The mad scientist of music | Mark Applebaum

Translator: Joseph Geni Reviewer: Thu-Huong Ha

Перекладач: Anastasia Gayevska Утверджено: Taras Demko

I thought if I skipped it might help my nerves,

Я подумав, що якщо я пострибаю то це, можливо, допоможе мені заспокоїти свої нерви,

but I'm actually having a paradoxical reaction to that,

але, напсравді, у мене на це досить парадоксальна реакція,

so that was a bad idea. (Laughter)

то ж це була погана ідея. ( сміх)

Anyway, I was really delighted to receive the invitation

в будь якому разі, я був справді щасливий отримати запрошення,

to present to you some of my music and some of my work

щоб зіграти вам свою музику та деякі з моїх робіт

as a composer, presumably because it appeals

в ролі композитора, імовірно тому, що вони апелюють

to my well-known and abundant narcissism. (Laughter)

до мого всім відомого та процвітаючого нарцисизму.

And I'm not kidding, I just think we should just

І я зовсім не жартую, я просто думаю, що нам треба просто

say that and move forward. (Laughter)

згадати про це і рухатись далі. (сміх).

So, but the thing is, a dilemma quickly arose,

Але справа в тому, що раптом з"являється свого роду дилема,

and that is that I'm really bored with music,

суть якої полягає в тому, що я втомився від музики

and I'm really bored with the role of the composer,

і я справді знудився від ролі композитора,

and so I decided to put that idea, boredom,

і тому я вирішив висунути концепт "нудьги"

as the focus of my presentation to you today.

як центральну ідею моєї презентації для вас сьогодні.

And I'm going to share my music with you, but I hope

І я збираюсь поділитись з вами своєю музикою, але я сподіваюсь,

that I'm going to do so in a way that tells a story,

що я зроблю це в такий спосіб, що вона розкаже вам історію,

tells a story about how I used boredom as a catalyst

історію про те, як "нудьга" стала свого роду каталізатором

for creativity and invention, and how boredom

для креативності та винахідливості і як нудьга,

actually forced me to change the fundamental question

фактично, примусила мене змінити фундаментальне питання,

that I was asking in my discipline,

яке я задавав собі у моїй дисципліні,

and how boredom also, in a sense,

і як нудьга також, в певному сенсі,

pushed me towards taking on roles beyond the sort of

підштовхнула мене до виходу за межі

most traditional, narrow definition of a composer.

традиційного, вузького визначення поняття "композитор".

What I'd like to do today is to start with an excerpt

Сьогодні я б хотів почати з уривку

of a piece of music at the piano.

з музичного твору на фортепіано

(Music)

Музика

Okay, I wrote that. (Laughter)

Ну що ж, це моїх рук справа. (сміх)

No, it's not — (Applause) Oh, why thank you.

Хоча ні. ( аплодисменти) . Але все одно спасибі.

No, no, I didn't write that.

Ні, ні, це все таки не я.

In fact, that was a piece by Beethoven,

Насправді, це був твір Бетховена

and so I was not functioning as a composer.

отож я не був у ролі композитора.

Just now I was functioning in the role of the interpreter,

Щойно я практикувався в ролі виконавця

and there I am, interpreter.

і ось він я - виконавець.

So, an interpreter of what? Of a piece of music, right?

Так виконавець чого ж? Музичного твору, чи не так?

But we can ask the question, "But is it music?"

І ми можемо задати запитання " але хіба ж це музика?"

And I say this rhetorically, because of course

Але я скажу, що це риторичне запитання, адже, звичайно що,

by just about any standard we would have to concede

по всіх правилах ми змушені визнати,

that this is, of course, a piece of music,

що це, само собою, є музичним твором,

but I put this here now because,

але я висунув це питання на обговорення зараз для того, щоб

just to set it in your brains for the moment,

це відклалось у вас в голові на хвильку

because we're going to return to this question.

тому що ми ще повернемось до цього питання.

It's going to be a kind of a refrain

Це буде свого роду приспівом

as we go through the presentation.

між куплетами нашої презентації.

So here we have this piece of music by Beethoven,

Отож, ми маємо цей музичний твір Бетховена

and my problem with it is, it's boring.

і, як на мене, його проблема в тому, що він нудний.

I mean, you — I'm just like, a hush, huh -- It's like -- (Laughter)

І ваша реакція " О Божечко, Боже ти мій!! ..це ж...."

It's Beethoven, how can you say that?

Це ж Бетховен, як ти можеш так казати?!

No, well, I don't know, it's very familiar to me.

Ну не знаю, але для мене він надто вже знайомий.

I had to practice it as a kid, and I'm really sick of it. So -- (Laughter)

Я був змушений вправлятись в ньому коли я був ще дитиною і він вже сидить мені в печінках. Отож... ( сміх)...

I would, so what I might like to try to do is to change it,

Я хочу....я хочу спробувати змінити його,

to transform it in some ways, to personalize it,

трішки підкорегувати та персоналізувати його

so I might take the opening, like this idea --

і так, я можу зіграти вступ таким чином...

(Music)

(музика)

and then I might substitute -- (Music)

а потім я міг би трішки змінити ...(музика)

and then I might improvise on that melody

а далі я міг би поімпровізувати з цією мелодією,

that goes forward from there -- (Music)

яка далі звучатиме ось так...(музика)

(Music)

(музика)

So that might be the kind of thing -- Why thank you.

Так що, результат може бути таким. - Що ж, спасибі.

(Applause)

( оплески)

That would be the kind of thing that I would do,

Це б те, що зробив би я,

and it's not necessarily better than the Beethoven.

але це не обов'язково має бути краще ніж в Бетховена.

In fact, I think it's not better than it. The thing is -- (Laughter) --

Насправді, я й не думаю, що воно краще. Вся справа в тому...(сміх)

it's more interesting to me. It's less boring for me.

що це більш цікаво для МЕНЕ і не так нудно для МЕНЕ.

I'm really leaning into me, because I, because I have

Я насправді прислухаюсь до себе, тому що, тому що я

to think about what decisions I'm going to make on the fly

змушений думати про ті рішення, які я прийматиму на льоту

as that Beethoven text is running in time through my head

в той час як музика Бетховена лунає в моїй голові

and I'm trying to figure out what kinds of transformations

і я намагаюсь визначити, які види перетворень

I'm going to make to it.

я збираюся внести до неї.

So this is an engaging enterprise for me, and

То ж це є захоплюючою схемою для мене і

I've really leaned into that first person pronoun thing there,

я справді наголошую на займеннику "Я", "МЕНІ"

and now my face appears twice, so I think we can agree

і в той час як моє обличчя з"являється вже вдруге, я думаю ми можемо зійтись на тому ,

that this is a fundamentally solipsistic enterprise. (Laughter)

що ж це, в основному, досить егоцентрична схема.

But it's an engaging one, and it's interesting to me

Але вона також і захоплююча і цікава для мене,

for a while, but then I get bored with it, and by it,

але лише на мить, тому що потім воно знову мені набридає, і під словом "воно"

I actually mean, the piano, because it becomes,

я, насправді, розумію фортепіано, тому що воно

it's this familiar instrument, it's timbral range is actually

приїдається, а його тембральний діапазон є, насправді,

pretty compressed, at least when you play on the keyboard,

досить вузьким,принаймні тоді, коли ти граєш на клавішах

and if you're not doing things like listening to it

і якщо ти не прослуховуєш свій твір

after you've lit it on fire or something like that, you know.

після того, як ти дав його прослухати іншим, чи щось на кшталт цього, ну ви розумієте..

It gets a little bit boring, and so pretty soon

Воно стає трохи нудним і вже дуже скоро

I go through other instruments, they become familiar,

я вже переходжу на інші інструменти і вони стають звичними для мене

and eventually I find myself designing and constructing

і врешті-решт я ловлю себе на тому, що проектую і створюю

my own instrument, and I brought one with me today,

мій власний інструмент, який я приніс сьогодні з собою

and I thought I would play a little bit on it for you

і я подумав, що можу зіграти на ньому зовсім трішки

so you can hear what it sounds like.

і ви зможете почути, як він звучить.

(Music)

(Музика)

You gotta have doorstops, that's important. (Laughter)

І вам слід вміти вчасно зупинитись, це дуже важливо (сміх)

I've got combs. They're the only combs that I own. (Music)

Я маю гребінці. Це єдині гребінці, які я маю. (музика)

They're all mounted on my instruments. (Laughter)

І всі вони встановлені на мому інструменті. (сміх)

(Music)

(Музика)

I can actually do all sorts of things. I can play

Я насправді можу робити будь - що. Я можу грати

with a violin bow. I don't have to use the chopsticks.

скрипковим смичком. Мені не треба використовувати палички для їжі.

So we have this sound. (Music)

Таким чином, ми отримуємо цей звук. (Музика)

And with a bank of live electronics,

Але, використовуючи еквалайзер

I can change the sounds radically. (Music)

я можу змінити цей звук радикально. (музика)

(Music)

(музика)

Like that, and like this. (Music)

Ось так і навіть ось так.. (Музика)

And so forth.

і так далі, і тому подібне.

So this gives you a little bit of an idea of the sound world

Отож, це вам дає мінімальне уявлення про звукові можливості

of this instrument, which I think is quite interesting

цього інструменту, який, я думаю, є досить цікавим

and it puts me in the role of the inventor, and the nice thing about —

і він показує мене як винахідника, і вся принадність

This instrument is called the Mouseketeer ... (Laughter)

цього інструменту в тому, що він називається Мишкетер... (сміх)

and the cool thing about it is

і це здорово, що

I'm the world's greatest Mouseketeer player. (Laughter)

я - найкращий у світі гравець на Мишкетері. (сміх)

Okay? (Applause)

Згідні? (Оплески)

So in that regard, this is one of the things,

Так що в цьому відношенні, це одна з речей,

this is one of the privileges of being,

одна з переваг бути

and here's another role, the inventor, and by the way,

в іншій ролі, в ролі винахідника і , до речі,

when I told you that I'm the world's greatest,

коли я сказав вам, що найкращий у світі,

if you're keeping score, we've had narcissism and solipsism

якщо ви ще слідкуєте за цим, ось вам і нарцисизм і соліпсизм

and now a healthy dose of egocentricism.

і ще й дрібка егоцентризму зверху.

I know some of you are just, you know, bingo! Or, I don't know. (Laughter)

Я знаю, деякі з вас, просто, ви знаєте, бінго! Або я не знаю. (Сміх)

Anyway, so this is also a really enjoyable role.

У будь-якому разі, це також дійсно приємна роль.

I should concede also that I'm the world's worst Mouseketeer player,

Я повинен, також, визнати, що я і найгірший в світі гравець на Мишкетері,

and it was this distinction that I was most worried about

і саме це розходження, через яке я був найбільше стурбований,

when I was on that prior side of the tenure divide.

коли я був в процесі прийняття рішення.

I'm glad I'm past that. We're not going to go into that.

Я радий, що це позаду. І ми не будемо повертатись до цього.

I'm crying on the inside. There are still scars.

Я ридаю глибоко в середині. В мене навіть залишились шрами.

Anyway, but I guess my point is that all of these enterprises

В будь-якому разі, я веду до того, що всі ці схеми,

are engaging to me in their multiplicity, but as I've presented them

якими численними вони не були б, мають відношення до мене, але так я я представив їх

to you today, they're actually solitary enterprises,

вам сьогодні, вони є, насправді, одиничними схемами,

and so pretty soon I want to commune with other people, and so

і так дуже скоро, я хочу, поспілкуватись з іншими людьми

I'm delighted that in fact I get to compose works for them.

і я тішуся тим, що, фактично, я повинен скласти музику для них.

I get to write, sometimes for soloists and I get to work with one person,

Мені потрібно писати інколи для солістів і я приступаю до роботи з однією людиною,

sometimes full orchestras, and I work with a lot of people,

інколи я працюю з цілими оркестрами і я працюю з багатьма людьми,

and this is probably the capacity, the role creatively

і це, напевно, здатність, креативна роль,

for which I'm probably best known professionally.

завдяки якій я, напевно, є широко відомим в професійній сфері.

Now, some of my scores as a composer look like this,

Тож, деякі з моїх партитур,в ролі композитора, виглядаються ось так:

and others look like this,

і інші виглядають так:

and some look like this,

а деякі ось так:

and I make all of these by hand, and it's really tedious.

і я роблю все це вручну, і це дійсно втомлює.

It takes a long, long time to make these scores,

Щоб зробити одну таку партитуру, потрібно багато багато часу,

and right now I'm working on a piece

і саме зараз я працюю над композицією,

that's 180 pages in length,

180 сторінок завдовжки,

and it's just a big chunk of my life, and I'm just pulling out hair.

і це просто великий шмат мого життя, і я просто рву волосся на голові.

I have a lot of it, and that's a good thing I suppose. (Laughter)

І добре те, що в мене його багато, я так вважаю. (сміх)

So this gets really boring and really tiresome for me,

Але це стає дуже нудно та виснажуюче для мене ,

so after a while the process of notating is not only boring,

тож, через деякий час, процес занотовування стає не лише нудним,

but I actually want the notation to be more interesting,

а я, насправді, хочу зробити цей процес більш цікавим,

and so that's pushed me to do other projects like this one.

тож, це підштовхнуло мене до створення такого проекту.

This is an excerpt from a score called

Це уривок з партитури, яка називається

"The Metaphysics of Notation."

"Метафізика нотного письма".

The full score is 72 feet wide.

Обсяг усієї партитури - 22 метри.

It's a bunch of crazy pictographic notation.

Це купка божевільних піктографічних позначеннь.

Let's zoom in on one section of it right here. You can see

Давайте збільшимо одну її частину ось тут. Ви можете побачити

it's rather detailed. I do all of this with drafting templates,

її досить детально. Я роблю все це з розроблених шаблонів

with straight edges, with French curves, and by freehand,

з прямими краями, з французькими кривими і від руки,

and the 72 feet was actually split

і 22 метри були розділені, фактично,

into 12 six-foot-wide panels that were installed

на 12 двохметрові смужки, які були виставлені

around the Cantor Arts Center Museum lobby balcony,

вздовж балкону у вестибюлі в Канторському Центральному Музеї Мистецтв

and it appeared for one year in the museum,

і вони з'явились на один рік в музеї

and during that year, it was experienced as visual art

і протягом цього року це сприймалось як образотворче мистецтво

most of the week, except, as you can see in these pictures,

більшість тижня, за винятком випадків, які зображені на цих фотографіях

on Fridays, from noon til one, and only during that time,

коли по п'ятницях, з 12 до 1 години, тільки в цей час

various performers came and interpreted these strange

різноманітні виконавці приходили, щоб відтворити ці дивні

and undefined pictographic glyphs. (Laughter)

і невизначені піктографічні гліфи. (Сміх)

Now this was a really exciting experience for me.

Тож це було дійсно захоплюючим досвідом для мене.

It was gratifying musically, but I think

Це була утіха музикою, але я думаю

the more important thing is it was exciting because I got to take on

найважливішим є те, що це було захоплююче, тому що я спробував себе

another role, especially given that it appeared in a museum,

в іншій ролі, особливо враховуючи той факт, що він з'явився в музеї,

and that is as visual artist. (Laughter)

і ось він я - художник. (Сміх)

We're going to fill up the whole thing, don't worry. (Laughter)

Ми заповнимо всю схему, не хвилюйтеся. (Сміх)

I am multitudes. (Laughter)

Я є народ. (Сміх)

So one of the things is that, I mean, some people

Таким чином, одна з речей, в тому, що я маю на увазі, що деякі люди

would say, like, "Oh, you're being a dilettante,"

могли б сказати щось на кшталт "Та ви ж делетант!"

and maybe that's true. I can understand how, I mean,

і, можливо, це правда. І я можу зрозуміти чому, тобто

because I don't have a pedigree in visual art

тому що я не маю коренів в образотворчому мистецтві

and I don't have any training, but it's just something

і не маю практики, але це просто щось,

that I wanted to do as an extension of my composition,

що я хотів зробити для продовження мого музичного твору,

as an extension of a kind of creative impulse.

як розвиток, свого роду, творчого пориву.

I can understand the question, though. "But is it music?"

Хоча, я можу зрозуміти питання : "Але хіба ж це музика?"

I mean, there's not any traditional notation.

Тобто, тут немає ніякого традиційного нотного письма.

I can also understand that sort of implicit criticism

Я також можу зрозуміти, свого роду, приховану критику

in this piece, "S-tog," which I made when I was living in Copenhagen.

у цьому уривку "S-tog,," який я створив, коли жив у Копенгагені.

I took the Copenhagen subway map and

Я взяв карту метро Копенгагену

I renamed all the stations to abstract musical provocations,

Я перейменував всі станцій на абстрактні музичні провокації

and the players, who are synchronized with stopwatches,

а музиканти, синхронно з секундомірами,

follow the timetables, which are listed in minutes past the hour.

слідкували за розкладом, в якому години були переведені в хвилини.

So this is a case of actually adapting something,

Так що це справжній приклад адаптації чогось,

or maybe stealing something,

або, можливо, крадіжка

and then turning it into a musical notation.

а потім перетворення його в музичне нотне письмо.

Another adaptation would be this piece.

Ще однією адаптацією є ця композиція.

I took the idea of the wristwatch, and I turned it into a musical score.

Я запозичив ідею наручного годинника, і я перетворив її в музичну партитуру.

I made my own faces, and had a company fabricate them,

Я розробив власні циферблати і компанія виробила їх

and the players follow these scores.

і музиканти грали по партитурі.

They follow the second hands, and as they pass over

Вони слідкують за другою стрілкою і коли вона проходить повз

the various symbols, the players respond musically.

різні символи , виконавці реагують музично.

Here's another example from another piece,

Ось ще один приклад з іншої композиції

and then its realization.

і його реалізація.

So in these two capacities, I've been scavenger,

Так що на цих двох посадах, я був в ролі сміттяра

in the sense of taking, like, the subway map, right,

в випадку, коли я підібрав карту метро, дійсно,

or thief maybe, and I've also been designer,

або, можливо, і здолій, і я також був дизайнером,

in the case of making the wristwatches.

коли я розробляв наручні годинники.

And once again, this is, for me, interesting.

І знову, це цікаво для мене.

Another role that I like to take on is that of the performance artist.

Інша роль, яку я б хотів приміряти це - перформер.

Some of my pieces have these kind of weird theatric elements,

Деякі з моїх композицій містять у собі якісь дивні театральні риси

and I often perform them. I want to show you a clip

і я часто їх виконую. Я хочу показати вам кліп

from a piece called "Echolalia."

з композиції під назвою "Ехолалія".

This is actually being performed by Brian McWhorter,

Це насправді виконується Браяном МакВортером,

who is an extraordinary performer.

надзвичайним виконавцем.

Let's watch a little bit of this, and please notice the instrumentation.

Давайте подивимось трішки цього кліпу, але будь-ласка, зверніть увагу на інструментарій.

(Music)

(Музика)

Okay, I hear you were laughing nervously because

Гаразд, я почув ваш нервовий сміх, тому що

you too could hear that the drill was a little bit sharp,

ви теж могли почути, що дриль була трішки за різка,

the intonation was a little questionable. (Laughter)

інтонація була сумнівною. (Сміх)

Let's watch just another clip.

Давайте подивимось ще один кліп.

(Music)

(Музика)

You can see the mayhem continues, and there's, you know,

Ви можете побачити, що хаос панує тут і надалі, і тут, ну ви знаєте,

there were no clarinets and trumpets

не було ніяких кларнетів і труб

and flutes and violins. Here's a piece that has

чи флейти та скрипки. Ось композиція

an even more unusual, more peculiar instrumentation.

з ще більш незвичним, більш своєрідним інструментарієм.

This is "Tlön," for three conductors and no players. (Laughter)

Це "Tlön," з трьома диригентами і без жодного музиканта. (сміх)

This was based on the experience of actually watching

Це базується на досвіді власне спостереження

two people having a virulent argument in sign language,

двох людей, які злісно сварились між собою на мові жестів,

which produced no decibels to speak of,

і не пустили в хід ні одного децибелу,

but affectively, psychologically, was a very loud experience.

але з емоційної та психологічної точки зору, це складало враження голосної розмови.

So, yeah, I get it, with, like, the weird appliances

Так, так, я зрозумів, дивна техніка

and then the total absence of conventional instruments

і повна відсутність традиційних інструментів

and this glut of conductors, people might, you know,

і перенасичення диригентами, люди можуть, ну ви розумієте,

wonder, yeah, "Is this music?"

подумати собі..."А це музика?"

But let's move on to a piece where clearly I'm behaving myself,

але давайте перейдемо до композиції, де я більш традиційний

and that is my "Concerto for Orchestra."

і це мій "Концерт для Оркестру"

You're going to notice a lot of conventional instruments

Ви помітите багато традиційних музичних інструментів

in this clip. (Music)

у цьому кліпі. (Музика)

(Music)

(Музика)

This, in fact, is not the title of this piece.

Це, по суті, не є назва цієї композиції.

I was a bit mischievous. In fact, to make it more interesting,

Я трішки попустував. Насправді, щоб зробити її більш цікавою,

I put a space right in here, and this is the actual title of the piece.

Я поставив пробіл ось тут, а це справжня назва твору.

Let's continue with that same excerpt.

Давайте продовжимо з того самого місця.

(Music)

(Музика)

It's better with a florist, right? (Laughter) (Music)

З флористом виглядає краще, чи не так? (Сміх) (Музика)

Or at least it's less boring. Let's watch a couple more clips.

Або, принаймні, це не так нудно. Давайте подивимся ще декілька кліпів.

(Music)

(Музика)

So with all these theatric elements, this pushes me in another role,

Отож, всі ці театральні елементи, розкривають в мені

and that would be, possibly, the dramaturge.

кого ж це...? напевно драматурга.

I was playing nice. I had to write the orchestra bits, right?

Я грав досить непогано. Я повинен був написати біти для оркестру, правильно?

Okay? But then there was this other stuff, right?

так....Але потім були усі ці речі, правда?

There was the florist, and I can understand that,

Там був флорист, і я ще можу це зрозуміти,

once again, we're putting pressure on the ontology of music

і ми знову чинимо тиск на онтологію музики

as we know it conventionally,

так як ми знаєм її умовно,

but let's look at one last piece today I'm going to share with you.

Але давайте розглянемо ще одну, останню композицію, якою я збираюсь поділитись з вами.

This is going to be a piece called "Aphasia,"

Це буде композиція під назвою "Мовні регресії"

and it's for hand gestures synchronized to sound,

і рухи повинні бути в такт звукам,

and this invites yet another role, and final one

і це залучає ще одну, останню роль,

I'll share with you, which is that of the choreographer.

якою я поділюся з вами - хореограф.

And the score for the piece looks like this,

Партитура для цієї композиції виглядає ось так,

and it instructs me, the performer, to make

і вона дає мені, виконавцю, інструкції,

various hand gestures at very specific times

як робити різні рухи в певний час

synchronized with an audio tape, and that audio tape

синхронно з аудіо касетою, а ця аудіо касета

is made up exclusively of vocal samples.

складається виключно з вокальних зразків.

I recorded an awesome singer,

Я записав неймовірну співачку,

and I took the sound of his voice in my computer,

і я взяв звук її голосу в своєму комп"ютері

and I warped it in countless ways to come up with

і я перекрутив його всіма можливими свособами і отримав

the soundtrack that you're about to hear.

саундтрек, який ви зараз почуєте.

And I'll perform just an excerpt of "Aphasia" for you here. Okay?

І я виконаю лише шматочок композиції "Мовні регресії" для вас, гаразд?

(Music)

(Музика)

So that gives you a little taste of that piece. (Applause)

Так що це дає вам мінімальне поняття про цю композицію. (Оплески)

Yeah, okay, that's kind of weird stuff.

Так, добре, це трохи дивні речі.

Is it music? Here's how I want to conclude.

Чи це музика? Ось як я хочу завершити.

I've decided, ultimately, that this is the wrong question,

Я вирішив, в кінці кінців, що це неправильне питання,

that this is not the important question.

що це не важливе питання.

The important question is, "Is it interesting?"

Важливе питання в тому, "чи це цікаво?

And I follow this question, not worrying about "Is it music?" --

І я керувався цим питанням, не переживаючи за те "Чи це музика?"

not worrying about the definition of the thing that I'm making.

не турбуючись через те, як дати визначення тому, що я створюю.

I allow my creativity to push me

Я дозволяю моїй креативності підштовхнути мене

in directions that are simply interesting to me,

у тих напрямках, які є цікавими, для мене,

and I don't worry about the likeness of the result

і я не турбуюсь про подібність результату

to some notion, some paradigm,

деяких понять чи парадигм,

of what music composition is supposed to be,

про те, чим має бути музичний твір,

and that has actually urged me, in a sense,

і це фактично примуcило мене, в деякому розумінні,

to take on a whole bunch of different roles,

приміряти на себе цілу купу різних ролей

and so what I want you to think about is,

і, отож, я хочу, щоб ви задумались над тим

to what extent might you change the fundamental question

до якої міри ви може змінити основне питання

in your discipline, and, okay,

у вашій дисципліни і, добре,

I'm going to put one extra little footnote in here,

Я збираюся дописати одну маленьку примітку тут

because, like, I realized I mentioned

тому що, як, я зрозумів, що я зазначав

some psychological defects earlier, and we also,

деякі психологічні дефекти раніше і ми також,

along the way, had a fair amount of obsessive behavior,

на нашому шляху не раз стикались з нав'язливою поведінкою

and there was some delusional behavior and things like that,

і з повною маячнею і тому подібне

and here I think we could say that this is an argument

і я думаю тут слід зазначити, що це є доказом

for self-loathing and a kind of schizophrenia,

відрази до самого себе і , свого роду, шизофренії

at least in the popular use of the term,

принаймні у широкому значенні цього слова

and I really mean dissociative identity disorder, okay. (Laughter)

і це насправді означає диссоциативний розлад ідентичності. (Сміх)

Anyway, despite those perils, I would urge you

У всякому разі, незважаючи на цей ризик, я закликаю вас

to think about the possibility that you might take on roles

подумати про можливість того, що ви могли спробувати себе в різних ролях

in your own work, whether they are neighboring

у вашій власній роботі, ролях, які є суміжними з вашою роботою,

or far-flung from your professional definition.

або віддалені від професійного тлумачення вашої роботи.

And with that, I thank you very much. (Applause)

І на цій ноті, я вам дуже дякую. (Оплески)

(Applause)

(Оплески)