Verna Myers: How to overcome our biases? Walk boldly toward them

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Khrystyna Romashko

I was on a long road trip this summer,

Цьогоріч улітку мені випала довга мандрівка автомобілем,

and I was having a wonderful time listening

і я чудово провела час, слухаючи неперевершену

to the amazing Isabel Wilkerson's "The Warmth of Other Suns."

книжку Ізабель Вілкерсон "Тепло інших сонць".

It documents six million black folks fleeing the South from 1915 to 1970

Вона описує, як шість мільйонів афро-американців втікали з Півдня в 1915-1970 роках,

looking for a respite from all the brutality

шукаючи порятунку від жорстокості

and trying to get to a better opportunity up North,

й намагаючись знайти кращі можливості на Півночі.

and it was filled with stories of the resilience and the brilliance

Книжка оповідає про стійкість і винахідливість

of African-Americans,

афро-американців.

and it was also really hard to hear all the stories of the horrors

Водночас, мені було дуже важко слухати описи всіх цих жахіть,

покірності та приниження.

It was especially hard to hear about the beatings and the burnings

Особливо нелегко було слухати про те, як темношкірих чоловіків

and the lynchings of black men.

били, спалювали й лінчували.

And I said, "You know, this is a little deep.

Мені подумалось: "Це трохи заважко.

I need a break. I'm going to turn on the radio."

Треба зробити паузу. Ввімкну-но я радіо".

I turned it on, and there it was:

Ввімкнувши, я почула:

Ferguson, Missouri,

Ферґюсон, штат Міссурі,

Michael Brown,

Майкл Браун,

18-year-old black man,

18-річний афро-американець,

unarmed, shot by a white police officer, laid on the ground dead,

неозброєний, вбитий білим поліцейським, лежав мертвий на землі

blood running for four hours

чотири години, стікаючи кров'ю,

while his grandmother and little children and his neighbors watched in horror,

а його бабуся, маленькі діти й сусіди нажахано на це дивились.

and I thought,

І я подумала:

here it is again.

ну ось, знову те саме.

This violence, this brutality against black men

Насилля, жорстокість супроти темношкірих

has been going on for centuries.

триває століттями.

I mean, it's the same story. It's just different names.

Історія весь час повторюється. Тільки імена інші.

It could have been Amadou Diallo.

На його місці міг бути Амаду Діалло.

It could have been Sean Bell.

То міг бути Шон Белл.

It could have been Oscar Grant.

То міг бути Оскар Ґрант.

It could have been Trayvon Martin.

То міг бути Трейвон Мартін.

This violence, this brutality,

Це насилля, ця жорстокість

is really something that's part of our national psyche.

притаманна нашому національному менталітету.

It's part of our collective history.

Це частина нашої спільної історії.

What are we going to do about it?

Що ж нам робити з нею?

You know that part of us that still crosses the street,

Я маю на увазі ту частинку нас самих, що далі переходить вулицю,

locks the doors,

замикає двері,

clutches the purses,

міцніше стискає сумочку,

when we see young black men?

коли ми бачимо афро-американців.

That part.

Ось та часточка.

I mean, I know we're not shooting people down in the street,

Так, ми не стріляємо в людей на вулиці,

but I'm saying that the same stereotypes and prejudices

але ті самі стереотипи й упередження,

that fuel those kinds of tragic incidents

що спричинили згадані мною трагічні випадки,

are in us.

й далі живуть в нашій душі.

We've been schooled in them as well.

Нас виховували разом з ними.

I believe that we can stop these types of incidents,

Я вважаю, що ми здатні зупинити випадки

these Fergusons from happening,

на кшталт того, що трапився у Ферґюсоні,

by looking within and being willing to change ourselves.

якщо зазирнемо собі в душу й змінимо себе.

So I have a call to action for you.

Отож, я хочу звернутись до вас із закликом.

There are three things that I want to offer us today to think about

Я хочу, щоб ми задумались над трьома речами,

as ways to stop Ferguson from happening again;

що допоможуть уникнути таких випадків, як у Ферґюсоні;

three things that I think will help us

ці три речі, на мою думку, допоможуть нам

reform our images of young black men;

змінити власну думку про молодих темношкірих чоловіків;

three things that I'm hoping will not only protect them

ці три речі, я сподіваюсь, не лише захистять їх,

but will open the world so that they can thrive.

а й відкриють для них світ, щоб вони могли реалізувати себе.

Can you imagine that?

Можете собі це уявити?

Can you imagine our country embracing young black men,

Можете собі уявити, що в нашій країні вітатимуть молодих афро-американців,

seeing them as part of our future, giving them that kind of openness,

вважатимуть їх частиною нашого майбутнього, ставитимуться до них

that kind of grace we give to people we love?

так щиро й прихильно, як ми ставимось до своїх близьких?

How much better would our lives be? How much better would our country be?

Уявляєте, як поліпшиться наше життя? Як покращиться наша країна?

Let me just start with number one.

Почну з найважливішого.

We gotta get out of denial.

Треба перестати заперечувати.

Stop trying to be good people.

Не вдавати з себе ідеальної людини.

We need real people.

Треба бути такими, як ви є.

You know, I do a lot of diversity work,

Знаєте, я проводжу заняття на тему міжкультурної комунікації

and people will come up to me at the beginning of the workshop.

і на початку майстер-класів до мене підходять

They're like, "Oh, Ms. Diversity Lady, we're so glad you're here" --

і кажуть: "О, міс Неупередженість, ми такі раді, що Ви тут" -

(Laughter) --

(Сміх)

"but we don't have a biased bone in our body."

- "але в нашій душі немає ні краплини упередження".

And I'm like, "Really?

А я у відповідь: "Та невже?

Because I do this work every day, and I see all my biases."

Бо я проводжу ці заняття щодня і знаю про всі свої упередження".

I mean, not too long ago, I was on a plane

От, наприклад, недавно я летіла літаком

and I heard the voice of a woman pilot coming over the P.A. system,

і почула в салоні звернення пілота - то був жіночий голос.

and I was just so excited, so thrilled.

Спершу я страшенно втішилась,

I was like, "Yes, women, we are rocking it.

мовляв "Так, ми, жінки, все можемо.

We are now in the stratosphere."

Тепер ми в стратосфері".

It was all good, and then it started getting turbulent and bumpy,

Все було гаразд, аж поки літак не влетів у зону турбулентності,

and I was like,

і я молилась в думках:

"I hope she can drive."

"Сподіваюсь, вона вміє керувати літаком".

(Laughter)

(Сміх)

I know. Right.

Так, так, я знаю.

But it's not even like I knew that was a bias

Але я й гадки не мала, що маю справу з упередженням,

until I was coming back on the other leg and there's always a guy driving

доки не сіла в літак назад додому, де пілотом був чоловік.

and it's often turbulent and bumpy,

Літак знову почало трусити,

and I've never questioned the confidence of the male driver.

але я аніскілечки не сумнівалась у майстерності пілота-чоловіка.

The pilot is good.

Пілот справився.

Now, here's the problem.

Проблема ось у чому.

If you ask me explicitly, I would say, "Female pilot: awesome."

Якщо ви мене запитаєте відверто, я відповім: "Жінка-пілот? Чудово".

But it appears that when things get funky and a little troublesome, a little risky,

Але виходить, що коли щось іде не за планом, виникають якісь проблеми, невеличкий ризик,

I lean on a bias that I didn't even know that I had.

я дотримуюсь упередження, про яке досі й не підозрювала.

You know, fast-moving planes in the sky,

Тобто, літаки швидко гасають в небі,

I want a guy.

я волію бачити за штурвалом чоловіка.

That's my default.

Щоб так було за замовчанням.

Men are my default.

За замовчанням за штурвалом літака в мене - чоловіки.

Who is your default?

А в вас?

Who do you trust?

Кому ви довіряєте?

Who are you afraid of?

Кого ви боїтесь?

Who do you implicitly feel connected to?

До кого вас підсвідомо тягне?

Who do you run away from?

Від кого ви втікаєте?

I'm going to tell you what we have learned.

Розповім вам, про що ми дізналися.

The implicit association test, which measures unconscious bias,

Є такий тест підсвідомих асоціацій, який оцінює наші несвідомі упередження,

you can go online and take it.

його можна пройти онлайн.

Five million people have taken it.

Цей тест пройшло п'ять мільйонів людей.

Turns out, our default is white. We like white people.

Як виявилось, у нас за замовчанням - білі люди. Ми любимо білих.

We prefer white. What do I mean by that?

Надаємо перевагу білим. Що я маю на увазі?

When people are shown images of black men and white men,

Коли людям показують фото темношкірих і білошкірих чоловіків,

we are more quickly able to associate

ми скоріше асоціюємо

that picture with a positive word, that white person with a positive word,

зображення білошкірого чоловіка з позитивним словом,

than we are when we are trying to associate

ніж тоді, коли намагаємось асоціювати

positive with a black face, and vice versa.

позитивне слово з темношкірою особою, і навпаки.

When we see a black face,

Коли ми бачимо обличчя темношкірого,

it is easier for us to connect black with negative

нам легше пов'язати його з негативним словом,

than it is white with negative.

ніж обличчя білошкірого.

Seventy percent of white people taking that test prefer white.

70 відсотків білих, які проходять цей тест, надають перевагу білим людям.

Fifty percent of black people taking that test prefer white.

50 відсотків чорних, які проходять цей тест, надають перевагу білим людям.

You see, we were all outside when the contamination came down.

Бачите, це зачепило всіх нас.

What do we do about the fact that our brain automatically associates?

Що можна вдіяти з тим, що наш мозок будує асоціації підсвідомо?

You know, one of the things that you probably are thinking about,

Мабуть, ви подумали собі -

and you're probably like, you know what,

напевно, у всьому цьому

I'm just going to double down on my color blindness.

винна моя нездатність розрізняти кольори.

Yes, I'm going to recommit to that.

Треба пройти тест ще раз.

I'm going to suggest to you, no.

Але я вам не раджу цього робити.

We've gone about as far as we can go trying to make a difference

Ми пройшли всі можливі варіанти, намагаючись

trying to not see color.

не зважати на колір.

The problem was never that we saw color. It was what we did when we saw the color.

Але проблема не в тому, що ми бачили колір. Проблема в тому, що ми робили, побачивши його.

It's a false ideal.

Ось про що тут йдеться.

And while we're busy pretending not to see,

І доки ми вперто вдаємо, що не зважаємо на колір,

we are not being aware of the ways in which racial difference

ми не усвідомлюємо, як расова відмінність

is changing people's possibilities, that's keeping them from thriving,

впливає на можливості людей, як вона не дає їм реалізувати себе,

and sometimes it's causing them an early death.

а часом стає винуватцем їхньої загибелі.

So in fact, what the scientists are telling us is, no way.

Тому науковці застерігають нас:

Don't even think about color blindness.

не смійте навіть думати, начебто ви дальтоніки.

In fact, what they're suggesting is,

Натомість вони радять:

stare at awesome black people.

витріщайтесь на чудових афро-американців.

(Laughter)

(Сміх)

Look at them directly in their faces and memorize them,

Дивіться їм просто в очі та запам'ятовуйте їх,

because when we look at awesome folks who are black,

бо коли ми дивимось на чудових людей, які мають темну шкіру,

it helps to dissociate

ми позбуваємось

the association that happens automatically in our brain.

отих підсвідомих асоціацій.

Why do you think I'm showing you these beautiful black men behind me?

Як ви гадаєте, чому позаду мене - світлини прекрасних афроамериканців?

There were so many, I had to cut them.

Їх було так багато, що я не змогла показати всіх.

Okay, so here's the thing:

Гаразд, я скажу вам, чому:

I'm trying to reset your automatic associations about who black men are.

я намагаюсь змінити ваші підсвідомі асоціації про афро-американців.

I'm trying to remind you

Я хочу нагадати вам,

that young black men grow up to be amazing human beings

що молоді афро-американці виростають і стають чудовими людьми,

who have changed our lives and made them better.

які змінюють і поліпшують наше життя.

So here's the thing.

Скажу вам ще одну річ.

The other possibility in science,

Наука знає ще один вихід,

and it's only temporarily changing our automatic assumptions,

який змінює наші підсвідомі асоціації,

but one thing we know

хоч і тимчасово -

is that if you take a white person who is odious that you know,

якщо взяти фото знайомої вам білої людини, яка прославилась своїми ганебними вчинками,

and stick it up next to a person of color,

і повісити його поруч зі знимкою темношкірої людини,

a black person, who is fabulous,

яка прославилась чимось добрим,

then that sometimes actually causes us to disassociate too.

то підсвідомі асоціації теж зміняться.

So think Jeffrey Dahmer and Colin Powell.

Подумайте про серійного вбивцю Джеффрі Дамера й держсекретаря США Коліна Павелла.

Just stare at them, right? (Laughter)

Не зводьте очей з їхніх фото. (Сміх)

But these are the things. So go looking for your bias.

Це спрацює. Отож задумайтесь, які упередження ви маєте.

Please, please, just get out of denial and go looking for disconfirming data

Прошу вас, перестаньте хитати головою і пошукайте інформацію,

that will prove that in fact your old stereotypes are wrong.

яка доведе, що ваші давні стереотипи - хибні.

Okay, so that's number one: number two,

Гаразд, то був номер один. Номер два.

what I'm going to say is move toward young black men instead of away from them.

Підходьте до молодих афро-американців, а не сахайтесь від них.

It's not the hardest thing to do,

Це не так важко зробити,

but it's also one of these things

але при цьому треба мати

where you have to be conscious and intentional about it.

чіткий намір і усвідомлювати, що робиш.

You know, I was in a Wall Street area one time several years ago

Кілька років тому я була в районі Волл-стріт

when I was with a colleague of mine, and she's really wonderful

разом зі своєю колегою. Вона дуже класна, проводить разом зі мною

and she does diversity work with me and she's a woman of color, she's Korean.

заняття на тему міжкультурної комунікації, і вона іншого кольору шкіри - кореянка.

And we were outside, it was late at night,

Ми були надворі, пізно ввечері,

and we were sort of wondering where we were going, we were lost.

і не знали, де ми саме є, словом, загубилися.

And I saw this person across the street, and I was thinking, "Oh great, black guy."

Тоді я побачила перехожого по той бік вулиці і подумала: "О, чудово, темношкірий чоловік".

I was going toward him without even thinking about it.

І, не задумуючись, пішла до нього.

And she was like, "Oh, that's interesting."

А моя подруга сказала: "Хм, цікаво".

The guy across the street, he was a black guy.

Той перехожий був темношкірим.

I think black guys generally know where they're going.

Я думаю, що темношкірі хлопці зазвичай знають, куди вони йдуть.

I don't know why exactly I think that, but that's what I think.

Не знаю, чому я в цьому впевнена, але я так думаю.

So she was saying, "Oh, you were going, 'Yay, a black guy'?"

Отож, моя подруга зауважила: "Слухай, ти сказала - "Супер, темношкірий чоловік"?"

She said, "I was going, 'Ooh, a black guy.'"

А я відповіла: "Ні, я сказала "О-о-о, темношкірий чоловік".

Other direction. Same need, same guy, same clothes,

Це все міняє. Та ж потреба, той же чоловік, те ж вбрання,

same time, same street, different reaction.

той самий час, та сама вулиця, а от реакція - інша.

And she said, "I feel so bad. I'm a diversity consultant.

І вона відповіла мені: "Мені так соромно. Я - консультант з питань міжкультурної комунікації.

I did the black guy thing. I'm a woman of color. Oh my God!"

І потрапила на гачок стереотипів про афро-американців. І при цьому сама маю темний колір шкіри. О Боже!"

And I said, "You know what? Please. We really need to relax about this."

А я сказала: "Знаєш що? Давай не будемо. Не треба перебільшувати.

I mean, you've got to realize I go way back with black guys.

Ти ж бачиш, що я давніше за тебе маю діло з темношкірими хлопцями.

(Laughter)

(Сміх)

My dad is a black guy. You see what I'm saying?

Мій тато був афро-американцем. Розумієш, що я маю на увазі?

I've got a 6'5" black guy son. I was married to a black guy.

Я маю темношкірого сина зростом 1,96 метра. Я була одружена з темношкірим.

My black guy thing is so wide and so deep

Я так добре обізнана зі всіма стереотипами про афро-американців,

that I can pretty much sort and figure out who that black guy is,

що можу відразу сказати, ким є той темношкірий парубок,

and he was my black guy.

і він мені підходить.

He said, "Yes, ladies, I know where you're going. I'll take you there."

Той хлопець сказав: "Так, пані, я знаю, де те місце, куди ви йдете. Я проведу вас туди".

You know, biases are the stories we make up about people

Упередження - це історії, що їх ми складаємо про людей

before we know who they actually are.

перед тим, як дізнаємось, які вони насправді.

But how are we going to know who they are

Але як нам дізнатися, які ж вони насправді,

when we've been told to avoid and be afraid of them?

якщо нам сказали уникати і боятися їх?

So I'm going to tell you to walk toward your discomfort.

Отож, закликаю вас іти назустріч своїм страхам.

And I'm not asking you to take any crazy risks.

Ні, я не прошу вас стрімголов ризикувати.

I'm saying, just do an inventory,

А просто задуматись над тим, кого саме ви уникаєте,

expand your social and professional circles.

розширити власне соціальне й професійне коло.

Who's in your circle?

Хто входить до вашого кола?

Who's missing?

Кого там бракує?

How many authentic relationships

Зі скількома молодими афро-американцями - чоловіками та жінками -

do you have with young black people, folks, men, women?

ви маєте щирі взаємини?

Or any other major difference from who you are

Або з людьми, які кардинально

and how you roll, so to speak?

відрізняються від вас самих?

Because, you know what? Just look around your periphery.

Бо знаєте що? Просто озирніться довкола.

There may be somebody at work, in your classroom,

Може, хтось є у вашому офісі, у вашому класі,

in your house of worship, somewhere, there's some black young guy there.

церкві чи ще десь, якийсь молодий афро-американець.

And you're nice. You say hi.

Ви можете бути приязним до нього. Привітатися з ним.

I'm saying go deeper, closer, further, and build the kinds of relationships,

Закликаю вас будувати глибші, тісніші стосунки,

the kinds of friendships that actually cause you to see the holistic person

дружбу, що дасть вам змогу пізнати іншу людину

and to really go against the stereotypes.

та подолати стереотипи.

I know some of you are out there,

Я знаю, що дехто з вас задумувався над цим.

Знаю, бо маю кількох білих приятелів, які нарікають:

"You have no idea how awkward I am.

"Ти не уявляєш собі, як мені незручно.

Like, I don't think this is going to work for me.

Я думаю, що в моєму випадку нічого з цим не вийде.

I'm sure I'm going to blow this."

Я все зіпсую".

Okay, maybe, but this thing is not about perfection. It's about connection.

Може й так, але ж тут не йдеться про ідеальні стосунки. Йдеться про зв'язок.

And you're not going to get comfortable before you get uncomfortable.

До того, як вам стане комфортно, ви деякий час почуватиметесь незатишно.

I mean, you just have to do it.

Але ви мусите хоча б спробувати.

And young black men, what I'm saying is

А щодо молодих афро-американців, то я маю на увазі,

if someone comes your way, genuinely and authentically, take the invitation.

що коли хтось підійте до вас зі щирими, приязними намірами, не відштовхуйте його.

Not everyone is out to get you.

Не всі хочуть обвести вас довкола пальця.

Go looking for those people who can see your humanity.

Знайдіть тих, хто побачить у вас душу.

You know, it's the empathy and the compassion

Взаємини з людьми, які відрізняються від вас,

that comes out of having relationships with people who are different from you.

вчать співпереживати й співчувати.

Something really powerful and beautiful happens:

Тоді відбувається дещо важливе й чудове:

you start to realize that they are you,

ви починаєте розуміти, що вони є вами,

that they are part of you, that they are you in your family,

що вони є частиною вас, що вони є вашою родиною,

and then we cease to be bystanders

а тоді ми перестаємо бути байдужими сторонніми,

and we become actors, we become advocates,

а починаємо брати участь, підтримувати й захищати,

and we become allies.

стаємо союзниками.

So go away from your comfort into a bigger, brighter thing,

Тому вийдіть із зони комфорту на зустріч цікавішому, яскравішому життю,

because that is how we will stop another Ferguson from happening.

бо саме так можна зарадити повторенню такої трагедії, як у Ферґюсоні.

That's how we create a community

Так ми створимо спільноту,

where everybody, especially young black men, can thrive.

де всі, а особливо молоді афро-американці, зможуть самореалізуватися.

So this last thing is going to be harder,

Третя річ не така легка,

and I know it, but I'm just going to put it out there anyway.

я про це добре знаю, але всеодно скажу.

When we see something, we have to have the courage to say something,

Коли ми щось бачимо, то мусимо набратись сміливості й не змовчати,

even to the people we love.

навіть коли це сказали наші близькі.

You know, it's holidays and it's going to be a time

Наближаються свята, настає пора,

when we're sitting around the table and having a good time.

коли ми всі зберемось за столом і гарно проводитимемо час.

Many of us, anyways, will be in holidays,

Принаймні більшість з нас святкуватиме,

and you've got to listen to the conversations around the table.

і тоді час дослухатись до розмов за столом.

You start to say things like, "Grandma's a bigot."

Треба перестати мовчати і сказати: "Бабуся - шовіністка".

(Laughter)

(Сміх)

"Uncle Joe is racist."

"Дядько Джо - расист".

And you know, we love Grandma and we love Uncle Joe. We do.

Насправді ми любимо і бабусю, і дядька Джо. Справді.

We know they're good people, but what they're saying is wrong.

Ми знаємо, що вони добрі люди, але їхні слова - погані.

And we need to be able to say something, because you know who else is at the table?

І ми мусимо не змовчати, а щось сказати, бо знаєте, хто ще сидить за столом?

The children are at the table.

Діти.

And we wonder why these biases don't die, and move from generation to generation?

А ми дивуємось, чому ці упередження не зникають, чому вони переходять з покоління в покоління?

Because we're not saying anything.

Бо ми нічого на це не кажемо.

We've got to be willing to say, "Grandma, we don't call people that anymore."

Нам треба говорити: "Бабусю, так більше нікого не називають".

"Uncle Joe, it isn't true that he deserved that.

"Дядьку Джо, це неправда, він такого не заслужив.

No one deserves that."

Ніхто такого не заслуговує".

And we've got to be willing

Нам треба перестати

to not shelter our children from the ugliness of racism

захищати своїх дітей від мерзенності расизму,

when black parents don't have the luxury to do so,

бо батьки - афро-американці не можуть собі такого дозволити,

especially those who have young black sons.

особливо ті, хто має молодих темношкірих синів.

We've got to take our lovely darlings, our future,

Ми мусимо звернутись до наших любих дітей, нашого майбутнього,

and we've got to tell them we have an amazing country with incredible ideals,

і розповісти їм, що ми маємо дивовижну країну з неймовірними ідеалами,

we have worked incredibly hard, and we have made some progress,

що ми страшенно важко працювали і чогось таки досягнули,

but we are not done.

але робота ця не завершена.

We still have in us this old stuff

Ми досі не позбулися думок про те,

about superiority and it is causing us

що ми вищі за інших, і це змушує нас

to embed those further into our institutions

наповнювати цими думками наші інституції,

and our society and generations,

наше суспільство та нові покоління,

and it is making for despair

і це веде до відчаю,

and disparities and a devastating devaluing of young black men.

нерівності та жахливого недооцінювання молодих афро-американців.

We still struggle, you have to tell them,

Ми досі боремось, мусите ви сказати своїм дітям,

with seeing both the color

щоб побачити в молодих людей

and the character of young black men,

не тільки колір їхньої шкіри, а й їхню вдачу,

but that you, and you expect them,

але сподіваємось, що ви - наші діти -

to be part of the forces of change in this society

станете рушіями змін у цій країні,

that will stand against injustice and is willing, above all other things,

повстанете проти несправедливості та, щонайважливіше, матимете охоту

to make a society where young black men can be seen for all of who they are.

зробити так, щоб у цій країні сприймали темношкіру молодь такою як вона справді є.

So many amazing black men,

Довкола сила-силенна чудових молодих афро-американців,

those who are the most amazing statesmen that have ever lived,

найталановитіших політиків,

brave soldiers,

мужніх вояків,

awesome, hardworking laborers.

прекрасних, працьовитих робітників.

These are people who are powerful preachers.

Ці люди є натхненними проповідниками.

They are incredible scientists and artists and writers.

Прекрасними науковцями, митцями й письменниками.

They are dynamic comedians.

Кмітливими коміками.

They are doting grandpas,

Сповненими любові дідусями

caring sons.

й турботливими синами.

They are strong fathers,

Мужніми батьками

and they are young men with dreams of their own.

й молодими мрійниками.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)