A free world needs satire | Patrick Chappatte

Перекладач: Natalia Futerko Утверджено: Inna Fedorenko

I've been a political cartoonist on the global stage for the last 20 years.

Я працював політичним карикатуристом на світовій арені останні 20 років.

Hey, we have seen a lot of things happen in those 20 years.

Що ж, за ці 20 років ми побачили багато всього.

We saw three different Catholic popes,

Ми бачили трьох різних католицьких пап

and we witnessed that unique moment:

і були очевидцями такого унікального моменту,

the election of a pope on St. Peter's Square --

як обрання папи на площі святого Петра —

you know, the little white smoke

ви ж пам'ятаєте, білий дим

and the official announcement.

і офіційне оголошення.

[It's a boy!]

[Це хлопчик!]

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

We saw four American presidents.

Ми пережили чотирьох американських президентів.

Obama, of course.

Звичайно ж, Обама.

Oh, Europeans liked him a lot.

О, він дуже подобався європейцям.

He was a multilateralist.

Він виступав за багатосторонні відносини.

He favored diplomacy.

Він вітав дипломатію.

He wanted to be friends with Iran.

Він хотів дружити з Іраном.

[Барак хоче стати вашим другом.]

(Laughter)

(Сміх)

And then ...

А тоді...

reality imitated caricature

реальність уподобилась карикатурі того дня,

the day Donald Trump became the President of the United States of America.

коли Дональд Трамп став президентом Сполучених Штатів Америки.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

You know, people come to us and they say,

Знаєте, люди приходять до нас і кажуть:

"It's too easy for you cartoonists. I mean -- with people like Trump?"

"Це залегко для вас, карикатуристів. Візьміть хоча б Трампа".

Well, no, it's not easy

Що ж, ні, це не легко

to caricature a man who is himself a caricature.

малювати карикатуру на людину, яка сама є карикатурою.

(Laughter)

(Сміх)

No.

Ні.

(Applause)

(Оплески)

Populists are no easy target for satire

Популісти — не легка ціль для сатири,

because you try to nail them down one day,

бо сьогодні ви намагаєтеся притиснути їх до стінки,

and the next day, they outdo you.

а вже завтра вони утирають носа вам.

For example, as soon as he was elected,

Наприклад, як тільки обрали Трампа,

I tried to imagine the tweet that Trump would send on Christmas Eve.

я спробував уявити його твіт на Святий вечір.

So I did this, OK?

Ось що у мене вийшло.

[Merry Christmas to all! Except all those pathetic losers. So sad.]

[Щасливого Різдва всім, окрім тих жалюгідних лузерів! Так сумно. ]

(Laughter)

(Сміх)

And basically, the next day, Trump tweeted this:

І ось, буквально наступного дня Трамп написав ось це:

[Happy New Year to all, including to my many enemies

[З Новим роком всіх, включаючи моїх ворогів,

and those who have fought me and lost so badly

тих, хто боровся проти мене і зазнав такої нищівної поразки,

they just don't know what to do. Love!]

що просто не знає, що робити. Люблю вас!]

(Laughter)

It's the same!

(Сміх)

Те саме!

(Applause)

(Оплески)

This is the era of strongmen.

Це ера сильних чоловіків.

And soon, Donald Trump was able to meet his personal hero, Vladimir Putin,

Скоро Дональд Трамп зустрівся зі своїм особистим героєм, Володимиром Путіним,

and this is how the first meeting went:

і ось як пройшла їхня перша зустріч:

[I'll help you find the hackers. Give me your password.]

[Я допоможу тобі знайти хакерів. Дай мені свій пароль.]

(Laughter)

(Сміх)

And I'm not inventing anything.

Я нічого не вигадую.

He came out of that first meeting saying that the two of them had agreed

Після тієї зустрічі він виступив із заявою, що вони спільно погодили

on a joint task force on cybersecurity.

створення робочої групи з питань кібербезпеки.

This is true, if you do remember.

Це правда, якщо ви пам'ятаєте.

Oh, who would have imagined the things we saw over these 20 years.

Хто б міг наперед уявити все, що ми пережили за ці 20 років.

We saw Great Britain run towards a European Union exit.

Ми бачили, як Велика Британія поспішає до виходу з Європейського Союзу.

[Hard Brexit?]

[Міцний Брекзит?]

(Laughter)

(Сміх)

In the Middle East, we believed for a while

На середньому Сході ми на хвилинку повірили

in the democratic miracle of the Arab Spring.

у демократичне диво Арабської весни.

We saw dictators fall, we saw others hang on.

Ми побачили, як одні диктатори впали, а інші встояли.

(Laughter)

(Сміх)

And then there is the timeless Kim dynasty of North Korea.

До того ж, існує вічна династія Кім у Північній Кореї.

These guys seem to be coming straight out of Cartoon Network.

Здається, що ці хлопці з'явилися просто таки з каналу мультфільмів.

I was blessed to be able to draw two of them.

Мені пощастило намалювати двох з них.

Kim Jong-il, the father,

Кім Чен Іра, батька,

when he died a few years ago, that was a very dangerous moment.

коли він помер кілька років тому, то був дуже небезпечний момент.

[That was close!]

[То було близько!]

(Laughter)

(Сміх)

That was --

То було...

(Applause)

(Оплески)

And then the son, Kim Jong-un,

А тоді, його син, Кім Чен Ин,

proved himself a worthy successor to the throne.

довів, що є достойним спадкоємцем трону.

He's now friends with the US president.

Зараз він дружить з американським президентом.

They meet each other all the time, and they talk like friends.

Вони постійно зустрічаються і розмовляють, як друзі.

[What kind of hair gel?]

[Який гель для волосся?]

(Laughter)

(Сміх)

Should we be surprised

Чи повинні ми дивуватися,

to be living in a world

що живемо у світі,

ruled by egomaniacs?

яким керують егоманьяки?

What if they were just a reflection of ourselves?

А що, коли вони просто відображення нас самих?

I mean, look at us, each of us.

Ну, справді, подивіться на нас, кожного з нас.

(Сміх)

(Laughter)

Yeah, we love our smartphones;

Так, ми любимо свої смартфони,

we love our selfies;

ми любимо свої селфі,

we love ourselves.

ми любимо себе.

And thanks to Facebook, we have a lot of friends

І, дякуючи Фейсбуку, ми маємо багато друзів

all over the world.

по всьому світу.

Mark Zuckerberg is our friend.

Марк Цукерберг — наш друг.

(Laughter)

(Сміх)

You know, he and his peers in Silicon Valley

Знаєте, він разом зі своїми друзями з Силіконової Долини —

are the kings and the emperors

королі та імператори

of our time.

нашого часу.

Showing that the emperors have no clothes,

Показувати, що ці королі голі —

that's the task of satire, right?

є завданням сатири, чи не так?

Speaking truth to power.

Говорити правду владі.

This has always been the historical role of political cartooning.

Такою завжди була історична роль політичної карикатури.

In the 1830s, postrevolutionary France under King Louis Philippe,

У 1830-х роках постреволюційної Франції під владою короля Луї Філіппа

journalists and caricaturists fought hard for the freedom of the press.

журналісти та карикатуристи боролися за свободу преси.

They were jailed, they were fined, but they prevailed.

Їх ув'язнювали, штрафували, але вони взяли верх.

And this caricature of the king by Daumier

І ця карикатура короля, виконана Оноре Дом'є,

came to define the monarch.

розкривала зміст поняття "монарх".

It marked history.

Це ознаменувало початок історії.

It became the timeless symbol of satire triumphing over autocracy.

Це стало безсмертним символом тріумфу сатири над автократією.

Today, 200 years after Daumier,

Сьогодні, за 200 років після смерті Дом'є,

are political cartoons at risk of disappearing?

чи знаходяться політичні карикатури під загрозою зникнення?

Take this blank space on the front page of Turkish opposition newspaper "Cumhuriyet."

Поглянемо на цю білу пляму на першій сторінці

турецької опозиційної газети "Чумгурієт".

This is where Musa Kart's cartoon used to appear.

Раніше тут з'являлися карикатури Муса Карта.

In 2018, Musa Kart was sentenced to three years in jail.

У 2018 році його ув'язнили на три роки.

For doing what?

За що?

For doing political cartoons in Erdoğan's Turkey.

За політичні карикатури у Туреччині часів Ердогана.

Cartoonists from Venezuela, Russia, Syria have been forced into exile.

Карикатуристи з Венесуели, Росії, Сирії були змушені емігрувати.

Look at this image.

Подивіться на цю картинку.

It seems so innocent, right?

Виглядає так безневинно, правда?

Yet it is so provocative.

Втім, це так провокативно.

When he posted this image,

Коли він опублікував цю картинку,

Hani Abbas knew it would change his life.

Хані Аббас знав, що вона змінить його життя.

It was in 2012, and the Syrians were taking to the streets.

Це був 2012, і сирійці вийшли на вулиці.

Of course, the little red flower is the symbol of the Syrian revolution.

Звичайно, ця маленька червона квіточка — це символ сирійської революції.

So pretty soon, the regime was after him,

Тому дуже скоро режим почав переслідувати його,

and he had to flee the country.

і він був змушений втікати з країни.

A good friend of his, cartoonist Akram Raslan,

Його хорошому другові, карикуристу Акраму Раслану

didn't make it out of Syria.

не вдалося втекти з Сирії.

He died under torture.

Він помер від тортур.

In the United States of America recently,

Нещодавно у Сполучених Штатах Америки

some of the very top cartoonists, like Nick Anderson and Rob Rogers --

деякі з найкращих карикатуристів, як-от Нік Андерсон і Роб Роджерс —

this is a cartoon by Rob --

це карикатура Роба:

[Memorial Day 2018. (on tombstone) Truth. Honor. Rule of Law.]

[День пам'яті 2018. (на надгробній плиті) Правда. Честь. Верховенство права.]

they lost their positions

втратили свою роботу,

because their publishers found their work too critical of Trump.

тому що їхні видавці вирішили, що їх роботи надто критикують Трампа.

And the same happened to Canadian cartoonist Michael de Adder.

Те саме сталося й з канадським карикатуристом Майклом де Аддером.

Hey, maybe we should start worrying.

Агов, може нам почати тривожитися.

Political cartoons were born with democracy,

Політичні карикатури з'явилися поруч з демократією,

and they are challenged when freedom is.

і коли у демократії проблеми — у них також.

You know, over the years,

Знаєте, роками,

with the Cartooning for Peace Foundation and other initiatives,

з появою фонду Cartooning for Peace та інших ініціатив,

Kofi Annan -- this is not well known -- he was the honorary chair

Кофі Аннан (це відомо не багатьом) був почесним головою

of our foundation,

нашого фонду,

the late Kofi Annan, Nobel Peace Laureate.

покійний Кофі Аннан, лауреат Нобелівської премії.

He was a great defender of cartoons.

Він гаряче захищав карикатури.

Or, on the board of the Association of American Editorial Cartoonists,

У раді Асоціації американських редакційних карикатуристів,

ми захищали ув'язнених, заляканих, звільнених та вигнаних карикатуристів.

we have advocated on behalf of jailed, threatened, fired, exiled cartoonists.

But I never saw a case of someone losing his job

Але я ніколи не бачив випадку, коли хтось втратив би роботу

over a cartoon he didn't do.

через карикатуру, якої він не робив.

Well, that happened to me.

Що ж, це трапилося зі мною.

For the last 20 years, I have been with the "International Herald Tribune"

Останні 20 років я працював у виданнях "International Herald Tribune"

and the "New York Times."

та "New York Times".

Then something happened.

А тоді дещо сталося.

In April 2019,

У квітні 2019 року

a cartoon by a famous Portuguese cartoonist,

карикатуру відомого португальського карикатуриста,

which was first published in a newspaper "El Expresso" in Lisbon,

яку вперше опублікували в журналі "Експре́ссу" в Лісабоні,

was picked by an editor at the "New York Times"

було обрано редактором "New York Times"

and reprinted in the international editions.

та передруковано в міжнародних виданнях.

This thing blew up.

Вона вибухнула.

It was denounced as anti-Semitic,

Її було засуджено як антисемітську,

triggered widespread outrage,

вона викликала масове обурення,

apologies

вибачення

and a lot of damage control by the Times.

та усунення наслідків зі сторони "Таймс".

A month after, my editor told me

Місяць потому мій редактор сказав,

they were ending political cartoons altogether.

що вони повністю припиняють займатися політичними карикатурами.

So we could, and we should, have a discussion about that cartoon.

Отже, ми можемо і маємо обговорити ту карикатуру.

Some people say it reminds them of the worst anti-Semitic propaganda.

Деякі люди кажуть, що це нагадує їм найгіршу антисемітську пропаганду.

Others, including in Israel,

Інші ж, включаючи й ізраїльтян,

say no, it's just a harsh criticism of Trump,

заперечують і кажуть, що це просто жорстка критика Трампа,

who is shown as blindly following the Prime Minister of Israel.

як такого, що сліпо слідує за прем'єр-міністром Ізраїлю.

I have some issues with this cartoon,

Я маю певні претензії до цієї карикатури,

but that discussion did not happen at the "New York Times."

але така дискусія не відбувалася в "New York Times".

Under attack, they took the easiest path:

В умовах атаки вони пішли найлегшою дорогою:

in order to not have problems with political cartoons in the future,

щоб не мати проблем з політичними карикатурами в майбутньому —

let's not have any at all.

давайте їх взагалі не робити.

Hey, this is new.

Агов, це щось новеньке.

Did we just invent preventive self-censorship?

Невже ми щойно винайшли профілактичну самоцензуру?

I think this is bigger than cartoons.

Думаю, за цим стоїть щось більше, ніж карикатури.

This is about opinion and journalism.

Мова йде про думку та журналістику.

This, in the end, is about democracy.

І, врешті-решт, це стосується демократії.

We now live in a world

Зараз ми живемо у світі,

where moralistic mobs gather on social media

де моралістичні натовпи збираються у соціальних медіа

and rise like a storm.

і піднімаються наче буря.

The most outraged voices tend to define the conversation,

Найобуреніші голоси визначають напрям діалогу,

and the angry crowd follows in.

і злий натовп слідує за ними.

These social media mobs,

Цей натовп з соціальних медіа,

sometimes fueled by interest groups,

інколи підігрітий групами за інтересами,

fall upon newsrooms in an overwhelming blow.

накидається з нищівним ударом на редакцію новин.

They send publishers and editors scrambling for countermeasures.

Вони підбираються до видавців та редакторів для контрзаходів.

This leaves no room for meaningful discussions.

Це не залишає місця для конструктивного діалогу.

Twitter is a place for fury, not for debate.

Твіттер — місце для гніву, а не дискусії.

And you know what?

І знаєте що?

Someone described pretty well our human condition in this noisy age.

Одна людина досить добре описала наше людське існування в цю галасливу епоху.

You know who?

І знаєте хто?

Shakespeare, 400 years ago.

Шекспір, 400 років тому.

["(Життя це) історія розказана дурнем,

["(Life is) a tale told by an idiot, full of sound and fury, signifying nothing."]

повна шуму та люті, але без всякого значення."]

This speaks to me. Shakespeare is still very relevant, no?

Мені це подобається. Шекспір все ще актуальний, правда ж?

But the world has changed a bit.

Але світ трохи змінився.

[Too long!]

[Задовгий!]

(Laughter)

(Сміх)

It's true.

Це правда.

(Applause)

(Оплески)

You know, social media is both a blessing and a curse for cartoons.

Знаєте, соціальні медіа — одночасно добро і зло для карикатуристів.

This is the era of the image, so they get shared, they get viral,

Це епоха картинок: ними діляться, вони стають популярними,

but that also makes them a prime target.

але це також робить їх основною мішенню.

More than often, the real target behind the cartoon

Найчастіше справжня мішень для карикатури —

is the media that published it.

це майданчик, який його опублікував.

[Covering Iraq? No, Trump!]

[Знімаєте про Ірак? Ні, про Трампа!]

That relationship between traditional media and social media

Між традиційними та соціальними медіа

is a funny one.

існує досить цікавий зв'язок.

On one hand, you have the time-consuming process

З однієї сторони, ви маєте часозатратну обробку

of information, verification, curation.

інформації, підтвердження, кураторство.

On the other hand, it's an open buffet, frankly,

З іншої сторони, це, чесно, ніби шведський стіл

for rumors, opinions, emotions,

з плітками, думками, емоціями,

amplified by algorithms.

помноженими на алгоритми.

Even quality newspapers mimic the codes of social networks on their websites.

Навіть якісні газети наслідують приклади соціальних мереж на своїх вебсайтах.

They highlight the 10 most read, the 10 most shared stories.

Вони виділяють 10 найбільш читаних, 10 найбільш поширених історій.

They should put forward the 10 most important stories.

Їм варто виділяти 10 найважливіших історій.

(Applause)

(Оплески)

The media must not be intimidated by social media,

Соціальне медіа не повинне загрожувати медіа,

and editors should stop being afraid of the angry mob.

а редактори повинні припинити боятися гнівного натовпу.

(Applause)

(Оплески)

Ми не збираємося розміщувати застереження як на пачках сигарет, правда?

We're not going to put up warnings the way we do on cigarette packs, are we?

[Satire can hurt your feelings]

[Сатира може зачепити ваші почуття]

(Laughter)

(Сміх)

Come on.

Та ну.

[Under your burkini you could be hiding a sex bomb]

[Ти можеш ховати сексбомбу під своїм буркіні]

Political cartoons are meant to provoke, just like opinions.

Політичні карикатури мають на меті провокувати так само, як і думки.

But before all, they are meant to be thought-provoking.

Але передусім, вони мають на меті провокувати думати.

You feel hurt?

Це вас зачепило?

Just let it go.

Забудьте.

You don't like it?

Вам не подобається?

Look the other way.

Погляньте на щось інше.

Freedom of expression is not incompatible with dialogue

Свобода слова не несумісна з діалогом

and listening to each other.

і вислуховуванням одне одного.

But it is incompatible with intolerance.

Але вона несумісна з нетерпимістю.

(Applause)

(Оплески)

Let us not become our own censors in the name of political correctness.

Давайте не будемо ставати самі собі цензорами в ім'я політкоректності.

We need to stand up, we need to push back,

Ми повинні протистояти, ми повинні противитися,

because if we don't, we will wake up tomorrow

бо якщо ми ми цього не зробимо, то завтра прокинемося

in a sanitized world,

у цензурованому світі,

where any form of satire and political cartooning becomes impossible.

де будь-яка форма сатири та політичної карикатури стане неможливою.

Because, when political pressure meets political correctness,

Тому що, коли політичний тиск поєднується з політкоректністю —

freedom of speech perishes.

зникає свобода слова.

(Applause)

(Оплески)

Do you remember January 2015?

Пам'ятаєте січень 2015 року?

With the massacre of journalists and cartoonists

Кривава розправа над журналістами та карикатуристами

at "Charlie Hebdo" in Paris,

у "Шарлі Ебдо" в Парижі

we discovered the most extreme form of censorship:

продемонструвала найекстримальнішу форму цензури —

murder.

вбивство.

Remember how it felt.

Згадайте, що ви відчували.

[Without humor we are all dead]

[Без гумору ми всі мертві]

Whatever one thought of that satirical magazine,

Що б ви не думали про такий сатиричний журнал,

however one felt about those particular cartoons,

не важливо, яким було ваше ставлення саме до цих карикатур,

ми всі відчули, що під загрозою опинилося щось важливе,

we all sensed that something fundamental was at stake,

that citizens of free societies -- actually, citizens of any society --

що громадянам вільних суспільств, громадянам будь-якого суспільства —

need humor as much as the air we breathe.

гумор потрібен нам, як повітря.

This is why the extremists,

Саме тому всі екстремісти,

the dictators, the autocrats and, frankly, all the ideologues of the world

диктатори, автократи і, чесно кажучи, всі ідеологи світу

cannot stand humor.

терпіти не можуть гумору.

У такому божевільному світі, в якому ми живемо сьогодні,

In the insane world we live in right now,

we need political cartoons more than ever.

політична карикатура потрібна нам як ніколи.

And we need humor.

І нам потрібен гумор.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)