The Turing test: Can a computer pass for a human? - Alex Gendler

Тест Тьюринга: Чи зможе комп'ютер пройти екзамен на людяність? - Алекс Джендлер

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Khrystyna Romashko

What is consciousness?

Що таке свідомість?

Can an artificial machine really think?

Чи може штучний розум справді думати?

Does the mind just consist of neurons in the brain,

Чи розум просто складається із нейронів у мозку,

or is there some intangible spark at its core?

чи є якась невловима іскра в його корі?

For many, these have been vital considerations

Для багатьох це були вирішальні твердження

for the future of artificial intelligence.

для майбутнього штучного інтелекту.

But British computer scientist Alan Turing decided to disregard all these questions

Та британський науковець Алан Тьюрінг вирішив знехтувати цими питаннями

in favor of a much simpler one:

на користь одного простішого:

can a computer talk like a human?

чи може комп'ютер говорити, як людина?

This question led to an idea for measuring aritificial intelligence

Це питання веде до ідеї виміряти штучний інтелект,

that would famously come to be known as the Turing test.

яка, як відомо, втілилась у відомому тесті Тьюринга.

In the 1950 paper, "Computing Machinery and Intelligence,"

В 1980 в статті "Комп'ютерна техніка та інтелект"

Turing proposed the following game.

Тьюринг запропонував наступну гру.

A human judge has a text conversation with unseen players

Суддя-людина переписується з гравцями, яких він не бачить,

and evaluates their responses.

та оцінює їх відповіді.

To pass the test, a computer must be able to replace one of the players

Щоб пройти тест, комп'ютер мусить замінити одного з гравців,

without substantially changing the results.

не змінивши суттєво результати.

In other words, a computer would be considered intelligent

Іншими словами, комп'ютер вважатиметься розумним,

if its conversation couldn't be easily distinguished from a human's.

якщо його розмову неможливо буде легко відрізнити від людської.

Turing predicted that by the year 2000,

Тьюрінг передбачив, що до 2000-го року

machines with 100 megabytes of memory would be able to easily pass his test.

машини зі 100 мегабайтами пам'яті будуть здатні легко пройти цей тест.

But he may have jumped the gun.

Та, можливо, він забігав наперед.

Even though today's computers have far more memory than that,

Хоча у сьогоднішніх комп'ютерів набагато більше пам'яті,

few have succeeded,

лише кільком це вдалось,

and those that have done well

і ті, які впорались,

focused more on finding clever ways to fool judges

зосереджувались над розумними способами обдурити суддів,

than using overwhelming computing power.

а не над використанням величезної сили комп'ютера.

Though it was never subjected to a real test,

Хоча це ніколи не вважалось справжнім тестом,

the first program with some claim to success was called ELIZA.

перша програма із певною заявкою на успіх звалась ЕЛІЗА.

With only a fairly short and simple script,

Із досить коротким та простим скріптом

it managed to mislead many people by mimicking a psychologist,

вона спромоглась обдурити людей, імітуючи психолога,

encouraging them to talk more

заохочуючи їх більше говорити

and reflecting their own questions back at them.

і ставлячи їм їхні власні питання.

Another early script PARRY took the opposite approach

Інший досить ранній скріпт ПЕРРІ використав протилежний підхід,

by imitating a paranoid schizophrenic

імітуючи параноїдального шизофреніка,

who kept steering the conversation back to his own preprogrammed obsessions.

який керував розмовою відповідно до свого запрограмованого божевілля.

Their success in fooling people highlighted one weakness of the test.

Їх успіх в обмані людей показав одну слабкість тесту.

Humans regularly attribute intelligence to a whole range of things

Люди приписують інтелекту ряд речей,

that are not actually intelligent.

які, власне, не є частиною інтелекту.

Nonetheless, annual competitions like the Loebner Prize,

Тим не менше, щорічні змагання, такі як премія Лобнера,

have made the test more formal

зробили тест більш формальним

with judges knowing ahead of time

із суддями, які знають наперед,

that some of their conversation partners are machines.

що один із учасників - це машина.

But while the quality has improved,

Та коли якість була доведена,

many chatbot programmers have used similar strategies to ELIZA and PARRY.

чимало програмістів використовували стратегії подібні до ЕЛІЗИ та ПЕРРІ.

1997's winner Catherine

Переможець 1977 року Кетрін

could carry on amazingly focused and intelligent conversation,

змогла вести чудову сконцентровану та інтелектуальну розмову,

but mostly if the judge wanted to talk about Bill Clinton.

та здебільшого тоді, як судді хотіли поговорити про Білла Клінтона.

And the more recent winner Eugene Goostman

Останньому переможцю, Євгену Гутсману,

was given the persona of a 13-year-old Ukrainian boy,

була дана особистість тринадцятирічного українського хлопчика,

so judges interpreted its nonsequiturs and awkward grammar

тож судді зрозуміли його мову та жахливу граматику

as language and culture barriers.

як мовні та культурні бар'єри.

Meanwhile, other programs like Cleverbot have taken a different approach

Тим часом інша програма Клевербот використала інший підхід,

by statistically analyzing huge databases of real conversations

статистично проаналізувавши величезні бази даних справжніх розмов,

to determine the best responses.

щоб визначити найкращі відповіді.

Some also store memories of previous conversations

Деякі зберігають у пам'яті попередні розмови,

in order to improve over time.

щоб з часом удосконалитись.

But while Cleverbot's individual responses can sound incredibly human,

Та хоча окремі відповіді Клевербота можуть звучати неймовірно людськими,

its lack of a consistent personality

відсутність справжньої особистості

and inability to deal with brand new topics

та нездатність справлятись із цілком новими питаннями -

are a dead giveaway.

це ознака програшу.

Who in Turing's day could have predicted that today's computers

Хто ж міг передбачити у часи Тьюринга, що сьогоднішні комп'ютери

would be able to pilot spacecraft,

будуть здатні керувати космічними кораблями,

perform delicate surgeries,

виконувати складні хірургічні операції,

and solve massive equations,

вирішувати величезні задачі,

but still struggle with the most basic small talk?

та досі мати проблеми із найпростішою розмовою?

Human language turns out to be an amazingly complex phenomenon

Людська мова - це дивовижно складний феномен,

that can't be captured by even the largest dictionary.

який не можна описати навіть найбільшим словником.

Chatbots can be baffled by simple pauses, like "umm..."

Чатботи будуть просто збиті з пантелику простими паузами, на зразок "хм..."

or questions with no correct answer.

чи питаннями без правильної відповіді.

And a simple conversational sentence,

І просте розмовне речення,

like, "I took the juice out of the fridge and gave it to him,

як: "Я взяв сік із холодильника і дав це йому,

but forgot to check the date,"

але забув перевірити строк,"

requires a wealth of underlying knowledge and intuition to parse.

вимагає величезної кількості базових знань та інтуїції для аналізу.

It turns out that simulating a human conversation

Виявляється, що копіювання людської розмови

takes more than just increasing memory and processing power,

потребує більшого, аніж збільшення пам'яті та обчислювальної потужності,

and as we get closer to Turing's goal,

після того, як ми дістанемось ближче до мети Тьюринга,

we may have to deal with all those big questions about consciousness after all.

можливо, після всього ми матимемо справу із такими питаннями як свідомість.