How to let go of being a "good" person — and become a better person | Dolly Chugh

Translator: Joseph Geni Reviewer: Krystian Aparta

Перекладач: Ilya Rozenberg Утверджено: Inna Fedorenko

So a friend of mine was riding in a taxi to the airport the other day,

Одного дня моя подруга їхала у таксі до аеропорту,

and on the way, she was chatting with the taxi driver,

і по дорозі розмовляла з водієм,

and he said to her, with total sincerity,

і він їй цілком щиро сказав:

"I can tell you are a really good person."

"Певен, що ви дуже порядна людина."

And when she told me this story later,

І коли вона потім розповідала мені цю історію,

she said she couldn't believe how good it made her feel,

вона і повірити не могла, як їй від тих слів стало добре на душі,

that it meant a lot to her.

як багато значили для неї ці слова.

Now that may seem like a strong reaction from my friend

Така реакція моєї подруги на слова повного незнайомця

to the words of a total stranger,

здається занадто сильною,

але таке відбувається дуже часто.

but she's not alone.

I'm a social scientist.

Я соціальний психолог.

I study the psychology of good people,

Я вивчаю психологію хороших людей,

and research in my field says many of us care deeply

і дослідження в моїй області показують, що для багатьох дуже важливо

about feeling like a good person and being seen as a good person.

почуватися хорошою людиною і також вважатися хорошою людиною.

І хоч ваше поняття "порядної людини"

Now, your definition of "good person" and your definition of "good person"

і, мабуть, поняття "порядної людини" у таксиста —

and maybe the taxi driver's definition of "good person" --

we may not all have the same definition,

мають різні визначення,

but within whatever our definition is,

проте, незважаючи на визначення,

that moral identity is important to many of us.

моральне обличчя важливе для багатьох з нас.

Коли хтось ставить під сумнів наше моральне обличчя, базуючись, скажімо,

Now, if somebody challenges it, like they question us for a joke we tell,

or maybe we say our workforce is homogenous,

на нашому жарті або на однорідності нашого персоналу,

or a slippery business expense,

або на сумнівній поведінці у бізнесі —

we go into red-zone defensiveness a lot of the time.

це найчастіше викликає в нас активну захисну реакцію.

I mean, sometimes we call out

Я маю на увазі, що деколи ми наголошуємо,

all the ways in which we help people from marginalized groups,

як ми допомагали бідним людям,

як ми жертвували на благодійність,

or we donate to charity,

or the hours we volunteer to nonprofits.

або скільки годин волонтерили для некомерційних організацій.

We work to protect that good person identity.

Ми намагаємось захистити нашу репутацію порядної людини.

It's important to many of us.

Для багатьох з нас це важливо.

But what if I told you this?

А якщо я скажу вам ось таке.

What if I told you that our attachment to being good people

Якщо я скажу вам, що наше прагнення бути порядними людьми

is getting in the way of us being better people?

заважає нам стати кращими?

What if I told you that our definition of "good person" is so narrow,

Якщо я скажу, що поняття "порядної людини" настільки вузьке,

it's scientifically impossible to meet?

що неможливе з наукової точки зору?

And what if I told you the path to being better people

Якщо я скажу, що шлях до кращого себе

just begins with letting go of being a good person?

починається з припинення прагнути бути порядною людиною?

Now, let me tell you a little bit about the research

А тепер, щоб пояснити це, я трохи розповім про дослідження,

about how the human mind works

як працює розум людини.

to explain.

The brain relies on shortcuts to do a lot of its work.

Мозок багато чого спрощує, щоб встигати робити багато роботи.

That means a lot of the time,

Тобто часто ментальні процеси

your mental processes are taking place outside of your awareness,

відбуваються поза свідомістю,

like in low-battery, low-power mode in the back of your mind.

типу в режимі малої потужності, десь на задвірках свідомості.

That's, in fact, the premise of bounded rationality.

Це, власне, передумова обмеженої раціональності.

Bounded rationality is the Nobel Prize-winning idea

Теорія обмеженої раціональності, яка отримала Нобелівську премію,

полягає у тому, що людський розум має обмежені ресурси для зберігання,

that the human mind has limited storage resources,

limited processing power,

і обмежені ресурси для обробки інформації,

and as a result, it relies on shortcuts to do a lot of its work.

і тому, щоб встигати робити багато роботи, мозку доводиться спрощувати.

So for example,

Наприклад,

some scientists estimate that in any given moment ...

деякі вчені порахували, що у будь-який момент ...

Better, better click, right? There we go.

Цей, ні, так краще? Отак.

(Laughter)

(Сміх)

At any given moment,

В будь-який момент

11 million pieces of information are coming into your mind.

вам на думку спадає 11 мільйонів одиниць інформації.

Eleven million.

Одинадцять мільйонів.

And only 40 of them are being processed consciously.

І тільки 40 одиниць обробляються свідомо.

So 11 million, 40.

Тож 11 мільйонів і 40.

I mean, has this ever happened to you?

Чи траплялось з вами колись таке?

Have you ever had a really busy day at work,

У вас був дуже насичений робочий день,

and you drive home,

після якого ви приїхали додому,

and when you get in the door,

і вже на порозі зрозуміли,

you realize you don't even remember the drive home,

що навіть не пам'ятаєте дорогу додому.

like whether you had green lights or red lights.

Наприклад, не пам'ятаєте, де було червоне, а де зелене світло.

You don't even remember. You were on autopilot.

Не пам'ятаєте. Ви були на автопілоті.

Or have you ever opened the fridge,

А може ви колись відкривали холодильник,

looked for the butter,

шукаючи масло,

swore there is no butter,

були свято переконані, що масла немає,

and then realized the butter was right in front of you the whole time?

а потім усвідомлювали, що воно було весь час у вас перед носом?

These are the kinds of "whoops" moments that make us giggle,

Бувають такі "ой, це ж я" моменти, після яких хихочеш.

and this is what happens in a brain

і це якраз те, що відбувається з мозком,

that can handle 11 million pieces of information coming in

коли надходить 11 мільйонів одиниць інформації,

with only 40 being processed consciously.

а свідомо оброблюється лише 40.

That's the bounded part of bounded rationality.

Це та обмеженість у обмеженій раціональності.

This work on bounded rationality

Дослідження обмеженої раціональності

is what's inspired work I've done with my collaborators

надихнулo мене та моїх колег,

Max Bazerman and Mahzarin Banaji,

Макса Базермана і Мазарін Банаджі,

on what we call bounded ethicality.

на ідею про обмежену етичність.

So it's the same premise as bounded rationality,

Ця концепція схожа на обмежену раціональність,

that we have a human mind that is bounded in some sort of way

і полягає в тому, що розум людини певним чином обмежений

and relying on shortcuts,

і покладається на спрощення,

and that those shortcuts can sometimes lead us astray.

і що ці спрощення інколи вводять нас в оману.

Обмежена раціональність впливає на те,

With bounded rationality,

perhaps it affects the cereal we buy in the grocery store,

які пластівці ми купуємо у магазині,

or the product we launch in the boardroom.

або на те, як керівники вирішують, яку продукцію випускати.

With bounded ethicality, the human mind,

За допомогою обмеженої етичності розум,

the same human mind,

той самий розум

is making decisions,

приймає рішення,

and here, it's about who to hire next,

приймає такі рішення як: кого найняти на роботу,

or what joke to tell

який жарт варто розповідати,

or that slippery business decision.

як поводитись у тому ж слизькому бізнесі.

So let me give you an example of bounded ethicality at work.

Надам приклад, як працює обмежена етичність.

Unconscious bias is one place

Несвідоме упередження є одним з наслідків ефекту обмеженої етичності.

where we see the effects of bounded ethicality.

Несвідоме упередження стосується асоціацій,

So unconscious bias refers to associations we have in our mind,

the shortcuts your brain is using to organize information,

спрощень, які мозок створює для обробки інформації,

very likely outside of your awareness,

у багатьох випадках поза вашою свідомістю,

not necessarily lining up with your conscious beliefs.

що не завжди співпадають з вашими свідомими поглядами.

Researchers Nosek, Banaji and Greenwald

Дослідники Носек, Банаджі і Грінвальд,

на основі даних від мільйонів людей,

have looked at data from millions of people,

and what they've found is, for example,

вияснили, що, наприклад,

most white Americans can more quickly and easily

більшість білих американців легше і швидше

associate white people and good things

асоціюють білих людей з чимось хорошим,

than black people and good things,

ніж темношкірих з чимось хорошим.

and most men and women can more quickly and easily associate

І що більшості чоловіків і жінок простіше і швидше асоціюювати

науку з чоловіком, аніж науку із жінкою.

men and science than women and science.

And these associations don't necessarily line up

І ці асоціації не обов'язково відповідають

with what people consciously think.

свідомим думкам людей.

They may have very egalitarian views, in fact.

Навпаки, ці люди можуть мати дуже егалітарні погляди.

So sometimes, that 11 million and that 40 just don't line up.

Тож інколи ті 11 мільйонів не дуже сходяться з тими 40.

And here's another example:

Наведу інший приклад:

conflicts of interest.

конфлікт інтересів.

So we tend to underestimate how much a small gift --

Ми схильні недооцінювати, як маленький подарунок,

imagine a ballpoint pen or dinner --

такий як кулькова ручка або запрошення у ресторан —

how much that small gift can affect our decision making.

як маленький подарунок може впливати на процес прийняття рішень.

We don't realize that our mind is unconsciously lining up evidence

Ми і не усвідомлюємо, що наш мозок підсвідомо обґрунтовує

to support the point of view of the gift-giver,

точку зору дарувальника,

no matter how hard we're consciously trying to be objective and professional.

неважливо, як сильно ми намагаємось свідомо бути об'єктивними і професійними.

We also see bounded ethicality --

Завдяки обмеженій етичності,

despite our attachment to being good people,

незалежно від наших намагань бути порядними людьми,

we still make mistakes,

ми продожуємо робити помилки,

and we make mistakes that sometimes hurt other people,

іноді ми будемо робити такі помилки, що дуже людей ображають,

that sometimes promote injustice,

а іноді додають несправедливості,

despite our best attempts,

незважаючи на наші найкращі наміри.

and we explain away our mistakes rather than learning from them.

І ми виправдовуємо наші помилки, замість того, щоб вчитись на них.

Like, for example,

Як наприклад,

when I got an email from a female student in my class

коли я отримала лист від моєї студентки,

saying that a reading I had assigned,

де йшлося про те, що рекомендована література

a reading I had been assigning for years,

зі списку, який я надаю вже багато років,

was sexist.

є сексистською.

Or when I confused two students in my class

Або коли я переплутала двох студентів

of the same race --

однієї раси,

look nothing alike --

які зовсім не схожі.

when I confused them for each other

Я плутала їх

more than once, in front of everybody.

неодноразово при всіх у аудиторії.

These kinds of mistakes send us, send me,

Через такі помилки ми потрапляємо, я потрапляю

into red-zone defensiveness.

до червоної зони захисного механізму.

They leave us fighting for that good person identity.

Вони змушують нас боротись за ту порядну особистість.

But the latest work that I've been doing on bounded ethicality with Mary Kern

Останні мої з Мері Керн дослідження обмеженої етичності

says that we're not only prone to mistakes --

довели, що ми не тільки схильні до помилок,

that tendency towards mistakes depends on how close we are to that red zone.

а що кількість помилок залежить від того, як близько ми до тієї червоної зони.

So most of the time, nobody's challenging our good person identity,

Зазвичай ніхто не ставить під сумнів нашу порядність,

and so we're not thinking too much

і ми не сильно задумуємось

about the ethical implications of our decisions,

про етичні наслідки прийнятих нами рішень,

and our model shows that we're then spiraling

і моделювання поведінки показує, що в більшості випадків

towards less and less ethical behavior most of the time.

ми маємо тенденцію схилятися до все менш моральної поведінки.

On the other hand, somebody might challenge our identity,

З іншого боку, хтось інший може поставити під сумнів нашу поведінку.

or, upon reflection, we may be challenging it ourselves.

Або, поміркувавши, ми самі можемо поставити під сумнів власну поведінку.

So the ethical implications of our decisions become really salient,

Тож етичні наслідки наших рішень можуть стати більш виразними.

and in those cases, we spiral towards more and more good person behavior,

У таких випадках ми поступово переходимо до більш етичної поведінки,

or, to be more precise,

або, точніше,

towards more and more behavior that makes us feel like a good person,

до поведінки, що дозволяє нам відчувати себе порядною людиною,

which isn't always the same, of course.

що, звичайно, не завжди одне і те саме.

The idea with bounded ethicality

Ідея обмеженої етичності

is that we are perhaps overestimating

полягає в тому, що, можливо, ми переоцінюємо

the importance our inner compass is playing in our ethical decisions.

важливість наших внутрішніх переконань у прийнятті етичних рішень.

We perhaps are overestimating how much our self-interest

Можливо, ми переоцінюємо те, наскільки наша особиста вигода

керує прийняттям рішень,

is driving our decisions,

and perhaps we don't realize how much our self-view as a good person

і, можливо, не усвідомлюємо, наскільки оцінка себе як порядної людини

впливає на нашу поведінку.

is affecting our behavior,

that in fact, we're working so hard to protect that good person identity,

Насправді, ми так тяжко працюємо над захистом нашої порядності

to keep out of that red zone,

та тримаємось якнайдалі від червоної зони,

that we're not actually giving ourselves space to learn from our mistakes

що не залишаємо собі можливості навчатися на помилках

and actually be better people.

і стати поряднішими людьми.

It's perhaps because we expect it to be easy.

Можливо, це тому, що ми вважаємо це простим.

We have this definition of good person that's either-or.

Ми думаємо, що поняття порядної людини є безальтернативним.

Either you are a good person or you're not.

Або ти порядний, або ні.

Either you have integrity or you don't.

Або ти чесний, або ні.

Either you are a racist or a sexist or a homophobe or you're not.

Або ти расист, сексист чи гомофоб, або ні.

And in this either-or definition, there's no room to grow.

І у цій категоричності немає місця для розвитку особистості.

And by the way,

І, до речі,

this is not what we do in most parts of our lives.

в інших аспектах життя ми чинимо зовсім не так.

Life, if you needed to learn accounting,

У житті, якщо хочеш вивчити бухгалтерію,

you would take an accounting class,

то йдеш на курси бухгалтерів;

or if you become a parent,

як молоді батьки,

we pick up a book and we read about it.

ми читаємо книжки про виховання дітей.

We talk to experts,

Ми спілкуємося з експертами,

we learn from our mistakes,

ми вчимось на помилках,

we update our knowledge,

оновлюємо наші знання,

we just keep getting better.

тобто продовжуємо вдосконалюватися.

But when it comes to being a good person,

Але коли йдеться про те, як бути порядною людиною,

we think it's something we're just supposed to know,

ми думаємо, що це щось таке, що ми зобов'язані знати,

we're just supposed to do,

ми зобов'язані бути порядними

without the benefit of effort or growth.

без певних зусиль або розвитку.

So what I've been thinking about

Тож я думала над тим,

is what if we were to just forget about being good people,

а що коли ми просто перестанемо думати, як бути порядною людиною,

just let it go,

а просто викинемо це з голови,

and instead, set a higher standard,

і натомість встановимо вищу мету,

a higher standard of being a good-ish person?

вищу мету бути цілком порядною людиною?

A good-ish person absolutely still makes mistakes.

Цілком порядною людиною, яка, без сумніву, продовжує помилятися.

As a good-ish person, I'm making them all the time.

Як цілком порядна людина, я весь час помиляюсь.

But as a good-ish person, I'm trying to learn from them, own them.

Але, як цілком порядна людина, я намагаюсь визнавати помилки і вчитись на цих.

I expect them and I go after them.

Я чекаю на них і аналізую.

I understand there are costs to these mistakes.

Я розумію, що такі помилки мають негативні наслідки.

When it comes to issues like ethics and bias and diversity and inclusion,

Коли є проблеми з мораллю, упередженістю, різноманітністю

there are real costs to real people,

та прийняттям — це негативно впливає на інших людей,

and I accept that.

і я усвідомлюю це.

As a good-ish person, in fact,

Насправді, як цілком порядна людина,

I become better at noticing my own mistakes.

я вже краще помічаю свої помилки.

I don't wait for people to point them out.

Я не чекаю, поки мені на них вкажуть.

I practice finding them,

Я постійно вчусь їх виявляти,

and as a result ...

і в результаті ...

Sure, sometimes it can be embarrassing,

Так, інколи мені може бути соромно та незручно.

it can be uncomfortable.

We put ourselves in a vulnerable place, sometimes.

Часом ми ставимо себе у вразливе становище.

But through all that vulnerability,

Але через всю цю вразливість,

just like in everything else we've tried to ever get better at,

так як і в усьому, в чому ми намагаємось покращити себе,

we see progress.

ми бачимо прогрес.

We see growth.

Ми бачимо розвиток.

We allow ourselves to get better.

Ми дозволяємо собі стати кращими.

Why wouldn't we give ourselves that?

І чому ми маємо в цьому собі відмовляти?

In every other part of our lives, we give ourselves room to grow --

Адже у всіх інших сферах життя ми даємо собі можливість зростати ...

except in this one, where it matters most.

В усіх, крім цього єдиного найважливішого.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)