

just staring at her:

витріщившись на леді:

her horns,

на її роги,

her muscles --

іі м'язи —

all of it just frightened me.

все це лякало мене.

And I didn't know whether she was a monster or a hero.

І я не знав, ким вона була, монстром чи героєм.

So I decided to consult the Google of the day --

Тож я вирішив скористатися тогочасним «Google» —

"Ma! Ma!"

«Ма! Ма!»

(Laughter)

(Сміх в залі)

My mother explained that The Green Lady is actually the Statue of Liberty

Мама пояснила мені, що "Зелена Леді" - це Статуя Свободи,

and that she was waving immigrants in.

і що вона вітає імігрантів, які в'їжджають в країну.

Now, the part of her explanation that really messed with my young head

Частина її пояснення, що дуже заплутала мою дитячу голову,

was the fact that, according to Ma,

стосувалась факту, що, згідно зі словами мами,

long before us,

задовго до нас

The Green Lady was actually brown,

Зелена Леді, впринципі, була коричневою,

brown like me,

коричневою як я,

and that she changed colors over the years,

і вона роками змінювала кольори,

much like America.

як і Америка.

Now, the part that really is intriguing about this

У всьому цьому інтригуючим фактом було те,

is that when she changed colors,

що, коли вона змінювала кольори,

she made me think about myself.

вона змушувала мене задуматись про себе.

It all made sense to me,

Все це для мене мало сенс,

because as a first-generation American,

тому що, як американець від першого покоління,

I was surrounded by immigrants.

я був оточений імігрантами.

In fact, within my immediate social circle of the people who support me,

Справді, в моєму безпосередньому соціальному колі серед людей, які мене підтримували,

who enrich my life,

збагачували моє життя,

at least two are foreign-born.

принаймні двоє були іноземцями.

My life as a US citizen is in many ways shaped by newcomers,

Моє життя як громадянина США в багатьох речах було сформоване приїжджими,

and chances are,

швидше за все,

so is yours.

як і ваше.

There are more than 40 million immigrants in the USA.

В США приблизно 40 мільйонів імігрантів.

According to census data,

Згідно перепису населення,

a quarter of the nation's children have at least one foreign-born parent.

одна четверта частина дітей цієї нації має принаймні одного з батьків іноземця.

I know all these statistics because I study global migration patterns.

Я знаю всю цю статистику тому, що я вивчав структуру глобальної міграції.

I'm a journalist, and for the last few years,

Я журналіст, і останні декілька років,

I've been documenting the lives of US citizens

я документував життя громадян США,

who've lost people to deportation.

які втратили населення через депортацію.

And the numbers are enormous.

Цифри є просто гігантськими.

From 2008 to 2016,

З 2008-го по 2016-й

more than three million people were "ordered removed" --

більше, ніж три мільйони чоловік виїхали «за наказом виїзду» —

that's the technical term for being deported.

це технічний термін для депортації.

There is an economic, a political, a psychological and an emotional cost

Є економічна, політична, психологічна та емоціональна ціна

to those deportations --

цієї депортації —

the moments when these circles are broken.

це момент, коли ці кола розриваються.

I once asked a US soldier,

Колись я запитав солдата США:

"Why did you volunteer to fight this war?"

«Навіщо ти пішла добровольцем на цю війну?».

And she told me,

І вона мені сказала:

«Тому що я пишаюся тим, що захищаю свою країну».

"Because I'm proud to defend my country."

But I pressed to know --

Але я наполягав —

"Really, when you're on base,

«Серйозно, коли ти на полі бою,

and you hear bombs exploding in the distance,

і чуєш здалеку вибухи бомб,

and you see soldiers coming back who are gravely injured,

і ти бачиш, як солдати повертаються з серйозними пораненнями,

in that moment, when you know you could be next,

в цей момент, коли ти знаєш, що можеш бути наступною,

what does 'my country' mean?"

що означає «моя країна»?"

She looked at me.

Вона подивилася на мене.

"My country is my wife,

«Моя країна - це мій супутник життя,

my family,

моя сім'я,

my friends, my soldiers."

мої друзі, мої солдати».

What she was telling me

Сенс її слів полягає в тому,

is that "my country" is a collection of these strong relationships;

що «моя країна» - це колекція сильних взаємовідносин;

these social circles.

цих соціальних кіл.

When the social circles are weakened,

Коли соціальні кола послаблені,

a country itself is weaker.

сама країна є слабкою.

We're missing a crucial aspect in the debate about immigration policy.

Ми не враховуємо важливий момент в дебатах про іміграційну політику.

Rather than focusing on individuals,

Замість того, щоб зосереджуватись на людині,

we should focus on the circles around them,

ми повинні зосередитись на колах, що її оточують,

because these are the people who are left behind:

бо це люди, яких залишили позаду:

the voters, the taxpayers,

виборці, платники податків,

the ones who are suffering that loss.

ті, хто страждає через втрату.

And it's not just the children of the deported

І це зачіпає не тільки

who are impacted.

дітей депортованих.

You have brothers and sisters who are separated by borders.

Це брати та сестри, яких розділили кордонами.

You have classmates, teachers, law enforcement officers,

Це однокласники, вчителі, співробітники правохоронних органів,

technologists, scientists, doctors,

технологи, науковці, лікарі,

who are all scrambling to make sense of new realities

всі, хто боролися за те, щоб нова реальність мала сенс,

when their social circles are broken.

коли їхні соціальні кола розриваються.

These are the real lives behind all these statistics

Це реальні людські життя за цією статистикою,

that dominate discussions about immigration policy.

вони переважають в обговореннях про іміграційну політику.

But we don't often think about them.

Але ми не часто думаємо про них.

And I'm trying to change that.

І я намагаюсь змінити це.

Here's just one of the real-life stories that I've collected.

Ось одна з невигаданих історій, зібраних мною.

And it still haunts me.

І вона й досі мучить мене.

I met Ramon and his son in 2016,

Я зустрів Рамона та його сина у 2016-му році,

the same year both of them were being ordered out of the country.

цього ж року їм наказали виїхати з країни.

Ramon was being deported to Latin America,

Рамон був депортований до Латинської Америки,

while his son, who was a sergeant in the US military,

в той час, як його сина, сержанта армії США,

was being deployed.

мобілізували.

Deported ...

Депортований ...

deployed.

мобілізований.

If you just look at Ramon's case,

Якщо ви просто подивитеся на випадок з Рамоном,

it wouldn't be clear how deeply connected to the country he is.

не буде зрозуміло, як тісно він зв'язаний з країною.

Але якщо прийняти до уваги його сина:

But consider his son:

a US citizen defending a country that's banished his father.

громадянин США захищає країну, яка вигнала його батька.

The social circle is what's key here.

Соціальне коло тут є ключовим.

Here's another example that illustrates those critical bonds.

Ось інший приклад, який показує ці критично важливі зв'язки.

A group of citizens in Philadelphia were concerned about their jobs,

Група місцевих жителів у Філадельфії були стурбовані через свою роботу,

because the legal owner of the restaurant where they worked

тому що законний власник ресторану, де вони працювали,

was an undocumented immigrant,

був імігрантом без документів,

and immigration officials had picked him up.

і посадові особи спіймали його.

Вони стали на його захист.

They rallied behind him.

An immigration lawyer argued

І іміграційний юрист визнав,

що він є занадто важливим для місцевої общини,

he was too important to the local community

to be deported.

щоб бути депортованим.

At the hearing, they even submitted restaurant reviews --

На слуханні справи вони навіть представили рецензії ресторану —

restaurant reviews!

рецензії ресторану!

In the end, a judge exercised what's called "judicial discretion"

В кінці слухання суддя вчинив так званий «судовий розсуд»

and allowed him to stay in the country,

та дозволив йому залишитися в країні,

but only because they considered the social circle.

але тільки тому, що судді були частиною соціального кола.

There are 23 million noncitizens in the USA,

У США 23 мільйони негромадян,

according to verifiable federal data.

згідно з перевіреними федеративними даними.

And that doesn't include the undocumented,

I вони не враховують осіб без документів,

because numbers for that population are at best complex estimates.

тому що число цієї популяції дуже складно піддати розрахункам.

Let's just work with what we have.

Обмежимося тими даними, що в нас є.

That's 23 million social circles --

Це 23 мільйони соціальних кіл —

about 100 million individuals

приблизно сто мільйонів чоловік,

whose lives could be impacted by deportation.

чиї життя можуть зіткнутися з депортацією.

And the stress of it all is trickling down through the population.

І стрес від усього цього проходить крізь населення.

A 2017 poll by UCLA of LA County residents

В 2017-му році у Каліфорнійському університеті, Лос-Анджелес, провівши опитування

found that 30 percent of citizens in LA County

серед жителів виявили, що 30 відсотків громадян їхнього округу

are stressed about deportation,

переживають через депортацію,

not because they themselves could be removed,

не тому, що саме їх можуть вивезти,

but rather, because members of their social circle were at risk.

а швидше за все тому, що люди їх соціального кола опинились під загрозою.

I am not suggesting that no one should ever be deported;

Я не кажу, що ніхто не повинен бути депортований;

don't confuse me with that.

не звинуватьте мене у цьому.

But what I am saying is that we need to look at the bigger picture.

Але я кажу, що нам потрібно дивитися ширше.

If you are within the sound of my voice,

Якщо ви чуєте мій голос,

I want you to close your eyes for a moment

я прошу, щоб ви закрили очі на мить

and examine your own social circle.

та дослідили своє власне соціальне коло.

Who are your foreign-born?

Ким є ваш знайомий з іншої країни?

What would it feel like if the circle were broken?

Що б ви відчули, якби коло розірвалося?

Share your story.

Поділіться своєю історією.

I'm building a global archive of first-person accounts

Я будую глобальний архів показань від першої особи

and linking them with mapping technology,

та об'єдную їх картографічною технологією,

so that we can see exactly where these circles break,

тож ось ми і бачимо, де саме ці кола руйнуються,

because this is not just an American issue.

тому що це не просто американська проблема.

There are a quarter-billion migrants around the world;

У світі четверть мільярда мігрантів;

people living, loving and learning in countries where they were not born.

люди живуть, люблять та навчаються в країнах, де вони не були народжені.

And in my career, in my life, I've been one of them:

І в своїй кар'єрі, в своєму житті я був одним з них:

in China, in Africa, in Europe.

в Китаї, в Африці, в Європі.

And each time I become one of these foreigners --

І кожний раз я ставав одним із цих іноземців —

one of these strange-looking guys in a new land --

одним із цих дивно одягнутих людей на новій землі —

I can't help but think back to that day

я мимоволі згадую той день,

when I was in Lower Manhattan with my mom

коли я був у Нижньому Манхеттені з мамою

all those decades ago,

всі ці десятиліття назад,

when I was scared,

коли я був наляканий,

and I had just spotted that green lady.

коли я тільки помітив цю зелену леді.

And I guess the question that I keep on thinking about

Я думаю, що питання, над яким я розмірковую,

when I see her

коли я бачу її

and all the younger replicas of her that are so obviously brown,

та всі зменшені її копії, які є такими коричневими,

and even the paintings that showcase her in the beginning

навіть фарба, яка на початку була характерною для неї,

as not quite green --

була не така зелена —

when I look at all of that,

коли я дивлюсь на все це,

the question that my research seeks to answer

питання, на яке я намагаюсь відповісти у своєму дослідженні,

becomes, to me, the same one that confounded me all those years ago:

є тим самим, що збиває мене з пантелику всі ці роки:

Is she a monster

Вона монстр

or a hero?

чи герой?

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)