Did ancient Troy really exist? - Einav Zamir Dembin

Перекладач: Nadia Havrylyuk Утверджено: Khrystyna Romashko

When Homer’s Iliad was first written down in the 8th century BCE,

Коли у 8 ст. до н.е. вперше була записана Гомерова "Іліада",

the story of the Trojan war was already an old one.

історія про Троянську війну була вже доволі старою.

From existing oral tradition,

З тогочасної усної традиції

audiences knew the tales of the long siege,

люди чули розповіді про тривалу ворожнечу,

the epic duels outside the city walls,

епічні поєдинки за міськими стінами

and the cunning trick that finally won the war.

та підступний задум, який і приніс перемогу.

In the end, the magnificent city was burned to the ground,

Врешті, величне місто було спалене дотла,

never to rise again.

та вже не постало знову.

But had it ever existed?

Але чи існувало воно взагалі?

By the time the field of archaeology began to take shape in the 19th century,

Поки археологія як наука не почала розвиватись у 19 столітті,

many were skeptical, considering the epic to be pure fiction,

було багато скептиків, що вважали епічне лише вигадкою,

a founding myth imagining a bygone heroic era.

створенням міфу, аби мати уявлення про минаючу епоху героїв.

But some scholars believed

Але деякі вчені вірили,

that behind the superhuman feats and divine miracles

що за божественними святкуваннями та дивами

there must have been a grain of historical truth -

мала бути зернина історичної правди -

a war that was really fought,

війна дійсно була,

and a place where it happened.

як і місце, де все відбулось.

Frank Calvert was one such believer.

Френк Калверт був одним із тих, хто вірив.

He had spent his youth traveling and learning about ancient civilizations

Він провів свою юність у мандрівках та дослідженні стародавніх цивілізацій,

before accompanying his brother Frederick

а потім долучився до свого брата Фредеріка

on a diplomatic mission to the northwest Anatolian region of Çanakkale.

у дипломатичній місії на північний-схід Анатолійського регіону, в Чанаккале;

It was here that Homer described the Greek encampment

саме там, як описував Гомер, стояли табором греки,

at the mouth of the Scamander river.

у гирлі ріки Скамандер.

And it was here that fate brought Frank into contact

Саме тут доля звела Френка

with a journalist and geologist named Charles Maclaren.

з журналістом та геологом Чарльзом Маклареном.

Місцеві жителі та мандрівники давно здогадувались,

Locals and travelers had long speculated

that Troy might’ve stood on one of the surrounding hilltops.

що Троя, ймовірно, існувала на навколишніх пагорбах.

But Maclaren had been one of the first

Але Макларен був одним із перших,

to publish a detailed topographical study of the area.

хто видав деталізоване топографічне дослідження території.

He believed he had found the site –

Він вірив, що знайшов місце -

a 32-meter mound known by the name Hisarlık,

32-метровий курган, відомий як Хізарлік,

derived from the Turkish word for “fortress.”

назва походить від турецького слова "фортеця".

Soon after meeting with him in 1847,

Невдовзі після зустрічі з ним в 1847,

the Calverts bought 2,000 acres of farmland

Калверти викупили 2000 акрів фермерських угідь,

that included part of the hill.

куди входила частина пагорба.

Before they could explore any further,

Перш ніж вони змогли дослідити все детальніше,

the Crimean War broke out

розгорілась Кримська війна

and forestalled their archaeological ambitions for several years.

і це призупинило їхні археологічні амбіції на декілька років.

After the war’s end,

По закінченню війни

Frank Calvert began to survey the site,

Френк Калверт почав досліджувати місцину,

but lacked the funds for a full excavation.

проте йому бракувало коштів для масштабних розкопок.

This was where the wealthy German businessman

Саме тоді з'явився заможний німецький бізнесмен

and amateur archaeologist Heinrich Schliemann came in.

та археолог-аматор Генріх Шліман.

At Calvert’s invitation,

На запрошення Калверта,

Schliemann visited the grounds in 1868, and decided to excavate.

Шліман відвідав локацію у 1868 році та вирішив розпочати розкопки.

Eager to find the ancient city,

Бажаючи знайти стародавнє місто,

Schliemann tore massive trenches all the way to the base of the hill.

Шліман прорив величезні траншеї до основи пагорба.

There, he uncovered a hoard of precious artifacts,

Там він знайшов безліч дорогоцінних артефактів,

jewelry,

коштовностей

and metalwork,

та виробів з металу,

including two diadems and a copper shield.

а ще дві діадеми та мідний щит.

Schliemann took full credit for the discovery,

Шілман повністю присвоїв собі це відкриття,

announcing that he had found Troy

оголосивши, що він знайшов Трою

and the treasure of its king Priam.

та скарб її короля, Пріама.

But the real treasure was elsewhere.

Але справжній скарб був деінде.

When later archaeologists studied the site,

Коли пізніше інші археологи вивчали місце,

they realized that the mound consisted of no less than nine cities,

то зрозуміли, що курган складався щонайменше з дев'яти міст,

each built atop the ruins of the last.

кожне з яких будувалось на руїнах попереднього.

The layer Schliemann had uncovered dated back to the Mycenaean Age,

Шар, який розкопав Шліман, датується Мікенською ерою,

more than 1,000 years too early for Homer.

а це більш, ніж за 1000 років до Гомера.

But inside the mound was indeed evidence

Але всередині кургану справді були свідчення,

for a city that had thrived during the Bronze Age,

що якесь місто процвітало там у бронзовому віці,

with charred stone,

так як знайшли вугілля,

broken arrowheads,

зламані наконечники стріл

and damaged human skeletons suggesting a violent end.

та пошкоджені скелети людей, що свідчили про насильницьку смерть.

It was Troy VII, contained in the middle layers

Це була Троя VII, яку знайшли в середніх шарах,

and now ravaged for a second time by Schliemann’s careless excavation.

і вдруге сплюндрували необережними розкопками Шлімана.

The settlement, spanning some 200,000 square meters

Поселення охоплювало 200 000 квадратних метрів,

and home to as many as 10,000 people,

де жило близько 10 000 людей,

thrived until around 1180 BCE.

і процвітало воно до 1180 року до н.е.

Its position at the southern entrance of the Dardanelles strait

Розташування на південному вході у протоку Дарданелли

would’ve made a formidable strategic location for both defense and trade.

робило його стратегічно вигідним для оборони та торгівлі.

Most importantly, there are the remains of a massive fortification wall –

Більш важливо те, що там є залишки масивної оборонної стіни -

perhaps the very same one

можливо, тієї самої,

from which Priam and Hector once watched the Greeks approach.

з якої колись Пріам та Гектор спостерігали за наближенням греків.

Of course, it’s difficult to be certain

Звісно, неможливо сказати точно,

that these ruins are the true remains of ancient Troy,

що ці залишки - це справді руїни Трої,

and scholars still dispute

і вчені все ще дискутують,

whether the Trojan War as described by Homer ever happened.

чи Троянська війна, як її описав Гомер, дійсно була.

Yet the evidence is strong enough

Але цей доказ є досить вагомим,

that UNESCO has labelled Hisarlık the archeological site of Troy.

аби ЮНЕСКО назвало Хазарлік археологічною локацією Трої.

Regardless of its identity,

А окрім його автентичності,

thanks to persistence,

завдяки наполегливості,

a bit of faith,

дрібці віри

and a lot of research,

та багатьом дослідженням,

archaeologists are bringing the long-buried secrets

археологи проливають світло на глибоко сховані секрети

of an ancient, lost city to light.

стародавнього загубленого міста.