Matthew Carter: My life in typefaces

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Khrystyna Romashko

Type is something we consume

Шрифт - це те, що ми споживаємо

in enormous quantities.

в гігантських обсягах.

In much of the world,

У більшості країн

it's completely inescapable.

цього не уникнути.

But few consumers are concerned to know

Але мало кого зі споживачів цікавить,

where a particular typeface came from

звідки взявся конкретний шрифт,

or when or who designed it,

або коли чи хто його створив,

if, indeed, there was any human agency involved

якщо, звісно, в його створенні взагалі брала участь

in its creation, if it didn't just sort of materialize

рука людини, а не сам шрифт зійшов

out of the software ether.

із програмних небес.

But I do have to be concerned with those things.

Але мене це цікавить.

It's my job.

Це моя робота.

I'm one of the tiny handful of people

Я належу до тієї жменьки людей,

who gets badly bent out of shape

які страшенно засмучуються,

by the bad spacing of the T and the E

коли бачать поганий проміжок

that you see there.

між ось цими літерами T та E.

I've got to take that slide off.

Я мушу вимкнути той слайд.

I can't stand it. Nor can Chris.

Терпіти його не можу. Та й Кріс також.

There. Good.

Ось так. Добре.

So my talk is about the connection

Отож поговоримо про зв'язок

between technology and design of type.

між технологією і дизайном шрифта.

The technology has changed

Технологія змінювалася

a number of times since I started work:

не один раз, відколи я почав працювати:

photo, digital, desktop, screen, web.

фото, цифра, десктоп, екран, веб.

I've had to survive those changes and try

Я мусив пережити ці зміни і спробувати

to understand their implications for what I do

зрозуміти їхні наслідки для моїх

for design.

занять дизайном.

This slide is about the effect of tools on form.

Цей слайд показує вплив інструментів на форму.

The two letters, the two K's,

Дві літери, дві K,

the one on your left, my right, is modern,

та, що ліворуч від вас, а від мене праворуч - сучасна,

made on a computer.

зроблена на комп'ютері.

All straight lines are dead straight.

Всі прямі лінії абсолютно прямі.

The curves have that kind of mathematical smoothness

Вигини по-математичному гладкі,

that the Bézier formula imposes.

неначе криві Без'є.

On the right, ancient Gothic,

Праворуч - стародавня готична літера,

cut in the resistant material of steel by hand.

вручну викарбувана з тривкого матеріалу - сталі.

None of the straight lines are actually straight.

Жодна з прямих ліній не є насправді прямою.

The curves are kind of subtle.

Вигини непомітні для ока.

It has that spark of life from the human hand

Та літера має іскру життя, яку їй дарувала людська рука,

that the machine or the program

і якої ніколи не дасть машина

can never capture.

чи програма.

What a contrast.

Яка ж велика різниця.

Well, I tell a lie.

Якщо чесно, я збрехав.

A lie at TED. I'm really sorry.

Брехня на TED. Прошу вибачення.

Both of these were made on a computer,

Обидві літери зроблені на комп'ютері,

same software, same Bézier curves,

ті ж самі програми, ті ж самі криві Без'є,

same font format.

той самий формат шрифта.

The one on your left

Літеру ліворуч

was made by Zuzana Licko at Emigre,

створила Жужана Ліко з компанії Emigre,

and I did the other one.

а ту, що праворуч - я.

The tool is the same, yet the letters are different.

Інструменти ті ж самі, а літери - різні.

The letters are different

Літери різні,

because the designers are different.

бо дизайнери різні.

That's all. Zuzana wanted hers to look like that.

Ось і все. Жужана хотіла, щоб її літера виглядала так.

I wanted mine to look like that. End of story.

А я хотів, щоб моя виглядала так. Кінець історії.

Type is very adaptable.

Шрифт дуже легко змінюється.

Unlike a fine art, such as sculpture or architecture,

На відміну від образотворчого мистецтва, наприклад, скульптури чи архітектури,

type hides its methods.

шрифт приховує свої методи.

I think of myself as an industrial designer.

Я вважаю себе промисловим дизайнером.

The thing I design is manufactured,

Те, що я створюю, виготовляється

and it has a function:

і має функцію:

to be read, to convey meaning.

бути прочитаним, передавати значення.

But there is a bit more to it than that.

Але це ще не все.

There's the sort of aesthetic element.

Існує ще естетична складова.

What makes these two letters different

Що робить ці дві літери різними

from different interpretations by different designers?

від різних тлумачень різних дизайнерів?

What gives the work of some designers

Що надає роботам окремих дизайнерів

sort of characteristic personal style,

характерного особистого стилю,

as you might find in the work of a fashion designer,

що його можна помітити в творіннях модельєра

an automobile designer, whatever?

чи дизайнера автомобілів?

There have been some cases, I admit,

Мушу зізнатися, що було кілька випадків,

where I as a designer

коли я як дизайнер

did feel the influence of technology.

відчув вплив технології.

This is from the mid-'60s,

Це з середини 60-х,

the change from metal type to photo,

перехід від металевих літер до фото,

hot to cold.

від гарячого до холодного.

This brought some benefits

Це дало певні переваги

but also one particular drawback:

та водночас мало великий мінус:

a spacing system that only provided

систему проміжків, яка виділила

18 discrete units for letters

лише 18 окремих елементів,

to be accommodated on.

де мали бути розташовані літери.

I was asked at this time to design

В той час мене попросили розробити

a series of condensed sans serif types

серію ущільнених шрифтів без зарубок

with as many different variants as possible

з якомога більшою кількістю варіантів

within this 18-unit box.

в межах того блоку на 18 елементів.

Quickly looking at the arithmetic,

Кинувши оком на розрахунки,

I realized I could only actually make three

я зрозумів, що зможу розробити тільки три шрифти

of related design. Here you see them.

подібного вигляду. Вони перед вами.

In Helvetica Compressed, Extra Compressed,

У шрифтах Helvetica Compressed, Extra Compressed

and Ultra Compressed, this rigid 18-unit system

і Ultra Compressed ця жорстка система з 18 елементів

really boxed me in.

обмежила мене рамками.

It kind of determined the proportions

Вона визначила пропорції

of the design.

дизайну.

Here are the typefaces, at least the lower cases.

Ось ці шрифти, принаймні малі літери.

So do you look at these and say,

Ви дивитеся на них і зітхаєте:

"Poor Matthew, he had to submit to a problem,

"Бідолашний Метью, він мусив підкоритися вимогам

and by God it shows in the results."

і, їй-богу, воно й видно в результаті"?

I hope not.

Сподіваюсь, що ні.

If I were doing this same job today,

Якби я отримав це завдання сьогодні,

instead of having 18 spacing units,

то замість 18 місць для літер,

I would have 1,000.

я мав би 1000.

Clearly I could make more variants,

Ясно, що я б намалював більше варіантів,

but would these three members of the family be better?

але чи ці три члени родини шрифтів виглядали б краще?

It's hard to say without actually doing it,

Важко сказати, не зробивши цього,

but they would not be better in the proportion

але вони не виглядали б краще

of 1,000 to 18, I can tell you that.

в пропорції 1000 до 18, це я точно знаю.

My instinct tells you that any improvement

Моя інтуїція підказує, що будь-яке поліпшення

would be rather slight, because they were designed

було б незначним, бо ці шрифти були розроблені

as functions of the system they were designed to fit,

як функції системи, якій вони мали пасувати,

and as I said, type is very adaptable.

а як я вже казав - шрифт легко пристосувати.

It does hide its methods.

І він приховує власні методи.

All industrial designers work within constraints.

Всі промислові дизайнери обмежені рамками.

This is not fine art.

Це не образотворче мистецтво.

The question is, does a constraint

Питання в тому, чи обмеження

force a compromise?

змушують іти на компроміс?

By accepting a constraint,

Визнавши існування обмежень,

are you working to a lower standard?

чи ви продукуєте нижчий стандарт?

I don't believe so, and I've always been encouraged

Я так не думаю. Мене завжди підбадьорювали

by something that Charles Eames said.

слова Чарльза Імза.

He said he was conscious of working

Він сказав, що погоджується

within constraints,

з певними обмеженнями,

but not of making compromises.

але не готовий іти на компроміс.

The distinction between a constraint

Різниця між обмеженням

and a compromise is obviously very subtle,

і компромісом ледь вловима,

but it's very central to my attitude to work.

але це основа мого ставлення до роботи.

Remember this reading experience?

Пам'ятаєте, як ми це колись читали?

The phone book. I'll hold the slide

Телефонний довідник. Я натисну на паузу,

so you can enjoy the nostalgia.

щоб ви насолодилися давно забутим відчуттям.

This is from the mid-'70s early trials

Це середина 70-х, перші випробування

of Bell Centennial typeface I designed

шрифта Bell Centennial, що його я розробив

for the U.S. phone books,

для американських телефонних довідників.

and it was my first experience of digital type,

То був мій перший досвід цифрового шрифта,

and quite a baptism.

таке собі бойове хрещення.

Designed for the phone books, as I said,

Як я вже казав, шрифт був створений для телефонних довідників,

to be printed at tiny size on newsprint

його мали друкувати малесеньким розміром на газетному папері

on very high-speed rotary presses

на швидкісних ротаційних друкарських машинах

with ink that was kerosene and lampblack.

фарбою з гасу і лампової сажі.

This is not a hospitable environment

Не дуже дружнє середовище

for a typographic designer.

для дизайнера поліграфії.

So the challenge for me was to design type

Тому я отримав складне завдання - розробити шрифт,

that performed as well as possible

що якнайкраще виглядатиме

in these very adverse production conditions.

за таких несприятливих виробничих умов.

As I say, we were in the infancy of digital type.

Нагадую, тоді лишень з'явилися перші цифрові шрифти.

I had to draw every character by hand

Я мусив малювати кожен символ вручну

on quadrille graph paper --

на папері в клітинку -

there were four weights of Bell Centennial —

Bell Centennial мав чотири різні товщини -

pixel by pixel, then encode them raster line by raster line

піксель за пікселем, а потім перетворити їх - кожен рядок пікселів растру -

for the keyboard.

для клавіатури.

It took two years, but I learned a lot.

Я потратив на це два роки, але чимало навчився.

These letters look as though they've been chewed

Ці літери виглядають так, ніби їх пожував

by the dog or something or other,

пес чи якась інша істота,

but the missing pixels at the intersections

але пікселі, яких бракує на перетині

of strokes or in the crotches

штрихів чи на згинах -

are the result of my studying the effects

це результат моїх досліджень

of ink spread on cheap paper

того, як фарба виглядатиме на дешевому папері,

and reacting, revising the font accordingly.

і відповідних змін до шрифта у відповідь.

These strange artifacts are designed to compensate

Ці дивні взірці повинні були компенсувати

for the undesirable effects of scale

небажані ефекти масштабування

and production process.

і процесу виробництва.

At the outset, AT&T had wanted

Спочатку компанія AT&T хотіла

to set the phone books in Helvetica,

друкувати телефонні довідники шрифтом Helvetica,

but as my friend Erik Spiekermann said

але як сказав мій друг Ерік Шпікерманн

in the Helvetica movie, if you've seen that,

у фільмі "Helvetica" - може ви його бачили -

the letters in Helvetica were designed to be

у шрифті Helvetica літери намальовані так,

as similar to one another as possible.

щоб бути дуже схожі одна на одну.

This is not the recipe for legibility at small size.

Це не буде читабельно в малому розмірі.

It looks very elegant up on a slide.

Він виглядає дуже елегантно на слайді.

I had to disambiguate these forms

Я мусив зробити так, щоб у шрифті

of the figures as much as possible in Bell Centennial

Bell Centennial цифри мали різну форму -

by sort of opening the shapes up, as you can see

я наче розкрив їхні обриси, як ви бачите

in the bottom part of that slide.

на нижній частині слайду.

So now we're on to the mid-'80s,

Тепер ми вже в середині 80-х,

the early days of digital outline fonts,

коли з'явилися перші цифрові контурні шрифти,

vector technology.

векторна технологія.

There was an issue at that time

У той час була проблема

with the size of the fonts,

з розміром шрифтів,

the amount of data that was required to find

кількістю даних, потрібних для того, щоб знайти

and store a font in computer memory.

і зберегти шрифт у пам'яті комп'ютера.

It limited the number of fonts you could get

Кількість шрифтів, що їх можна було

on your typesetting system at any one time.

встановити в системі набирання тексту, була обмежена.

I did an analysis of the data,

Я проаналізував дані

and found that a typical serif face

і виявив, що типовий шрифт із зарубками,

you see on the left

який ви бачите ліворуч,

needed nearly twice as much data

потребував майже вдвічі більше даних,

as a sans serif in the middle

ніж шрифт із зарубками посередині,

because of all the points required

через усі ті точки,

to define the elegantly curved serif brackets.

що окреслюють фігурні зарубки.

The numbers at the bottom of the slide, by the way,

До речі, цифри внизу слайду -

they represent the amount of data

це кількість даних,

needed to store each of the fonts.

потрібних для збереження шрифта.

So the sans serif, in the middle,

Отож шрифт без зарубок - той, що посередині -

sans the serifs, was much more economical,

шрифти без зарубок, були значно економніші,

81 to 151.

81 до 151.

"Aha," I thought. "The engineers have a problem.

"Ага, - подумав я. - Інженери мають проблему.

Designer to the rescue."

Дизайнер їм у поміч".

I made a serif type, you can see it on the right,

Я розробив шрифт із зарубками - той, що праворуч -

without curved serifs.

без заокруглених зарубок.

I made them polygonal, out of straight line segments,

Я зробив їх багатокутними, з відрізків прямої лінії,

chamfered brackets.

з закругленими кутами.

And look, as economical in data as a sans serif.

І дивіться - такий самий економний як і шрифт без зарубок.

We call it Charter, on the right.

Той шрифт, що праворуч, має назву Charter.

So I went to the head of engineering

Тоді я подався до головного інженера,

with my numbers, and I said proudly,

прихопивши свої розрахунки, і гордо сказав:

"I have solved your problem."

"Я розв'язав вашу проблему".

"Oh," he said. "What problem?"

"О, - здивувався він. - Яку проблему?"

And I said, "Well, you know, the problem

А я відповів: "Ну, проблему з тим,

of the huge data you require for serif fonts and so on."

що шрифти з зарубками вимагають цілої купи даних".

"Oh," he said. "We solved that problem last week.

"О, - сказав інженер. - Ми розв'язали цю проблему минулого тижня.

We wrote a compaction routine that reduces

Ми написали програму, яка стискає дані

the size of all fonts by an order of magnitude.

і зменшує розмір усіх шрифтів на одну величину.

You can have as many fonts on your system

Тепер можна мати в системі стільки шрифтів,

as you like."

скільки душа забажає".

"Well, thank you for letting me know," I said.

"Ну добре, дякую, що повідомили мене", - відповів я.

Foiled again.

Знову все закінчилось нічим.

I was left with a design solution

Я залишився із проектним рішенням

for a nonexistent technical problem.

для неіснуючої технічної проблеми.

But here is where the story sort of gets interesting for me.

Але з цього моменту починається найцікавіше.

I didn't just throw my design away

Я не пожбурив свого дизайну геть

in a fit of pique.

спересердя.

I persevered.

Я наполегливо продовжив почату справу.

What had started as a technical exercise

Те, що почалося як технічна вправа,

became an aesthetic exercise, really.

перетворилося на виправу естетичну.

In other words, I had come to like this typeface.

Іншими словами, мені почав подобатися цей шрифт.

Forget its origins. Screw that.

Хай там звідки він взявся. Чорт з ним.

I liked the design for its own sake.

Мені подобався той дизайн сам по собі.

The simplified forms of Charter

Завдяки спрощеним формам, Charter

gave it a sort of plain-spoken quality

став чітким

and unfussy spareness

і вільним від лишніх деталей,

that sort of pleased me.

що було мені до вподоби.

You know, at times of technical innovation,

Знаєте, в часи технічних новаторств

designers want to be influenced

дизайнери хочуть відобразити те,

by what's in the air.

що витає в повітрі.

We want to respond. We want to be pushed

Ми хочемо якось відреагувати. Хочемо вирушити

into exploring something new.

на пошуки чогось нового.

So Charter is a sort of parable for me, really.

Тож для мене Charter - це своєрідна алегорія.

In the end, there was no hard and fast causal link

Врешті-решт, не було ніякого нерозривного причинного зв'язку

between the technology and the design of Charter.

між технологією та дизайном шрифта Charter.

I had really misunderstood the technology.

Я просто не зрозумів технології.

The technology did suggest something to me,

Технологія на щось натякала,

but it did not force my hand,

але не змушувала мене до дії,

and I think this happens very often.

як це частенько трапляється.

You know, engineers are very smart,

Інженери дуже розумні,

and despite occasional frustrations

і хоч мені кілька разів було прикро,

because I'm less smart,

що я не такий мудрий, як вони,

I've always enjoyed working with them

мені завжди подобалося працювати з ними

and learning from them.

і вчитися в них.

Apropos, in the mid-'90s,

Між іншим, у середині 90-х

I started talking to Microsoft

я завів розмову з Microsoft

about screen fonts.

про екранні шрифти.

Up to that point, all the fonts on screen

До того часу всі шрифти на екрані були,

had been adapted from previously existing

звичайно ж, адаптовані з уже наявних

printing fonts, of course.

друкарських шрифтів.

But Microsoft foresaw correctly

Але Microsoft зумів передбачити

the movement, the stampede

рух, масовий перехід

towards electronic communication,

до електронного зв'язку,

to reading and writing onscreen

до того, що читатимуть і писатимуть на екрані,

with the printed output as being sort of secondary

а друковані матеріали вважатимуться

in importance.

чимось другорядним.

So the priorities were just tipping at that point.

В той час пріоритети схилялися на той бік.

They wanted a small core set of fonts

Microsoft хотів, щоб кілька основних шрифтів

that were not adapted but designed for the screen

було не адаптовано, а розроблено для екрану,

to face up to the problems of screen,

і щоб при цьому було враховано проблеми екрану -

which were their coarse resolution displays.

а саме дисплеї з низькою роздільною здатністю.

I said to Microsoft, a typeface designed

Я сказав Microsoft'у, що шрифт, створений

for a particular technology

під конкретну технологію,

is a self-obsoleting typeface.

відразу застаріє.

I've designed too many faces in the past

В минулому я вже розробив не один шрифт,

that were intended to mitigate technical problems.

що мав на меті подолати технічні труднощі.

Thanks to the engineers, the technical problems went away.

Завдяки інжеренам ті проблеми зникли.

So did my typeface.

Але мої шрифти зникли теж.

It was only a stopgap.

Вони були лише тимчасовим рішенням.

Microsoft came back to say that

Тоді Microsoft відповів,

affordable computer monitors

що дешеві комп'ютерні монітори

with better resolutions

з ліпшою роздільною здатністю

were at least a decade away.

з'являться років за десять.

So I thought, well, a decade, that's not bad,

Тоді я подумав: десять років, хм, не так вже й погано,

that's more than a stopgap.

значить, то не буде тимчасове рішення.

So I was persuaded, I was convinced,

Так мене запевнили, переконали,

and we went to work on what became Verdana

і я почав працювати над шрифтами, що згодом отримали назву

and Georgia,

Verdana і Georgia.

for the first time working not on paper

Я вперше працював не на папері,

but directly onto the screen from the pixel up.

а відразу на екрані, піксель за пікселем.

At that time, screens were binary.

В той час екрани були бінарні.

The pixel was either on or it was off.

На них або відображався піксель, або ні.

Here you see the outline of a letter,

Перед вами ескіз літери,

the cap H,

великої H,

which is the thin black line, the contour,

це тонка чорна лінія, контур,

which is how it is stored in memory,

саме так вона зберігається в пам'яті.

superimposed on the bitmap,

Потім вона накладається на растрове зображення -

which is the grey area,

оту сіру ділянку -

which is how it's displayed on the screen.

і так відображається на екрані.

The bitmap is rasterized from the outline.

Растрове зображення растеризується з ескізу.

Here in a cap H, which is all straight lines,

У великій літері H, яка складається з прямих ліній,

the two are in almost perfect sync

растрове зображення ідеально співпадає з ескізом

on the Cartesian grid.

на декартовій прямокутній сітці.

Not so with an O.

Але з літерою O не так.

This looks more like bricklaying than type design,

Це нагадує більше мурування цегли, ніж дизайн шрифта,

but believe me, this is a good bitmap O,

але повірте мені, це гарна растрова літера O,

for the simple reason that it's symmetrical

з тієї лише причини, що вона симетрична

in both x and y axes.

за віссю x та y.

In a binary bitmap, you actually can't ask

Це все, що потрібно

for more than that.

для бінарного растрового зображення.

I would sometimes make, I don't know,

Часом я робив

three or four different versions of a difficult letter

три-чотири версії складної літери,

like a lowercase A,

як-от маленької А,

and then stand back to choose which was the best.

а тоді відходив крок назад і вибирав найкращу.

Well, there was no best,

Ну, найкращих варіантів не існує,

so the designer's judgment comes in

це я з погляду дизайнера

in trying to decide

намагався визначити,

which is the least bad.

яка з них найменш погана.

Is that a compromise?

Це компроміс?

Not to me, if you are working

Не думаю, якщо ви дотримуєтесь у роботі

at the highest standard the technology will allow,

найвищих стандартів, що їх дозволяє технологія,

although that standard may be

навіть якщо ці стандарти

well short of the ideal.

далекі від ідеалу.

You may be able to see on this slide

На цьому слайді ви бачите

two different bitmap fonts there.

два різні растрові шрифти.

The "a" in the upper one, I think,

Літера "a" у верхньому з них, на мою думку,

is better than the "a" in the lower one,

ліпша за "a" в нижньому шрифті,

but it still ain't great.

але всеодно не дуже гарна.

You can maybe see the effect better

Може, вам буде краще видно,

if it's reduced. Well, maybe not.

якщо я зменшу картинку. Але мабуть ні.

So I'm a pragmatist, not an idealist,

Отож я прагматик, а не ідеаліст,

out of necessity.

через необхідність.

For a certain kind of temperament,

Люди певного темпераменту

there is a certain kind of satisfaction

отримують задоволення,

in doing something that cannot be perfect

коли роблять те, що не може бути досконалим,

but can still be done to the best of your ability.

але що можна зробити якнайкраще.

Here's the lowercase H from Georgia Italic.

Ось маленька H зі шрифту Georgia Italic.

The bitmap looks jagged and rough.

Растрове зображення виглядає нерівним і грубим.

It is jagged and rough.

Та й воно є нерівним і грубим.

But I discovered, by experiment,

Але я, експериментуючи, виявив,

that there is an optimum slant

що існує оптимальний нахил

for an italic on a screen

для курсиву на екрані,

so the strokes break well

тому штрихи ламаються

at the pixel boundaries.

на стиках пікселів.

Look in this example how, rough as it is,

Подивіться - на цьому зображенні, хоч як грубо воно виглядає,

how the left and right legs

ліва та права ноги літери

actually break at the same level.

закінчуються на одному рівні.

That's a victory. That's good, right there.

Це перемога. Добра робота.

And of course, at the lower depths,

Звичайно, що з маленькими буквами

you don't get much choice.

у вас немає широкого вибору.

This is an S, in case you were wondering.

Ось, наприклад, літера S.

Well, it's been 18 years now

Ось уже 18 років,

since Verdana and Georgia were released.

відколи з'явилися шрифти Verdana і Georgia.

Microsoft were absolutely right,

Microsoft мав рацію -

it took a good 10 years,

минуло добрих десять років,

but screen displays now do have

але теперішні дисплеї таки мають

improved spatial resolution,

ліпшу просторову

and very much improved photometric resolution

і фотометричну роздільну здатність

thanks to anti-aliasing and so on.

завдяки згладжуванню і всьому решта.

So now that their mission is accomplished,

Тепер, коли їхня місія завершена,

has that meant the demise

чи це означає смерть

of the screen fonts that I designed

для екранних шрифтів, що їх я розробив тоді

for coarser displays back then?

для дисплеїв із нижчою роздільною здатністю?

Will they outlive the now-obsolete screens

Чи вони переживуть тепер вже застарілі екрани

and the flood of new web fonts

і засилля нових веб-шрифтів

coming on to the market?

на ринку?

Or have they established their own

Чи може вони створили власну

sort of evolutionary niche

еволюційну нішу,

that is independent of technology?

незалежну від технології?

In other words, have they been absorbed

Тобто, чи вони влилися

into the typographic mainstream?

у масову типографію?

I'm not sure, but they've had a good run so far.

Я не впевнений у цьому, але досі вони добре себе проявили.

Hey, 18 is a good age for anything

18 років - то дуже багато для будь-чого,

with present-day rates of attrition,

зважаючи на те, як швидко тепер все старіє.

so I'm not complaining.

Тому я не скаржуся.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)