Say your truths and seek them in others | Elizabeth Lesser

Перекладач: Mariya Lutsiv Утверджено: Hanna Leliv

Як багато з нас,

Like many of us,

I've had several careers in my life,

я мала декілька професій у своєму житті,

and although they've been varied,

незважаючи на те, що вони були різні,

my first job set the foundation for all of them.

моя перша професія заклала фундамент для всіх інших.

I was a home-birth midwife throughout my 20s.

Я була домашньою акушеркою протягом 20-ти років.

Delivering babies taught me valuable and sometimes surprising things,

Народження дітей навчило мене цінним і іноді несподіваним речам,

like how to start a car at 2am.

наприклад, заводити машину о другій годині ночі,

when it's 10 degrees below zero.

у десять градусів морозу.

(Laughter)

(Сміх)

Or how to revive a father who's fainted at the sight of blood.

Або як привести до тями батька, який побачив кров і втратив свідомість.

(Laughter)

(Сміх)

Or how to cut the umbilical cord just so,

Чи як обрізати пуповину так,

to make a beautiful belly button.

щоб зробити красивий пупок.

But those aren't the things that stuck with me or guided me

Але це не те, що близьке мені чи супроводжувало мене,

when I stopped being a midwife and started other jobs.

коли я закінчила займатися акушерством і взялась за інші професії.

What stuck with me was this bedrock belief

Зі мною була віра в принципи,

that each one of us comes into this world with a unique worth.

що кожен із нас приходить в цей світ з унікальною цінністю.

When I looked into the face of a newborn,

Дивлячись на обличчя новонародженого,

I caught a glimpse of that worthiness,

я вловила погляд гідності,

that sense of unapologetic selfhood,

сенс запеклої особистості,

that unique spark.

ту унікальну іскорку.

I use the word "soul" to describe that spark,

Я використовую слово "душа", щоб описати цю іскорку,

because it's the only word in English that comes close to naming

тому що це єдине англійське слово, близьке до найменування того,

що кожна дитина приносить в кімнату.

what each baby brought into the room.

Every newborn was as singular as a snowflake,

Кожен новонароджений - унікальний як сніжинка,

a matchless mash-up of biology

незрівнянна суміш біології,

and ancestry and mystery.

походження і таємничості.

And then that baby grows up,

Потім ця дитина виростає

і для того, щоб вписатися в сім'ю,

and in order to fit into the family,

to conform to the culture,

відповідати культурі,

to the community, to the gender,

спільноті, статі,

малюк починає покривати свою душу,

that little one begins to cover its soul,

шар за шаром.

layer by layer.

We're born this way,

Ми народжуємося таким чином,

but --

але ...

(Laughter)

(Сміх)

But as we grow, a lot of things happen to us

Коли ми ростемо, з нами трапляється багато речей,

that make us ...

які роблять нас...

want to hide our soulful eccentricities and authenticity.

хочуть заховати нашу душевну ексцентричність і справжність.

We've all done this.

Ми все це робили.

Everyone in this room is a former baby --

Кожен у цьому залі в минулому був дитиною

(Laughter)

(Сміх)

with a distinctive birthright.

з характерним правом з народження.

But as adults, we spend so much of our time uncomfortable in our own skin,

Але в дорослому віці ми проводимо так багато часу не в своїй шкірі,

like we have ADD: authenticity deficit disorder.

ніби в нас розлад - брак справжності.

But not those babies --

Але не в тих дітей-

у них ще ні.

not yet.

Their message to me was:

Їхніми повідомленнями до мене були:

uncover your soul

розкрий свою душу

and look for that soul-spark

і шукай ту душевну іскру

in everyone else.

в усіх інших.

І так триває досі.

It's still there.

Ось що я дізналася від породіль.

And here's what I learned from laboring women.

Their message was about staying open,

Їхні повідомлення були про те, як залишатися відкритими,

even when things are painful.

навіть коли боляче.

A woman's cervix normally looks like this.

Шийка матки зазвичай виглядає таким чином.

Це тугий щільний м'яз

It's a tight little muscle

at the base of the uterus.

біля основи матки.

And during labor, it has to stretch from this

І під час пологів він повинен розтягуватися з маленького

to this.

до величезного.

Ouch!

Ауч!

If you fight against that pain,

Якщо ви боретеся з цим болем,

you just create more pain,

ви просто створюєте більший біль

і блокуєте те, що хоче народитися.

and you block what wants to be born.

I'll never forget the magic that would happen

Я ніколи не забуду диво, яке стається,

when a woman stopped resisting the pain

коли жінка перестає чинити опір болю

and opened.

і відкривається.

It was as if the forces of the universe took notice

Це виглядає так, ніби сили всесвіту звертають на неї увагу

and sent in a wave of help.

і присилають хвилю допомоги.

I never forgot that message,

Я ніколи не забуду те повідомлення,

and now, when difficult or painful things happen to me

і тепер, коли важкі чи болючі речі трапляються зі мною

in my life or my work,

в житті чи на роботі,

of course at first I resist them,

звичайно, спочатку я пручаюся їм,

but then I remember what I learned from the mothers:

але тоді я згадую,що я дізналася від матерів:

stay open.

відкрийся.

Stay curious.

Стань допитливою.

Ask the pain what it's come to deliver.

Запитую в болю, що він приніс мені.

Щось нове хоче народитися.

Something new wants to be born.

And there was one more big soulful lesson,

У мене був ще один великий душевний урок,

and that one I learned from Albert Einstein.

і ще дещо, що я дізналася від Альберта Ейнштейна.

He wasn't at any of the births, but --

Він ніколи не був на пологах, але-

(Laughter)

(Сміх)

It was a lesson about time.

Це був урок про час.

At the end of his life, Albert Einstein concluded

У кінці свого життя Альберт Ейнштейн дійшов висновку,

that our normal, hamster-wheel experience of life

що наше нормальне життя мов "білок у колесі" -

це ілюзія.

is an illusion.

We run round and round, faster and faster,

Ми бігаємо по колу, швидше і швидше,

trying to get somewhere.

намагаємося кудись дістатися.

And all the while,

І при цьому

underneath surface time is this whole other dimension

під поверхнею часу існує зовсім інший вимір,

where the past and the present and the future merge

де минуле, теперішнє і майбутнє зливаються

and become deep time.

і настає глибокий час.

And there's nowhere to get to.

І не треба нікуди квапитися.

Albert Einstein called this state, this dimension,

Альберт Ейнштейн назвав цей стан, цей вимір -

"тільки буття".

"only being."

And he said when he experienced it,

Він сказав, що коли пережив це відчуття,

he knew sacred awe.

то пізнав, що таке священний трепет.

When I was delivering babies,

Коли я приймала на світ немовля,

I was forced off the hamster wheel.

то мусила вийти з білчиного колеса.

Sometimes I had to sit for days, hours and hours,

Інколи мені доводилося сидіти цілими днями і багато годин поспіль

just breathing with the parents;

просто дихати з батьками;

just being.

просто бути.

And I got a big dose of sacred awe.

Я теж отримала велику дозу священного трепету.

Ось які три уроки я засвоїла з акушерства.

So those are the three lessons I took with me from midwifery.

One: uncover your soul.

Перший: відкрийте свою душу.

Two: when things get difficult or painful, try to stay open.

Другий: коли стає важко чи боляче, намагайтеся бути відкритими.

And three: every now and then, step off your hamster wheel

І третє: час від часу покидайте "білчине колесо"

into deep time.

й переходьте у глибокий час.

Those lessons have served me throughout my life,

Ці уроки служили мені протягом усього життя,

but they really served me recently,

вони дійсно служили мені останнім часом,

when I took on the most important job of my life thus far.

коли я отримала найважливішу роботу у своєму житті.

Two years ago, my younger sister came out of remission

Два роки тому моя сестра вийшла з ремісії

from a rare blood cancer,

рідкісного раку крові,

and the only treatment left for her was a bone marrow transplant.

і вилікувати її могла тільки пересадка кісткового мозку.

And against the odds, we found a match for her,

Попри все ми знайшли підхожого для неї донора,

who turned out to be me.

яким виявилась я.

I come from a family of four girls,

У нашій сім'ї - четверо дівчат,

і коли мої сестри дізналися, що я - ідеальна пара для моєї сестри,

and when my sisters found out that I was my sister's perfect genetic match,

their reaction was, "Really? You?"

їхня реакція була така: "Дійсно? Ти?"

(Laughter)

(Сміх)

"A perfect match for her?"

"Ідеальна пара для неї?"

Which is pretty typical for siblings.

Що досить типово для братів і сестер.

In a sibling society, there's lots of things.

У родинному колі є багато речей.

There's love and there's friendship and there's protection.

Там є і любов, і дружба, і захист.

But there's also jealousy

Та, водночас, і заздрість,

and competition

і конкуренція,

and rejection and attack.

і напад.

In siblinghood, that's where we start assembling many of those first layers

У братерстві й сестринстві - ось де ми починаємо класти перші шари,

that cover our soul.

які покриють нашу душу.

Дізнавшись, що я можу бути донором для моєї сестри,

When I discovered I was my sister's match,

я взялася за дослідження.

I went into research mode.

And I discovered that

І з'ясувала, що

принципи трансплантації досить прості.

the premise of transplants is pretty straightforward.

You destroy all the bone marrow in the cancer patient

Ви знищуєте весь кістковий мозок у хворого на рак

масивними дозами хіміотерапії,

with massive doses of chemotherapy,

and then you replace that marrow

а потім замінюєте цей мозок

with several million healthy marrow cells from a donor.

мільйоном здорових мозкових клітин донора.

And then you do everything you can

І потім робите все, що можете,

to make sure that those new cells engraft in the patient.

щоб упевнитись, що ці нові клітини прижилися в пацієнта.

Я також дізналася, що пересадка кісткового мозку небезпечна.

I also learned that bone marrow transplants are fraught with danger.

If my sister made it through the near-lethal chemotherapy,

Якщо моя сестра переживе майже смертельну хіміотерапію,

she still would face other challenges.

вона все рівно стикнеться з іншими проблемами.

My cells

Мої клітини

might attack her body.

можуть напасти на її тіло.

And her body might reject my cells.

І її тіло може відторгнути мої клітини.

They call this rejection or attack,

Це називають відмовою або нападом -

and both could kill her.

і те, і те її вб'є.

Rejection. Attack.

Відторгнення. Напад.

Ці слова знайомо звучать

Those words had a familiar ring

in the context of being siblings.

у контексті братів і сестер.

My sister and I had a long history of love,

У нас з сестрою довга історія любові,

but we also had a long history of rejection and attack,

але ми вже пережили довгу історію відторгнення і нападу,

from minor misunderstandings to bigger betrayals.

від незначних непорозумінь до більших зрад.

У нас не було таких стосунків,

We didn't have the kind of the relationship

where we talked about the deeper stuff;

де б ми розмовляли про глибоку матерію;

but, like many siblings and like people in all kinds of relationships,

але так як і люди, які перебувають в різних стосунках,

we were hesitant to tell our truths,

ми не наважувалися розповісти правду,

to reveal our wounds,

показати наші рани,

to admit our wrongdoings.

визнати свою провину.

But when I learned about the dangers of rejection or attack,

Та коли я дізналася про небезпеки відторгнення і нападу,

я подумала, що час усе змінити.

I thought, it's time to change this.

А що, якби ми залишили кістковий мозок лікарям,

What if we left the bone marrow transplant up to the doctors,

but did something that we later came to call our "soul marrow transplant?"

а самі зробили те, що пізніше назвали "трансплантацією душі?"

What if we faced any pain we had caused each other,

Що, якби ми постали перед болем, який причинили одна одній,

and instead of rejection or attack,

і замість відторгнення і нападу

could we listen?

змогли б вислухати одна одну?

Could we forgive?

Змогли б вибачити?

Змогли б поєднатися?

Could we merge?

Would that teach our cells to do the same?

Може, це навчило би клітини робити те ж саме?

To woo my skeptical sister, I turned to my parents' holy text:

Щоб умовити свою скептичну сестру, я звернулася до священного тексту моїх батьків:

the New Yorker Magazine.

журналу "Нью-Йоркер".

(Laughter)

(Сміх)

I sent her a cartoon from its pages

Я відіслала їй комікс із цих сторінок

as a way of explaining why we should visit a therapist

як пояснення, чому ми повинні піти до психотерапевта,

перед тим, як зібрати й пересадити мій кістковий мозок в її тіло.

before having my bone marrow harvested and transplanted into her body.

Here it is.

Ось так.

"I have never forgiven him for that thing I made up in my head."

"Я ніколи не пробачила йому те, що придумала в своїй голові".

(Laughter)

(Сміх)

I told my sister

Я сказала своїй сестрі, що

we had probably been doing the same thing,

ми, ймовірно, поводилися так само,

carting around made-up stories in our heads that kept us separate.

кружляючи навколо вигаданих історій в наших головах, які роз'єднували нас.

And I told her that after the transplant,

Я розповіла їй, що після пересадки

вся кров, що тектиме в її жилах,

all of the blood flowing in her veins

would be my blood,

буде моєю кров'ю,

made from my marrow cells,

зробленою з клітин мого кісткового мозку,

and that inside the nucleus of each of those cells

і що всередині ядра кожної з цих клітин

is a complete set of my DNA.

буде повний набір мого ДНК.

"I will be swimming around in you for the rest of your life,"

"Я плаватиму в тобі до кінця твого життя",

I told my slightly horrified sister.

сказала я моїй трохи нажаханій сестрі.

(Laughter)

(Сміх)

"I think we better clean up our relationship."

"Думаю, нам краще очистити наші стосунки".

Критичний стан здоров'я змушує людей робити всякі ризиковані речі,

A health crisis makes people do all sorts of risky things,

like quitting a job or jumping out of an airplane

як-от покинути роботу або ж стрибнути з парашутом,

and, in the case of my sister,

а у випадку з моєю сестрою -

saying "yes" to several therapy sessions,

сказати "так" декільком сеансам психотерапії,

during which we got down to the marrow.

протягом яких ми дісталися аж до кісткового мозку.

We looked at and released years of stories

Ми переглянули і випустили сотні історій

і припущень одна про одну,

and assumptions about each other

і провини, і сором,

and blame and shame

until all that was left was love.

поки залишилось тільки одне - любов.

Люди казали, що я відважна, бо пройшла відбір кісткового мозку,

People have said I was brave to undergo the bone marrow harvest,

but I don't think so.

та я так не думаю.

Хоробрим кроком для мене

What felt brave to me

was that other kind of harvest and transplant,

був інший вид відбору і пересадки -

the soul marrow transplant,

"пересадка душі",

getting emotionally naked with another human being,

емоційна оголеність з іншою людиною,

putting aside pride and defensiveness,

коли відкладаєш убік гордість і оборону,

lifting the layers

піднімаєш шари

and sharing with each other our vulnerable souls.

і обмінюєшся з іншою людиною своєю вразливою душею.

I called on those midwife lessons:

Я пригадала ті акушерські уроки:

uncover your soul.

відкрити свою душу.

Open to what's scary and painful.

Відкритись тому, що страшне й болюче.

Look for the sacred awe.

Шукати священний трепет.

Here I am with my marrow cells after the harvest.

Тут я після відбору клітин кісткового мозку.

Це ще називають "збиранням урожаю",

That's they call it -- "harvest,"

так, ніби це якась подія на ідилічній фермі за столом.

like it's some kind of bucolic farm-to-table event --

(Laughter)

(Сміх)

Which I can assure you it is not.

Можу запевнити вас, що це не так.

And here is my brave, brave sister

А тут - моя хоробра сестра,

receiving my cells.

яка отримує мої клітини.

After the transplant, we began to spend more and more time together.

Після пересадки ми почали проводити більше часу разом.

It was as if we were little girls again.

Ми немовби знову стали маленькими дівчатками.

The past and the present merged.

Минуле і майбутнє з'єдналися.

We entered deep time.

Ми увійшли в глибокий час.

I left the hamster wheel of work and life

Я залишила "білчине колесо" роботи і життя,

to join my sister

щоб приєднатися до моєї сестри

on that lonely island

на цьому самотньому острові

of illness and healing.

хвороби і зцілення.

We spent months together --

Ми проводили місяці разом -

in the isolation unit,

в ізольованому блоці,

in the hospital and in her home.

в лікарні і в її будинку.

Our fast-paced society

Наше суспільство, яке мчить уперед,

не підтримує і не надає значення такій роботі.

does not support or even value this kind of work.

We see it as a disruption of real life and important work.

Ми сприймаємо це, як порушення реального життя і важливої роботи.

We worry about the emotional drain and the financial cost --

Ми турбуємося про емоційний стан і фінансові витрати -

and, yes, there is a financial cost.

і - так! - це фінансові витрати.

But I was paid

Але мені за це заплатили валютою,

in the kind of currency our culture seems to have forgotten all about.

про яку наша культура, схоже, зовсім забула.

Мені заплатили любов'ю.

I was paid in love.

I was paid in soul.

Мені заплатила душею.

I was paid in my sister.

Я отримала взамін свою сестру.

My sister said the year after transplant was the best year of her life,

Сестра сказала, що рік після пересадки був найкращим у її житті,

що прозвучало дивно.

which was surprising.

She suffered so much.

Вона так багато страждала.

But she said life never tasted as sweet,

Але вона сказала, що життя ніколи не було таке солодке,

а все тому, що ми оголювали душу

and that because of the soul-baring

and the truth-telling we had done with each other,

і говорили одна з одною,

she became more unapologetically herself

вона стала собою

with everyone.

з кожним.

She said things she'd always needed to say.

Вона говорила те, що повинна була говорити.

She did things she always wanted to do.

Вона робила те, що хотіла робити.

The same happened for me.

те ж саме сталося зі мною.

I became braver about being authentic with the people in my life.

Я стала хоробрішою - почала бути собою у стосунках з іншими.

I said my truths,

Я розповідала свою правду,

but more important than that, I sought the truth of others.

а ще важливіше - прагнула почути правду інших людей.

It wasn't until the final chapter of this story

Щойно наприкінці цієї історії

я зрозуміла, наскільки добре мене натренувало акушерство.

that I realized just how well midwifery had trained me.

After that best year of my sister's life,

Після того найкращого року життя до моєї сестри

з ревом повернувся рак,

the cancer came roaring back,

and this time there was nothing more the doctors could do.

і цього разу лікарі нічого не змогли зробити.

They gave her just a couple of months to live.

Вони дали їй лише пару місяців життя.

The night before my sister died,

В ніч перед смертю сестри

я сиділа біля її ліжка.

I sat by her bedside.

She was so small and thin.

Вона дуже змарніла й схудла.

I could see the blood pulsing in her neck.

Я бачила, як у її шиї пульсує кров.

It was my blood, her blood, our blood.

Це була моя кров, її кров, наша кров.

When she died, part of me would die, too.

Коли вона померла, частинка мене померла також.

I tried to make sense of it all,

Я намагалася зрозуміти все, що зі мною сталося,

how becoming one with each other

як, поєднавшись одна з одною,

ми стали справжніми,

had made us more ourselves,

пізнали власну душу,

our soul selves,

and how by facing and opening to the pain of our past,

і як відкрито поставши перед болем зі свого минулого,

we'd finally been delivered to each other,

ми нарешті народилися одна для одної,

and how by stepping out of time,

і як, вийшовши в позачасся,

we would now be connected forever.

змогли поєднатися назавжди.

My sister left me with so many things,

Моя сестра навчила мене багато чого,

and I'm going to leave you now with just one of them.

і дечим я хочу поділитися з вами.

You don't have to wait for a life-or-death situation

Не треба чекати життєво небезпечної ситуації,

to clean up the relationships that matter to you,

щоб налагодити стосунки, які важливі для вас,

to offer the marrow of your soul

щоб запропонувати кістковий мозок своєї душі

і шукати його в інших.

and to seek it in another.

We can all do this.

Ми всі можемо це зробити.

We can be like a new kind of first responder,

Ми можемо стати першим відповідачем -

тим, хто сміливо ступає перший крок

like the one to take the first courageous step

toward the other,

до іншого,

and to do something or try to do something

і робити, намагатися робити щось

other than rejection or attack.

інше, ніж відторгнення і напад.

We can do this with our siblings

Ми можемо робити це зі своїми братами чи сестрами,

and our mates

партнерами,

друзями та колегами.

and our friends and our colleagues.

We can do this with the disconnection

Можемо робити це попри відсутність зв'язку

і розбрат навколо нас.

and the discord all around us.

We can do this for the soul of the world.

Можемо робити це заради душі світу.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)