Jeff Speck: The walkable city

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Khrystyna Romashko

So I'm a city planner, an urban designer,

Я - містобудівник, фахівець із планування міст,

former arts advocate,

колишній активіст у галузі мистецтва.

trained in architecture and art history,

Я вивчав архітектуру та історію мистецтва,

and I want to talk to you today not about design

проте сьогодні хочу поговорити з вами не про дизайн,

but about America

а про Америку і те,

and how America can be more economically resilient,

як Америка може бути економічно стійкіша,

how America can be healthier,

як Америка може бути здоровіша,

and how America can be

і як Америка може бути

more environmentally sustainable.

більш дружня до довкілля.

And I realize this is a global forum,

Я розумію, що це глобальна конференція,

but I think I need to talk about America

але відчуваю потребу говорити про Америку,

because there is a history,

бо часто буває так -

in some places, not all,

хоч і не всюди -

of American ideas being appropriated,

що в інших країнах

being emulated, for better or for worse,

підхоплюють американські ідеї та наслідують їх,

around the world.

хоч це не завжди на краще.

And the worst idea we've ever had

І найгірша ідея, що коли-небудь виникала в Америці -

is suburban sprawl.

це безкінечні передмістя.

It's being emulated in many places as we speak.

Зараз цю ідею копіюють у багатьох місцях.

By suburban sprawl, I refer to the reorganization

Коли я кажу безкінечні передмістя, то маю на увазі

of the landscape and the creation of the landscape

реорганізацію простору й створення такого ландшафту,

around the requirement of automobile use,

де стає необхідним користуватися автомобілем.

and that the automobile that was once an instrument of freedom

Колись автомобіль був символом свободи,

has become a gas-belching,

але тепер він перетворився на такий собі протез,

time-wasting and life-threatening

що отруює викидами повітря, забирає наш час

prosthetic device

і загрожує нашому життю,

that many of us need just to,

і без якого багатьом з нас,

most Americans, in fact, need,

по суті, більшості американців,

just to live their daily lives.

годі уявити своє щоденне життя.

And there's an alternative.

Однак альтернатива існує.

You know, we say, half the world is living in cities.

Кажуть, що половина населення світу живе в містах.

Well, in America, that living in cities,

В Америці люди

for many of them, they're living in cities still

живуть у таких містах,

where they're dependent on that automobile.

де вони досі залежні від автомобіля.

And what I work for, and to do,

І я працюю над тим, щоб

is to make our cities more walkable.

зробити наші міста доступними для пішоходів.

But I can't give design arguments for that

Однак мої аргументи на користь цього

that will have as much impact

не звучатимуть так переконливо,

as the arguments that I've learned

як ті, що я почув від

from the economists, the epidemiologists

економістів, епідеміологів

and the environmentalists.

та екологів.

So these are the three arguments that I'm going

Зараз я коротенько розповім

to give you quickly today.

про ці три аргументи.

When I was growing up in the '70s,

Коли я ще був дитиною, у 1970-х роках,

the typical American spent one tenth of their income,

пересічна американська сім'я витрачала

American family, on transportation.

одну десяту своїх доходів на транспорт.

Since then, we've doubled the number of roads

Відтоді кількість доріг в Америці подвоїлась,

in America, and we now spend one fifth

і тепер ми витрачаємо на пересування

of our income on transportation.

одну п'яту свого доходу.

Working families, which are defined as

Сім'ї, що працюють - тобто ті,

earning between 20,000 and 50,000 dollars

що заробляють від 20 000 до 50 000 доларів

a year in America

за рік в Америці -

are spending more now on transportation

тепер витрачають на транспорт

than on housing, slightly more,

більше, ніж на житло, трохи більше.

because of this phenomenon called "drive till you qualify,"

А все через так званий принцип "їдь, доки знайдеш те, що тобі по кишені".

finding homes further and further and further

Вони поселяються все далі й далі

from the city centers and from their jobs,

від центру й району, де працюють,

so that they're locked in this, two, three hours,

і змушені тратити на дорогу

four hours a day of commuting.

по дві, три, а то й чотири години на день.

And these are the neighborhoods, for example,

Таким прикладом є житлові квартали

in the Central Valley of California

в Центральній долині Каліфорнії.

that weren't hurt when the housing bubble burst

Коли бульбашка на ринку нерухомості луснула,

and when the price of gas went up;

і вартість бензину підскочила, вони не просто постраждали -

they were decimated.

вони перетворились на пустку.

And in fact, these are many

Сьогодні ми бачимо

of the half-vacant communities that you see today.

чимало таких наполовину спустошених районів.

Imagine putting everything you have into your mortgage,

Уявіть собі, що ви вклали всі свої заощадження в іпотеку,

it goes underwater, and you have to pay

її вартість стрімко зросла, і крім того,

twice as much for all the driving that you're doing.

ви мусите платити вдвічі більше за бензин.

So we know what it's done to our society

Отож, ми добре знаємо, як від цього постраждала наша країна,

and all the extra work we have to do

і наскільки важче нам тепер треба працювати,

to support our cars.

щоб утримувати свій автомобіль.

What happens when a city decides

А що відбувається, коли місто вирішує

it's going to set other priorities?

розставити пріоритети по-іншому?

And probably the best example we have here

Чи не найкращий приклад такого міста

in America is Portland, Oregon.

в Америці - Портленд, штат Орегон.

Portland made a bunch of decisions in the 1970s

У 1970-х Портленд прийняв низку рішень,

that began to distinguish it

які вирізнили його

from almost every other American city.

з-посеред усіх інших американських міст.

While most other cities were growing

Інші міста обростали безкінечними,

an undifferentiated spare tire of sprawl,

неупорядкованими передмістями,

they instituted an urban growth boundary.

тоді як Портленд обмежив міську забудову.

While most cities were reaming out their roads,

Більшість міст розширяли дороги,

removing parallel parking and trees

позбувалися паралельного паркування й рубали дерева,

in order to flow more traffic,

щоб звільнити шлях для більшого потоку авто,

they instituted a skinny streets program.

тоді як Портленд ініціював програму вузьких вулиць.

And while most cities were investing in more roads

А коли більшість міст інвестували в нові дороги

and more highways, they actually invested

та магістралі, він вкладав гроші

in bicycling and in walking.

в розвиток велосипедної та пішохідної інфраструктури.

And they spent 60 million dollars on bike facilities,

На велосипедну інфраструктуру місто витратило 60 мільйонів доларів.

which seems like a lot of money,

Здавалось, чималі кошти,

but it was spent over about 30 years,

але їх було витрачено за 30 років,

so two million dollars a year -- not that much --

тобто 2 мільйони доларів за рік - не так вже й багато -

and half the price of the one cloverleaf

половина вартості дорожньої розв'язки,

that they decided to rebuild in that city.

яку вирішили перебудувати в тому місті.

These changes and others like them changed

Ці та інші схожі зміни змінили

the way that Portlanders live,

спосіб життя портлендців.

and their vehicle-miles traveled per day,

Кількість миль, що їх вони

the amount that each person drives,

додали за день на автомобілі,

actually peaked in 1996,

сягнула свого піку 1996 року

has been dropping ever since,

і відтоді постійно спадає,

and they now drive 20 percent less

а тепер тамтешні мешканці їздять авто на 20 відсотків менше

than the rest of the country.

за решту своїх земляків.

The typical Portland citizen drives

Пересічний житель Портленда їде за кермом

four miles less, and 11 minutes less per day

на 4 милі менше, на 11 хвилин на день менше,

than they did before.

ніж було раніше.

The economist Joe Cortright did the math

Економіст Джо Кортрайт підрахував,

and he found out that those four miles

що ті чотири милі

plus those 11 minutes

плюс ті 11 хвилин

adds up to fully three and a half percent

дорівнює трьом з половиною відсоткам

of all income earned in the region.

загального доходу, заробленого в регіоні.

So if they're not spending that money on driving --

Отож, якщо вони не витрачають цих грошей на авто -

and by the way, 85 percent of the money

до речі, 85 відсотків грошей,

we spend on driving leaves the local economy --

які ми тратимо на їзду автомобілем, є втраченими для місцевої економіки -

if they're not spending that money on driving,

якщо вони не витрачають цих грошей на авто,

what are they spending it on?

то на що ж вони їх тратять?

Well, Portland is reputed to have

Кажуть, що в Портленді

the most roof racks per capita,

найбільше автомобільних багажників на душу населення,

the most independent bookstores per capita,

найбільше маленьких книгарень на душу населення

the most strip clubs per capita.

і найбільше стриптиз-клубів на душу населення.

These are all exaggerations, slight exaggerations

Звісно, це перебільшення, незначне перебільшення

of a fundamental truth, which is Portlanders

незаперечної істини, що полягає в тому, що портлендці

spend a lot more on recreation of all kinds

витрачають набагато більше на всілякі види відпочинку,

than the rest of America.

ніж решту американців.

Actually, Oregonians spend more on alcohol

Власне, жителі Орегону більше за мешканців інших штатів

than most other states,

витрачають на алкоголь.

which may be a good thing or a bad thing,

Не знаю, добре це чи погано,

but it makes you glad they're driving less.

але я радий, що вони їздять менше.

(Laughter)

(Сміх)

But actually, they're spending most of it in their homes,

Насправді, найбільше грошей вони тратять на власну оселю,

and home investment is about as local

а інвестиції у свій дім -

an investment as you can get.

не що інше, як інвестиції у місцеву економіку.

But there's a whole other Portland story,

З Портлендом пов'язана ще одна історія,

which isn't part of this calculus,

яка не увійшла до цих розрахунків.

which is that young, educated people

Річ у тім, що молоді, освічені люди

have been moving to Portland in droves,

масово перебираються до Портленда,

so that between the last two censuses,

так що у проміжку між двома останніми переписами населення

they had a 50-percent increase

у місті стало на 50 відсотків більше

in college-educated millennials,

молодих людей, які навчались у коледжі, і чия молодість припала на 2000-ні роки.

which is five times what you saw anywhere else

Це в п'ять разів більше, ніж деінде

in the country, or, I should say, of the national average.

в країні, тобто в п'ять разів більше за середній у США показник.

So on the one hand, a city saves money for its residents

Отож, з одного боку, місто допомагає своїм мешканцям заощадити кошти,

by being more walkable and more bikeable,

бо дає їм змогу більше ходити пішки та їздити велосипедом,

but on the other hand, it also is the cool kind of city

а з іншого боку - воно стало класним містом,

that people want to be in these days.

де люди хочуть сьогодні жити.

So the best economic strategy

Тому найкраща економічна стратегія

you can have as a city

для міста -

is not the old way of trying to attract corporations

це не старий-добрий спосіб: привабити корпорації

and trying to have a biotech cluster

чи заснувати біотехнологічний,

or a medical cluster,

медичний

or an aerospace cluster,

чи, скажімо, аерокосмічний кластер,

but to become a place where people want to be.

а стати місцем, де люди хотіли б жити.

And millennials, certainly, these engines of entrepreneurship,

І тоді молоді люди - двигун підприємництва -

64 percent of whom decide first

64 відсотки яких спочатку вирішують,

where they want to live,

де саме вони хочуть жити,

then they move there, then they look for a job,

а тоді перебираються туди і шукають роботу,

they will come to your city.

переїдуть до вашого міста.

The health argument is a scary one,

Аргумент, пов'язаний зі здоров'ям, звучить моторошно,

and you've probably heard part of this argument before.

і ви вже, либонь, колись його чули.

Again, back in the '70s, a lot's changed since then,

Знову ж таки, в 1970-х роках, відколи чимало всього змінилось,

back in the '70s, one in 10 Americans was obese.

в 1970-х роках один із 10 американців страждав від ожиріння.

Now one out of three Americans is obese,

Сьогодні ожиріння є в одного із трьох американців,

and a second third of the population is overweight.

а дві треті населення мають надмірну вагу.

Twenty-five percent of young men

25 відсотків молодих чоловіків

and 40 percent of young women are too heavy

і 40 відсотків молодих жінок занадто повні,

to enlist in our own military forces.

щоб служити в армії.

According to the Center for Disease Control,

За прогнозами Центру з контролю та профілактики хвороб,

fully one third of all children born after 2000

третина дітей, народжених після 2000 року,

will get diabetes.

хворітимуть на діабет.

We have the first generation of children in America

Ми маємо перше покоління дітей в Америці,

who are predicted to live shorter lives than their parents.

які, за прогнозами, житимуть менше за своїх батьків.

I believe that this American healthcare crisis

Я вважаю, що криза охорони здоров'я в Америці,

that we've all heard about

про яку ми всі чули,

is an urban design crisis,

це криза міського планування,

and that the design of our cities lies at the cure.

і що саме планування міст - ключ до розв'язання проблеми.

Because we've talked a long time about diet,

Бо ми вже роками говоримо про харчування

and we know that diet impacts weight,

і знаємо, що спосіб харчування впливає на вагу,

and weight of course impacts health.

а вага, звісно ж, впливає на здоров'я.

But we've only started talking about inactivity,

Але ми тільки недавно заговорили про пасивний спосіб життя,

and how inactivity born of our landscape,

про те, як пасивність, зумовлена місцевістю, де ми проживаємо,

inactivity that comes from the fact that we live

пасивність, викликана тим, що ми живемо

in a place where there is no longer any such thing

там, де більше не існує такого поняття

as a useful walk, is driving our weight up.

як корисна хода пішки, змушує нас набирати зайві кілограми.

And we finally have the studies,

Врешті-решт, у Британії

one in Britain called "Gluttony versus sloth"

провели дослідження, так зване "Ненажерливість проти лінивства".

that tracked weight against diet

Науковці відстежували вагу залежно від способу харчування

and tracked weight against inactivity,

і вагу залежно від способу життя,

and found a much higher, stronger correlation

виявивши, що вага значно тісніше пов'язана саме з тим,

between the latter two.

наскільки активний спосіб життя ми ведемо.

Dr. James Levine at, in this case,

Доктор Джеймс Левайн у своїй клініці

the aptly-named Mayo Clinic

Mayo Clinic - до речі, влучна назва в цьому випадку -

put his test subjects in electronic underwear,

одягнув своїх піддослідних у білизну з сенсорами,

held their diet steady,

спочатку не змінював їхнього харчування,

and then started pumping the calories in.

а потім почав накачувати їх калоріями.

Some people gained weight,

Деякі люди набрали вагу,

some people didn't gain weight.

інші - ні.

Expecting some metabolic or DNA factor at work,

Дослідники гадали, що річ у темпі метаболізму чи генетичних чинниках,

they were shocked to learn that the only difference

але, на превеликий подив, вони виявили,

between the subjects that they could figure out

що учасники експерименту відрізнялися між собою

was the amount they were moving,

тільки тим, скільки вони рухалися,

and that in fact those who gained weight

і ті, хто набрав зайві кілограми,

were sitting, on average, two hours more per day

сиділи, в середньому, на дві години довше на день,

than those who didn't.

ніж ті, хто залишився струнким.

So we have these studies that tie

Отож, маємо наукові дослідження,

weight to inactivity, but even more,

які пов'язують вагу з пасивним способом життя.

we now have studies that tie weight to where you live.

Однак науковці довели ще й те, що ваша вага залежить і від того, де ви живете.

Do you live in a more walkable city

Ви живете в місті, де багато куди можна дістатись пішки,

or do you live in a less walkable city,

чи там, де ходити немає як?

or where in your city do you live?

І де саме в місті ви живете?

In San Diego, they used Walk Score --

У Сан-Дієго звернулись до компанії Walk Score -

Walk Score rates every address in America

вона оцінює кожну адресу в Америці,

and soon the world

і незабаром у всьому світі,

in terms of how walkable it is --

визначаючи, наскільки вона зручна для пішоходів.

they used Walk Score to designate more walkable neighborhoods

Так от, компанію Walk Score попросили визначити найбільш дружні до пішоходів квартали

and less walkable neighborhoods.

і найменш дружні.

Well guess what? If you lived in a more walkable neighborhood,

І знаєте що? Якщо ви мешкаєте у зручному для пішоходів кварталі,

you were 35 percent likely to be overweight.

шанси, що ви страждатимете від ожиріння, становлять 35%.

If you lived in a less walkable neighborhood,

А якщо ви живете у районі, не дружньому до пішоходів,

you were 60 percent likely to be overweight.

то ймовірність, що ви наберете зайві кілограми, зростає до 60%.

So we have study after study now

Отож, дослідження одне за одним

that's tying where you live

пов'язують ваше місце проживання

to your health, particularly as in America,

зі станом здоров'я, надто в Америці,

the biggest health crisis we have is this one

де найбільша за всі часи криза в галузі охорони здоров'я

that's stemming from environmental-induced inactivity.

спричинена пасивним способом життя, що його зумовлює довкілля.

And I learned a new word last week.

Минулого тижня я почув нове слово.

They call these neighborhoods "obesageneric."

Такі райони називають "товстунськими".

I may have that wrong, but you get the idea.

Може, я щось не так сказав, але ви вловили ідею.

Now that's one thing, of course.

Гаразд, це була одна проблема.

Briefly mentioning, we have an asthma epidemic

Тепер друга - в цій країні

in this country.

лютує епідемія астми.

You probably haven't thought that much about it.

Можливо, ви над цим не задумувались.

Fourteen Americans die each day from asthma,

Щодня 14 американців умирає від астми,

three times what it was in the '90s,

втричі більше ніж у 1990-х роках.

and it's almost all coming from car exhaust.

Головна причина - вихлопні гази.

American pollution does not come

В Америці повітря брудне

from factories anymore, it comes from tailpipes,

не через фабрики, як було колись, а через вихлопні труби,

and the amount that people are driving in your city,

і те, як довго й часто їздять автомобілями у вашому місті -

your urban VMT, is a good prediction

кілометраж, що його подолало авто - це достовірний прогноз того,

of the asthma problems in your city.

скільки в вашому місті астматиків.

And then finally, in terms of driving,

І, зрештою, коли йдеться про водіння,

there's the issue of the single-largest killer

маємо проблему найбільшого вбивці

of healthy adults, and one of the largest killers

здорового дорослого населення, і одного з найбільших убивць

of all people, is car crashes.

усіх людей - автомобільні аварії.

And we take car crashes for granted.

Водночас, ми сприймаємо ДТП так, наче це нормальне явище.

We figure it's a natural risk

Ми гадаємо, що це логічний ризик

of being on the road.

перебування на дорозі.

But in fact, here in America, 12 people

Проте тут, в Америці, в автокатастрофах

out of every 100,000

щороку гине двоє людей

die every year from car crashes.

на кожні 100 000.

We're pretty safe here.

У нас більш-менш безпечно.

Well, guess what? In England, it's seven per 100,000.

А знаєте, що в Англії цей показник - сім людей на 100 000.

It's Japan, it's four per 100,000.

У Японії - четверо на 100 000.

Do you know where it's three per 100,000?

А знаєте, де гине в ДТП троє на 100 000?

New York City.

У Нью-Йорку.

San Francisco, the same thing. Portland, the same thing.

І в Сан-Франциско. І в Портленді теж.

Oh, so cities make us safer

Ага, то значить у містах безпечніше,

because we're driving less?

бо ми менше їздимо за кермом?

Tulsa: 14 per 100,000.

Талса: 14 на 100 000.

Orlando: 20 per 100,000.

Орландо: 20 на 100 000.

It's not whether you're in the city or not,

А може справа не в тому, чи живете ви в місті,

it's how is your city designed?

а в тому, як воно побудоване?

Was it designed around cars or around people?

Його планували з думкою про машини чи з думкою про людей?

Because if your city is designed around cars,

Бо якщо з думкою про машини,

it's really good at smashing them into each other.

то в ньому є всі умови, щоб автівки частенько зіштовхувались одна з одною.

That's part of a much larger health argument.

Та це лише невелика частина масштабної проблеми, пов'язаної зі здоров'ям.

Finally, the environmental argument is fascinating,

Насамкінець - аргумент від екологів. Він дуже цікавий,

because the environmentalists turned on a dime

бо близько 10 років тому

about 10 years ago.

вони різко змінили свою позицію.

The environmental movement in America

Екологічний рух в Америці

has historically been an anti-city movement

споконвіків виступав проти міст,

from Jefferson on.

ще з часів Джефферсона.

"Cities are pestilential to the health,

"Міста згубні для здоров'я,

to the liberties, to the morals of man.

свободи та моралі людини.

If we continue to pile upon ourselves in cities,

Якщо ми й далі тіснитимемось у містах,

as they do in Europe, we shall become as corrupt

як європейці, ми станемо такими ж зіпсованими,

as they are in Europe

як люди в Європі,

and take to eating one another as they do there."

і пожиратимемо одне одного точнісінько, як вони".

He apparently had a sense of humor.

Він вочевидь мав почуття гумору.

And then the American environmental movement

З іншого боку, американський рух за захист довкілля -

has been a classically Arcadian movement.

це класичний рух назад до природи.

To become more environmental, we move into the country,

Щоб бути ближчими до неї, ми перебираємось у село,

we commune with nature, we build suburbs.

єднаємось з природою, будуємо передмістя.

But, of course, we've seen what that does.

Але ми всі побачили, які це має наслідки.

The carbon mapping of America,

Карта викидів у Америці -

where is the CO2 being emitted,

звідки в повітря потрапляють викиди вуглецю -

for many years only

роками втовкмачувала людям,

hammered this argument in more strongly.

що так і має бути.

If you look at any carbon map, because we map it per square mile,

Якщо ви поглянете на карту викидів, де позначено рівень викидів на квадратну милю,

any carbon map of the U.S.,

поглянете на будь-яку карту США такого типу,

it looks like a night sky satellite photo of the U.S.,

ви побачите, що вона схожа на супутниковий знімок США вночі -

hottest in the cities, cooler in the suburbs,

найяскравіше в містах, тьмяніше - у передмістях,

dark, peaceful in the countryside.

темно й спокійно - у селах.

Until some economists said, you know,

Так тривало, доки хтось із економістів не сказав:

is that the right way to measure CO2?

але хіба викиди вуглецю вимірюються саме так?

There are only so many people in this country at any given time,

У цей момент у країні живе певна кількість людей,

and we can choose to live where perhaps

і ми можемо вибирати, де нам жити,

we would have a lighter impact.

можливо там, де ми б менше впливали на довкілля.

And they said, let's measure CO2 per household,

І вони запропонували виміряти викиди вуглецю в розрахунку на сім'ю.

and when they did that, the maps just flipped,

А коли це було зроблено, карти обернулися догори дриґом:

coolest in the center city, warmer in the suburbs,

в центрі міст - темно, в передмістях - яскравіше,

and red hot in these exurban

а в отих заміських районах, де живуть люди, що не можуть

"drive till you qualify" neighborhoods.

дозволити собі жити ближче - аж вогнем горить.

So a fundamental shift, and now you have

Ситуація змінилась кардинально,

environmentalists and economists like Ed Glaeser

і тепер екологи й економісти, зокрема Ед Ґлезер,

saying we are a destructive species.

заявляють, що людина - це руйнівник планети.

If you love nature, the best thing you can do

Якщо ви любите природу, то найкращий вчинок з вашого боку -

is stay the heck away from it,

триматися якнайдалі від неї,

move to a city, and the denser the better,

переїхати до міста, де що більше людей, то краще,

and the denser cities like Manhattan

і саме густонаселені міста, як-от Мангеттен,

are the cities that perform the best.

мають найліпші показники.

So the average Manhattanite is consuming gasoline

Пересічний житель Мангеттена використовує бензину

at the rate the rest of the nation hasn't seen since the '20s,

не більше, ніж споживали американці в 1920-х роках,

consuming half of the electricity of Dallas.

і наполовину менше електроенергії, ніж мешканці Далласа.

But of course, we can do better.

Але це не межа досконалості.

Canadian cities, they consume half the gasoline of American cities.

Канадські міста споживають наполовину менше бензину, ніж американські міста.

European cities consume half as much again.

Європейські міста - ще наполовину менше.

So obviously, we can do better,

Отож, ми можемо досягнути ще ліпших результатів,

and we want to do better, and we're all trying to be green.

і ми хочемо їх досягнути, бо ми всі стараємось бути екологічно свідомими.

My final argument in this topic is that

Мій останній аргумент у цій промові звучить так:

I think we're trying to be green the wrong way,

справді, ми стараємось бути екологічно свідомими, але робимо це не так, як треба.

and I'm one of many people who believes that

Я належу до тих людей, які вважають,

this focus on gadgets,

що наша надмірна увага до пристроїв,

on accessorizing --

до всіляких аксесуарів -

What can I add to my house,

типу, що я можу ще купити додому,

what can I add to what I've already got

що я можу придбати ще,

to make my lifestyle more sustainable? --

щоб вести більш екологічний спосіб життя? -

has kind of dominated the discussion.

досі брала гору в дискусіях на цю тему.

So I'm not immune to this.

Я теж не без гріха.

My wife and I built a new house

Ми з дружиною збудували новий дім

on an abandoned lot in Washington, D.C.,

на місці пустиря у Вашингтоні,

and we did our best to clear the shelves

спустошивши полиці

of the sustainability store.

крамниці з екотоварами.

We've got the solar photovoltaic system,

Ми маємо сонячні батареї,

solar hot water heater, dual-flush toilets,

сонячну систему гарячого водопостачання, туалети з подвійним змивом,

bamboo floors.

бамбукову підлогу.

A log burning in my German high-tech stove

Поліно, що горить у моїй німецькій суперсучасній пічці,

apparently, supposedly, contributes less carbon

очевидно викидає менше вуглецю

to the atmosphere than were it left alone

в атмосферу, ніж якби воно

to decompose in the forest.

гнило в лісі.

Yet all of these innovations --

Але всі оці інновації -

That's what they said in the brochure.

принаймні, так написано в брошурі -

(Laughter)

(Сміх)

All of these innovations together

але всі оці інновації -

contribute a fraction of what we contribute

це маленька дрібничка супроти того,

by living in a walkable neighborhood

якби ми жили у зручному для пішоходів районі,

three blocks from a metro in the heart of a city.

в центрі міста, за три квартали від метро.

We've changed all our light bulbs to energy-savers,

Ми поміняли всі жарівки на економки,

and you should do the same thing,

і вам варто зробити так само,

but changing all your light bulbs to energy-savers

але вкрутивши вдома економки,

saves as much energy in a year

ви за рік заощадите стільки ж енергії,

as moving to a walkable city does in a week.

скільки зекономили б за тиждень, переїхавши до міста, дружнього для пішоходів.

And we don't want to have this argument.

Та ми не хочемо про це чути.

Politicians and marketers are afraid

Політики й маркетологи бояться

of marketing green as a "lifestyle choice."

пропагувати екологічно свідоме життя як "життєвий вибір".

You don't want to tell Americans, God forbid,

Ніхто не хоче сказати американцям - Боже борони! -

that they have to change their lifestyle.

що їм треба змінити спосіб життя.

But what if lifestyle was really about quality of life

Але якби нам йшлося про якісніше життя,

and about perhaps something that we would all enjoy more,

про те, що давало б нам більше насолоди,

something that would be better than what we have right now?

про життя, що було б ліпшим за те, що ми маємо сьогодні?

Well, the gold standard of quality of life rankings,

Золотий стандарт серед рейтингів якості життя

it's called the Mercer Survey.

має назву Mercer Survey.

You may have heard of it.

Може, ви про нього чули.

They rank hundreds of nations worldwide

Це рейтинг, до якого входять сотні країн

according to 10 criteria that they believe add up

на основі 10 критеріїв, що, на їхню думку,

to quality of life: health, economics, education,

визначають якість життя: здоров'я, економіка, освіта,

housing, you name it.

житло, і так далі.

There's six more. Short talk.

Є ще шість критеріїв, але я не маю часу їх перелічувати.

(Laughter)

(Сміх)

And it's very interesting to see that

Дуже цікаво, що після Гонолулу,

the highest-ranking American city, Honolulu,

міста, що має найвище місце в рейтингу серед американських міст,

number 28, is followed by kind of the usual suspects

номер 28, йдуть, цілком очікувано,

of Seattle and Boston and all walkable cities.

Сіеттл, Бостон і решту зручних для пішоходів міст.

The driving cities in the Sun Belt,

Міста на крайньому Півдні США, залежні від авто,

the Dallases and the Phoenixes and, sorry, Atlanta,

Даллас, Фенікс і, на жаль, Атланта,

these cities are not appearing on the list.

не потрапили до рейтингу.

But who's doing even better?

А хто ж розташувався на самій його горі?

The Canadian cities like Vancouver,

Канадські міста, зокрема Ванкувер,

where again, they're burning half the fuel.

де спалюють наполовину менше палива.

And then it's usually won by cities where they speak German,

Ну а в містах-переможцях, звісно, розмовляють німецькою,

like Dusseldorf or Vienna,

це Дюссельдорф чи Відень,

where they're burning, again, half as much fuel.

де споживають ще наполовину менше палива.

And you see this alignment, this strange alignment.

Тут ми бачимо дивну залежність.

Is being more sustainble

Чи екологічна свідомість

what gives you a higher quality of life?

гарантує вам вищу якість життя?

I would argue the same thing

Я б сказав, що саме те,

that makes you more sustainble

що робить вас екологічно свідомими,

is what gives you a higher quality of life,

і дає вам вищу якість життя.

and that's living in a walkable neighborhood.

Я маю на увазі проживання у зручному для пішоходів районі.

So sustainability, which includes our wealth

Отож, сталий розвиток, що охоплює наше багатство

and our health

й наше здоров'я,

may not be a direct function of our sustainability.

не завжди безпосередній наслідок нашої екологічної свідомості.

But particularly here in America,

Але тут, в Америці,

we are polluting so much

ми так сильно забруднюємо довкілля,

because we're throwing away our time

витрачаючи свій час,

and our money and our lives on the highway,

гроші й життя на дорогу,

then these two problems would seem to share

що ці дві проблеми мають

the same solution, which is to make our cities

однакове рішення - зробити наші міста

more walkable.

зручними для пішоходів.

Doing so isn't easy, but it can be done,

Це нелегко, але реально.

it has been done,

Так робили в минулому,

and it's being done now in more than a few cities,

і так роблять тепер у багатьох містах

around the globe and in our country.

по всьому світу й у нашій країні.

I take some solace from Winston Churchill,

Мене тішать слова Вінстона Черчілля,

who put it this way:

який сказав:

"The Americans can be counted on

"Американці завжди роблять

to do the right thing

все правильно

once they have exhausted the alternatives." (Laughter)

після того, як спробують усе інше". (Сміх)

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)