Jonathan Zittrain: The Web as random acts of kindness

Перекладач: Sergii Kauk Утверджено: Anna Latsanitch

My name is Jonathan Zittrain,

Мене звати Джонатан Зітрейн.

and in my recent work I've been a bit of a pessimist.

В своїх останніх працях я був трохи песимістичним.

So I thought this morning I would try to be the optimist,

Тож сьогодні я вирішив побути оптимістом

and give reason to hope

і вселити надію

for the future of the Internet

щодо майбутнього інтернету,

by drawing upon its present.

спираючись на сьогодення.

Now, it may seem like there is less hope today than there was before.

Може здатися, що зараз менше підстав для сподівання, ніж раніше.

People are less kind. There is less trust around.

Люди вже не такі людяні, стали менше довіряти одне одному.

I don't know. As a simple example,

Не знаю, як простий приклад

we could run a test here.

ми можемо провести такий тест:

How many people have ever hitchhiked?

Хто з вас колись займався автостопом?

I know. How many people have hitchhiked

Я так і думав. А хто з вас займався автостопом

within the past 10 years?

за минулі десять років?

Right. So what has changed?

Отож. А що змінилося?

It's not better public transportation.

Навряд чи громадський транспорт став кращим.

So that's one reason to think that we might be

Можливо, це один з приводів вважати, що ми

declensionists, going in the wrong direction.

скочуємося у прірву.

But I want to give you three examples

Але я хочу навести три приклади,

to try to say that the trend line

щоб продемонструвати, що тенденція

is in fact in the other direction,

насправді зовсім протилежна.

and it's the Internet helping it along.

І цьому сприяє інтернет.

So example number one: the Internet itself.

Отож, приклад №1 – сам інтернет.

These are three of the founders of the Internet.

Перед вами троє з засновників інтернету.

They were actually high school classmates together

Власне, вони були однокласниками,

at the same high school in suburban Los Angles in the 1960s.

вчилися в одній школі у передмісті Лос-Анджелеса в 60-х.

You might have had a French club or a Debate club.

Може, у вас у школі був гурток французької або риторики.

They had a "Let's build a global network" club,

А в них був гурток побудови глобальної мережі.

and it worked out very well.

Як ви знаєте, досить успішний.

They are pictured here for their 25th anniversary

Це фото зроблене з нагоди 25-річчя інтернету

Newsweek retrospective on the Internet.

для спецвипуску Newsweek.

And as you can tell,

Як ви самі бачите,

they are basically goof balls.

вони звичайні ботаніки.

They had one great limitation

У них було одне обмеження,

and one great freedom

і одна велика свобода

as they tried to conceive of a global network.

при розробці глобальної мережі.

The limitation was that they didn't have any money.

Обмеження – це відсутність грошей.

No particular amount of capital to invest,

Відсутність капіталу для інвестування,

of the sort that for a physical network

який у фізичній мережі

you might need for trucks and people

потрібен для вантажівок, персоналу,

and a hub to move packages around overnight.

логістичного центру – для передачі пакетів за ніч.

They had none of that.

У них усього цього не було.

But they had an amazing freedom,

Проте, вони мали чудову перевагу:

which was they didn't have to make any money from it.

їм не треба було заробляти на цьому гроші.

The Internet has no business plan, never did.

Інтернет не має і ніколи не мав бізнес-плану,

No CEO,

не має начальника,

no firm responsible, singly, for building it.

чи фірми, відповідальної за його будівництво.

Instead, it's folks getting together

Натомість, це люди, що збираються разом

to do something for fun,

заради спільної справи, яка приносить задоволення,

rather than because they were told to,

а не тому, що їм хтось так сказав,

or because they were expecting to make a mint off of it.

або через бажання розбагатіти.

That ethos led to a network architecture,

Така позиція визначила архітектуру мережі,

a structure that was unlike

яка не подібна

other digital networks then or since.

на інші цифрофі мережі того чи нашого часу.

So unusual, in fact,

Власне, настільки незвичайну,

that it was said that it's not clear the Internet could work.

що не зразу було ясно, чи інтернет взагалі запрацює.

As late as 1992, IBM was known to say

У 1992 році фірма IBM заявила,

you couldn't possibly build a corporate network

що неможливо побудувати корпоративну мережу

using Internet Protocol.

на основі інтернет-протоколу.

And even some Internet engineers today say

Навіть до сих пір деякі інтернет-інженери кажуть,

the whole thing is a pilot project and the jury is still out.

що все це – пілотний проект і не ясно, що з цього вийде.

(Laughter)

(сміх)

That's why the mascot of Internet engineering,

Ось чому талісманом інтернет-розробки,

if it had one, is said to be the bumblebee.

якби він у нього був, мав би бути джміль.

Because the fur-to-wingspan ratio of the bumblebee

Співвідношення міху до розмаху крил у джмеля

is far too large for it to be able to fly.

завелике для того, аби літати.

And yet, mysteriously, somehow the bee flies.

Але ж, якимось дивним чином, джміль літає.

I'm pleased to say that, thanks to massive government funding,

Маю честь повідомити, що завдяки держфінансуванню

about three years ago we finally figured out

десь три роки тому ми нарешті зрозуміли,

how bees fly.

як джмелям це вдається.

(Laughter)

(сміх)

It's very complicated, but it turns out they

Це досить складно, але виявляється,

flap their wings very quickly.

що вони дуже швидко махають крильцями.

(Laughter)

(сміх)

So what is this bizarre architecture configuration

То що ж це за така чудернацька архітектура,

that makes the network sing and be so unusual?

яка робить мережу життєздатною і такою унікальною?

Well, to move data around

Щоб передавати дані

from one place to another -- again, it's not like a package courier.

від А до Б – тут це не як на пошті,

It's more like a mosh pit.

а як під сценою на рок-концерті.

(Laughter)

(сміх)

Imagine, you being part of a network

Уявіть себе частиною мережі,

where, you're maybe at a sporting event,

де ви – глядач на стадіоні.

and you're sitting in rows like this,

Так само сидите в рядах.

and somebody asks for a beer,

І тут комусь захотілось пива.

and it gets handed at the aisle.

Пиво передається через весь ряд.

And your neighborly duty

І ваш сусідський обов'язок –

is to pass the beer along,

передати це пиво,

at risk to your own trousers,

ризикуючи своїми штанами,

to get it to the destination.

щоб воно дісталося цілі.

No one pays you to do this.

Ніхто вам за це не заплатить.

It's just part of your neighborly duty.

Це просто ваш сусідський обов'язок.

And, in a way, that's exactly how packets move around the Internet,

Такимо ж чином пакети інформації пересуваються інтернетом.

sometimes in as many as 25 or 30 hops,

Інколи їх передають по 25-30 разів

with the intervening entities

між проміжними пунктами,

that are passing the data around

що передають ці дані,

having no particular contractual or legal obligation

без жодних договірних чи правових зобов'язань

to the original sender

перед відправником,

or to the receiver.

або ж отримувачем.

Now, of course, in a mosh pit it's hard to specify a destination.

Звичайно, у натовпі на рок-концерті важко визначити напрямок.

You need a lot of trust,

Потрібна довіра.

but it's not like, "I'm trying to get to Pensacola, please."

Це вам не просто спитати "в яку сторону до Бердичева?"

So the Internet needs addressing and directions.

Отже інтернет потребує адресації і спрямування.

It turns out there is no one overall map of the Internet.

Виявляється, що немає загальної карти інтернету.

Instead, again, it is as if we are all sitting together in a theater,

Натомість, це, знову ж таки, ніби ми сидимо у театрі

but we can only see amidst the fog

і бачимо в тумані лише невелику кількість

the people immediately around us.

людей навколо нас.

So what do we do to figure out who is where?

То як визначити хто де?

We turn to the person on the right,

Ми повертаємося до сусіда справа

and we tell that person what we see on our left,

і говоримо йому, що ми бачимо зліва.

and vice versa.

І навпаки.

And they can lather, rinse, repeat. And before you know it,

І так далі. І за деякий час

you have a general sense of where everything is.

ви вже маєте загальну картину.

This is how Internet addressing and routing actually work.

Так у інтернеті відбувається адресація і маршрутизація.

This is a system that relies on kindness and trust,

Система покладається на людську доброту та довіру,

which also makes it very delicate and vulnerable.

що також робить її чутливою і вразливою.

In rare but striking instances,

У рідкісних, але вражаючих випадках

a single lie told by just one entity

дезінформація із уст єдиного учасника

in this honeycomb

у цьому ланцюгу

can lead to real trouble.

може призвести до халепи.

So, for example, last year,

Наприклад, минулого року

the government of Pakistan

уряд Пакистану

asked its Internet service providers there

наказав місцевим інтернет-провайдерам

to prevent citizens of Pakistan from seeing YouTube.

заборонити пакистанцям доступ до YouTube.

There was a video there that the government did not like

Один ролик не сподобався владі,

and they wanted to make sure it was blocked.

і вони вирішили його заблокувати.

This is a common occurrence. Governments everywhere

Таке трапляється нерідко. Держави всього світу

are often trying to block

часто намагаються заблокувати,

and filter and censor content on the Internet.

фільтрувати та цензурувати контент в інтернеті.

Well this one ISP in Pakistan

Один із пакистанських провайдерів

chose to effectuate the block for its subscribers

виконав блокування своїх користувачів

in a rather unusual way.

у досить незвичний спосіб.

It advertised --

Він оголосив

the way that you might be asked, if you were part of the Internet,

так само як би ви спитали сусіда, (повертаючись до аналогії)

to declare what you see near you -- it advertised

сказати, що знаходиться біля вас. Тож він оголосив

that near it, in fact, it had suddenly awakened to find

що біля нього, а точніше він сам раптом осягнув

that it was YouTube.

що він є сайтом YouTube.

"That's right," it said, "I am YouTube."

Так і сказав: "Я - YouTube!"

Which meant that packets of data

Це означало, що пакети з даними

from subscribers going to YouTube

користувачів, що прямували до YouTube,

stopped at the ISP, since they thought they were already there,

зупинялися у провайдера, оскільки вважали, що вже прибули.

and the ISP threw them away unopened

І провайдер викидав їх геть,

because the point was to block it.

тому що метою було заблокувати сайт.

But it didn't stop there.

Але на цьому не закінчилося.

You see, that announcement

Це оголошення

went one click out,

було почуто

which got reverberated, one click out.

і почало миттєво поширюватися.

And it turns out that as you look

І виявляється, якщо подивитися

at the postmortem of this event,

на хронологію цієї події,

you have at one moment

в один момент ви мали

perfectly working YouTube.

працездатний YouTube,

Then, at moment number two,

а згодом після того

you have the fake announcement go out.

було зроблено хибне оголошення.

And within two minutes,

І вже за дві хвилини

it reverberates around

його розповсюдили навколо

and YouTube is blocked everywhere in the world.

і YouTube було заблоковано скрізь у світі.

If you were sitting in Oxford, England, trying to get to YouTube,

Якщо ви були в Оксфорді, і намагалися відкрити YouTube,

your packets were going to Pakistan

ваші пакети йшли до Пакистану

and they weren't coming back.

і не поверталися назад.

Now just think about that.

А тепер подумайте.

One of the most popular websites in the world,

Це один з найпопулярніших в світі сайтів,

run by the most powerful company in the world,

яким володіє одна з наймогутніших корпорацій,

and there was nothing that YouTube or Google

але ні YouTube, ні Google

were particularly privileged to do about it.

не змогли нічого вдіяти.

And yet, somehow, within about two hours,

Але якимось чином за дві години

the problem was fixed.

проблему було вирішено.

How did this happen?

Як же це сталося?

Well, for a big clue, we turn to NANOG.

Щоб довго не думати, згадаємо про NANOG –

The North American Network Operators Group,

групу мережевих операторів Північної Америки.

a group of people who,

Це група людей, які

on a beautiful day outside,

у чудовий сонячний день

enter into a windowless room,

заходять у кімнати без вікон

at their terminals

сідають за термінали

reading email and messages

читають пошту і повідомлення

in fixed proportion font, like this,

написані моноширним шрифтом

and they talk about networks.

і обговорють мережі.

And some of them are mid-level employees at Internet service providers

Більшість із них – працівники середньої ланки інтернет-провайдерів

around the world.

всього світу.

And here is the message where one of them says,

І ось один із них каже:

"Looks like we've got a live one. We have a hijacking of YouTube!

"Скидається на проблему. Перехопили YouTube!

This is not a drill. It's not just the cluelessness

Це не учбова тривога і не тупість

of YouTube engineers. I promise.

інженерів YouTube, це точно!

Something is up in Pakistan."

Щось там не так у Пакистані."

And they came together to help find the problem and fix it.

І ось вони збираються, щоб визначити проблему і виправити її.

So it's kind of like if your house catches on fire.

Це ніби у вас в хаті сталася пожежа.

The bad news is there is no fire brigade.

Погана новина – це те, що пожежників немає.

The good news is random people apparate from nowhere,

Хороша новина – звідкись беруться люди,

put out the fire and leave without expecting payment or praise.

гасять пожежу і йдуть не потребуючи оплати чи подяки.

(Applause)

(оплески)

I was trying to think of the right model to describe

Я шукав підходящий приклад для порівняння

this form of random acts of kindness

цієї форми спонтанного альтруїзму

by geeky strangers.

з боку дивакуватих незнайомців.

(Laughter)

(сміх)

You know, it's just like the hail goes out

Варто лише покликати

and people are ready to help.

і люди поспішають допомогти.

And it turns out this model is everywhere, once you start looking for it.

І виявляється, таких прикладів маса, якщо подивитися навколо.

Example number two: Wikipedia.

Другий приклад – Вікіпедія.

If a man named Jimbo came up to you in 2001

Приходить до вас такий собі Джімбо у 2001-му

and said, "I've got a great idea! We start with seven articles

і каже: "у мене чудова ідея! Ми робимо сім статей,

that anybody can edit anything, at any time,

які кожен може редагувати у будь-який час

and we'll get a great encyclopedia! Eh?"

і згодом отримуємо кльову енциклопедію! Га?"

Right. Dumbest idea ever.

Так! Абсолютно дебільна ідея.

(Laughter)

(сміх)

In fact, Wikipedia is an idea so profoundly stupid

Власне, ідея Вікіпедії настільки ідіотська,

that even Jimbo never had it.

що навіть Джімбо до такого не додумався.

Jimbo's idea was for Nupedia.

Він думав створити Новопедію,

It was going to be totally traditional. He would pay people money

яка була б цілком традиційною. Він платив би людям гроші,

because he was feeling like a good guy,

бо почувався класним пацаном,

and the money would go to the people

а ці люди отримували б гроші

and they would write the articles.

і писали б статті.

The wiki was introduced

Технологію "вікі" запровадили, щоб

so others could make suggestions on edits --

можна було пропонувати власні правки.

as almost an afterthought, a back room.

Її додали фактично як експеримент.

And then it turns out the back room grew

І виявилось, що експеримент розрісся

to encompass the entire project.

і поглинув увесь проект.

And today, Wikipedia is so ubiquitous

А сьогодні Вікіпедія настільки поширена,

that you can now find it on Chinese restaurant menus.

що ї можна зустріти в меню китайського ресторану.

(Laughter)

(сміх)

I am not making this up.

Це не прикол.

(Laughter)

(сміх)

I have a theory I can explain later.

В мене є одна теорія, можу пояснити пізніше.

Suffice it to say for now that I prefer my Wikipedia

Достатньо сказати, що я люблю їсти Вікіпедію

stir-fried with pimentos.

підсмажену з перцем.

(Laughter)

:)

But now, Wikipedia doesn't just spontaneously work.

Але Вікіпедія не просто працює сама по собі.

How does it really work? It turns out

То як же вона працює? Виявляється,

there is a back room that is kind of windowless,

що є така собі підсобка без вікон,

metaphorically speaking.

образно кажучи.

And there are a bunch of people who, on a sunny day,

Є купа людей, що у сонячний день

would rather be inside

люблять сидіти в чотирьох стінах

and monitoring this, the administrator's notice board,

і читати ось це – дошку оголошень адміністраторів

itself a wiki page that anyone can edit.

вікі-сторінку, доступну для редагування кожному.

And you just bring your problems to the page.

А ви просто ділитеся тут своїми проблемами.

It's reminiscent of the description of history

Це виглядає як опис якоїсь події,

as "one damn thing after another," right?

що йде одна за одною.

Number one: "Tendentious editing by user Andyvphil."

№1 – "Заангажовані правки користувача Andyvphil".

Apologies, Andyvphil, if you're here today.

Вибачте, Andyvphil, якщо ви у залі.

I'm not taking sides.

Я вас не засуджую.

"Anon attacking me for reverting."

"Анонім нападає на мене через виправлення."

Here is my favorite: "A long story."

Ось моя улюблена: "Тут довго розказувати".

(Laughter)

(сміх)

It turns out there are more people checking this page for problems

Виявляється, що існує більше людей, які переглядають сторінку,

and wanting to solve them

намагаючись вирішити проблему,

than there are problems arising on the page.

ніж сторінка містить проблем.

And that's what keeps Wikipedia afloat.

І це утримує Вікіпедію на плаву.

At all times, Wikipedia is approximately

У будь-який момент Вікіпедію приблизно

45 minutes away from utter destruction. Right?

45 хвилин відділяють від повного знищення.

There are spambots crawling it, trying to turn every article

Спам-роботи лазять по ній, намагаючись перетворити кожну статтю

into an ad for a Rolex watch.

на рекламу "ролекса".

(Laughter)

(сміх)

It's this thin geeky line

І тільки ті диваки

that keeps it going.

підтримують її.

Not because it's a job,

Не тому, що це робота

not because it's a career,

чи кар'єра

but because it's a calling.

а тому, що це покликання.

It's something they feel impelled to do

Це щось таке, до чого вони відчувають потребу,

because they care about it.

бо їм не все одно.

They even gather together in such groups

Вони гуртуються в групи,

as the Counter-Vandalism Unit --

як "Анти-вандальний відділ" –

"Civility, Maturity, Responsibility" --

"Ввічливість, зрілість, відповідальність" –

to just clean up the pages.

просто, щоб вичитувати сторінки.

It does make you wonder if there were, for instance,

Якщо уявити собі, наприклад,

a massive, extremely popular Star Trek convention one weekend,

масштабну зустріч фанатів "Стар Трек",

who would be minding the store?

то хто б стояв у магазині?

(Laughter)

(сміх)

So what we see --

Так що ми бачимо

(Laughter)

(сміх)

what we see in this phenomenon

ми бачимо в цьому явищі те

is something that the crazed, late traffic engineer

що один інженер дорожнього руху,

Hans Monderman discovered in the Netherlands,

Ганс Мондерман, відкрив у Голандії,

and here in South Kensington, that sometimes

і тут у Південному Кенсингтоні, що іноді,

if you remove some of the external rules and signs and everything else,

якщо позбутися правил, вказівників і всього іншого,

you can actually end up

то можна опинитися

with a safer environment in which people can function,

у більш безпечному просторі,

and one in which they are more human with each other.

в якому люди будуть більш людяними.

They're realizing that they

Вони усвідомлять, що

have to take responsibility for what they do.

мусять відповідати за свої вчинки.

And Wikipedia has embraced this.

Вікіпедія взяла це на озброєння.

Some of you may remember Star Wars Kid,

Дехто з вас, можливо, чув про відео "Star Wars Kid"

the poor teenager who filmed himself with a golf ball retriever,

про бідолашного хлопця, що відзняв себе з палкою для гольфу,

acting as if it were a light saber.

вдаючи, ніби це лазерний меч.

The film, without his permission or even knowledge at first,

Це відео без його дозволу і навіть без його відома

found its way onto the Internet.

потрапило в інтернет.

Hugely viral video. Extremely popular.

І вірусно поширилось. Стало дуже популярним.

Totally mortifying to him.

І жахливо принизливим для нього.

Now, it being encyclopedic and all,

Історія стала енциклопедичною,

Wikipedia had to do an article about Star Wars Kid.

і Вікіпедія мусила мати статтю на цю тему.

Every article on Wikipedia has a corresponding discussion page,

Кожна стаття Вікіпедії має відповідну сторінку обговорення.

and on the discussion page

І на цій сторінці

they had extensive argument among the Wikipedians

відбулася велика дискусія серед укладачів

as to whether to have his real name

на тему, чи треба вказувати справжнє ім'я хлопця

featured in the article.

у цій статті.

You could see arguments on both sides.

Ви бачите аргументи обох сторін.

Here is just a snapshot of some of them.

Тут зображені тільки деякі з них.

They eventually decided --

Врешті-решт, вони прийняли рішення,

not unanimously by any means --

аж ніяк не одностайне,

not to include his real name,

не включати його справжнє ім'я,

despite the fact that nearly all media reports did.

незважаючи на те, що воно було у всіх новинах.

They just didn't think it was the right thing to do.

Вони вирішили, що так буде краще.

It was an act of kindness.

Це був невеличкий жест людяності.

And to this day, the page for Star Wars Kid

І до цього дня, сторінка про "чувака з Зоряних воєн"

has a warning right at the top

має попередження з самого верху,

that says you are not to put his real name on the page.

що забороняє називати його справжнє ім'я,

If you do, it will be removed immediately,

бо його відразу зітруть.

removed by people who may have disagreed with the original decision,

Зітруть ті, хто міг не погоджуватися з остаточним рішенням,

but respect the outcome

але поважає його,

and work to make it stay

і виконує його,

because they believe in something bigger than their own opinion.

тому що вірить у щось більше за власну думку.

As a lawyer, I've got to say these guys are inventing the law

Як адвокат, я мушу визнати, що вони винаходять закони

and stare decisis and stuff like that as they go along.

і створюють прецеденти.

Now, this isn't just limited to Wikipedia.

Вікіпедією це все не обмежується.

We see it on blogs all over the place.

Те саме відбувається з блогами.

I mean, this is a 2005 Business Week cover.

Ось обкладинка Business Week у 2005-му.

Wow. Blogs are going to change your business.

Ого! Блоги змінять ваш бізнес.

I know they look silly. And sure they look silly.

Це може здатися смішним,

They start off on all sorts of goofy projects.

адже вони бувають такі безтолкові.

This is my favorite goofy blog:

Це мій улюблений з безтолкових:

Catsthatlooklikehitler.com.

Коти, які подібні на Гітлера, крапка, ком.

(Laughter)

(сміх)

You send in a picture of your cat

Ви присилаєте автору фотку свого кота,

if it looks like Hitler.

якщо він подібний на Гітлера.

(Laughter)

(сміх)

Yeah, I know. Number four, it's like, can you imagine

Уявляєте як той четвертий

coming home to that cat everyday?

бігає по вашій хаті?

(Laughter)

(сміх)

But then, you can see the same kind of whimsy

Така сама чудернацкість застосовується

applied to people.

також до людей.

So this is a blog devoted to unfortunate portraiture.

Оцей блог присв'ячений невдалим портретам.

This one says, "Bucolic meadow with split-rail fence.

Підпис під знімком: "Ідилія на природі.

Is that an animal carcass behind her?"

Що там за нею за туша лежить?"

(Laughter)

(сміх)

You're like, "You know? I think that's an animal carcass

Ви придивляєтесь... А й справді! Це ж туша тварини

behind her."

за нею.

And it's one after the other.

Далі йдуть інші картинки.

But then you hit this one. Image removed at request of owner.

Аж ось – зображеня видалено на прохання власника.

That's it. Image removed at request of owner.

Саме так, зображеня видалено на прохання власника.

It turns out that somebody lampooned here

Хтось із людей зображених на фото

wrote to the snarky guy that does the site,

відписав приколісту, що робить сайт,

not with a legal threat, not with an offer of payment,

без юридичних погроз, без вимог компенсації,

but just said, "Hey, would you mind?"

просто: "Слухай, давай не треба!"

The person said, "No, that's fine."

І той сказав: "Без проблем".

I believe we can build architectures online

Я вірю в те, що ми можемо будувати в мережі архітектуру,

to make such human requests

яка б робила такі людські запити

that much easier to do,

набагато простішими,

to make it possible for all of us to see

щоб усі з нас могли бачити,

that the data we encounter online

що дані, які ми зустрічаємо в інтернеті,

is just stuff on which to click and paste and copy and forward

копіпейстимо і пересилаємо,

that actually represents human emotion

насправді несуть в собі людські почуття,

and endeavor and impact,

зусилля і вплив.

and to be able to have an ethical moment

І щоб ми мали змогу задуматися про етичний аспект,

where we decide how we want to treat it.

коли вирішуємо, як з усім цим обходитися.

I even think it can go into the real world.

Цей підхід міг би навіть поширитися на реальний світ.

We can end up, as we get in a world with more censors --

У світі, де стає дедалі більше цензури,

everywhere there is something filming you, maybe putting it online --

на кожному кроці тебе може хтось зняти на камеру, поставити в інет,

to be able to have a little clip you could wear

можна було б носити такий невеличкий значок,

that says, "You know, I'd rather not."

на якому стоїть "Я проти".

And then have technology

І мати технології,

that the person taking the photo will know later,

за допомогою яких фотограф міг би дізнатися,

this person requested to be contacted

що ця конкретна людина попросила з нею зв'язатися

before this goes anywhere big,

перед тим, як про неї дізнаються всі,

if you don't mind.

якщо не важко.

And that person taking the photo can make a decision

І фотограф тоді зможе вирішити,

about how and whether to respect it.

чи він поважатиме думку цієї людини.

In the real world, we see filtering of this sort

В реальному світі таке фільтрування

taking place in Pakistan.

відбувається в Пакистані.

And we now have means that we can build, like this system,

А тепер ми маємо засоби, щоб побудувати таку систему,

so that people can report the filtering as they encounter it.

що дозволяє людям повідомляти про фільтрування.

And it's no longer just a "I don't know. I couldn't get there. I guess I'll move on,"

І тоді вже не скажуть: "Гм, не вийшло, піду деінде",

but suddenly a collective consciousness

а буде так, наче колективна свідомість

about what is blocked and censored

стосовно того, що блокується чи цензуровано,

where online.

сидить в інтернеті.

In fact, talk about technology imitating life

Якщо говорити про технології, які імітують життя,

imitating tech, or maybe it's the other way around.

яке імітує технології – чи, може, навпаки, то

An NYU researcher here took little cardboard robots

один науковець з Нью-Йорка використав картонних роботів

with smiley faces on them,

з намальованою усмішкою,

and a motor that just drove them forward

моторчиком

and a flag sticking out the back

і прапорцем, який стирчав ззаду,

with a desired destination.

де був зазначений напрямок.

It said, "Can you help me get there?"

Робот питався, як пройти.

Released it on the streets of Manhattan.

Дослідник порозставляв роботів у Манхеттені.

(Laughter)

(сміх)

They'll fund anything these days.

Тепер же ж фінансують все, що завгодно.

Here is the chart of over 43 people

Тут відображено 43 особи,

helping to steer the robot that could not steer

які допомагали роботу, який не міг сам керувати,

and get it on its way, from one corner

добратися до бажаного місця,

from one corner of Washington Square Park

з одного кутка Washington Square Park

to another.

до іншого.

That leads to example number three: hitchhiking.

Це нас приводить до третього прикладу: автостоп.

I'm not so sure hitchhiking is dead.

Я не впевнений, що автостоп мертвий.

Why? There is the Craigslist rideshare board.

Чому? На Craigslist є розділ про пошук супутників.

If it were called the Craigslist hitchhiking board,

Якби розділ називався "Автостоп",

tumbleweeds would be blowing through it.

ним би ніхто не користувався.

But it's the rideshare board, and it's basically the same thing.

Але тут – пошук супутників, хоча це фактично одне й те саме.

Now why are people using it?

Тож чому ним все-таки користуються?

I don't know. Maybe they think that, uh, killers don't plan ahead?

Я не знаю. Можливо, вони думають, що маніяки не планують?

(Laughter)

(сміх)

No. I think the actual answer is

Ні. Насправді, справа в тому,

that once you reframe it,

що якщо переформулювати,

once you get out of one set of stale expectations

якщо позбутися застарілих очікувань,

from a failed project that had its day,

щодо проекту, який колись був популярним,

but now, for whatever reason, is tarnished,

але зараз чомусь вийшов із моди,

you can actually rekindle the kind of human kindness and sharing

можна відновити людяність і бажання ділитись,

that something like this on Craigslist represents.

яке присутнє в підході до Craigslist.

And then you can highlight it

А згодом його можна виокремити

into something like,

у щось накшталт

yes, CouchSurfing.org.

так, CouchSurfing.org.

CouchSurfing: one guy's idea

Каучсьорфінг: ідея одного чувака,

to, at last, put together people who are going somewhere far away

який захотів дати скоординуватися людям, що їдуть кудись далеко

and would like to sleep on a stranger's couch for free,

і хотіли б переночувати у незнайомця безплатно,

with people who live far away,

і людям, що живуть далеко

and would like someone they don't know to sleep on their couch for free.

і хочуть безплатно прихистити в себе незнайомця.

It's a brilliant idea.

Це чудова ідея!

It's a bee that, yes, flies.

Це джміль, який літає.

Amazing how many successful couch surfings there have been.

Неймовірно, яка велика кількість успішних каучсьорферів.

And if you're wondering, no, there have been no known fatalities

І не було якихось смертельних випадків,

associated with CouchSurfing.

пов'язаних із каучсьорфінгом.

Although, to be sure, the reputation system, at the moment,

Проте, система репутації наразі

works that you leave your report after the couch surfing experience,

працює таким чином, що відгук залишається після відвідин.

so there may be some selection bias there.

Отож, може бути присутня певна похибка

(Laughter)

(сміх)

So, my urging, my thought,

Отже, я переконаний у думці,

is that the Internet isn't just a pile of information.

що інтернет – це не тільки груда інформації.

It's not a noun. It's a verb.

Це не іменник, а дієслово.

And when you go on it,

І коли ви ним користуєтесь,

if you listen and see carefully and closely enough,

якщо ви уважно дослуховуватиметесь,

what you will discover

ви зрозумієте,

is that that information

що ця інформація

is saying something to you.

до вас промовляє.

What it's saying to you is what we heard yesterday,

І говорить вона те, що ми вже колись чули

Demosthenes was saying to us.

від Демосфена.

It's saying, "Let's march." Thank you very much.

"Маршируймо!" Дякую.

(Applause)

(оплески)