A short history of trans people's long fight for equality | Samy Nour Younes

Перекладач: Olesia Luzhbina Утверджено: Valeriia Makeionok

Why are transgender people suddenly everywhere?

Чому всюди несподівано з‘явились трансгендерні люди?

(Laughter)

(Сміх)

As a trans activist, I get this question a lot.

Будучи трансактивістом я часто чую це питання.

Keep in mind, less than one percent of American adults

Зауважте, що менше одного відсотка дорослих америкаців

openly identify as trans.

відкрито визнають себе трансгендерними людьми.

According to a recent GLAAD survey, about 16 percent of non-trans Americans

Згідно нещодавного опитування від GLAAD, близько 16% нетрансгендерів Америки

claim to know a trans person in real life.

стверджують, що знайомі з трансгендерною людиною.

So for the other 84 percent, this may seem like a new topic.

Для інших 84% це може здаватися чимось новим.

But trans people are not new.

Але трансгендерні люди – це не новина.

Історія гендерної варіативності старша, ніж ви думаєте,

Gender variance is older than you think,

and trans people are part of that legacy.

і трансгендерні люди – частина цієї історії.

From central Africa to South America to the Pacific Islands and beyond,

Від Африки та Південної Америки, до островів Тихого океану і далі

there have been populations who recognize multiple genders,

існували групи людей, які визнавали багатоманітність гендерів,

and they go way back.

і вже давно.

The hijra of India and Pakistan, for example,

Хіджри Індії та Пакистану, наприклад,

have been cited as far back as 2,000 years ago in the Kama Sutra.

згадувалися 2000 років тому в Камасутрі.

Indigenous American nations each have their own terms,

Корінні американці використовують інші назви,

but most share the umbrella term "two-spirit."

але більшість користується виразом «дві душі».

They saw gender-variant people

Вони вважали гендерно-варіативних людей

as shamans and healers in their communities,

шаманами і цілителями племені,

and it wasn't until the spread of colonialism

але з поширенням колоніалізму

that they were taught to think otherwise.

їх навчили думати по-іншому.

Now, in researching trans history,

Вивчаючи історію трансгендерності,

we look for both trans people and trans practices.

ми шукаємо людей та події, які пов'язані з трансгендерністю.

Take, for example, the women who presented as men

Наприклад, жінки, які прикидалися чоловіками,

so they could fight in the US Civil War.

щоб боротися в часи громадянської війни в США.

After the war, most resumed their lives as women,

Після війни більшість повернулося до жіночого життя,

but some, like Albert Cashier, continued to live as men.

але деякі, як Альберт Каш‘єр, продовжили жити як чоловіки.

Albert was eventually confined to an asylum

Зрештою, Альберт був поміщений в психіатричну лікарню

and forced to wear a dress for the rest of his life.

і змушений носити жіночу сукню до кінця життя.

(Sighs)

(Зітхання)

Around 1895, a group of self-described androgynes

Близько 1895-го року, група самовизначених андроґінів

formed the Cercle Hermaphroditos.

заснувала спілку Cercle Hermaphroditos.

Their mission was to unite for defense against the world's bitter persecution.

Їхньою ціллю було об‘єднання проти жорстоких гонінь по всьому світу.

And in doing that, they became one of the earliest trans support groups.

Вони були однією з перших груп підтримки трансгендерних людей.

By the '40s and '50s, medical researchers were starting to study trans medicine,

У 40-50-х роках почалися дослідження в області трансгендерної медицини

but they were aided by their trans patients,

за підтримки трансгендерних пацієнтів.

like Louise Lawrence, a trans woman who had corresponded extensively

Наприклад, Луїза Лоренс, трансжінка, яка активно листувалась

with people who had been arrested for public cross-dressing.

із людьми, заарештованими за публічний крос-дресинг.

She introduced sexual researchers like Alfred Kinsey

Вона познайомила дослідників, таких як Альфред Кінсі,

to a massive trans network.

із великою громадою трансгендерів.

Other early figures would follow,

Іншими першопрохідцями були

like Virginia Prince, Reed Erickson and the famous Christine Jorgensen,

Вірджинія Принс, Рід Еріксон та знаменита Крістін Йоргенсен,

who made headlines with her very public transition in 1952.

яка потрапила в заголовки газет після операції з корекції статі в 1952 році.

But while white trans suburbanites were forming their own support networks,

Поки білі трангендерні люди формували свої групи підтримки,

many trans people of color had to carve their own path.

трансгендерам із кольоровою шкірою доводилося прокладати власний шлях.

Some, like Miss Major Griffin-Gracy, walked in drag balls.

Деякі, як Міс Мейор Грифін-Грейсі відвідували нелегальні ЛГБТ вечірки.

Others were the so-called "street queens,"

Інші були так званими «вуличними королевами»,

who were often targeted by police for their gender expression

яких часто переслідувала поліція за вираження гендерної ідентичності

and found themselves on the forefront of seminal events

і які були в центрі головних подій

in the LGBT rights movement.

у русі за права ЛГБТ.

This brings us to the riots at Cooper Do-nuts in 1959,

Це приводить нас до повстань у Cooper Do-nuts у 1959-му,

Compton's Cafeteria in 1966

у Compton’s Cafeteria в 1966-му

and the famous Stonewall Inn in 1969.

та знаменитих бунтів у Stonewall у 1969-му.

In 1970, Sylvia Rivera and Marsha P. Johnson,

У 1970-му Сильвія Рівера та Марша П. Джонсон,

two veterans of Stonewall,

учасниці бунту в барі Cтоунволл,

established STAR: Street Transvestite Action Revolutionaries.

заснували STAR, «Вуличну Акцію Трансвеститів-Революціонерів».

Trans people continued to fight for equal treatment under the law,

Трансгендерні люди продовжували боротися за рівність перед законом,

even as they faced higher rates of discrimination,

незважаючи на дискримінацію,

unemployment, arrests, and the looming AIDS epidemic.

безробіття, арешти та епідемію СНІДу.

For as long as we've been around,

Із того часу, як ми з‘явилися,

those in power have sought to disenfranchise trans people

ті, у кого була влада, намагалися позбавити прав трансгендерних людей

for daring to live lives that are ours.

за те, що ми хотіли жити своїм життям.

This motion picture still, taken in Berlin in 1933,

Цей кадр із кінофільму, знятого в Берліні в 1933-му,

іноді використовується в підручниках з історії,

is sometimes used in history textbooks

to illustrate how the Nazis burned works they considered un-German.

щоб показати, як нацисти спалювали праці, які вони признали антинімецькими.

But what's rarely mentioned is that included in this massive pile

Але рідко згадується, що в цій величезній купі

are works from the Institute for Sexual Research.

були присутні роботи Інституту сексуальних наук.

See, I just recapped the trans movement in America,

Я тільки що коротко розповів про рух трансгендерних людей в Америці,

but Magnus Hirschfeld and his peers in Germany

але Магнус Хіршфельд і його колеги в Німеччині

had us beat by a few decades.

випередили нас на декілька десятиліть.

Magnus Hirschfeld was an early advocate for LGBT people.

Магнус Хіршфельд одним із перших почав захищати права ЛГБТ.

He wrote the first book-length account of trans individuals.

Він написав першу велику роботу про трансгендерних людей.

He helped them obtain medical services and IDs.

Він допомагав їм отримувати медичні послуги і документи.

He worked with the Berlin Police Department

Він співпрацював із поліцією Берліну,

щоб зупинити дискримінацію представників ЛГБТ,

to end discrimination of LGBT people,

and he hired them at the Institute.

яких він наймав на роботу в Інституті.

So when the Nazi Party burned his library,

Коли нацисти спалили його бібліотеку,

it had devastating implications for trans research around the world.

наслідки для світових досліджень трансгендерності були жахливими.

This was a deliberate attempt to erase trans people,

Це була навмисна спроба позбутися трансгендерних людей,

and it was neither the first nor the last.

і це було не вперше, і не востаннє.

So whenever people ask me why trans people are suddenly everywhere,

Коли мене запитують, чому трансгендери несподівано з‘явились усюди,

I just want to tell them that we've been here.

я завжди відповідаю, що ми тут вже давно.

These stories have to be told,

Ці історії потрібно розповідати,

along with the countless others that have been buried by time.

як і багато інших, які втратились із часом.

Not only were our lives not celebrated, but our struggles have been forgotten

Наші життя не цінилися, і наша боротьба була забута,

and, yeah, to some people, that makes trans issues seem new.

тому людям може здаватися, що проблема трансгендерних людей нова.

Today, I meet a lot of people who think that our movement

Я зустрічаю багато людей, які вважають наш рух

is just a phase that will pass,

лише тимчасовим етапом.

but I also hear well-intentioned allies telling us all to be patient,

Але також я часто зустрічаю союзників, які говорять нам бути терплячими,

because our movement is "still new."

бо наш рух «все ще новий».

Imagine how the conversation would shift

Уявіть, як зміниться діалог,

if we acknowledge just how long trans people have been demanding equality.

якщо ми усвідомимо, наскільки давно трансгендерні люди борються за рівність.

Are we still overreacting?

Ми занадто емоційно реагуємо?

Чи нам варто продовжувати чекати?

Should we continue to wait?

Or should we, for example,

Чи може ми, наприклад,

зробимо щось у зв'язку з вбивством кольорових трансжінок,

do something about the trans women of color who are murdered

and whose killers never see justice?

чиїх вбивць так і не засудили?

Do our circumstances seem dire to you yet?

Умови нашого життя все ще не лякають вас?

(Sighs)

(Зітхання)

Finally, I want other trans people to realize they're not alone.

Нарешті, я хочу, щоб трансгендерні люди зрозуміли, що вони не самотні.

I grew up thinking my identity was an anomaly that would die with me.

Я виріс, вважаючи своє справжнє «Я» аномалією, яка помре зі мною.

People drilled this idea of otherness into my mind,

Люди переконували мене, що я «інший»,

and I bought it because I didn't know anyone else like me.

а я їм вірив, бо не знав нікого схожого на мене.

Maybe if I had known my ancestors sooner,

Можливо, якби я дізнався про своїх попередників раніше,

it wouldn't have taken me so long to find a source of pride

то я б швидше почав пишатися

in my identity and in my community.

своїм «Я» та своїм оточенням.

Because I belong to an amazing, vibrant community of people

Тому що я належу до спільноти чудових, яскравих людей,

that uplift each other even when others won't,

які підтримають тебе, навіть якщо інші відвернуться,

that take care of each other even when we are struggling,

які піклуються про тебе, навіть під час боротьби,

that somehow, despite it all,

які, не дивлячись ні на що,

still find cause to celebrate each other,

знаходять причини радіти одне за одного,

to love each other,

любити одне одного,

to look one another in the eyes and say,

дивитись одне одному в очі і говорити:

"You are not alone.

«Ти не один.

You have us.

У тебе є ми.

And we're not going anywhere."

І ми нікуди не зникнемо».

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)