Heather Brooke: My battle to expose government corruption

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Olena Dubets Утверджено: Hanna Leliv

Once upon a time, the world was a big, dysfunctional family.

Колись давно світ був великою, безталанною родиною,

It was run by the great and powerful parents,

якою керували могутні і сильні батьки,

and the people were helpless

а люди були безпомічними і безнадійними,

and hopeless naughty children.

неслухняними дітьми.

If any of the more rowdier children questioned

І якщо дехто з найсміливіших дітей сумнівався у владі

the authority of the parents, they were scolded.

своїх батьків, їх карали.

If they went exploring into the parents' rooms,

І якщо вони проникали в батьківські кімнати,

or even into the secret filing cabinets, they were punished,

а тим більше лізли у таємні шухляди, їх карали,

and told that for their own good

і говорили, що для їхнього ж блага -

they must never go in there again.

не заходити сюди більше ніколи.

Then one day, a man came to town

І ось одного разу у містечко прийшов чоловік

with boxes and boxes of secret documents

з величезною купою секретних документів,

stolen from the parents' rooms.

вкрадених з батьківських кімнат.

"Look what they've been hiding from you," he said.

"Гляньте, що вони від вас ховають".

The children looked and were amazed.

Діти подивилися і були шоковані.

There were maps and minutes from meetings

Там були плани і уривки з зустрічей,

where the parents were slagging each other off.

де батьки ображали один одного.

They behaved just like the children.

Вони поводилися точнісінько як діти.

And they made mistakes, too, just like the children.

І вони робили помилки - так само, як діти.

The only difference was, their mistakes

Єдиною різницею було те, що їхні помилки були приховані

were in the secret filing cabinets.

у таємних шухлядах.

Well, there was a girl in the town, and she didn't think

Але в тому містечку жила дівчина, яка не вважала,

they should be in the secret filing cabinets,

що цим документам місце у таємних шухлядах,

or if they were, there ought to be a law

а навіть якщо і так, то мусить існувати закон,

to allow the children access.

який би відкрив доступ дітям до цих документів.

And so she set about to make it so.

Дівчина загорілась бажанням змінити правила у сім'ї.

Well, I'm the girl in that story, and the secret documents

Отже, я - це та дівчина у тій історії, і секретні документи,

that I was interested in were located in this building,

які мене зацікавили, знаходились у цій будівлі - у британському парламенті,

the British Parliament, and the data that I wanted

а інформація, яку я хотіла дізнатись,

to get my hands on were the expense receipts

стосувалась кількості витрат

of members of Parliament.

членів Парламенту.

I thought this was a basic question to ask in a democracy. (Applause)

Я гадала, що це природнє питання у демократичній країні (Оплески).

It wasn't like I was asking for the code to a nuclear bunker,

Це не було щось на зразок - дайте мені код від ядерного бункера або щось у цьому дусі,

or anything like that, but the amount of resistance I got

але запеклий опір, який мені вчинили

from this Freedom of Information request,

на це просте і прозоре прохання,

you would have thought I'd asked something like this.

викликав підозру, що я попросила про щось на кшталт цього.

So I fought for about five years doing this,

Таким чином я боролася 5 років,

and it was one of many hundreds of requests that I made,

і це було лише одне з сотень прохань, які я подавала,

not -- I didn't -- Hey, look, I didn't set out, honestly,

але, насправді, ви не подумайте, ніби я намагалася

to revolutionize the British Parliament.

здійснити революцію у британському парламенті.

That was not my intention. I was just making these requests

Це зовсім не було моєю метою. Ці прохання були

as part of research for my first book.

лише частиною досліджень для моєї першої публікацї, та, на жаль,

But it ended up in this very long, protracted legal battle

усе перетворилося у виснажливу, нудну судову тяганину

and there I was after five years fighting against Parliament

і я, після п'яти років боротьби проти Парламенту,

in front of three of Britain's most eminent High Court judges

постала перед трьома найкомпетентнішими суддями,

waiting for their ruling about whether or not Parliament had to release this data.

очікуючи на їхній вердикт: чи повинен Парламент відкривати ці дані чи ні.

And I've got to tell you, I wasn't that hopeful,

Змушена зізнатись - я не дуже вірила у перемогу,

because I'd seen the establishment. I thought,

оскільки я чудово усвідомлювала, що суд із парламентом за одне. Я завжди гадала,

it always sticks together. I am out of luck.

що вони підтримують один одного. У мене не було шансів.

Well, guess what? I won. Hooray. (Applause)

Але знаєте що? Я перемогла. (Оплески)

Well, that's not exactly the story, because the problem was

Ну, на цьому історія не закінчилася, оскільки Парламент

that Parliament delayed and delayed releasing that data,

затягував видачу цієї інформації.

and then they tried to retrospectively change the law

До того ж, вони намагалися прийняти новий закон про видачу інформації,

so that it would no longer apply to them.

який би їх не стосувався.

The transparency law they'd passed earlier that applied to everybody else,

Таким чином, вони намагалися обмежити той прозорий закон, який самі прийняли,

they tried to keep it so it didn't apply to them.

щоб його дія не поширювалась на них самих.

What they hadn't counted on was digitization,

Єдине, що вони не врахували - це оцифрування,

because that meant that all those paper receipts

що означало, що всі їхні паперові чеки

had been scanned in electronically, and it was very easy

були перескановані в електронному варіанті, і тому було дуже просто

for somebody to just copy that entire database,

для будь-кого скопіювати цілу електронну базу даних на диск,

put it on a disk, and then just saunter outside of Parliament,

а потім спокійно вийти з Парламенту

which they did, and then they shopped that disk

і продати той диск за

to the highest bidder, which was the Daily Telegraph,

шалені гроші Дейлі Телеґраф. Мабуть усі пам'ятають

and then, you all remember, there was weeks and weeks

тижні неприємних відкриттів про покупки членів Парламенту -

of revelations, everything from porn movies

починаючи з порнофільмів,

and bath plugs and new kitchens

кранів для ванної, нових кухонних меблів

and mortgages that had never been paid off.

та іпотек, які ніколи не були погашені.

The end result was six ministers resigned,

Як результат - шість міністрів звільнилися з посади,

the first speaker of the house in 300 years was forced to resign,

спікер уперше за 300 років був змушений скласти свої повноваження,

a new government was elected on a mandate of transparency,

новий уряд був обраний на основі законності та прозорості,

120 MPs stepped down at that election,

120 депутатів не взяли участі у тих виборах,

and so far, four MPs and two lords

і таким чином чотири депутати і два лорди

have done jail time for fraud.

сидять у в'язниці за обвинуваченням у шахрайстві.

So, thank you. (Applause)

Отже, дякую вам. (Оплески)

Well, I tell you that story because it wasn't unique to Britain.

Загалом я розповіла цю історію, оскільки вона не є винятковою для Британії.

It was an example of a culture clash that's happening

Це типовий приклад всесвітніх культурних зіткнень між

all over the world between bewigged and bestockinged

"сильними світу цього",

officials who think that they can rule over us

котрі вважають, що можуть керувати нами,

without very much prying from the public,

не звертаючи уваги на наші потреби.

and then suddenly confronted with a public

Аж ось народ повстав проти них,

who is no longer content with that arrangement,

висловив своє незадоволення їхнім керівництвом,

and not only not content with it, now, more often,

і не лише незадоволення -

armed with official data itself.

він ще й озброївся офіційною інформацією проти них.

So we are moving to this democratization of information,

Ми рухаємося у руслі демократизації доступу до інформації,

and I've been in this field for quite a while.

і я, своєю чергою, займаюсь цією проблемою досить довго.

Slightly embarrassing admission: Even when I was a kid,

Трішки ніякове зізнання: змалку

I used to have these little spy books, and I would, like,

я записувала все, що діялося навколо, пильнувала

see what everybody was doing in my neighborhood and log it down.

своїх сусідів і вела шпигунський щоденник.

I think that was a pretty good indication

На мою думку, це було справжнім показником для

about my future career as an investigative journalist,

моєї майбутньої кар'єри журналіста - дослідника.

and what I've seen from being in this access to information field for so long

Дізнавшись багато недоступної раніше інформації, я збагнула,

is that it used to be quite a niche interest,

що тема витрат завжди була актуальною.

and it's gone mainstream. Everybody, increasingly, around the world,

А на даний момент вона стала однією із найголовніших.

wants to know about what people in power are doing.

Будь-хто і з будь-якого куточка планети хоче знати, що роблять чиновники.

They want a say in decisions that are made in their name

Кожен хоче мати право голосу у діях, які чинять від їхнього імені та з їхніми коштами.

and with their money. It's this democratization of information

Відкритий доступ до інформації, на мою думку,

that I think is an information enlightenment,

є інформаційним просвітництвом

and it has many of the same principles of the first Enlightenment.

і має спільні корені з первісним Просвітництвом.

It's about searching for the truth,

Це пошук істини -

not because somebody says it's true, "because I say so."

не тільки тому, що хтось так сказав або так має бути.

No, it's about trying to find the truth based on

Ні, це намагання знайти істину

what you can see and what can be tested.

у тому, що ти бачиш і що ти можеш перевірити.

That, in the first Enlightenment, led to questions about

Просвітництво заторкнуло питання про права королів,

the right of kings, the divine right of kings to rule over people,

божественні права королів на правління народом

or that women should be subordinate to men,

або про те, що жінки повинні підкорятись чоловікам

or that the Church was the official word of God.

або про те, що церква є прямим наступником Бога на Землі.

Obviously the Church weren't very happy about this,

Звісно, що духовенство не було задоволене таким поворотом подій,

and they tried to suppress it,

і тому намагалося придушити цей рух.

but what they hadn't counted on was technology,

Але вони не звернули уваги на технології, які вже тоді існували - друкарство,

and then they had the printing press, which suddenly

яке раптово, швидко і дешево

enabled these ideas to spread cheaply, far and fast,

поширило ці всі ідеї;

and people would come together in coffee houses,

люди збиралися у кав'ярнях,

discuss the ideas, plot revolution.

обговорювали нові ідеї, планували революцію.

In our day, we have digitization. That strips all the physical mass out of information,

У наш час ми маємо інформаційні технології. Для інформації більше не потрібні фізичні матеріали.

so now it's almost zero cost to copy and share information.

Зараз дуже дешево, надзвичайно дешево поширювати її.

Our printing press is the Internet. Our coffee houses are social networks.

Зараз нашою друкарнею став інтернет, а нашими кав'ярнями - соціальні мережі.

We're moving to what I would think of as a fully connected system,

Ми знаходимося на шляху до так званої глобальної системи,

and we have global decisions to make in this system,

а в такій системі ми будемо приймати колективні глобальні рішення,

decisions about climate, about finance systems,

висловлювати думки щодо кліматичних проблем, фінансів та ресурсів.

about resources. And think about it --

Подумайте -

if we want to make an important decision about buying a house,

якщо ми хочемо купити будинок, ми не купуємо

we don't just go off. I mean, I don't know about you,

перше-ліпше. Не буду говорити за всіх,

but I want to see a lot of houses before I put that much money into it.

але я передивилась би багато будинків, перш ніж вкласти так багато грошей в один із них.

And if we're thinking about a finance system,

Що ж до фінансової системи, то нам потрібно профільтрувати чимало інформації, перш ніж зробити певний висновок.

we need a lot of information to take in. It's just not possible

Одна людина не може

for one person to take in the amount, the volume

проаналізувати таку величезну кількість інформації

of information, and analyze it to make good decisions.

і придумати дієві рішення.

So that's why we're seeing increasingly this demand

Саме тому відкритий доступ до інформації

for access to information.

такий важливий.

That's why we're starting to see more disclosure laws

Саме тому приймають багато викривальних законів

come out, so for example, on the environment,

про довкілля.

there's the Aarhus Convention,

Існує Оргуська конвенція -

which is a European directive that gives people

європейська директива, яка дає людям право

a very strong right to know, so if your water company

знати:

is dumping water into your river, sewage water

чи зливає ваш водоканал

into your river, you have a right to know about it.

стічні води у річку.

In the finance industry, you now have more of a right

У фінансовій індустрії ми маємо більше прав знати

to know about what's going on, so we have

про те, що діється. Існують різноманітні

different anti-bribery laws, money regulations,

антикорупційні закони, фінансові постанови,

increased corporate disclosure, so you can now track assets across borders.

доступ громадськості до корпоративних таємниць - і тому ми можемо легко відстежити рух коштів за кордон.

And it's getting harder to hide assets, tax avoidance,

Стає щораз складніше приховати відмивання грошей, ухилення від сплати податків, несправедливу оплату праці.

pay inequality. So that's great. We're starting to find out

На мою думку, це чудово. Ми дізнаємося дедалі більше і більше

more and more about these systems.

інформації про фінансові системи.

And they're all moving to this central system,

Ми рухаємося до централізованої,

this fully connected system,

взаємопов'язаної системи,

all of them except one. Can you guess which one?

але одну її складову ми проминаємо. Знаєте яку?

It's the system which underpins all these other systems.

Ця система є основою, фундаментом для всіх інших систем.

It's the system by which we organize and exercise power,

Це - система влади, система політики та політиків. Я наголошую на цій системі,

and there I'm talking about politics, because in politics,

оскільки саме в ній

we're back to this system, this top-down hierarchy.

присутня нисхідна ієрархія.

And how is it possible that the volume of information

Яким чином таку величезну кількість інформації

can be processed that needs to in this system?

можна обробити у такій системі?

Well, it just can't. That's it.

Звичайно такого бути не може. І крапка.

And I think this is largely what's behind the crisis

Я вважаю, що саме це є прихованою причиною

of legitimacy in our different governments right now.

кризи законовладдя у наш час.

So I've told you a bit about what I did

Отже я розповіла вам про свої методи "просування" Парламенту у XXI століття -

to try and drag Parliament, kicking and screaming,

зі штурханами і криками.

into the 21st century, and I'm just going to give you

Хочу навести лише декілька прикладів того,

a couple of examples of what a few other people I know

що роблять

are doing.

мої знайомі.

So this is a guy called Seb Bacon. He's a computer

Почнемо з хлопця на ім'я Себ Бейкон. Він програміст,

programmer, and he built a site called Alaveteli,

який створив сайт Алаветелі

and what it is, it's a Freedom of Information platform.

про інформаційну свободу.

It's open-source, with documentation, and it allows you

Перш за все, він відкритий, містить різноманітну документацію,

to make a Freedom of Information request,

і ви можете послати будь-яке прохання,

to ask your public body a question, so

поставити будь-яке запитання можновладцям

it takes all the hassle out of it, and I can tell you

без жодного клопоту -

that there is a lot of hassle making these requests,

а написання петиції або прохання таки завдає певного клопоту.

so it takes all of that hassle out, and you just type in your question,

Утім на цьому сайті все просто - ви всього лиш друкуєте питання:

for example, how many police officers have a criminal record?

скільки поліцейських мали судимості?

It zooms it off to the appropriate person, it tells you

Це запитання відсилається потрібній людині, а ви знаєте,

when the time limit is coming to an end, it keeps track of all

до коли вона має на нього відповісти, вас тримають у курсі всіх новин,

the correspondence, it posts it up there,

усієї переписки.

and it becomes an archive of public knowledge.

З часом такий сайт стає громадським архівом.

So that's open-source and it can be used in any country

Цей сайт відкритий - і доступний у будь-якій країні,

where there is some kind of Freedom of Information law.

де є хоча б якась свобода інформаційного простору.

So there's a list there of the different countries that have it,

Ось тут список країн, які вже зареєстровані на цьому сайті,

and then there's a few more coming on board.

і тих, які незабаром долучаться до нього.

So if any of you out there like the sound of that

Тож якщо комусь із присутніх подобається ідея такого сайту,

and have a law like that in your country,

і у вашій країні такий сайт не заборонили б,

I know that Seb would love to hear from you

то Себ буде радий співпрацювати з вами, щоб запустити

about collaborating and getting that into your country.

сайт у вашій державі.

This is Birgitta Jónsdóttir. She's an Icelandic MP.

На цій фотографії Бірджитта Джонсдоттір. Вона є членом Парламенту Ісландії.

And quite an unusual MP. In Iceland, she was

Але досить нетиповий член Парламенту. Під час протестів в Ісландії

one of the protesters who was outside of Parliament

вона була одним із мітингувальників, які вийшли зі стін Парламенту,

when the country's economy collapsed,

коли економіка держави зазнала краху.

and then she was elected on a reform mandate,

Пізніше вона була обрана членом Парламенту на основі реформи мандату

and she's now spearheading this project.

і на даний час вона очолює ось цей проект.

It's the Icelandic Modern Media Initiative,

Проект називається "Сучасна ісландська медіа ініціатива".

and they've just got funding to make it an international

Зовсім недавно вони отримали фінансування, що дасть змогу зробити цей проект міжнародним.

modern media project, and this is taking all of the best laws

Члени ініціативи шукають найкращі закони

around the world about freedom of expression,

про свободу слова,

protection of whistleblowers, protection from libel,

захист інформаторів, захист від наклепів,

source protection, and trying to make Iceland a publishing haven.

захист першоджерел, намагаючись перетворити Ісландію на рай для видавців.

It's a place where your data can be free, so when we think

У цій державі інформація є відкритою, і тому легкодоступною

about, increasingly, how governments want to access user data,

для секретних служб держави,

what they're trying to do in Iceland is make this safe haven

які намагаються отримати наші

where it can happen.

персональні дані.

In my own field of investigative journalism, we're also

Ми, журналісти - дослідники, також намагаємося

having to start thinking globally, so this is a site called

мислити глобально, і заснували сайт під назвою

Investigative Dashboard. And if you're trying to track

Інвестіґейтів Дешборд. Якщо ви намагаєтеся відстежити

a dictator's assets, for example, Hosni Mubarak,

процес відмивання грошей диктатора Хоші Мубарака -

you know, he's just funneling out cash from his country

а ви знаєте, що він перекачує гроші зі своєї країни,

when he knows he's in trouble, and what you want to do

де почувається в небезпеці - то щоб дослідити цю справу,

to investigate that is, you need to have access to

потрібно щонайменше мати доступ

all of the world's, as many as you can,

до всіх світових компаній,

companies' house registrations databases.

що мають реєстраційну базу даних будинків.

So this is a website that tries to agglomerate all of those

На цьому вебсайті намагаються назбирати якнайбільшу кількість таких баз даних,

databases into one place so you can start searching for,

тому ви можете шукати його родичів,

you know, his relatives, his friends, the head of his security services.

друзів, начальника його служби безпеки.

You can try and find out how he's moving out assets

Ви можете спробувати знайти, як він переводить активи

from that country.

з тієї країни.

But again, when it comes to the decisions which are

Але знову ж таки, коли справа доходить до рішень,

impacting us the most, perhaps, the most important

що мають на нас найбільший вплив -

decisions that are being made about war and so forth,

рішень про війну і так далі - зрозуміло, що

again we can't just make a Freedom of Information request.

такі дані не можна оприлюднити за допомогою електронних запитів.

It's really difficult. So we're still having to rely on

Це дуже складно. Тому нам доведеться

illegitimate ways of getting information, through leaks.

отримувати інформацію незаконним шляхом, від інформаторів.

So when the Guardian did this investigation about

Коли часопис Ґардіан досліджував війну в Афганістані,

the Afghan War, you know, they can't walk into

журналісти не могли просто зайти

the Department of Defense and ask for all the information.

в Міністерство оборони і запитатися про подробиці війни.

You know, they're just not going to get it.

Вони просто не отримали б відповіді.

So this came from leaks of tens of thousands of dispatches

Уся інформація про війну просочилася з десятків тисяч

that were written by American soldiers

листів американських солдат,

about the Afghan War, and leaked,

у яких вони описували всі правдиві подробиці Афгану.

and then they're able to do this investigation.

Завдяки таким листам вдалося дослідити війну.

Another rather large investigation is around world diplomacy.

Ще однією галуззю досліджень є дипломатія.

Again, this is all based around leaks,

Знову ж таки, все побудовано на плітках і витоку інформації.

251,000 U.S. diplomatic cables, and I was involved

251 000 американських дипломатичних телеграм -- я брала участь у цьому розслідуванні,

in this investigation because I got this leak

тому що я дізналася про витік цієї інформації

through a leak from a disgruntled WikiLeaker

з вуст одного розлюченого учасника проекту WikiLeaks.

and ended up going to work at the Guardian.

Саме так я потрапила на роботу в Ґардіан.

So I can tell you firsthand what it was like to have access

З власного досвіду я знаю, що це таке - отримати доступ

to this leak. It was amazing. I mean, it was amazing.

до такої інформації. Це надзвичайно, просто надзвичайно.

It reminded me of that scene in "The Wizard of Oz."

Це почуття нагадало мені про одну сцену з "Країни Оз".

Do you know the one I mean? Where the little dog Toto

Знаєте, яку сцену я маю на увазі? Ту, де маленький песик

runs across to where the wizard [is], and he pulls back,

біжить до чарівника, а чарівник відхиляється назад,

the dog's pulling back the curtain, and --

песик зриває завісу і ...

"Don't look behind the screen. Don't look at the man behind the screen."

"Не смій дивитися за куліси. Не смій дивитися на чоловіка за кулісами".

It was just like that, because what you started to see

Зі мною було те саме, тому що я зрозуміла,

is that all of these grand statesmen, these very pompous

що ці всі високоповажні чиновники, ці надзвичайно пихаті політики -

politicians, they were just like us.

такі самі люди, як і ми з вами.

They all bitched about each other. I mean, quite gossipy,

Вони обливали брудом один одного. Розповсюджували один про одного плітки.

those cables. Okay, but I thought it was a very important

Цей інцидент яскраво демонструє,

point for all of us to grasp, these are human beings

що вони такі ж люди як і ми.

just like us. They don't have special powers.

Вони не володіють надможливостями.

They're not magic. They are not our parents.

Вони не чарівники. Вони не наші батьки.

Beyond that, what I found most fascinating

Крім того, мене приголомшив

was the level of endemic corruption that I saw

рівень всюдисущої корупції у різних країнах,

across all different countries, and particularly centered

яка охопила керівну верхівку,

around the heart of power, around public officials

державних чиновників,

who were embezzling the public's money

котрі розкрадають державне майно

for their own personal enrichment, and allowed to do that

заради особистого збагачення і роблять це

because of official secrecy.

в умовах офіційної секретності.

So I've mentioned WikiLeaks, because surely what could be

Тому я й згадала WikiLeaks, адже що може бути

more open than publishing all the material?

відвертішим за публікування такого матеріалу?

Because that is what Julian Assange did.

Саме так вчинив Джуліан Ассанж.

He wasn't content with the way the newspapers published it

Йому не сподобалось, як газети описали мирну і спокійну ситуацію в Афганістані.

to be safe and legal. He threw it all out there.

Він виплеснув усю інформацію сюди.

That did end up with vulnerable people in Afghanistan

Водночас, стали відомими імена людей в Афганістані, які потребували захисту.

being exposed. It also meant that the Belarussian dictator

А ще білоруський диктатор отримав

was given a handy list of all the pro-democracy campaigners

гарненький список усіх учасників продемократичних

in that country who had spoken to the U.S. government.

кампаній у країні, які вели переговори зі США.

Is that radical openness? I say it's not, because for me,

Чи це радикальна відвертість? Мабуть ні, бо для мене

what it means, it doesn't mean abdicating power,

це не означає відмову від влади,

responsibility, accountability, it's actually being a partner

втечу від відповідальності чи підзвітності. Йдеться про партнерство з владою.

with power. It's about sharing responsibility,

Про розподіл відповідальності,

sharing accountability. Also, the fact that

розподіл підзвітності. Але він погрожував мені судовим позовом

he threatened to sue me because I got a leak of his leaks,

через те, що я отримала інформацію, яку він сам виклав у відкритий доступ -

I thought that showed a remarkable sort of inconsistency

і це свідчить, що його погляди мінливі

in ideology, to be honest, as well. (Laughs)

та суперечливі. (Сміється).

The other thing is that power is incredibly seductive,

Ще однією стороною влади є її неймовірна вседозволеність і заманливість, і тому

and you must have two real qualities, I think,

потрібно мати дві сильні риси характеру:

when you come to the table, when you're dealing

коли ти сідаєш у крісло влади, коли ти починаєш мати з нею справу,

with power, talking about power,

коли ти говориш про неї

because of its seductive capacity.

через її могутні можливості.

You've got to have skepticism and humility.

Потрібно озброїтися скептицизмом і скромністю.

Skepticism, because you must always be challenging.

Скептицизм допоможе тобі не зупинятися на досягнутому.

I want to see why do you -- you just say so? That's not good enough.

"Я хочу побачити причину - чому, а не просто слухати твої обіцянки. Цього замало!

I want to see the evidence behind why that's so.

Мені потрібні докази: чому саме так".

And humility because we are all human. We all make mistakes.

І крім цього - смиренність, адже всі навколо - люди. Ми всі робимо інколи помилки.

And if you don't have skepticism and humility,

А якщо скептицизму і смиренності в тобі немає,

then it's a really short journey to go from reformer

тоді тобі світить коротка дорога від реформатора до диктатора,

to autocrat, and I think you only have to read "Animal Farm"

і вистачить прочитати "Ферму тварин",

to get that message about how power corrupts people.

щоб зрозуміти, як влада псує людей.

So what is the solution? It is, I believe, to embody

То як розв'язати проблему? На мою думку, треба втілити в життя

within the rule of law rights to information.

наші законні права на знання інформації.

At the moment our rights are incredibly weak.

Наразі наші права неймовірно слабкі.

In a lot of countries, we have Official Secrets Acts,

У багатьох країнах діють офіційні секретні акти,

including in Britain here. We have an Official Secrets Act

зокрема і у Великій Британії. Ми маємо Акт про державну таємницю,

with no public interest test. So that means it's a crime,

який нехтує громадськими інтересами. Це злочин, тому що

people are punished, quite severely in a lot of cases,

людей карають, інколи дуже суворо,

for publishing or giving away official information.

за розповсюдження або публікацію офіційної інформації.

Now wouldn't it be amazing, and really, this is what I want

Я хочу, щоб ви всі на мить замислились, чи не було б чудово,

all of you to think about, if we had an Official Disclosure Act

якби ми мали Акт про офіційне розголошення, за яким

where officials were punished if they were found

чиновників було б покарано, якщо вони

to have suppressed or hidden information

приховували б або замовчували інформацію,

that was in the public interest?

призначену для широких мас?

So that -- yes. Yes! My power pose. (Applause) (Laughs)

Звичайно, що так. Так! Моя мить влади. (Оплески) (Сміється)

I would like us to work towards that.

Я хочу, щоб ми працювали над цим.

So it's not all bad news. I mean, there definitely is

І не все так погано. Якийсь прогрес, безумовно, є,

progress on the line, but I think what we find is that

але мені здається,

the closer that we get right into the heart of power,

що ближче ми добираємося до центру влади, то більше

the more opaque, closed it becomes.

вона закривається від нас.

So it was only just the other week that I heard London's

Нещодавно я чула, як Комісар лондонської поліції

Metropolitan Police Commissioner talking about why

говорив про те, що поліція

the police need access to all of our communications,

мусить мати доступ до всіх наших даних,

spying on us without any judicial oversight,

шпигувати за нами без законних підстав, оскільки

and he said it was a matter of life and death.

це питання життя і смерті.

He actually said that, it was a matter of life and death.

Він так і сказав: питання життя і смерті.

There was no evidence. He presented no evidence of that.

Без жодних доказів.

It was just, "Because I say so.

Він просто пояснив: "Бо я так кажу".

You have to trust me. Take it on faith."

"Ви повинні довіряти мені на слово".

Well, I'm sorry, people, but we are back

Я перепрошую, панове, але ми з вами повертаємося

to the pre-Enlightenment Church,

до часів допросвітницької церкви,

and we need to fight against that.

і ми повинні проти цього боротися.

So he was talking about the law in Britain which is

Він говорив про якийсь закон у Британії, що називається

the Communications Data Bill, an absolutely outrageous piece of legislation.

Закон про особисту інформацію - неймовірно обурливий законодавчий папірець.

In America, you have the Cyber Intelligence Sharing and Protection Act.

В Америці діє Закон про обмін і захист кіберрозвідувальної інформації.

You've got drones now being considered for domestic surveillance.

За нами можуть шпигувати безпілотні літачки.

You have the National Security Agency building

Ми маємо Агентство національної безпеки -

the world's giantest spy center. It's just this colossal --

найбільший у світі шпигунський центр. Він колосальний -

it's five times bigger than the U.S. Capitol,

у п'ять разів більший за Капітолій.

in which they're going to intercept and analyze

У ньому прослуховують і аналізують

communications, traffic and personal data

телефонні розмови, радіообмін та особисті дані,

to try and figure out who's the troublemaker in society.

щоб визначити, хто підбурює громадськість.

Well, to go back to our original story, the parents

Повертаючись до нашої першої історії - батьки запанікували.

have panicked. They've locked all the doors.

Вони швиденько зачинили всі двері.

They've kitted out the house with CCTV cameras.

Заповнили свої будинки камерами спостереження.

They're watching all of us. They've dug a basement,

Вони спостерігають за нами. Вони вирили підвал

and they've built a spy center to try and run algorithms

і збудували шпигунський центр,

and figure out which ones of us are troublesome,

щоб визначити, хто з нас суспільно небезпечний, а якщо

and if any of us complain about that, we're arrested for terrorism.

хтось з нас не погоджується з такими правилами - нас звинуватять у тероризмі.

Well, is that a fairy tale or a living nightmare?

Тоді що ж це - казка чи реальний кошмар?

Some fairy tales have happy endings. Some don't.

Одні казки мають щасливе закінчення. Інші - ні.

I think we've all read the Grimms' fairy tales, which are,

Я впевнена, що всі читали казки братів Грімм,

indeed, very grim.

які, як на мене, досить сумні.

But the world isn't a fairy tale, and it could be more brutal

На жаль, світ - не чудова казка, і ми ще не знаємо,

than we want to acknowledge.

наскільки він може бути жорстокий.

Equally, it could be better than we've been led to believe,

З іншого боку, можливо світ і кращий, ніж ми вважаємо,

but either way, we have to start seeing it exactly as it is,

але так чи інакше ми мусимо сприймати світ таким, яким він є,

with all of its problems, because it's only by seeing it

з усіма його проблемами, оскільки якщо ми визнаємо їх -

with all of its problems that we'll be able to fix them

то зможемо їх розв'язати

and live in a world in which we can all be

і жити у світі, де всі будуть щасливі. Завжди.

happily ever after. (Laughs) Thank you very much.

(Сміється). Дякую за увагу.

(Applause)

(Оплески)

Thank you. (Applause)

Дякую. (Оплески)