Lee Smolin: How science is like democracy

Перекладач: Myroslava Krugliak Утверджено: Khrystyna Romashko

So, about three years ago I was in London,

Близько трьох років тому, коли я був у Лондоні,

and somebody called Howard Burton came to me and said,

до мене підійшов чоловік на ім'я Говард Бартон, і сказав:

I represent a group of people,

я представляю групу людей,

and we want to start an institute in theoretical physics.

яка б хотіла створити інститут теоретичної фізики.

We have about 120 million dollars, and we want to do it well.

У нас на це є 120 мільйонів доларів, і ми хочемо створити якісну установу.

We want to be in the forefront fields,

Ми хочемо проводити авангардні дослідження,

and we want to do it differently.

але здійснювати їх по-новому.

We want to get out of this thing

Ми б хотіли подолати ситуацію,

where the young people have all the ideas, and the old people have all the power

коли всі ідеї – в молодих, а вся влада – в старших,

and decide what science gets done.

котрі й вирішують, які дослідження здійснювати.

It took me about 25 seconds to decide that that was a good idea.

Мені вистачило 25 секунд, щоб збагнути, що це чудова ідея.

Three years later, we have the Perimeter Institute for Theoretical Physics

Через три роки у нас був Perimeter, інститут теоретичної фізики

in Waterloo, Ontario. It’s the most exciting job I’ve ever had.

у Ватерлоо, Онтаріо. Працювати там – це найзахопливіша робота в моєму житті.

And it’s the first time I’ve had a job where I’m afraid to go away

І це перша робота, яку я боюсь залишати навіть на короткий час,

because of everything that’s going to happen in this week when I’m here.

думаючи про все, що відбудеться за тиждень, поки я тут.

(Laughter)

(Сміх)

But in any case, what I’m going to do in my little bit of time

В будь-якому разі, у цьому невеличкому виступі я збираюсь

is take you on a quick tour of some of the things

стисло вам розповісти дещо з того,

that we talk about and we think about.

про що ми розмовляємо і розмірковуємо.

So, we think a lot about what really makes science work?

Ми багато думаємо над тим, що насправді стимулює науку.

The first thing that anybody who knows science,

Перше, що спадає на думку всім, хто працює в науці

and has been around science,

чи дотичний до неї –

is that the stuff you learn in school as a scientific method

це те, що засвоєний під час навчання

is wrong. There is no method.

науковий метод не працює. Такого методу немає.

On the other hand, somehow we manage to reason together

З іншого боку, іноді нам вдається разом, як науковій спільноті,

as a community, from incomplete evidence

виходячи з неповноти даних,

to conclusions that we all agree about.

якось дійти до висновків, з якими ми всі згодні.

And this is, by the way, something that a democratic society also has to do.

І, до речі, це спосіб, що використовується і демократичним суспільством.

So how does it work?

Тож як він працює?

Well, my belief is that it works

На мою думку, він працює тому,

because scientists are a community bound together by an ethics.

що наукова спільнота дотримується певної етики.

And here are some of the ethical principles.

Ось декотрі з цих етичних принципів.

I’m not going to read them all to you because I’m not in teacher mode.

Я не збираюсь зачитувати їх всі, бо я сюди прийшов не викладати,

I’m in entertain, amaze mode.

моя сьогоднішня мета – розважати й дивувати вас.

(Laughter)

(Сміх)

But one of the principles is that everybody

Тож один із цих принципів полягає в тому,

who is part of the community gets to fight and argue

що кожен член наукового співтовариства може сперечатись,

as hard as they can for what they believe.

і в суперечках щосили захищати свою точку зору.

But we’re all disciplined by the understanding

Однак усіх стримує усвідомлення того,

that the only people who are going to decide, you know,

що суддями, які вирішуватимуть,

whether I’m right or somebody else is right,

хто ж із нас має слушність,

are the people in our community in the next generation,

буде наступне покоління вчених,

in 30 and 50 years.

яке прийде через 30 чи 50 років.

So it’s this combination of respect

Отож, поєднання поваги до традиції,

for the tradition and community we’re in,

до наукової спільноти,

and rebellion that the community requires to get anywhere,

і водночас бунту, який необхідний, щоб рухатись вперед –

that makes science work.

саме це обумовлює ефективність науки.

And being in this process of being in a community

І залученість до цього процесу, залученість до спільноти,

that reasons from shared evidence to conclusions,

яка доходить висновків, виходячи зі спільних фактів,

I believe, teaches us about democracy.

це, на мою думку, водночас навчає нас демократії.

Not only is there a relationship between the ethics of science

Існує не тільки взаємозв'язок між науковою етикою

and the ethics of being a citizen in democracy,

і етикою громадян демократичної спільноти,

but there has been, historically, a relationship

але й історичний взаємозв'язок

between how people think about space and time, and what the cosmos is,

між уявленнями людей про простір, час і космос,

and how people think about the society that they live in.

і їхніми уявленнями про суспільство, в якому вони живуть.

And I want to talk about three stages in that evolution.

Я хотів би висвітлити три етапи цієї еволюції.

The first science of cosmology that was anything like science

Першою більш-менш науковою космологічною теорією

was Aristotelian science, and that was hierarchical.

була теорія Арістотеля, яка мала ієрархічний характер.

The earth is in the center, then there are these crystal spheres,

Земля – це центр, навколо якого розташовані кристальні сфери:

the sun, the moon, the planets and finally the celestial sphere,

Сонце, Місяць, планети, і, нарешті, небесна сфера із зорями.

where the stars are. And everything in this universe has a place.

У цьому Всесвіті все має своє місце.

And Aristotle’s law of motion was that everything

Також арістотелівський закон руху стверджує, що кожна річ

goes to its natural place, which was of course,

тяжіє до свого природного місця.

the rule of the society that Aristotle lived in,

Такий закон, звісно ж, нагадував принципи суспільства, в якому жив Арістотель,

and more importantly, the medieval society that, through Christianity,

так само, як і принципи середньовічного суспільства,

embraced Aristotle and blessed it.

де християнські мислителі прийняли й благословили Арістотеля.

And the idea is that everything is defined.

Ідея тут полягає в тому, що все визначено наперед.

Where something is, is defined with respect to this last sphere,

Все визначається відносно цієї останньої сфери, небесної сфери,

the celestial sphere, outside of which is this eternal,

за межами якої перебуває вічне,

perfect realm, where lives God,

досконале царство, де живе Бог,

who is the ultimate judge of everything.

остаточний суддя всього сущого.

So that is both Aristotelian cosmology,

Таким був принцип космології Арістотеля,

and in a certain sense, medieval society.

а також, у певному сенсі, й середньовічного суспільства.

Now, in the 17th century there was a revolution in thinking about

Згодом, у XVII сторіччі, сталась революція в уявленнях про простір, час і рух,

space and time and motion and so forth of Newton.

ця зміна пов'язана із Ньютоном.

And at the same time there was a revolution in social thought

Водночас відбувалась революція і в суспільно-політичній думці,

of John Locke and his collaborators.

пов'язана із Дж.Локком та його однодумцями.

And they were very closely associated.

Вони тісно поєднані,

In fact, Newton and Locke were friends.

до речі, Ньютон і Локк були друзями.

Their way of thinking about space and time and motion on the one hand,

Їхні уявлення, з одного боку – про простір, час і рух,

and a society on the other hand, were closely related.

а з іншого – про суспільство, були тісно взаємопов'язані.

And let me show you.

Я це продемонструю.

In a Newtonian universe, there’s no center -- thank you.

У ньютонівському Всесвіті центру немає – дякую.

There are particles and they move around

У ньому є різні тіла, і вони рухаються

with respect to a fixed, absolute framework of space and time.

відповідно до чітких принципів абсолютного простору і часу.

It’s meaningful to say absolutely where something is in space,

Тут йдеться саме про абсолютний простір,

because that’s defined, not with respect to say, where other things are,

адже положення тіла визначається не щодо інших тіл,

but with respect to this absolute notion of space,

а щодо цього абсолютного простору,

which for Newton was God.

який для Ньютона і був Богом.

Now, similarly, in Locke’s society there are individuals

Так само, у політичній концепції Локка, суспільство складається з індивідів,

who have certain rights, properties in a formal sense,

які мають певні формальні права,

and those are defined with respect to some absolute,

що визначаються відповідно до певного абсолютного,

abstract notions of rights and justice, and so forth,

абстрактного поняття прав і справедливості,

which are independent of what else has happened in the society.

і крім того, ці індивіди незалежні від інших соціальних чинників,

Of who else there is, of the history and so forth.

таких як вплив сучасників, історії і т.п.

There is also an omniscient observer

Існує також всезнаючий спостерігач,

who knows everything, who is God,

всевідаючий абсолют, тобто Бог,

who is in a certain sense outside the universe,

який, у певному сенсі, перебуває за межами Всесвіту,

because he has no role in anything that happens,

адже він не втручається у перебіг подій,

but is in a certain sense everywhere,

але водночас, у певному сенсі, він скрізь,

because space is just the way that God knows

тому що завдяки простору Бог знає все, що відбувається.

where everything is, according to Newton, OK?

Така картина світу Ньютона.

So this is the foundations of what’s called, traditionally,

Отож, це ключові принципи, які лежать в основі

liberal political theory and Newtonian physics.

як класичного лібералізму, так і ньютонівської фізики.

Now, in the 20th century we had a revolution

А у ХХ сторіччі відбулась революція,

that was initiated at the beginning of the 20th century,

яка розпочалась у перші роки ХХ сторіччя,

and which is still going on.

і триває й дотепер.

It was begun with the invention

Її початок

of relativity theory and quantum theory.

знаменувала поява теорії відносності і квантової теорії.

And merging them together to make the final quantum theory

А їх об'єднання в остаточну квантову теорію

of space and time and gravity, is the culmination of that,

простору, часу і гравітації, є кульмінацією цієї революції,

something that’s going on right now.

яка триває й зараз.

And in this universe there’s nothing fixed and absolute. Zilch, OK.

У цьому Всесвіті немає нічого сталого й абсолютного. Зовсім нічого.

This universe is described by being a network of relationships.

Такий Всесвіт зображається як мережа взаємозв'язків.

Space is just one aspect, so there’s no meaning to say

Простір є лише одним аспектом, тож безглуздо казати

absolutely where something is.

про абсолютне положення якогось об'єкта.

There’s only where it is relative to everything else that is.

Положення можливе лише відносно всього іншого.

And this network of relations is ever-evolving.

Ця мережа взаємозв'язків постійно розвивається.

So we call it a relational universe.

Тож ми називаємо Всесвіт релятивістським.

All properties of things are about these kinds of relationships.

Всі властивості речей визначаються через взаємозв'язки.

And also, if you’re embedded in such a network of relationships,

Більш того, якщо ви включені в таку мережу взаємозв'язків,

your view of the world has to do with what information

ваше бачення світу визначається тим, яку інформацію ви отримуєте

comes to you through the network of relations.

через свою мережу взаємозв'язків.

And there’s no place for an omniscient observer

Тут немає місця для всевідаючого спостерігача,

or an outside intelligence knowing everything and making everything.

для зовнішнього розуму, який знає все і створює все.

So this is general relativity, this is quantum theory.

Отож, такі основні ідеї теорії відносності і квантової теорії.

This is also, if you talk to legal scholars,

Такі ідеї, якщо звернутись до дослідників права,

the foundations of new ideas in legal thought.

лежать і в основі нових підходів до правової думки.

They’re thinking about the same things.

Тут подібні уявлення.

And not only that, they make the analogy

Більш того, правознавці нерідко вдаються до аналогій

to relativity theory and cosmology often.

з теорією відносності і з космологією.

So there’s an interesting discussion going on there.

Тож зараз там триває дуже цікава дискусія.

This last view of cosmology is called the relational view.

Сучасний погляд на космологію називається релятивістським.

So the main slogan here is that there’s nothing outside the universe,

Головний принцип полягає у тому, що поза Всесвітом нічого немає,

which means that there’s no place

а це означає, що у поясненні

to put an explanation for something outside.

не можна вдаватись до чогось зовнішнього, що б стояло поза Всесвітом.

So in such a relational universe,

Тож у цьому релятивістському світі,

if you come upon something that’s ordered and structured,

якщо вам раптом трапляється щось впорядковане і структуроване,

like this device here, or that device there,

таке, як цей механізм, чи певний пристрій,

or something beautiful, like all the living things,

або щось прекрасне, таке як живі істоти,

all of you guys in the room --

кожен із присутніх в цьому залі –

"guys" in physics, by the way, is a generic term: men and women.

я вжив слово "кожен" в загальному розумінні, воно позначає і "кожну" –

(Laughter)

(Сміх)

Then you want to know, you’re a person,

тоді ви, керуючись людською цікавістю,

you want to know how is it made.

хочете дізнатись, як це утворилось.

And in a relational universe the only possible explanation was, somehow it made itself.

У релятивістському Всесвіті можливе лише одне пояснення: якось саме по собі.

There must be mechanisms of self-organization

Механізми самоорганізації, що ведуть до таких речей,

inside the universe that make things.

мають існувати всередині самого Всесвіту,

Because there’s no place to put a maker outside,

адже тут просто немає місця для зовнішнього творця,

as there was in the Aristotelian and the Newtonian universe.

який допускався у світі Арістотеля чи Ньютона.

So in a relational universe we must have processes of self-organization.

Тож у релятивістському Всесвіті має працювати самоорганізація.

Now, Darwin taught us that there are processes of self-organization

Дарвін показав, що існують процеси самоорганізації,

that suffice to explain all of us and everything we see.

яких достатньо, щоб пояснити і нас, і все, що ми бачимо.

So it works. But not only that,

Тож це працює. Але це не все.

if you think about how natural selection works,

Якщо замислитись над тим, як працює природний добір,

then it turns out that natural selection

то виявиться, що він має сенс

would only make sense in such a relational universe.

лише в цьому релятивістському світі.

That is, natural selection works on properties,

Тобто, природний добір спирається на властивості,

like fitness, which are about relationships

такі як пристосованість, які відображають взаємозв'язки,

of some species to some other species.

взаємовідношення одних видів з іншими.

Darwin wouldn’t make sense in an Aristotelian universe,

Теорія Дарвіна не мала б сенсу у Всесвіті Арістотеля,

and wouldn’t really make sense in a Newtonian universe.

і не мала б повноцінного сенсу у ньютонівському Всесвіті.

So a theory of biology based on natural selection

Тож біологічна теорія, що спирається на природний добір,

requires a relational notion of

передбачає релятивістське розуміння

what are the properties of biological systems.

властивостей біологічних систем.

And if you push that all the way down, really,

І, якщо заглибитись в суть, така теорія

it makes the best sense in a relational universe

найкраще підходить саме для релятивістського Всесвіту,

where all properties are relational.

де всі властивості відносні.

Now, not only that, but Einstein taught us

Але це ще не все. Ейнштейн показав,

that gravity is the result of the world being relational.

що гравітація обумовлюється релятивістським характером Всесвіту.

If it wasn’t for gravity, there wouldn’t be life,

Якби не було гравітації, не було б і життя,

because gravity causes stars to form and live for a very long time,

адже завдяки гравітації зорі утворюються й існують дуже тривалий час,

keeping pieces of the world, like the surface of the Earth,

утримуючи різні об'єкти Всесвіту, в тому числі й земну поверхню,

out of thermal equilibrium for billions of years so life can evolve.

від теплової рівноваги, і завдяки цьому могло розвинутись життя.

In the 20th century,

У ХХ сторіччі ми були свідками

we saw the independent development of two big themes in science.

незалежного розвитку двох великих галузей науки.

In the biological sciences, they explored

У біологічних науках дослідники встановили

the implications of the notion that order and complexity

роль самоорганізації у виникненні

and structure arise in a self-organized way.

порядку, складності і структурної організованості.

That was the triumph of Neo-Darwinism and so forth.

Це був тріумф неодарвінізму і подібних ідей.

And slowly, that idea is leaking out to the cognitive sciences,

Ці ідеї потроху проникали і в когнітивні дослідження,

the human sciences, economics, et cetera.

в гуманітарні науки, економіку і т.д.

At the same time, we physicists

Водночас ми, фізики,

have been busy trying to make sense of

намагались осмислити, розвинути

and build on and integrate the discoveries

і поєднати відкриття, здійснені в межах двох теорій:

of quantum theory and relativity.

квантової теорії та теорії відносності.

And what we’ve been working out is the implications, really,

Ми аналізували наслідки, які випливали з ідеї про те,

of the idea that the universe is made up of relations.

що світ складається із взаємозв'язків.

21st-century science is going to be driven

Наука ХХІ сторіччя надихатиметься прагненням

by the integration of these two ideas:

об'єднати ці дві ідеї:

the triumph of relational ways of thinking

з одного боку, тріумф релятивістської

about the world, on the one hand,

картини світу,

and self-organization or Darwinian ways of thinking about the world,

а з іншого – ідею самоорганізації,

on the other hand.

ключову рису дарвінівського підходу.

And also, is that in the 21st century

Крім цього, у ХХІ сторіччі

our thinking about space and time and cosmology,

наше розуміння простору, часу і космології,

and our thinking about society are both going to continue to evolve.

так само, як і наше розуміння суспільства – обидва будуть еволюціонувати далі.

And what they’re evolving towards is the union

Вони будуть рухатись у напрямку

of these two big ideas, Darwinism and relationalism.

поєднання цих двох видатних ідей – дарвінізму і релятивізму.

Now, if you think about democracy from this perspective,

Далі, якщо осмислити демократію з цієї перспективи,

a new pluralistic notion of democracy would be one that recognizes

то виникає нове, плюралістичне бачення демократії, де визнається

that there are many different interests, many different agendas,

існування розмаїття інтересів, наявність різних цілей,

many different individuals, many different points of view.

розмаїття особистостей і розмаїття поглядів.

Each one is incomplete, because you’re embedded

Кожен окремий елемент не є самодостатнім, адже кожен вплетений

in a network of relationships.

у систему взаємозв'язків.

Any actor in a democracy is embedded

При демократії будь-який учасник залучений до

in a network of relationships.

системи взаємозв'язків

And you understand some things better than other things,

Щось ви розумієте краще за інших, щось – гірше,

and because of that there’s a continual jostling

і в результаті виникає постійне зіткнення, обмін

and give and take, which is politics.

та взаємні поступки, в цьому і полягає політика.

And politics is, in the ideal sense,

В ідеальному розумінні, політика –

the way in which we continually address

це механізм використання

our network of relations in order to achieve

системи наших взаємозв'язків заради того, щоб досягти

a better life and a better society.

кращого життя і кращого суспільства.

And I also think that science will never go away and --

Я переконаний, що наука ніколи не зникне.

I’m finishing on this line.

На цій ноті я завершую.

(Laughter)

(Сміх)

In fact, I’m finished. Science will never go away.

Я завершив. Наука ніколи не зникне.