Ben Saunders: Three things to know before you ski to the North Pole

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Mariya Udud

This is me. My name is Ben Saunders.

Це я. Бен Сондерс.

I specialize in dragging heavy things

Я займаюся тяганням важких речей

around cold places.

у холодних місцевостях.

On May 11th last year,

Торік 11 травня

I stood alone at the North geographic Pole.

я стояв сам на географічному Північному полюсі.

I was the only human being in an area

Я був єдиною людиною, що побувала в цій місцевості,

one-and-a-half times the size of America,

яка в півтора раза більша від Америки,

five-and-a-half thousand square miles.

і займає п'ять з половиною тисяч квадратних миль.

More than 2,000 people have climbed Everest.

Понад 2000 людей піднялись на Еверест.

12 people have stood on the moon.

12 осіб висадились на Місяці.

Including me, only four people

Включно зі мною, тільки четверо осіб

have skied solo to the North Pole.

ходили на лижах до Північного полюсу.

And I think the reason for that --

Гадаю, причиною цього -

(Applause)

(Оплески)

-- thank you -- I think the reason for that is that it's -- it's --

- дякую - причиною цього є те,

well, it's as Chris said, bonkers.

як сказав Кріс, що це нісенітниця.

It's a journey that is right at the limit

Це подорож на грані

of human capability.

людських можливостей.

I skied the equivalent of 31 marathons

Я пройшов на лижах еквівалент 31 марафона

back to back. 800 miles in 10 weeks.

крок за кроком, 800 миль за 10 тижнів.

And I was dragging all the food I needed,

Я тягнув усі харчі, яких потребував,

the supplies, the equipment, sleeping bag,

запаси, спорядження, спальник,

one change of underwear -- everything I needed for nearly three months.

одну зміну білизни - все, що було мені потрібно на три місяці.

(Laughter)

(Сміх)

What we're going to try and do today, in the 16 and a bit minutes I've got left,

Сьогодні, за 16 з гаком хвилин, які мені відведені, ми спробуємо

is to try and answer three questions. The first one is, why?

відповісти на три питання. Перше - чому?

The second one is,

Друге -

how do you go to the loo at minus 40?

як ходити в туалет при мінус 40?

"Ben, I've read somewhere that at minus 40,

"Бене, я десь читав, що при мінус 40, оголена шкіра обморожується менше,

exposed skin becomes frostbitten in less than a minute, so how do you answer the call of nature?"

ніж за хвилину, тож як ти задовольняв природні потреби?"

I don't want to answer these now. I'll come on to them at the end.

Не хочу відповідати на них зараз. Я повернуся до них наприкінці.

Third one: how do you top that? What's next?

Третє: як перевершити себе? Що далі?

It all started back in 2001.

Усе почалося у 2001 році.

My first expedition was with a guy called Pen Hadow -- enormously experienced chap.

Моя перша експедиція була з Пеном Гедоу - надзвичайно досвідченим чолов'ягою.

This was like my polar apprenticeship.

Це було щось на зразок мого стажування на полюсі.

We were trying to ski from this group of islands up here,

Ми намагалися пройти на лижах від ось цієї групи островів,

Severnaya Zemlya, to the North Pole.

Північної Землі, до Північного полюсу.

And the thing that fascinates me about the North Pole,

Північний полюс захоплює мене тим,

geographic North Pole, is that it's slap bang in the middle of the sea.

маю на увазі географічний північний полюс, що це рівнина посеред моря.

This is about as good as maps get,

Принаймні так його малюють на мапах,

and to reach it you've got to ski literally

і щоб туди дістатися, треба буквально іти на лижах

over the frozen crust,

по кризі,

the floating skin of ice on the Artic Ocean.

плаваючій льодовій поверхні в Арктичному океані.

I'd spoken to all the experts.

Я спілкувався з різними експертами.

I'd read lots of books. I studied maps and charts.

Я прочитав купу книжок. Дослідив мапи та таблиці.

But I realized on the morning of day one

Але на ранок першого дня я усвідомив,

that I had no idea exactly

що не мав жодного уявлення,

what I'd let myself in for.

у що я себе втягнув.

I was 23 years old. No one my age

Мені було 23 роки. Ніхто з моїх однолітків

had attempted anything like this,

не намагався зробити щось подібне,

and pretty quickly, almost everything

і дуже швидко, майже все,

that could have gone wrong did go wrong.

що могло б піти не так, пішло не так.

We were attacked by a polar bear on day two.

На другий день на нас напав полярний ведмідь.

I had frostbite in my left big toe.

Я відморозив собі великий палець лівої ноги.

We started running very low on food. We were both pretty hungry, losing lots of weight.

У нас почали закінчуватись харчі. Ми обоє були дуже голодними, швидко втрачали вагу.

Some very unusual weather conditions, very difficult ice conditions.

Погодні умови були дуже незвичними, складні умови пересування по льоду.

We had

У нас були

decidedly low-tech communications.

однозначно не найкращі засоби комунікації.

We couldn't afford a satellite phone, so we had HF radio.

Ми не могли дозволити собі супутниковий зв'язок, тож користувалися радіо на коротких хвилях.

You can see two ski poles sticking out of the roof of the tent.

Бачите дві лижні палки, що стирчать з даху намету.

There's a wire dangling down either side.

З кожного боку звисає дріт.

That was our HF radio antenna.

Це було нашою радіо-антеною для коротких хвиль.

We had less than two hours

У нас було менше, ніж дві години

two-way communication with the outside world in two months.

двостороннього спілкування із зовнішнім світом за два місяці.

Ultimately, we ran out of time.

Ну і врешті, наш час вичерпався.

We'd skied 400 miles. We were just over 200 miles left

Ми пройшли на лижах 400 миль. Нам залишалося лише близько 200 миль

to go to the Pole, and we'd run out of time.

до полюсу, та наш час вийшов.

We were too late into the summer; the ice was starting to melt;

Було пізнє літо; лід став танути.

we spoke to the Russian helicopter pilots on the radio,

Ми мали перемовини по радіо з російським гелікоптером,

and they said, "Look boys, you've run out of time.

і вони сказали: "Слухайте, хлопці, ваш час вичерпується.

We've got to pick you up."

Ми мусимо підняти вас на борт".

And I felt that I had failed, wholeheartedly.

Я всім серцем відчув, що зазнав невдачі.

I was a failure.

Я був невдахою.

The one goal, the one dream I'd had

Одна ціль, одна мрія, що була в мене,

for as long as I could remember -- I hadn't even come close.

скільки я себе пам'ятаю - я навіть не наблизився до неї.

And skiing along that first trip, I had two

Під час цього походу на лижах, у мене було

imaginary video clips that I'd replay over and over again in my mind

два уявних відеокліпи, які я програвав знову і знову в голові,

when the going got tough, just to keep my motivation going.

коли ставало тяжко іти, просто для підтримання мотивації.

The first one was reaching the Pole itself.

Перший - це саме досягнення полюсу.

I could see vividly, I suppose,

Я міг побачити, як наяву,

being filmed out of the door of a helicopter, there was, kind of, rock music playing in the background,

що мене знімають з гелікоптера, чув рок-музику на фоні,

and I had a ski pole with a Union Jack, you know, flying in the wind.

і я мав лижну палку з британським прапором, який розвівався на вітрі.

I could see myself sticking the flag in a pole, you know --

Я уявляв, як встромляю цю палку на полюсі,

ah, glorious moment -- the music kind of reaching a crescendo.

ах, славний момент - музика наростає.

The second video clip

Другий відеокліп,

that I imagined was getting back to Heathrow airport,

який я уявляв, це повернення до аеропорту Гітроу,

and I could see again, vividly,

і я бачив, мов наяву,

the camera flashbulbs going off,

спалахи фотокамер,

the paparazzi, the autograph hunters,

папараці, гінців за автографами,

the book agents coming to sign me up for a deal.

агентів видавництв, що просять мене підписати угоду.

And of course, neither of these things happened.

І, звичайно, нічого такого не трапилося.

We didn't get to the Pole, and we didn't have any money

Ми не дісталися до Північного полюсу, і в нас зовсім не було грошей,

to pay anyone to do the PR, so no one had heard

щоб заплатити комусь за піар, тож ніхто не чув

of this expedition.

про цю експедицію.

And I got back to Heathrow. My mum was there; my brother was there;

Я повернувся до Гітроу. Там була моя мама, мій брат,

my granddad was there -- had a little Union Jack --

мій дідусь був там - він тримав у руках маленький британський прапор -

(Laughter)

(Сміх)

-- and that was about it. I went back to live with my mum.

- ось і все. Я повернувся жити до своєї матері.

I was physically exhausted,

Я був фізично виснажений,

mentally an absolute wreck, considered myself a failure.

морально розбитий ущент, і вважав себе невдахою.

In a huge amount of debt personally to this expedition,

Я відчував особистий тягар після цієї експедиції,

and lying on my mum's sofa,

лежав на маминій канапі,

day in day out, watching daytime TV.

цілісінькими днями дивлячись телешоу.

My brother sent me a text message, an SMS --

Брат прислав мені смс-ку -

it was a quote from the "Simpsons." It said,

це була цитата із Сімпсонів, у ній говорилося:

"You tried your hardest and failed miserably.

"Ви зробили все, що могли і зазнали жалюгідної поразки.

The lesson is: don't even try."

Мораль: не варто було навіть намагатися".

(Laughter)

(Сміх)

Fast forward three years. I did eventually get off the sofa,

Через три роки я таки зліз із канапи,

and start planning another expedition. This time,

і став планувати іншу експедицію. Цього разу

I wanted to go right across, on my own this time,

я хотів піти наодинці, пересікти ділянку

from Russia, at the top of the map,

з Росії, наверху карти,

to the North Pole, where the sort of kink in the middle is,

до Північного полюсу, тут, де вигин посередині,

and then on to Canada.

а тоді далі до Канади.

No one has made a complete crossing of the Arctic Ocean on their own.

Ніхто ще не пересікав Арктичний океан самотужки.

Two Norwegians did it as a team in 2000. No one's done it solo.

Двоє норвежців зробили це в команді у 2000 році. Ніхто не ходив сам.

Very famous, very accomplished Italian mountaineer,

Дуже відомий, дуже кваліфікований італійський альпініст,

Reinhold Messner, tried it in 1995,

Рейнгольд Месснер, спробував зробити це у 1995 році,

and he was rescued after a week.

через тиждень його врятували.

He described this expedition as 10 times

Він описав цю експедицію як у 10 разів

as dangerous as Everest.

небезпечнішу, ніж сходження на Еверест.

So for some reason, this was what I wanted to have a crack at,

Тож, певним чином саме тому я хотів спробувати,

but I knew that even to stand a chance of getting home in one piece,

та я знав, що навіть заради шансу повернутись додому неушкодженим,

let alone make it across to Canada,

і самотужки пройти до Канади,

I had to take a radical approach.

мені треба був радикальний підхід.

This meant everything from perfecting the

Це означало усе - від вдосконалення

sawn-off, sub-two-gram toothbrush,

обрізу, двограмової зубної щітки,

to working with one of the world's leading nutritionists

до роботи з провідними світовими дієтологами

in developing a completely new,

по розвитку цілковито нової

revolutionary nutritional strategy from scratch:

революційної харчової стратегії з чистого листка:

6,000 calories a day.

6000 калорій в день.

And the expedition started in February last year.

Експедиція почалася торік у лютому.

Big support team. We had a film crew,

Велика команда підтримки. У нас була знімальна група,

a couple of logistics people with us,

кілька осіб, що забезпечували логістику,

my girlfriend, a photographer.

моя дівчина, фотограф.

At first it was pretty sensible. We flew British Airways to Moscow.

Спершу все ішло досить добре. Ми прилетіли Британськими авіалініями до Москви.

The next bit in Siberia to Krasnoyarsk,

Далі в Сибір, до Красноярська,

on a Russian internal airline called KrasAir,

російською внутрішньою авіалінією КрасЕйр,

spelled K-R-A-S.

вимовляється як К-Р-А-С.

The next bit, we'd chartered a pretty elderly Russian plane

Далі чартерним рейсом старим російським літаком

to fly us up to a town called Khatanga,

ми полетіли до міста Хатанга,

which was the sort of last bit of civilization.

яке розташоване на краю цивілізації.

Our cameraman, who it turned out was a pretty nervous flier at the best of times,

Наш оператор, як виявилось, дуже нервувався під час польоту,

actually asked the pilot, before we got on the plane, how long this flight would take,

запитав пілота перед посадкою в літак, скільки цей політ займе,

and the pilot -- Russian pilot -- completely deadpan, replied,

а пілот - росіянин - цілком незворушно відповів:

"Six hours -- if we live."

"Шість годин - якщо ми виживемо".

(Laughter)

(Сміх)

We got to Khatanga.

Ми дісталися до Хатанги.

I think the joke is that Khatanga isn't the end of the world,

Жартують, що Хатанга - це не край світу,

but you can see it from there.

але її звідти видно.

(Laughter)

(Сміх)

It was supposed to be an overnight stay. We were stuck there for 10 days.

Передбачалося, що ми проведемо там ніч. Та ми застрягли на 10 днів.

There was a kind of vodka-fueled pay dispute between

Через суперечку, підігріту алкоголем

the helicopter pilots and the people that owned the helicopter,

між пілотами гелікоптера та його власниками,

so we were stuck. We couldn't move.

тож ми застрягли. Не могли вирушати.

Finally, morning of day 11, we got the all-clear,

Нарешті, на ранок 11-го дня, конфлікт був вирішений,

loaded up the helicopters -- two helicopters flying in tandem --

ми завантажили гелікоптер - два гелікоптери летіли в тандемі -

dropped me off at the edge of the pack ice.

і висадили мене на окраїні льодового острова.

We had a frantic sort of 45 minutes of filming,

Ми заповзято знімали відео протягом 45 хвилин,

photography; while the helicopter was still there,

робили фото, доки гелікоптер ще був там,

I did an interview on the satellite phone;

я дав інтерв'ю по сателітарному телефону;

and then everyone else climbed back into the helicopter,

тоді всі решта піднялися на борт,

wham, the door closed, and I was alone.

з-з-зум, двері зачинились, і я залишився сам.

And I don't know if words will ever quite do that moment justice.

І не знаю, чи зможу коли-небудь влучно описати словами той момент.

All I could think about was running back up to the door,

Все, про що я міг думати, це бігти назад до дверей,

banging on the door, and saying, "Look guys,

стукати в двері, і казати: "Слухайте, хлопці,

I haven't quite thought this through."

я не думав про це серйозно".

(Laughter)

(Сміх)

To make things worse, you can just see the white dot

Ще гірше те, що видно було тільки цю білу крапку

up at the top right hand side of the screen; that's a full moon.

у верхньому правому куті екрану, то був повний місяць.

Because we'd been held up in Russia, of course,

Ми знаходились на території Росії, тож звісно,

the full moon brings the highest and lowest tides;

повний місяць зумовлює припливи і відпливи,

when you're standing on the frozen surface of the sea,

коли ви стоїте на замерзлій поверхні моря,

high and low tides generally mean

припливи і відпливи означають,

that interesting things are going to happen -- the ice is going to start moving around a bit.

що відбуватимуться цікаві речі - лід почне потрохи рухатись.

I was, you can see there, pulling two sledges.

Ось тут ви бачите, що я тягнув двоє санок.

Grand total in all, 95 days of food and fuel,

В цілому, там були харчі і паливо на 95 днів,

180 kilos -- that's almost exactly 400 pounds.

180 кілограм - це майже 4000 фунтів.

When the ice was flat or flattish,

Коли лід був плоским або майже плоским,

I could just about pull both.

я міг просто тягти їх обидва.

When the ice wasn't flat, I didn't have a hope in hell.

Коли лід не був плоским, я втрачав будь-яку надію.

I had to pull one, leave it, and go back and get the other one.

Я мусив тягти спершу одні сани, тоді повертатися по другі.

Literally scrambling through what's called pressure ice --

Буквально дряпаючись по тому, що називається стиснутим льодом -

the ice had been smashed up under the pressure of the currents of the ocean,

лід стиснувся під тиском океанський течій,

the wind and the tides.

вітру та припливів.

NASA described the ice conditions last year as the worst since records began.

НАСА описало минулорічні умови на льоду як найгірші з відомих.

And it's always drifting. The pack ice is always drifting.

А ще лід постійно дрейфує. Крижані брили завжди дрейфують.

I was skiing into headwinds for nine

Я ішов на лижах проти вітру, і протягом

out of the 10 weeks I was alone last year,

дев'яти тижнів з десяти я був сам.

and I was drifting backwards most of the time.

Більшу частину часу я дрейфував назад.

My record was minus 2.5 miles.

Моя швидкість становила мінус 4 кілометри.

I got up in the morning, took the tent down, skied north for seven-and-a-half hours,

Я вставав зранку, складав намет, ішов на північ протягом семи з половиною годин,

put the tent up, and I was two and a half miles further back

розкладав намет, і опинявся на чотири кілометри назад

than when I'd started.

від того місця, де починав.

I literally couldn't keep up with the drift of the ice.

Я буквально не міг продовжувати через дрейфування льоду.

(Video): So it's day 22.

(Відео): Це 22-ий день.

I'm lying in the tent, getting ready to go.

Я лежу в наметі, готуюся до виходу.

The weather is just appalling --

Погода просто жахлива -

oh, drifted back about five miles

я продрейфував назад близько 8 кілометрів

in the last -- last night.

за минулу ніч.

Later in the expedition, the problem was no longer the ice.

Пізніше в експедиції проблемою був уже не лід.

It was a lack of ice -- open water.

А його брак - відкриті води.

I knew this was happening. I knew the Artic was warming.

Я знав, що це відбувається. Я знав, що в Арктиці потепління.

I knew there was more open water. And I had a secret weapon up my sleeve.

Я знав, що з'являється більше відкритих вод. І я мав таємну зброю у рукаві.

This was my little bit of bio-mimicry.

Це була моя маленька біологічна мімікрія.

Polar bears on the Artic Ocean move in dead straight lines.

Полярні ведмеді в Арктичному океані рухаються по ідеально прямих лініях.

If they come to water, they'll climb in, swim across it.

Якщо вони приходять до води, то пірнають і перепливають.

So we had a dry suit developed -- I worked with a team in Norway --

Тож ми розробили водонепроникний костюм - я працював з комадою в Норвегії -

based on a sort of survival suit --

який був чимось на зразок костюму для виживання -

I suppose, that helicopter pilots would wear --

думаю, що пілоти гелікоптера мають подібні -

that I could climb into. It would go on over my boots, over my mittens,

щоб я міг занурюватись у воду. Він одягався поверх черевиків, рукавиць,

it would pull up around my face, and seal pretty tightly around my face.

огортав обличчя, закриваючи його досить щільно.

And this meant I could ski

Це означало, що я міг пересуватися

over very thin ice,

по дуже тонкому льоду,

and if I fell through, it wasn't the end of the world.

і, якщо б я провалився, то не був би кінець світу.

It also meant, if the worst came to the worst,

Це також означало, якщо б трапилося найгірше,

I could actually jump in and swim across

я міг би просто стрибнути у воду і попливти,

and drag the sledge over after me.

тягнучи сани за собою.

Some pretty radical technology,

Доволі радикальна технологія,

a radical approach --but it worked perfectly.

радикальний підхід - але він чудово спрацював.

Another exciting thing we did last year

Торік ми зробили ще дещо класне -

was with communications technology.

комунікаційну технологію.

In 1912, Shackleton's Endurance expedition --

У 1912 році Антарктична експедиція Шеклтона -

there was -- one of his crew, a guy called Thomas Orde-Lees.

у ній був один учасник, на ім'я Томас Орд-Ліз.

He said, "The explorers of 2012,

Він сказав: "Дослідники 2012 року,

if there is anything left to explore,

якщо залишиться ще що-небудь незвідане,

will no doubt carry pocket wireless telephones

без сумніву матимуть кишенькові бездротові телефони,

fitted with wireless telescopes."

із вмонтованими бездротовими телескопами".

Well, Orde-Lees guessed wrong by about eight years. This is my pocket wireless telephone,

Ну, Орд-Ліз помилився всього на вісім років. Це мій кишеньковий бездротовий телефон,

Iridium satellite phone.

супутниковий телефон Ірідіум.

The wireless telescope was a digital camera I had tucked in my pocket.

Телескопом служила цифрова камера, яку я тримав у кишені.

And every single day of the 72 days I was alone on the ice,

І кожнісінького дня протягом 72 діб я був сам на льоду,

I was blogging live from my tent,

я вів блог зі свого намету,

sending back a little diary piece,

надсилаючи щоденний звіт,

sending back information on the distance I'd covered --

надсилаючи інформацію щодо пройденої відстані -

the ice conditions, the temperature --

про стан криги, температуру -

and a daily photo.

та щоденні фото.

Remember, 2001,

Пригадую, у 2001

we had less than two hours radio contact with the outside world.

ми мали менше двох годин спілкування по рації із зовнішнім світом.

Last year, blogging live from an expedition

Торік я писав блог наживо прямо з експедиції,

that's been described as 10 times as dangerous as Everest.

яку описали як у 10 разів небезпечнішу за сходження на Еверест.

It wasn't all high-tech. This is navigating

Наші засоби не були останніми технологіями. Це було переміщення

in what's called a whiteout.

у так званій білій завісі.

When you get lots of mist, low cloud, the wind starts blowing the snow up.

Коли довкола густий туман, хмари низько, вітер починає роздмухувати сніг.

You can't see an awful lot. You can just see, there's a yellow

Мало що видно. Видно тільки жовту стрічку,

ribbon tied to one of my ski poles.

пов'язану на одну з лижних палок.

I'd navigate using the direction of the wind.

Я рухався керуючись напрямком вітру.

So, kind of a weird combination of high-tech and low-tech.

Це було химерне поєднання високих та низьких технологій.

I got to the Pole on the 11th of May.

Я дістався Полюсу 11 березня.

It took me 68 days to get there from Russia,

Це зайняло мені 68 днів від стартової точки в Росії,

and there is nothing there.

і виявилось, там нічого немає.

(Laughter).

(Сміх)

There isn't even a pole at the Pole. There's nothing there,

Там немає навіть палки. Нічого,

purely because it's sea ice. It's drifting.

просто тому, що це море льоду. Воно плаває.

Stick a flag there, leave it there, pretty soon it will drift off, usually towards Canada or Greenland.

Встроміть у нього прапор, залиште його там, та незабаром він попливе до Канади чи Гренландії.

I knew this, but I was expecting something.

Я знав про це, та все ж мав якісь сподівання.

Strange mixture of feelings: it was extremely warm by this stage,

Дивна суміш почуттів: там було надзвичайно тепло,

a lot of open water around, and

довкола відкритий водний простір,

of course, elated that I'd got there under my own steam,

а я до нестями щасливий, що добрався туди "на власних парах",

but starting to really realize

але я щойно тепер став усвідомлювати,

that my chances of making it all the way across to Canada,

що мої шанси добратися до Канади,

which was still 400 miles away,

до якої все ще залишалося 400 миль,

were slim at best.

дуже нікчемні.

The only proof I've got that I was there

Єдиним доказом того, що я там таки був,

is a blurry photo of my GPS, the little satellite navigation gadget.

є розмита фотографія з мого GPS, маленького супутникового девайсу.

You can just see --

Бачте -

there's a nine and a string of zeros here.

ось тут цифра дев'ять і шкала з нулями.

Ninety degrees north -- that is slap bang in the North Pole.

Дев'яносто градусів на північ - я на самісінькому Північному Полюсі.

I took a photo of that. Sat down on my sledge. Did a sort of video diary piece.

Я сфотографував це. Присів на санях. Зняв коротеньке щоденне відео.

Took a few photos. I got my satellite phone out.

Зробив декілька знімків. Вийняв свій супутниковий телефон.

I warmed the battery up in my armpit.

Зігрів батарею під пахвою.

I dialed three numbers. I dialed my mum.

Набрав три цифри. Я подзвонив мамі.

I dialed my girlfriend. I dialed the CEO of my sponsor.

Подзвонив своїй дівчині. Подзвонив директорові компанії-спонсора.

And I got three voicemails.

І натрапив на три автовідповідачі.

(Laughter)

(Сміх)

(Video): Ninety.

(Відео): Дев'яносто.

It's a special feeling.

Це особливе відчуття.

The entire planet

Уся планета

is rotating

обертається

beneath my feet.

у мене під ногами.

The -- the whole world underneath me.

Увесь світ піді мною.

I finally got through to my mum. She was at the queue of the supermarket.

Я нарешті додзвонився до мами. Вона стояла в черзі у супермаркеті.

She started crying. She asked me to call her back.

Вона розплакалась і попросила їй передзвонити.

(Laughter)

(Сміх)

I skied on for a week past the Pole.

Північний полюс я пересікав протягом тижня.

I wanted to get as close to Canada as I could

Я хотів добратися до Канади якомога ближче

before conditions just got too dangerous to continue.

до того, як умови стануть надто небезпечними, щоб продовжувати.

This was the last day I had on the ice.

Це був мій останній день на льоду.

When I spoke to the -- my project management team,

Коли я спілкувався зі своєю командою,

they said, "Look, Ben, conditions are getting too dangerous.

вони сказали: "Послухай, Бене, умови стають надто небезпечними.

There are huge areas of open water just south of your position.

На південь від тебе знаходяться величезні простори відкритих вод.

We'd like to pick you up.

Ми хочемо забрати тебе.

Ben, could you please look for an airstrip?"

Бене, можеш пошукати місце для посадки літака?"

This was the view outside my tent

Це вигляд з мого намету,

when I had this fateful phone call.

у момент, коли я здійснював цей дзвінок.

I'd never tried to build an airstrip before. Tony, the expedition manager, he said,

Я ніколи раніше не намагався збудувати злітну смугу. Тоні, керівник експедиції, сказав:

"Look Ben, you've got to find 500 meters of

"Бене, тобі потрібно знайти 500 метрів

flat, thick safe ice."

плоского, товстого й безпечного шару льоду".

The only bit of ice I could find --

Єдиний відрізок льоду, що мені трапився -

it took me 36 hours of skiing around trying to find an airstrip --

пошуки зайняли мені 36 годин -

was exactly 473 meters. I could measure it with my skis.

був рівно 473 метри завдовжки. Я виміряв його своїми лижами.

I didn't tell Tony that. I didn't tell the pilots that.

Я не сказав про це Тоні. Не сказав і пілотам.

I thought, it'll have to do.

Я подумав, цього має вистачити.

(Video): Oh, oh, oh, oh, oh, oh.

(Відео): О-о-о-ооо.

It just about worked. A pretty dramatic landing --

Це майже спрацювало. Доволі драматичне приземлення -

the plane actually passed over four times,

літак пролетів повз чотири рази,

and I was a bit worried it wasn't going to land at all.

і я вже переживав, що він взагалі не приземлиться.

The pilot, I knew, was called Troy. I was expecting someone called Troy

Знаю, що пілота звали Трой. Я сподівався, що людина з таким іменем,

that did this for a living to be a pretty tough kind of guy.

яка заробляє на життя польотами, виявиться кремезним чолов'ягою.

I was bawling my eyes out by the time the plane landed -- a pretty emotional moment.

Я всі очі видивив, поки літак приземлявся - то був дуже емоційний момент.

So I thought, I've got to compose myself for Troy.

Я подумав, що повинен був узяти себе в руки перед Троєм.

I'm supposed to be the roughty toughty explorer type.

Адже я мав би виглядати як загартований дослідник.

The plane taxied up to where I was standing.

Літак підкотився до того місця, де я стояв.

The door opened. This guy jumped out. He's about that tall. He said, "Hi, my name is Troy."

Двері відчинилися. Звідти вистрибнув чоловік. Ось такий заввишки. І сказав: "Привіт, мене звати Трой".

(Laughter).

(Сміх)

The co-pilot was a lady called Monica.

Його напарницею була жінка на ім'я Моніка.

She sat there in a sort of hand-knitted jumper.

На ній був светер ручної в'язки.

They were the least macho people I've ever met, but they made my day.

Вони геть не були схожі на крутих чуваків, але вони дуже мене потішили.

Troy was smoking a cigarette on the ice;

Трой курив цигарку на льоду;

we took a few photos. He

ми зробили декілька фото.

climbed up the ladder. He said, "Just -- just get in the back."

Він піднявся по драбині, і сказав: "Сідай позаду".

He threw his cigarette out as he got on the front,

Викинув цигарку і сів попереду,

and I climbed in the back.

а я позаду.

(Laughter)

(Сміх)

Taxied up and down the runway a few times,

Ми прокотилися кілька разів вперед-назад,

just to flatten it out a bit, and he said, "Right, I'm going to --

щоб розгладити поверхню,

I'm going to give it a go." And he --

тоді він сказав: "Гаразд, будемо злітати".

I've now learned that this is standard practice, but it had me worried at the time.

Тоді - тепер я вже знаю, що це звична практика, але в той момент я хвилювався.

He put his hand on the throttle.

Він поклав руку на газ.

You can see the control for the engines is actually on the roof of the cockpit.

Зазвичай регулятор апаратів видно на даху кабіни.

It's that little bar there. He put his hand on the throttle.

Це ось цей невеликий важіль. Тож він поклав руку на газ.

Monica very gently put her hand sort of on top of his.

Моніка м'яко опустила свою руку поверх його руки.

I thought, "God, here we go. We're, we're -- this is all or nothing."

Я подумав: "Боже, ну от ми і стартуємо - зараз або ніколи".

Rammed it forwards. Bounced down the runway. Just took off.

Стрімко рухаючись уперед та розхитуючись на шляху, літак злетів.

One of the skis just clipped a pressure ridge at the end of the runway,

Одна з лиж зрізала верх льодового гребеня на краю злітної смуги,

banking. I could see into the cockpit, Troy battling the controls,

під час віражу. Я бачив, як у кабіні Трой порався з панелями керування,

and he just took one hand off, reached back,

він забрав одну руку, відкинувся назад,

flipped a switch on the roof of the cockpit,

клацнув перемикачем на даху кабіни,

and it was the "fasten seat belt" sign you can see on the wall.

і стало видно знак "защепніть ремені безпеки" на стіні.

(Laughter)

(Сміх)

And only from the air did I see the big picture.

І тільки з повітря я зміг побачити повне видовище.

Of course, when you're on the ice, you only ever see one obstacle at a time,

Звичайно, коли знаходишся на льоду, то бачиш тільки одну перешкоду за раз,

whether it's a pressure ridge or there's a bit of water.

чи то льодовий гребінь, чи то ополонка.

This is probably why I didn't get into trouble about the length of my airstrip.

Можливо, тому я не переживав через довжину моєї злітної смуги.

I mean, it really was starting to break up.

Маю на увазі, вона справді почала ламатися.

Why? I'm not an explorer in the traditional sense.

Чому? Я не є дослідником у традиційному сенсі.

I'm not skiing along drawing maps;

Я не ходжу на лижах, малюючи карти;

everyone knows where the North Pole is.

кожен знає, де знаходиться Північний полюс.

At the South Pole there's a big scientific base. There's an airstrip.

На Південному полюсі є велика наукова база. Там є злітна смуга.

There's a cafe and there's a tourist shop.

Там є кафе і туристична крамничка.

For me, this is about exploring human limits,

Для мене це було дослідження людських можливостей,

about exploring the limits of physiology, of psychology

фізіологічних, психологічних

and of technology. They're the things that excite me.

та дослідження технології. Це речі, які мене цікавлять.

And it's also about potential, on a personal level.

А також ішлося про використання мого мого особистого потенціалу.

This, for me, is a chance to explore the limits --

Це для мене був шанс дослідити можливості -

really push the limits of my own potential, see how far they stretch.

вийти за межі свого потенціалу, побачити, наскільки вони можуть розширитись.

And on a wider scale, it amazes me how people go through life

А в ширшому розумінні, мене дивує, як люди ідуть по життю,

just scratching the surface of their potential,

всього лише користаючи із дещиці своїх можливостей,

just doing three or four or five percent

роблячи тільки три або чотири, або п'ять відсотків

of what they're truly capable of. So,

з того, що вони насправді можуть робити.

on a wider scale, I hope that this journey

Тож, у ширшому розумінні, я сподіваюся, що ця мандрівка

was a chance to inspire other people

була шансом надихнути інших людей

to think about what they want to do

подумати про те, що вони хочуть робити

with their potential, and what they want to do with the tiny amount of time

зі своїм потенціалом, та з тим крихітним відрізком часу,

we each have on this planet.

відведеним кожному з нас на цій планеті.

That's as close as I can come to summing that up.

Це найкращий підсумок мого вчинку.

The next question is, how do you answer the call of nature at minus 40?

Наступне питання, як я ходив в туалет при мінус 40?

The answer, of course, to which is a trade secret --

Звісно, відповідаючи на це, я розкриваю таємницю -

and the last question,

і останнє питання -

what's next? As quickly as possible,

що далі? Якщо у мене

if I have a minute left at the end, I'll go into more detail.

залишиться хвилька вкінці, я скажу про це детальніше.

What's next:

Що далі:

Antarctica.

Антарктика.

It's the coldest, highest,

Це найхолодніший, найвищий,

windiest and driest continent on Earth.

найвітряніший та найсухіший континент на Землі.

Late 1911, early 1912,

Наприкінці 1911 - на початку 1912 років

there was a race to be the first

почалася гонитва за першістю

to the South Pole: the heart of the Antarctic continent.

побувати на Південному полюсі: серці Антарктичного континенту.

If you include the coastal ice shelves, you can see that the Ross Ice Shelf --

Якщо враховувати прибережні рифи, бачите, що льодовий риф Росс -

it's the big one down here -- the Ross Ice Shelf is the size of France.

найбільший у тих краях - сягає розмірів Франції.

Antarctica, if you include the ice shelves,

Антарктика разом з прибережними рифами

is twice the size of Australia -- it's a big place.

удвічі більша за Австралію - це величезна територія.

And there's a race to get to the Pole between Amundsen,

Відбувалося змагання, щоб дістатися до полюсу, між Амундсеном,

the Norwegian -- Amundsen had dog sleds and huskies --

норвежцем, який пересувався на санях, запряжених хаскі,

and Scott, the British guy, Captain Scott.

та Скоттом, британцем, капітаном Скоттом.

Scott had sort of ponies and some tractors

Скотт мав якихось коників та кілька тягачів,

and a few dogs, all of which went wrong,

і декілька собак, та це все не допомогло,

and Scott and his team of four people ended up on foot.

і Скотт з командою з чотирьох осіб завершували експедицію пішки.

They got to the Pole late January 1912

Вони дісталися до полюсу у січні 1912 року,

to find a Norwegian flag already there.

щоб побачити, що там уже майоріє норвезький прапор.

There was a tent, a letter to the Norwegian king.

Там був тент, лист до норвезького короля.

And they turned around, headed back to the coast,

Вони розвернулись назад до узбережжя,

and all five of them died on the return journey.

і всі п'ятеро померли на зворотньому шляху.

Since then, no one has ever skied --

Відтоді, ніхто не добирався туди на лижах -

this was 93 years ago -- since then, no one has ever skied

це було 93 роки тому - ніхто не ішов на лижах

from the coast of Antarctica to the Pole and back.

з узбережжя Антарктики до полюсу і назад.

Every South Pole expedition you may have heard about

Кожна експедиція на Південний полюс, про яку ви чули,

is either flown out from the Pole or has used vehicles

або поверталась із полюсу літаком, або використовувала тягачі,

or dogs or kites to do some kind of crossing --

чи собак, чи аеростати, щоб пересікти цю ділянку -

no one has ever made a return journey. So that's the plan.

ніхто не повертався самотужки. Тож це мій план.

Two of us are doing it.

Ми робитимемо це вдвох.

That's pretty much it.

Ось такі справи.

One final thought before I get to the toilet bit, is --

Перед тим, як перейти до питання про туалет, скажу -

is, I have a -- and I meant to scan this and I've forgotten --

я мав відсканувати це, але забув -

but I have a -- I have a school report. I was 13 years old,

у мене є табель зі школи, коли мені було 13 років.

and it's framed above my desk at home. It says,

Він стоїть у рамочці в мене вдома. Там сказано:

"Ben lacks sufficient impetus

"Бенові бракує стимулу

to achieve anything worthwhile."

для досягнення чогось вартісного".

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

I think if I've learned anything, it's this: that no one else

Гадаю, я навчився того, що ніхто

is the authority on your potential.

не є авторитетом для мого потенціалу.

You're the only person that decides how far you go and what you're capable of.

Я єдиний, хто вирішує, як далеко я можу зайти, і на що я здатний.

Ladies and gentlemen, that's my story.

Пані та панове, це моя історія.

Thank you very much.

Щиро дякую.