The myth of King Midas and his golden touch - Iseult Gillespie

Перекладач: Dmytro Zubenko Утверджено: Khrystyna Romashko

"Не все те золото, що блищить..." Дж. Р. Р. Толкін.

With his harebrained schemes and asinine dealings with the gods,

Маючи непродумані плани і напружені стосунки з богами,

King Midas ruled the ancient kingdom of Phrygia with an uneven hand.

цар Мідас легковажно керував стародавнім царством Фригії.

He was known in Greek mythology as a rogue ruler

У грецькій міфології його знали, як правителя ізгоїв,

whose antics bemused his people and distracted the gods.

чиї витівки приголомшили народ і відвернули богів.

Midas spent his days in a stupor of splendor,

Дні Мідаса проходили велично,

spoiling himself and his beloved daughter and gorging himself on feasts and wine.

він та його донька купалися в бенкетах та вині.

Unsurprisingly, he felt an affinity with Dionysus,

Не дивно, що він відчував спорідненість з Діонісом,

god of wine, carnival, and performance.

Богом вина, карнавалу і вистав.

One day, Midas discovered a satyr

Одного разу Мідас знайшов сатира,

dozing in his rose garden and drunk on more than the scent of flowers.

який дрімав у його трояндовому саду, п'яніший, ніж аромат квітів.

Midas recognized the satyr as one of Dionysus’s followers

Мідас впізнав сатира як одного з послідовників Діоніса

and let him nurse his hangover at the palace.

і дозволив йому оселитися в палаці.

Pleased with the king’s hospitality, Dionysus offered to grant him one wish.

Вдячний царю за гостинність, Діоніс погодився виконати одне бажання.

Мідас жадібно роззирнувся довкола.

Midas cast a greedy eye over his surroundings.

Despite the luxury in which he lived,

Незважаючи на розкіш, в якій він жив,

no amount of precious jewels, finest silk or splendid decor felt like enough.

дорогоцінні камені, найтонший шовк та чудовий декор не втамовували його апетиту.

His life, he thought, was lacking luster; what he needed was more gold.

В його житті не вистачало блиску; все, що йому було потрібно - більше золота.

The god sent the power to turn anything the king touched to gold

Бог наділив царя силою перетворювати на золото все, до чого той доторкнеться,

surging through Midas.

окрім самого Мідаса.

Ecstatic, he turned to his possessions.

У захваті він повернувся до своїх володінь.

At his lightest touch, the palace walls transformed,

Від його легкого дотику стіни палацу перетворилися на золоті,

stone statues shone,

кам'яні статуї починали сяяти,

а кубки блищати.

and goblets glittered.

У нестямі він метався по палацу,

He galloped through his home in a frenzy,

handling each item until it took on a lustrous sheen.

перетвлорюючи все на золото.

Soon the palace heaved with gold,

Незабаром палац перетворився на золотий

and Midas’s delirious laughter echoed off the walls.

і сміх Мідаса відбивався луною від стін.

Змучений і голодний від своїх витівок,

Exhausted and hungry from his rampage,

Midas picked up a bunch of grapes from his newly gilded fruit bowl.

Мідас взяв гроно винограду зі своєї позолоченої вази з фруктами.

Але мало не зламав зуб,

But he nearly shattered his teeth,

for the fruit had turned to metal in his mouth.

бо у роті фрукти перетворилися на метал.

When he picked up a loaf of bread, the crumbs hardened in his hand.

Коли він узяв буханець хліба, той затвердів у його руці.

Flinging himself onto his bed in frustration,

Відкинувшись на ліжко в розпачі,

Мідас усвідомив, що м'які подушки перетворилися на тверде золото.

Midas discovered his plush pillows had morphed into solid gold.

Hearing his cries of frustration, his daughter entered the room.

Почувши крики розчарування, його дочка увійшла в кімнату.

Але коли Мідас потягнувся до її руки,

But when Midas reached out to her,

he saw with horror that he had frozen her into a golden statue.

він з жахом побачив, що перетворив її на золоту статую.

Horrified at what he had done,

Наляканий тим, що він зробив,

Midas begged the gods to rid him of his power.

Мідас благав богів позбавити його цієї сили.

Змилувавшись над дурним царем,

Taking pity on the foolish king,

Dionysus told Midas to wash his hands in the River Pactolus.

Діоніс сказав Мідасу вимити руки в річці Пактол.

When Midas reached into the river, the gold drained from his fingertips.

Коли Мідас занурив руки у річку, золото відмилося від його пальців.

Midas returned home to find his daughter alive

Мідас повернувся додому, де побачив свою дочку живою,

and his palace back to normal, and he rejoiced.

а палац його набув колишнього вигляду, і він зрадів.

You’d think he would’ve learned his lesson,

Можна було б подумати, що він засвоїв урок,

but just a few weeks later, Midas blundered again,

але всього через кілька тижнів, Мідас знову схибив,

insulting the music and sun god Apollo when he declared Pan a greater musician.

образив Бога музики і сонця Аполлона, сказавши, що Пан більш вправний музикант.

Аполлон презирливо заявив, що у царя, мабуть, віслячі вуха,

Apollo scornfully declared that the king must have the ears of an ass

to make such a misjudgment, and transformed Midas accordingly.

раз він висловлює такі судження, і перетворив Мідаса на віслюка.

Once again regretting his behavior,

Знов довелось тому шкодувати через свою поведінку,

Midas kept his hairy ears hidden in public.

Мідас приховував свої волохаті вуха в громадських місцях.

Їх бачив тільки його перукар,

They were seen only by his barber,

who was sworn to secrecy during a very awkward grooming session.

який, під час незвичного для нього сеансу, присягнувся мовчати,

The barber stifled his laughter and fought the desire to tell someone,

Перукар придушував свій сміх і боровся з бажанням комусь розповісти,

yet the secret consumed him.

але таємниця переповнювала його.

One day, he walked outside the city and dug a hole in the ground.

Одного разу він вийшов за межі міста і вирив яму.

Plunging his head into the earth,

Схиливши голову над землею,

the desperate barber whispered, “Midas has ass’s ears.”

відчайдушний перукар прошепотів: "У Мідаса вуха віслюка".

Soon after, a clump of reeds sprang up

Незабаром після цього паростки очерету підхопили слова

in the spot where the barber had buried his words.

там, де перукар їх промовив.

Коли подув вітер, паростки несли відлуння його шепоту:

When the wind blew, they carried the echoes of his whisper through the breeze:

"Midas has ass’s ears."

"У Мідаса вуха віслюка".

At the sound, donkeys in the fields raised their heads in recognition

Віслюки, які були в полях, підняли голови в знак визнання,

and people chuckled to themselves at the follies of their king.

а люди сміялися між собою через дурість свого царя.

With his golden touch and ass’s ears, Midas was not the most respected ruler.

Через його золотий дотик і вуха віслюка Мідас не був шанованим правителем.

And where other leaders were honored through statues and temples,

Тоді як інших лідерів вшановували, зводячи статуї і храми на їх честь,

his people remembered him a little differently:

народ пам'ятав Мідаса трохи по-іншому:

in the depths of the glittering river and the rustle of the Phrygian wind.

за відблисками глибокої ріки і шелестом фригійського вітру.